ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9558/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Грєхова О.А.)
від 12.02.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.)
від 01.05.2024
у справі № 910/9558/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод"
про стягнення штрафу в сумі 2 953 138,94 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Житченко О.В.
відповідача - Нечипорук І.І.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (далі - ТОВ "Торгова електрична компанія") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ "Київський маргариновий завод") про стягнення штрафу в сумі 2 953 138,94 грн за порушення господарського зобов`язання за договором постачання природного газу №7/2020-Г від 28.02.2020.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було виконано свої грошові зобов`язання за договором про постачання природного газу № 7/2020-Г від 28.02.2020 та змінено постачальника, а отже, згідно умов договору, за порушення господарського зобов`язання чи неналежного його виконання з відповідача має бути стягнуто штраф в сумі 2 953 138,94 грн.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/9558/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи загальні засади цивільного законодавства та умови договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 6.2.5 договору станом на 05.01.2023, та, відповідно, відповідач не припустився порушення господарського зобов`язання чи неналежного його виконання, що свідчить про відсутність всіх належних правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій, посилаючись на пункт 6.2.5 договору.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/9558/23 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, та зазначив, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку факту порушення відповідачем умов договору. З огляду на встановлену судом недоведеність позивачем факту не виконання відповідачем робіт, також погодився із висновком про відсутність підстав для розірвання договору відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Крім того зазначив, що відсутність такої істотної умови договору як строк його дії позбавляє сторін можливості визначити інший термін, ніж той, що встановлений для повного виконання зобов`язань.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №910/9558/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Підставами касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" визначило пункти 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у взаємозв`язку статей 549, 611 та 629 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 218 та 230 Господарського кодексу України, глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, яка встановлює порядок дій оператора газотранспортної системи впродовж зміни постачальника, розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, а також постанови НКРЕКП "Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану" № 613 від 21.06.2022.
3.5. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
3.6. Підставою касаційного оскарження також зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, зокрема, матеріали справи містять акти приймання-передачі природного газу, що підтверджують факт постачання природного газу у спірний період новим постачальником.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод" (споживач) 28.02.2020 укладено договір постачання природного газу № 7/2020-Г (далі - договір), за умовами якого позивач зобов`язався поставити відповідачу у 2020 році природний газ в обсягах і порядку, передбачених цим договором, а споживач зобов`язався прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених цим договором, з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до пункту 1.4 договору постачальник передає споживачу газ в обсягах 2800 тис.куб.м по місяцях: березень - 300; квітень - 250; травень - 250; червень - 250; липень 250; серпень - 250; вересень - 300; жовтень - 300; листопад - 300; грудень - 350.
Дані обсягу газу можуть зменшуватися або збільшуватися в залежності від добових обсягів газу відповідно до умов цього договору.
Постачання газу протягом газового місяця (М) здійснюється рівномірно, виходячи з добового обсягу (DO), який визначається шляхом ділення місячного обсягу газу на кількість діб цього місяця (в тому числі вихідні та святкові), якщо цим договором не узгоджено інше.
Допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу в розміні +- 5% від зазначеного в цьому пункті обсягу без підписання додаткової угоди.
Згідно з пунктом 1.10 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в пункті 1.4 та/або пункті 1.5 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідних розрахункових періодах для потреб, визначених пунктом 1.1 цього договору. Споживач самостійно визначає обсяги, зазначені у пункті 1.4 та/або 1.5 цього договору, і несе відповідальність за правильність визначення.
Підписанням даного договору споживач надає згоду постачальнику для включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційні платформі оператора газотранспортної системи відповідно до умов кодексу ГТС.
Підписанням даного договору споживач надає згоду постачальнику на замовлення потужності відповідної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи оператора ГРМ, на ліцензованої території якого знаходяться об`єкт/об`єкти споживача, а споживач зобов`язується оплатити постачальнику вартість замовленої потужності у розмірі встановлених НКРЕКП тарифів, коефіцієнтів до тарифів та сезону замовленої потужності, відповідно до окремої угоди з постачальником.
У відповідності до пункту 1.17 договору якщо споживач має намір укласти договір з іншими постачальником, споживач повинен виконати вимоги Правил постачання природного газу.
Пунктом 4.1.1 договору зокрема узгоджено, що споживач має право змінювати постачальника. Зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена в термін не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника, за умови дотримання правил зміни постачальника, у тому числі обов`язку щодо здійснення повного остаточного розрахунку з попереднім постачальником.
Також, пунктом 4.1.1 договору узгоджено, що споживач має право на одночасне укладення декількох договорів постачання природного газу для потреб, визначених в пункті 1.1 цього договору, але на різні розрахункові періоди.
Згідно з пунктом 4.1.2 договору споживач зобов`язується, зокрема змінювати постачальника відповідно до Правил постачання природного газу, у тому числі за умови повного остаточного розрахунку за даним договором та не допускати використання природного газу за договорами укладеними з іншими постачальниками в розрахункових періодах, в яких діє цей договір без його розірвання або припинення в частині постачання газу.
Пунктом 6.1 договору узгоджено, що при порушенні умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 6.2.5 договору у разі укладення споживачем договору з іншим постачальником та включення таким постачальником споживача до свого реєстру споживачів, за наявності заборгованості за цим договором, споживач сплачує постачальнику штраф, який становить 10 відсотків такої заборгованості.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання.
Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.1 договору).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" та Приватним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод" 25.01.2022 укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 25/01 (далі - договір про реструктуризацію), предметом якого є реструктуризація заборгованості споживача (відповідача) за обсяг спожитого газу, замовлену потужність та перевищення замовленої потужності, що виникла на підставі договору.
У пункті 1.2 договору про реструктуризацію сторони підтвердили, що станом на 10 годину ранку дати підписання цього договору про реструктуризацію, заборгованість споживача перед постачальником за договором складає:
- прострочена заборгованість за постачання газу - 10 037 447,84 грн, у тому числі ПДВ;
- прострочена заборгованість за замовлену потужність - 75 736,85 грн, у тому числі ПДВ;
- прострочена заборгованість за перевищення замовленої потужності - 6 263,37 грн, у тому числі ПДВ;
- поточна заборгованість за постачання газу - 16 926 230,87 грн, у тому числі ПДВ;
- поточна заборгованість за замовлену потужність - 84 190,91 грн, у тому числі ПДВ;
- поточна заборгованість за перевищення замовленої потужності - 4 509,01 грн, у тому числі ПДВ.
Всього заборгованість складає 27 134 378,85 грн.
Підписанням цього договору споживач підтверджує суму заборгованості, зазначену в пункті 1.2 цього договору про реструктуризацію; отримання від постачальника всіх первинних документів, належним чином оформлених та в повному обсязі, що підтверджують таку заборгованість; вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості, зазначеної в пункті 1.2 цього договору (пункт 1.3 договору про реструктуризацію).
У пункті 1.4 договору про реструктуризацію сторони домовилися про реструктуризацію заборгованості споживача перед постачальником за договором у розмірі, вказаному в пункті 1.2 цього договору про реструктуризацію, шляхом самостійного перерахування споживачем коштів на рахунок постачальника відповідно до Графіку погашення заборгованості (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 договору про реструктуризацію зобов`язання споживача зі сплати чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок постачальника коштів у термін та сумі, що встановлені графіком погашення заборгованості (додаток № 1). Споживач здійснює перерахування коштів на рахунок постачальника, зазначений в основному договорі.
Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов`язань за основним договором (пункт 1.7 договору про реструктуризацію).
Пунктами 2.2.2 та 2.2.3 цієї угоди на споживача (відповідача) покладено обов`язок своєчасно вносити платежі відповідно до графіку погашення заборгованості, що є додатком № 1 до цього договору про реструктуризацію, а також виконувати зобов`язання за основним договором до їх остаточного виконання.
За умовами пунктів 4.1, 4.6 договору про реструктуризацію останній набуває чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печаткою сторін (за наявності) та діє до 11.07.2022. Цей договір про реструктуризацію заборгованості є невід`ємною частиною договору постачання природного газу № 7/2020-Г від 28.02.2020.
У додатку № 1 до договору про реструктуризацію сторони погодили наступний графік погашення заборгованості:
з 25.01.2022 по 07.02.2022 включно - 900 000,00 грн;
з 08.02.2022 по 14.02.2022 включно - 900 000,00 грн;
з 15.02.2022 по 21.02.2022 включно - 900 000,00 грн;
з 22.02.2022 по 28.02.2022 включно - 900 000,00 грн;
з 01.03.2022 по 07.03.2022 включно - 900 000,00 грн;
з 08.03.2022 по 14.03.2022 включно - 900 000,00 грн;
з 15.03.2022 по 21.03.2022 включно - 900 000,00 грн;
з 22.03.2022 по 28.03.2022 включно - 1 000 000,00 грн;
з 29.03.2022 по 04.04.2022 включно - 1 000 000,00 грн;
з 05.04.2022 по 11.04.2022 включно - 1 100 000,00 грн;
з 12.04.2022 по 18.04.2022 включно - 1 100 000,00 грн;
з 19.04.2022 по 25.04.2022 включно - 1 100 000,00 грн;
з 26.04.2022 по 02.05.2022 включно - 1 300 000,00 грн;
з 03.05.2022 по 09.05.2022 включно - 1 300 000,00 грн;
з 10.05.2022 по 16.05.2022 включно - 1 300 000,00 грн;
з 17.05.2022 по 23.05.2022 включно - 1 300 000,00 грн;
з 24.05.2022 по 30.05.2022 включно - 1 500 000,00 грн;
з 31.05.2022 по 06.06.2022 включно - 1 500 000,00 грн;
з 07.06.2022 по 13.06.2022 включно - 1 500 000,00 грн;
з 14.06.2022 по 20.06.2022 включно - 1 500 000,00 грн;
з 21.06.2022 по 27.06.2022 включно - 1 500 000,00 грн;
з 28.06.2022 по 04.07.2022 включно - 1 500 000,00 грн;
з 05.07.2022 по 11.07.2022 включно - 1 334 378,85 грн.
У зв`язку з невиконанням ПрАТ "Київський маргариновий завод" взятих на себе зобов`язань за договором постачання та договором про реструктуризацію ТОВ "Торгова електрична компанія" звернулося до суду з позовом, в якому просило суд стягнути з відповідача суму грошових коштів у загальному розмірі 29 709 122,37 грн, з яких: 24 091 670,84 грн основний борг, 3 785 156,83 грн штраф, 1 571 585,50 грн інфляційні втрати, 260 709,20 грн 3 % річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/9486/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "Київський маргариновий завод" на користь ТОВ "Торгова електрична компанія" 23 408 478,79 грн основного боргу, 3 785 156,83 грн штрафу, 1 571 585,50 грн інфляційних втрат, 260 630,60 грн 3 % річних, а також 435 387,78 грн витрат по сплаті судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В подальшому, ТОВ "Торгова електрична компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Київський маргариновий завод", у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 відмовлено ТОВ "Торгова електрична компанія" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Київський маргариновий завод".
Суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Київський маргариновий завод", встановив, що згідно договору № U01.0/1-105 від 14.03.2023 про відступлення права вимоги кредитор (ТОВ "Торгова електрична компанія") відступив право вимоги частини прав до боржника за договором про постачання природного газу від 28.02.2020 №7/2020-Г, в частині стягнення заборгованості за поставлений природний газ у грудні 2021 року на суму 623 805,02 грн з 14.03.2023 на користь ТОВ "ДЕ ТРЕЙДИНГ".
З урахуванням зазначеного, сума спірної заборгованості 23 408 478,79 грн за вирахуванням 623 805,02 грн (за договором № U01.0/1-105 від 14.03.2023 про відступлення права вимоги) становить 22 784 673,77 грн.
Станом на 13.04.2023 боржником здійснено погашення заборгованості зазначеної заявником у поданій заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, а саме по договору про реструктуризацію заборгованості № 25/01 від 25.01.2022, яка виникла на підставі договору №7/2020-Г постачання природного газу від 28.02.2020, відповідно до прийнятого рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/9486/22, що підтверджується платіжними документами на суму 22 784 673,77 грн та виписками з банківських рахунків боржника, копії яких наявні в матеріалах справи.
Щодо заборгованості боржника по договору №7/2020-Г постачання природного газу від 28.02.2020 та угодою №5/2020-П від 28.02.2020 за період з січня 2022 року по серпень 2022 року 6 102 703,26 грн.
28.02.2020 між кредитором та боржником укладено договір №7/2020-Г про постачання природного газу. На виконання умов договору кредитором та боржником 28.02.2020 укладено угоду №5/2020-П про замовлення доступу до потужності газотранспортної системи.
Згідно договору №7/2020-Г про постачання природного газу за січень-серпень 2022 року заборгованість боржника перед кредитором становила 6 102 703,26 грн та була погашена боржником в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних документів, а саме: платіжним дорученням № 1263 від 30.03.2023 на суму 1 341 703,00 грн, платіжною інструкцією № 1459555229 від 30.03.2023 на суму 615 000,26 грн, платіжним дорученням № 1266 від 30.03.2023 на суму 880 000,00 грн, платіжним дорученням № 1267 від 30.03.2023 на суму 680 000,00 грн, платіжним дорученням № 1270 від 31.03.2023 на суму 1 210 000,00 грн, платіжним дорученням №1280 від 31.03.2023 на суму 1 376 000,00 грн.
ТОВ "Торгова електрична компанія" 22.03.2023 звернулось до ПрАТ "Київський маргариновий завод" із вимогою № ЮР/1632 від 21.03.2023 про сплату штрафу в розмірі 2 953 138,94 грн на підставі пункту 6.2.5 договору, в обґрунтування якої зазначило, що як йому стало відомо, з 05.01.2023 ПрАТ "Київський маргариновий завод" було включено до реєстру споживачів іншого постачальника (ТОВ "Енергум"), що суперечить вимогам договору, оскільки заборгованість в розмірі 29 531 389,42 грн погашена не була, на яку відповідач надав відповідь вих. № 233 від 30.03.2023 та відмовив у сплаті штрафу, в зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що 18.01.2022 року відповідача було включено до Переліку суб`єктів господарювання (під №6811), основним видом яких є, зокрема, виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значимість, та 19.01.2022, 20.01.2022 подано заявку на закупівлю природного газу власного видобутку. Відповідач зазначає, що в період з 19 по 24 січня 2022 року на Українській енергетичній біржі відбулись торги з продажу газу власного видобутку на лютий для підприємств, що здійснюють виробництво соціально значущих продовольчих товарів, у яких позивач участі не приймав, оскільки не здійснював закупівлю природного газу за пільговою ціною, в той час як ТОВ "Енергум" одне з підприємств, що мало змогу здійснити для відповідача поставку природного газу за пільговою ціною. З урахуванням зазначеного, відповідач 25.01.2022, листом № 24 від 25.01.2022 повідомив позивача про призупинення постачання природного газу за договором на період з 01.02.2022 до 31.03.2022 включно, та надання відповідачу письмового дозволу для відповідача на перехід до нового постачальника природного газу ТОВ "Енергум". На підставі згоди позивача, 25.01.2022 між ТОВ "Енергум" та відповідачем, укладено договір постачання природного газу № К-250122/2. Таким чином, відповідач зазначає, що перехід до іншого постачальника природного газу, відповідачем здійснено на підставі згоди позивача, оскільки графік погашення заборгованості було погоджено між сторонами. Також, відповідач зазначає, що Постановою НКРЕКП № 613 від 21.06.2022 року "Про особливості зміни Постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану" внесено зміни до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, стосовно того, що зміна постачальника може відбуватися без засвідчення відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником. Крім того, відповідач зазначає про настання форс-мажорних обставин під час виконання договору про реструктуризацію заборгованості у зв`язку з введенням воєнного стану, що підтверджується Сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-22-2092 від 30.12.2022.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за зміну постачальника, суди попередніх інстанцій виходили з такого.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України, частина перша статті 173 Господарського кодексу України).
Положеннями статей 525 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
5.4. Частиною першою статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципами:
1) забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу;
2) вільної торгівлі природним газом та рівності суб`єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені;
3) вільного вибору постачальника природного газу;
4) рівності прав на ввезення та вивезення природного газу на/з території України;
5) невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб;
6) забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG;
7) недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб`єктів ринку природного газу, у тому числі суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання державної форми власності;
8) додержання встановлених технічних норм та норм безпеки;
9) захисту навколишнього природного середовища та раціонального використання енергоресурсів;
10) відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону. Споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про ринок природного газу" усім споживачам гарантується право вибору постачальника.
Забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв`язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів).
Діючий постачальник не має права встановлювати умови для припинення договору постачання, які обмежують право споживача на зміну постачальника.
За умови дотримання правил зміни постачальника, що затверджуються Регулятором як частина правил постачання природного газу:
1) зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника;
2) до припинення договору постачання діючий постачальник зобов`язаний забезпечувати постачання природного газу споживачу на умовах чинного договору.
Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником.
Регулятор здійснює регулярний моніторинг стану додержання положень цієї статті.
5.5. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827, були затверджені Правила постачання природного газу.
Пунктом 3 розділу І Правил постачання природного газу визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до пункту 5 розділу І Правил постачання природного газу терміни, наведені в цих Правилах, вживаються в таких значеннях: діючий постачальник - постачальник природного газу, до Реєстру споживачів якого включений cпоживач у відповідному періоді постачання; новий постачальник - постачальник природного газу, з яким споживач, що має діючого постачальника, уклав договір постачання природного газу та який буде здійснювати постачання природного газу у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником; підтверджений обсяг природного газу - плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору.
Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу, зокрема, є:
- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Пунктом 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням, зокрема, таких вимог:
- споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або за умови наявності письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника;
- договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код.
За змістом пункту 5 розділу ІІ Правил постачання природного газу договір постачання природного газу повинен містити, зокрема, такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду договору:
- предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об`ємах (обсягах);
- річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення;
- відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період;
- порядок зміни постачальника.
Пунктами 9, 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу визначено, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.
За умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника «останньої надії», зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.
Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача.
Пунктом 21 розділу ІІ Правил постачання природного газу визначено, що споживач має право, зокрема на одночасне отримання природного газу від декількох постачальників на одну точку комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код, в одному розрахунковому періоді в порядку, встановленому пунктом 22 цього розділу, за умови укладення договору постачання природного газу з такими постачальниками та після укладення з ними угоди про алокацію відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з пунктом 22 розділу ІІ Правил постачання природного газу споживач, комерційний ВОГ якого віднесено до І категорії (річний обсяг споживання становить більше 3 млн куб. м), має право на одночасне отримання природного газу від декількох постачальників на одну точку комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код, в одному розрахунковому періоді після укладення з такими постачальниками угоди про алокацію, предметом якої є розподілення об`єму фізичного відбору споживача на відбори кожного постачальника (замовника послуг транспортування), який є стороною цієї угоди.
Угода про алокацію повинна містити такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду угоди:
1) місце і дату укладення угоди, а також найменування постачальників і споживача та їх EIC-коди як суб`єктів ринку природного газу;
2) предмет угоди, яким є розподілення обсягів постачання споживачу природного газу між постачальниками;
3) ЕІС-код точки комерційного обліку споживача, по якій буде здійснюватися постачання природного газу постачальниками;
4) порядок пропорційного розподілення (алокаційний алгоритм) фізичного відбору споживача на відбори кожного постачальника за кожну газову добу;
5) період постачання природного газу, на який розповсюджується дія алокаційного алгоритму;
6) умови припинення угоди про алокацію.
Постачання газу споживачу на умовах угоди про алокацію здійснюється за умови реєстрації угоди про алокацію в інформаційній платформі Оператора ГТС в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи.
Розділом ІV Правил постачання природного газу встановлений порядок зміни постачальника споживачем, що не є побутовим.
Відповідно до розділу IV Правил постачання природного газу:
- кожен споживач має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами (пункт 2 розділу ІV Правил);
- зміні постачальника має передувати укладення договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді. Для зміни постачальника у споживача має бути відсутня прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявний письмовий дозвіл діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника (пункт 2 розділу ІV Правил);
- постачальникам забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв`язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів) (пункт 3 розділу ІV Правил);
- кожен споживач, який має намір змінити постачальника, повинен виконати свої зобов`язання по розрахунках за природний газ перед діючим постачальником (або укласти з ним графік реструктуризації заборгованості за природний газ, якого має дотримуватись) та підписати з ним угоду про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник, відповідно до пункту 5 цього розділу (пункт 4 розділу ІV Правил);
- повідомлення споживачем діючого постачальника про намір змінити постачальника є пропозицією про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу у певному розрахунковому періоді і повинно містити дату розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності. З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник поставляє природний газ споживачу до останнього дня терміну дії існуючого договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому, а договір постачання природного газу, укладений з новим постачальником, набирає чинності наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що споживач надав письмову довідку діючого постачальника або складений з ним акт звірки взаєморозрахунків про відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений газ перед діючим постачальником, або письмовий дозвіл діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника (пункт 5 розділу ІV Правил);
- якщо на початок періоду фактичного постачання природного газу новим постачальником чи протягом цього періоду у споживача виникне прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед попереднім постачальником (через розбіжності між плановим і фактичним споживанням, настання терміну остаточного розрахунку після початку постачання газу новим постачальником тощо), або споживач не буде дотримуватись узгодженого графіка погашення заборгованості із попереднім постачальником, останній має право повідомити про це Оператора ГТС та здійснити заходи, передбачені цими Правилами, щодо припинення постачання природного газу споживачу-боржнику, у тому числі через Оператора ГРМ (пункт 5 розділу ІV Правил);
- фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів нового постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи (пункт 6 розділу ІV Правил);
- зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника (пункт 7 розділу ІV Правил).
5.6. Також, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено Кодекс газотранспортної системи, який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи алокаційний алгоритм - механізм розподілення між постачальниками обсягів постачання природного газу на одну точку комерційного обліку споживача, якій присвоєно окремий EIC-код, в одному розрахунковому періоді; алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Згідно з пунктами 1 та 2 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема:
1) перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи;
2) інформацію про всіх суб`єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди;
3) інформацію про постачальника «останньої надії»;
4) інформацію про постачальників із спеціальними обов`язками;
5) інформацію про Реєстри споживачів постачальників.
Інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити щонайменше:
1) ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку;
2) EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи;
3) дані закріплених за споживачем діючих постачальників та визначені ними періоди постачання;
4) дані щодо зміни постачальників із початку функціонування інформаційної платформи;
5) інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово;
6) інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D);
7) інформацію про фактичне добове споживання;
8) інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М);
9) дані періодів відсутності у споживача закріпленого постачальника (за їх наявності) з початку функціонування інформаційної платформи;
10) дані періодів обмеження (припинення) газопостачання споживачу (якщо такі дані вносились по споживачу) з початку функціонування інформаційної платформи;
11) період вимірювання (відбір/споживання, що вимірюється щодобово, або відбір/споживання, що не вимірюється щодобово);
12) належність споживача до категорії споживачів, постачання яким може здійснюватися в рамках спеціальних обов`язків, які в установленому порядку покладені рішенням Кабінету Міністрів України на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу";
13) належність споживача до категорії побутових;
14) належність споживача до категорії виробників теплової енергії;
15) належність споживача до категорії бюджетних установ та організацій;
16) інформацію про періоди постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії";
17) строк надання повідомлення споживачу про припинення газопостачання відповідно до чинного законодавства (не менше ніж за десять діб для бюджетних установ та організацій; не менше ніж за п`ять діб для підприємств металургійної та хімічної промисловості; не менше ніж за три доби до дати, на яку воно заплановано, для інших споживачів).
Порядок формування Реєстру споживачів постачальника та процедура зміни постачальника на інформаційній платформі визначаються у главі 5 цього розділу (пункт 3 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи).
У відповідності до пунктів 1 та 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.
З моменту реєстрації на інформаційній платформі угоди про алокацію постачальники, які є її сторонами, набувають статусу діючих постачальників для такого споживача (у межах часток, визначених алокаційним алгоритмом) на строк, що відповідає періоду постачання, визначеному угодою про алокацію.
Постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов`язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу. При цьому у випадку постачання природного газу постачальником «останньої надії» кінцева дата постачання визначається автоматично інформаційною платформою оператора газотранспортної системи відповідно до граничного строку постачання, визначеного Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу. Кінцева дата постачання природного газу не може бути визначена постачальником (у випадку постачання природного газу постачальником «останньої надії» автоматично на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи) після дати внесення відповідної інформації раніше ніж:
десять днів по споживачах, що є бюджетними установами та організаціями;
п`ять днів по споживачах, які належать до підприємств металургійної та хімічної промисловості;
три дні по інших споживачах.
Згідно з пунктом 5 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи для непобутових споживачів, якщо при їх реєстрації за постачальником інформаційна платформа виявляє, що в ініційований постачальником період постачання природного газу споживач уже включений до Реєстру іншого постачальника на цей період, інформаційна платформа відхиляє реєстрацію непобутового споживача за постачальником, що ініціював реєстрацію непобутового споживача за собою, та надсилає такому постачальнику інформаційне повідомлення з кодом причини відмови. Одночасно інформаційна платформа інформує діючого постачальника про те, що на заброньований ним період постачання природного газу претендує інший постачальник (із зазначенням назви такого постачальника). У такому разі діючий постачальник зобов`язаний не пізніше 10 години ранку вісімнадцятої доби з дня інформаційного запиту вчинити одну із нижченаведених дій:
підтвердити на інформаційній платформі згоду на перехід непобутового споживача до нового постачальника з газової доби, яка визначалась в інформаційному запиті (але не пізніше ніж за дві доби до зазначеної газової доби);
підтвердити на інформаційній платформі згоду на перехід непобутового споживача до нового постачальника, визначивши дату переходу, яка має бути не пізніше ніж на дев`ятнадцяту добу з дня інформаційного запиту;
не погодити на інформаційній платформі перехід непобутового споживача до нового постачальника через наявність у непобутового споживача боргових зобов`язань за поставлений природний газ та ініціювати через інформаційну платформу заходи з припинення (обмеження) газопостачання такому споживачу (якщо до непобутового споживача ще не були застосовані заходи з припинення газопостачання);
не погодити та надати оператору газотранспортної системи оригінал листа непобутового споживача про його незгоду на перехід до нового постачальника (через відсутність договірних відносин із новим постачальником, невідповідність заброньованого періоду постачання природного газу тощо).
Якщо у строк, визначений в абзаці третьому цього пункту, діючий постачальник не здійснив жодної дії, передбаченої в абзацах четвертому та п`ятому цього пункту, інформаційна платформа (оператор газотранспортної системи) реєструє непобутового споживача за новим постачальником з 21 доби після інформаційного запиту до діючого постачальника про погодження зміни постачальника.
5.7. Виходячи із аналізу зазначених норм, колегія суддів погоджується з висновками судів, що споживач, який не є побутовим, може мати декількох постачальників природного газу як в один розрахунковий період, так і в різні одночасно, і постачання конкретним постачальником в розрахунковий період здійснюється на підставі алокації замовленої кількості газу в період постачання.
5.8. Судами встановлено, що звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що станом на 05.01.2023 йому стало відомо про те, що незважаючи на наявну заборгованість за договором перед ним, ПрАТ "Київський маргариновий завод" ініціювало зміну газопостачальника та відповідача було включено до реєстру споживачів іншого постачальника - ТОВ "Енергум".
5.9. Відповідно до Законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок природного газу" та "Про правовий режим воєнного стану", у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 та від 18.05.2022 № 341/2022, НКРЕКП прийнято постанову від 21.06.2022 № 613 "Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану", відповідно до якої:
1. При здійсненні заходів із зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, у період дії в Україні воєнного стану, постачальники природного газу (крім постачальника «останньої надії») мають дотримуватись Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, з урахуванням таких особливостей:
1) у випадку укладення договору постачання природного газу між новим постачальником та споживачем, що не є побутовим, новий постачальник визначає дату початку постачання природного газу (дату закріплення споживача у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи) згідно з укладеним договором постачання природного газу, у тому числі у випадку наявності такого споживача в Реєстрі споживачів інших постачальників.
Дата закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи (далі - Інформаційна платформа) може визначатись не раніше ніж за 2 дні та не пізніше ніж 21 день з дня визначення дати такого закріплення.
Якщо на день закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на Інформаційній платформі буде відображена інформація про припинення (обмеження) або подання заявки на припинення (обмеження) постачання природного газу такому споживачу, Інформаційна платформа автоматично відхиляє закріплення такого споживача в Реєстрі споживачів нового постачальника.
У разі закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника Інформаційна платформа виявляє цього споживача в Реєстрі іншого постачальника у визначеному новим постачальником періоді постачання природного газу, Інформаційна платформа автоматично відправляє повідомлення діючому постачальнику про зміну постачальника його споживачем із зазначенням дати початку постачання природного газу новим постачальником.
Споживач, що не є побутовим, автоматично виключається з Реєстру споживачів діючого постачальника на Інформаційній платформі з дня початку періоду постачання природного газу новим постачальником.
Постачання природного газу новим постачальником (алокація спожитих споживачем обсягів природного газу за новим постачальником) здійснюється з дня початку періоду постачання природного газу, який визначається новим постачальником на Інформаційній платформі згідно з умовами договору постачання природного газу;
2) зміні постачальника має передувати укладення договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді. Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, що не є побутовим, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником. Зміна постачальника може відбуватися без засвідчення відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником. Розірвання чи призупинення дії договору постачання природного газу не звільняє споживача, що не є побутовим, від обов`язку виконання фінансових зобов`язань за цим договором;
3) з метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник постачає природний газ споживачу до останнього дня терміну дії чинного договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому.
2. Оператору газотранспортної системи здійснити необхідні заходи для забезпечення роботи Інформаційної платформи з урахуванням положень цієї Постанови.
3. Ця Постанова набирає чинності з 01.07.2022 та діє до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
5.10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №6 40/10063/22, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28.11.2023, ухвалено рішення, яким постанову НКРЕКП від 21.06.2022 № 613 "Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану" було визнано протиправною та нечинною.
У справі №640/10063/22 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що суди попередніх інстанцій встановили та не є спірним, що НКРЕКП не дотрималася визначеної процедури під час прийняття спірної постанови від 21.06.2022 № 613, зокрема: не дотрималася мінімального десятиденного строку, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проєкту акта; прийняла постанову без надання права на подання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб, пропозиції до проєктів рішень; не обґрунтувала підстави відхилення поданих зауважень та пропозицій та не здійснила опублікування інформації стосовно цього.
З огляду на таке, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що постанова НКРЕКП, яка має ознаки регуляторного акта, яка прийнята з грубим порушенням встановленої процедури, не може вважатися такою, що відповідає засадам правомірності, визначеним частиною другою статті 2 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Таким чином, Суд зауважує, що підставою визнання недійсності постанови НКРЕКП від 21.06.2022 № 613 стало виключно порушення процедури її прийняття, а не обставини, які б свідчили про її очевидну (відверту) протиправність, що спростовує доводи скаржника, що судами застосовано положення постанови, яка є завідома протиправною. Норми КАС України чітко визначають момент втрати чинності нормативно-правового акта у випадку визнання його протиправним та нечинним - з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що приписи постанови НКРЕКП від 21.06.2022 № 613 були правильно застосовані судом першої інстанції до спірних правовідносин, оскільки постанова НКРЕКП від 21.06.2022 № 613 була чинною на момент їх виникнення. Постанова НКРЕКП від 21.06.2022 № 613 втратила чинність 10.05.2023, а саме з моменту набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі № 640/10063/22.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28.05.2014 у справі №927/664/23.
5.11. Крім того, судами встановлено, що жодних доказів, які б підтверджували зміну ПрАТ "Київський маргариновий завод" 05.01.2023 постачальника з ТОВ "Торгова електрична компанія" на ТОВ "Енергум", та включення ТОВ "Енергум" відповідача до реєстру власних постачальників, та виключення відповідача з реєстру споживачів ТОВ "Торгова електрична компанія" до матеріалів справи не надано.
Також, судами встановлено, що відповідачем неодноразово ініціювалась зміна постачальника на конкретний період постачання з лютого 2022 року, та позивачем надавався дозвіл на такі зміни у лютому, березні, квітні, травні, червні та липні 2022 року, та в подальшому з серпня 2022 року по грудень 2022 року включно, позивачем не було як відхилено, так і надано згоду на зміну постачальника у відповідних періодах.
До того ж судами встановлено, що у період з лютого по липень 2022 року постачальниками відповідача були ТОВ "Торгова електрична компанія" та ТОВ "Енергум", в період з серпня по жовтень 2022 року включно були ТОВ "Торгова електрична компанія" та ТОВ "Де Трейдинг", та з листопада по грудень 2022 року включно - ТОВ "Торгова електрична компанія" та ТОВ "Енергум".
При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій також враховано, що зазначені зміни постачальника у певні періоди виникли у зв`язку з тим, що 18.01.2022 відповідача було включено до Переліку суб`єктів господарювання (під № 6811), основним видом яких є, зокрема виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значимість та відповідачем подано заявку на закупівлю природного газу власного видобутку, торги по якому відбулись в період з 19 по 24 січня 2022 року на Українській енергетичній біржі, у яких позивач участі не приймав, оскільки не здійснював закупівлю природного газу за пільговою ціною, в той час як ТОВ "Енергум" одне з підприємств, що мало змогу здійснити для відповідача поставку природного газу за пільговою ціною.
5.12. Відповідно до пункту 6.2.5 договору у разі укладення споживачем договору з іншим постачальником та включення таким постачальником споживача до свого реєстру споживачів, за наявності заборгованості за цим договором, споживач сплачує постачальнику штраф, який становить 10 відсотків такої заборгованості.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).
За наведеними вище положеннями Господарського кодексу України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Так, відповідно до частини другої статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Отже, для застосування такої міри відповідальності як штраф, необхідне порушення іншим учасником певного зобов`язання.
З пункту 6.2.5 договору вбачається, що відповідальність, передбачена наведеним пунктом застосовується при існування одночасно двох умов:
- укладення споживачем договору з іншим постачальником та включення таким постачальником споживача до свого реєстру споживачів;
- наявності заборгованості за договором.
Оскільки, за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, первісний постачальник на момент виникнення спірних правовідносин залишався основним постачальником споживача, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зміна постачальника на конкретний період, зі збереженням первісним постачальником споживача у реєстрі, з урахуванням викладених вище приписів Закону України "Про ринок природного газу", Правил постачання природнього газу та Кодексу газотранспортної системи, не може розцінюватись як підстава для застосування передбаченого пунктом 6.2.5 договору штрафу.
5.13. По суті скаржник за доводами касаційної скарги лише окреслює свою позицію щодо правовідносин, що склалися між учасниками спору, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга в цій частині за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Відтак посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права є необґрунтованими.
Отже, скаржник не навів належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в розумінні положень цієї норми.
5.14. Також підставою касаційного оскарження товариство зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, зокрема, матеріали справи містять акти приймання-передачі природного газу, що підтверджують факт постачання природного газу у спірний період новим постачальником.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення в сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про не дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж судами встановлювалися обставини постачання як ТОВ "Торгова електрична компанія" так і ТОВ "Енергум" у відповідні періоди.
5.15. З огляду на викладене, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.
7. Судові витрати
7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються відповідно на скаржника.
Керуючись статтями 236 238 240 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №910/9558/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко