ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 914/279/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" - не з`яв.,
відповідача - комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду Львівської від 27.07.2022 (суддя Ділай У.І.) та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 (головуючий суддя - Желік М.Б., судді Орищин Г.В. і Галушко Н.А.)
зі справи № 914/279/22
за позовом АТ "ОГС "Львівгаз"
до комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради (далі - Підприємство)
про стягнення заборгованості.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення 2 484 967,10 грн. основного боргу за послуги з розподілу природного газу за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року, а також 213 846,79 грн. пені за період з 11.06.2021 по 31.03.2022, 35 976,10 грн. - 3% річних за період з 11.06.2021 по 31.03.2022 та 154 655,27 грн. "інфляційних втрат" за період з 11.06.2021 по 19.01.2022.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на порушення умов договору розподілу природного газу своєчасно не сплатив позивачу за надані послуги.
Короткий зміст рішень судових інстанцій
3. Рішенням господарського суду Львівської області від 27.07.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 48 803, 97грн. "інфляційних втрат", 4 775,49 грн. - 3% річних та 21 166,29 грн пені.; закрито провадження в частині стягнення 2 484 967,10 грн. основного боргу; в задоволенні решти вимог відмовлено.
4. Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що: на порушення правових приписів позивач безпідставно проводив зарахування сплачених поточних платежів, починаючи з червня 2021 року, в рахунок заборгованості комунального підприємства «Стебниктеплоенерго» Дрогобицької міської ради, котра передана КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради у відповідності до договору про переведення боргу від 01.10.2021 та ввійшла до реструктуризованої суми боргу, а також безпідставно проводив зарахування сплачених поточних платежів Підприємства за заборгованість, що ввійшла до реструктуризованої суми боргу в розмірі 1 743 925,47 грн., тому позовні вимоги стосовно нарахування сум "інфляційних втрат", 3% річних та пені за період з 11.06.2021 до 31.03.2022 за заборгованістю комунального підприємства "Стебниктеплоенерго" Дрогобицької міської ради підлягають відхиленню; здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, інфляційних та річних суд першої інстанції встановив, що стягненню підлягають 48 803,97 грн. "інфляційних втрат", 4 775,49 грн. - 3% річних та 31 166,29 грн. пені; за клопотанням відповідача суд зменшив суму пені до 21 166,29 грн. Стосовно вимог позивача про стягнення 2 484 967,10 грн. заборгованості за розподіл природного газу за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року судами встановлено, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив зазначену суму боргу, відтак провадження у справі в цій частині підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями та просить скасувати рішення господарського суду Львівської від 27.07.2022, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 914/279/22, у частині закриття провадження щодо стягнення 2 484 967,10 грн. основного боргу та відмови у задоволенні решти позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 6.7 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2498, у випадку включення споживача природного газу до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, однак за умови відсутності укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
7. Станом на день подання позовної заяви щодо заборгованості в розмірі 3 564 095,48 грн., яка існувала станом на 01.06.2021, не було укладено позивачем та відповідачем договору реструктуризації заборгованості на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", а заборгованість, яку відповідач має намір врегулювати на умовах договору про реструктуризацію заборгованості за розподіл природного газу, вже було врегульовано договором оплати заборгованості від 29.10.2021 №38С790-39868-21, який є чинним та обов`язковим до виконання сторонами.
8. Відповідно до пункту 6.7 договору розподілу природного газу у разі виникнення у споживача заборгованості за цим договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. В разі відсутності графіка погашення заборгованості оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов`язань за цим договором.
Розгляд відзиву іншого учасника справи
9. 06.02.2023 від Підприємства до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу. За приписами частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції. У даному разі ухвалою Верховного Суду від 10.01.2023 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.02.2023. Проте Підприємством відзив на касаційну скаргу подано лише 06.02.2023, тобто поза межами зазначеного строку. Водночас положеннями ГПК України встановлено, що:
- у суді касаційної інстанції касаційна скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції (стаття 301);
- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина дев`ята статті 165).
Оскільки Підприємством не подано відзив на касаційну скаргу Товариства у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, Верховний Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ, ТА ЇХНІХ ВИСНОВКІВ
10. 01.01.2016 позивачем та комунальним підприємством «Стебниктеплоенерго» Дрогобицької міської ради укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання споживачем заяви-приєднання №09420MBBRNCT016 до умов договору розподілу природного газу.
11. За період з травня по вересень 2021 року позивач надав послуги розподілу природного газу, однак споживач не оплатив отриманих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 408 727,49 грн.
