ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/2505/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2020 року (головуючий - Головей В.М., судді - Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.), якою скасовано ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27 січня 2020 року про забезпечення позову у справі
за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області
до: (1) Кривоозерської селищної ради, (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодима Енерджи"
про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування запису про реєстрацію права власності та повернення земельних ділянок
ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ
1. В січні 2020 року керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі також Позивач, Прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Кривоозерської селищної ради (далі також Відповідач-1, Селищна рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодима Енерджи" (далі також Відповідач-2, Товариство) в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення селищної ради, визнати недійсними договори оренди землі, скасувати запис про реєстрацію права власності та повернути земельні ділянки.
1.1. Позов обґрунтований тим, що спірні пункти рішень прийняті Кривоозерською селищною радою з перевищенням наданого законодавством обсягу повноважень, так як спірні земельні ділянки не відносяться до земель комунальної власності територіальної громади смт. Криве Озеро, і Селищна рада, згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України (далі ЗК України), не мала права на розпорядження цими землями; натомість, право розпоряджатися спірними ділянками належить ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області. Подальша забудова спірних ділянок здійснена з порушеннями містобудівного законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Укладення договорів оренди спірних ділянок також відбулося з порушенням ч. 1 ст. 122 ЗК України, а тому ці договори підлягають визнанню недійсними, а земельні ділянки поверненню у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.
2. Поряд із цим, 24.01.2020 керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просив:
- накласти арешт на земельні ділянки площами 14 га (кадастровий номер 4823955100:05:056:0006) і 8 га (кадастровий номер 4823955100:05:056:0007) та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цих земельних ділянок (у тому числі у разі їх поділу чи об`єднання з іншими ділянками);
- заборонити Кривоозерській селищній раді вчиняти дії, спрямовані на укладення чи переукладення договорів оренди спільних земель, зміну їх цільового призначення, вчиняти інші правочин6и щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4823955100:05:056:0006 і 4823955100:05:056:0006;
- заборонити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельних ділянках площами 14 га (кадастровий номер 4823955100:05:056:0006) і 8 га (кадастровий номер 4823955100:05:056:0007), розташованих по вул. Кобзаря, 6А, 6Б, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область;
- заборонити ТОВ "Кодима Енерджи", вчиняти із земельними ділянками площами 14 га (кадастровий номер 4823955100:05:056:0006) і 8 га (кадастровий номер 4823955100:05:056:0007) дії, спрямовані на заміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт;
- накласти арешт на фотогальванічну електростанцію ФЕС "КОДИМА", яка складається з адміністративно-побутової будівлі виробничого типу (літ. «А1»), КТП №1 2500/35/0,6 кВ (літ. «Б1»), КТП №22500/35/0,6 кВ (літ. «В1»), КТП №3 2500/35/0,6 кВ (літ. «Г1»), КТП №4 2500/35/0,6 кВ (літ. «Д1»), фотоелектричних модулів (Resine RSM72-6-330P) №1, мережі 0,6 кВ №2, мережі 35 кВ №3, інвертора №4, шафи збору потужності постійного струму №5, мережі 0,4 кВ №6, проїзду та майданчика з доменного шлаку «І», стовпів освітлення «ІІ», огорожі (літ. «n1») та належать ТОВ "Кодима Енерджи" на праві власності, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1873655948239, право зареєстровано 15.07.2019 номер запису про право власності 32421646), що розташована на земельних ділянках з кадастровим номером 4823955100:05:056:0006 і 4823955100:05:056:0007, та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаного об`єкт нерухомості;
- заборонити ТОВ "Кодима Енерджи" укладати договори, вчиняти інші правочини щодо фотогальванічної електростанції ФЕС "КОДИМА" по вул. Кобзаря, 6А, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область, яка належить цьому підприємству на підставі праві приватної власності, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1873655948239, право зареєстровано 15.07.2019 номер запису про право власності 32421646).
2.1. Подана заява обґрунтована тим, що на спірних земельних ділянках Товариством збудовано фотогальванічну електростанцію ФЕС "КОДИМА", про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності.
2.1.1. В подальшому до Державного реєстру прав внесено відомості про державну реєстрацію договору іпотеки такого нерухомого майна, укладеного між ТОВ "Кодима Енерджи" та АТ "Перший Український міжнародний банк", який вчинено на забезпечення виконання кредитного договору, укладеного між такими особами цього ж дня, щодо отримання кредиту в сумі 5 000 000 євро.
2.1.2. На думку Прокурора, наявність такого іпотечного договору, права власності на об`єкти нерухомості, а також договорів оренди вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, відчуження права власності на об`єкт нерухомості та переходу права оренди на земельні ділянки у власність та користування іпотекодержателя чи третіх осіб.
3. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2020 задоволено заяву керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
3.1. Ухвала мотивована тим, що указані Прокурором в заяві обставини, свідчать про можливість відчуження права власності на об`єкт нерухомості, розташований на спірних земельних ділянках та перехід права оренди на ці ділянки до третіх осіб; крім того, на даний час ТОВ "Кодима Енерджи" має можливість будівництва нових або реконструкції наявних об`єктів нерухомості на спірних ділянках. Такі обставини можуть призвести ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в цій справі у випадку задоволення позову Прокурора.
4. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020, вказану ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2020 скасовано; у задоволенні заяви Прокурора про забезпечення позову відмовлено.
4.1. Мотивуючи свою постанову апеляційний господарський суд виходив з того, що жодних доказів в підтвердження того, що Товариство вчиняє дії, спрямовані на відчуження майна, розташованого на спірних земельних ділянках, а також щодо будівництва нових або реконструкції наявних об`єктів нерухомості на спірних ділянках, Прокурором до суду не надано. Не надано Прокурором й доказів того, що Відповідачі вчиняють будь-які дії щодо поділу спірних земельних ділянок чи об`єднання з іншою ділянкою (ділянками) та/або доказів того, що ТОВ "Кодима Енерджи" звернулось за отриманням дозвільних документів на їх забудову та розпочало будівництво, що унеможливить у подальшому виконання судового рішення в частині витребування цих ділянок на користь держави. Також, апеляційним судом зазначено, що не надано Прокурором й доказів подання Відповідачами державним реєстраторам документів, на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок, для внесення до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про нову сформовану ділянку внаслідок об`єднання чи поділу спірних земельних ділянок.
4.1.1. Окрім того, господарський суд апеляційної інстанцій вказав також і про те, що укладання між ТОВ "Кодима Енерджи" та АТ "Перший український міжнародний банк" Договору іпотеки від 11.12.2019 не є доказом вчинення Товариством дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду по даній справі.
5. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 скасувати, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області залишити в силі.
6. Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до такого:
6.1. господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано приписи ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 34 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 575 589-591 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120 124 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також порушено положення ст.ст. 73 76 77 136-140 236 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), оскільки ним не враховано, що наявність укладених Товариством іпотечного договору, договорів оренди спірних земельних ділянок, а також права власності на об`єкт нерухомості, вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття остаточного рішення, відчужити право власності на об`єкт нерухомості та здійснити перехід права оренди на спірні земельні ділянки і такі дії суттєво ускладнять чи взагалі унеможливлять захист інтересів держави в рамках даного судового провадження;
6.2. здійснене судом апеляційної інстанції правозастосування суперечить правовим позиціям Верховного Суду у справах №№ 910/1040/18, 915/1912/19, 910/16586/18, 910/11648/19.
7. Поряд із цим, до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від обох відповідачів у яких вони повністю погоджуються з мотивацією та висновками апеляційного господарського суду, а касаційну скаргу, навпаки, вважають повністю необґрунтованою і зв`язку з цим просять у задоволенні скарги відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
7.1. У відзиві Відповідача-1 міститься також прохання про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з викликом сторін, але колегія суддів не вбачає підстав для такої процесуальної дії, оскільки в силу своїх повноважень Верховний Суд виключно перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій правових норм і не встановлює обставин справи, не збирає, не приймає та не оцінює докази, крім цього, відкриті судові засідання проводилися у судах попередніх інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області з підстав, що передбачені абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України.
9. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
10. Так, згідно із частинами 1 та 2 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
11. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії (ст. 137 ГПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
12. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
13. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
14. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
15. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
16. Як вже зазначалося, подана заява про забезпечення позову була обґрунтована тим, що на спірних земельних ділянках Товариством збудовано фотогальванічну електростанцію ФЕС "КОДИМА", про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності, а в подальшому до Державного реєстру прав внесено відомості про державну реєстрацію договору іпотеки такого нерухомого майна, укладеного між ТОВ "Кодима Енерджи" та АТ "Перший Український міжнародний банк", який вчинено на забезпечення виконання кредитного договору, укладеного між такими особами цього ж дня, щодо отримання кредиту в сумі 5 000 000 євро. На думку Прокурора, наявність такого іпотечного договору, права власності на об`єкти нерухомості, а також договорів оренди вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, відчуження права власності на об`єкт нерухомості та переходу права оренди на земельні ділянки у власність та користування іпотекодержателя чи третіх осіб.
17. Проте, апеляційний господарський суд встановив, що жодних доказів в підтвердження того, що Товариство вчиняє дії, спрямовані на відчуження майна, розташованого на спірних земельних ділянках, а також щодо будівництва нових або реконструкції наявних об`єктів нерухомості на спірних ділянках, Прокурором до суду не надано. Не надано Прокурором й доказів того, що Відповідачі вчиняють будь-які дії щодо поділу спірних земельних ділянок чи об`єднання з іншою ділянкою (ділянками) та/або доказів того, що Товариство звернулось за отриманням дозвільних документів на їх забудову та розпочало будівництво, що унеможливить у подальшому виконання судового рішення в частині витребування цих ділянок на користь держави. Також, апеляційним господарським судом встановлено, що не надано Прокурором й доказів подання Відповідачами державним реєстраторам документів, на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок, для внесення до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про нову сформовану ділянку внаслідок об`єднання чи поділу спірних земельних ділянок.
18. Тобто, в ході здійснення апеляційного перегляду цієї справи апеляційним судом встановлено, що Прокурором не подано суду жодних доказів на підтвердження обставин, з якими ГПК України пов`язує застосування відповідних заходів забезпечення позову. Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повністю погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про відсутність у даному випадку підстав для задоволення поданої Прокурором заяви, і відповідно, не вбачає судова колегія і тих порушень правових норм, про які зазначає скаржник у тексті касаційної скарги.
19. Щодо особливих акцентувань Прокурора на наявність укладеного іпотечного договору, то у цій частині, як правильно відмітив апеляційний господарський суд, слід зважати на те, що укладання між ТОВ "Кодима Енерджи" та АТ "Перший український міжнародний банк" Договору іпотеки (11.12.2019), за умовами якого передано в іпотеку Банку електростанцію ФЕС "КОДИМА" відбулося ще до моменту звернення Прокурором з позовом до суду, а тому наявність такого договору не є доказом вчинення Товариством дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду по даній справі.
20. Крім зазначеного, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу також на те, що положеннями статті 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності і при цьому, відповідач (Товариство) має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту майна чи інших перешкод.
21. Посилання скаржника на зазначені вище позиції Верховного Суду не приймаються, оскільки висновки апеляційного господарського суду не суперечать таким позиціям і крім цього, дане касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, а не абзацом першим, як помилково вважає скаржник.
22. В цілому касаційний суд вважає, що у тексті касаційної скарги скаржником не піднімаються питання права чи правозастосування, а її подання є нічим іншим як спробою отримати протилежне рішення у даній справі.
23. Суд враховує, що не вклався у строки розгляду касаційної скарги, що визначені статтею 306 ГПК України, однак розглянув справу у строк "розумний", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту зважаючи на карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
25. Згідно положень частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
26. Переглянувши у передбачених статтею 300 ГПК України межах оскаржувану постанову апеляційного господарського суду у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, за наведених вище мотивів, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
27. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 304 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2020 року у справі № 915/2505/19 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.