ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/495/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Воронов І.А., Сендик О.О. (адвокат),
відповідача - Оляш О.Ю. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Воронова Ігоря Анатолійовича
на рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2021 та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021,
за позовом Воронова Ігоря Анатолійовича
до акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"
про скасування рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Воронов Ігор Анатолійович (далі - Воронов І.А., позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (далі АТ "ДТЕК Одеські електромережі", відповідач) про скасування рішення комісії Біляївського РЕМ з розгляду Акта про порушення від 08.08.2018 №8005819, оформленого протоколом від 06.09.2018 №40.
1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що складений відповідачем акт про порушення від 08.08.2018 №8005819 та супровідні до нього документи (додаток 1 до акту та акт-вимога щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ від 08.08.2018 №6011453) є незаконними, оскільки складені без споживача, або його законного представника. Зазначена у вказаних документах особа (Григорецька Е.С.) не є законним представником Воронова І.А. Позивач зазначає про те, що ні він, ні його законний представник на час проведення перевірки не перебували невідлучно біля трансформаторної підстанції та не спостерігали за процесом перевірки. Фактично, представниками відповідача було проведено лише візуальний огляд обладнання. В Акті про порушення від 08.08.2018 №8005819 не викладено докладно обставин таких порушень та відсутні вихідні дані, необхідні для визначення обсягу завданих збитків.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Одеської області від 14.07.2021 (суддя Погребна К.Ф.), яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 (колегія суддів: Будішевська Л.О., Таран С.В., Поліщук Л.В.) у задоволенні позову Воронова І.А. відмовлено повністю.
2.2. Рішення та постанову мотивовано тим, що позивачем порушено правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 14.03.2019 №312 (далі - ПРРЕЕ), і ці обставини встановлено господарським судом у межах справи №916/3016/19, які в силу частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не доказуються при розгляді даної справи. За висновком суду, в межах справи №916/3016/19 судами було надано оцінку обставинам складання акта про порушення від 08.08.2018 №8005819, його відповідності ПРРЕЕ, а відтак, вимоги позивача, щодо перегляду встановлених обставин порушують вказаний принцип остаточності рішень суду та суперечать вимогам статті 75 ГПК України.
2.3. Суди зазначали, що в межах розгляду справи №916/3016/19 господарський суд дійшов висновку, що Григорецька Е.С. мала доступ до трансформатора, і свої дії щодо допуску співробітників АТ "ДТЕК Одеські електромережі" нею були узгоджені з Штепою С.В. (уповноваженою особою позивача). Акт про порушення від 08.08.2018 №8005819 підписано Григорецькою Е.С., а тому остання мала можливість ознайомитись з його змістом та зазначити свої зауваження. З огляду на наведене, судами у межах розгляду справи №916/3016/19 не встановлено порушень ПРРЕЕ в діях представників відповідача під час складання акту про порушення від 08.08.2018 №8005819. Крім того, за висновками суду, чинним законодавством не встановлено обов`язку представників енергопостачальної організації на перевірку повноважень представника споживача під час складання акту про порушення ПРРЕЕ. Григорецька Е.С., яка мала доступ до закритих приміщень позивача, допустила представників енергопостачальної організації на об'єкт для проведення перевірки та підписала акт, не може бути неуповноваженою особою.
2.4. Суд апеляційної інстанції також вказував, що сам факт наявності порушення ПРРЕЕ позивачем не заперечується, а навпаки, визнається у листі від 18.10.2018, в якому останній фактично підтверджує відключення проходження електричної енергії через фазу "В" та встановлення перемички в ТП-552 невідомими особами.
