№ 916/2069/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/2069/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Картере В.І.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

від 23.04.2025

у складі колегії суддів: Таран С.В. головуюча, Богатир К.В., Поліщук Л.В.,

у справі за заявою

ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023

у справі за заявою Акціонерного товариства "Сенс Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейд Ін"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/2069/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейд Ін" (далі - ТОВ "Мейд Ін", боржник).

2. Постановою Господарського суду Одеської області від 29.07.2022 у справі №916/2069/21 визнано ТОВ "Мейд Ін" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого Коваль І.В. ліквідатором ТОВ "Мейд Ін".

3. 10.03.2023 до суду першої інстанції від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Коваль І.В. надійшла заява №02-21/мейд/7 від 09.03.2023 (вх. № 3-132/23 від 10.03.2023) про стягнення з ОСОБА_1 (далі - скаржниця, ОСОБА_1 ) з будь-якого рахунку, виявленого в ході виконання судового рішення, на користь ТОВ "Мейд Ін" грошових коштів в розмірі 5 145 818,58 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2023 у справі №916/2069/21 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Мейд Ін" арбітражного керуючого Коваль І.В. № 02-21/мейд/7 від 09.03.2023 (вх. № 3-132/23 від 10.03.2023).

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.03.2024, задоволено апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк";

скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.08.2023 у справі №916/2069/21;

задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Мейд Ін" арбітражного керуючого Коваль І.В. № 02-21/мейд/7 від 09.03.2023 (вх .№ 3-132/23 від 10.03.2023);

стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мейд Ін" 5 145 818,58 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

6. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована наявністю підстав для покладання субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням ТОВ "Мейд Ін" до банкрутства на ОСОБА_1 , оскільки саме з вини останньої боржника доведено до банкрутства (за 9 місяців 2020 року не залишилось жодного активу підприємства, при цьому сума зобов`язань не зменшилась), а дії зазначеної особи, як колишнього керівника та засновника даного товариства, були в дійсності направлені на виведення майнових активів (грошових коштів) боржника, що призвело до його неплатоспроможності, а в подальшому після визнання боржника банкрутом унеможливило формування ліквідаційної маси і, відповідно, задоволення вимог кредиторів.

7. 27.02.2025 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 від 24.02.2025 (вх. № 871/25 від 27.02.2025), в якій заявниця просила скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 916/2069/21 у зв`язку із нововиявленими обставинами та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.08.2023 у справі № 916/2069/21 і залишити зазначену ухвалу без змін.

8. В обґрунтування цієї заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) при проведенні позапланової невиїзної перевірки діяльності ліквідатора ТОВ "Мейд Ін" арбітражного керуючого Коваль І.В. було виявлено порушення абзацу 5 частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

9. Що, на думку заявниці, свідчить про існування нововиявлених обставин, про які не було відомо станом на час прийняття постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 916/2069/21 та які є істотними, оскільки спростовують висновок про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до субсидіарної відповідальності.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

10. Ухвалою від 23.04.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24.02.2025 (вх. № 871/25 від 27.02.2025) про перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 916/2069/21 за нововиявленими обставинами;

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 916/2069/21 залишив в силі.

11. Апеляційний господарський суд зазначив, що обставини, на які посилається заявник, звертаючись з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не спростовують фактів, які були покладені в основу постанови апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 916/2069/21, зокрема, наявності підстав для покладання субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням ТОВ "Мейд Ін" до банкрутства на ОСОБА_1 , оскільки:

саме з вини вказаної особи зазначене підприємство доведено до банкрутства (за 9 місяців 2020 року не залишилось жодного активу підприємства, при цьому сума зобов`язань не зменшилась);

дії колишнього керівника та засновника ТОВ "Мейд Ін" ОСОБА_1 були в дійсності направлені на виведення майнових активів (грошових коштів) боржника, що об`єктивно зменшило платоспроможність та стало причиною неплатоспроможності останнього, а в подальшому після визнання боржника банкрутом унеможливило формування ліквідаційної маси банкрута і, відповідно, задоволення вимог кредиторів;

дії ОСОБА_1 перебували у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами доведення боржника до банкрутства та неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство.

12. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що заявницею необґрунтовано залишено поза увагою, що викладені у довідці попередні висновки щодо вчинених арбітражним керуючим порушень, в подальшому були спростовані в остаточному документі - Акті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 72/24 від 26.11.2024, в якому викладено висновок про те, що порушень під час виконання вищенаведеною особою повноважень ліквідатора у справі № 916/2069/21 про банкрутство ТОВ "Мейд Ін" не виявлено.

13. Також заявницею не враховано, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

14. Відтак сама по собі відсутність у матеріалах справи аналізу фінансового стану ТОВ "Мейд Ін" від 16.12.2022, наданого ліквідатором до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), жодним чином не зумовлює існування нововиявлених обставин.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

15. ОСОБА_1 12.05.2025 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі №916/2069/21.

16. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2069/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В, суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025.

17. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 916/2069/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025;

ухвалено здійснити перегляд ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 916/2069/21 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

18. Від ліквідатора ТОВ "Мед Ін" Коваль І.В. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому арбітражна керуюча просила залишити ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі №916/2069/21 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

19. У відзиві зазначено, що наведені скаржником доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

20. Від представника АТ "Сенс Банк" Семенця І.І. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому представник банку просив залишити ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі №916/2069/21 без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

21. Відзив обґрунтований тим, що апеляційний суд надавав оцінку обставинам, які на думку заявниці є нововиявленими, та, з урахуванням доказів у справі, дійшов обґрунтованого висновку про покладання субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 . Водночас, обставини, які скаржниця вважає нововиявленими, не спростовують висновків суду, викладених у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі №916/2069/21.

22. Від представниці ОСОБА_1 адвокатки Брожко Н.І. 02.07.2025 через систему "Електронний суд " надійшли письмові пояснення, які представниця просить врахувати під час ухвалення рішення у справі.

23. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 16.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX, Верховний Суд розглядає справу № 916/2069/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

( ОСОБА_1 )

24. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявниця доводила, що нововиявленою обставиною в цьому випадку є порушення абз. 5 частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), виявлене Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ).

25. Скаржниця доводила, що апеляційний господарський суд неправильно застосував та викривив зміст зазначеної норми, фактично нівелювавши обов`язок ліквідатора здійснити аналіз фінансового стану боржника та скласти відповідний висновок, а також обов`язок під час реалізації своїх повноважень діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (частина третя статті 12 КУзПБ).

26. Також у касаційній скарзі зазначено, що апеляційний господарський суд, при ухваленні відповідного рішення, не мав повної інформації, оскільки арбітражний керуючий навмисно не подав важливий доказ, що прямо стосується обставин справи.

27. Відсутність аналізу фінансового стану боржника та ненадання висновку про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків, а також вплинула на оцінку апеляційним судом підстав для покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

28. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

31. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

32. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання перегляду за нововиявленими обставинами постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мейд Ін" 5 145 818,58 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства).

33. Здійснюючи перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень та оцінюючи доводи касаційної скарги та відзиву, колегія суддів Верховного Суду зауважує таке.

34. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

34. Передбачений нормами глави 3 Розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.

35. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

36. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

37. У цьому висновку колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, що неодноразово викладалась в питанні визнання ознак нововиявлених обставин у господарському процесі, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19 та інших.

38. Також колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

39. Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

40. Звертаючись до категорії "істотності", Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17).

41. Суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти росії").

42. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

43. Водночас, вирішення питання чи правильно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

44. Отже, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

- має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, оскільки якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду;

- існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

- не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

45. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

46. В обґрунтування заяви про перегляд постанови апеляційного суду заявниця звернула увагу на те, що Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ), при проведенні позапланової невиїзної перевірки діяльності ліквідатора ТОВ "Мейд Ін" арбітражного керуючого Коваль І.В., було виявлено порушення абзацу 5 частини першої статті 61 КУзПБ, а саме: з дня призначення ліквідатором останньою не проаналізовано фінансовий стан банкрута та не складено висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство, за результатами його проведення.

47. Зазначене, на думку заявниці, є нововиявленими обставинами та підставою для перегляду постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у цій справі з відновленням її статусу ліквідатора у цій справі.

48. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, зокрема, з огляду на таке.

49. За змістом оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду вбачається, що суд встановив:

- заявниця посилається на довідку Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 55/24 від 15.11.2024, яка складена при проведенні позапланової невиїзної перевірки діяльності ліквідатора ТОВ "Мейд Ін" Коваль І.В. та в якій зазначено про порушення вказаним ліквідатором абзацу 5 частини першої статті 61 КУзПБ;

- обставини, зазначені у наданій скаржницею довідці, спростовуються Актом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №72/24 від 26.11.2024, в якому викладено висновок про те, що порушень під час виконання вищенаведеною особою повноважень ліквідатора у справі № 916/2069/21 про банкрутство ТОВ "Мейд Ін" не виявлено.

50. Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 06.12.2019 № 3928/5 (далі - Порядок), контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін`юсту (далі - територіальні органи Мін`юсту) за дорученням Мін`юсту.

51. Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки;

складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень;

складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

52. Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку в останній день перевірки орган контролю складає та підписує довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 7) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється, або його представнику, інший зберігається в органі контролю.

53. Водночас, Акт перевірки - документ, який складається у передбачених зазначеним Порядком випадках та підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. При цьому Довідка з копіями усіх документів, на які у ній є посилання, пояснення, зауваження, заперечення, та документи, надані арбітражним керуючим та/або представниками саморегулівної організації арбітражних керуючих, залученими до проведення перевірки, та/або докази усунення виявлених під час перевірки порушень, а також Висновок, є невід`ємною частиною Акта (пункти 6, 7 розділу VI Порядку).

54. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що довідка про результати перевірки не є остаточним документом і в подальшому результати перевірки можуть бути переглянуті, внаслідок чого складається Акт.

55. Також колегія суддів звертає увагу, що одним із принципів господарського судочинства, визначених частиною третьою статті 2 ГПК України, є змагальність сторін.

56. З огляду на зазначене колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

57. При цьому колегія суддів звертає увагу, що скаржниці було відомо про наявність судового провадження щодо розгляду питання про покладення у судовому засіданні субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства, а її представник був присутній у судовому засіданні, відтак, скаржниця не була позбавлена можливості в порядку, визначеному положеннями статей 74 76 - 77 ГПК України, надати власні докази, висловити доводи та заперечення, які б спростовували висновки судів щодо наявності ознак доведення до банкрутства, а відтак, спростувати висновок суду про наявність ознак доведення до банкрутства.

58. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, яка має свої особливості.

59. Така форма судового процесу не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, тому питання щодо не застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме абз. 5 частини першої статті 61 КУзПБ залежить виключно від доведеності/недоведеності у кожному конкретному випадку наявності тих фактичних обставин які:

існували під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

є істотними для розгляду справи, тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

60. Водночас, Довідка Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №55/24 від 15.11.2024, на яку посилається скаржниця, не лише не існувала на момент розгляду справи апеляційним судом та при прийнятті постанови від 04.12.2023, тобто фактично є новоствореним доказом, але й не має істотного значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки її наявність під час винесення судового акту, в силу визначеного порядку формування та наслідків формування такого документів, не обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду.

61. Колегія суддів зауважує, що не може бути здійснено перегляд застосованих судом норм права, якщо наведені стороною фактичні обставини як нововиявлені не впливають на істотність таких обставин для розгляду справи та не спростовують фактів, покладених в основу судового рішення.

62. З огляду на зазначене, доводи скаржниці фактично зводяться до незгоди з обґрунтуванням, викладеним апеляційним судом у відповідній постанові, однак такі доводи не свідчать про наявність нововиявлених обставин у цій справі.

63. На відміну від судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд є судом права, а не встановлення фактів, тому не наділений правом приймати та оцінювати докази, надавати перевагу одних доказів над іншими, або додатково перевіряти докази в силу імперативної заборони, передбаченої частиною другою статті 300 ГПК України.

64. Водночас, скаржниця фактично порушує питання щодо встановлення обставин справи, які не лише вже були встановлені судами попередніх інстанцій, але й вимагають, з огляду на доводи, викладені у касаційній скарзі та її прохальну частину, переоцінку доказів у цій справі. Однак зазначене суперечить положенням статті 300 ГПК України.

65. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильними висновки апеляційного господарського суду про те, що наведені заявником у спірних правовідносинах обставини не належать до нововиявлених, а заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до необхідності здійснити перегляд касаційним судом судового рішення апеляційного суду всупереч порядку, встановленого процесуальним законом.

66. Водночас, скаржниця не надала касаційному суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки апеляційного суду в контексті неправильного застосування судами положень статей 320 - 325 ГПК України.

67. З огляду на це, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

69. Згідно із частиною першою статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

71. Враховуючи вимоги статті 129 ГПК України та висновок Верховного Суду про відмову у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору під час розгляду справи покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 296 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 910/2069/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.І. Картере