ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/7514/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Краюшкіна О.В. (самопредставництво)
відповідача - Міняйло Є.В. (самопредставництво);
Вербицька В.М. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023
за позовом приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К",
про захист порушеного права інтелектуальної власності.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" (далі - ПАТ "Завод Південкабель", позивач) звернулося в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" (далі - ТОВ "ТФ-К", відповідач) про:
- зобов`язання припинити порушення прав на винахід за патентом України № 60285;
- заборону використовувати винахід "Кабель силовий" за патентом України № 60285, а саме, заборонити продаж будь-якого товару, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу, серед іншого, товарів за митними деклараціями від 17.03.2021 №/2021/084694, від 17.03.2021 № UA100630/2021/084693, від 15.03.2021 №/2021/084495, які виготовлені із застосуванням запатентованого винаходу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення таких товарів в цивільний оборот або зберігання таких товарів в зазначених цілях.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.08.2022 (суддя Мандриченко О.В.) позов задоволено.
Зобов`язано ТОВ "ТФ-К" припинити порушення прав ПАТ "Завод Південкабель" на винахід за патентом України № 60285.
Заборонено ТОВ "ТФ-К" використовувати винахід "КАБЕЛЬ СИЛОВИЙ" за патентом України № 60285, а саме: заборонено продаж будь-якого товару, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу, серед іншого, товарів за митними деклараціями від 17.03.2021 № UA100630/2021/084694, від 17.03.2021 №/2021/084693, від 15.03.2021 № UA100630/2021/084495, які виготовлені із застосуванням запатентованого винаходу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення таких товарів в цивільний оборот або зберігання таких товарів в зазначених цілях.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 (колегія суддів: Сотніков С.В., Остапенко О.М., Поляков Б.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення; в позові відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Позивач, не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати; справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
4.2. Зокрема Позивач, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду зазначає про те, що:
- "суд апеляційної інстанції не врахував обмежень, встановлених частиною другою статті 357 Митного кодексу України щодо використання висновків (досліджень, аналізів, експертиз) митних органів, які не є судовими експертизами й можуть використовуватися тільки для митних цілей"; без врахування висновків Верховного Суду про допустимість доказів, викладених у постанові від 25.02.2020 у справі №910/11573/18 та від 20.04.2021 у справі №750/3192/14.
- "суд допустив порушення приписів статей 37, 39, частини сьомої статті 101 ГПК України щодо дотримання порядку вирішення питання відводу експерту та неприйняття до розгляду висновку експертизи без визнання судом наявності підстав для відводу експерту;
- суд необґрунтовано та безпідставно відхилив (не прийняв) висновок комплексної експертизи по надуманих мотивах, незважаючи на призначення даної експертизи самим судом".
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
5.2. До Верховного Суду від ПАТ "Завод Південкабель" та ТОВ "ТФ-К" надійшли письмові пояснення по справі (документи сформовані в системі "Електронний суд" 17.10.2023).
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. ПАТ "Завод Південкабель" є власником патенту України № 60285 (далі - патент) на винахід "Кабель силовий" (далі - винахід) (дата подання заявки - 30.07.2003, дата, з якої є чинними права - 10.12.2008).
6.2. Вказаним патентом захищений винахід:
1. Кабель силовий, що складається з металевої струмопровідної жили та ізоляції, який відрізняється тим, що ізоляція виготовлена у вигляді одночасно нанесених на жилу методом екструзії внутрішнього шару провідникового полімерного матеріалу, шару вулканізованого поліетилену з високими ізоляційними властивостями та зовнішнього шару провідникового полімерного матеріалу, поверх ізоляції методом обмотки нанесені шар неметалевого електропровідного полотна або шар електропровідної водонабухаючої плівки та полімерна оболонка, виготовлена, наприклад, з полівінілхлоридного пластикату, поліетилену чи полівінілхлоридного пластикату зниженої горючості або низького димовиділення, причому струмопровідна жила виготовлена ущільненою.
2. Кабель силовий за п. 1, який відрізняється тим, що додатково містить поверх електропровідного полотна або шару електропровідної водонабухаючої плівки екран з нанесених навиванням мідних дротин, обмотаних разом принаймні однією мідною стрічкою, та нанесений методом обмотки шар полімерної плівки.
3. Кабель силовий за п. 1, який відрізняється тим, що додатково містить поверх електропровідного полотна або шару електропровідної водонабухаючої плівки екран з нанесених навиванням та обмотаних разом принаймні однією мідною стрічкою мідних дротин, нанесений методом обмотки шар неметалевого полотна або полімерної плівки та шар алюмополімерної плівки.
4. Кабель силовий за п. 1, який відрізняється тим, що додатково містить послідовно нанесені поверх неметалевого електропровідного полотна або електропровідної водонабухаючої плівки екран з мідних дротин і/або принаймні однієї, накладеної методом обмотки, мідної стрічки, а також екструдований шланг з полімерного матеріалу та броню з твердих алюмінієвих дротин.
6.3. Позивач вказує, що йому стало відомо про імпорт ТОВ "ТФ-К" товарів, які, на його думку, порушують права інтелектуальної власності Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" на винахід.
6.4. З матеріалів справи вбачається, що відповідач є імпортером кабелю силового XRUHAKXS-WTC lx800RMC/95 87/150kV, кабелю силового XRUHAKXS-WTC lx240RMC/95 87/150kV (виробник TELE-FONIKA KABLE S.A., Республіка Польща), при виробництві якого, за твердженням позивача, використана кожна ознака винаходу "Кабель силовий", що включена до незалежного пункту формули за патентом України на винахід № 60285.
6.5. ПАТ "Завод Південкабель" зазначає, що представниками Київської митниці Держмитслужби України повідомлено позивачу про призупинення митного оформлення імпортованих відповідачем товарів, про що зазначено у наступних повідомленнях:
- повідомленні від 19.03.2021 № 7.8-18-02/179/п про призупинення, на підставі статті 399 Митного кодексу України, митного оформлення товару, що імпортується відповідачем по митній декларації № UA100630/2021/084694 від 17.03.2021, а саме кабель силовий, що містить ізольовані металеві жили, ізоляцію з внутрішнім та зовнішнім екранами, основний шар ізоляції, металевий екран та оболонку, який відрізняється тим, що внутрішній та зовнішній екрани ізоляції виконано з напівпровідникового поліетилену з вмістом інших добавок/домішок, основний шар ізоляції виконано з чистого зшитого поліетилену, а металевий екран виконано з мідних дротів і/або стрічок, що рівномірно розподілені навколо ізоляції: - кабель без з`єднувальних деталей, з іншими провідниками, призначений для передачі електроенергії по лініях для напруги понад 10000 В, але не більше як 150 кВ: - арт. XRUHAKXS-WTC 1х800ІШС/95 87/150kV - 0,420 км; - арт. XRUHAKXS-WTC 1X800RMC/95 87/150kV-0,420км;-арт. XRUHAKXS-WTC lx800RMC/95 87/150kV-0,375 км. (Не для військового призначення. Кабель виготовлено на замовлення № 014/2020 згідно патенту на промисловий зразок № 41892 від 10.07.2020). Виробник TELE-FONIKA KABLE S.A. Торговельна марка TELE-FONIKA KABLE. Країна виробництва -PL (Польща).
- повідомленні від 19.03.2021 № 7.8-18-02/181/п про призупинення, на підставі статті 399 Митного кодексу України, митного оформлення товару, що імпортується відповідачем по митній декларації № UA 100630/2021/084693 від 17.03.2021, а саме кабель силовий, що містить ізольовані металеві жили, ізоляцію з внутрішнім та зовнішнім екранами, основний шар ізоляції, металевий екран та оболонку, який відрізняється тим, що внутрішній та зовнішній екрани ізоляції виконано з напівпровідникового поліетилену з вмістом інших добавок/домішок, основний шар ізоляції виконано з чистого зшитого поліетилену, а металевий екран виконано з мідних дротів і/або стрічок, що рівномірно розподілені навколо ізоляції: - кабель без з`єднувальних деталей, з іншими провідниками, призначений для передачі електроенергії по лініях для напруги понад 10000 В, але не більше як 150 кВ: - арт. XRUHAKXS-WTC lx800RMC/95 87/150kV - 0,240 км; - арт. XRUHAKXS-WTC lx800RMC/95 87/150kV-0,360 км;-арт. XRUFIAKXS-WTC lx800RMC/95 87/150kV-0,390 км. (Не для військового призначення. Кабель виготовлено на замовлення № 014/2020 згідно патенту на промисловий зразок № 41892 від 10.07.2020). Виробник TELE-FONIKA KABLE S.A. Торговельна марка TELE-FONIKA KABLE. Країна виробництва -PL (Польща).
- повідомленні від 19.03.2021 № 7.8-18-02/184/п про призупинення, на підставі статті 399 Митного кодексу України, митного оформлення товару, що імпортується відповідачем по митній декларації № UA 100630/2021/084495 від 15.03.2021, а саме кабель силовий, що містить ізольовані металеві жили, ізоляцію з внутрішнім та зовнішнім екранами, основний шар ізоляції, металевий екран та оболонку, який відрізняється тим, що внутрішній та зовнішній екрани ізоляції виконано з напівпровідникового поліетилену з вмістом інших добавок/домішок, основний шар ізоляції виконано з чистого зшитого поліетилену, а металевий екран виконано з мідних дротів і/або стрічок, що рівномірно розподілені навколо ізоляції: - кабель без з`єднувальних деталей, з іншими провідниками, призначений для передачі електроенергії по лініях для напруги понад 10000 В, але не більше як 150 кВ: - арт. XRUHAKXS-WTC lx240RMC/95 87/150kV - 0,480 км; - арт. XRUHAKXS-WTC 1 x240RMC/95 87/150kV - 0,630 км. (He для військового призначення. Кабель виготовлено на замовлення № 014/2020 згідно патенту па промисловий зразок № 41892 від 10.07.2020). Виробник TELE-FONIKA KABLE S.A. Торговельна марка TELE-FONIKA KABLE. Країна виробництва-PL (Польща).
6.6. Враховуючи наведене, позивач вважає дії відповідача такими, що порушують права інтелектуальної власності на патент України № 60285 на винахід "Кабель силовий".
6.7. На думку позивача, ТОВ "ТФ-К" без дозволу ПАТ "Завод Південкабель" використано винахід "Кабель силовий" за патентом України № 60285 шляхом імпорту товарів за митними деклараціями від 17.03.2021 № UA100630/2021/084694, від 17.03.2021 №/2021/084693, від 15.03.2021 № UA100630/2021/084495, виготовлених із застосуванням запатентованого винаходу.
6.8. Позивач зазначає, що ним, на виконання вимог частини 12 статті 399 Митного кодексу України, з дозволу митного органу, взято проби (зразки) товарів за митними деклараціями № UA100630/2021/084694 від 17.03.2021, № UA100630/2021/084693 від 17.03.2021, № UA100630/2021/084495 від 15.03.2021, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення. Зразки товарів позивачем передано до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України з метою отримання висновку експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності.
6.9. Експертами Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності 05.04.2021 був складений висновок експертів № 1321, за результатами якого:
"В наданих на дослідження зразках кабелю XRUHAKXS-WTC 1х800RMC/95 87/150kV, XRUHAKXS-WTC lx240RMCJ95 87/150kV використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу "Кабель силовий" за патентом України № 60285 або ознаку, еквівалентну їй".
6.10. Враховуючи наведене, позивач дійшов висновку, що ТОВ "ТФ-К" використано винахід шляхом імпорту товарів за митними деклараціями від 17.03.2021 №/2021/084694, від 17.03.2021 № UА100630/2021/084693, від 15.03.2021 №/2021/084495, виготовлених із застосуванням запатентованого винаходу.
6.11. Також позивач вказує, що не надавав жодного дозволу відповідачу на використання винаходу у будь-який спосіб, встановлений законодавством України, а тому вищезазначені дії відповідача є порушенням прав інтелектуальної власності ПАТ "Завод Південкабель" на винахід "Кабель силовий" за патентом України № 60285.
6.12. Позивачем також долучено до матеріалів справи висновок експерта від 28.08.2021 № 0811D/21-v та звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 28.08.2021 № 321/2021-ЗВ.
6.13. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, яка входить до переліку випробувальних лабораторій, акредитована на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC, відповідно до яких вбачається, що за результатами дослідження у кабелів, які були заявлені за митними деклараціями від 15.03.2021 №UA 100630/2021/084495, від 17.03.2021 №UA100630/2021/084693 та від 17.03.2021 №UA100630/2021/084694, не використовується кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України на винахід №60285 або ознака, еквівалентна їй.
6.14. Також відповідачем надано до суду висновок судового експерта Петренка С. А. від 14.06.2021 № 89-01.
6.15. За результатами вищевказаного дослідження експерт дійшов наступних висновків.
У кабелях XRUHAKXS-WTC 1х800RMC/95 87/150kV, виробник TELE-FONIKA KABLE S.A., не використана кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № 60285 або ознака, еквівалентна їй.
У кабелях XRUHAKXS-WTC lx240RMCJ95 87/150kV, TELE-FONIKA KABLE S.A., не використана кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № 60285 або ознака, еквівалентна їй.
6.16. Враховуючи, що в матеріалах справи містяться висновки експертів, які суперечать один одному щодо вирішення питання про застосування формули винаходу при виготовленні продукту (кабелю силового) ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2022 призначено у справі № 910/7514/21 судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності.
6.17. Втім, у зв`язку з ненаданням відповідачем на вимогу експерта зразків кабелю провести судову експертизу не видалось за можливе.
6.18. Під час апеляційного розгляду даної справи за ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 призначено у справі №910/7514/21 судову експертизу, пов`язану із винаходами та корисними моделями.
6.19. На вирішення експертизи поставлені наступні питання.
Чи використана у кабелі силовому XRUHAKXS-WTC lx800RMC/95 87/150kV (виробник TELE-FONIKA KABLE S.A., Республіка Польща) кожна ознака винаходу "Кабель силовий", що включена до незалежного пункту формули за патентом України на винахід № 60285, або ознака еквівалентна їй?
Чи використана у кабелі силовому XRUHAKXS-WTC lx240RMC/95 87/150kV (виробник TELE-FONIKA KABLE S.A., Республіка Польща) кожна ознака винаходу "Кабель силовий", що включена до незалежного пункту формули за патентом України на винахід № 60285, або ознака еквівалентна їй?
6.20. За результатами судової експертизи був складений Висновок експертів № 39/1-3/23 за результатами проведення комісійної судової експертизи, пов`язаної із винаходами та корисними моделями, від 20.04.2023. Комісія експертів дійшла наступних висновків.
У кабелі силовому XRUHAKXS-WTC lx800RMC/95 87/150kV (виробник TELE-FONIKA KABLE S.A., Республіка Польща) використана кожна ознака винаходу "Кабель силовий", що включена до незалежного пункту формули за патентом України на винахід № 60285, або ознака еквівалентна їй.
У кабелі силовому XRUHAKXS-WTC lx240RMC/95 87/150kV (виробник TELE-FONIKA KABLE S.A., Республіка Польща) використана кожна ознака винаходу "Кабель силовий", що включена до незалежного пункту формули за патентом України на винахід № 60285, або ознака еквівалентна їй.
6.21. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що:
- у висновку експертів № 1321 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 05.04.2022, складений судовими експертами Дорошенком Олександром Федоровичем та Жихаревим Олександром Сергійовичем та висновку експерта від 14.06.2021 № 89-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовлений для використання у господарському судочинстві складений судовим експертом Петренком Сергієм Анатолійовичем, зазначено, що відповідно до вимог частини п`ятої статті 101 ГПК України експерти обізнані про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України, а також про те, що висновки експертів підготовлені для подання до суду. Вказані висновки містять відповіді на порушені питання, однак вони є такими, що суперечать один одному;
- враховуючи наявність у матеріалах справи двох висновків експертів, які суперечать один одному, ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2022 призначено у справі судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України;
- від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надійшов лист з клопотанням судового експерта та повідомленням про те, що зразки кабелю та супровідні документи до кабелю не надходили. У вказаному клопотанні судовим експертом Томачинським С. М. ставиться питання перед судом щодо надання додаткових матеріалів для проведення експертизи;
- за твердженням відповідача, кабель силовий, зразки якого витребовувалися ухвалами господарського суду міста Києва були випущені у вільний обіг;
- висновок експерта від 28.08.2021 № 0811D/21-v судом не прийнято до розгляду як належний та допустимий доказ, оскільки зазначений висновок складений Вишневським Т. С., який не є атестованим судовим експертом у розумінні Закону України "Про судову експертизу".
6.22. Отже, враховуючи факт ухилення відповідача від подання до суду необхідних для проведення експертизи матеріалів, що перешкодило проведенню експертизи, призначеної ухвалою суду від 14.09.2021, оскільки проведення вказаної експертизи мало значення для встановлення обставин справи, суд першої інстанції відповідно до частини десятої статті 81 та частини четвертої статті 102 Господарського процесуального кодексу України визнав обставину, а саме те, що у зразках кабелю силового арт. XRUHAKXS-WTC lx800RMC/95 87/150kV, виробництва TELE-FONIKA KABLE S.A. та зразках кабелю силового арт. XRUHAKXS-WTC lx240RMC/95 87/150kV, виробництва TELE-FONIKA KABLE S.A. використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу "Кабель силовий" за патентом України № 60285 або ознаку, еквівалентну їй.
6.23. Скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема з того, що:
- відповідач до відзиву на позовну заяву подав суду першої інстанції висновки від 05.04.2021 № 1420003302/0171, від 06.04.2021 № 1420003302/0173, від 07.04.2021 № 1420003302/0177, що складені Управлінням товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи на замовлення Київської митниці у справі про порушення митних правил. При проведенні експертизи були використані зразки продукції, що заявлені до митного оформлення за ВМД від 17.03.2021 №/2021/084693, від 17.03.2021 № UA100630/2021/084694, від 15.03.2021 №/2021/084495;
- за результати експертних досліджень були зроблені висновки, що у продукції (кабелях) не використана кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України на винахід № 60285 або ознака еквівалентна їй.
Колегія суддів апеляційної інстанції відзначила, що при проведенні вказаних вище досліджень були використані об`єкти досліджень (зразки кабелю), що заявлялись відповідачем до митного оформлення, та які просить заборонити до продажу на території України позивач у даному спорі;
- колегія суддів апеляційної інстанції зазначила про помилковість висновку суду першої інстанції щодо неприйняття вказаних доказів лише з посиланням на те, що при призначенні у даній справі судової експертизи відповідач не подав для дослідження відповідні зразки;
- колегія суддів апеляційної інстанції відхилила висновок експертів від 05.04.2021 № 1321 з огляду на те, що відповідачем заявлявся відвід експерту Жихареву О.С., а висновок експертів від 20.04.2023 № 39/1-3/23 складений без використання зразків продукції.
6.24. З огляду на доведення фактичних обставин щодо відсутності використання винаходу за патентом № 60285 відповідачем у власній підприємницькій діяльності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання припинити порушення прав за згаданим патентом та заборону продажу товару, що були заявлені до митного оформлення за митними деклараціями від 17.03.2021 № UA100630/2021/084694, від 17.03.2021 №/2021/084693, від 15.03.2021 № UA100630/2021/084495.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача припинити порушення прав власника Патенту № 60285 і заборону використовувати винахід "Кабель силовий" за патентом України № 60285, а саме: заборонити продаж будь-якого товару, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу, серед іншого, товарів за митними деклараціями від 17.03.2021 №/2021/084694, від 17.03.2021 №UA100630/2021/084693, від 15.03.2021 № UA100630/2021/084495, які виготовлені із застосуванням запатентованого винаходу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення таких товарів в цивільний оборот або зберігання таких товарів в зазначених цілях.
8.2. Частиною першою статті 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
8.3. До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до частини першої статті 155 Господарського кодексу України та частини першої статті 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать винаходи.
8.4. Відповідно до норми статті 459 Цивільного кодексу України об`єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.
8.5. Відповідно до статті 462 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.
8.6. Статтею 464 Цивільного кодексу України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: - право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; - виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); - виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.
8.7. Згідно з приписами статті 28 Закону № 3687-XII:
- використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди володільця патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним;
- продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй; процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй;
- патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, крім випадків, якщо таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі) (частина п`ята).
8.8. З матеріалів справи вбачається, що суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого суду та відмовив у задоволенні позовних вимог через недоведеність наявності порушення прав інтелектуальної власності позивача на винахід.
8.9. Касаційна скарга, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги від 01.08.2023, подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
8.10. Позивач, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду зазначає про те, що:
- "суд апеляційної інстанції не врахував обмежень, встановлених частиною другою статті 357 Митного кодексу України щодо використання висновків (досліджень, аналізів, експертиз) митних органів, які не є судовими експертизами й можуть використовуватися тільки для митних цілей"; без врахування висновків Верховного Суду про допустимість доказів, викладених у постанові від 25.02.2020 у справі №910/11573/18 та від 20.04.2021 у справі №750/3192/14.
- "суд допустив порушення приписів статей 37, 39, частини сьомої статті 101 ГПК України щодо дотримання порядку вирішення питання відводу експерту та неприйняття до розгляду висновку експертизи без визнання судом наявності підстав для відводу експерту;
- суд необґрунтовано та безпідставно відхилив (не прийняв) висновок комплексної експертизи по надуманих мотивах, незважаючи на призначення даної експертизи самим судом".
8.11. Так, скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, та вважає, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів. А саме, суд не врахував обмежень, встановлених частиною другою статті 357 Митного кодексу України щодо використання висновків (досліджень, аналізів, експертиз) митних органів, які не є судовими експертизами й можуть використовуватися тільки для митних цілей.
8.12. Щодо положень частини другої статті 357 Митного кодексу України (операції із взятими пробами (зразками) товарів), на яку посилається скаржник, а саме, дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
8.13. З положення цієї статті не вбачається заборони використання таких висновків, зокрема в якості письмових доказів, або висновків спеціалістів під час з`ясування обставин справи та дослідження доказів, проте з урахуванням їх дійсного змісту та обставин, які ними підтверджуються.
8.14. Крім того, за приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
8.15. Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Така правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №910/13647/19.
8.16. Згідно із частинами першою та другою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.
8.17. Посилання скаржника на висновки Верховного Суду у справі від 25.02.2020 №910/11573/18, які, на його думку, судом апеляційної інстанції не враховано (щодо допустимості доказів, відповідно до статті 77 ГПК України) судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки відповідні приписи ГПК України мають загальний, універсальний характер, оскільки вони є нормами господарського процесуального права, та є обов`язковими при вирішенні спору судом незалежно від правовідносин, які виникли між учасниками процесу.
8.18. Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Верховним Судом у справі № 750/3192/14 (на яку посилається скаржник) постановлено ухвалу від 20.04.2021 про залишення касаційної скарги без руху.
8.19. Колегія суддів зазначає про помилковість посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду у справі від 20.04.2021 №750/3192/14, оскільки господарський суд бере до уваги висновки, викладені саме у постановах, а не ухвалах Верховного Суду відповідно до частини четвертої 4 статті 236 ГПК України.
8.20. У той же час, суд апеляційної інстанції, зазначаючи про помилковість висновків місцевого суду щодо неприйняття доказів, а саме: висновків спеціальної лабораторії з питань експертизи Державної митної служби України (далі - СЛЕД Держмитслужби), залишив поза увагою інформацію, яка міститься в них, зокрема, що проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності виходить за межі компетенції та наявних повноважень СЛЕД Держмитслужби та відповідні приписи положень частини другої статті 357 Митного кодексу України.
8.21. Щодо аргумента скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме приписів статей 37, 39, частини сьомої статті 101 ГПК України щодо дотримання порядку вирішення питання відводу експерту та неприйняття до розгляду висновку експертизи без визнання судом наявності підстав для відводу експерту.
8.22. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відхилення висновку експертів від 05.04.2021 № 1321 з огляду на те, що відповідачем заявлявся відвід експерту Жихареву О.С., водночас, не зазначивши про обґрунтованість чи необґрунтованість такого відводу з огляду на його мотиви.
8.23. Так, стаття 37 ГПК України визначає підстави для відводу експерта, а частина десята статті 39 ГПК України регламентує порядок вирішення заявленого відводу.
8.24. Втім, питання щодо обґрунтованості та/або наявності підстав заявленого відводу мотивувальна частина оскаржуваної постанови не містить, що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції частини сьомої статті 101 ГПК України, яка передбачає, що за заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
8.25. Щодо аргумента скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: "суд необґрунтовано та безпідставно відхилив (не прийняв) висновок комплексної експертизи по надуманих мотивах, незважаючи на призначення даної експертизи самим судом".
8.26. З тексту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд мотивував відхилення висновка експертів від 20.04.2023 № 39/1-3/23, оскільки він складений без використання зразків продукції.
8.27. Однак, суд першої інстанції, враховуючи наявність у матеріалах справи двох висновків експертів з одних і тих же за своєю суттю питань, протилежні за результатами дослідження та відповідями (висновок експертів № 1321 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 05.04.2021 та висновок експерта № 89-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 14.06.2021) - дійшов висновку щодо призначення у справі судової експертизи. Однак, призначена судом першої інстанції судова експертиза проведена не була, у зв`язку з неподанням відповідачем зразків об`єктів на дослідження, який обґрунтовував неможливістю подати такі докази.
8.28. З наведеного, а також з ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 про призначення експертизи вбачається обізнаність судом апеляційної інстанції щодо причини непроведення призначеної експертизи, а тому мотиви відхилення судом апеляційної інстанції висновка експертів від 20.04.2023 № 39/1-3/23 не містять належного обґрунтування.
8.29. У той же час, поза увагою апеляційного суду залишилося дослідження (та належне мотивування) питання щодо використання або невикористання відповідачем патенту з огляду на те, що і експерт Петренко С.А. і інші експерти, встановивши що в досліджуваних зразках міститься не провідниковий полімерний матеріал (про що прямо зазначено у формулі патенту), а напівпровідниковий, тобто інший матеріал, не оцінили як це впливає на висновок про використання усіх ознак ( в тому числі еквівалентних) патенту позивача.
8.30. Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
8.31. Верховний Суд виходить з того, що:
- обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;
- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;
- із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів";
- зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;
- іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;
- одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
- таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.
8.32. Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
8.33. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
8.34. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.35. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
8.36. Відповідні приписи ГПК України мають загальний, універсальний характер, оскільки вони є нормами господарського процесуального права, та є обов`язковими при вирішення спору судом незалежно від правовідносин, які виникли між учасниками процесу.
8.37. Верховний Суд акцентує, що оцінка доказів - це визначення їх об`єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з огляду на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності - є усунення суперечностей між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають з отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.
8.38. Приймаючи або відхиляючи будь-які доводи сторін суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи взято або не взято до уваги судом.
8.39. Суд зазначає, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, поряд з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.
8.40. Відхилення судом кожного висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні відповідно до вимог статті 104 ГПК України, чого судом апеляційної інстанції зроблено не було. (Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №910/16718/20, від 13.01.2022 у справі № 910/6552/20, від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17 тощо.) У той же час оцінка таких доказів як судові експертизи якщо вони містять суперечливі висновки не може базуватися на принципі вірогідності. Оскільки судова експертиза за своєю суттю є висновком на підставі певних наукових знань. Лише оцінивши кожну з експертиз на їх відповідність статті 98 ГПК України, суд має оцінити їх у сукупності з іншими доказами з урахуванням критерію вірогідності.
8.41. З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній інстанції було заслухано судових експертів Дорошенка О.Ф./Жихарева О.С. та Петренка С.А., втім з тексту оскаржуваного судового рішення не вбачається, яким чином пояснення експертів вплинули на усунення неповноти чи невизначеності взаємосуперечливих експертиз, які наявні в матеріалах справи.
8.42. Так, в матеріалах справи містяться такі висновки:
1. Висновки СЛЕД Держмитслужби;
2. Висновок експертів за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, складений 05.04.2021 експертами Дорошенком О.Ф., Жихаревим О.С. № 1321;
3. Висновок експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, складений 14.06.2021 № 89-01 судовим експертом Петренком С. А.;
4. Висновок експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, складений 28.08.2021 Вишневським Т.С. № 0811D/21-v (суд першої інстанції вказав про те, що вказаний висновок складений Вишневським Т. С. , який не є атестованим судовим експертом у розумінні Закону України "Про судову експертизу");
5. Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи, пов`язаної із винаходами та корисними моделями, складений 20.04.2023 судовим експертом Чабанець Т.М., судовим експертом Фоя О.А., експертом Щерба В.А. № 39/1-3/23.
8.43. В даному випадку не має значення кількість висновків експертів, наявних в матеріалах справи, а має значення саме суть кожного висновка експерта. Тому при здійсненні оцінки доказів та застосовуючи принцип вірогідностей доказів, необхідно оцінювати не кількість висновків, а зміст кожного висновку.
8.44. З матеріалів справи вбачається, що позивач вважає, що відповідачем використано винахід шляхом імпорту товарів за митними деклараціями від 17.03.2021 №UA100630/2021/084694 від 17.03.2021 № UA100630/2021/084693, від 15.03.2021 №UA100630/2021/084495, виготовлених із застосуванням запатентованого винаходу.
8.45. В розумінні статті 28 Закону № 3687-XII продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
8.46. Під час дослідження саме змісту висновків експертів, суд, враховуючи опис патенту, оцінює та досліджує питання, які переходять в правову площину та зумовлюють надати відповіді на питання, які постали перед судом.
8.47. У справі що розглядається, в експертному висновку від 14.06.2021 № 89-01, в результаті порівняльного аналізу ознак незалежного пункту формули винаходу за патентом України №60285 та ознак силового кабелю виробництва TELE-FONIKA KABLE S.A. (Польща), імпортером якого є відповідач, міститься дослідження, зокрема, щодо ознак напівпровідникового та провідникового матеріалу, ґрунтуючись на результатах проведення якого, експерт дійшов висновку про те, що у кабелях XRUHAKXS-WTC 1x240RMC/95 87/150 kV, XRUHAKXS-WTC 1x800RMC/95 87/150 kV, виробника TELE-FONIKA KABLE S.A., не використана кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України на винахід №60285, або ознака еквівалентна їй.
8.48. Із тексту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом апеляційної інстанції зміст висновка експерта не досліджувався, як і не було здійснено аналізу його суті.
8.49. Водночас Суд наголошує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 300 ГПК України. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
8.50. Ґрунтуючись на всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.
8.51. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
8.52. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
8.53. Втім, суд апеляційної інстанції не врахував та не здійснив належного дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки та дослідження доказів, визначених ГПК України.
8.54. Ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі для вирішення даного спору, з огляду на предмет і підстави позову, на підставі доказів і доводів сторін, беручи до уваги межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які імперативно визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
8.55. Верховний Суд бере до уваги та вважає неприйнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу та письмових поясненнях, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.
8.56. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
8.57. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
8.58. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє часткове підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 8 цієї постанови.
9.2. Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
9.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.4. В силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
9.5. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПАТ "Завод Південкабель" задовольнити, оскаржуване судове рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
10. Судові витрати
10.1. Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржуване судове рішення та передає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу цього судового збору.
Керуючись статтями 300 308 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 910/7514/21 скасувати.
Справу №910/7514/21 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова