ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/346/20 (914/564/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2021
та рішення Господарського суду Львівської області від 18.08.2021
у справі № 914/346/20(914/564/21)
за позовом Приватного підприємства "Захід-Агроінвест"
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія"
2) Приватного виконавця Мельниченка Костянтина Павловича
про стягнення 1 459 591,05 грн
в межах справи № 914/346/20
за заявою Приватного підприємства "Лан-ОілТрейд"
про банкрутство Приватного підприємства "Захід-Агроінвест"
Учасники справи:
від ПП "Захід-Агроінвест": Рустанова Н. Р. (адв.); Пурій Р. П. (арб.кер.);
від ТОВ "Борщівська аграрна компанія": не з`явився;
від Мельниченка К. П. : не з`явився;
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. Приватне підприємство "Захід-Агроінвест" (далі - ПП "Захід-Агроінвест", позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія" (далі - ТОВ "Борщівська аграрна компанія", відповідач-1) та приватного виконавця Мельниченка К.П. (далі - Мельниченко К. П. , відповідач-2) про стягнення 1459591,05 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення виконавчого провадження № 60992663 з виконання наказу від 26.12.2019, виданого про примусове виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019 у справі №921/606/19, з рахунків позивача було неправомірно списано грошові кошти у сумі 1470860,43 грн, оскільки таке списання здійснювалося на виконання наказу, що не підлягає виконанню і був виданий судом помилково.
1.3. Відповідач-1 не визнав позовні вимоги, зазначивши наступне:
- грошові кошти в сумі 1 327 131,94 грн були отримані ТОВ "Борщівська аграрна компанія" як стягнуті за судовим рішенням у справі №921/606/19. Верховним Судом 07.07.2020 прийнято постанову у справі №921/606/19, якою були скасовані рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 у справі №921/606/19, а справа була передана на новий розгляд до суду першої інстанції і розгляд справи триває й досі;
- відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) існує лише один порядок повернення отриманого за судовим рішенням, а саме - поворот виконання рішення відповідно до статті 333 названого Кодексу;
- у позові невірно визначено законодавство, яке підлягає застосуванню для повернення коштів, отриманих ТОВ "Борщівська аграрна компанія" в процедурі виконання судового рішення;
- оскільки ТОВ "Борщівська агарна компанія" володіла стягнутими з ПП "Захід-Агроінвест" за помилковим наказом Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 у справі №921/606/19 грошовими коштами в сумі 1327131,94 грн, ТОВ "Борщівська агарна компанія" визнала необхідним повернути ці кошти позивачу, у зв`язку з чим 29.04.2020 самостійно та добровільно товариство здійснило перерахування грошових коштів у сумі 1327131,94 грн на депозитний рахунок Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
1.4. Відповідач-2 відзиву на позов не надав.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.08.2021, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2021, позов задоволено частково:
- стягнуто з ТОВ "Борщівська аграрна компанія" на користь ПП "Захід-Агроінвест" 1327131,94 грн грошових коштів та 19906,98 грн відшкодування витрат на оплату судового збору;
- стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка К. П. на користь ПП "Захід-Агроінвест" 132086,04 грн грошових коштів та 1981,30 грн відшкодування витрат на оплату судового збору;
- в частині позовних щодо стягнення з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка К. П. грошових коштів в сумі 373,07 грн відмовлено.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки наказ Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 у справі №921/606/19 визнано судом таким, що не підлягає виконанню, грошові кошти в сумі 1470860,43 грн, стягнуті в межах виконавчого провадження № 60992663 на виконання такого наказу, є такими, що набуті без достатньої правової підстави.
3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019 (повний текст складено 13.11.2019) у справі №921/606/19 позов ТОВ "Борщівська аграрна компанія" задоволено частково. Стягнуто з ПП "Захід-Агроінвест" 4712731,65 грн заборгованості за поставлений товар, 459781,85 грн пені, 942546,33 грн штрафу, 40284,17 грн. 3% річних та 92330,16 грн сплаченого судового збору.
3.2. Господарським судом Тернопільської області 26.12.2019 на виконання вказаного рішення видано наказ, який направлено стягувачу - ТОВ "Борщівська аграрна компанія".
3.3. Ухвалою суду від 09.01.2020 прийнято до розгляду заяву ПП "Захід-Агроінвест" про визнання виконавчого документа, виданого 26.12.2019 у справі №921/606/19, таким, що не підлягає виконанню; заборонено органам державної виконавчої служби (державним виконавцям) за місцезнаходженням боржника - ПП "Захід-Агроінвест", за місцезнаходженням його майна, та приватним виконавцям Тернопільської та Львівської областей приймати до виконання наказ Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 про примусове виконання рішення у справі №921/606/19. У разі, якщо зазначений виконавчий документ прийнято до виконання - зупинити його виконання до розгляду вказаної заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; ухвалено направити ухвалу стягувачу, боржнику та Тернопільському районному відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
3.4. Рішення суду Тернопільської області від 11.11.2019 у справі № 921/606/19 було оскаржене ПП "Захід-Агроінвест" до Західного апеляційного господарського суду (апеляційна скарга надійшла 29.11.2019 за вх.№01-05/4286/19).
3.5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 №921/606/19 вказану апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, ухвалою суду від 26.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Захід-Агроінвест" на рішення у даній справі.
3.6. 16.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельниченком К.П. відкрито виконавче провадження №60992663 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 №921/606/19, згідно з яким стягнуто з ПП "Захід-Агроінвест" на користь ТОВ "Борщівська аграрна компанія" 4712731,65 грн заборгованості за поставлений товар, 459781,85 грн пені, 942546,33 грн штрафу, 40284,17 грн 3%річних та 92330,16 грн в повернення сплаченого судового збору.
3.7. Матеріалами справи, зокрема банківськими виписками та платіжними дорученнями від 17.01.2020 №212 на суму 799 168,84 грн, від 21.01.2020 № 215 на суму 90024,47 грн, від 23.01.2020 №219 на суму 437938,63 грн, підтверджується, що незважаючи на апеляційне оскарження рішення суду від 11.11.2019, у межах виконавчого провадження №60992663 з рахунків боржника було списано 1470860,43 грн, з яких 1327131,94 грн перераховано ТОВ "Борщівська аграрна компанія".
3.8. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 у справі №921/606/19 задоволено заяву ПП "Захід-Агроінвест"; визнано наказ Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 у справі №921/606/19 таким, що не підлягає виконанню як такий, що виданий судом помилково; постановлено направити ухвалу стягувачу, боржнику, Тернопільському районному відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також приватному виконавцю Мельниченку К.П.
3.9. Станом на дату відкриття виконавчого провадження рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019 у справі №921/606/19 не набрало законної сили в порядку, визначеному законом.
3.10. Постановою Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №921/606/19 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2020, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.11. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.01.2021 у справі №914/346/20(921/606/19), яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021, задоволено скаргу ПП "Захід-Агроінвест" на дії приватного виконавця Мельниченка К.П. щодо виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 у справі №921/606/19; визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка К.П., скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка К.П. про відкриття виконавчого провадження № 60992663 від 16.01.2020 та зобов`язано усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення грошових коштів, стягнутих з ПП "Захід-Агроінвест" в межах виконавчого провадження №60992663 в сумі 1 470 860,43 грн.
3.12. Приватний виконавець Мельниченко К.П. листом від 16.02.2021 №1 повідомив ПП "Захід-Агроінвест" про направлення ним вимоги до ТОВ "Борщівська аграрна компанія" про повернення грошових коштів в сумі 1327131,94 грн, стягнутих із ПП "Захід-Агроінвест". Цим же листом приватний виконавець Мельниченко К.П. повідомив про можливість здійснення повернення ним боржнику основної суми винагороди приватного виконавця, стягнутої в межах виконавчого провадження ВП № 60992663.
3.13. 09.02.2021 приватним виконавцем Мельниченком К.П. перераховано ПП "Захід-Агроінвест" 15000,00 грн згідно із платіжним доручення №2PL831254, де у призначенні платежу вказано: "Часткова сплата належної до повернення суми основної винагороди приватного виконавця у ВП №60992663 відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області №914/316/20(921/606/19) від 11.01.2021".
3.14. Станом на 29.03.2021 відповідачами не повернуто неправомірно списані в межах виконавчого провадження ВП № 60992663 кошти у розмірі 1470860,43 грн.
4. Короткий зміст касаційної скарги
4.1. 12.11.2021 ТОВ "Борщівська аграрна компанія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 18.08.2021, скерувавши справу № 914/346/20 (914/564/21) на новий розгляд до місцевого господарського суду.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не вірно застосував положення статті 1212 Цивільного кодексу України та не врахував висновку щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у справі № 475/897/19 та у справі №308/8645/15-ц.
5.2. Відповідач-1 не був повідомлений належним чином про судове засідання, в якому ухвалено рішення суду першої інстанції, і суд розглянув справу у його відсутності.
5.3. Розглянувши справу та прийнявши рішення без участі відповідача-1, при наявності об`єктивних підстав для відкладення розгляду справи, та одночасно за відсутності позивача, що було підставою для залишення позову без розгляду, місцевий господарський суд порушив завдання господарського судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення спорів, а також принципи змагальності та рівності усіх учасників справи перед законом і судом.
5.4. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідача-1 про дослідження доказів, які не могли бути подані в суді першої інстанції.
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. Ліквідатор ПП "Захід-Агроінвест" арбітражний керуючий Пурій Р. П. у відзиві заперечував проти касаційної скарги з підстав її безпідставності та необґрунтованості, просив Суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначаючи наступне:
- суд першої інстанції жодним чином не порушив право відповідача-1 на захист своїх прав, більше того, суд неодноразово відкладав розгляд справи як за клопотаннями відповідача-1, так і у разі його неявки;
- розглянувши справу у відсутності сторін, місцевий господарський суд не порушив норми процесуального права та принцип змагальності і рівності усіх учасників справи перед законом і судом;
- суд апеляційної інстанції правомірно відмовив скаржнику у долученні додаткових доказів на стадії апеляційного розгляду, оскільки частина документів, які скаржник просив долучити, є судовими рішеннями, які перебувають у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та в системі Діловодство спеціалізованого суду, тому скаржник міг безперешкодно долучити їх при розгляді справи в суді першої інстанції. Щодо решти документів (копії договору, стороною якого є скаржник, та додатків до нього), то суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що скаржник мав можливість їх надати в суді першої інстанції. Скаржником не доведено наявність об`єктивно незалежних від його волі причин, що зумовили неможливість подання вищезгаданих доказів місцевому господарському суду;
- суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України, що не спростовано скаржником;
- посилання в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах по справах № 475/897/19 та № 308/8645/15-ц є помилковим з огляду на неподібність правовідносин сторін та фактичних обставин у названих справах та справі № 914/346/20(914/564/21).
6.2. Відзиви інших учасників справи не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Борщівська аграрна компанія" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 18.08.2021, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2021 о 15:00. Крім того, відмовлено ТОВ "Борщівська аграрна компанія" у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржених судових рішень у справі №914/346/20(914/564/21) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
7.2. В судовому засіданні 21.12.2021 представник ПП "Захід-Агроінвест" заперечував проти доводів касаційної скарги, просив Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
7.3. Решта учасників справи в судове засідання 21.12.2021 не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили, у зв`язку з чим, з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, ухвалою Верховного Суду від 21.12.2021 розгляд справи було відкладено на 11.01.2022 о 15:45.
7.4. В судовому засіданні 11.01.2022 ліквідатор ПП "Захід-Агроінвест" арбітражний керуючий Пурій Р. П. та представник вказаного підприємства Рустанова Н. Р. заперечували проти касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві, просили Суд залишити скаргу без задоволення.
7.5. Решта учасників справи у судове засідання 11.01.2022 явку своїх представників не забезпечили.
7.6. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 11.01.2022.
7.7. Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
7.8. Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників справи, що не з`явилися.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Предметом розгляду у даній справі є позов ПП "Захід-Агроінвест" до ТОВ "Борщівська аграрна компанія" та приватного виконавця Мельниченка К.П. про стягнення 1 459 591,05 грн на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) як неправомірно списаних з позивача у виконавчому провадженні № 60992663.
8.2. Місцевий господарський суд за результатами розгляду позовних вимог дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнув з ТОВ "Борщівська аграрна компанія" на користь ПП "Захід-Агроінвест" 1 327 131,94 грн, а з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка К. П. - 132 086,04 грн. В частині позову щодо стягнення з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка К. П. грошових коштів в сумі 373,07 грн відмовлено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 у справі № 921/606/19 визнано таким, що не підлягає виконанню, відтак грошові кошти, стягнуті в межах виконавчого провадження № 60992663 на виконання згаданого наказу, є такими, що набуті без достатньої правової підстави.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та залишив ухвалене ним рішення без змін.
8.3. З аналізу змісту касаційної скарги вбачається, що ТОВ "Борщівська аграрна компанія" просить скасувати ухвалені у цій справі судові рішення посилаючись на неправильне застосування положень статті 1212 ЦК України та неврахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у справі № 475/897/19 та у справі № 308/8645/15-ц. Також скаржник посилається на допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права: не повідомлення відповідача-1 належним чином про судове засідання, в якому ухвалено рішення суду першої інстанції; розгляд справи за відсутності сторін; не застосування такого процесуального насліду відсутності представника позивача, як залишення позову без розгляду; відмова у залученні доказів на стадії апеляційного розгляду.
8.4. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
8.5. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
8.6. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
8.7. В частині другій статті 16 ЦК України та в частині другій статті 20 Господарського кодексу України визначено способи захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу.
8.8. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
8.9. У даній справі позивач скористався правом на судовий захист власних інтересів у спосіб, передбачений статтею 1212 ЦК України, в якій наведено загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
8.10. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
8.11. Наведене дає підстави для висновку про те, що у разі, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. При цьому під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
8.12. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій у цій справі обставинами:
- рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019 у справі №921/606/19 стягнуто з ПП "Захід-Агроінвест" на користь ТОВ "Борщівська аграрна компанія" 4712731,65 грн заборгованості за поставлений товар, 459781,85 грн пені, 942546,33 грн штрафу, 40284,17 грн. 3% річних та 92330,16 грн сплаченого судового збору;
- на виконання вказаного рішення Господарським судом Тернопільської області 26.12.2019 видано наказ;
- ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Захід-Агроінвест" на рішення місцевого господарського суду у справі №921/606/19, за результатами якого ухвалено постанову від 25.03.2020 про залишення оскаржуваного судового рішення без змін;
- ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 у справі №921/606/19 за заявою ПП "Захід-Агроінвест" наказ від 26.12.2019 у справі №921/606/19 визнано таким, що не підлягає виконанню як помилково виданий судом;
- постановою Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №921/606/19 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2020, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції;
- 16.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельниченком К.П. відкрито виконавче провадження № 60992663 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 № 921/606/19, незважаючи на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019 у названій справі;
- згідно з наявними у справі банківськими виписками та платіжними дорученнями з 17.01.2020 по 23.01.2020 у межах виконавчого провадження № 60992663 з рахунків ПП "Захід-Агроінвест" було списано 1 470 860,43 грн, з яких: 1 327 131,94 грн перераховано ТОВ "Борщівська аграрна компанія", а решта - винагорода приватного виконавця;
- ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.01.2021 у справі №914/346/20(921/606/19), яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021, за результатами розгляду скарги ПП "Захід-Агроінвест" на дії приватного виконавця Мельниченка К.П. щодо виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 у справі №921/606/19, серед іншого, скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 60992663 від 16.01.2020 та зобов`язано усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення грошових коштів, стягнутих з ПП "Захід-Агроінвест" в межах виконавчого провадження №60992663 в сумі 1 470 860,43 грн;
- 09.02.2021 приватним виконавцем Мельниченком К.П. перераховано ПП "Захід-Агроінвест" 15 000,00 грн згідно із платіжним доручення №2PL831254, де у призначенні платежу вказано: "Часткова сплата належної до повернення суми основної винагороди приватного виконавця у ВП № 60992663 відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області № 914/316/20(921/606/19) від 11.01.2021".
8.13. Задовольняючи вимоги позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на 29.03.2021 відповідачами не повернуто повної суми коштів, неправомірно списаних в межах виконавчого провадження ВП № 60992663.
8.14. ТОВ "Борщівська аграрна компанія" як у запереченнях на позов, так і в касаційній скарзі наголошувало на тому, що повернення отриманого за судовим рішенням може бути здійснено лише у спосіб, передбачений статтею 333 ГПК України, як поворот виконання рішення, у зв`язку з чим положення статті 1212 ЦК України не підлягали застосуванню. Крім того, ТОВ "Борщівська агарна компанія" вже повернула кошти в сумі 1 327 131,94 грн, стягнуті з ПП "Захід-Агроінвест" за помилковим наказом Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 у справі № 921/606/19, перерахувавши їх 29.04.2020 на депозитний рахунок Тернопільського райвідділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
8.15. Відносно доводів скаржника про те, що способом захисту інтересів ПП "Захід-Агроінвест", з якого було стягнуто грошові кошти за судовим рішенням, у подальшому скасованим, є поворот виконання судового рішення, Суд зазначає наступне.
8.16. Поворот виконання рішення пов`язаний з фактом скасування (визнання нечинним) конкретного судового рішення у справі, яке було виконано до його скасування (визнання нечинним) та по суті є процесуальною формою захисту прав боржника, що полягає у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
8.17. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011 у справі № 1-25/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав, у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
8.18. В частині другій статті 333 ГПК України, якою врегульовано порядок вирішення питання щодо повороту виконання рішення, передбачено, що у разі, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
8.19. Необхідно розмежовувати інститут повороту виконання рішення та спосіб судового захисту порушеного права власності, передбачений статтею 1212 ЦК України для повернення безпідставно набутого майна. Зокрема, слід зазначити, що поворот виконання судового рішення - це інститут процесуального права, а повернення безпідставно набутого майна - це інститут матеріального права.
8.20. У той же час, надання особі, право якої порушено, можливості самостійно визначати спосіб відновлення свого порушеного права - заява про поворот виконання судового акта або пред`явлення самостійного позову про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, не повинно мати наслідком повернення грошових коштів до прийняття нового судового рішення за результатом розгляду спору, тобто в обхід положенням статті 333 ГПК України (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19).
8.21. Згідно з наявною у матеріалах справи постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка К. П. від 29.01.2021 ВП №60992663 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/606/19 від 26.12.2019 про стягнення з ПП "Захід-Агроінвест" на користь ТОВ "Борщівська аграрна компанія" 4 712 731,65 грн заборгованості за поставлений товар, 459 781,85 грн пені, 942 546,33 грн штрафу, 40 284,17 грн 3% річних та 92 330,16 грн в повернення сплаченого судового збору було закінчено у зв`язку з постановленням Господарським судом Тернопільської області ухвали від 17.01.2020, якою визнано вищезгаданий наказ таким, що не підлягає виконанню як такий, що виданий судом помилково.
8.22. Відхиляючи доводи відповідача-1 про добровільне повернення ним коштів, отриманих під час виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/606/19 від 26.12.2019, суди попередніх інстанцій вказали на те, що ТОВ "Борщівська аграрна компанія" не доведено та не обґрунтовано, яким чином грошові кошти, перераховані у межах виконавчого провадження № 61802328 на депозитний рахунок виконавчої служби, можуть вважатися повернутими саме ПП "Захід-Агроінвест", яким заперечується факт отримання цих коштів. З урахуванням наведеного, суди констатували відсутність доказів повернення ТОВ "Борщівська аграрна компанія" позивачу безпідставно набутих у межах виконавчого провадження № 60992663 коштів у сумі 1 327 131,94 грн.
8.23. Разом з цим, судами попередніх інстанцій не з`ясовано обставини щодо виконавчого документу, з примусового виконання якого було відкрито виконавче провадження № 61802328 (наказ Господарського суду Тернопільської області у справі №921/606/19 від 10.04.2020), не перевірялося, чи були видані накази від 26.12.2019 та від 10.04.2020 у справі № 921/606/19 на виконання одного й того ж самого рішення місцевого господарського суду, яке за результатами його апеляційного перегляду набрало законної сили та було чинне як на час списання коштів з боржника в межах виконавчого провадження № 60992663, так і на час зарахування стягувачем коштів на депозитний рахунок виконавчої служби у межах виконавчого провадження № 61802328. Судами не досліджувалося питання щодо встановленого законодавством алгоритму дій виконавчої служби після надходження на її депозитний рахунок коштів, не з`ясовувалося чи були ці кошти повернуті ТОВ "Борщівська аграрна компанія" або наявність чи відсутність правових підстава для їх утримання виконавчою службою і не здійснення зарахування на користь ПП "Захід-Агроінвест".
8.24. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
8.25. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
8.26. Застосований судами першої та апеляційної інстанцій підхід у з`ясуванні обставин справи та в оцінці доказів не відповідає встановленим процесуальним законодавством вимогам та не демонструє того, що доводи учасників у цій справі були почуті.
8.27. В силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.28. Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України).
8.29. Суди попередніх інстанцій не надали оцінки тій обставині, що предметом розгляду поданого ТОВ "Борщівська аграрна компанія" до ПП "Захід-Агроінвест" позову у справі № 914/346/20(921/606/19) є вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання ПП "Захід-Агроінвест" умов договору купівлі-продажу № 21/05-к від 21.05.2019, укладеного між сторонами, а також нарахованих на суму боргу пені, штрафу та 3% річних. За відсутності доказів визнання названого договору недійсним він є достатньою правовою підставою для набуття майна (у даному випадку - отримання грошей).
8.30. Відтак, до прийняття остаточного судового рішення по суті спору за результатами нового розгляду справи №914/346/20(921/606/19), отримані ТОВ "Борщівська агарна компанія" грошові кошти не можуть вважатися безпідставно одержаними, що не було враховано судами попередніх інстанцій при застосуванні положень статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин та підтверджує доводи скаржника з цього приводу.
8.31. Крім того, розглядаючи позов про повернення грошових коштів, як безпідставно отриманих, суди попередніх інстанцій не з`ясували питання щодо можливості стягнення вказаних коштів на користь ПП "Захід-Агроінвест" не лише до прийняття остаточного судового рішення за результатом розгляду справи №914/346/20(921/606/19), але й в обхід положень статті 333 ГПК України.
8.32. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у справі № 475/897/19 та у справі № 308/8645/15-ц (пункт 5.1 цієї постанови) з огляду на неподібність правовідносин у названих справах та у справі № 914/346/20(914/564/21) за предметом спору, підставами та змістом позовних вимог, встановленими фактичними обставинами справи.
8.33. Твердження скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений про судове засідання, в якому ухвалено рішення суду першої інстанції (пункт 5.2 цієї постанови), відхиляється колегією суддів як безпідставне, з огляду на наступне.
8.34. Відповідно до статті 202 ГПК України відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, яке залежить передусім від можливості розглянути справу та ухвалити відповідне рішення за наявними у ній матеріалами.
8.35. Відмова судом першої інстанції у задоволенні клопотанні скаржника про відкладення розгляду справи не може вважатися порушенням принципів рівності та змагальності сторін, оскільки розглядаючи вказане клопотання суд, серед іншого, врахував, що: скаржник був обізнаний про дату та час судового розгляду; представник скаржника приймав участь у кількох підготовчих судових засіданнях в режимі відеоконференції; судове засідання, призначене на 12.05.2021, було відкладено за клопотанням представника скаржника; у наданому суду відзиві викладена позиція скаржника щодо суті заявленого позову; представникам відповідача-1 було надано доступ через систему "Електронний суд" до документів у даній справі, зареєстрованих та внесених у КП "Діловодство спеціалізованого суду". Крім того, явка сторін не була визнана обов`язковою, а участь у судовому засіданні є правом учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.
8.36. Доводи скаржника про наявність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на відсутність представника позивача (пункт 5.3 цієї постанови) ґрунтуються на невірному тлумаченні положень статей 202 226 ГПК України.
8.37. Відносно посилання скаржника на відмову судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотання відповідача-1 про долучення та дослідження доказів, які не могли бути подані в суді першої інстанції (пункт 5.4 цієї постанови) колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
8.38. Тобто, наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).
8.39. Зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що причиною відмови у прийнятті та врахуванні поданих доказів (частина з яких - це судові рішення, а решта - копії договору купівлі-продажу №21/05-к від 21.05.2019, видаткових накладних, довіреностей, актів приймання-передачі) слугувало те, що надані судові рішення перебувають у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та системі "Діловодство спеціалізованого суду", а відносно договору з доданими до нього документами суд вказав, що скаржником не наведено об`єктивної неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції, що у підсумку виключало процесуальні підстави для їх дослідження апеляційним судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують вказаного висновку суду апеляційної інстанції.
8.40. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
8.41. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
8.42. Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України повинен під час розгляду справи надати оцінку особливо тим аргументам учасників справи, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.
8.43. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
8.44. У даному випадку суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі повного і всебічного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно касаційна скарга підлягає задоволенню.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. В пункті 2 частини 1 статті 308 ГПК України визначено, що за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.2. Відповідно до статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
9.3. Враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.
9.4. Під час нового розгляду судам належить врахувати викладене у цій постанові, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.
10. Судові витрати
10.1. У зв`язку з тим, що судом касаційної інстанції не змінюється рішення та не ухвалюється нове, відповідно до статті 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія" задовольнити.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 18.08.2021 у справі №914/346/20(914/564/21) скасувати.
3. Справу №914/346/20(914/564/21) передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. В. Білоус
В. Я. Погребняк