№ 915/187/22(915/136/24)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 915/187/22(915/136/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Огороднік К.М.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивача - Бартошук В.О.,

відповідача-1 - Фоменко М.С. (ліквідатор),

відповідача-2 - Рознін В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Філінюк І.Г., Богатир К.В., Поліщук Л.В.)

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024 (суддя Ржепецький В.О.)

у справі №915/187/22(915/136/24)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто"; 2) ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

1. У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/187/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто".

2. Постановою Господарського суду Миколаївської області від 02.02.2024 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну.

3. У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" (далі - ТОВ "Н Авто", відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-2), в якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Н Авто", оформленого протоколом №08/21 від 13.08.2021 про продаж нерухомого майна, що належить ТОВ "Н Авто", та уповноваження директора на укладення та підписання договору купівлі-продажу.

4. Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), мотивує тим, що ОСОБА_3 не був присутнім 13.08.2021 на загальних зборах учасників ТОВ "Н Авто", не брав участі в обговоренні питань порядку денного та відповідно не голосував за рішення, яке оформлене протоколом від 13.08.2021 №08/21 про продаж нерухомого майна, що належить ТОВ "Н Авто", та уповноваження директора на укладення та підписання договору купівлі-продажу, чим порушено його право визначене ч. 2 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5. Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "Н Авто" від 13.08.2021 учасники товариства вирішили здійснити відчуження (шляхом укладання договору купівлі-продажу) нежитлової будівлі, автосалону із станцією технічного обслуговування загальною площею (кв.м): 3094,2, опис: Літ. А-2 - нежитлова будівля автосалону із станцією технічного обслуговування; Літ. Б -трансформаторна підстанція; №№1,2,3,4 - огорожі; №І - покриття, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є власністю ТОВ "Н Авто", за балансовою вартістю станом на день вчинення правочину; уповноважити директора на укладання та підписання від імені товариства договору купівлі-продажу нежитлової будівлі автосалону.

6. Згідно з положеннями п. 7.18 статуту ТОВ "Н Авто" у редакції від 13.12.2018 (далі - Статут) кожен учасник товариства має право: бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників; брати участь у загальних зборах учасників через своїх уповноважених представників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено Статутом.

7. Відповідно до п. 7.4 Статуту загальні збори учасників товариства скликаються у випадках, передбачених чинним законодавством України та/або Статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства (якщо така утворена); 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

8. Пунктом 7.7 Статуту встановлено, що вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства у письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належить таким учасникам.

9. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства (п. 7.9 Статуту).

10. Відповідно до п. 7.11 Статуту виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення загальних зборів.

11. Пунктом 8.4 Статуту встановлено, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу товариства є "директор".

12. Пунктом 8.6 Статуту визначено, що директор виконує організаційні функції щодо підготовки до проведення загальних зборів учасників товариства (підготовка порядку денного, розсилання повідомлень, підготовка проектів рішень тощо), зберігання книги протоколів загальних зборів та інше.

13. Директор товариства має дорадчий голос на загальних зборах учасників (пп. 8.8.4 Статуту). Директор товариства повинен діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства (пп. 8.16.1 Статуту).

14. Згідно з положеннями п. 7.18 Статуту загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення порядку денного.

15. Відповідно до пп. 20, 21 п. 7.2 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників належить вирішення таких питань: укладання будь-яких правочинів щодо відчуження нерухомого майна товариства; укладання договорів позики, застави, поруки, фінансової допомоги, кредитних договорів та інших правочинів такого роду від імені товариства.

16. Відповідно до п. 7.19 Статуту загальні збори учасників вважаються повноважними якщо на них присутні учасники, яким належить у сукупності 90% голосів. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства.

17. Згідно з положеннями п. 7.23 Статуту одностайним рішенням загальних зборів учасників вирішуються питання щодо укладання будь-яких правочинів щодо відчуження нерухомого майна товариства; укладання договорів позики, застави, поруки, фінансової допомоги, кредитних договорів та інших правочинів такого роду від імені товариства.

18. ТОВ "Н Авто" зареєстровано 04.06.2013 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та діє на підставі Статуту, затвердженого зборами учасників протоколом №9 від 13.12.2018.

19. Засновниками відповідача були: ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі 43,75%, що дорівнює 459375,00 грн, та ОСОБА_2 з часткою 56,25%, що дорівнює 590625,00 грн.

20. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

21. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом ОСОБА_3 , про що свідчить довідка приватного нотаріуса Димова О.С. №36/01-16 від 05.10.2022.

22. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.09.2022 №1032 ОСОБА_1 успадкувала 43,75% статутного капіталу ТОВ "Н Авто".

23. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.02.2024 ОСОБА_1 є засновницею ТОВ "Н Авто", тобто позивачка володіє корпоративними правами в ТОВ "Н Авто".

24. Посилаючись на норми ч. 1, ч. 2 ст. 29, ч.ч. 1, 5, 10 ст. 31, ст.ст. 32, 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положення Статуту товариства в редакції від 13.12.2018, позивачка вважає, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Н Авто", оформлене протоколом від 13.08.2021, прийняте одноособово учасником ОСОБА_2 з порушенням зазначених норм закону та Статуту товариства, а тому є незаконним та підлягає визнанню недійсним.

25. Позивачка зазначає, що ані учасник товариства ОСОБА_3 , ані директор товариства ОСОБА_3 , не були обізнані про скликання загальних зборів учасників на 13.08.2021, місце та час їх проведення, порядок денний та не були присутні на загальних зборах учасників товариства 13.08.2021.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

26. Рішенням Господарського суду Миколаївської області 29.04.2024 в задоволенні позову відмовлено.

27. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 рішення Господарського суду Миколаївської області 29.04.2024 залишено без змін.

28. Судові рішення мотивовані тим, що в матеріалах справи наявна вимога про скликання загальних зборів від 08.06.2021, на якій міститься підпис учасника ТОВ "Н Авто" ОСОБА_3 та яким засвідчено отримання учасником вимоги про скликання зборів. При цьому у вимозі міститься перелік питань, до якого в тому числі включено питання щодо продажу нерухомого майна, що належить ТОВ "Н Авто", та уповноваження директора ТОВ "Н Авто" на укладення та підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ "Н Авто".

29. Крім того, господарські суди, застосувавши стандарт доказування вірогідності доказів, дійшли висновку, що окрім заяв свідків, підтвердженням того, що оспорювані загальні збори учасників відбулися, є: протокол зборів учасників ТОВ "Н Авто" від 13.08.2021, в якому зазначено ОСОБА_3 , та вимога про скликання зборів з підписом ОСОБА_3 . У цьому зв`язку, господарські суди віддали перевагу твердженням відповідача-2 та констатували, що найбільш вірогідним є те, що учасник ТОВ "Н Авто" ОСОБА_3 був повідомлений про скликання загальних зборів учасників ТОВ "Н Авто", про порядок денний зборів та був особисто присутній на зборах, які відбулись 13.08.2021.

30. Отже, за наслідком дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, господарські суди не встановили порушень порядку скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ "Н Авто", визначеного Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

31. Суд апеляційної інстанції відхилив клопотання позивачки про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, яке викладене в апеляційній скарзі, з огляду на те, що позивачка не подавала та не заявляла такого клопотання суду першої інстанції, а відтак нею не доведено неможливості отримання висновку експерта в ході розгляду справи судом першої інстанції. Окрім того, матеріали справи містять достатньо доказів, які були оцінені судом першої інстанції, і потреба у спеціальних знаннях відсутня.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

32. ОСОБА_1 (далі - скаржниця) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024, рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

33. Скаржниця у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

34. Скаржниця вказує, що господарські суди під час розгляду справи не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 13.03.2024 у справі №906/304/23, від 24.06.2021 у справі №910/10275/20 щодо застосування ст.ст. 29, 31, 32, 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у подібних правовідносинах, зокрема, стосовно порядку скликання та проведення загальних зборів (своєчасного і належного повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів).

