№ 911/500/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/500/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Качан В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної іпотечної установи

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 11.10.2021

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. - головуючого,

Доманської М.Л., Верховця А.А.

та на ухвалу Господарського суду Київської області

від 06.09.2021

у складі судді Лутак Т.В.

у справі № 911/500/21

за заявою боржника ОСОБА_1

про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2021 було відкрито провадження у справі №911/500/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2021 у справі №911/500/21 відмовлено у задоволенні клопотання Державної іпотечної установи про закриття провадження у справі №911/500/21; оголошено перерву у судовому засіданні; зобов`язано кредитора - Державну іпотечну установу розглянути проект плану реструктуризації боргів боржника та надати суду прийняте рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або мотивовану відмову у схвалені плану реструктуризації боргів.

3. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Державна іпотечна установа звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 апеляційну скаргу Державної іпотечної установи залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 06.09.2021 - без змін.

Рух касаційної скарги

5. 02.11.2021 Державна іпотечна установа звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 02.11.2021 № 4417/15/1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.09.2021 у справі № 911/500/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Державної іпотечної установи у справі № 911/500/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.11.2021.

7. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2021 зокрема відкрито касаційне провадження у справі № 911/500/21 за касаційною скаргою Державної іпотечної установи від 02.11.2021 № 4417/15/1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.09.2021; призначено розгляд касаційної скарги на 07.12.2021 о 10:15 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

8. Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, Державною іпотечною установою подано касаційну скаргу в якій остання просить скасувати оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та задовольнити клопотання про закриття провадження у справі.

9. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

9.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що застосування пільгової реструктуризації передбаченої пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства можливе за наявності в процедурі визнання неплатоспроможною фізичної особи виключно одного забезпеченого кредитора, вимоги якого визнано господарським судом, такими, що забезпечені заставою майна боржника, в той час як скаржник є і забезпеченим і конкурсним кредитором.

9.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що один кредитор боржника не може створити збори кредиторів в порушення імперативної норми закріпленої в статті 210 Господарського кодексу України, оскільки зборами кредиторів не може бути одна особа, а відтак в силу приписів частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має ухвалити рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

9.3 Судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 11.02.2021 у справі № 910/16593/19.

10. Представник скаржника в судовому засіданні 07.12.2021 підтримала касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. Представником боржника подано заперечення на касаційну скаргу в яких останній просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

12. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

13. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

15. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

15.1 Після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до місцевого суду звернулася Державна іпотечна установа із заявою про визнання грошових вимог до боржника.

15.2 Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 29.04.2021 було визнано вимоги Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 у розмірі 1 430 816,89 грн, з яких: 4 540,00 грн - відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 375 276,89 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів та 1 051 000,00 грн - підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника; зобов`язано керуючого реструктуризацією боржника організувати проведення зборів кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника, письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів боржника, належні докази про що надати суду; скликання перших загальних зборів кредиторів було призначено на 12.05.2021; зобов`язано керуючого реструктуризацією боржника надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника, передбачене частиною другою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства; засідання господарського суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі було призначено на 17.06.2021.

15.3 22.07.2021 до місцевого суду Державною іпотечною установою було подано клопотання № 3066/15/1 від 22.07.2021 (вх. № 17577/21 від 22.07.2021) про закриття провадження у справі № 911/500/21.

15.4 В обґрунтування вказаного клопотання кредитор посилався на те, що при відсутності кола кредиторів (є лише один кредитор) не можуть виникати в подальшому правовідносини банкрутства, в зв`язку з чим справа про банкрутство не може бути продовжена і підлягає закриттю на підставі пункту 6 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, Державна іпотечна установа зазначала про можливість закриття провадження у даній справі з підстав визначених у пунктом 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

16. Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

17. Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

18. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що:

кредитор - це юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

19. Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема: до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог; господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

20. Згідно частини другої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до місцевого суду звернулася Державна іпотечна установа із заявою про визнання грошових вимог до боржника, які були розглянуті та визнані ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 29.04.2021 у цій справі.

22. Таким чином, враховуючи, що у даній справі наявні заявлені, в передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства порядку, вимоги кредитора до боржника, які були визнані місцевим судом, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, законно і обґрунтовано не вбачав підстав для закриття провадження у справі № 911/500/21 на підставі пункту 6 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

23. Перевірка та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

24. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, та вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

25. Так, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність господарський суд повинен встановити наявність однієї з таких умов: 1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

26. Отже, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про неплатоспроможність полягає у перевірці обґрунтованості заяви боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності або загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Предметом підготовчого засідання є з`ясування наявності підстав, які надають боржнику можливість ініціювати відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника.

27. Господарським судом Київської області у підготовчому засіданні у справі № 911/500/21 було встановлено, що розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором становить більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, боржник припинив погашення кредиту у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кредитним зобов`язанням більш ніж два місяці назад, а також не виконав свої зобов`язання перед кредитором у повному обсязі до підготовчого засідання суду, про що було зазначено в ухвалі місцевого суду від 11.03.2021 у даній справі.

28. Таким чином, ознаки неплатоспроможності боржника були встановлені в ухвалі Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у цій справі, яка не заперечувалася та не оскаржувалася кредитором - Державною іпотечною установою.

29. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі, з підстав зазначених у клопотанні кредитора.

30. Аргументи скаржника (пункт 9.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

30.1 15.05.2018 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі 902/492/17 якою вирішено відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в ухваленій раніше постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 3-1591гс16 (№ 918/169/16).

30.2 У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду викладено правовий висновок який полягає у тому, що забезпеченими зобов`язаннями в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

30.3 Наведені висновки Верховного Суду хоча і стосуються застосування норм Закону про банкрутство, проте не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки чинний Кодекс містить аналогічне визначення вимог забезпеченого кредитора.

31. Аргументи скаржника (пункт 9.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

31.1 Згідно встановлених у цій справі фактичних обставин:

- 29.11.2006 між ОСОБА_2 (боржник - позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та кредит" (кредитор - банк) було укладено кредитний договір № 14-06-И/30, відповідно до якого банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 95 800, 00 доларів США з оплатою по процентній ставці 12 процентів річних;

- відповідно до п. 2.3 договору кредитні ресурси отримані позичальником за цим договором використовуються за цільовим призначенням: для придбання 2-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 51,10 кв.м., житловою площею - 30,20 кв.м;

- згідно з п. 3.2 договору позичальник зобов`язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 28.11.2026. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок;

- пунктом 5.1 договору передбачено, що забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором є застава нерухомості (іпотека): 2-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 51,10 кв.м., житловою площею - 30,20 кв.м.;

- відповідно до п. 5.2 договору додатковим забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором є порука фізичної особи - ОСОБА_3 , оформлена договором поруки № 14-06-П/30 від 29.11.2006;

- згідно з п. 7.3 договору цей договір набирає чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань;

- додатком № 1 до кредитного договору № 14-06-И/30 від 29.11.2006 сторони визначили Графік зниження (погашення) розміру заборгованості;

- на виконання умов кредитного договору № 14-06-И/30 від 29.11.2006 банком було надано позичальнику кредит у розмірі 95 800, 00 доларів США, а позичальником придбано квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 14-06-И/30 від 29.11.2006 між ОСОБА_2 (боржник - іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та кредит" (банк - іпотекодержатель) укладено іпотечний договір від 29.11.2006, за умовами якого іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 ;

- також, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 14-06-И/30 від 29.11.2006 між ОСОБА_3 (поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та кредит" (кредитор) та ОСОБА_2 (боржник) було укладено договір поруки № 14-06-П/30 від 29.11.2006;

- 11.02.2015 між Державною іпотечною установою (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та кредит" (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 17/4-В, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув всі права вимоги за кредитним договором № 14-06-И/30 від 29.11.2006, іпотечним договором від 29.11.2006 та договором поруки № 14-06-П/30 від 29.11.2006, про що боржник був повідомлений листом № 7499/11/2;

- таким чином, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що Державна іпотечна установа, на підставі договору відступлення права вимоги № 17/4-В від 11.02.2015, набула право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 14-06-И/30 від 29.11.2006, іпотечним договором від 29.11.2006 та договором поруки № 14-06-П/30 від 29.11.2006.

31.2 Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначено, зокрема, наступне:

- протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом;

- у разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом;

- господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом;

- визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом;

- прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою, що визначається як різниця між розміром вимог забезпеченого кредитора, визнаних господарським судом у справі про неплатоспроможність боржника, та розміром вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, здійснюється після повного виконання зобов`язань боржником за реструктуризованим зобов`язанням на підставі рішення господарського суду, визначеного статтею 129 цього Кодексу.

31.3 З наведеного вбачається передбачений Кодексом України з процедур банкрутства спеціальний порядок здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб які мають заборгованість, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

31.4 З огляду на викладене, вказані аргументи касаційної скарги є помилковими, оскільки положення статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства не застосовуються під час здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку передбаченому пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу.

32. Аргументи скаржника (пункт 9.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

32.1 Верховний Суд враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.

32.2 Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

32.4 Суд зазначає, що висновки у наведеній скаржником постанові від 11.02.2021 у справі № 910/16593/19 та у цій справі (№ 911/500/21) не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаній справі скаржник послався, виокремивши їх із контексту судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин, зокрема щодо особи боржника, так як у справі № 910/16593/19 боржником є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітек Транс", тоді як у справі № 911/500/21 боржником є фізична особа - ОСОБА_1 , а тому правовідносини у вказаних справах мають різне правове регулювання.

33. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

34. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

35. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

36. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

37. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

37. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

39. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

40. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.

41. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної іпотечної установи від 02.11.2021 № 4417/15/1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.09.2021 у справі № 911/500/21 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.09.2021 у справі № 911/500/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк