26.01.2023

№ 911/1805/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/1805/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя - Сокуренко Л.В.)

від 27.10.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.)

від 02.08.2022

у справі № 911/1805/21

за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та Комунальної організації "Київмедспецтранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"

про стягнення 6 552 000,00 грн,

за участю представників учасників справи:

прокурора - Шелест М.В.

позивача 1 - не з`явилися

позивача 2 - не з`явилися

позивача 3 - Шкурай Н.М.

відповідача - Гамаза І.О.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київміськрада), Київської міської державної адміністрації (далі - Київська міська держадміністрація) та Комунальної організації "Київмедспецтранс" (далі - КО "Київмедспецтранс") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром" (далі - ТОВ "Автоспецпром") про стягнення 6 552 000,00 грн пені.

1.2. Позов подано з підстав неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 1053К від 16.12.2019 в частині вчасної допоставки складових товару належної якості. У зв`язку із цим, Першим заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та Комунальної організації "Київмедспецтранс" подано позов до відповідача про стягнення 6 552 000,00 грн нарахованої пені.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 27.10.2021 у справі №911/1805/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 7.2, 2.12, 2.14.3 та 5.5 договору, які б підтверджували виконання умов договору з боку КО "Київмедспецтранс" щодо складання документів та повідомлення відповідача, що виключає застосування до відповідача відповідальності, обумовленої законом та договором у вигляді пені. Крім того суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять розрахунок вартості всіх недопоставлених складових, що підтверджувало б обґрунтований та правомірний розрахунок розміру пені в загальній сумі 6 552 000,00 грн, тобто заявлений до стягнення розмір суми пені - є необґрунтованим.

Також місцевий господарський суд прийняв як доказ настання форс-мажорних обставин у період з 31.01.2020 по 25.03.2021 сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою №3000-21-0823 саме щодо обов`язку ТОВ "Автоспецпром" з передачі покупцю шлангів подачі газу О2 з конекторами для підключення портативних кисневих балонів у кількості 7 шт. для подачі кисню до портативного апарату штучної вентиляції легень SIRIO S2/Т виробництва компанії SIARE ENGINEERING INTERNATIONAL GROUP SRL (Італія) відповідно до пункту 1.3 договору та пункту 2.2 таблиці 2 до пункту 5.9 договору та пункту 3.6 специфікації на обладнання.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2021 у справі №911/1805/21 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 27.10.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 у справі №911/1805/21, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3.2. Підставою касаційного оскарження Перший заступник керівника Київської міської прокуратури визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Згідно із пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.4. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 614 617 Цивільного кодексу України, статей 193 218 Господарського кодексу України щодо настання форс-мажорних обставин у зв`язку з виконанням договорів поставки державі медичного обладнання в умовах карантинних обмежень (Covid-19). Також відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування статті 617 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України в разі наявності висновку торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, які настали не безпосередньо до учасника договірних відносин, а до іншої особи, у таких правовідносинах.

Крім того вважає, що судами всупереч статті 236 Господарського процесуального кодексу України не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в близьких за змістом правовідносинах в частині надання оцінки сертифікату про форс-мажорні обставини, а саме, в постановах від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 11.05.2021 у справі №922/2452/20, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 01.06.2021 у справі №910/9258/20, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18.

3.7. У відзиві на касаційну скаргу Комунальна організація "Київмедспецтранс" погодилася з позицією прокуратури та просить останню задовольнити, оскаржувані рішення скасувати та прийняте нове про задоволення позову.

3.8. ТОВ "Автоспецпром", в свою чергу, у відзиві на касаційну скаргу заперечує з підстав, викладених у ньому, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

За результатами проведеної публічної закупівлі за бюджетні кошти (ідентифікатор закупівлі UA-2019-08-29-000090-b) між КО "Київмедспецтранс" та ТОВ "Автоспецпром" 16.12.2019 укладено договір поставки № 1053К спеціалізованого санітарного транспорту екстреної медичної допомоги типу С із відповідним обладнанням (далі - договір) та додатки до нього.

Пунктами 1.1 та 1.2 договору сторони узгодили, що постачальник зобов`язується поставити у власність дорожні (колісні) транспортні засоби, а саме ДК 021:2015 - 34110000-1 Легкові автомобілі (НК 024:2019 - 35988 Автомобільна швидка допомога) (спеціалізований санітарний транспорт екстреної медичної допомоги типу C з обладнанням) далі - товар, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах визначених цим договором.

Постачальник гарантує, що товар новий, майнові права на товар належать йому та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними та/або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 1.3 договору, найменування товару (кількість та ціна) наведені у додатку № 1 до цього договору (специфікація), який є невід`ємною частиною договору.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору сторонами погоджено ціну, яка становить 19 950 000,00 грн, в тому числі ПДВ 7% - 1 305 140,19 грн.

Ціна товару згідно договору включає в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються постачальником згідно вимог чинного законодавства України, вартість доставки товару до місця поставки, вартість страхування, навантаження, розвантаження, транспортування товару, а також всі інші витрати постачальника пов`язані з виконанням цього договору.

Відповідно до пункту 2.12 договору, за результатами звернення покупця до постачальника щодо наявності недоліків товару або його складових постачальником проводиться діагностика, що оформлюється рекламаційним актом, який є підставою для усунення таких недоліків або несправностей товару або його складових. Строк виконання робіт з усунення недоліку або несправності товару або його складових не може перевищувати 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту передачі товару або його складових на ремонт, без письмової згоди покупця на інший термін.

Пунктом 4.1 договору визначено, що здійснення попередньої оплати здійснюється на строк не більше 3 (трьох) місяців в порядку та на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" у розмірі 100% (сто) відсотків від ціни договору на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 договору.

Відповідно до пунктів 4.2 - 4.6 договору, форма розрахунків: безготівкова. Вид безготівкового розрахунку: платіжне доручення. Моментом здійснення оплати за поставлений товар вважається факт перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно рахунка-фактури. Розрахунки проводяться з урахуванням та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 425.

Пунктом 5.1 договору сторонами погоджено місце поставки (передачі) товару: поставка (передача) товару здійснюється на склад покупця на умовах DDP згідно з правилами INCOTERMS в редакції 2010 р. за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16 В.

Відповідно до пункту 5.2 договору, строк поставки товару: протягом 90 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати, відповідно до пункту 4.1.

Згідно із пунктом 5.3 договору, передача товару здійснюється постачальником на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої вповноваженому представникові покупця з обов`язковим складанням і підписанням уповноваженими представниками сторін відповідних документів, передбачених пунктом 5.4 цього договору.

Пунктами 5.4 та 5.7 договору сторонами погоджено, що датою поставки товару за договором вважається відповідна дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та акту приймання-передачі товару.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця після підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару.

Пунктом 5.5. договору сторони передбачили, що у разі виявлення невідповідності товару, зокрема, окремо кожної його складової вимогам договору, видаткова накладна та акт приймання-передачі товару, уповноваженим представником покупця не підписується, при цьому постачальник зобов`язаний в присутності та за підписом уповноваженого представника покупця скласти акт про невідповідність товару у двох примірниках, який підписується уповноваженими представниками сторін по одному для кожної із сторін. У випадку відмови представника постачальника від підписання відповідного акту про невідповідність покупець складає цей акт самостійно. Сторони домовились, що акт про невідповідність, зокрема, складений покупцем самостійно (одноособово) є підставою для усунення дефектів та недоліків або заміни товару. Постачальник зобов`язаний усунути всі виявлені дефекти та недоліки протягом 10-ти календарних днів з дати підписання (отримання) акту про невідповідність або інший термін письмово погоджений сторонами.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами, скріплений відбитками печаток сторін та діє до 31.03.2020 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань.

На виконання умов договору, відповідачем упродовж 16-18 березня 2020 року поставлено КО "Київмедспецтранс" сім автомобілів спеціалізованого санітарного транспорту екстреної медичної допомоги типу С із відповідним обладнанням згідно з додатком 1 до договору, в тому числі з портативним апаратом штучної вентиляції легень марки SIRIO S2/Т для дорослих, дітей та новонароджених з вбудованим позитивним тиском на кінці видиху та спірометром.

Під час здійснення експлуатації зазначених транспортних засобів КО "Київмедспецтранс" було виявлено, що в порушення умов вказаного договору відповідачем поставлені транспортні засоби недоукомплектовані шлангами подачі газу О2 та конекторами для підключення портативних кисневих балонів, що виключає можливість використання апаратів штучної вентиляції легень марки SIRIO S2/Т за межами зазначених транспортних засобів.

КО "Київмедспецтранс" 07.05.2020 звернувся до відповідача з листом № 1127-5 про доукомплектування автономних апаратів штучної вентиляції легень SIRIO S2/Т шлангами подачі газу О2 з відповідними конекторами для підключення до портативних кисневих балонів.

КО "Київмедспецтранс" 11.08.2020 листом № 1816-5 повторно звернуся до відповідача з проханням доукомплектування автономних апаратів штучної вентиляції легень SIRIO S2/Т шлангами подачі газу О2 з відповідними конекторами для підключення до портативних кисневих балонів.

ТОВ "Автоспецпром" 03.09.2020 листом вих. № 153 проінформував комунальну організацію про відсутність можливості замінити обладнання, а саме шлангу подачі газу до портативного балону до апарату ШВЛ, виробництва Siare, Італія, у зв`язку із обставинами непереборної сили.

Листами № 2128-5 від 29.10.2020 та № 202-5 від 03.02.2021 КО "Київмедспецтранс" просив відповідача доукомплектувати автономні апарати штучної вентиляції легень SIRIO S2/Т шлангами подачі газу О2 з відповідними конекторами для підключення до портативних кисневих балонів.

Товариство 04.02.2021 листом вих. № 6 у відповідь на лист КО "Київмедспецтранс" №202-5 від 03.02.201 повідомляв, що ним було розміщено замовлення в компанії Siare Engіneering International Group s.r.l, Італія, на придбання шлангів подачі газу О2 з конекторами для підключення портативних кисневих балонів та повідомив, що в найближчі терміни надасть інформацію щодо строків постачання даних комплектуючих.

30.03.2021 КО "Київмедспецтранс" листом № 421-5 звернувся до відповідача з повторним проханням терміново вжити всіх необхідних заходів для вирішення питань комплектації апаратів ШВЛ.

КО "Київмедспецтранс" 14.05.2021 листом № 550-3 звернувся до відповідача з претензією терміново, але не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання претензії поставити замовнику комплектуючі до апаратів ШВЛ SIRIO S2/Т для використання їх за межами автомобілів ЕМД тип С: шлангів подачі газу О2 та конекторів для підключення портативних кисневих балонів для 7 автомобілів ЕМД тип С.

20.05.2021 КО "Київмедспецтранс" прийнято товари за договором, а саме: шланги подачі газу О2 та конектори для підключення портативних кисневих балонів, про що складено відповідний акт.

З огляду на встановлені порушення, Київською міською прокуратурою на адресу Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та КО "Київмедспецтранс" скеровано низку листів в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо надання інформації та необхідності вжиття заходів реагування, в тому числі цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави, у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "Автоспецпром" обов`язків за договором поставки №1053К.

Неналежне виконання відповідачем обов`язків за договором щодо вчасної поставки товару належної якості, а також, бездіяльність позивачів, як представницьких органів від держави в даних правовідносинах щодо стягнення в примусовому порядку штрафних санкцій за договором, стали підставою для звернення прокурора з позовом про стягнення з відповідача 6 552 000,00 грн нарахованої пені.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Предметом позову є матеріально-правова вимога Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київміськради, Київська міська держадміністрації та КО "Київмедспецтранс" до ТОВ "Автоспецпром" про стягнення 6 552 000,00 грн пені за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 1053К від 16.12.2019 в частині вчасної допоставки складових товару належної якості.

5.3. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

5.4. Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.5. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

5.6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що постачальник зобов`язується поставити у власність дорожні (колісні) транспортні засоби за кодом ДК 021:2015 - 34110000-1 Легкові автомобілі (НК 024:2019 - 35988 Автомобільна швидка допомога) (спеціалізований санітарний транспорт екстреної медичної допомоги типу C з обладнанням) далі - товар, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до пункту 3.6 Специфікації на обладнання: повне перенесення позицій з ТД - технічні характеристики автомобіля спеціалізованого санітарного транспорту екстреної медичної допомоги на базі PEUGEOT BOXER, Тип С, яка є невід`ємною частиною договору, автомобіль має бути обладнаний транспортним апаратом ШВЛ - портативний апарат штучної вентиляції легень Sirio S2/T для дорослих, дітей та новонароджених з вбудованим позитивним тиском на кінці видиху та спірометром Siare Engineering International Group s.r.l, Італія.

На виконання умов договору відповідачем упродовж 16-18 березня 2020 року поставлено КО "Київмедспецтранс" сім автомобілів спеціалізованого санітарного транспорту екстреної медичної допомоги типу С із відповідним обладнанням згідно з додатком 1 до договору, в тому числі з портативним апаратом штучної вентиляції легень марки SIRIO S2/Т для дорослих, дітей та новонароджених з вбудованим позитивним тиском на кінці видиху та спірометром.

Зазначені дорожні (колісні) транспортні засоби були прийняті без будь-яких зауважень і заперечень, що не заперечується сторонами.

Під час здійснення експлуатації зазначених транспортних засобів фахівцями організації було виявлено, що в порушення умов вказаного договору відповідачем поставлені транспортні засоби недоукомплектовані шлангами подачі газу О2 та конекторами для підключення портативних кисневих балонів, що виключає можливість використання апаратів штучної вентиляції легень марки SIRIO S2/Т за межами зазначених транспортних засобів.

Судами встановлено наступне листування учасників справи:

- КО "Київмедспецтранс" листом № 1127-5 від 07.05.2020 звертався до відповідача з проханням доукомплектування автономних апаратів штучної вентиляції легень SIRIO S2/Т шлангами подачі газу О2 з відповідними конекторами для підключення до портативних кисневих балонів;

- 11.08.2020 КО "Київмедспецтранс" листом № 1816-5 повторно звернуся до відповідача з проханням доукомплектування автономних апаратів штучної вентиляції легень SIRIO S2/Т шлангами подачі газу О2 з відповідними конекторами для підключення до портативних кисневих балонів;

- 03.09.2020 відповідач листом вих. № 153 проінформував КО "Київмедспецтранс" про відсутність можливості замінити обладнання, а саме шлангу подачі газу до портативного балону до апарату ШВЛ, виробництва Siare, Італія, у зв`язку із обставинами непереборної сили;

- листами № 2128-5 від 29.10.2020 та № 202-5 від 03.02.2021 позивач-3 КО "Київмедспецтранс" просив відповідача доукомплектувати автономні апарати штучної вентиляції легень SIRIO S2/Т шлангами подачі газу О2 з відповідними конекторами для підключення до портативних кисневих балонів;

- 04.02.2021 відповідач листом вих. № 6 у відповідь на лист КО "Київмедспецтранс" № 202-5 від 03.02.201 повідомляв, що ним було розміщено замовлення в компанії Siare Engіneering International Group s.r.l, Італія, на придбання шлангів подачі газу О2 з конекторами для підключення портативних кисневих балонів та повідомив, що в найближчі терміни надасть інформацію щодо строків постачання даних комплектуючих;

- 30.03.2021 КО "Київмедспецтранс" листом № 421-5 звернувся до відповідача з повторним проханням терміново вжити всіх необхідних заходів для вирішення питань комплектації апаратів ШВЛ;

- 14.05.2021 КО "Київмедспецтранс" листом № 550-3 звернувся до відповідача з претензією терміново, але не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання претензії поставити замовнику комплектуючі до апаратів ШВЛ SIRIO S2/Т для використання їх за межами автомобілів ЕМД тип С: шлангів подачі газу О2 та конекторів для підключення портативних кисневих балонів для 7 автомобілів ЕМД тип С.

20.05.2021 КО "Київмедспецтранс" прийнято товари за договором, а саме: шланги подачі газу О2 та конектори для підключення портативних кисневих балонів, про що складено відповідний акт.

5.7. Відповідно до статті 270 Господарського кодексу України товари повинні поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов (у разі наявності) або прейскурантів. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту.

Якщо комплектність не визначено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або прейскурантами, вона в необхідних випадках може визначатися договором.

У разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов`язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару.

Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності.

5.8. У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

5.9. За умовами договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (пункт 7.1 договору).

За порушення строків поставки товару, в тому числі прострочення усунення недоліків товару згідно пунктів 2.12, 2.14.3, 5.5 з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості не поставленого, чи невчасно поставленого, чи неякісного товару, або його складової, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (пункт 7.2 договору).

Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання Комунальною організацією "Київмедспецтранс" умов договору щодо складання документів та повідомлення ТОВ "Автоспецпром" (рекламаційного акта, актів про невідповідність), а також суду не надано розрахунок вартості всіх недопоставлених складових, відсутні підстави для нарахування пені.

Тобто фактично суди переклали відповідальність за неналежне виконання умов договору в частині допоставки складових на покупця за договором.

Проте, зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, що судами обох інстанцій надавалася належна правова оцінка листуванню між учасниками договору, зокрема щодо повідомлення про не доукомплектування автономних апаратів штучної вентиляції легень SIRIO S2/Т шлангами подачі газу О2 з відповідними конекторами для підключення до портативних кисневих балонів. Крім того, враховуючи, що вимогою у даній справі є стягнення пені за прострочення усунення недоліків товару, в даному випадку складових обладнання, суди попередніх інстанцій залишили без належної уваги встановлення обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 1053К від 16.12.2019.

5.10. Крім зазначеного, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що порушення ТОВ «Автоспецпром» умов договору сталося внаслідок непереборної сили. Настання форс-мажорних обставин у період з 31.01.2020 по 25.03.2021 підтверджується сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою №3000-21-0823.

Колегія суддів вважає зазначений висновок передчасним з огляду на наступне.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною другою статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Приписами частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" обставини непереборної сили визначено як форс-мажорні обставини, що є надзвичайними та невідворотними обставинами, які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Перелік обставин, які можуть вважатися форс-мажорними, визначено частиною другою статті 14-1 цього Закону, однак, такий перелік не є вичерпним.

Так, відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За умовами договору сторони цього договору звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення, виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійні природні явища надзвичайної сили, ембарго, блокади, епідемія, війна тощо), якщо ці обставини вплинули на виконання цього договору (пункт 8.1 договору).

Сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна повідомити іншій стороні про їх настання/припинення і досягти домовленості щодо продовження термінів виконання зобов`язань або припинення дії договору. Зазначене повідомлення повинно бути підтверджено довідкою (сертифікатом) торгово-промислової палати чи документами інших компетентних органів, що уповноважені посвідчувати обставини непереборної сили відповідно до чинного законодавства України (пункт 8.2 договору).

В постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 зроблено висновок про те, що:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

За оцінкою судів, сертифікат Торгово-промислової палати №3000-21-0823 від 19.10.2021, виданий ТОВ "Автоспецпром" підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 31.01.2020 по 25.03.2021 і є належним доказом на підтвердження настання форс-мажорних обставин у постачальника медичного обладнання.

Однак, суди попередніх інстанцій не з`ясували обставин дотримання відповідачем умов пунктів 8.1, 8.2 договору стосовно вчасного та належного повідомлення покупця про обставини, на які відповідач посилався як на обставини непереборної сили, що унеможливили належне виконання ним свої обов`язків за договором поставки; чи містять наведені у сертифікаті обставини непереборної сили ознаки надзвичайності та невідворотності, що об`єктивно унеможливили належне виконання відповідачем умов договору поставки.

При цьому не спростованими залишилися доводи Комунальної організації "Київмедспецтранс" стосовно не підтвердження поданим сертифікатом обставин непереборної сили для відповідача.

Саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду, оскільки саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Дослідження таких обставин повинно відбуватись із дотриманням вимог частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому не можна визнати належним чином та повністю дослідженими обставини, в розумінні статті 236 Господарського процесуального кодексу України, саму лише констатацію судами факту про підтвердженість сертифікатом у відповідача обставин непереборної сили, які звільняють його від відповідальності за порушення зобов`язання, без дослідження наявності у таких обставин ознак надзвичайності та невідворотності.

До того ж колегія суддів звертає увагу, що висновки судів з одного боку про не виконання умов договору комунальною організацією щодо складання актів, що свідчить про недоведеність порушень з боку відповідача, а з іншого застосування підстав для звільнення від відповідальності є взаємовиключними.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Беручи до уваги положення частини четвертої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не дослідили всі зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для його скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду судам слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 304 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 у справі №911/1805/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова