№ 916/2229/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2229/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Ємця А.А. та Жайворонок Т.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Антимонопольного комітету України (далі - АМК)

на ухвалу господарського суду Одеської області від 30.10.2023

(суддя Літвінов С.В.) та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024

(головуючий суддя - Богатир К.В., судді Поліщук Л.В. і Таран С.В.)

за заявою АМК

про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2229/18

за позовом АМК

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна" (далі - Товариство)

про стягнення штрафів та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення штрафу у загальній сумі 131 382 650 грн., пені у сумі 431 199 450 грн., а також про зобов`язання Товариства виконати пункти 6, 7, 8 резолютивної частини рішення АМК від 16.12.2016 № 551-р (далі - Рішення № 551-р).

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем у добровільному порядку Рішення № 551-р у справі № 126-26.13/28-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

У подальшому позивач змінив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача штраф у сумі 131 199 450 грн., пеню в сумі 431 199 450 грн. та зобов`язати відповідача виконати пункти 6, 7 та 8 резолютивної частини Рішення № 551-р.

У подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог у зв`язку зі сплатою відповідачем залишку суми штрафу у розмірі 131 199 450 грн. і просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 431 199 450 грн., зобов`язати відповідача виконати пункти 6, 7 та 8 резолютивної частини Рішення № 551-р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2020:

- в частині:

зобов`язання Товариства виконати пункт 6 резолютивної частини Рішення № 551-р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (в тому числі розробити та застосовувати прозорий та економічно обґрунтований механізм ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет);

зобов`язання Товариства виконати пункт 7 резолютивної частини Рішення № 551-р, а саме: щомісячно протягом трьох років з дати отримання Рішення № 551-р направляти на електронну адресу АМК (zvit@amcu.gov.ua) інформацію у форматі EXCEL (за формою, що є додатком 2 до цього рішення) стосовно 10 найбільших за обсягами реалізації артикулів, ціни закупівлі та реалізації сигарет, встановлені: у власній роздрібній мережі, для суб`єктів господарювання, що мають ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, для суб`єктів господарювання, що мають ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;

зобов`язання Товариства виконати пункт 8 резолютивної частини Рішення № 551-р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет та умов, що їм сприяють, - провадження закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.12.2020: позов АМК задоволено частково; з Товариства у доход загального фонду державного бюджету України стягнуто пеню в сумі 41 327 826,75 грн.; вирішено питання про розподіл судових витрат; у решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 апеляційну скаргу АМК залишено без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 15.12.2020 - без змін.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021: апеляційну скаргу АМК задоволено частково; рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2020 в даній справі змінено з викладенням пунктів 2, 3 його резолютивної частини в редакції, згідно з якою: стягнуто з Товариства у доход загального фонду державного бюджету України пеню в сумі 72 815 694,75 грн.; стягнуто з Товариства на користь АМК 225 557,41 грн. судового збору. Також стягнуто з Товариства на користь АМК 174 250,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 01.06.2021 касаційну скаргу АМК залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 15.12.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 у справі № 916/2229/18 без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 закрито касаційне провадження за касаційними скаргами АМК та Товариства на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021.

08.09.2023 від АМК до господарського суду Одеської області надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2023, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024: у задоволенні заяви АМК про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020 відмовлено; ухвалу господарського суду Одеської області від 15.12.2020 залишено в силі.

У касаційній скарзі до Верховного Суду АМК просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 30.10.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 та ухвалити нове рішення, яким заяву АМК про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020 задовольнити.

Так, за доводами касаційної скарги АМК:

- cудами попередніх інстанцій проігноровано обставини, які не були відомі суду першої інстанції під час винесення ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі № 910/8122/21 встановлено обставини, які спростовують висновки, що викладені в ухвалі господарського суду Одеської області від 15.12.2020, зокрема:

"зміна товариством торговельної надбавки не підміняла необхідність розроблення та застосування прозорого та економічно обґрунтованого механізму ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет;

Антимонопольний комітет України не вимагав від позивача ні підвищити торгівельну надбавку, ні здійснити будь-які інші дії, не передбачені рішенням № 551-р.;

визнання ТОВ "Тедіс Україна" факту виконання не в повному обсязі зобов`язань згідно пункту 7 резолютивної частини рішення № 551-р;

факти систематичного постачання товару не в повному обсязі заявленого, зокрема, ТОВ "МЕТРО КЕШЕНДКЕРІ Україна" обсягу сигарет;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" не було надано жодних підтверджуючих документів, що свідчили б про наявність об`єктивних факторів, що призвели до виконання замовлень, наведених у пунктах 142, 143, 147 рішення №151-р в неповному обсязі";

