15.07.2025

№ 914/3455/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року

м. Київ

cправа №914/3455/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Сініцина В.А.,

представників учасників справи:

від позивачки: Лука Т.М.,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи на стороні відповідача: Рісна Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця"

на рішення Господарського суду Львівської області (Матвіїв Р.І.)

від 14.08.2024,

додаткове рішення Господарського суду Львівської області (Матвіїв Р.І.)

від 04.09.2024 (повний текст складений 05.09.2024)

та постанову Західного апеляційного господарського суду (Бойко С.М., Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)

від 26.02.2025 (повний текст складений 07.03.2025)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

про зобов`язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2016-2018 роки,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" (далі - Відповідач, Скаржник) вчинити дії щодо надання документів його діяльності за 2016-2018 роки.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконує законних вимог Позивачки та не надає доказів діяльності товариства, учасником якого вона є.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. 21 лютого 2024 року Господарський суд Львівської області закрив підготовче провадження та призначив справу №914/3455/23 до розгляду по суті. Разом із тим 27 березня 2024 року за клопотанням Позивачки ухвалено повернутися до стадії підготовчого провадження та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_2 .

4. 05 березня 2024 року та 17 квітня 2024 року Відповідач подавав клопотання про закриття провадження у справі №914/3455/23, посилаючись на відсутність предмета спору. Цю позицію також підтримав ОСОБА_2 .

5. Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2024 у задоволенні вказаного клопотання в редакції від 25.06.2024 відмовлено.

Позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано Відповідача упродовж 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати учаснику товариства - Позивачці, шляхом надсилання на адресу: АДРЕСА_1, копії документів за 2016 рік, а саме:

- статуту товариства та всіх його редакцій;

- протоколів загальних зборів товариства, що приймалися та які наявні;

- річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів;

- документів звітності, що подаються відповідним державним органам;

- документів, що підтверджують право на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення);

- документів бухгалтерського обліку;

- договорів, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких).

Зобов`язано Відповідача упродовж 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати учаснику товариства - Позивачці, шляхом надсилання на адресу: АДРЕСА_1, копії документів за 2017 рік, а саме:

- статуту товариства та всіх його редакцій;

- протоколів загальних зборів товариства, що приймалися та які наявні;

- річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів;

- документів звітності, що подаються відповідним державним органам;

- документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні

- характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення);

- документів бухгалтерського обліку;

- статуту товариства та всіх його редакцій;

- протоколів загальних зборів товариства, що приймалися та які наявні;

- річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів;

- документів звітності, що подаються відповідним державним органам;

- документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення);

- документів бухгалтерського обліку;

Стягнуто з Відповідача в дохід Державного бюджету України 8 052,00 грн судового збору.

6. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване таким:

- щодо клопотання Відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (у зв`язку з відсутністю предмета спору) - виконуючи завдання господарського судочинства, ураховуючи необхідність повного і вичерпного вирішення спору, процесуальну поведінку сторін, зокрема, ОСОБА_2 - знищення оригіналів документів, та Позивачки - невизнання відсутності предмета спору після отримання копій документів у судовому засіданні 10 липня 2024 року, суд не має підстав стверджувати, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань. Отже, відсутні підстави закривати провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спора як за клопотанням Відповідача, так і з ініціативи суду;

- щодо вирішення спору по суті:

1) заява Позивачки про надання копій документів за період 2016-2018 років отримана Відповідачем 25 жовтня 2021 року, однак у встановлений законом строк відповіді чи документів Позивачка не отримала. Відповідач вказаної обставини доказами не спростовував;

2) подаючи до суду копії документів, які також вручені представнику Позивачки у судовому засіданні, Відповідач зазначав, що будь-які інші редакції статуту, які б були прийняті упродовж спірного періоду, відсутні; загальні збори упродовж 2016-2018 років не скликалися, тому відповідних протоколів немає; документи щодо майна, крім надісланих 16 квітня 2024 року, у розпорядженні товариства відсутні. Враховуючи поведінку Відповідача під час спору, що триває, і його пояснення, підтверджені договором та актом виконаних робіт, щодо знищення оригіналів документів, строк зберігання яких закінчився та які водночас є предметом спору, суд не вважає добросовісними дії й твердження Відповідача, викладені в поясненнях від 25.06.2024. Крім цього, твердження сторони про відсутність у неї певних документів не може бути підставою для відмови в позові та невизнанні порушених прав Позивачки як учасника товариства на час виникнення спірних правовідносин у жовтні 2021 року;

3) рішення суду має стосуватися реальних порушених прав позивача, бути конкретним, чітким і однозначним, а перелік документів, надання яких покладається на відповідача, - вичерпним. Відтак у резолютивній частині рішення про задоволення позову суд вважає за необхідне вжити формулювання без слів "тощо" у відповідних словосполученнях.

7. Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 04.09.2024 заяву Позивачки задоволено частково та стягнуто на її користь з Відповідача 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

8. Суд першої інстанції зауважив, що:

- примірник позовної заяви, наявний у справі, не є складним документом, не включає багатоаспектних обставин, є лаконічним. Частину позовної заяви займають правові норми, значну частину тексту - прохальна частина з трьома позовними вимогами, опис підстав позову викладно в семи абзацах (реченнях). Первинно позовна заява була залишена без руху. Адвокат, готуючи позовну заяву, не повідомив суду всіх обставин, включаючи підстави звільнення від судового збору. З огляду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.07.2024 у справі №758/11022/21, адвокат безпідставно включив витрати юридичного супроводу реалізації (надсилання засобами поштового зв`язку) процесуальних документів;

- щодо "гонорару успіху" - сторони не погодили та не розтлумачили, що означає безрезультативність для замовника, не погодили виплату "гонорару успіху" за настання протилежних обставин. Інші пункти договору, якими б були узгоджені умови та розмір гонорару в зворотному випадку, відсутні. Щодо окремої домовленості сторін, про яку вказано в пункті 4.1 договору, вона стосується видів послуг, передбачених пунктами 1.1 і 1.2, але не "гонорару успіху";

- подання клопотань про повернення до підготовчого провадження, витребування доказів, долучення доказів були ініціативою Позивачки та не заявлялися на стадії підготовчого провадження внаслідок неявки у перші три судові засідання. Вказані обставини та процесуальна поведінка представника Позивачки, зокрема, спрямована на встановлення у справі обставини наявності чи відсутності у ОСОБА_2 повноважень керівника, впливали на кількість судових засідань та неодноразове відкладення розгляду справи;

- у позовній заяві зазначений орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в сумі 25 000 грн, тоді як після проголошення рішення до стягнення заявлено 40 000 грн, що є значною різницею (з посиланням на частину шосту статті 129 ГПК України);

- представник Позивачки не пояснив поважності причин подання доказів витрат на правничу допомогу лише після ухвалення рішення, не навів причин неможливості подання таких доказів, як і самої вартості виконаних робіт, до закінчення судових дебатів.

При цьому суд послався на компенсаційний характер витрат на правничу допомогу, критерії їх реальності, фактичності, необхідності, розумності та співмірності.

9. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2024 та додаткове рішення цього суду від 04.09.2024 у справі №914/3455/23 залишені без змін.

10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками, яких дійшов суд першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

11. 25 березня 2025 року Відповідач (Скаржник) із використанням засобів поштового зв`язку подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2024, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025, у якій просить скасувати їх та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог; здійснити розподіл судових витрат за розгляд справи у суді касаційної інстанції в порядку, встановленому ГПК України.

12. Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, та зазначає:

- щодо оскарження судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду справи по суті, - суди першої та апеляційної інстанцій не застосували:

1) пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України та не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі №916/3006/23, - суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування у процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. Скаржник вважає, що передання Позивачці усіх документів згідно з переліком, вказаним у прохальній частині позовної заяви, є достатньою підставою для застосування судом вказаної норми та закриття провадження у справі;

2) частину п`яту статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон №2275-VIII) та не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, - при розгляді судового спору суди мають дослідити питання наявності / відсутності порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача. Для задоволення позову про зобов`язання товариства надати учаснику документи, які воно зобов`язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні і та врахувати здійснення або нездійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів. У справі, що розглядається, суди всупереч наведеному правовому висновку не встановили факту відмови Скаржника у наданні документів згідно із запитом учасника;

- щодо оскарження додаткового рішення суду першої інстанції - при його ухваленні не були враховані висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду:

1) від 09.12.2021 у справі №922/3812/19 (суди при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору умов щодо порядку обчислення таких витрат або ціни позову суди мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу);

2) від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 (відповідно до частини восьмої статті 129 та частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг)), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відсутність, зокрема, детального опису виконаних доручень клієнта є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності);

3) від 23.11.2020 у справі №638//7748/18 (інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема, перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатися тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг)), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу);

4) від 11.11.2021 у справі №873/137/21 (щодо "гонорару успіху" - сторона має зазначати у попередньому орієнтованому розрахунку судових витрат про будь-які домовленості між клієнтом та адвокатом щодо можливості сплати додаткового гонорару за прийняття позитивного рішення на користь клієнта, розмір такого гонорару).

13. 12 червня 2025 року, в межах встановленого Судом строку, Позивачка подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить:

- витребувати у ОСОБА_2 докази його повноважень діяти від імені Скаржника у порядку самопредставництва (зокрема, статут, положення, трудовий договір, протокол зборів тощо) [до відзиву також долучене окреме клопотання];

- закрити касаційне провадження у справі №914/3455/23;

- стягнути зі Скаржника на користь Позивачки судові витрати.

14. Позивачка повідомила, що у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн; відповідні докази будуть подані нею надалі.

15. 30 червня 2025 року, поза межами строку на касаційне оскарження (частина перша статті 298 ГПК України), в межах якого допускається доповнення чи зміна касаційної скарги, та за відсутності дозволу Суду (частина п`ята статті 161, частина десята статті 301 ГПК України) Скаржник подав додаткові пояснення у справі, до яких долучив копії постанов про закінчення виконавчого провадження.

16. Клопотання про поновлення процесуального строку Скаржник не подав, отже додаткові пояснення підлягають залишенню без розгляду.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

17. Згідно зі статутом Скаржника у новій редакції, затвердженій 26 лютого 2004 року, учасниками товариства є Позивачка та ОСОБА_2 .

18. Статус учасника товариства Позивачка також підтверджує витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР ЮО) станом на 15 вересня 2021 року. Крім цього, судом сформовано витяг станом на 25 березня 2024 року, а до письмових пояснень Скаржника від 17.04.2024 долучено витяг станом на 15 квітня 2024 року, відповідно до яких засновниками Скаржника є ті ж суб`єкти: Позивачка і ОСОБА_2 . Вказана обставина учасниками справи не заперечується.

19. За змістом протоколу зборів учасників товариства від 15.03.2004 директором Скаржника з 15 березня 2004 року обрано ОСОБА_2 .

20. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, що набрало законної сили 30 березня 2012 року, рішення зборів учасників Скаржника від 15.03.2004 визнано недійсним.

21. 23 жовтня 2021 року Позивачка звернулася до Скаржника із заявою про надання копій документів за період 2016-2018 років, а саме: статуту товариства і всіх його редакцій; протоколів загальних зборів товариства, що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалася до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (у тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення тощо); документів бухгалтерського обліку; договорів, що укладалися та є укладеними (у тому числі додатки, акти, докази оплати виконання та розірвання таких тощо).

22. Позивачка стверджувала, що упродовж 2004-2021 років з боку Скаржника не проведено жодних загальних зборів щодо визначення основних напрямків діяльності, розподілу дивідендів, обрання повноважного керівника та інших посадових осіб товариства, що, у свою чергу, зумовлює перебування товариства у багаторічних судових процесах.

23. Копія заяви про надання копій документів з доказами надсилання та отримання її Скаржником 25 жовтня 2021 року (трекінг поштового відправлення №7900066882051, опис вкладення, поштова накладна, фіскальний чек) долучені до позовної заяви.

24. Докази своєчасної відповіді Скаржника на вказану вимогу відсутні.

25. Після звернення з позовом до суду в цій справі Скаржник надав супровідний лист від 11.12.2023 (разом із доказами надсилання: поштовою накладною від 11.12.2023, описом вкладення та фіскальним чеком з трек-номером 7900900551254), адресований Позивачці, у якому зазначив, що (1) на виконання вимоги надсилається копія статуту товариства, затвердженого 2004 року; (2) будь-які інші документи, вчинені упродовж 2016-2018 років, у розпорядженні засновника ОСОБА_2 відсутні.

26. Скаржник також надсилав Позивачці супровідні листи від 16.04.2024 про надсилання документів за 2016, 2017 і 2018 роки: (1) копії статуту Скаржника, затвердженого 2004 року; (2) копії дубліката договору про спільну діяльність від 03.09.2011 №27/08 зі змінами і доповненнями; (3) копій документів, що підтверджують права товариства на майно; (4) копій річної фінансової звітності та документів звітності, що подані відповідним державним органам. У частині надання протоколів загальних зборів Скаржника за 2016, 2017 і 2018 роки зазначено, що будь-які протоколи за такий період відсутні.

Три супровідні листи надіслані Позивачці 16 квітня 2024 року згідно з поштовими накладними, описами вкладення та фіскальними чеками.

27. Позивачка такої кореспонденції не отримала. Відправлення з трек-номером 7900900601642 повернуто за зворотною адресою за відмовою адресата. Відправлення з трек-номером 7900900601650 вручено особисто.

28. Скаржник також стверджує про надсилання Позивачці копій документів 17 травня 2024 року (книги обліку доходів і витрат, оборотно-сальдові відомості, договори, накази, ордери, акти) і 10 червня 2024 року (виписки по особових рахунках) документів, які він також подав до суду 09 липня 2024 року.

29. Разом із тим відправлення з трек-номерами 7904091797374, 7904091759847 повернулися за закінченням терміну зберігання.

30. 14 червня 2024 року Скаржник підписав із Приватним підприємством "Вольта" акт виконаних робіт щодо вилучення для знищення документів 2004-2010 та 2014- 2018 років про повне виконання робіт на підставі договору від 11.06.2024 №24/163-01.

Розгляд клопотань у суді касаційної інстанції

31. У відзиві та клопотанні від 12.06.2025 Позивачка просить витребувати у ОСОБА_2 докази його повноважень діяти від імені Скаржника у порядку самопредставництва (статут, положення, трудовий договір, протокол зборів тощо).

32. Відкриваючи касаційне провадження у справі №914/3455/23, Верховний Суд встановив, що згідно з відомостями ЄДР ЮО одним із учасників Скаржника, його керівником і представником є ОСОБА_2 .

33. У постанові від 20.11.2024 у справі №910/16580/23 Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, згідно з яким особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)].

Втім, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР ЮО, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

34. Таким чином, підстави для подання Скаржником до Верховного Суду статуту, положення, трудового договору (контракту) та / або інших документів, що підтверджують повноваження його представника, відсутні.

35. Позивачка стверджує, що ОСОБА_2 обраний керівником Скаржника з порушенням вимог закону - на підставі рішення загальних зборів, яке визнано недійсним у судовому порядку, з підробленням підпису Позивачки; використовуючи дані реєстру, ОСОБА_2 вчиняє протиправні дії від імені Скаржника. Це відбувається всупереч статуту товариства і завдає йому збитків.

36. Разом із тим встановлення та дослідження цих обставин не охоплюється предметом і підставами позову в справі, що переглядається (№914/3455/23). Позивачка обґрунтовує порушення права на отримання інформації про діяльність Скаржника, натомість не пред`явила окремих вимог, пов`язаних із оспорюванням повноважень керівника товариства.

37. Згідно з частиною третьою статті 300 ГПК України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

38. Крім того, Верховний Суд не вправі збирати чи приймати до розгляду нові докази (частина друга статті 300 ГПК України).

39. З огляду на це Суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивачки про витребування доказів, про що 01 липня 2025 року у судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу.

40. У відзиві на касаційну скаргу Позивачка також просить закрити касаційне провадження у справі №914/3455/23, однак належним чином не обґрунтовує вказане клопотання. Зміст відзиву значним чином зводиться до заперечення наявності у ОСОБА_2 повноважень на представництво Скаржника, проте вище Верховний Суд вже надав цим доводам вичерпну оцінку.

41. Підстав для закриття касаційного провадження, передбачених статтею 296 ГПК України, Верховний Суд не встановив.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

42. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів і вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

Щодо оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи по суті

43. Згідно зі статтею 96-1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, у тому числі одержувати інформацію про діяльність юридичної особи.

44. За змістом статті 116 ЦК України та пункту 2 частини першої статті 5 Закону №2275-VIII учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

45. У загальному значенні інформація (від лат. informatio - роз`яснення) - це відомості та / або дані, які, зокрема, можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, у тому числі в документах.

46. Частою першою статті 43 Закону №2275-VIII встановлено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

47. Документи, передбачені частиною першою статті 43 Закону №2275-VIII, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства (частина третя статті 43 Закону №2275-VIII).

48. Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону №2275-VIII товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

49. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою статті 43 Закону №2275-VIII. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою (частина п`ята статті 43 Закону "№2275-VIII).

50. Одержання учасником господарського товариства інформації про його діяльність у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацією (постанова Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №922/3416/24).

51. Унаслідок невиконання господарським товариством обов`язку з надання учаснику на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №906/157/19, від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, від 24.12.2020 у справі №911/73/20.

52. Водночас при розгляді судового спору суди мають дослідити питання наявності / відсутності порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача. Для задоволення позову про зобов`язання товариства надати учаснику документи, які воно зобов`язане йому надати, суд повинен встановити наявність відмови товариства у наданні та врахувати здійснення або нездійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів (постанова Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, на яку також посилається Скаржник).

53. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що заява Позивачки про надання копій документів за період 2016-2018 років була отримана Скаржником 25 жовтня 2021 року. Попри це, у встановлений законом строк відповіді чи документів Позивачці не надано.

54. Зважаючи на відсутність доказів виконання Скаржником вимоги Позивачки, суди дійшли висновку, що її право є порушеним та підлягає захисту в обраний нею спосіб.

55. Натомість Скаржник вважає, що провадження у справі №914/3455/23 підлягало закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України - за відсутністю предмета спору; стверджує, що передав Позивачці усі документи згідно з переліком, вказаним у прохальній частині позовної заяви.

56. Верховний Суд звертає увагу, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення судового рішення по суті спору у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

57. Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція)). ЄСПЛ неодноразово зазначав, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

58. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, щодо якого виник спір.

59. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті та, відповідно, здійснення захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів незалежно від обґрунтованості позову.

60. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04.

61. Як встановлено судами, вже після звернення з позовом до суду Скаржник вчинив окремі дії, на підтвердження яких подав:

- супровідний лист від 11.12.2023, адресований Позивачці (разом із поштовою накладною від 11.12.2023, описом вкладення та фіскальним чеком з трек-номером 7900900551254), де (1) зазначив, що на виконання заяви про надання документів за 2016, 2017, 2018 роки надсилається копія статуту Скаржника, затвердженого 2004 року; (2) повідомив, що будь-які інші документи, вчинені упродовж 2016-2018 років, у розпорядженні засновника відсутні;

- супровідні листи від 16.04.2024 про надсилання документів за 2016, 2017 і 2018 роки: (1) копії статуту Скаржника, затвердженого 2004 року; (2) копії дубліката договору про спільну діяльність від 03.09.2011 №27/08 зі змінами і доповненнями; (3) копій документів, що підтверджують права товариства на майно: реєстраційного посвідчення від 10.11.1998, договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 29.12.1995 №45-ц, технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна (будинок) від 22.11.1995, наказу про затвердження звіту експертної оцінки майна, будівель, споруд (приміщень) від 13.12.1995, витягу зі звіту про експертну оцінку цілісного майнового комплексу від 04.12.1995, акта прийому-передачі від 04.07.1996 №45-ц, технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна (будинок) від 21.11.2011; (4) копій річної фінансової звітності та документів звітності, що подані відповідним державним органам: фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на 31 грудня 2016 року, податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, податкової декларації з плати за землю за 2016 рік, податкової декларації з рентної плати за 2016 рік, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за 2016 рік (аналогічні податкові декларації за 2017 і 2018 роки). Щодо надання протоколів загальних зборів Скаржника за 2016, 2017 і 2018 роки зазначено, що будь-які протоколи за такий період відсутні.

Три супровідні листи надіслані Позивачці 16 квітня 2024 року згідно з поштовими накладними, описами вкладення та фіскальними чеками. Відправлення з трек-номером 7900900601642 повернуто за зворотною адресою за відмовою адресата. Відправлення з трек-номером 7900900601650 вручено особисто.

62. Крім того, Скаржник вказував про надсилання Позивачці документів 17 травня 2024 року (книги обліку доходів і витрат, оборотно-сальдові відомості, договори, накази, ордери, акти) та 10 червня 2024 року (виписки по особових рахунках), копії яких 09 липня 2024 року подав до суду, а саме:

- статуту Скаржника в редакції від 26.02.2004, що продовжувала діяти в 2016-2018 роках;

- річної фінансової звітності Скаржника за 2016-2018 роки (фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва);

- документів звітності, що подані відповідним державним органам: податкова декларація з податку на нерухоме йно, відмінне від земельної ділянки, за 2016, 2017, 2018 роки, податкової декларації з плати за землю за 2016, 2017, 2018 роки, податкової декларації з рентної плати за 2016, 2017, 2018 роки, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за 2016, 2017, 2018 роки;

- документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики: реєстраційного посвідчення від 10.11.1998, договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 29.12.1995 №45-ц, технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна (будинок) від 22.11.1995, наказу про затвердження звіту експертної оцінки майна, будівель, споруд (приміщень) від 13.12.1995, витягу зі звіту про експертну оцінку цілісного майнового комплексу від 04.12.1995, акта прийому-передачі від 04.07.1996 №45-ц, технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна (будинок) від 21.11.2011;

- документів бухгалтерського обліку: виписок по особових рахунках за період 01 січня 2013 року - 31 грудня 2018 року, книг обліку доходів і витрат за 2004-2010, 2014-2018 роки, оборотно-сальдових відомостей, договорів, наказів, ордерів, актів прийому-передачі товару, робіт, послуг за 2004-2010 роки, 2014-2018 роки.

Втім, суди встановили, що відправлення з трек-номерами 7904091797374 і 7904091759847 повернулися за закінченням терміну зберігання.

63. У судовому засіданні, що відбулося 10 липня 2024 року, представнику Позивачки вручено примірник копій документів, які перелічені вище.

64. Верховний Суд наголошує, що Скаржник вчинив дії, спрямовані на виконання обов`язку з надання Позивачці копій запитуваних документів, зі спливом понад двох років, після пред`явлення позову в цій справі.

До супровідного листа від 11.12.2023 Скаржник долучив лише копію статуту, вказавши, що будь-які інші документи, вчинені упродовж 2016-2018 років, відсутні. Окремі листи, до яких Скаржник долучив копії вже більшої кількості документів, повернулися за зворотною адресою за відмовою адресата чи за закінченням терміну зберігання.

65. Крім того, суди встановили, що у червні 2024 року (коли тривав розгляд справи №914/3455/23) Скаржник уклав договір та підписав акт виконаних робіт щодо вилучення для знищення документів 2004-2010 та 2014-2018 років.

66. Щодо отримання 10 липня 2024 року у судовому засіданні представником Позивачки копій документів, після цього Позивачка не визнала відсутності предмета спору, не відмовилася від позову та продовжувала підтримувати заявлені вимоги.

67. Вказане у сукупності не дає змоги достеменно стверджувати про припинення існування предмета спору та відсутність неврегульованих питань між сторонами, відтак Верховний Суд відхиляє доводи Скаржника.

68. З урахуванням викладеного вище, зважаючи на фактичні обставини справи, встановлені на підставі поданих доказів, процесуальну поведінку сторін, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України) і здійснили розгляд справи №914/3455/23 по суті.

69. Посилання Скаржника на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі №916/3006/23 та постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, відхиляються, оскільки:

- передання Позивачці усіх документів згідно з переліком, вказаним у прохальній частині позовної заяви, не підтвердилося;

- суди встановили (1) наявність порушеного права Позивачки, (2) ненадання Скаржником протягом понад двох років копій запитуваних документів, а також урахували та надали оцінку як діям Позивачки, спрямованим на отримання запитуваних документів, так і діям Скаржника.

70. Скаржник не довів, що забезпечив належну реалізацію права Позивачки (як учасника товариства) на отримання інформації, а також те, що після відкриття провадження у справі предмет спору був вичерпаний, і сторони врегулювали невирішені питання.

71. Суди попередніх інстанцій, спираючись на встановлені фактичні обставини, не робили висновків, які б суперечили висновкам Верховного Суду у справах №916/3006/23, №910/13808/19. Таким чином, доводи касаційної скарги не підтвердилися.

Щодо оскарження додаткового рішення суду першої інстанції

72. У суді першої інстанції Позивачка просила стягнути зі Скаржника на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.

73. Додатковим рішенням Львівської області від 04.09.2024 до стягнення присуджено 5 000 грн (у 8 разів менше від заявленої суми). Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 вказане додаткове рішення залишене без змін.

74. Скаржник просить скасувати додаткове рішення Львівської області від 04.09.2024, стверджуючи:

- за відсутності в тексті договору умов щодо порядку обчислення витрат на професійну правничу допомогу або ціни позову суди мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію таких витрат;

- відсутність детального опису виконаних доручень клієнта є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності;

- інформація, яка міститься в акті приймання, зокрема, перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатися тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг)), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу;

- сторона має зазначати у попередньому орієнтованому розрахунку судових витрат про будь-які домовленості між клієнтом та адвокатом щодо можливості сплати додаткового гонорару за прийняття позитивного рішення на користь клієнта ("гонорару успіху"), розмір такого гонорару.

75. Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

76. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (стаття 131-2 Конституції України).

77. Стаття 16 ГПК України закріплює право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

78. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

79. Пункт 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

80. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону №5076-VI).

81. Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

82. Адвокатський гонорар може існувати у двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката, залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

83. Особливим різновидом адвокатського гонорару визнається "гонорар успіху" - додаткова винагорода, що є платою адвоката за досягнення конкретного результату, обумовленого сторонами. Чинне законодавство, хоча й не містить визначення такого виду гонорару, проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху", визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі такого виду винагороди, що відповідає принципу свободи договору та практиці ЄСПЛ.

84. Суд вважає необґрунтованими доводи Скаржника про відсутність умов щодо порядку обчислення гонорару (з посиланням на постанову Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №922/3812/19).

85. Суди попередніх інстанцій встановили, що 16 серпня 2024 року Позивачка та Адвокатське об`єднання "АК "Фавор" склали додаток до договору, узгодивши розмір правничої допомоги у справі №914/3455/23 - 40 000 грн, а також її види:

- підготовка та подання позовної заяви до господарського суду (включно з поштовими витратами і витратами на копіювання) - 6 годин роботи, 15 000 грн;

- підготовка та подання клопотань, заяв у справі №914/3455/23 (включно з поштовими витратами і витратами на копіювання) - 2 години роботи, 5 000 грн;

- участь адвоката в судових засіданнях - 6 годин роботи, 15 000 грн;

- у разі досягнення зі сторони виконавця позитивного результату в межах справи №914/3455/23, що знаходиться у провадженні Господарського суду Львівської області, сторони погодили сплату гонорару успіху - 5 000 грн.

86. Додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов (постанова Верховного Суду від 31.05.2021 у справі №917/265/18).

87. Отже, шляхом підписання додатку сторони фактично встановили змішану форму гонорару - погодинну оплату (2 500 грн за годину) та окремо - "гонорар успіху" в розмірі 5 000 грн.

88. Того ж дня (16 серпня 2024 року) сторони підписали акт приймання виконаних робіт за договором на суму 40 000 грн з тими видами, тривалістю й вартістю робіт, які були перелічені в додатку.

89. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Практична реалізація вказаного принципу в частині стягнення витрат на правничу допомогу відбувається в такі етапи:

- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

- розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

90. Верховний Суд у постанові від 28.01.2025 у справі №910/5810/24 вказав, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). За загальним правилом такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.

91. Аргументи Скаржника щодо наявності / відсутності детального опису, неможливості його ототожнення з інформацією, яка міститься в акті приймання правничої допомоги (з посиланням на постанови Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 23.11.2020 у справі №638//7748/18), не беруться до уваги, оскільки спонукають до переоцінки доказів на стадії касаційного розгляду.

92. Разом із тим встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду, який вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо оцінка доказів зроблена судом першої та / або апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в неї, що випливає з меж розгляду справи судом касаційної інстанції, які передбачені статтею 300 ГПК України.

93. Крім того, аналізуючи зміст частини третьої статті 126 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

94. Водночас частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

95. Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18).

96. Оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат вирішується судом у кожному окремому випадку з огляду на обставини конкретної справи.

97. Скаржник скористався правом на подання заперечень проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, і суд першої інстанції надав їм належну оцінку. Вказане підтверджує дотримання принципу змагальності господарського судочинства, забезпечення Скаржнику можливості висловити свої міркування щодо розподілу судових витрат.

98. Господарський суд Львівської області дослідив та надав оцінку поданим доказам (договір, додаток до нього, акт приймання виконаних робіт), попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат Позивачки, фактично заявленій нею сумі, а також запереченням Скаржника.

99. Зважаючи на встановлені судом першої інстанції обставини (пункт 8 цієї постанови), складність справи, фактичний обсяг наданих адвокатом послуг та їх обсяг, Верховний Суд вважає, що стягнення на користь Позивачки 5 000 грн узгоджується з вимогами реальності, розумності, обґрунтованості, пропорційності та необхідності.

100. Насамкінець Суд відхиляє посилання щодо неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №873/137/21, оскільки суд першої інстанції визнав включення вартості "гонорару успіху" до суми витрат на правничу допомогу необґрунтованим та, як наслідок, не присудив його до стягнення зі Скаржника.

101. Отже, ухвалюючи додаткове рішення від 04.09.2024, Господарський суд Львівської області не допустив порушень норм процесуального права, які б могли слугувати підставою для його зміни чи скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

102. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

103. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

104. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

105. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі №914/3455/23.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2024, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №914/3455/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Кролевець

В. Студенець