ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 916/1165/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - Лупу С.С. (адвокат),
ОСОБА_2 - Прохода Ю.Л. (адвокат),
Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" - не з`явилися,
Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" - не з`явилися,
Приватного акціонерного товариства "Селена" - не з`явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2021 (суддя Смелянець Г.Є.)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 (колегія суддів: Таран С.В., Богатир К.В., Поліщук Л.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 ,
до відповідачів:
1) ОСОБА_2 ,
2) Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:
1) Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник",
2) Приватного акціонерного товариства "Селена"
про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії,
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства "Селена"
до Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"
про заборону здійснювати певні дії.
СУТЬ СПОРУ
1. ОСОБА_2 був акціонером Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" (далі - ПАТ "Гібридний соняшник"), яке було засновано в 1997 році під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі.
2. У 2014 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розлучились. В процесі розгляду судом позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розподіл спільного сумісного майна подружжя сторони уклали мирову угоду, яка була затверджена судом.
3. Відповідно до мирової угоди ОСОБА_1 набула у власність 684 476 штук акцій ПАТ "Гібридний соняшник", що становить 32,89% статутного капіталу товариства, а ОСОБА_2 - 1 061 318 штук, що становить 51% статутного капіталу.
4. Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження щодо виконання мирової угоди, оскільки сторони не визначили спосіб її виконання, а Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" (далі - ПАТ "МТБ Банк") відмовило у здійсненні переказу та зарахуванні акцій на рахунок ОСОБА_1 . Спірний пакет акцій ПАТ "Гібридний соняшник" обліковувався на рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 .
5. У 2019 році ОСОБА_2 передав 1 225 540 штук акцій ПАТ "Гібридний соняшник" у заставу Приватному акціонерному товариству "Селена" (далі - ПрАТ "Селена"), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є ОСОБА_2
6. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ПАТ "МТБ Банк" про визнання права власності на пакет акцій ПАТ "Гібридний соняшник", просила зобов`язати банк здійснити переказ та зарахувати спірні акції на її рахунок у цінних паперах. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишив без змін.
7. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій.
8. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи була ОСОБА_1 співвласником спірних цінних паперів, набутих ОСОБА_2 у шлюбі;
- чи є укладення мирової угоди щодо поділу майна подружжя підставою для набуття акцій у особисту приватну власність кожним із подружжя;
- чи є обраний позивачкою спосіб захисту ефективним;
- чи може ОСОБА_1 захистити свої права шляхом подання позову про спонукання ОСОБА_2 до виконання мирової угоди.
9. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи
10. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 14.06.1997 уклали шлюб, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №537.
11. 07.07.1997 засноване ПАТ "Гібридний соняшник".
Щодо визнання мирової угоди (справа №522/19324/14-ц)
12. ОСОБА_3 звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл спільного сумісного майна подружжя.
13. 04.12.2014 Приморський районний суд міста Одеси постановив ухвалу у справі №522/19324/14-ц, відповідно до якої:
1) визнав мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в частині позовних вимог щодо розподілу спільного сумісного майна подружжя, за якою, зокрема, цінні папери, а саме, прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1 745 794 штук розподіляються таким чином: ОСОБА_3 - 684 476 штук, що становить 32,89% статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1 061 318 штук, що становить 51% статутного капіталу (далі - Мирова угода) (п.1 резолютивної частини ували);
2) у випадку невиконання або прострочення виконання відповідно до умов цієї Мирової угоди у передбачені нею строки, ОСОБА_3 має право передати ухвалу суду про затвердження Мирової угоди на примусове виконання виконавчої служби в порядку, встановленому статтями 17, 18 Закону "Про виконавче провадження" (п.5 резолютивної частини).
14. 11.12.2014 Приморський районний суд міста Одеси рішенням у справі №522/19324/14-ц розірвав шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , змінивши прізвище позивачки на дошлюбне " ОСОБА_1 ".
15. 17.02.2015 ОСОБА_1 звернулася до Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, та відкриття виконавчого провадження про примусовий розподіл цінних паперів: простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" у порядку та кількості, передбачених зазначеною ухвалою.
16. 19.02.2015 державний виконавець виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа з тих підстав, що у поданому виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання рішення, встановлені ст.32 Закону "Про виконавче провадження".
17. Приморський районний суд міста Одеси ухвалою від 29.07.2015 роз`яснив ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 про затвердження Мирової угоди, у п.1 резолютивної частини якої, зокрема, вказав:
"Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського районного управління юстиції у Одеській області виконати вимогу Мирової угоди шляхом зобов`язання ОСОБА_2 укласти договір дарування з ОСОБА_5 з ціллю передачі їй на праві власності 684 476 штук іменних цінних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" за вартістю біржового котирування на час укладання договору, зобов`язати його подати реєстроутримувачу передавальне розпорядження, зобов`язати його надати сертифікат цінних паперів власника для внесення до Єдиного реєстру власників іменних цінних паперів отриманих ОСОБА_6 на підставі договору дарування".
18. 17.07.2019 Одеський апеляційний суд постановою від 17.07.2019 скасував ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 29.07.2015 та постановив нову, якою відмовив у задоволені заяви ОСОБА_3 про роз`яснення змісту виконавчих документів та встановлення способу та порядку виконання ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 про затвердження мирової угоди.
19. Вказана постанова мотивована, зокрема, тим, що встановлюючи спосіб і порядок виконання ухвали про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції вийшов за межи цієї ухвали, встановлюючи та зобов`язуючи сторону укладати договори дарування, договір позики, а також зобов`язано надати нотаріально посвідченні заяви про відмову від майна.
20. Приморський районний суд міста Одеси ухвалою від 12.11.2020 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (постановою Одеського апеляційного суду від 16.11.2021 мотивувальну частину ухвали змінено).
Щодо договору застави
21. 13.06.2019 ОСОБА_2 (як заставодавець), ПАТ "Гібридний соняшник" (як боржник) та ПрАТ "Селена" (як заставодержатель) уклали договір застави цінних паперів №61 (далі - Договір застави), предметом якого є належні ОСОБА_2 цінні папери ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 1 225 540 штук та на підставі якого вказані акції були заблоковані.
22. 01.07.2020 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ "Селена", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ПАТ "Гібридний соняшник" про визнання недійсним Договору застави.
23. Позов обґрунтований тим, що Договір застави є фіктивним, адже був укладений з метою уникнення виконання ОСОБА_2 зобов`язань, визначених Мировою угодою, що порушує права позивача як власника належних йому акцій ПАТ "Гібридний соняшник".
24. Господарський суд Одеської області ухвалою від 03.03.2021, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, закрив провадження у справі №916/1932/20; роз`яснив ОСОБА_1 , що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
25. Верховний Суд постановою від 20.07.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2021 у справі №916/1932/20 скасував, справу передав до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
26. Господарський суд Одеської області рішенням від 03.12.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
27. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані, зокрема, тим, що ОСОБА_1 не спростувала реальність укладеного договору поставки насіння №11/3, докази на підтвердження реальності якого є більш вірогідними, ніж докази зворотного; крім цього, Південно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 02.12.2020 у справі №916/3494/19 встановив, що на підставі Договору застави, 1 225 540 штук акцій ПАТ "Гібридний соняшник", що належать ОСОБА_2 , були заблоковані, отже правові наслідки, передбачені Договором застави, настали.
Щодо звернення з позовом до ПАТ "МТБ Банк" (справа №916/3494/19)
28. 10.10.2019 в ПАТ "МТБ Банк" відкритий депозитарний рахунок ОСОБА_1 у цінних паперах № НОМЕР_1 на підставі її заяви про приєднання до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах.
29. 09.10.2019 ОСОБА_1 звернулася із заявою до депозитарної установи ПАТ "МТБ Банк" щодо здійснення безумовної депозитарної операції із переказу (переведення) простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 .
30. 10.10.2019 депозитарна установа ПАТ "МТБ Банк", розглянувши заяву ОСОБА_1 від 09.10.2019, у листі №2382 повідомила про неможливість виконання вимог, викладених у заяві від 09.10.2019 та в ухвалі Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, у зв`язку із тим, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цієї угодою, а депозитарна установа ПАТ "МТБ Банк" не є стороною мирової угоди та / або органом примусового виконання рішень, тому у неї відсутні обов`язки щодо її виконання в порядку, визначеному ухвалою.
31. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "МТБ Банк", в якому просила суд зобов`язати ПАТ "МТБ Банк":
1) здійснити списання прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого у ПАТ "МТБ Банк", з метою зарахування їх на депозитарний рахунках у цінних паперах ОСОБА_1 , відкритий у ПАТ "МТБ Банк";
2) здійснити зарахування прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 , відкритий у ПАТ "МТБ Банк".
32. Позовна заява обґрунтована відмовою ПАТ "МТБ "Банк" у списанні прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" відповідно до ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц.
33. 26.11.2019 Господарський суд Одеської області ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №916/3494/19 та одночасно залучив до участі у справі третіх осіб без самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ "Гібридний соняшник" та ОСОБА_2 .
34. 13.02.2020 Господарський суд Одеської області ухвалою залучив ПрАТ "Селена" до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору; прийняв до розгляду позовну заяву ПрАТ "Селена" до ПАТ "МТБ Банк" про заборону останньому здійснювати списання прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 та здійснювати їх зарахування на рахунок ОСОБА_1 до моменту припинення Договору застави; об`єднав позовні вимоги ПрАТ "Селена" та ОСОБА_1 в одне провадження.
35. 07.09.2020 Господарський суд Одеської області рішенням у справі №916/3494/19 позов ОСОБА_1 задовольнив повністю, у задоволенні позову ПрАТ "Селена" відмовив.
36. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 02.12.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2020 скасував; у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "МТБ Банк" відмовив; у задоволенні позову ПрАТ "Селена" до ПАТ "МТБ Банк" відмовив.
37. Постанова обґрунтована, зокрема, тим, що задоволення позову призведе до того, що ОСОБА_1 буде належати 684 476 штук акцій, а ОСОБА_2 541 064 штук акцій, що буде свідчити про недотримання розподілу у кількісному та відсотковому співвідношенні акцій, визначеного Мировою угодою; на час звернення ОСОБА_1 до ПАТ "МТБ Банк, як до депозитарної установи, з вимогою здійснити списання прав на прості іменні акції з рахунку ОСОБА_2 та здійснити зарахування їх на її рахунок, у ПАТ "МТБ Банк були відсутні підстави для здійснення цих дій.
38. Верховний Суд ухвалою від 16.03.2021 закрив касаційне провадження у справі №916/3494/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №916/3494/19.
Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів справа №916/1383/21)
39. 04.06.2019 на підставі договору доручення (продаж) та договору на виконання договору доручення (продаж) ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_7 520 254 штук цінних паперів ПАТ "Гібридний соняшник" .
40. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом про:
1) визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів БВ09/19 від 04.06.2019 з відчуження 520 254 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000161418, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень) емітента ПАТ "Гібридний соняшник", укладеного ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ;
2) визнання недійсним договору дарування цінних паперів від 09.10.2019 з відчуження 520 254 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000161418, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень) емітента ПАТ "Гібридний соняшник", укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
41. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц було затверджено Мирову угоду за якою, зокрема, цінні папери, а саме, прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1 745 794 штук розподіляються таким чином: ОСОБА_9 - 684 476 штук, що становить 32,89% статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1 061 318 штук, що становить 51,00% статутного капіталу.
42. Господарський суд Одеської області рішенням від 16.09.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 та постановою Верховного Суду від 18.05.2022, у задоволенні позову відмовив.
43. Верховний Суд у постанові від 18.05.2022, зокрема, вказав, що:
- оспорювані правочини не порушують права позивачки на можливість отримання 684 476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" на підставі Мирової угоди, оскільки на час вчинення оспорюваних правочинів на рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 у депозитарній установі ПАТ "МТБ БАНК" обліковувалась кількість акцій у достатньому розмірі для передачі позивачці у власність 684 476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник";
- під час укладання оспорюваних правочинів відповідачі не порушили жодну норму чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для застосування ст.203 215 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);
- ОСОБА_1 не була учасником спірних правочинів, визнання їх недійсними не є ефективним способом захисту, не призведе до відновлення або ефективного захисту прав позивачки, оскільки не матиме наслідком передання їй акцій ПАТ "Гібридний соняшник".
Короткий зміст позовних вимог
44. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та ПАТ "МТБ Банк", у якому просила:
- визнати право власності позивачки на 684 476 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі емітента ПАТ "Гібридний соняшник", які обліковуються на рахунку ОСОБА_2 в цінних паперах в депозитарній установі - ПАТ "МТБ Банк";
- зобов`язати депозитарну установу - ПАТ "МТБ Банк" внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження ОСОБА_2 шляхом здійснення безумовної депозитарної операції переказу цінних паперів - 684 476 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі емітента ПАТ "Гібридний соняшник", що становить 32,89% статутного капіталу емітента, з рахунку ОСОБА_2 в цінних паперах на рахунок ОСОБА_1 в цінних паперах № НОМЕР_1 , що відкритий у депозитарній установі - ПАТ "МТБ Банк";
- зобов`язати депозитарну установу - ПАТ "МТБ Банк" здійснити безумовну депозитарну операцію зарахування цінних паперів 684 476 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі емітента ПАТ "Гібридний соняшник", що становить 32,89% статутного капіталу емітента, на рахунок ОСОБА_1 в цінних паперах № НОМЕР_1 , що відкритий у депозитарній установі - ПАТ "МТБ Банк".
45. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 , здійснюючи відчуження частини акцій ПАТ "Гібридний соняшник" на користь третьої особи, подаючи процесуальні документи у справі №916/3494/19 щодо неможливості списання акцій з його рахунку в цінних паперах, та депозитарна установа - ПАТ "МТБ Банк", відмовляючи позивачці у здійсненні безумовної депозитарної операції із переказу (переведення) простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" з рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок в цінних паперах ОСОБА_1 , протиправно не визнають право власності позивачки на 684 476 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі емітента ПАТ "Гібридний соняшник", що становить 32,89% статутного капіталу товариства, яке набуте останньою на підставі Мирової угоди ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц.
46. 27.07.2021 до суду першої інстанції від ПрАТ "Селена" надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про заборону ПАТ "МТБ Банк" без згоди заставодержателя - ПрАТ "Селена" вносити зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження ОСОБА_2 шляхом здійснення безумовної депозитарної операції переказу цінних паперів в кількості 684 476 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі емітента ПАТ "Гібридний соняшник", що становить 32,89% статутного капіталу емітента з рахунка ОСОБА_2 в цінних паперах на рахунок ОСОБА_1 в цінних паперах, що відкритий у депозитарній установі - ПАТ "МТБ Банк" до моменту припинення права застави згідно з Договором застави, та про заборону ПАТ "МТБ Банк" без згоди заставодержателя - ПрАТ "Селена" здійснювати безумовну депозитарну операцію зарахування цінних паперів в кількості 684 476 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі емітента ПАТ "Гібридний соняшник", що становить 32,89% статутного капіталу емітента, на рахунок ОСОБА_1 в цінних паперах, відкритий у депозитарній установі - ПАТ "МТБ Банк" до моменту припинення права застави згідно з Договором застави.
47. Позовні вимоги ПрАТ "Селена" обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між ПрАТ "Селена" та ОСОБА_2 . Договору застави ПрАТ "Селена" набуло право застави щодо всіх належних ОСОБА_2 простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", у зв`язку з чим здійснення безумовної операції зі списання заставлених цінних паперів з рахунку ОСОБА_2 без згоди останнього та зарахування їх на рахунок ОСОБА_1 призведе до втрати предмета застави і неможливості реалізації ПрАТ "Селена" своїх прав у разі неотримання попередньої згоди заставодержателя згідно зі ст.17 Закону "Про заставу".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
48. Господарський суд Одеської області рішенням від 17.11.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022, відмовив у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ПрАТ "Селена".
49. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що реалізація ОСОБА_1 права власності на 684 476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" залежить від виконання ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц в порядку, встановленому Законом "Про виконавче провадження", у той час як обставини невизнання ОСОБА_2 права власності позивачки на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" жодним чином не впливають на реалізацію останньою відповідних правомочностей власника цих акцій, що свідчить про неправильність обраного способу захисту у вигляді визнання права власності.
50. Суд першої інстанції також зазначив, що відмова у задоволенні вимоги про визнання права власності зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ПАТ "МТБ Банк" внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів, оскільки такі позовні вимоги є похідними від основної вимоги про визнання права власності. Обраний ПрАТ "Селена" спосіб захисту не передбачений законом, оскільки вимога про заборону ПАТ "МТБ Банк" вчиняти дії в майбутньому не може бути задоволена у зв`язку із тим, що захисту підлягає лише порушене право.
51. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, зокрема, таке:
- враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, відповідно до якого передбачений ст.392 ЦК спосіб захисту у вигляді визнання права власності застосовується лише у разі відсутності іншого шляху для відновлення порушеного права, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що у цій справі позовна вимога про визнання права власності не відповідає належним способам захисту, оскільки сама по собі констатація перед третіми особами факту приналежності позивачці права власності на спірне майно жодним чином не призведе до відновлення її порушених прав, натомість належним та ефективним способом захисту виступає позовна вимога про спонукання до виконання мирової угоди;
- метою позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин права власності позивачки щодо індивідуально визначеного майна; матеріали справи підтверджують, що право власності позивачки на 684 476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" набуто нею у законний спосіб, а саме, на підставі чинної ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 про затвердження мирової угоди у справі №522/19324/14-ц, відтак будь-яка невизначеність щодо її права власності відсутня, а метою позову фактично виступає переказ (переведення) 684 476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" з одного рахунку в цінних паперах на інший рахунок в цінних паперах, що можливо в результаті виконання відповідної мирової угоди;
- обставини виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, встановлені у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №916/3494/19;
- реалізація ОСОБА_1 права власності на 684 476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" фактично залежить виключно від виконання ОСОБА_2 мирової угоди, затвердженої ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, у той час як обставини невизнання ОСОБА_2 права власності ОСОБА_1 на вказані акції жодним чином не впливають на реалізацію нею відповідних правомочностей власника цих акцій;
- у разі невиконання однією зі сторін зобов`язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, що узгоджується з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №908/1125/17, від 21.03.2018 у справі №908/1125/17;
- передбачений ст.392 ЦК спосіб захисту у вигляді визнання права власності застосовується лише у разі відсутності іншого шляху для відновлення порушеного права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18), позовна вимога про визнання права власності не відповідає належним способам захисту, оскільки сама по собі констатація перед третіми особами факту приналежності позивачці права власності на спірне майно жодним чином не призведе до відновлення його порушених прав, натомість, належним та ефективним способом захисту виступає позовна вимога про спонукання до виконання мирової угоди;
- оскільки позовна вимога про визнання права власності у цій справі не відповідає належним та ефективним способам захисту, остання, відповідно, не підлягає розгляду по суті (постанова Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №5017/1221/2012).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
52. 26.08.2022 ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022, в якій просить скасувати їх в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
53. Скаржниця у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми ч.1 ст.392 ЦК та ч.1 ст.2 ГПК без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, наведених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 14.12.2021 у справі №344/16879/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17.
54. Скаржниця зазначає:
- суд апеляційної інстанції, застосовуючи ч.1 ст.392 ЦК, хоча й зробив посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, однак фактично її не врахував; передумовою для застосування ст.392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права;
- суд апеляційної інстанції вдався до розширеного тлумачення ст.392 ЦК всупереч позиції Великої Палати Верховного Суду, визначивши, що ст.392 ЦК підлягає застосуванню у випадку відсутності іншого шляху для відновлення порушеного права, в тому числі у випадку відсутності іншого судового шляху;
- суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку, що мають бути вичерпані всі способи судового захисту, в тому числі шляхом спонукання до виконання мирової угоди, та у випадку відсутності інших, зокрема, судових, шляхів підлягає застосуванню ст.392 ЦК;
- суд апеляційної інстанції фактично нівелював ефективність способу захисту порушених прав, передбаченого ст.392 ЦК, кваліфікувавши його найбільш неефективним з всіх способів захисту порушених прав;
- в ухвалі Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, якою затверджено мирову угоду, зазначено лише про розподіл цінних паперів та не визначено спосіб такого розподілу; спонукання до виконання мирової угоди, яка фактично породжує у ОСОБА_1 право власності на цінні папери та не визначає вчинення щодо цього будь-яких дій, не є ефективним способом захисту порушеного та невизнаного права позивачки;
- спосіб захисту права власності як спонукання до виконання мирової угоди не є ефективним з урахуванням вимог Закону "Про виконавче провадження", у ст.63 якого передбачено порядок виконання рішення, за яким ОСОБА_2 буде зобов`язаний вчинити певні дії, оскільки у разі відмови ОСОБА_2 від вчинення таких дій, для нього настають негативні наслідки у вигляді можливого накладення штрафу та відкриття кримінального провадження, однак для ОСОБА_1 це не тягне поновлення порушеного права, у зв`язку з чим єдиним ефективним способом захисту є визнання цього права в судовому порядку із зобов`язанням депозитарної установи переказати цінні папери та зарахувати їх на рахунок ОСОБА_1 , спосіб захисту права власності, передбачений статтею 392 ЦК, є таким, що найбільш повно відновлює порушені права ОСОБА_1 ;
- постанови Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №908/1125/17, від 21.03.2018 у справі №908/1125/17, в яких висловлено правову позицію, що у разі невиконання однією зі сторін зобов`язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, та які застосовані судом апеляційної інстанції, не є релевантними до правовідносин у справі №916/1165/21;
- ОСОБА_1 , набувши право власності на цінні папери, фактично позбавлена можливості реалізувати своє право власності на майно, яке не визнається ОСОБА_2 та ПАТ "МТБ БАНК", що є втручанням у її право на мирне володіння майном;
- позовні вимоги ОСОБА_1 відповідають як ефективному засобу захисту у відповідності до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і спрямовані на захист прав власника;
- суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини у справі, однак дійшли необґрунтованого висновку про неефективність способу захисту порушеного права ОСОБА_1 шляхом визнання права власності в порядку ст.392 ЦК, у зв`язку з чим рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
55. 03.10.2022 до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 , в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
56. У відзиві ОСОБА_2 зазначає таке:
- суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, а саме, статті 316 319 321 325 328 ЦК;
- передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №916/1608/18);
- позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачці права власності на спірне майно, а передумовою для застосування ст.392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18);
- для захисту порушеного права відповідно до ст.392 ЦК України ОСОБА_1 повинна була довести виникнення у неї всього суб`єктивного складу права власності на 684 476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" - права володіти, розпоряджатися та користуватися, однак, подання позову підтверджує, що всі елементи такого суб`єктивного складу у ОСОБА_1 відсутні (посилається на постанову Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №916/1383/21, вказуючи на її преюдиціальний характер);
- у разі невиконання однією зі сторін зобов`язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди; звернення до суду без попереднього отримання постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не є підставою для відмови в задоволенні позову (посилається на постанови Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №908/1125/17, від 21.03.2018 у справі №908/1125/17); ОСОБА_1 зверталася до виконавчої служби, проте не виконала всіх дій у виконавчому провадженні, тому суди попередніх інстанцій правильно застосували ст.17 Закону "Про виконавче провадження";
- передбачений ст.392 ЦК спосіб захисту у вигляді визнання права власності застосовується лише у разі відсутності іншого шляху для відновлення порушеного права; у цій справі позовна вимога про визнання права власності не відповідає належним способам захисту, оскільки сама по собі констатація перед третіми особами факту приналежності позивачці права власності на спірне майно жодним чином не призведе до відновлення порушених прав;
- постанови Верховного Суду, на які посилається ОСОБА_1 , не відповідають критеріям подібності, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №910/4450/19, що свідчить про наявність підстав для закриття касаційного провадження на підставі п.5 ч.1 ст.296 ГПК.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
57. Верховний Суд ухвалою від 19.09.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 26.10.2022.
58. Ухвалою від 26.10.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 16.11.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо способу захисту
59. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.392 ЦК та, відповідно, дійшли неправильних висновків про те, що обраний нею спосіб захисту (визнання права власності на акції) є неналежним і неефективним.
60. Верховний Суд погоджується з цим доводом скаржниці, зважаючи на таке.
61. У ч.1 ст.16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
62. Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п.5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16).
63. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанови Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц, від 18.05.2022 у справі №921/199/20).
64. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20 (п.5.14), від 18.05.2022 у справі №921/199/20 (п.70).
65. Способи захисту цивільних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб наведено в ст.16 ЦК, у якій зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
66. Визнання права як універсального способу захисту абсолютних та виключних прав та охоронюваних законом інтересів передбачений ст.16 ЦК.
67. Водночас можливість захисту права власності шляхом застосування такого способу як визнання цього права унормовано в ст.392 ЦК, згідно з якою власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
68. Аналіз змісту ст.392 ЦК дає підстави стверджувати, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності. (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №344/16879/15-ц, на яку посилалася скаржниця). При цьому вбачається, що перша диспозиція передбачає наявність спору про право, який і є предметом позовного провадження.
69. Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
70. Спосіб захисту, передбачений ст.392 ЦК, є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.
71. Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту - визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.
72. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №344/16879/15-ц.
73. При цьому у п.107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, на яку посилається скаржниця, зазначено, що передумовою для застосування ст.392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
74. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно (постанова Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №910/1744/19).
75. У цій справі позивачка звернулася до суду з позовом, в якому, зокрема, просила визнати право власності на прості іменні акції у визначеній кількості.
76. Акція є об`єктом права власності (ст.177 ЦК, ч.1 ст.4 Закону "Про акціонерні товариства", ст.6 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).
77. Згідно з частинами 1, 2 ст.328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
78. Частиною 3 ст.368 ЦК передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідні положення передбачені також ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України.
79. У ч.1 ст.369 ЦК передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
80. Згідно з ч.2 ст.60 Сімейного кодексу України (далі - СК) вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
81. Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на права приватної власності кожного з подружжя на майно, яке підлягає поділу. Вказане узгоджується з положеннями ст.370 ЦК та ч.3 ст.364 ЦК.
82. Суди попередніх інстанцій встановили, що з 14.06.1997 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі.
83. У п.8.52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/2813/18 встановлено, що положення статей 177 190 355 ЦК та ст.60 Сімейного кодексу України встановлюють презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6-843цс17 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №235/9895/15-ц, від 05.04.2018 у справі №404/1515/16-ц, а також Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №372/504/17.
84. Як вбачається із відкритих даних, оприлюднених у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ "Гібридний соняшник" засноване 07.07.1997, тобто під час перебування ОСОБА_1 у шлюбі з ОСОБА_2 .
85. Вказане означає, що станом на дату затвердження Мирової угоди прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1 745 794 штук належали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.
86. Це додатково підтверджується змістом Мирової угоди, направленої на поділ саме спільного сумісного майна подружжя, зокрема, простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" та фактичними обставинами, які встановив Верховний Суд у постанові від 18.05.2022 у справі №916/1383/21.
87. При цьому жодна зі сторін не спростовувала того факту, що спірне майно перебувало у спільній сумісній власності подружжя ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).
88. Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю (ст.68 Сімейного кодексу України). Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №343/1294/18.
89. Мировою угодою, затвердженою Приморським районним судом міста Одеси, розподілено спільне сумісне майно подружжя, зокрема, прості імені акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1 745 794 штуки, розподілені таким чином: ОСОБА_3 - 684 476 штук, що становить 32,89% статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1 061 318 штук, що становить 51% статутного капіталу.
90. Волевиявлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо поділу акцій ПАТ "Гібридний соняшник" було ясно і чітко висловлене в укладеній між ними Мировій угоді, яка затверджена Приморським районним судом міста Одеси.
91. Після вказаного поділу 684 476 штук прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" перестали існувати як спільна сумісна власність подружжя та набули статусу особистої приватної власності ОСОБА_1 .
92. Однак, починаючи з 2014 року ОСОБА_1 не може належним чином реалізувати свої право власності на вказані акції, оскільки Мирова угода в добровільному порядку виконана не була.
93. ОСОБА_2 заперечує належність 684 476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" ОСОБА_1 та, як зазначає скаржниця, неодноразово вчиняв дії, спрямовані на унеможливлення виконання Мирової угоди, зокрема, шляхом укладення з ПрАТ "Селена" Договору застави та укладенням з ОСОБА_7 договору купівлі-продажу акцій ПАТ "Гібридний соняшник" (всього 520 254 штук), які згодом були відчужені ОСОБА_8
94. ОСОБА_2 не визнає, що за наслідками укладення Мирової угоди до ОСОБА_1 перейшло право особистої приватної власності на 684 476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник"; вказує, що позивачка не довела наявність у неї права володіння, розпорядження та користування вищезазначеними акціями.
95. ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що у ОСОБА_1 було відсутнє право власності на 684 476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", оскільки право власності на бездокументарний цінний папір, яке підтверджується обліковим записом на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів, переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на цінні папери на його рахунок у цінних паперах у депозитарній установі лише після проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента попереднього власника в депозитарній установі. При цьому ОСОБА_2 посилається на постанову Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №916/1383/21, у якій, на його думку, встановлено відсутність у ОСОБА_1 права власності на спірний пакет акцій (зазначає, що наведена справа має преюдиціальне значення під час розгляду справи, що переглядається).
96. Проте, такі доводи ОСОБА_2 є помилковими.
97. Насамперед Верховний Суд звертає увагу, що преюдиціальне значення відповідно до ч.4 ст.75 ГПК мають саме обставини справи. Однак ОСОБА_2 посилається на надану Верховним Судом оцінку встановленим у справі №916/1383/21 обставинам, яка, відповідно до ч.7 ст.75 ГПК, не є обов`язковою. Крім того, Верховний Суд у зазначеній справі не встановлював право власності ОСОБА_1 на спірний пакет акцій, однак вирішував питання про те, чи є визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів (520 254 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник"), укладеного ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , та договору дарування цінних паперів ( акій у тій же кількості), укладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , належним способом захисту права власності ОСОБА_1 на спірні акції.
98. Також відповідно до п.1 гл.2 розд.V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735 (далі - Положення №735), право власності на цінні папери електронної форми існування власника цінних паперів, які обліковуються на рахунку номінального утримувача, переходить до нового власника (клієнта номінального утримувача або клієнта клієнта номінального утримувача) з моменту зарахування прав на цінні папери на його рахунок у номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.
99. Вказана норма визначає, що перехід права власності на акції саме до нового власника відбувається з моменту зарахування прав на цінні папери на його рахунок.
100. Однак у цій справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже були співвласниками акцій ПАТ "Гібридний соняшник", а Мировою угодою був здійснений лише розподіл такого майна.
101. Верховний Суд звертає увагу, що у випадку володіння майном на праві спільної сумісної власності, реєстрація права власності на таке майно може здійснюватися лише за одним з подружжя, однак це не означає, що інший з подружжя перестає бути співвласником такого майна.
102. Верховний Суд у постанові від 11.08.2021 у справі №161/7205/20 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про визнання за позивачем права власності на 1/2 частини простих іменних акцій в бездокументарній формі номінальною вартістю 0,25 грн за 1 штуку, емітентом яких є ПрАТ "Рівнеазот", оскільки ці акції набуті відповідачем під час шлюбу з позивачем та є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
103. Верховний Суд у зазначеній постанові також вказав, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60 69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
104. Акції та інші цінні папери можуть бути у спільній сумісній власності подружжя.
105. Враховуючи, що право власності на акції ПАТ "Гібридний соняшник" не переходить до нового власника, а розподіляється між подружжям як майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, Верховний Суд дійшов висновку, що позов про визнання права власності є ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 як власника пакету акцій ПАТ "Гібридний соняшник".
106. Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що належним і ефективним способом захисту у цій справі є виключно спонукання до виконання Мирової угоди, зважаючи на таке.
107. Як було зазначено, 04.12.2014 Приморський районний суд міста Одеси постановив ухвалу у справі №522/19324/14-ц, якою визнав Мирову угоду, зокрема, про розподіл між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акцій ПАТ "Гібридний соняшник".
108. У п.5 Мирової угоди зазначено, що у випадку невиконання або прострочки виконання відповідних умов Мирової угоди у передбачені нею строки, ОСОБА_3 має право передати ухвалу суду про затвердження Мирової угоди на примусове виконання до виконавчої служби в порядку, встановленому статтями 17, 18 Закону "Про виконавче провадження" (тут і далі - в редакції на момент звернення до виконавця).
109. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/661/20).
110. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов`язків за цією угодою: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам ст.18 Закону "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні п.2 ч.2 ст.17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою. Отже, за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах. Якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам до виконавчого документа, зазначеним у ст.18 Закону "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого, суд видає наказ (постанови Верховного Суду від 05.08.2021 у справі №911/1070/20, від 21.03.2018 у справі №908/1125/17).
111. ОСОБА_1 вживала заходів для виконання Мирової угоди шляхом звернення до Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, та відкриття виконавчого провадження про примусовий розподіл цінних паперів.
112. Як встановили суди попередніх інстанцій, 19.02.2015 державний виконавець виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа з тих підстав, що у поданому виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання рішення, встановлені ст.32 Закону "Про виконавче провадження".
113. Крім цього, ОСОБА_2 з 2014 року по суті ухиляється від поділу спільного сумісного майна подружжя.
114. 13.06.2019 ОСОБА_2 за Договором застави передав 1 225 540 штук акцій ПАТ "Гібридний соняшник" у заставу ПрАТ "Селена, яку він фактично контролює (є власником 51,0250% акцій ПрАТ "Селена" згідно відкритих відомостей, наведених Агентством з розвитку інфраструктури фондового ринку України).
115. Тобто з 2014 року ОСОБА_1 не може захистити право власності на розподілені Мировою угодою акції ПАТ "Гібридний соняшник".
116. Верховний Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин цієї справи, звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку ст.392 ЦК є належним та ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 .
117. Аналогічна позиція наведена у справі №699/136/16-ц, у якій позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на майно, оскільки відповідач відмовився від виконання затвердженої судом мирової угоди про поділ спільного майна подружжя. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.11.2016 та Верховний Суд постановою від 18.04.2018 рішення суду першої інстанції залишили без змін.
118. Крім того, у позові про спонукання до виконання Мирової угоди по суті мали б міститися ті самі вимоги про стягнення (списання) акцій з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 та зарахування їх на рахунок ОСОБА_1 . Непозначення позову у цій справі саме як позову про спонукання до виконання Мирової угоди не впливає на сутність позовних вимог ОСОБА_1 .
119. Враховуючи, що позивачка при наявності судового рішення про визнання укладеної нею та ОСОБА_2 . Мирової угоди про розподіл спірних акцій з 2014 року (тобто більше 8 років), не змогла належним чином оформити відповідні акції за собою як за власницею цього майна та з огляду на те, що ОСОБА_2 укладав правочини щодо відчуження та передачі у заставу акцій, які, на думку позивачки, належать їй та праві власності, а також не надавав доручення депозитарію на списання відповідних акцій зі свого рахунку та зарахування їх на рахунок позивачки, невизнання ОСОБА_2 права власності позивачки на спірні акції є очевидним, що з урахуванням ст.392 ЦК свідчить про правильність обраного позивачем способу захисту.
120. При цьому не можуть бути прийняті до уваги аргументи, що у такому випадку реалізація права власності залежить від виконання судового рішення про визнання Мирової угоди.
121. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивачка звернулася до виконавця щодо виконання відповідного судового рішення, проте позивачці було відмовлено через відсутність у виконавчому документі заходів примусового виконання рішення, встановлених ст.32 Закону "Про виконавче провадження".
122. До того ж за загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється.
123. У такому випадку, незважаючи на визнання у 2014 році судом Мирової угоди, якою зокрема передбачено розподіл спірних акцій між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачка протягом тривалого часу не може оформити відповідні акції за собою як за власницею та вимушена неодноразово звертатись до депозитарної установи, Відділу ДВС та судів з низкою заяв, позовів та клопотань.
124. Разом з цим, усі законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню лише з урахуванням того, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
125. Звідси, обраний позивачкою спосіб захисту у вигляді визнання права власності на цінні папери є ефективним, оскільки забезпечить позивачці за допомогою процесуального інструменту - рішення суду - відновлення в порядку, визначеному законом, сукупності усіх правомочностей власника цінних паперів з урахуванням усіх гарантованих законом складових права власності (володіння, користування та розпорядження) на прості іменні акції.
126. З метою уникнення надмірного формалізму та з урахуванням принципу процесуальної економії, доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій справі.
Щодо застави акцій
127. Верховний Суд вважає, що наявність застави не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Визнання права власності ОСОБА_1 на 684 476 штук акцій ПАТ "Гібридний соняшник" не впливає на дійсність застави, ці акції продовжують бути предметом вказаного договору, оскільки він не визнаний недійсним. Водночас, Договір застави був укладений щодо пакету акцій, які вже не належали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. Відтак, ОСОБА_1 не позбавлена права подати негаторний позов щодо усунення перешкод у користуванні чи розпорядженні майном.
Щодо вимог до банку здійснити депозитарну операцію
128. Частиною позовних вимог ОСОБА_1 є зобов`язання ПАТ "МТБ Банк" внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження ОСОБА_2 шляхом здійснення безумовної депозитарної операції - переказу та зарахування цінних паперів - 684 476 штук акцій ПАТ "Гібридний соняшник" з рахунка ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 .
129. Пунктом 1 розд.І Положення №735 визначено, що безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - це списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта, депонента без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами, а також у зв`язку із зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.
130. Відповідно до п.7 гл.2 розд.V Положення №735 безумовні операції щодо цінних паперів / прав на цінні папери здійснюються, зокрема, на підставі наданих депозитарній установі та / або Центральному депозитарію оригіналів або копій судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи, виконавчих документів, визначених законом, під час здійснення виконавчого провадження.
131. Враховуючи, що такі позовні вимоги ОСОБА_1 є похідними від вимоги про визнання права власності, які надають їй можливість реалізувати право власності на спірний пакет акцій, Верховний Суд дійшов висновку про їх задоволення.
132. Верховний Суд у постанові від 04.02.2021 у справі №910/1744/19 навів аналогічний висновок, зазначивши, що обраний позивачем спосіб захисту - визнання права власності та зобов`язання національного депозитарію вчинити дії з переказу цінних паперів є ефективним, оскільки забезпечить позивачу за допомогою процесуального інструменту - рішення суду, відновлення в порядку, визначеному законом, сукупності усіх правомочностей власника прості іменні акції бездокументарної форми.
133. Оскільки ОСОБА_1 оскаржувала судові рішення лише в частині відмови у задоволенні первісного позову, Верховний Суд, зважаючи на ст.300 ГПК, не здійснює касаційний перегляд рішень судових інстанцій в частині відмови у задоволенні позову ПрАТ "Селена" до ПАТ "МТБ Банк" про заборону здійснювати певні дії. Тому рішення судів попередніх інстанцій у цій частині підлягають залишенню без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
134. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
135. Згідно із ч.1 ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
136. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПАТ "МТБ Банк" про визнання права власності на спірний пакет акцій ПАТ "Соняшник" та зобов`язання здійснити переказ і зарахування таких цінних паперів і ухвалення в нового рішення у цій частині про задоволення позовної заяви.
137. Однак оскільки рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову ПрАТ "Селена" до ПАТ "МТБ Банк" заборону здійснювати певні дії не оскаржувалися, Верховний Суд не переглядає судові рішення у цій частині та залишає їх без змін.
Розподіл судових витрат
138. Оскільки Верховний Суд ухвалив нове рішення у цій справі, судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом цієї справи, підлягають перерозподілу відповідно до ч.14 ст.129 ГПК.
Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі №916/1165/21 в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення.
3. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
4. Визнати право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на 684 476 (шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість) штук простих іменних акцій у бездокументарній формі (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000161418, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень) емітента - Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" (код ЄДРПОУ 13924728), які обліковуються на рахунку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в цінних паперах в депозитарній установі - Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк" (код ЄДРПОУ 21650966).
5. Депозитарній установі - Публічному акціонерному товариству "МТБ Банк" (код ЄДРПОУ 21650966) внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) шляхом здійснення безумовної депозитарної операції - переказу цінних паперів - 684 476 (шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість) штук простих іменних акцій у бездокументарній формі (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000161418, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень) емітента - Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" (код ЄДРПОУ 13924728), що становить 32,89% статутного капіталу емітента - Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" (код ЄДРПОУ 13924728), з рахунку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в цінних паперах на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в цінних паперах № НОМЕР_1 , відкритий у депозитарній установі - Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк" (код ЄДРПОУ 21650966).
6. Депозитарній установі - Публічному акціонерному товариству "МТБ Банк" (код ЄДРПОУ 21650966) здійснити безумовну депозитарну операцію - зарахування цінних паперів - 684 476 (шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість) штук простих іменних акцій у бездокументарній формі (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000161418, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень) емітента - Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" (код ЄДРПОУ 13924728), що становить 32,89% статутного капіталу емітента - Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" (код ЄДРПОУ 13924728), на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в цінних паперах № НОМЕР_1 , відкритий у депозитарній установі - Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк" (код ЄДРПОУ 21650966).
7. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 566 (дві тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн 78 коп. за подання позову, 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 17 коп. за подання апеляційної скарги та 5 133 (п`ять тисяч сто тридцять три) грн 57 коп. за подання касаційної скарги.
8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (68003, місто Чорноморськ, проспект Миру, будинок 28, код ЄДРПОУ 21650966) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп. за подання позову, 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп. за подання апеляційної скарги та 9 080 (дев`ять тисяч вісімдесят) грн 00 коп. за подання касаційної скарги.
9. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
Л. Стратієнко