2.5. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що в межах розгляду справи №916/3016/19 судом апеляційної інстанції було надано оцінку здійсненого відповідачем розрахунку вартості необлікованої електроенергії. Зокрема, суд апеляційної інстанції в межах розгляду вказаної справи дійшов висновку, що відповідно до пунктів 8.2.5, 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акту про порушення, розрахунок вартості необлікованої електроенергії здійснено згідно з вимогами пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 за № 562 (далі - Методика). У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт. год.) визначається за формулою (2.4). Wдоб = Р * tдоб *Кв. За розрахунком АТ "ДТЕК Одеські електромережі", наявному у матеріалах справи, обсяг необлікованої електричної енергії склав 81181 кВт/год. на суму 212 809,50 грн. При цьому, враховуючи, що дозволена потужність споживання відповідно до умов договору 504 кВт є вищою, ніж пропускна спроможність трансформаторів струму споживача (у відповідності до технічного паспорту №12992 засобу обліку електричної енергії споживача номінальний струм для кожної фази становить 150/5А), позивач зазначив, що Р доб було розраховано за формулою Р = 3*I*U ном.фаз.* cos (фі) = 3*150*0,22*0,9 = 89,1 (кВт).
2.6. Також суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що згідно з протоколом засідання комісії інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії АТ "Одесаобленерго" від 19.02.2019 №4 скасовано рішення щодо акту про порушення від 08.08.2018 №8005819 (вказане в листах відділу НКРЕКП в Одеській області та інспекції Держенергонагляду в Одеській області, які були направлені ФОП Воронову І.А.); визнано відсутність порушень з боку АТ "Одесаобленерго" при складенні акта про порушення від 08.08.2018 №8005819 та встановлено, що розрахунок по акту від 08.08.2018№ 8005819 виконано згідно діючих нормативних документів.
2.7. Оцінивши в сукупності обставини даної справи із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України, зокрема, що позивачем визнається факт правопорушення, що Григорецькою Е.С. без жодних зауважень підписано акт про порушення, а також те, що судом не було встановлено в діях представників АТ "ДТЕК Одеські електромережі" порушень ПРРЕЕ при складанні акта від 08.08.2018 №8005819 та розрахунку недоврахованої електричної енергії, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлені у висновку експерта від 27.04.2020 №20-1276 факти несправжності підпису Григорецької Е.С. у додатку до акту про порушення та акті-вимозі не можуть бути безумовними підставами для задоволення позову.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Воронов І.А. (далі - скаржник) звернувся 19.10.2021 до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив: скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 зі справи №916/495/21, а справу передати на новий розгляд.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
4.1.2. У касаційній скарзі позивач стверджує, що висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування пунктів 8.2.5, 8.2.6 ПРРЕЕ не відповідають, сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, викладеній у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №908/2359/18.
4.1.3. Зважаючи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №910/2360/19, щодо того, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. На думку скаржника, якщо б суди попередніх інстанцій дотримались такої позиції, то рішення у справі №916/3016/19 не мало б преюдиційного характеру у даній справі. Такі дії судами вчинені не були, що призвело до ухвалення рішень без дотримання приписів статті 236 ГПК України.
4.1.4. Суд встановив обставини, що мають суттєве значення (щодо безоблікового споживання електричної енергії, шляхом втручання споживачем в параметри розрахункового засобу вимірювальної техніки з метою зміни його показів), на підставі недопустимих доказів (акту про порушення від 08.08.2018 №8005819 разом з додатками: схемою та актом-вимогою, які, на думку скаржника, є підробленими), чим порушив статті 80 та 269 ГПК України.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу АТ "ДТЕК Одеські електромережі" доводи касаційної скарги не визнає та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
5.1. Між ВАТ ЕК "Одесаобленерго" (постачальник), найменування якого змінено на АТ "Одесаобленерго", а в подальшому на АТ "ДТЕК Одеські електромережі" та фізичною особою-підприємцем Вороновим І.А. (споживач) 03.03.2008, укладено договір про постачання електричної енергії від 28.02.2008 №1094 (далі - договір), згідно з пунктом 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем або інша межа, обумовлена окремим додатком до договору.
5.2. Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 договору споживач зобов`язався забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електроенергії за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.
5.3. Відповідно до підпунктів 3.1.4, 3.1.5 пункту 3.1 договору постачальник електроенергії має право: вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення споживачем умов цього договору; доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.
5.4. Підпунктом 4.2.3. п. 4.2. договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562: самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
5.5. Згідно з підпунктами 4.2.4, 4.2.5 пункту 4.2 договору споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження. Споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.5 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.
5.6. Відповідно до пункту 7.1 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".
5.7. Умовами пункт 9.2 договору встановлено, що межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".
5.8. Судами також встановлено, що згідно з довідкою Південного управління у м. Одесі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області діяльність позивача як фізичної особи-підприємця була припинена з 08.08.2014, що за висновками суду, не має наслідком припинення його зобов'язань за договором про постачання електричної енергії, а тому спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
5.9. Як встановили суди, 08.08.2018 провідними інженерами відповідача Грабовським Д.А., Громадченко В.Л. та інженером Гончаруком П.М. за участю представника споживача - Григорецької Е.С., складено акт про порушення №8005819. У акті зазначено: "ФОП Воронов І.А. при користуванні електричною енергією ТП-552 КБС-4, споруда №11, порушив ПРРЕЕ п.п. 8, п.п. 5.5.5., п.п.5, п.5.5.5.: відключений ланцюг напруги по фазі "В", а також встановлена перемичка перетином 1х16 мм2 (алюміній) з дооблікових ланцюгів на післяоблікові, минаючи трансформатор струму по фазі "В". Електроенергія, що споживається приладом обліку по фазі "В", не враховується. При контрольному знятті показання виявити неможливо. При повірці приладу обліку пломби не порушені, індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів не порушені, не спрацьовані. За виявленими порушеннями споживачу необхідно виконати акт-вимогу від 08.08.2018 №6011453. Комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту буде проводити засідання 15.08.2018 за адресою: м. Біляївка, вул. Генерала Плієва, 1, Біляївський РЕМ, з 10:00 год. до 16:00 год. До акту додаються: фотоматеріали та акт-вимога".
5.10. У додатку 1 до акта про порушення №8005819 наведено схему електропостачання споживача, в якій зафіксовано місце встановлення перемички у прилад обліку.
5.11. Акт про порушення було розглянуто 06.09.2018 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, про що складено протокол від 06.09.2018 №40. На засіданні комісія прийняла рішення провести перерахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії по струму трансформаторів струму Т-066УЗ, Inom=150 А за шість місяців по 08.08.2018. Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ проводився у відповідності до пункту 2.6. Методики. Обсяг недооблікованої електроенергії склав 81181 кВт в год. на суму 212 809,50 грн, в т.ч. ПДВ. У протоколі вказано, що згідно з пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ отриманий рахунок за недовраховану електроенергію повинен бути сплачений споживачем протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.
5.12. Рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2020 у справі №916/3016/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020, позов АТ "ДТЕК Одеські електромережі" задоволено повністю, стягнуто з Воронова І.А. на його користь 212 809,50 грн заборгованості за необліковану електроенергію, зафіксованого в акті про порушення від 08.08.2018 №8005819. Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2020 Воронову І.А. відмолено у відкритті касаційного провадження у справі №916/3016/19.
5.13. Вважаючи, що складений відповідачем акт про порушення від 08.08.2018 №8005819 та супровідні до нього документи (додаток 1 до акту та акт-вимога щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ від 08.08.2018 №6011453) є незаконними, а тому і рішення комісії Біляївського РЕМ з розгляду акта про порушення від 08.08.2018 № 8005819, оформлене протоколом від 06.08.2018 №40 також є незаконним та підлягає скасуванню, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Предметом касаційного оскарження є незгода позивача з відмовою у задоволенні позовних вимог про скасування рішення комісії Біляївського РЕМ з розгляду Акта про порушення від 08.08.2018 №8005819, оформленого протоколом від 06.09.2018 №40.
7.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- в силу положень статті 75 ГПК України суди врахували обставини, встановлені в рішенні господарського суду Одеської області від 23.01.2020 у справі №916/3016/19, яке набрало законної сили. Зокрема, у вказаному рішенні встановлено факт щодо порушення позивачем ПРРЕЕ; встановлено, що у АТ "ДТЕК Одеські електромережі" не було підстав для сумнівів що Григорецька Е.С. є належним представником під час складання акту, а також, що законодавством не встановлений обов`язок працівників перевіряти повноваження представника споживача під час складання акту про порушення ПРРЕЕ; в межах розгляду справи №916/3016/19 судом апеляційної інстанції було надано оцінку здійсненого відповідачем розрахунку вартості необлікованої електроенергії;
- доводи скаржника щодо невідповідності акта про порушення ПРРЕЕ та безпідставності і необґрунтованості застосування Методики при проведенні нарахування вартості недорахованої електроенергії, є такими, що спрямовані на переоцінку рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2020 у справі №916/3016/19, яке є остаточним та обов`язковим до виконання.
- крім того, згідно з протоколом засідання комісії інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії АТ "Одесаобленерго" від 19.02.2019 №4 скасовано рішення щодо акту про порушення від 08.08.2018 №8005819 (вказане в листах відділу НКРЕКП в Одеській області та інспекції Держенергонагляду в Одеській області, які були направлені ФОП Воронову І.А.); визнано відсутність порушень з боку АТ "Одесаобленерго" при складенні акта про порушення від 08.08.2018 №8005819 та встановлено, що розрахунок по акту від 08.08.2018№ 8005819 виконано згідно діючих нормативних документів;
- інші докази, подані позивачем на обґрунтування своєї позиції, наведеного вище та встановленого у справі №916/3016/19 не спростовують. Зокрема, встановлені у висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.04.2020 №20-1276 факти несправжності підпису Григорецької Е.С. у додатку до акту про порушення та акті-вимозі не можуть бути безумовними підставами для скасування рішення комісії, оформленого протоколом від 06.08.2018 №40; висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.05.2020 №3366 не місить відомостей щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність, а тому в силу частини сьомої статті 98 ГПК України не може вважатись належним та допустимими доказом у даній справі.
7.3. В касаційній скарзі позивач посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування пунктів 8.2.5, 8.2.6 ПРРЕЕ не відповідають, сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, викладеній у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №908/2359/18.
7.4. Верховний Суд зазначає, що можливість касаційного провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
7.5. При цьому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником у касаційній скарзі), покладається на скаржника.
7.6. Дослідивши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі №916/495/21 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) з огляду на таке.
7.7. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
7.8. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
7.9. Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі №910/3040/16.
7.10. При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
7.11. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі №922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі №2-3007/11(абзац 20), від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц (абзац 18).
7.12. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
7.13. Касаційний господарський суд відхиляє помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у справі №916/495/21 ухвалена без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №908/2359/18, оскільки висновок у зазначеній справі і у справі №908/2359/18, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.
7.14. Зокрема, у справі №908/2359/18 судами встановлено що:
- в порушення вимог пункту 8.2.5. ПРРЕЕ в акті про порушення від 19.09.2018 № 00001112 відсутнє посилання на пункти ПРРЕЕ або Методики, а пункт 5.5. ПРРЕЕ, на який здійснено посилання в акті, є фактично не пунктом, а розділом ПРРЕЕ, в якому під відповідними пунктами зазначені права та обов'язки споживача;
- також в акті про порушення вказано незаінтересованих осіб за відсутності доказів посвідчення цих осіб;
- відповідачем документально не доведений факт проведення технічної перевірки на об'єкті позивача саме 19.09.2018, оскільки 19.09.2018 ПАТ "Запоріжжяобленерго" складено акт про недопуск до електроустановки споживача за адресою: бульвар Шевченка, 12; відповідач, порушуючи термін, встановлений в протоколі засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 18.10.2018 - 01.11.2018 провів засідання 25.10.2018;
- фотоматеріали не підтверджують факт підключення позивача до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника електроустановки бістро "Kebab House", розташованого за адресою: бульвар Шевченка, 12;
- також суд апеляційної інстанції додатково встановив допущене відповідачем порушення Методики при розрахунку добового обсягу споживання.
7.15. Отже, постанова Верховного суду від 27.04.2020 у справі №908/2359/18 ухвалена на підставі обставин, не достатніх для висновку про недоведеність наявності підстав для донарахування споживачу вартості електричної енергії.
7.16. Поряд з тим у справі, що розглядається, судами, зокрема, встановлено що:
- позивачем визнається факт правопорушення зазначеного в акті від 08.08.2018 №8005819, а навпаки, визнається у листі від 18.10.2018, в якому останній фактично підтверджує відключення проходження електричної енергії через фазу "В" та встановлення перемички в ТП-552 невідомими особами
- в межах справи №916/3016/19 встановлено, що Григорецька Е.С. мала доступ до трансформатора, і свої дії щодо допуску співробітників АТ "ДТЕК Одеські електромережі" нею були узгоджені з Штепою С.В. (уповноваженою особою позивача). Акт про порушення від 08.08.2018 №8005819 підписано Григорецькою Е.С., а тому остання мала можливість ознайомитись з його змістом та зазначити свої зауваження;
- в межах розгляду справи №916/3016/19 судом апеляційної інстанції було надано оцінку здійсненого відповідачем розрахунку вартості необлікованої електроенергії та встановлено, що за розрахунком АТ "ДТЕК Одеські електромережі" обсяг необлікованої електричної енергії склав 81181 кВт/год. на суму 212 809,50 грн. При цьому, враховуючи, що дозволена потужність споживання відповідно до умов договору 504 кВт є вищою, ніж пропускна спроможність трансформаторів струму споживача (у відповідності до технічного паспорту №12992 засобу обліку електричної енергії споживача номінальний струм для кожної фази становить 150/5А), позивач зазначив, що Р доб було розраховано за формулою Р = 3*I*U ном.фаз.* cos (фі) = 3*150*0,22*0,9 = 89,1 (кВт);
- засіданням комісії інформаційно-консультаційного центру по роботі з споживачами електричної енергії АТ "Одесаобленерго", оформленого проколом від 19.02.2019 №4 скасовано рішення щодо акту про порушення від 08.08.2018 №8005819 (вказане в листах відділу НКРЕКП в Одеській області та інспекції Держенергонагляду в Одеській області, які були направлені ФОП Воронову І.А.); визнано відсутність порушень з боку АТ "Одесаобленерго" при складенні акта про порушення від 08.08.2018 №8005819 та встановлено, що розрахунок по акту від 08.08.2018№ 8005819 виконано згідно діючих нормативних документів.
7.17. Отже, з наведеного вбачається, що як судом першої інстанцій так і апеляційним господарським судом під час розгляду даної справи надана оцінка доводам позивача стосовно його незгоди щодо здійсненого відповідачем розрахунку вартості необлікованої електроенергії та доводам позивача щодо підписання акта про порушення неуповноваженою особою.
7.18. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо незгоди скаржника з здійсненим відповідачем розрахунком та щодо повноважень особи, яка підписала Акт про порушення, стосуються з`ясування обставин вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 300 ГПК України.
7.19. Натомість у справі №908/2359/18, на яку скаржник посилається в обґрунтування доводів касаційної скарги, Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх судових інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав, що судами залишились не дослідженими обставини щодо вчинення споживачем дій, які призвели до підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника є самостійним порушенням, передбаченим у підпункті 6 пункту 2.1 Методики і наявність або відсутність такого порушення має бути встановлена судом з урахуванням всіх обставин, пов`язаних із цим порушенням. Також Верховний Суд вказував на те, що сам по собі дефект акта не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності з іншими доказами. Ані ПРРЕЕ, ані інші норми чинного законодавства України не визначають вказаний скаржником дефект змісту акта як такий, що має наслідком його недійсність/нікчемність.
7.20. Таким чином, вирішуючи справу №916/495/21 та справу №908/2359/18, суди виходили з різних встановлених судами фактичних обставин справи, що формують зміст правовідносин, що виключає подібність правовідносин у цих справах.
7.21. Також колегія суддів зазначає, що у справі №910/2360/19, на яку скаржник посилається в обґрунтування доводів касаційної скарги, предметом спору є вимоги про визнання недійсними договорів про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та договору факторингу, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорювані правочини та реєстраційні дії вчинені з порушенням вимог законодавства, мають наслідком заміну первісного кредитора на нового кредитора за кредитними договорами, а також позбавлення боржника (позивача) права власності на належне йому нерухоме майно чим порушено права та інтереси позивача за кредитними договорами.
7.22. Крім того предметом касаційного оскарження у справі №910/2360/19 була постанова апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
7.23. Отже, правовідносини у справі 910/2360/19 та у справі, що розглядається Верховним Судом, є різними за встановленими судами обставинами справи та матеріально - правовим регулюванням, що свідчить про те, що вказані справи є різними за істотно - правовими ознаками.
7.24. Щодо доводів касаційної скарги в цій частині (застосування судами положень статті 75 ГПК України) колегія суддів зазначає таке.
7.25. Зокрема, судами встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2020 у справі №916/3016/19, яке набрало законної сили, було задоволено позов АТ "ДТЕК Одеські електромережі" та стягнуто з Воронова І.А. на його користь 212809,50 грн заборгованості за необліковану електроенергію.
7.26. Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, доводи та заперечення сторін, суди попередніх інстанції дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки, в силу положень статті 75 ГПК України, суди врахували обставини, встановлені в рішенні господарського суду Одеської області від 23.01.2020 та постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі №916/3016/19, зі змісту якого вбачається, що вони стосуються тих самих правовідносин між сторонами, що виникли на підставі акта про порушення від 08.08.2018 №8005819 та базуються на тих же доказах, які наявні в матеріалах даної справи (окрім висновку експерта від 27.04.2020 №20-1276, якому надано оцінку судом апеляційної інстанції).
7.27. Суд зазначає, що законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною четвертою статті 75 ГПК України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
7.28. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
7.29. Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
7.30. Вказаний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі №909/948/18.
7.31. Отже, обставини, встановлені в рішенні господарського суду Одеської області від 23.01.2020 у справі №916/3016/19, яке набрало законної сили, відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, були правомірно враховані судами попередніх інстанцій як преюдиційні при розгляді цієї справи №916/495/21.
7.32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п'ята статті 236 ГПК).
7.33. Верховним Судом відхиляються доводи касаційної скарги позивача стосовно того, що суд апеляційної інстанції застосував пункти 8.2.5, 8.2.6 ПРРЕЕ без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №908/2359/1, оскільки у зазначеній постанові Верховний Суд зробив висновки щодо застосування ПРРЕЕ саме у контексті спірних відносин, що ним розглядалися (судами встановлено наявність дефектів акта про порушення ПРРЕЕ). Отже, зміст відповідних судових рішень, фактичні обставини справ, докази на їх підтвердження свідчать про неподібність відповідної справи справі, що розглядається, і тому застосування названих норм права за неподібності правовідносин у справах не може бути аналогічним, а вказане для порівняння судове рішення Верховного Суду - релевантним до обставин цієї справи, зокрема, зазначених в оскаржуваній постанові.
7.34. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Воронова І.А. на рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі №916/495/21.
7.35. Скаржник також зазначає про те, що підставою оскарження судового рішення є те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 287, з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України).
7.36. Утім, такі доводи касаційної скарги не отримали свого підтвердження та відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на таке.
7.37. Як вже було зазначено вище, законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
7.38. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
7.39. Разом з цим за приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
7.40. Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Близька правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №910/13647/19.
7.41. Відповідно до частини 1, 2 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19.
7.42. Водночас, у силу приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
7.43. Наведені у касаційній скарзі доводи у цій частині фактично стосуються не ухвалення судом судового рішення з урахуванням недопустимих доказів, а необхідності їх переоцінки (висновку експерта від 27.04.2020 №20-1276, який відповідно до статті 104 ГПК України не має для суду заздалегідь встановленої сили та який оцінено судом апеляційної інстанції разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу), тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів зі справи, у той час як у силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.
7.44. Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування судового рішення з такої підстави.
7.45. Судом касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника через їх необґрунтованість щодо ухвалення судових рішень у цій справі з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
8.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
8.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
8.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неврахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постанові Верховного Суду, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного суду, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
9. Судові витрати
9.1. Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судове рішення попередньої інстанції.
Керуючись статтями 129 296 300 308 309 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Воронова Ігоря Анатолійовича на рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі №916/495/21 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу Воронова Ігоря Анатолійовича на рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі №916/495/21 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі №916/495/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова