ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2023 року
м. Київ
Cправа № 914/2441/15(914/1140/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023
у складі колегії суддів: Матущака О. І. (головуючий), Плотніцького Б. Д., Скрипчук О. С.
у справі № 914/2441/15 (914/1140/22)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю ВП "Західвуглезбут"
про визнання недійсним договору уступки права вимоги (цесії) № 45 від 18.09.2018
в межах справи № 914/2441/15
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія",
На розгляд суду постало питання наявності/відсутності обов`язку заявника апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у позовному провадженні у межах справи про банкрутство надсилати копію апеляційної скарги всім учасникам справи про банкрутство.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" (далі - ПАТ "Львівська вугільна компанія", позивач).
2. 07.06.2022 ПАТ "Львівська вугільна компанія" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВП "Західвуглезбут" (далі - ТОВ ВП "Західвуглезбут") про визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) № 45 від 18.09.2018, укладеного між ТОВ "Енергопромхолдинг" та ТОВ ВП "Західвуглезбут".
3. 14.06.2022 ухвалою суду першої інстанції постановлено, зокрема, прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ "Львівська вугільна компанія".
4. 08.12.2022 рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/2441/15 (914/1140/22) в задоволенні позову ПАТ "Львівська вугільна компанія" до ТОВ ВП "Західвуглезбут" про визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) № 45 від 18.09.2018, укладеного між ТОВ "Енергопромхолдинг" та ТОВ ВП "Західвуглезбут" відмовлено повністю.
5. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Львівська вугільна компанія" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. 10.01.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду у справі №914/2441/15 (914/1140/22) апеляційну скаргу ПАТ "Львівська вугільна компанія" залишено без руху та зобов`язано скаржника надати (надіслати) докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн, докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками усім учасникам у справі про банкрутство листом з описом вкладення із зазначенням номера поштового відправлення протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше 23.01.2023.
7. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що скаржником подано докази надіслання копії апеляційної скарги лише відповідачу у позовному провадженні та не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам у справі про банкрутство.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
8. 23.01.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Львівська вугільна компанія" на рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 у справі №914/2441/15 (914/1140/22) повернуто скаржнику.
9. Ухвала обґрунтована тим, що скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, однак не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 10.01.2023 в частині надання суду доказів надіслання копії апеляційної скарги з додатками усім учасникам у справі про банкрутство.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. 08.02.2023 ПАТ "Львівська вугільна компанія" направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 про повернення апеляційної скарги ПАТ "Львівська вугільна компанія" на рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 у справі № 914/2441/15(914/1140/22); справу передати на розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
11. На думку скаржника, ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є надмірно формальною, а суд допустив невірне тлумачення статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та безпідставно висунув позивачу вимогу про надання доказів направлення копії апеляційної скарги всім учасникам справи про банкрутство.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
12. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
В. Провадження в суді касаційної інстанції
13. 15.03.2023 ухвалою Верховного Суду, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 914/2441/15 (914/1140/22) за касаційною скаргою ПАТ "Львівська вугільна компанія" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу ПАТ "Львівська вугільна компанія" до 05.04.2023. Витребувано матеріали справи № 914/2441/15 (914/1140/22).
14. 28.03.2023 до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 914/2441/15 (914/1140/22).
15. 04.04.2023 від ТОВ ВП "Західвуглезбут" до Верховного Суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом апеляційної інстанції обставин, позивач, відносно якого здійснюється провадження у справі про банкрутство, звернувся із позовними вимогами до відповідача про визнання недійсним договору. Зазначений позов судом першої інстанції ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ "Львівська вугільна компанія" та в подальшому постановлено судове рішення за результатом розгляду спору по суті.
18. Не погоджуючись із судовим рішенням, прийнятим за результатом розгляду спору по суті, позивач подав апеляційну скаргу, яку судом апеляційної інстанції було залишено без руху, зокрема, з тих підстав, що позивачем не додано до апеляційної скарги доказів надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам справи про банкрутство позивача. У зв`язку з не усуненням зазначеного недоліку, оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції, вказану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.
19. Отже, на розгляд суду у цій справі постало питання наявності/відсутності обов`язку заявника апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у позовному провадженні у межах справи про банкрутство надсилати копію апеляційної скарги всім учасникам справи про банкрутство.
20. Вирішуючи поставлене питання Верховний Суд враховує наступне.
21. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги наведені у статті 258 ГПК України, пунктом 3 частини третьої якої установлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
22. Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення (ст. 259 ГПК України).
23. Слід зауважити, що відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
24. 21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
25. З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
26. Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
27. Частиною другою статті 7 Кодекс України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
28. Таким чином, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).
29. Натомість ані Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ані Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють більших суттєвих процесуальних особливостей для розгляду справ позовного провадження у межах справи про банкрутство.
30. Отже, слід вирішити питання співвідношення понять "розгляд справи позовного провадження у межах справи про банкрутство" та "склад учасників розгляду спору" (ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства) у їх взаємозв`язку з розглядом справи про банкрутство як особливим видом провадження (ч. 6 ст. 12 ГПК України).
31. Розв`язуючи зазначене питання, Верховний Суд також враховує наступне.
32. Судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України. Зазначена позиція викладена у Постанові Великої Палати ВС від 18.02.2020 у справі №918/335/17.
33. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).
34. Отже, правилами позовного провадження, викладеними у ГПК України, охоплюються правила подання позовів як у позовному провадженні як такому, так і у позовному провадженні у межах справи про банкрутство.
35. Як вже зазначалося, справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.
36. Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
37. Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
38. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін (ч. 1 ст. 49 ГПК України).
39. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. (ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України).
40. Водночас, склад учасників у справі про банкрутство визначений у ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
41. Отже, суб`єктний склад учасників господарського процесу у межах позовного провадження відповідно до ГПК України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за Кодексом України з процедур банкрутства. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 31.05.2022 у справі № 923/719/17 (910/618/21).
42. Підсумовуючи викладене, беручи до уваги встановлення статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства порядку розгляду спорів стороною яких є боржник та визначення складу учасників такого спору у відповідності до положень ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що у розумінні положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України, учасниками справи позовного провадження, що розглядається у межах справи про банкрутство, яким заявник апеляційної скарги зобов`язаний надіслати копію скарги, є саме особи, які визначені статтями 41 45 ГПК України.
43. Тобто у цій справі такими особами є позивач та відповідач, а не всі учасники провадження основної справи про банкрутство, які визначені ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, як помилково вказав суд апеляційної інстанції.
44. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційним господарським судом невірно застосовано положення статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства у взаємозв`язку з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду про повернення апеляційної скарги ПАТ "Львівська вугільна компанія", а доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.
45. Таким чином, Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги та направлення цієї справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Б. Висновки щодо застосування норми права
46. Суб`єктний склад учасників господарського процесу у межах позовного провадження відповідно до ГПК України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за Кодексом України з процедур банкрутства. У розумінні положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України, учасниками справи позовного провадження, що розглядається у межах справи про банкрутство, яким заявник апеляційної скарги зобов`язаний надіслати копію скарги, є саме особи, які визначені статтями 41 45 ГПК України.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
48. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 ГПК України).
49. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ПАТ "Львівська вугільна компанія" підлягає задоволенню, прийнята у справі ухвала Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 - скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Г. Розподіл судових витрат
50. Частиною 14 статті 129 ГПК України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
51. Враховуючи, що в даному випадку справа передається на розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" задовольнити.
2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 914/2441/15(914/1140/22) скасувати.
3. Справу № 914/2441/15(914/1140/22) передати до Західного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Погребняк