ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/1750/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивач - не з`явився,
відповідач-1 - не з`явився,
відповідач-2 - не з`явився,
третя особа - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жек-Агро" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Литвина Ігоря Миколайовича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 (колегія суддів у складі: Гриців В.М. - головуючий, Зварич О.В., Якімець Г.Г.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 (суддя Цікало А.І.)
у справі №914/1750/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жек-Агро" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Литвина Ігоря Миколайовича
до 1) Львівської міської ради; 2) Виконавчого комітету Львівської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кримське"
про визнання протиправними та скасування рішень,
у межах справи №914/145/14
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Жек-Агро",
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
1. Господарський суд Львівської області ухвалою від 26.02.2014 порушив провадження у справі №914/145/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Жек-Агро" (далі - ТОВ "Жек-Агро").
2. Постановою Господарського суду Львівської області від 18.05.2017 ТОВ "Жек-Агро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "Жек-Агро" призначено арбітражного керуючого Литвина І.М.
Стислий виклад позовних вимог
3. У серпні 2019 року ТОВ "Жек-Агро" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Литвина Ігоря Миколайовича звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання незаконними та скасування п. 14 Додатку №1 до Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Львова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2012-2015 роки "Перелік гуртожитків, які підлягають передачі у власність територіальної громади м. Львова у 2013-2015 роках", затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.02.2013 №2082 "Про затвердження Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Львова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2012-2015 роки зі зміною термінів передачі гуртожитків з 2012-2015 років на 2013 рік"; п. 1 рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 31.05.2013 №443 "Про реєстрацію права комунальної власності на праве крило гуртожитку на вул. Кримській, 26-а".
4. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та Закону України "Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015" (враховуючи зміни термінів передачі гуртожитків - з 2012-2015 років на 2013 рік) Львівською міською радою прийнято ухвалу №2082 від 07.02.2013. Однак відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, що знаходяться у приватній власності, крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). При цьому Законом України "Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015" передбачено, що переданню у власність територіальних громад підлягають гуртожитки державної форми власності, пооб`єктний перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах житлової політики та житлово-комунального господарства, щороку під час розподілу коштів між регіонами в межах бюджетних призначень на відповідний рік.
5. Позивач стверджує, що праве крило гуртожитку по вул. Кримській, 26-а у м. Львові, загальною площею 2590,7 кв.м, є власністю ТОВ "Жек-Агро" як таке, що було внесено в статутний фонд товариства співзасновником Львівським обласним кооперативним міжгосподарським об`єднанням по агропромисловому будівництву "Львівагропромбуд". При цьому позивач наголошує на тому, що ТОВ "Жек-Агро" не створене в процесі приватизації чи корпоратизації, отже віднесення правого крила гуртожитку по вул. Кримській, 26-а у м. Львові, загальною площею 2590,7 кв.м. до переліку гуртожитків державної форми власності, що підлягають переданню у власність територіальної громади є незаконним.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6. 07.02.2013 Львівська міська рада прийняла ухвалу №2082 "Про затвердження Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Львова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2012-2015 роки зі зміною термінів передачі гуртожитків - з 2012-2015 років на 2013 рік". В додатку №1 до Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Львова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2012-2015 роки, до переліку гуртожитків, які підлягають передачі у власність територіальної громади м. Львова у 2013-2015 роках, включено нерухоме майно: праве крило гуртожитку, що знаходиться по вул. Кримській, 26-а в м. Львові, загальною площею 2590,7 кв.м, як нерухоме майно, що належить до державної форми власності.
7. В ухвалі зазначено, що така прийнята на виконання Законів України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та "Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015".
8. 31.05.2013 Виконавчий комітет Львівської міської ради ухвалив рішення №443 "Про реєстрацію права комунальної власності на праве крило гуртожитку на вул. Кримській, 26-а", відповідно до п. 1 якого вирішено зареєструвати за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на праве крило гуртожитку на вул. Кримській, 26-а площею 2590,7 кв.м згідно з технічним паспортом, складеним Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 16.05.2002 за інвентарним №687, виділивши вказане праве крило гуртожитку в окремий об`єкт.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
9. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 у задоволенні позову відмовлено.
10. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 залишено без змін.
11. Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивачем не надано суду правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд" на праве крило будівлі гуртожитку загальною площею 2590,7 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Кримська, 26-а станом на дату складання акта передачі цього нерухомого майна у статутний капітал ТОВ "Жек-Агро" (15.10.2008). Відповідно, не підтверджене право Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд" розпоряджатись цим нерухомим майном - передавати у статутний капітал товариства.
12. Крім того, суди також зазначили про те, що в матеріалах справи відсутні й докази державної реєстрації права власності ТОВ "Жек-Агро" на праве крило будівлі гуртожитку загальною площею 2590,7 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Кримська, 26-а, тоді як облік нерухомого майна на балансі підприємства чи організації не є безспірною ознакою його права власності на таке майно.
13. Враховуючи, що позивач не надав суду належні і допустимі докази, що підтверджують його право власності на праве крило будівлі гуртожитку загальною площею 2590,7 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Кримська, 26-а, суди дійшли висновку про те, що позивач не довів порушення його прав чи інтересів рішеннями Львівської міської ради і Виконавчого комітету Львівської міської ради, які є предметом позову.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
14. ТОВ "Жек-Агро" (далі - Скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021, постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
15. Підставами касаційного оскарження судових рішень Скаржник зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
16. Зокрема Скаржник вважає, що суди застосовали положення ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 182 334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 24.02.2021 у справі №367/4613/18, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15.
17. При цьому Скаржник зауважує, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
18. Отже, на думку Скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували та не надали належну оцінку обставинам наявності у позивача (хоч і не зареєстрованого) права власності на праве крило будівлі гуртожитку загальною площею 2590,7 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Кримська, 26-а, оскільки вказане майно було внесено до статутного (складеного) капіталу ТОВ "Жек-Агро" відповідно до акта приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал від 15.10.2008.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
19. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
20. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо передачі та реєстрації права комунальної власності на праве крило гуртожитку на вул. Кримській, 26-а.
21. Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (в редакції, яка була чинною на момент ухвалення оспорюваних рішень) сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п`яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них. Дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, що знаходяться у приватній власності, крім гуртожитків, які були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
22. Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
23. Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
24. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2).
25. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
26. Отже, державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
27. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
28. Аналогічні правові висновки викладені у постановах від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 24.02.2021 у справі №367/4613/18, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15, на які посилається скаржник.
29. Отже, державна реєстрація права власності на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права на це майно.
30. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суди застосували положення ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 182 334 ЦК України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 24.02.2021 у справі №367/4613/18, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15, оскільки господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів набуття позивачем права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, а відсутність державної реєстрації права власності за позивачем на зазначене нерухоме майно не мала вирішального значення для висновків про відмову у задоволені позову.
31. Доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не врахували та не надали належну оцінку обставинам наявності у позивача (хоч і не зареєстрованого) права власності на праве крило будівлі гуртожитку, з посиланням на той факт, що спірне нерухоме майно було внесено до статутного (складеного) капіталу ТОВ "Жек-Агро" відповідно до акта приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал від 15.10.2008, відхиляються Верховним Судом з огляду на таке.
32. Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем не надано відповідних правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд" на праве крило гуртожитку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кримська, 26-а, тоді як перебування нерухомого майна на балансі підприємства чи організації не є безспірною ознакою його права власності на таке майно.
33. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що поняття "перехід права власності" та "передача майна на баланс" мають різну юридичну природу за своєю суттю. Факт перебування майна на балансі підприємства не може вважатись підтвердженням права власності на це майно, а є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не свідчить про знаходження майна у власності підприємства.
34. Тобто, передача спірного нерухомого майна на баланс Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд" не має наслідком перехід на таке майно права власності.
35. Господарські суди попередніх інстанцій правильно зауважили на тому, що неіснуюче право власності щодо об`єкта нерухомості не породжує й прав Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд" щодо розпорядження майном, зокрема, внесення до статутного капіталу третіх осіб.
36. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування майном у судовому порядку, зокрема у визначені способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо майна, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на майно.
37. Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
38. Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
39. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
40. Оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження свого права власності на спірне нерухоме майно, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач і не довів порушення його прав чи інтересів рішеннями Львівської міської ради і Виконавчого комітету Львівської міської ради, які є предметом позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Верховний Суд вважає висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову обґрунтованим. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми процесуального і матеріального права до цих правовідносин сторін.
42. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
43. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Жек-Агро" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Литвина Ігоря Миколайовича без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, - без змін.
Судові витрати
44. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жек-Агро" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Литвина Ігоря Миколайовича без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жек-Агро" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Литвина Ігоря Миколайовича залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 у справі №914/1750/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді О. Банасько
В. Пєсков