12. Відповідно до рішення сесії Дрогобицької міської ради від 22.04.2021 №294 "Про реорганізацію юридичної особи - Комунальне підприємство "Стебниктеплоенерго" Дрогобицької міської ради (код ЄДРПОУ 22407995) шляхом приєднання до комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради (код ЄДРПОУ 05445563)" вирішено реорганізувати комунальне підприємство "Стебниктеплоенерго" шляхом приєднання до Підприємства, яке стало правонаступником прав та обов`язків КП "Стебниктеплоенерго".
13. 28.09.2021 комунальне підприємство "Стебниктеплоенерго" направило Товариству листа про розірвання з 01.10.2021 договору розподілу природного газу від 01.01.2016 №09420MBBRNCT016 у зв`язку із завершенням процедури реорганізації шляхом приєднання до Товариства.
14. 01.01.2016 позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання споживачем заяви-приєднання №094205CDFNCT016 до умов договору розподілу природного газу, відповідно до умов якого:
- оператор ГРМ (позивач) зобов`язується надати споживачу (відповідачу) послуги із розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (пункт 1.1);
- оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1);
- надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.8);
- у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 8.2).
15. На виконання пункту 6.8 договору позивачем було оформлено акти наданих послуг з грудня 2021 року по лютий 2022 року на загальну суму 3 600 080,67 грн., які зі сторони відповідача підписані.
16. За період з грудня 2021 року по лютий 2022 року позивач надав послуги розподілу природного газу, однак споживач не оплатив отриманих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 484 967,10 грн. (відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог ця сума включає: 137 285,16 грн. за грудень 2021 року, 1 173 840,97 грн. за січень 2022 року та 1 173 840,97 грн. за лютий 2022 року).
17. У зв`язку з порушенням строків оплати наданих послуг відповідно до пункту 8.2 договору позивач нарахував відповідачу 213 846,79 грн. пені за період з 11.06.2021 до 31.03.2022, а також 35 976,10 грн. - 3%річних за період з 11.06.2021 до 31.03.2022 та 154 655,27 грн. "інфляційних втрат" за період з 11.06.2021 до 19.01.2022 у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
18. Наказом Міністерства розвитку територій та громад України від 21.12.2021 №347 внесено зміни в Реєстр теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а саме включено Підприємство із заборгованістю перед кредитором - Товариством, станом на 01.06.2021 у сумі 3 564 095,48 грн.
19. Відповідно до довідки про обсяг та структуру кредиторської заборгованості, доданої до заяви про включення в Реєстр Підприємства, заборгованість у сумі 3 564 095,48 грн. утворилася станом на 01.06.2021 та не погашена станом на 01.11.2021, а обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), "інфляційних нарахувань" і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, склала 151 568,94 грн.
Також з довідки вбачається, що сума боргу Підприємства за розподіл природного газу у розмірі 35 64 095,48 грн., яка підлягає реструктуризації, складається з сум: 1 743 925,47 грн. - заборгованості Підприємства та 1 820 170,01 грн. заборгованості комунального підприємства "Стебниктеплоенерго" ДМР (передана у відповідності до договору про переведення боргу від 01.10.2021).
Заборгованість Підприємства за розподіл природного газу станом на 01.06.2021 у розмірі 1 743 925,47 грн. (без врахування переведеного боргу) включає у тому числі суму боргу 1 270 093,15 грн., щодо якої прийнято рішення господарського суду Львівської області у справі №914/2260/21, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
15.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".
20. Заборгованість Підприємства за розподіл природного газу в сумі 1 743 925,47 грн. станом на 01.06.2021 підтверджується також актом звіряння взаємних розрахунків між позивачем і відповідачем за період з січня 2021 року по 31 травня 2021 року, підписаним сторонами 30.11.2021.
21. Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків від 31.03.2022 загальна заборгованість за розподіл природнього газу станом на 01.03.2022 становить 4 832 649,10 грн. та складається з поточного нарахування за березень 2022 року в розмірі 1 173 841 грн., суми, яка підлягає реструктуризації, в розмірі 3 564 095,48 грн., та заборгованості станом на 01.03.2022 у розмірі 94 712,62 грн., що оплачена згідно із платіжним дорученням від 23.05.2022 №547.
Оплати, здійснені Підприємством згідно із платіжними дорученнями від 30.12.2021, 05.01.2022, 21.05.2022, 25.01.2022, 26.01.2022, 27.01.2022 та 09.02.2022, позивач використав для зарахування оплати заборгованості за розподіл природного газу комунального підприємства "Стебниктеплоенерго" ДМР, що підтверджується карткою по рахунку КП "Стебниктеплокомуненерго".
22. Матеріалами справи підтверджується, що договір про реструктуризацію у визначений чинним законодавством термін не укладений.
Відповідач повідомив суд, що рішенням господарського суду Львівської області від 06.06.2022 у справі №914/528/22: задоволено позов Підприємства до Товариства про визнання договору реструктуризації укладеним, проте станом на дату ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції рішення від 06.06.2022 у справі №914/528/22 не набрало законної сили.
Враховуючи викладені обставини справи, суди попередніх інстанцій взяли до уваги обізнаність позивача про включення відповідача до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та погодження заборгованості шляхом підписання актів звірки від 30.11.2021, та дійшли висновку про те, що на порушення правових приписів позивач безпідставно проводив зарахування сплачених поточних платежів, починаючи з червня 2021 року, в рахунок заборгованості Підприємства, яка передана Підприємству у відповідності до договору про переведення боргу від 01.10.2021 та ввійшла до реструктуризованої суми боргу. Також суди дійши висновку, що відповідач безпідставно проводив зарахування сплачених поточних платежів Підприємства на заборгованість, що ввійшла до реструктуризованої суми боргу в розмірі 1 743 925,47грн.
23. Врахувавши приписи статті 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» відповідно до якої на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), "інфляційні нарахування", проценти річних не нараховуються, суди попередніх інстанцій дійшли й висновку, що позовні вимоги стосовно нарахування сум "інфляційних втрат", 3% річних та пені за період з 11.06.2021 до 31.03.2022 за заборгованістю Підприємства задоволенню не підлягають.
24. Щодо вимог позивача про стягнення 2 484 967,10 грн. заборгованості за розподіл природного газу за період грудень 2021 року - лютий 2022 року місцевий господарський суд встановив, що після відкриття провадження відповідач сплатив зазначену суму боргу, відтак провадження зі справи в цій частині підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору.
25. Стосовно позовних вимог щодо нарахування сум "інфляційних втрат", 3% річних та пені за період з 11.11.2021 до 31.03.2022 за заборгованістю Підприємства місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок, поданий позивачем, підстави та правильність нарахування сум "інфляційних втрат" та 3% річних, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 48 803,97 грн "інфляційних втрат" та 4 775,49 грн. - 3% річних. У задоволенні решти вимог у цій частині позову слід відмовити.
26. Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, підстави та правильність нарахування сум пені відповідно до положень пункту 8.2 договору та статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", місцевий господарський суд встановив, що в розрахунку допущено арифметичні помилки. Так, за розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 31 166,29 грн. пені.
При цьому відповідач подав клопотання про зменшення суми пені на 90%.
Дослідивши зібрані у справі докази та обставини справи в їх сукупності, врахувавши положення законодавства, встановивши наявність обставин, які мають істотне значення для визначення розміру штрафних санкцій та їх зменшення у цьому випадку, зокрема беручи до уваги ступінь виконання зобов`язань за договором (повне виконання), причини прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг з постачання природного газу (відсутність своєчасного бюджетного фінансування), а також те, що позивач не зазнав збитків у зв`язку із таким простроченням, зважаючи на суму заявлених штрафних санкцій та її співрозмірність із наслідками порушення у цьому випадку, місцевий господарський суд, керуючись положеннями статей 233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України, зменшив розмір пені до 21 166,29 грн.
27. Доводи позивача стосовно того, що він зарахував платежі відповідача в порядку погашення існуючої заборгованості у відповідності до пункту 6.7 договору розподілу природного газу, і таке зарахування є правомірним, спростовуються тим, що вказана сума заборгованості підлягає реструктуризації в силу вимог Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" і включена в Реєстр теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії як заборгованість Підприємства перед кредитором - Товариством з 21.12.2021.
28. Судом апеляційної інстанції відхилено посилання Товариства на договір оплати заборгованості від 29.10.2021 №38С790-39868-21, оскільки такий договір у матеріалах справи відсутній та не був предметом дослідження в суді першої інстанції.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
30. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №914/279/22 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України; так, скаржником зазначено, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 6.7 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, у випадку включення споживача природного газу до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, однак за умови відсутності укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що доводи Товариства, про те, що воно зараховувало платежі відповідача в порядку погашення існуючої заборгованості у відповідності до пункту 6.7 договору розподілу природного газу і таке зарахування є правомірним, - спростовуються тим, що вказана сума заборгованості підлягає реструктуризації в силу вимог Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" і включена в Реєстр теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, як заборгованість Підприємства перед кредитором - Товариством з 21.12.2021.
31. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
32. Відповідно до статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (пункти 3,4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).
Згідно з пунктом 6.7 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, у разі виникнення у споживача заборгованості за цим Договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов`язань за цим Договором.
33. Разом з тим, 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" № 1730-VIII (далі по тексту - Закон № 1730), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до статті 2 Закону № 1730 дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.
За змістом статті 1 Закону України № 1730 заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування. До такої кредиторської заборгованості, зокрема, включається заборгованість, щодо якої ухвалено судове рішення про стягнення або затверджено мирову угоду.
Вимоги щодо реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу і транспортування визначені у статті 5 Закону України № 1730.
Відповідно до частин другої, третьої, шостої - восьмої та десятої статті 5 Закону України № 1750 реструктуризація заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення шляхом розстрочення:
на 72 календарні місяці рівними частинами з першого числа місяця укладення договору - у разі відсутності забезпечення виконання зобов`язань теплопостачальної або теплогенеруючої організації за договором про реструктуризацію заборгованості будь-яким видом забезпечення, передбаченим законодавством України, якщо загальний обсяг заборгованості такої теплопостачальної або теплогенеруючої організації за спожитий природний газ, яка підлягає реструктуризації відповідно до цього Закону, не перевищує 10 мільйонів гривень;
на 84 календарні місяці рівними частинами з першого числа місяця укладення договору, за умови забезпечення виконання зобов`язань теплопостачальної або теплогенеруючої організації за договором про реструктуризацію заборгованості на суму реструктуризації згідно з частиною четвертою цієї статті.
На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.
Реструктуризація кредиторської заборгованості теплопостачальних або теплогенеруючих організацій державної та комунальної форм власності здійснюється за погодженням з державним органом, до сфери управління якого належить така організація, або відповідним органом місцевого самоврядування (військово-цивільною адміністрацією).
Типовий договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кожна із сторін зобов`язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості.
Заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, реструктуризована станом на 1 червня 2021 року в порядку та на умовах, визначених цим Законом, повторній реструктуризації не підлягає.
34. Рішенням господарського суду Львівської області від 06.06.2022 у справі №914/528/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 та постановою Верховного Суду від 08.12.2022: задоволено позов Підприємства до Товариства про визнання договору реструктуризації укладеним; визнано укладеним з 28.02.2022 договір про реструктуризацію заборгованості за розподіл природного газу від 14.02.2022 № 1-02.22 у запропонованій позивачем редакції.
Вказані судові акти мотивовані тим, що: позивач виконав усі необхідні дії для укладення договору про реструктуризацію заборгованості за розподіл природного газу, передбачені Законом України № 1730, а відповідач, не надавши у встановлений Законом України № 1730 строк відповіді на пропозицію позивача укласти спірний договір, не підписавши та не повернувши позивачу примірники договору, не зазначивши причин непідписання договору та заперечень щодо умов договору, порушив право позивача на реструктуризацію заборгованості, передбачене Законом України № 1730; укладення спірного договору про реструктуризацію заборгованості за послуги з розподілу природного газу ґрунтується на положеннях Закону України № 1730. Спірний договір за формою та умовами відповідає типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 29.03. 2017. Суди також дійшли висновку про можливість укладення спірного договору з 28.02.2022, тобто з дати, коли відповідач був зобов`язаний укласти такий договір відповідно до вимог закону.
35. Враховуючи наведені обставини, у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновку щодо застосування пункту 6.7 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, у випадку включення споживача природного газу до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, однак за умови відсутності укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
36. Доводи касаційної скарги стосовно того, що заборгованість, яку відповідач має намір врегулювати на умовах договору про реструктуризацію заборгованості за розподіл природного газу, вже було врегульовано договором оплати заборгованості від 29.10.2021 №38С790-39868-21, який є чинним та обов`язковим до виконання сторонами, не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, такий договір у матеріалах справи відсутній та не був предметом дослідження в суді першої інстанції.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №914/528/22 зазначено, що: " Безпідставними є доводи відповідача у касаційній скарзі про те, що договір оплати заборгованості № 38С-790-39868-21 від 29 жовтня 2021 року за своєю правовою природою є договором про реструктуризацію заборгованості, передбаченим Законом України № 1730, оскільки його умови не свідчать про те, що він був укладений в порядку та на умовах, визначених Законом України № 1730, зазначений договір за своїм змістом не відповідає Типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №222 від 29 березня 2017 року.
Враховуючи те, що договір оплати заборгованості № 38С-790-39868-21 від 29 жовтня 2021 року не є договором про реструктуризацію заборгованості, передбаченим Законом України № 1730, у спірних правовідносинах відсутні обставини повторної реструктуризації, про існування яких безпідставно зазначає відповідач."
37. Верховний Суд зазначає, що інші наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позову та відсутність підстав для визнання додаткової угоди недійсною.
38. Верховний Суд наголошує, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких у силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватися не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80 86 300 ГПК України.
39. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
40. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.
41. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
42. Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих судових рішень.
43. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для її скасування.
Судові витрати
44. Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Товариство, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської від 27.07.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 зі справи № 914/279/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос