ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 917/1652/13(917/1320/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022
у складі колегії суддів: Черноти Л. Ф. (головуючої), Медуниці О. Є., Радіонової О. О.
у справі за позовною заявою Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
до
1. Арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича
2. Державного підприємства "Прозорро.Продажі"
3. ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван"
про визнання аукціону недійсним та визнання недійсним акту про придбання майна
в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛІМІР"
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Банк подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яку було залишено без руху з мотивів неподання клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки у встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху строк апелянтом не усунені недоліки, а саме не подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
3. Розглядаючи касаційну скаргу Банку на вирішення Верховного Суду постало питання повноти та своєчасності усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та в разі такого врахування таких процесуальних дій судом апеляційної інстанції.
4. Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги дійшов висновку про безпідставність та незаконність оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції та її скасування з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного господарського суду виходячи з таких міркувань.
Короткий зміст наведених у позові вимог
5. 17.08.2021 до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою звернулося Акціонерне товариство "Креді агріколь банк" (далі - АТ "Креді агріколь банк", Банк, скаржник) з вимогами про:
- визнання неправомірними дії ліквідатора Гайдукова Сергія Петровича в частині підготовки та продажу майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛІМІР" (далі - ТзОВ "УКРПОЛІМІР");
- визнання недійсними результати аукціону з продажу майна ТзОВ "УКРПОЛІМІР", викладені у вигляді: протоколів проведення електронного аукціону від 06.07.2021 № UА-РS-2021-06-11-000004-2, №UА-РS-2021-06-11-000008-2; № UА-РS-2021-06-11-000005-2;
- визнання недійсними актів про придбання майна на аукціоні за протоколами електронного аукціону від 06.07.2021 2021 № UА-РS-2021-06-11-000004-2, №UА-РS-2021-06-11-000008-2; № UА-РS-2021-06-11-000005-2 укладеними 19.07.2021 між ліквідатором ТзОВ "УКРПОЛІМІР" Гайдуковим Сергієм Петровичем та фізичною особою ОСОБА_1 у справі № 917/1652/13.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.08.2022 у справі № 917/1652/13(917/1320/21) в позові відмовлено повністю.
Провадження в суді апеляційної інстанції
7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу АТ "Креді агріколь банк" залишено без руху на підставі частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в зв`язку з неподанням Банком клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 917/1652/13(917/1320/21) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Креді агріколь банк" на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.08.2021 (повний текст складено та підписано 02.09.2022) у цій справі на підставі частини четвертої статті 260, пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки Банком у встановлений судом апеляційної інстанції строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 18.10.2022, зокрема, не подано суду апеляційної інстанції заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
9. В обґрунтування прийнятого рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції послався на таке:
- копія ухвали суду від 18.10.2022 про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана за належною юридичною адресою поштовим зв`язком з рекомендованим повідомленням про вручення та на електронну адресу зазначену в апеляційній скарзі (01004, м. Київ, вул. Пушкінська 42/4/ client@credit-agricole.ua) та отримана АТ "Креді агріколь банк" (поштою) - 31.10.2022 з відміткою "вручено за довіреністю", що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.11.2022 за трек номером 6102271520530, що повернулося на адресу Східного апеляційного господарського суду;
- з урахуванням установленого апелянту строку для усунення недоліків апеляційної скарги, останнім днем строку для виправлення недоліків апеляційної скарги, відповідно до вимог відповідної ухвали суду апеляційної інстанції від 18.10.2022, є 11.10.2022;
- відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день;
- станом на 22.11.2022 (час постановлення даної ухвали) справа з Господарського суду Полтавської області не надійшла, АТ "Креді агріколь банк" не усунені недоліки, зазначені в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022, незважаючи на отримання копії ухвали 31.10.2022, не заявлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в порядку частини другої статті 119 ГПК України до закінчення строку, встановленого судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у цій справі АТ "Креді агріколь банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить оскаржену ухвалу скасувати повністю, а справу передати на новий апеляційний розгляд.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК")
11. АТ "Креді агріколь банк" в касаційній скарзі в якості підстав касаційного оскарження посилається на:
- постановлення оскарженої ухвали із порушенням норм процесуального права, а саме статей 42 119 256 ГПК України та без урахуванням висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, від 28.07.2021 у справі № 756/18099/13-ц, від 12.10.2022 у справі № 369/4180/21;
- ухвалу від 18.10.20222 про залишення апеляційної скарги без руху Банк отримав 20.10.2022 на офіційну електронну пошту, а 31.10.2022 зазначена ухвала отримана Банком на паперовому носії;
- 28.10.2022 (тобто в десятиденний строк визначений ухвалою від 18.10.2022) шляхом направлення рекомендованої кореспонденції поштовим оператором АТ "Укрпошта" (трек № 3600007381920) Банк надіслав до Східного апеляційного господарського суду клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги;
- у відповідності до інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" поштову кореспонденцію (трек № 3600007381920) Східний апеляційний господарський суд отримав 02.11.2022;
- в оскарженій ухвалі Східного апеляційного господарського суду допущено помилку у невірному обчисленні десятиденного строку встановленого ухвалою суду від 18.10.2022, оскільки визначено, що останнім днем строку для усунення недоліків є 11.10.2022;
- оскарженою ухвалою порушено право АТ "Креді агріколь банк" на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, право особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 256 ГПК України.
Узагальнені доводи інших учасників справи
12. Від інших учасників справи відзиви, письмові пояснення на касаційну скаргу не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
13. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених частиною четвертою статті 260 ГПК України, а саме через неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження в строк зазначений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху.
14. Доводи скаржника зводяться до помилковості висновків суду апеляційної інстанції, яким не враховано своєчасне усунення недоліків апелянтом та допущено помилку в кінцевій даті строку для усунення недоліків.
15. Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вирішуючи наведене в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо повноти та своєчасності усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги
16. Частиною першою статті 3 ГПК України унормовано, що судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
17. Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із основних засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи (пункт 8 частини першої цієї статті).
18. Зі змісту цього положення вбачається, що у судах загальної юрисдикції законом визначається такий порядок розгляду судових справ, за яким забезпечується апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, крім випадків, що встановлюються законодавцем шляхом визначення окремих категорій справ, у яких таке оскарження рішення суду не передбачено.
19. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
20. У свою чергу пунктом 8 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засада (принципів) господарського судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
21. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
22. Згідно з висновком, що міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 цієї Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, як наголосив Конституційний Суд України в абзаці першому підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 02.11.2011 № 13-рп/2011, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист.
23. Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
24. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
25. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950.
26. Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене (Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп).
27. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
28. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
29. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
30. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
31. Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
32. Згідно із частиною четвертою статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
33. За змістом частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
34. Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
35. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" від 04.12.1995 ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
36. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).
37. Верховний Суд зазначає, що у рішенні від 09.03.2011 у справі "Буланов та Купчик проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.
38. При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України").
39. Отже, як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
40. Верховний Суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття та/або відмови у відкритті апеляційного провадження, чи повернення апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. Відповідний висновок має бути зроблено із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
41. Верховний Суд також приймає до уваги, що обсяг права на апеляційний перегляд справи, що визначається законом, має гарантувати особі ефективну реалізацію права на судовий захист задля досягнення цілей правосуддя, забезпечуючи захист інших конституційних прав і свобод такої особи. Обмеження доступу до суду апеляційної інстанції, як складової права на судовий захист, можливе лише з обов`язковим дотриманням конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина, а також принципу верховенства права, відповідно до якого держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду, яка забезпечить ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема дасть можливість відновити порушені права і свободи особи та максимально запобігти негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки суду першої інстанції.
42. Важливим елементом справедливого судового розгляду є рівність та змагальність сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами".
43. ЄСПЛ у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).
44. За приписами частини третьої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
45. Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
46. Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
47. Згідно з частиною другою статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
48. Приписами частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України унормовано, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
49. Пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
50. Залишаючи апеляційну скаргу АТ "Креді агріколь банк" на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.08.2022 (повний текст складено та підписано 02.09.2022) у справі № 917/1652/13(917/1320/21) без руху суд апеляційної інстанції встановив, що строк подання апеляційної скарги згідно частини першої статті 256 ГПК України сплив 22.09.2022 виходячи з дати оформлення повного тексту судового рішення - 02.09.2022.
51. Оскільки з апеляційної скаргою до Східного апеляційного господарського суду АТ "Креді агріколь банк" звернулось 29.09.2022, згідно відмітки поштового відділення на конверті, в якому була надіслана апеляційна скарга з додатками суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом пропущено встановлений законом строк на подання апеляційної скарги.
52. Ухвалою від 18.10.2022 Східний апеляційний господарський суд надав АТ "Креді агріколь банк" строк тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
53. Як убачається із змісту доводів касаційної скарги скаржник стверджував про належне та своєчасне виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 подавши 28.10.2022 (тобто в десятиденний строк визначений ухвалою від 18.10.2022) шляхом направлення рекомендованої кореспонденції поштовим оператором АТ "Укрпошта" (трек № 3600007381920) клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги від 28.10.2022 №16211/199, яке у відповідності до інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" Східний апеляційний господарський суд отримав 02.11.2022.
54. Як убачається із матеріалів справи № 917/1652/13(917/1320/21) канцелярією Східного апеляційного господарського суду 08.11.2022 зареєстровано клопотання АТ "Креді агріколь банк" про поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги, яке як слідує із штампу відділення поштового зв`язку АТ "Укрпошта" на конверті в якому надійшло зазначене клопотання було здано для відправки 28.10.2022 (а.с.200-226, т.1).
55. У клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги АТ "Креді агріколь банк" зазначив, що про наявність оскарженого рішення Господарського суду Полтавської області від 23.08.2022 у справі № 917/1652/13(917/1320/21) скаржнику стало відомо 12.09.2022 шляхом отримання повного тексту на офіційну електронну пошту, а оскільки апеляційну скаргу було подано 29.09.2022 (згідно відмітки поштового відділення на конверті в якому була надіслана апеляційна скарга з додатками) апелянт просив поновити строк на подання апеляційної скарги та прийняти її до апеляційного провадження.
56. Апеляційний господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу від 22.11.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження (тобто після отримання та реєстрації клопотання АТ "Креді агріколь банк" про поновлення строку на подання апеляційної скарги), виходив із того, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 18.10.2022, зокрема, не подано суду апеляційної інстанції заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
57. Зміст оскарженої ухвали свідчить про те, що апеляційний господарський суд, відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, не аналізував та не надав жодної оцінки доводам, викладеним у клопотанні АТ "Креді агріколь банк" про поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги від 28.10.2022 № 16211/199, а також не досліджував подані в підтвердження цих доводів докази.
58. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини сьомої статті 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
59. Для застосування правового механізму, передбаченого частинами третьою, четвертою статті 260 та пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, необхідно, насамперед, з`ясувати, чи було апелянтом порушено процесуальні строки звернення до суду, і у випадку такого пропуску строку надати належну оцінку причинам пропуску строку на апеляційне оскарження, з`ясувати, чи є ці причини такими, що об`єктивно перешкоджали подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, коли особа отримала відповідне оскаржуване рішення суду, тобто ознайомилася з його змістом.
60. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на оскарження, суд має перевірити доводи, викладені у клопотанні та оцінити докази, надані скаржником на підтвердження об`єктивної неможливості своєчасного вчинення таких процесуальних дій, і, з урахуванням обставин (підстав) пропуску строку, зробити мотивований висновок стосовно наявності або відсутності правових підстав для його відновлення.
61. Судова колегія акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
62. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
63. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
64. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
65. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
66. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
67. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
68. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
69. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
70. У рішенні ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
71. У рішеннях ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення ЄСПЛ "Хамідов проти Росії").
72. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
73. Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає передчасними висновки апеляційного суду про наявність підстав для застосування судом апеляційної інстанції положень частини четвертої статті 260, пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України та відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Креді агріколь банк" на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.08.2021 у справі № 917/1652/13(917/1320/21).
74. Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції прийняв оскаржену ухвалу за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, знайшли свої підтвердження, а тому ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного господарського суду для надання юридичної оцінки поданому апелянтом клопотанню про поновлення строку на подання апеляційної скарги, і як наслідок встановлення наявності/відсутності поважності причин пропуску строку на її подачу.
75. Відтак, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції наведені приписи не врахував, зазначених процесуальних дій не вчинив, тому дійшов передчасних висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі та повернення апеляційної скарги з посиланням на пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Щодо суті касаційної скарги
76. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про задоволення касаційної скарги в повному обсязі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
77. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
78. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
79. Положеннями частини шостої статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
80. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
81. За наведених вище обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи встановлені судом касаційної інстанції обставини порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскарженої ухвали, а саме відсутність перевірки доводів та надання юридичної оцінки клопотанню апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги чим суд апеляційної інстанції порушив норми статті 236 ГПК України, та внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вважає за необхідне скасувати оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції з переданням матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі з урахуванням викладеного у цій постанові.
Щодо судових витрат
82. Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
83. Згідно із частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
84. Враховуючи, що ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа передається до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду, розподіл судових витрат у справі, зокрема судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 310 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" задовольнити повністю.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 917/1652/13(917/1320/21) скасувати повністю.
3. Справу № 917/1652/13(917/1320/21) передати для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. Г. Пєсков
В. Я. Погребняк