№ 918/565/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/565/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

прокуратури - Гудименко Ю. В.,

позивача - не з`явився,

відповідача 1 - Цимбалюк О. П.,

відповідача 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Рівненської області

у складі судді Войтюка В. Р.

від 22.12.2022 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Савченко Г. І., Дужич С. П., Павлюк І. Ю.

від 28.02.2023

за позовом Виконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби

до Служби автомобільних доріг у Рівненській області; Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід"

про визнання недійсним рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору про закупівлю,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Виконувач обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби з позовом до Служби автомобільних доріг у Рівненській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" про: - визнання недійсним рішення тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Рівненській області у закупівлі UA-2021-07-23-002719-е, яке оформлене протоколом № 323 від 24.09.2021; - визнання недійсним договору № 52 від 12.10.2021, укладеного між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 2 014,0 км (проведення зважування великовагових транспортних засобів (ВВТЗ) пересувними ваговими комплексами) на загальну суму 11 200 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що:

- розроблена Службою автомобільних доріг у Рівненській області тендерна документація на закупівлю UA-2021-07-23-002719-C не містить жодних вимог про необхідну комплектацію пересувних пунктів габаритно-вагового контролю;

- відсутність в тендерній документації чітких вимог до предмету закупівлі створює передумови до відсутності конкуренції, оскільки інші потенційні учасники керуються при вирішенні питання щодо участі у конкретній процедурі закупівлі виключно в залежності від наявних у них матеріалів, обладнання, товарів, послуг, тощо;

- подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" документи для участі у процедурі відритих торгів не можуть свідчити про можливість виконати умови договору та забезпечити надання послуг щодо зважування великовагових транспортних засобів (ВВТЗ) пересувними ваговими комплексами. Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" довідка № 87 від 20 серпня 2021 року про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, що запропоновано для виконання робіт/надання послуг, які є предметом закупівлі містить інформацію про наявність в учасника 2 комплектів автомобільних ваг 030T-AS2-PWIA PORTABLE AXLE SCALE та 2 автомобілів, які перебувають у користуванні на підставі договорів оренди. Однак, тендерна пропозиція учасника не містить підтвердження відповідності комплектації пересувних пунктів габарит но-вагового контролю вимогам, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури № 255 від 28 липня 2016 року.

- недоліки при підготовці замовником тендерної документації, що полягає у відсутності чітких технічних вимог до предмета закупівлі (не зазначено вимоги щодо обов`язкового укомплектування таких пересувних пунктів) призвели до укладення договору про закупівлю з учасником, який не підтвердив можливість належного надання послуг, що закуповуються.

- договір №52 від 12.10.2021 укладений, як договір про надання послуг, але з його змісту вбачається, що останній є договір будівельного підряду.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Рішенням тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Рівненській області від 23 липня 2021 року, яке оформлене протоколом № 260, затверджено тендерну документацію на закупівлю послуг "Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 2014,0 км (Проведення зважування великовагових транспортних засобів (ВВТЗ) пересувними ваговими комплексами)".

23 липня 2021 року Службою автомобільних доріг у Рівненській області опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за вказаним предметом закупівлі.

В подальшому, за результатами розгляду тендерних пропозицій до аукціону допущено 2 учасників, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" з ціновою пропозицією 11 200 000,00 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сипучка-ЮГВ" з ціновою пропозицією 11 250 000,00 грн.

Рішенням тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Рівненській області від 24 вересня 2021 року (протокол № 323) переможцем процедур закупівлі визначено учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" та оприлюднено в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір.

12 жовтня 2021 року між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" було укладено договір № 52, предметом якого є надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 2014,0 км (Проведення зважування великовагових транспортних засобів (ВВТЗ) пересувними ваговими комплексами) (далі - договір).

Відповідно до пункту 4.2 договору ціна договору становить 11 200 000 гривень.

Термін надання послуг визначено з 12 жовтня 2021 року по 31 грудня 2022 року (пункт 5.1 договору).

21 січня 2022 року сторонами підписано додаткову угоду № 4 до договору, якою внесено зміни до пункту 5.1 договору та визначено термін надання послуг з 12 жовтня 2021 року по 31 грудня 2023 року.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.12.2022 у справі № 918/565/22 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою від 28.02.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Рівненської області від 22.12.2022 у справі № 918/565/22.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" в складі пропозиції надало гарантійний лист № 63 від 20 серпня 2021 року, яким гарантує виконання своїх зобов`язань у відповідності до умов тендерної документації, технічної специфікації (додатку № 4), положень проекту договору (додатку № 5) та за ціною за результатами аукціону;

- на вимогу тендерної документації (додатку №2 до Тендерної документації) Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" для документального підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій надало довідку в довільній формі з інформацією про наявність в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій для надання послуг, документи, які підтверджують право користування ваговими комплексами (2 одиниці), копії відповідних свідоцтв про повірку на вагові комплекси (ваги). Так, зокрема, довідка учасника № 87 від 20 серпня 2021 року містить інформацію про наявність 2-х одиниць ваг автомобільних 030T-AS2-PWIA PORTABLE AXLE SCALE. Відповідно до договору оренди № 06/1 від 15 червня 2021 року, укладеного з Фізичною особою - підприємцем Фурман Г.І., Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" передано у строкове платне користування зважувальні прилади - ваги автомобільні 030T-AS2-PW ІА PORTABLE AXLE SCALE в кількості 2 одиниці. В свою чергу, копії поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" свідоцтв про повірку на прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів містять назву приладів 030N-AS2-PWIA;

- судами враховано пояснення Західного офісу Держаудитслужби, відповідно до яких, останній проаналізувавши умови тендерної документації та документи тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" прийшов до висновку про відсутність підстав для проведення моніторингу закупівлі UA-2021-07-23-002719-c, за ознаками, які викладені у листі Рівненської окружної прокуратури № 50-2447вих-22 від 18 травня 2022 року, тобто, про відсутність порушень при проведенні закупівлі;

- доводи прокурора, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" документи для участі у процедурі відкритих торгів не можуть свідчити про можливість виконати умови спірного договору та забезпечити надання послуг щодо зважування великовагових транспортних засобів пересувними ваговими комплексами, спростовуються наступним. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" на виконання вимог договору приступило до проведення зважування великовагових транспортних засобів пересувними ваговими комплексами з участю та в присутності уповноважених працівників Укртрансбезпеки. З моменту укладання договору № 52 від 12.10.2021 відповідач - 2 надавав послуги відповідно до графіків роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на жовтень-листопад 2021 року, затверджених заступником начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, начальником Управління патрульної поліції у Рівненській області ДПП, начальником Служби автомобільних доріг у Рівненській області. За 2021 рік по договору № 52 від 12.10.2021 Службою автомобільних доріг у Рівненській області прийняті та оплачені послуги на загальну суму 280 002,68 грн, що підтверджується формами № КБ-3, КБ-2в, зокрема: актом № 1/219 від 15.11.2021 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року №219 від 15.11.2021; актом № 2/270 від 08.12.2021 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року; довідкою про вартість викопаних, будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року №270 від 08.12.2021 та платіжними дорученнями №145 від 15.11.2021 та № 166 від 08.12.2021;

- договір №52 від 12.10.2021 в розумінні статті 628 Цивільного кодексу України є змішаним договором, що не заборонено законом. У випадку правовідносин між відповідачем - 1 та відповідачем - 2, змішаний договір впорядковує та визначає всі істотні умови договору. Проведення зважування великовагових транспортних засобів відноситься до експлуатаційного утримання автомобільних доріг, яке в свою чергу у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" відноситься до поняття "послуг", тому відповідач - 1 оскаржувану закупівлю відніс до ряду послуг. Разом з тим, зважування великовагових транспортних засобів налічує в собі і роботи. Крім того, перед оплатою наданих послуг важливим є розрахунок трудових витрат у кожному конкретному випадку, тому найбільш прийнятним є складання форм КБ-3, КВ-2в, з метою уникнення втрат бюджетних коштів.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 22.12.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 918/565/22, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 913/152/22 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: відсутній висновок Верховного Суду про можливість укладання договору відповідно до вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" за наслідками проведення закупівлі саме послуг, проте який міститиме у собі елементи договорів про надання послуг, а також виконання робіт (підряду), які не були передбачені тендерною документацією, у контексті прямої заборони, передбаченої частиною 10 статті 3 та частиною 3 статті 41 цього Закону на укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт, послуг до/без проведення відповідної процедури.

Служба автомобільних доріг у Рівненській області (нова назва - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області) подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи в суді касаційної інстанції

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації (пункти 22, 21 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21 (яка прийнята після звернення з касаційною скаргою у цій справі та враховується Судом відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України) сформовано висновок про те, що, якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведення процедури закупівлі 12.10.2021 Служба автомобільних доріг у Рівненській області (як замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" (як виконавець) уклали договір № 52.

З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, позовна вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Рівненській області у закупівлі UA-2021-07-23-002719-е, яке оформлене протоколом № 323 від 24.09.2021, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору). Подібні висновки викладено у постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21.

Отже, Виконувачем обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету обрано неефективний спосіб захисту, який не забезпечить поновлення порушених прав держави, за захистом яких він звернуся до суду.

Обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21 та від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21, пункт 148).

З урахуванням викладеного позовна вимога про визнання недійсним рішення тендерного комітету задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору Суд зазначає наступне.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Частинами 1 і 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Проте згідно з частиною 5 статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 Цивільного кодексу України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).

Разом з тим, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 (яка прийнята після звернення з касаційною скаргою у цій справі та враховується Судом відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України) сформулювала уточнюючий висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України в подібних правовідносинах, а саме:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір № 52 від 12.10.2021, укладений між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід", виконувався сторонами. Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебуд-Захід" надавалися послуги, а Службою автомобільних доріг у Рівненській області прийняті та оплачені послуги на загальну суму 280 002,68 грн.

З урахуванням вищезазначеного, оскільки прокурор у цій справі не заявляв до суду вимогу про застосування наслідків виконання недійсного правочину, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, обраний Виконувачем обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури спосіб захисту прав не є ефективним.

З урахуванням викладеного позовна вимога про визнання недійсним договору задоволенню не підлягає.

Оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, що в свою чергу виключає як необхідність надання Верховним Судом оцінки будь-яким іншим аргументам скаржника, так і необхідність подальшого дослідження підстав для визнання недійсним договору, надання правової оцінки висновкам судів попередніх інстанцій, а відтак у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновку щодо застосування статей 3, 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1- 4 статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, однак помилилися щодо підстав для такої відмови, при мотивуванні в оскаржуваних рішенні та постанові, суд касаційної інстанції зазначає про те, що оскаржувані судові рішення підлягають зміні в частині їх мотивувальних частин з викладенням їх у редакції цієї постанови, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому, в решті, у тому числі і резолютивні частини рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, підлягають залишенню без змін.

7. Розподіл судових витрат

З огляду на зміну судом касаційної інстанції мотивувальної частини рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін їх резолютивної частини, судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини 1 статті 308, статтями 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 22.12.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 918/565/22 змінити, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови, в інший частині - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець