20.11.2024

№ 910/7984/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7984/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Чебикіна С.О.)

від 30.09.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Сітайло Л.Г, судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)

від 20.11.2019

у справі № 910/7984/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до Державного підприємства "Спецагро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна аудиторська служба України

про стягнення збитків у розмірі 615 662,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" (далі - ПАТ "Аграрний фонд") звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Державного підприємства "Спецагро" про відшкодування збитків у розмірі 615 662,99 грн завданих завищенням відповідачем в актах здачі-прийняття робіт вартості наданих послуг, оплачених позивачем на підставі договорів № 0324-КП від 31.12.2013 та № 0327-КП від 31.12.2014, що було встановлено в акті ревізії Державної фінансової інспекції України від 11.02.2016 №07-21/11.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ "Аграрний фонд" завдано збитки, в зв`язку з завищенням відповідачем в актах здачі-прийняття робіт вартості наданих послуг, оплачених позивачем на підставі договорів № 0324-КП від 31.12.2013 та №0327-КП від 31.12.2014, що встановлено в акті ревізії Державної фінансової інспекції України від 11.02.2016 №07-21/11.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі № 910/7984/16 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі № 910/7984/16 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між Державним підприємством "Спецагро" (балансоутримувач) та Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (орендар) 31.12.2013 було укладено договір № 0324-КП про відшкодування витрат вартості комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування нерухомого майна;

- відповідно до пункту 1.1 договору № 0324-КП балансоутримувач бере на себе обов`язки з відшкодування вартості комунальних послуг, витрат на експлуатаційне обслуговування та утримання в належному санітарному стані орендованих орендарем нежилих приміщень, які розташовані в адміністративному будинку літ.А за адресою: м.Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, а орендар відшкодовує балансоутримувачу витрати на виконання вищезазначених робіт пропорційно до займаної ним загальної площі та кількості користувачів;

- пунктом 4 договору сторонами був визначений порядок розрахунків, відповідно до якого вартість послуг з технічного обслуговування та утримання в належному стані мереж тепло-, водо- та енергопостачання, послуг з експлуатаційного обслуговування нежилих приміщень, в яких розміщений персонал орендаря, та комунальних послуг, а саме: теплопостачання, гаряче водопостачання та водовідведення, енергопостачання та інших комунальних послуг, залежить від їх складу та становить згідно з кошторисом 1169 637,24 грн;

- вартість послуг додаткової посиленої охорони за січень-лютий згідно з додатком №2 становить 100 001,90 грн (пункт 4.1.1 договору № 0324-КП);

- орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість спожитих послуг, згідно з рахунком-фактурою та актами надання послуг, починаючи з дати фактичного забезпечення балансоутримувачем надання послуг (пункт 4.2 договору № 0324-КП);

- згідно пункту 4.3 договору № 0324-КП відшкодування вартості послуг, зазначених в пункті 4.2 договору, проводиться орендарем щомісячно у безготівковій формі на рахунок балансоутримувача протягом 5 банківських днів з дня отримання орендарем рахунку-фактури та акта наданих послуг;

- орендар протягом 3 банківських днів з дня отримання акту наданих послуг, зобов`язаний повернути балансоутримувачу підписаний акт приймання-передачі послуг (пункт 4.4. договору № 0324-КП);

- за період 31.12.2014 - 31.12.2016 сторонами укладалися додаткові угоди, якими змінювалися умови щодо вартості послуг та змінено загальну площу приміщень до 934,50 кв.м;

- між Державним підприємством "Спецагро" (балансоутримувач) та Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (орендар) 31.12.2014 було укладено договір № 0327-КП про відшкодування витрат на комунальні послуги та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування нерухомого майна;

- відповідно до пункту 1.1 договору № 0327-КП балансоутримувач бере на себе обов`язки з відшкодування вартості комунальних послуг, витрат на експлуатаційне обслуговування та утримання в належному санітарному стані орендованих орендарем нежилих приміщень, які розташовані в адміністративному будинку літ. А за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, а орендар відшкодовує балансоутримувачу витрати на виконання вищезазначених робіт пропорційно до займаної ним загальної площі та кількості користувачів;

- пунктом 4 договору сторонами визначений порядок розрахунків, відповідно до якого вартість послуг з технічного обслуговування та утримання в належному стані мереж тепло-, водо- та енергопостачання, послуг з експлуатаційного обслуговування нежилих приміщень, в яких розміщений персонал орендаря, та комунальних послуг, а саме: теплопостачання, гаряче водопостачання та водовідведення, енергопостачання та інших комунальних послуг, залежить від їх складу та становить згідно з кошторисом 9 607,48 грн;

- орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість спожитих послуг, згідно з рахунком-фактурою, починаючи з дати фактичного забезпечення балансоутримувачем надання послуг, але не пізніше 05 числа поточного місяця (пункт 4.2 договору № 0327-КП);

- згідно пункту 4.3 договору № 0327-КП відшкодування вартості послуг, зазначених в пункті 4.2 договору, проводиться орендарем щомісячно у безготівковій формі на рахунок балансоутримувача протягом 5 банківських днів з дня отримання орендарем рахунку-фактури, виставленого балансоутримувачем;

- на виконання умов договорів сторонами було підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг);

- вказані акти підписано та скріплено печатками сторін, що свідчить про те, що позивачем прийнято надані послуги без будь-яких зауважень з його боку;

- Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) у 2015 році в плановому порядку з 17.11.2015 по 04.02.2016 провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ "Аграрний фонд" за період з 01.01.2014 по 31.10.2015, якою було встановлено низку порушень, які на момент проведення ревізії не усунуті та за результатами ревізії 11.02.2016 Держфінінспекцією було складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ "Аграрний фонд" за період з 01.01.2014 по 31.10.2015 № 07-21/11 (далі - акт ревізії);

- в акті ревізії встановлено, що ПАТ "Аграрний фонд" було зайво відшкодовано витрати на утримання орендованого майна на загальну суму 615 663,00 грн через безпідставне включення ДП "Спецагро" таких витрат до актів здачі-прийняття робіт, чим порушено умови пунктів 1.1, 2.1.2 договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 31.12.2013 № 0324-КП та від 31.12.2014 № 0327-КП.

2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов`язання) як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини. При відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає. Проте, місцевий господарський суд зазначив про недоведеність позивачем наявності всіх складових правопорушення.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що встановлені за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача обставини підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України. При цьому зазначив, що акт перевірки контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним, в межах своєї компетенції, відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому законом порядку, а не для встановлення певного зобов`язання в межах господарсько-правових відносин, як не є підставою виникнення деліктного зобов`язання у суб`єктів господарювання.

З посиланням на статтю 22 Цивільного кодексу України та статті 224 225 Господарського кодексу України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ПАТ "Аграрний фонд" не довів наявності збитків, протиправності поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі № 910/7984/16, Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд":

- судами попередніх інстанцій проігноровано той факт, що відповідачем фактично визнано частково заборгованості у відзиві на позовну заяву з посиланням на Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу на суму 322 536,71 грн (з водопостачання та водовідведення на суму 9 754,69 грн; з постачання теплової енергії у гарячій воді на суму 180 426,74 грн; з постачання електричної енергії на суму 119 795,26 грн; з технічного обслуговування 3 пасажирських ліфтів на суму 6 795,25 грн; з вивезення твердих побутових відходів на суму 4 905,88 грн; з дератизації та дезінсекції на суму 858,89 грн);

- судами порушено положення частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України та не враховано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 826/9188/16;

- суди дійшли помилкових висновків про відсутність складу цивільного правопорушення, виходячи з наступного: факт порушення відповідачем умов договорів № 0324-КП від 31.12.2013 та № 0327-КП від 31.12.2014 полягає у завищенні обсягу наданих комунальних послуг на суму 615 662,99 грн; розмір та наявність збитків встановлено за наслідком зустрічної перевірки складає 615 662,99 грн; причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками полягає у тому, що внаслідок відступлення від умов договорів від 31.12.2013 № 0324-КП та № 0327-КП від 31.12.2014 та не відображення відповідачем належних обсягів компенсації наданих послуг пропорційно площам орендованих приміщень в актах здачі-прийняття робіт, позивачу було завдано збитків; вина відповідача полягає у його неправомірних діях з виконання умов договору та небажанні попередити настання негативних наслідків для позивача.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Державна аудиторська служба України підтримала вимоги, викладені у касаційній скарзі та просила касаційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

3.4. Державне підприємство "Спецагро" у відзиві на касаційну скаргу просило відмовити в її задоволенні, а рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

4.2. Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 906 Цивільного кодексу України).

4.3. Згідно із статтями 509 526 Цивільного кодексу України, статтями 173 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

4.4. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.5. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (частини 4 статті 611 Цивільного кодексу України).

4.6. Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

4.7. Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України).

4.8. Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

4.9. Відповідно до вимог частини другої статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

4.10. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

4.11. Виходячи з наведеного та в силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

4.12. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України № 07-21/11 від 11.02.2016 не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг.

Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

4.13. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки господарських судів про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків.

4.14. Посилання ПАТ "Аграрний фонд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 у справі 826/9188/16 як преюдицію колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, у зазначеному рішенні не встановлювались обставини та розмір заподіяних ПАТ "Аграрний фонд" збитків на суму 615 662,99 грн.

Доводи ПАТ "Аграрний фонд" про визнання відповідачем у відзиві на позов факту завдання позивачу збитків, спростовуються матеріалами справи, зокрема, з резолютивної частини відзиву вбачається повне заперечення спірної суми позовних вимог з наведенням власних розрахунків, а також, як встановлено судом апеляційної інстанції, будь-яких заяв про часткове визнання позову від відповідача не надходило.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі ПАТ "Аграрний фонд", колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та, передусім, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.15. При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, колегія суддів, відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 10/10637/17, від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на ПАТ "Аграрний фонд".

Керуючись статтями 236 238 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі № 910/7984/16 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Мамалуй

Л. Стратієнко