ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 911/1216/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024
за скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича
у справі № 911/1216/21
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль»
про стягнення 316 521 251,26 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України») звернулося у квітні 2021 року до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» (далі - ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль») про стягнення 316 521 251,26 грн, з яких: 283 472 681,73 грн основного боргу, 8 223 076,39 грн пені, 8 316 639,71 грн 3% річних, 16 508 853,43 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/1216/21, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022, позов АТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково; стягнуто з ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 283 472 681,73 грн основного боргу, 4 111 538,20 грн пені, 8 316 639,71 грн 3% річних та 16 508 853,43 грн інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено.
Господарським судом Київської області 28.06.2022 видано судовий наказ про примусове виконання рішення суду у справі № 911/1216/21.
До Господарського суду Київської області від АТ «НАК «Нафтогаз України» (12.04.2023 засобами поштового зв`язку) надійшла скарга про:
- визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 29.12.2022 № 70618862 на підставі пункту 10 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
- зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича усунути порушення прав стягувача шляхом скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 29.12.2022 № 70618862.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2023 (суддя Антонова В.М.):
1. Задоволено скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича щодо виконання наказу Господарського суду Київської області по справі №911/1216/21 від 28.06.2022.
2. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження №70618862 від 29.12.2022 на підставі пункту 10 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
3. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича усунути порушення прав стягувача, шляхом скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 29.12.2022 №70618862 на підставі пункту 10 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 (колегія суддів у складі: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.) ухвалу Господарського суду Київської області від 30.05.2023 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 19.01.2024 ухвалу Господарського суду Київської області від 30.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі № 911/1216/21 скасовано. Справу № 911/1216/21 направлено до Господарського суду Київської області зі стадії прийняття до розгляду скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 (суддя Заєць Д.Г.) скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скаржником процесуальний строк для звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця пропущений, однак, скаржником не подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 (колегія суддів у складі: Агрикова О.В., Козир Т.П., Мальченко А.О.) ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2024 скасовано. Справу № 911/1216/21 направлено до Господарського суду Київської області зі стадії прийняття до розгляду скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича.
Постанова апеляційного господарського суду мотивована, зокрема, тим, що за умови наявності у місцевого господарського суду сумніву щодо своєчасності подання скарги на дії приватного виконавця, суд першої інстанції повинен був залишити відповідну скаргу без руху для надання часу особі для подання нею клопотання про поновлення строку на її подання з обґрунтуванням поважності причин його пропуску. Апеляційний господарський суд зазначив, що висновок місцевого господарського суду про те, що скаржником процесуальний строк для звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця пропущений, однак, скаржником не подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, є передчасним, зробленим без належного дослідження матеріалів скарги, що призвело до неправильної оцінки матеріалів скарги на предмет її належності та повноти для прийняття її до провадження та подальшого розгляду.
Стислий виклад вимог касаційної скарги
ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» звернулося із касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Скаржник звертає увагу на те, що статті 162 164 172 ГПК України не містять жодних вимог, що стосуються строків подання відповідної заяви, скарги та/або клопотань про поновлення пропущеного строку. Подання клопотання про поновлення строку є процесуальним правом, а не обов`язком учасника справи, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення скарги без розгляду в силу приписів статті 118 ГПК України.
Скаржник також звертає увагу на те, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать висновкам Верховного Суду у справі від 23.08.2023 № 921/14/18, де викладено правову позицію щодо застосування норм статей 339 341 ГПК України у подібних правовідносинах.
ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми статей 2 118 339 341 ГПК України.
Доводи інших учасників справи
АТ «НАК «Нафтогаз України» надіслало відзиви на касаційну скаргу (документи сформовані в системі «Електронний суд» 13.06.2024 та 14.06.2024), в яких, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника, просить залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» - без задоволення.
Крім того, АТ «НАК «Нафтогаз України» просить повернути касаційну скаргу без розгляду у зв`язку з тим, що скаржником не дотримано вимоги законодавства щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Касаційне провадження
У зв`язку з відпусткою суддів Малашенкової Т.М. та Булгакової І.В. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024, який наявний в матеріалах справи.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Так, згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Одночасно підпунктом «а» частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
За порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, Суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.
Частина друга статті 341 ГПК України передбачає, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, які знаходяться у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18), від 01.11.2023 у справі № 904/3734/20, постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 909/524/19, від 19.03.2024 у справі № 909/992/19.
ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» послідовно звертало увагу судів на те, що стягувач у своїй заяві про примусове виконання рішення просив, зокрема, здійснити заходи примусового виконання рішення в частині стягнення суми судового збору, а в іншій частині заборгованості зупинити виконавче провадження.
Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).
Отже, стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні. Близький за змістом правовий висновок викладено у постанові від 04.02.2022 у справі № 925/308/13-г.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до суду із пропуском десятиденного строку, встановленого пунктом «а» частини першої статті 341 ГПК України, суд апеляційної інстанції зауважив, що АТ «НАК «Нафтогаз України» цей факт не заперечує.
Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.
За правилами статей 113 115 119 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.
Крім того, відповідно до частини другої статті 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії органів ДВС може бути поновлено судом.
За приписами частини другої статті 118 ГПК України скарги, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, що не позбавляє скаржника, з урахуванням частини другої статті 341 ГПК України, права на звернення з клопотанням про поновлення такого строку.
Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема, у постановах від 01.11.2023 у справі № 904/3734/20, від 15.02.2024 у справі № 909/524/19, від 19.03.2024 у справі № 909/992/19), що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.
Суд першої інстанції зазначив про те, що з`ясування обставин дотримання заявником встановленого законом процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного чи приватного виконавця, наявності клопотання про поновлення такого строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання зазначеного строку, відсутності клопотання про його поновлення, а також поважності причин для такого поновлення, є залишення скарги без розгляду в порядку частини другої статті 118 ГПК України (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 року у справі № 909/615/15).
Місцевий господарський суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до приватного виконавця з відповідною заявою про хід виконавчого провадження № 70618862 - 03.04.2023 року, а зі скаргою на дії приватного виконавця до господарського суду - 12.04.2023 року (майже через 4 місяці після прийняття постанови від 29.12.2022 про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 70618862), тобто з пропуском строку, встановленого пунктом «а» частини першої статті 341 ГПК України, не заявивши клопотання про поновлення строку на її подання з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Судом першої інстанції встановлено, що скаржником процесуальний строк для звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця пропущений, однак, скаржником не подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
За приписами статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, в силу статті 118 ГПК України, наслідком пропуску процесуального строку та незвернення до суду з клопотанням про його поновлення є залишення скарги без розгляду.
Близькі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 921/14/18.
Суд апеляційної інстанції у постанові від 01.05.2024, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, не врахував вищевикладене, порушивши норми процесуального права, скасував судове рішення (ухвалу місцевого господарського суду від 04.03.2024), яке відповідає закону.
АТ «НАК «Нафтогаз України» у відзиві на касаційну скаргу просить повернути без розгляду касаційну скаргу скаржника через недотримання вимог законодавства України, в тому числі пункту 1 частини першої статті 164 ГПК України та частини першої статті 172 ГПК України, з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, у зв`язку з відсутністю реєстрації Електронного кабінету ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль».
Втім, Верховний Суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження від 12.06.2024 у розгляді клопотання про усунення недоліків касаційної скарги досліджував питання щодо неможливості реєстрації Електронного кабінету відповідача, дійшовши висновку про те, що ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» не з власної вини, а з причин, що об'єктивно не залежать від товариства, не може зареєструвати Електронний кабінет. Відповідач вжив всіх можливих заходів щодо здійснення реєстрації Електронного кабінету, але так і не зміг його зареєструвати.
Суд відхиляє доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з мотивів, наведених у цій постанові.
Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Верховний Суд дійшов висновку про те, що постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.
Судові витрати
Витрати ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції зі справи покладаються на АТ «НАК «Нафтогаз України», у зв`язку із задоволенням касаційної скарги.
Керуючись статтями 129 300 301 308 312 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 зі справи № 911/1216/21 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2024 зі справи № 911/1216/21 залишити в силі.
4. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» 2 422,40 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець
Суддя Т. Жайворонок