35. У касаційній скарзі зазначено, що ОСОБА_3 як учасник товариства не отримував повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів відповідно до вимог ч. 5 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", не брав у них участі, і, відповідно не голосував щодо питань, визначених порядком денним, в т.ч. стосовно продажу належного товариству нерухомого майна. Натомість ОСОБА_3 на дату проведення загальних зборів - 13.08.2021 взагалі був відсутній у місті Миколаєві та територіально був у місті Києві.

36. Скаржниця вважає, що незважаючи на докази, які містяться в матеріалах справи, особисту заяву директора ОСОБА_3 про неотримання вимоги про скликання загальних зборів товариства, а відтак і відсутності підстав та обов`язку направлення повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства, та як наслідок, відсутність у ОСОБА_2 права на самостійне скликання загальних зборів, господарські суди дійшли безпідставного та помилкового висновку щодо обізнаності та участі засновника товариства ОСОБА_3 у загальних зборах 13.08.2021, за результатом чого було складено відповідний протокол.

37. Отже, скаржниця зауважує, що господарські суди порушили вимоги ч. 1, ч. 2 ст. 29, ч.ч. 1, 5, 10 ст. 31, ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 9 ст. 32, ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пункти 7.19, 7.23 Статуту товариства.

38. Скаржниця аргументує, що як по тексту листа-вимоги від 08.06.2021 так і у наданих відповідачем-2 поясненнях зазначено лише про отримання вказаного документу ОСОБА_3 без будь-якої ідентифікації особи - не зазначено ані посади/статусу (директор/учасник), ані повного імені та по-батькові. При цьому, на думку скаржниці, навіть якщо лист-вимога від 08.06.2021 вручений саме ОСОБА_4 як учаснику товариства, то й в даному випадку відповідаем-2 порушено порядок скликання загальних зборів учасників товариства, визначений законом та Статутом товариства, оскільки вказана вимога не є повідомленням у розумінні закону, вона не надсилалася за 30 днів рекомендованим поштовим відправленням з описом та зворотним повідомленням, також у ній взагалі відсутні відомості щодо дати, часу та місця проведення загальних зборів учасників товариства.

39. Також скаржниця вказує, що судом апеляційної інстанції було безпідставно відхилено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а отже, наявність підстав передбачених п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України для скасування оскаржуваних рішень.

40. Скаржниця вважає, що відмова суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи є передчасною та, вочевидь, не мала достатнього підґрунтя, оскільки ОСОБА_2 не зазначав про належність підпису у відмітці про отримання на листі-вимозі від 08.06.2021 саме ОСОБА_5 та таке питання взагалі не ставилось ані відповідачем у відзиві, ані судом першої інстанції під час розгляду справи, то у позивачки були відсутні будь-які законні підстави вважати, що вказаний підпис можливо розцінити/кваліфікувати як підпис засновника ОСОБА_3 , тобто у позивачки не було потреби стверджувати та доказувати зворотне та, як наслідок, заявляти клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи місцевому господарському суду.

41. Отже, на думку скаржниці, наведені факти та обставини у їх сукупності є поважною причиною неподання позивачкою клопотання про призначення експертизи під час розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки необхідність подання вищевказаного клопотання виникла виключно після отримання позивачем рішення місцевого суду, про що було наголошено нею в апеляційній скарзі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

42. До Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні касаційної скарги.

43. У відзиві ОСОБА_2 зазначає, що фактично заявлені позивачкою вимоги стосуються майнових прав самого товариства, права власності товариства на майно, а дійсними підставами та мотивами звернення позивачки до суду з такими позовними вимогами є відновлення майнового стану товариства.

44. На думку ОСОБА_2 , вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів позивачки у цих правовідносинах, не призведе до повернення майна у власність товариства, яке було вже тричі відчужене, а тому не відновить майнових прав позивачки, а також не відновить й права позивачки на участь у загальних зборах.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

45. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства за позовом спадкоємиці одного з учасників.

46. Відповідно до ст. 97 ЦК України (тут і далі в редакції, чинній станом на дату прийняття спірних рішень загальних зборів учасників) управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

47. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень загальних зборів) учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

48. За приписами ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

49. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

50. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 98 ЦК України).

51. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

52. Так, відповідно до змісту позовних вимог позивачки, вона по суті оспорює рішення загальних зборів учасників товариства від 13.08.2021 з підстав порушення корпоративних прав її чоловіка під час підготовки та проведення цих зборів, зокрема вимог ч. 1, ч. 2 ст. 29, ч.ч. 1, 5, 10 ст. 31, ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 9 ст. 32, ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та вимог Статуту товариства.

53. У цьому зв`язку Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на такому.

54. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

55. У ст. 96-1 ЦК України передбачено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

56. Відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

57. Тобто особисте немайнове право участі в товаристві припиняється в разі смерті фізичної особи учасника, а спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь у товаристві, а лише право на частку в статутному капіталі товариства. Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, проте це не означає автоматичного набуття такими спадкоємцями права участі у товаристві (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №761/27538/17, від 11.09.2019 у справі №392/1213/17, постанова Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №740/2194/15-ц).

58. Отже, особа стає носієм корпоративних прав у товаристві з обмеженою відповідальністю лише з моменту вступу до цього товариства.

59. Господарські суди встановили, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.09.2022 №1032 ОСОБА_1 успадкувала 43,75% статутного капіталу ТОВ "Н Авто", а відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновницею ТОВ "Н Авто" на підставі проведеної Державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу з 16.08.2023 та з цього часу володіє корпоративними правами в ТОВ "Н Авто".

60. По суті позивачка вважає, що загальні збори товариства від 13.08.2021 насправді не відбулися (є неповноважними), а протокол зборів підписано лише одним учасником, який і брав участь у цих зборах. За таких умов позовна вимога спрямована не на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (оскільки, на думку позивачки, таке рішення не було прийняте взагалі), а на захист інтересу в досягненні правової визначеності щодо рішень, які приймалися або не приймалися органом юридичної особи. Водночас такий інтерес можуть мати лише учасники товариства, зокрема її чоловік, який був учасником товариства на той час, але не сама позивачка.

61. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №392/1213/17 викладено правовий висновок про те, що "до спадкоємця учасника товариства, у тому числі й колишнього, переходить, зокрема, право на оскарження рішення загальних зборів про виключення спадкодавця із числа учасників товариства, проте корпоративні права лише фактом спадкування ним не набуваються. Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 року у справі №761/27538/17".

62. Отже, корпоративні права позивачки не можуть порушені спірним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Н Авто" від 13.08.2021, оскільки станом на момент його прийняття позивачка ще не була учасницею (засновницею) ТОВ "Н Авто".

63. Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

64. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

65. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

66. Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

67. У постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду вказала на те, що захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

68. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

69. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Верховного Суду від 15.02.2023 в справі №753/8671/21, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 у справа №582/18/21).

70. При цьому, завданням господарського судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне для такого захисту.

71. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.01.2022 в справі №910/10784/16 виснувала, що спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (п. 8.54 постанови).

72. Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності.

73. Отже, рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивачки до складу її учасників або успадкування нею частки, не можуть бути визнані такими, що порушують її корпоративні права, оскільки як зазначалося вище, корпоративні права виникають у їх носія із права на частку у статутному капіталі, тому у разі смерті учасника товариства до його спадкоємця переходить право на частку, а не організаційні (немайнові) корпоративні права померлого учасника товариства ("право з частки"), нерозривно пов`язані з особою спадкодавця. Власні корпоративні права спадкоємець набуває з моменту набуття прав учасника товариства.

74. У цьому зв`язку Верховний Суд погоджується з аргументом відповідача-2, викладеним у відзиві на касаційну скаргу про те, що фактично заявлені позивачкою вимоги стосуються майнових прав самого товариства, права власності товариства на майно, а дійсними підставами та мотивами звернення позивачки до суду з такими позовними вимогами є відновлення майнового стану товариства.

75. Водночас, у разі смерті учасника товариства, спадкоємці спадкують не майно цього товариства, а саме частку у статутному капіталі товариства, що належала померлому учаснику. Крім того, у разі порушення майнових прав товариства, то з відповідним позовом до суду має звертатися саме товариство в особі своїх виконавчих органів, а позивачка, яка з 16.08.2023 володіє корпоративними правами в ТОВ "Н Авто", могла впливати на вчинення таких дій шляхом прийняття відповідних рішень.

76. Однак, господарські суди попередніх інстанцій зосередившись виключно на вирішенні питання дійсності/недійсності оскаржуваних рішень загальних зборів учасників не врахували наведених вище висновків Верховного Суду та не надали оцінки належності обраного позивачем способу захисту.

77. Верховний Суд констатує, що ефективність позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення таких вимог до дійсного захисту інтересів позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

78. Водночас обраний позивачкою спосіб захисту не призведе до поновлення її прав у цьому спорі, оскільки майно, яке було продано на підставі рішення зборів учасників товариства шляхом їх скасування, не повернеться ні до товариства, ні до позивачки, а тому не відновить майнових прав позивачки у спірних правовідносинах.

79. З огляду на таке, Верховний Суд вважає, що відсутня необхідність дослідження судами фактичних обставин, чи були порушення під час підготовки та проведення зборів учасників товариства від 13.08.2021, оскільки такі висновки мотивувальної частини судових рішень можуть сприйматися як преюдиційні під час розгляду інших справ за участі сторін цього спору.

80. З мотивувальної частини рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду слід виключити висновки про встановлення обставин щодо наявності або відсутності порушень порядку скликання загальних зборів учасників ТОВ "Н Авто" та під час проведення оспорюваних загальних зборів товариства як такі, що не є релевантними щодо прийнятих судами рішень про відмову в задоволенні позову з підстав недоведення позивачкою порушення її прав або інтересів оскаржуваним рішенням зборів учасників, учасницею якого позивачка на час їх проведення не була та обранням позивачкою неналежного способу захисту її порушеного права/інтересу.

81. З урахуванням викладеного, Верховний Суд відхиляє доводи скаржниці про те, що господарські суди під час розгляду справи не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 13.03.2024 у справі №906/304/23, від 24.06.2021 у справі №910/10275/20 щодо застосування ст.ст. 29, 31, 32, 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у подібних правовідносинах, зокрема, стосовно порядку скликання та проведення загальних зборів (своєчасного і належного повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів), оскільки ці правові позиції стосуються оскарження рішень загальних зборів учасником товариства, у якого на момент проведення загальних зборів були наявні корпоративні права, а не спадкоємицею учасника товариства, що помер, і у якої момент проведення загальних зборів товариства були відсутні корпоративні права, тобто правовідносини у справах, на які посилається скаржниця, і у справі, яка переглядається, не є подібними.

82. У цьому ж зв`язку інші твердження скаржниці про порушення вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту товариства під час скликання та проведення оспорюваних зборів учасників товариства, а також щодо безпідставної відмови судом апеляційної інстанції у задоволенні її клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи також відхиляються Верховним Судом з огляду на те, що в цьому випадку у позові слід відмовити у зв`язку з неналежним способом захисту.

83. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають зміні у мотивувальній частині з підстав, викладених у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

84. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 308 та ч. 1 ст. 311 ГПК України суд касаційної інстанції має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

85. Верховний Суд дійшов висновку про необхідність виключення з мотивувальної частини постанови апеляційного суду та рішення місцевого суду окремих висновків судів, про що зазначено в мотивувальній частини цієї постанови (пункти 79-80 постанови). Зазначене в цілому не змінює правильності висновків судів про відмову у задоволенні позову, однак не з підстав необґрунтованості позовних вимог, а з підстав неналежного способу захисту.

86. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (ч. 1 ст. 311 ГПК України).

87. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 3 ст. 311 ГПК України).

88. Ураховуючи наведені вище висновки щодо застосування норм права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, однак судові рішення попередніх інстанцій слід змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

Судові витрати

89. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024 у справі №915/187/22(915/136/24) змінити у мотивувальній частині, виклавши їх у редакції цієї постанови.

3. В решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024 у справі №915/187/22(915/136/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді С. Жуков

К. Огороднік