- господарському суду Одеської області під час прийняття ухвали від 15.12.2020 у справі № 916/2229/18 не були та не могли бути відомі факти непрозорого та економічно необґрунтованого характеру механізму ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет. Факти систематичного постачання замовленого контрагентами Товариства товару в неповному обсязі, непрозорого та економічно необґрунтованого характеру механізму ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет були встановлені після винесення ухвали господарським судом Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2229/18;

- Північний апеляційний господарський суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 910/8122/21 встановив факт виконання Товариством Рішення № 551-р не в повному обсязі, що є нововиявленими обставинами у справі господарського суду Одеської області № 916/2229/18;

- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статтю 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статтю 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки:

не враховано чинність та обов`язковість Рішення № 551-р, у тому числі зобов`язальної частини, яка спрямовано на відновлення умов функціонування конкуренції та відповідному товарному ринку;

факт недоведення відповідачем виконання зобов`язань не тільки шляхом імітування дій спрямованих на його виконання, а й фактичним виконанням покладених на нього зобов`язань рішенням органу АМК.

Товариство у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами АМК, зазначає, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги АМК, а ухвалу господарського суду Одеської області від 30.10.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 залишити без змін.

У постановленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020 обґрунтовано тим, що у вересні 2018 року АМК звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства про стягнення штрафів в сумі 131 199 450 грн., пені в сумі 431 199 450 грн. та зобов`язання виконати пункти 6, 7, 8 резолютивної частини Рішення № 551-р. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що АМК станом на день подання позовної заяви не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафів, накладених Рішенням № 551-р, у повному обсязі, пені, за прострочення сплати штрафів, накладених Рішенням № 551-р, та виконання зобов`язальної частини Рішення № 551-р. Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2018 закрито провадження у справі № 916/2229/18 в частині зобов`язання Товариства виконати пункти 6, 7, 8 резолютивної частини Рішення № 551-р. Закриваючи провадження у справі № 916/2229/18 в цій частині господарський суд Одеської області зазначив, що "розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем повністю виконані вимоги Антимонопольного комітету України про зобов`язання виконати пункти 6, 7, 8 резолютивної частини Рішення №551-р що підтверджується і листом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна" від 15 жовтня 2020 року № 1273/ГО/ЮД до позивача...".

АМК зазначає, що Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.03.2023 у справі № 910/8122/21 відмовив Товариству у задоволенні позову до АМК про визнання недійсним та скасування Рішення № 151-р з підстав того, що рішенням суду першої інстанції не надано оцінки доводам АМК щодо виконання Товариством пункту 6 резолютивної частини Рішення №551-р не в повному обсязі. Висновок про те, що єдиними показниками обґрунтованості (необґрунтованості) ціноутворення у Рішенні № 551-р є середні торговельні надбавки позивача і його контрагентів, не відповідає дійсності. Вимога припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачена пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є законною, обґрунтованою, та такою, що не має обмежуватися лише оцінкою однієї складової порушення.

Суд першої інстанції (у справі № 910/8122/21) не оцінив відсутність прозорого механізму ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет. Зміна Товариством торговельної надбавки не підміняла необхідність розроблення та застосування прозорого та економічно обґрунтованого механізму ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет.

Пункт 7 резолютивної частини Рішення №551-р також не в повному обсязі виконане позивачем, оскільки в періоди 01.06.2017- 15.06.2017, 10.02.2018-15.02.2018, 20.06.2018-11.10.2018 та 11.09.2020-10.10.2020 Товариство не направило на електронну адресу АМК у форматі EXCEL відповідні звіти.

Пункт 8 резолютивної частини Рішення №551-р Товариством належним чином не виконано, оскільки встановлено систематичне постачання товару не в повному обсязі заявленого обсягу сигарет.

Судом першої інстанції не досліджено причини недопоставки Товариством товарів його контрагентам; Товариством не було надано жодних підтверджуючих документів, що свідчили б про наявність об`єктивних факторів, що призвели до виконання замовлень наведених у пунктах 142, 43, 147 Рішення №551-р не в повному обсязі, у зв`язку з чим рішення суду ґрунтується на припущенні щодо існування об`єктивних факторів.

АМК з посиланням на частину четверту статті 75 ГПК України зазначає, що обставини, встановлені Північним апеляційним господарським судом у постанові від 16.03.2023 у справі 910/8122/21, не потребують доказування. А даною постановою Північного апеляційного господарського суду встановлено факт виконання Товариством Рішення № 551-р не в повному обсязі, що є нововиявленими обставинами у справі господарського суду Одеської області № 916/2229/18.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи АМК у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020 виходили з того, що, у тексті постанови Верховного суду від 02.07.2023 у справі № 922/3388/15 зазначено: "...Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року).."

Закриваючи провадження у справі № 916/2229/18 господарський суд Одеської області зазначив, що "...розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем повністю виконані вимоги Антимонопольного комітету України про зобов`язання виконати пункти 6, 7, 8 резолютивної частини Рішення №551-р що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна» від 15 жовтня 2020 року № 1273/ГО/ЮД до позивача..."

Дослідивши даний лист Товариства до АМК, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач в даному листі зазначив про повне виконання Рішення №551-р. Зокрема, відповідач зазначив про виконання ним вимог пункту 6 резолютивної частини Рішення №551-р з посиланням на: 1) зовнішні фактори, що впливають на ціноутворення на тютюнові вироби в Україні, 2) системні (операційні) фактори на ціноутворення, 3) основи механізму ціноутворення, 4) порядок встановлення відпускних цін, 5) чинники, які впливають на формування відпускних цін, 6) зміни у системі ціноутворення. Крім того, в даному листі детально викладено інформацію щодо виконання Товариством пунктів 7, 8 резолютивної частини Рішення №551-р.

Позивач міг надати свої заперечення, докази на спростування листа Товариства від 15.10.2020 № 1273/ГО/ЮД у період з 16.10.2020 до 15.12.2020. Однак, жодних заперечень чи доказів на спростування обставин, викладених у даному листі, АМК під час розгляду справи № 916/2229/18 не надав.

У межах справи № 910/8122/21 фактично відбулася переоцінка тих самих доказів та обставин, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи № 916/2229/18. АМК не вказав, які самі докази та обставини не були оцінені господарським судом Одеської області під час розгляду справи №916/2229/18 та чому, такі докази чи обставини не були ним надані до суду першої інстанції під час розгляду справи №916/2229/18.

Виходячи з положень пункту 4 частини першої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, тому переоцінка іншим судом обставин по справі № 916/2229/18 надана під час розгляду справи № 910/8122/21, не може вважатися нововиявленою обставиною та відповідно бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Причиною подання касаційних скарг стала незгода АМК з відмовою у задоволенні судами попередніх інстанцій у перегляді за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020.

Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами врегульовано главою 3 розділу IV ГПК України.

Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина друга статті 320 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 29.05.2023 у справі № 34/16, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13.

Звертаючись до категорії "істотності" Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17).

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 914/935/20, від 27.03.2023 у справі № 914/2381/18, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

Відповідно до положень частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.

Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04). Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20.

Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у справі, що розглядається АМК (заявник) фактично вважає нововиявленою обставиною не подію у вигляді рішення - постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/8122/21 від 16.03.2023, а обставину, яка цим рішенням встановлена.

Відхиляючи доводи заяви, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що переоцінка іншим судом обставин по справі 916/2229/18 надана під час розгляду іншої справи №910/8122/21, не є підставою для перегляду остаточного рішення у справі за нововиявленими обставинами, оскільки у межах справи № 910/8122/21 фактично відбулася переоцінка тих самих доказів та обставин, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи №916/2229/18 та АМК не вказано, які самі докази та обставини не були оцінені господарським судом Одеської області під час розгляду справи № 916/2229/18.

Тобто, перевіривши обґрунтованість наведених заявником доводів щодо наявності/ відсутності нововиявлених обставин у цьому випадку, суди попередніх інстанцій встановили, що зазначені АМК обставини, встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №910/8122/21 відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у даній справі за нововиявленими обставинами.

Отже, АМК обґрунтовує відповідну заяву не існуванням нововиявленої обставини у розумінні статті 320 ГПК України, а фактично посилається на переоцінку доказів, що не є нововиявленою обставиною згідно із частиною четвертою статті 320 ГПК України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні заяви АМК про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2229/18 за нововиявленими обставинами, оскільки заявник обґрунтовує відповідну заяву не існуванням нововиявленої обставини у розумінні статті 320 ГПК України, а фактично посилається на переоцінку доказів у справі з метою встановлення інших фактичних обставин справи.

Аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права у зазначеній частині, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законного судового рішення.

Інших доводів та доказів, які б слугували безумовною підставою для скасування оскаржених судових рішень, скаржником не наведено.

З урахуванням наведеного Судом приймаються доводи, наведені у відзиві Товариства на касаційну скаргу, у частині, яка узгоджується з даною постановою.

За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій та не довів порушення ними норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АМК залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 30.10.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у цій справі - без змін.

Понесені АМК у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на АМК, оскільки касаційна скарга залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 30.10.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі № 916/2229/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Жайворонок