18.08.2024

№ 916/3011/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3011/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

скаржниці - Коваль Н.С.,

позивача - Івахненко Д.В.,

відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 (головуючий - Філінюк І.Г., судді: Аліна О.Ю., Богатир К.В.) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 (суддя Шаратов Ю.А.) про залишення заяви ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, без розгляду

у справі №916/3011/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2"

про ліквідацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" (далі також - ТОВ "Директорія Затишку") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" (далі також - ОСББ "Гагарінське плато 5/2" або ОСББ) про:

-припинення ОСББ "Гагарінське плато 5/2" в результаті ліквідації;

-призначення ліквідаційної комісії з припинення ОСББ "Гагарінське плато 5/2", голови ліквідаційної комісії та встановлення порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог до ОСББ "Гагарінське плато 5/2".

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті рішення про створення ОСББ на установчих зборах, проведених 30.11.2019, були допущені порушення із підрахунку голосів, які не можна усунути, що призвело до порушення права власності позивача, як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки ОСББ, яке створене всупереч волевиявлення співвласників (кількістю голосів співвласників меншим, ніж передбачено частиною дев`ятою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"), не має права законно здійснювати функції, що забезпечують реалізацію прав позивача як співвласника на володіння та користування спільним майном співвласників.

1.3.03.05.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 (даті також - ОСОБА_1 ) з вимогами:

- про припинення ОСББ "Гагарінське плато 5/2" в результаті ліквідації;

- про призначення ліквідаційної комісії з припинення ОСББ "Гагарінське плато 5/2", голови ліквідаційної комісії та встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2".

1.4.Господарський суд Одеської області ухвалою від 06.05.2024 у справі №916/3011/21 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1 та додані до неї документи повернув без розгляду, мотивуючи своє рішення тим, що вимоги ОСОБА_1 є повністю тотожними предмету судового дослідження за первісним позовом і не є самостійною вимогою на предмет позову в розумінні частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК).

1.5.10.05.2024 на адресу суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 з вимогами:

- про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Гагарінське плато 5/2", оформленого протоколом ОСББ, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 30.11.2019;

- про скасування державної реєстрації ОСББ "Гагарінське плато 5/2", зареєстрованого юридичним департаментом Одеської міської ради, шляхом скасування запису про проведення державної реєстрації за №1 556 102 0000 072755 від 16.12.2019.

1.6.Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.05.2024 у справі №916/3011/21, яку Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 01.07.2024 залишив без змін, визнав подання ОСОБА_1 заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, від 10.05.2024 зловживанням процесуальними правами. Заяву ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, від 10.05.2024 залишив без розгляду.

1.7.Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що: (1) вимоги ОСОБА_1 не є самостійними вимогами на предмет спору у розумінні статті 49 ГПК, не мають характеру самостійності, зокрема мети вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь; (2) заявниця раніше здійснювала спробу без належних підстав отримати процесуально-правовий статус третьої особи у цьому провадженні (ухвала Господарського суду Одеської області від 06.05.2024); (3) заявниця подала заяву про вступ у справі більше ніж через два роки після відкриття провадження у цій справі; (4) єдиною метою подання такого позову є набуття процесуально-правового статусу учасника цього судового розгляду, що є прямим свідченням наміру ускладнити реалізацію прав позивача та відповідача у цій справі на доступ до правосуддя, зокрема розгляду спору у межах розумних строків; (5) звернення з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) згідно з усталеною практикою ОСББ є підставою для закриття провадження у справі, що свідчить про подання завідомо безпідставного позову; (6) ознаки процесуальної шикани в діях заявниці мають очевидний характер.

2.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників

2.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі №916/3011/21 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2.2.Підставою касаційного оскарження скаржниця зазначає прийняття рішення судів попередніх інстанцій з порушенням норм процесуального права (статті 49 ГПК).

2.3.Доводи скаржниці зводяться до того, що:

(1) суди попередніх інстанцій не врахували, що на відміну від позивача, який не є власником частини приміщення підземного паркінгу та обґрунтовує позовні вимоги виключно тим, що невключення площі паркінгу до загальної площі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку призвело до збільшення розміру щомісячних внесків позивача на обслуговування багатоквартирного будинку, що вочевидь не може свідчити про порушення його прав при створенні ОСББ, ОСОБА_1 наполягає на порушенні її прав та законних інтересів при створенні ОСББ саме через неврахування волевиявлення власників машиномісць, з яких складається площа підземного паркінгу, в тому числі й волевиявлення ОСОБА_1 як власника машиномісця у підземному паркінгу, площу якого не було враховано при створенні ОСББ, та якого не було повідомлено про проведення установчих зборів ОСББ;

(2) ОСОБА_1 вважає, що саме їй належить право на предмет спору - правомірність створення та припинення діяльності юридичної особи - ОСББ "Гагарінське плато 5/2". ТОВ "Директорія затишку" не є власником частини приміщення підземному паркінгу, а тому йому не належить право на предмет спору;

(3) ОСОБА_1 заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір у справі №916/3011/21 не на користь позивача, а на свою користь;

(4) безпідставними та необґрунтованими є висновки суду першої інстанції про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами;

(5) залишення позову ОСОБА_1 без розгляду свідчить про обмеження судами права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя;

(6) апеляційний суд безпідставно розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 за відсутності представника останньої, яка повідомляла суд про неможливість ані бути присутньою у приміщенні суду апеляційної інстанції, ані взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

2.4.ТОВ "Директорія Затишку" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.

2.5.За твердженнями позивача:

(1) позивач як власник квартири та/або нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку може ініціювати до суду питання про ліквідацію ОСББ через допущені при його створенні порушення, які не можна усунути, як учасник юридичної особи відповідно до пункту 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України;

(2) заявниця не є власницею ані квартири, ані нежитлового приміщення, а є власницею машиномісця, яке хоч і є об`єктом нерухомості, але не є нежитловим приміщенням, а отже не є співвласницею житлового будинку, не має частки співвласника, що визначає обсяг його індивідуальних прав, обов`язків та відповідальності, як власника при вчиненні ним дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку, не може бути причетною до передачі співвласниками багатоквартирного будинку об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку функцій з управління будинком, відповідно не може заявляти самостійні вимоги як третя особа у цій справі;

(3) вимоги заявниці є повністю тотожними предмету судового дослідження за первісним позовом і не є самостійними вимогами на предмет позову в розумінні частини першої статті 49 ГПК, а також не мають мети вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь;

(4) подання заявницею позову у цій справі з єдиною метою - набути процесуально- правовий статус учасника цього судового розгляду є прямим свідченням її наміру ускладнити реалізацію прав позивача та відповідача у вказаній справі на доступ до правосуддя, зокрема розгляду спору у межах розумних строків.

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про визнання подання заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, зловживанням процесуальними правами та залишення такої заяви без розгляду на підставі статті 43 ГПК.

3.2.Згідно з частиною першою статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

3.3.Обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.

3.4.Згідно з частиною другою вказаної статті залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3.5.Суд зазначає, що зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №922/4278/21, від 27.07.2023 у справі №910/12713/22.

3.6.Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20).

3.7.Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

3.8.Верховний Суд зазначає, що доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

3.9.Відповідно до частини третьої статті 43 ГПК, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

3.10.Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 43 ГПК).

3.11.Як встановили суди попередніх інстанцій, 03.05.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 (даті також - ОСОБА_1 ) з вимогами:

- про припинення ОСББ "Гагарінське плато 5/2" в результаті ліквідації;

- про призначення ліквідаційної комісії з припинення ОСББ "Гагарінське плато 5/2", голову ліквідаційної комісії та встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2".

3.12.Господарський суд Одеської області ухвалою від 06.05.2024 у справі №916/3011/21 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_1 та додані до неї документи - повернув без розгляду, мотивуючи своє рішення тим, що вимоги ОСОБА_1 є повністю тотожними предмету судового дослідження за первісним позовом і не є самостійною вимогою на предмет позову в розумінні частини першої статті 49 ГПК.

3.13.10.05.2024 на адресу суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 з вимогами:

3.14.Дослідивши зміст заявлених ТОВ "Директорія Затишку" позовних вимог у цій справі та позовних вимог ОСОБА_1 , яка бажає вступити у справу як третя особа з самостійними вимогами, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав, що остання заявила позовні вимоги стосовно предмету спору - правомірності створення та припинення діяльності юридичної особи - ОСББ "Гагарінське плато 5/2", що є повністю тотожними предмету судового дослідження за первісним позовом і не є самостійною вимогою на предмет позову в розумінні частини першої статті 49 ГПК. Тобто, суди вважали, що повторно заявлені ОСОБА_1 вимоги не є самостійними вимогами на предмет спору в розумінні статті 49 ГПК, не мають характеру самостійності, зокрема, мети вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.

3.15.Водночас, суд першої інстанції врахував, що (1) заявниця раніше здійснювала спробу без належних підстав отримати процесуально-правовий статус третьої особи у даному провадженні (ухвала Господарського суду Одеської області від 06.05.2024); (2) позов у цій справі подано позивачем у жовтні 2021 року, а ОСОБА_1 із заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулась до суду більше ніж через два роки після порушення провадження у цій справі - 11.10.2021.

3.16.Також суд першої інстанцій врахував, що за усталеною судовою практикою, зокрема висновком, викладеним у пункті 7.30 постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19, звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору, що в свою чергу свідчить про те, що заявлення ОСОБА_1 вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ "Гагарінське плато 5/2" є поданням завідомо безпідставного позову.

3.17.З огляду на наведене, суд першої інстанції цілком обґрунтовано застосував статтю 43 ГПК, так як подання заявницею позову третьої особи з самостійними вимогами з єдиною метою набути процесуально-правовий статус учасника цього судового розгляду, а не з метою вирішити спір на свою корить, є прямим свідченням її наміру ускладнити реалізацію прав позивача та відповідача у цій справі на доступ до правосуддя, зокрема, розгляду спору у межах розумних строків, що, в свою чергу, в силу правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.04.2024 у справі №910/10699/21, свідчить про зловживання процесуальними правами.

3.18.Водночас, відхиляючи доводи скаржниці стосовно того, що залишення без розгляду її заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, порушує право третьої особи на ефективний захист своїх прав і законних інтересів в суді, що гарантовано процесуальним законодавством, як загальний принцип судочинства та практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд правильно зауважив, що наведене не є недоступом до правосуддя та/або порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 4 ГПК, адже особа може подати вказаний позов в порядку, передбаченому ГПК, як окремий позов, за яким за умови дотримання всіх вимог ГПК буде відкрито провадження у справі та розглянуто спір (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2024 у справі №910/10699/21).

3.19.Доводи скаржниці стосовно того, що апеляційний суд безпідставно розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 за відсутності представника останньої, яка повідомляла суд про неможливість ані бути присутньою у приміщенні суду апеляційної інстанції, ані взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції, так як останній встановив, що розглянувши клопотання заявниці про відкладення, апеляційний суд відмовив у його задоволенні, оскільки: (1) не визнав в явку представників учасників справи в судове засідання обов`язковою ; (2) учасникам судового провадження надавався час на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі. ОСОБА_1 є скаржником по справі, а отже в апеляційній скарзі нею викладено доводи, з яких вона не погоджується з ухвалою суду першої інстанції. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України; (3) суд апеляційної інстанції враховав принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1.Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.2.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

4.3.Перевіривши постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі №916/3011/21, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 про залишення заяви ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, без розгляду, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень чи зміни їх мотивувальної частини не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

5.Розподіл судових витрат

5.1.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржницю.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/3011/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

О.А. Кролевець