ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 911/867/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.
за участю представників:
Позивача: Безпалюк О.Л.
Відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019
(головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.)
та рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2019
(суддя Ейвазова А.Р.)
у справі №911/867/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради
про стягнення 4 618 149,04 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради (далі - КП "Києво-Святошинська тепломережа"), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення 3 467 520,93 грн основного боргу, 464 647,24 грн пені за період з 28.11.2017 по 26.09.2019, 196 334,15 грн 3 % річних за період з 28.11.2017 по 09.07.2019 та 489 646,72 грн втрат від інфляції за період з 26.12.2017 по 31.05.2019.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №2129/1718-БО-17 від 18.09.2017 щодо повного та своєчасного здійснення розрахунків за природний газ, переданий у жовтні-грудні 2017 та січні-лютому 2018, внаслідок чого виникла заборгованість по оплаті природного газу, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду Київської області від 12.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Києво-Святошинська тепломережа" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 3 467 520,93 грн основного боргу, 489 646,72 грн втрат від інфляції, 196 334,15 грн 3% річних, 100 000, 00 грн пені, 69 272,24 грн судового збору. В частині стягнення 364 647,24 грн пені у задоволенні позову відмовлено.
3. Аргументуючи судові рішення про задоволення позову, суди посилались на те, що позивачем виконано умови договору та поставлено відповідачу з жовтня 2017 року - лютий 2018 року природний газ на суму 7 160 099,27 грн, відповідач за поставлений газ розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 3 467 520,93 грн, отже позов в частині стягнення основної заборгованості є обґрунтованим. Зважаючи на те, що відповідачем порушено умови договору щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрат на заборгованість. Розмір нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено та встановлено, що вказані нарахування є арифметично правильними, а тому в цій частині позов також є обґрунтованим.
Щодо нарахованої позивачем пені у розмірі 464 647,24 грн, судом першої інстанції перевірено наданий позивачем розрахунок та встановлено, що він є арифметично правильним. Але зважаючи на те, що відповідачем заявлялось клопотання про зменшення розміру нарахованої позивачем пені, а також, враховуючи, що відповідач є комунальним підприємством, природний газ використовувався відповідачем для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та існує дебіторська заборгованість з оплати теплової енергії, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованої позивачем пені та стягнув з відповідача 100 000,00 грн пені. В іншій частині заявленої до стягнення пені відмовив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 364 647,24 грн пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити повністю. В іншій частині судові рішення залишити без змін.
5. Підставами для скасування судових рішень скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 550 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 216 224 226 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
На думку скаржника, рішення та постанова в частині зменшення судом розміру пені прийняті без дослідження усіх істотних обставин справи. Судами не було встановлено обставин, за наявності яких суд має підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, з урахуванням положень ст. 233 ГК України. При цьому, суди не врахували, що нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним відповідачем зобов`язанням за договором постачання природного газу, судами взагалі не враховано майнових інтересів позивача у справі. Вказане свідчить про неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, а також визнання встановленими недоведених обставин.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6. Від відповідача відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.09.2017 між АТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Києво-Святошинська тепломережа" (споживач) укладено договір №2129/1718-БО-17 постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач - оплатити його на умовах Договору.
8. Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, який постачається за Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, що споживається бюджетними установами/організаціями.
9. Постачальник в силу п. 2.1 договору передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 природний газ орієнтованим обсягом 1005,448 тис.куб.м.
10. Ціна за 1000 куб.м за договором на дату його укладення становить 9488, 64 грн з ПДВ (п. 5.2 договору).
11. Загальна сума вартості природного газу за договором згідно п. 5.4 складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
12. Положеннями п. 6.1 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
13. За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
14. Додатковою угодою №1 від 11.01.2018 сторонами змінено п. 8.2 договору та викладено його в такій редакції: "У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення".
15. Договір згідно п. 12.1 набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 12 договору).
16. Судами встановлено, що на виконання п. 2.1 договору, позивач поставив у жовтні 2017 року - лютому 2018 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 7 160 099,27 грн, за актами приймання-передачі природного газу.
17. Позивач частково розрахувався за переданий природний газ на суму 3 692 578,34 грн, внаслідок чого виникла заборгованість по оплаті отриманого природного газу у розмірі 3 467 520,93грн.
Позиція Верховного Суду
18. Суд зазначає, що, як вбачається із матеріалів касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України", рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду позивачем оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 364 647,24 грн пені, у зв`язку із зменшенням судом нарахованої позивачем пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, в іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядаються.
19. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права саме в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 364 647,24 грн пені, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
20. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
21. Частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
22. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
23. Згідно із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
24. Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
25. Статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
26. Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
27. Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
28. У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
29. Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
30. За змістом статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
31. Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність порушення зобов`язання відповідача по оплаті отриманого природного газу, здійснивши перевірку розрахунків пені, інфляційних втрат та 3% річних, визнали обґрунтованим нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних за спірний період.
32. Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що КП "Києво-Святошинська тепломережа", на підставі статті 551 ЦК України та статті 223 ГК України, у відзиві на позов, просило суд зменшити розмір неустойки (пені) на 90% від заявленої до стягнення суми.
33. Судами частково задоволено заяву КП "Києво-Святошинська тепломережа", зменшено заявлену до стягнення АТ "НАК "Нафтогаз України суму пені до 100 000,00 грн.
34. Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
35. Згідно статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
36. Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам: наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром заборгованості, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), невідповідності розміру пені наслідкам порушення.
37. При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
38. В обґрунтування клопотання про зменшення розміру неустойки КП "Києво-Святошинська тепломережа" посилається на те, що отриманий від позивача газ за договором використовується відповідачем для надання послуг з теплопостачання, що споживаються бюджетними установами/організаціями, які несвоєчасно здійснюють розрахунки за спожиті послуги, що стало причиною виникнення дебіторської заборгованості перед відповідачем за надані послуги та негативно впливає на фінансовий стан підприємства, у зв`язку з цим підприємство не має фінансової можливості своєчасно проводити розрахунки по грошовим зобов`язанням. Крім того, відповідач посилається на те, що надає послуги за регульованим тарифом, який встановлюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування, встановлені тарифи не покривають реальні витрати підприємства, що стало причиною збитковості підприємства за результатами діяльності 2018 року, при цьому, держава вчасно не здійснює відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію.
39. Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
40. Судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності позивача, понесення позивачем збитків саме в результаті порушення (несвоєчасного виконання) відповідачем умов договору №2129/1718-БО-17 від 18.09.2017.
41. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, врахувавши ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого природного газу, встановивши обставини збиткової господарської діяльності відповідача, відсутності в діях відповідача прямого умислу у порушенні зобов`язання та обставини того, що несвоєчасна оплата відповідачем отриманого природного газу була спричинена неналежною оплатою послуг теплопостачання бюджетними установами/організаціями, яким відповідач здійснював теплопостачання, взявши до уваги відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань за договором постачання природного газу, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені до 100 000,00 грн.
42. Отже судами попередніх інстанцій було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи та матеріальний стан як відповідача, так і позивача у даній справі.
43. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судами не обґрунтовано рішення щодо зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки.
44. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність, у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
45. З огляду на викладене Касаційний господарський суд відхиляє доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 233 ГК України, та неналежне обґрунтування судами підстав для зменшення розміру неустойки, з зазначенням винятковості обставин даного спору, оскільки суди в повній мірі з`ясували всі обставини, передбачені зазначеною статтею та правильно застосували положення зазначеної статті.
46. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18.
47. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
48. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень в частині зменшення розміру пені, що належить до стягнення, отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
50. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).
51. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки заявленої до стягнення позивачем, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування рішення та постанови відсутні.
Розподіл судових витрат
52. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2019 у справі № 911/867/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді Н.М. Губенко
В.І. Студенець