ДОДАТКОВА УХВАЛА
11 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 914/421/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи - підприємця Жолобовича Ігоря Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
за результатами розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут»
на рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2024 (суддя Рим Т. Я.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 (колегія суддів: Желік М. Б. - головуючий, Галушко Н. А., Орищин Г. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут»
до Фізичної особи - підприємця Жолобовича Ігоря Миколайовича
про стягнення грошових коштів
та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Жолобовича Ігоря Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут»
про визнання недійсним правочину,
ВСТАНОВИВ:
1. Фактичні обставини справи
Верховний Суд ухвалою від 04.02.2025 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (далі - Товариство) на рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 в частині оскарження у справі № 914/421/24.
2. Підстави прийняття додаткової ухвали
2.1 У відзиві на касаційну скаргу представник Фізичної особи - підприємця Жолобовича Ігоря Миколайовича (далі - ФОП Жолобович І. М.) зазначив про очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, що становитиме близько 9 000 грн, які останній просив стягнути з Товариства за результатами розгляду справи судом касаційної інстанції. У судовому засіданні 28.01.2025 представник відповідача заявив щодо подання доказів таких витрат у встановлений строк.
2.2 Товариство у додаткових письмових поясненнях виклало, зокрема, заперечення щодо очікуваної вартості витрат ФОП Жолобовича І. М. на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
2.3 ФОП Жолобович І. М. через «Електронний суд» 05.02.2025 звернувся до Верховного Суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства на користь ФОП Жолобовича І. М. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 12 000 грн. До заяви відповідач додав: акт виконаних робіт від 04.02.2025; детальний опис робіт (наданих послуг) від 04.02.2025; докази надсилання заяви та доданих до неї документів Товариству.
2.4 Верховний Суд ухвалою від 06.02.2025, зокрема, клопотання відповідача щодо розподілу судових витрат призначив до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2025.
2.5 Товариство 10.02.2025 подало клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, у якому просить зменшити розмір заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 5 000 грн.
2.6 Від Товариства і ФОП Жолобовича І. М. до Суду надійшли заяви про розгляд клопотання відповідача щодо розподілу судових витрат за відсутності їх представників.
3. Позиція Верховного Суду
3.1 Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
3.2 ФОП Жолобович І. М. у строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ухвали від 04.02.2025), а саме 05.02.2025 подав Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додав документи, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу.
3.3 Верховний Суд виходить з того, що в силу приписів статей 59 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
3.4 Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
3.5 За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
3.6 У частині 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
3.7 Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3.8 Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
3.9 Сукупний аналіз пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України дає можливість прийти до висновку, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
3.10 Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).
3.11 Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
3.12 У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
3.13 Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
3.14 Верховний Суд, застосовуючи частину 6 статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
3.15 Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
3.16 Представництво інтересів ФОП Жолобовича І. М. у цій справі здійснювалося на підставі договору про надання правової допомоги від 01.03.2024, укладеного між ФОП Жолобовичем І. М. та Адвокатським об`єднанням «Танасишин, Михалевський і Партнери», (далі - Договір) та ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
3.17 За змістом опису послуг, наданих адвокатом у зв`язку з касаційним провадженням у справі № 914/421/24, адвокат надав такі послуги: ознайомлення із касаційною скаргою та складення відзиву на касаційну скаргу - 3 год.; підготовка до судового розгляду - 1 год.; складення додаткових пояснень - 1 год.; участь у судових засіданнях 28.01.2025 та 04.02.2025 - 1 год. Всього - 6 год.
3.18 За змістом пункту 3.1 Договору вартість 1 години роботи адвоката складає 2 000 грн.
3.19 Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
3.20 Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
3.21 У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
3.22 Колегія суддів також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
3.23 Як зазначалось, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
3.24 У такому випадку суд, керуючись зазначеними приписами статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
3.25 Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
3.26 Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
3.27 У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
3.28 Відповідач згідно з вимогами статті 74 ГПК України надав докази в обґрунтування понесених витрат.
3.29 Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
3.30 Дослідивши умови Договору, акта виконаних робіт, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, установивши своєчасність подання представником ФОП Жолобовича І. М. відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, розглянувши заперечення позивача, перевіривши правильність і обґрунтованість поданого розрахунку витрат та керуючись статтями 126 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання щодо розподілу судових витрат.
3.31 Як убачається з матеріалів справи, текст відзиву ФОП Жолобовича І. М. на касаційну скаргу позивача у цій справі частково дублює відзив на позовну заяву та апеляційну скаргу у справі.
3.32 Виходячи з наведеного, Верховний Суд вважає, що заявлена ФОП Жолобовичем І. М. сума відшкодування за підготовку відзиву на касаційну скаргу у цій справі у розмірі 6 000 грн (3 год. Х 2 000 грн) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.
3.33 При цьому колегія суддів враховує, що правова позиція відповідача у контексті його заперечень проти задоволення позовних вимог була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Михалевський Ю. Р. надавав правову допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи.
3.34 За таких обставин не вбачається очевидних підстав вважати, що підготовка відзиву на касаційну скаргу, підготовка до судового розгляду та складення додаткових пояснень вимагала від представника відповідача значного обсягу юридичної роботи та потребувала витратити загалом 5 годин.
3.35 Крім того, відповідач до акта включив участь адвоката у двох судових засіданнях суду касаційної інстанції.
3.36 Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21 зазначила, що стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, є виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередньою участю в судовому засіданні.
3.37 Однак Верховний Суд під час розгляду питання про відшкодування судових витрат у справі № 914/421/24 бере до уваги, що адвокат відповідача Михалевський Ю. Р. брав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, не витрачаючи часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку.
3.38 Товариство у клопотанні про зменшення судових витрат зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 12 000 грн з розрахунку 6 годин витраченого часу адвоката не є співмірним зі складністю справи (справа не є складною) та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, і обсягом робіт.
3.39 Верховний Суд вважає частково прийнятними заперечення позивача, викладені ним у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягає розподілу, з огляду на вказані міркування Верховного Суду, наведені у цій ухвалі.
3.40 Отже, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, про які йшлося у цій додатковій ухвалі, ураховуючи заперечення, обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, Суд дійшов висновку про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції, у розмірі 6 000 грн.
Керуючись статтями 126 129 244 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Фізичної особи - підприємця Жолобовича Ігоря Миколайовича щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (код ЄДРПОУ 42092130) на користь Фізичної особи - підприємця Жолобовича Ігоря Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
3. У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Львівської області.
Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ємець
Судді І. Бенедисюк
Т. Малашенкова