ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 921/530/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Тернопільської області
(суддя - Чопко Ю.О.)
від 20.01.2020
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Якімець Г.Г.; судді: Бойко С.М., Матущак О.І.)
від 31.08.2020
у справі № 921/530/19
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз"
про стягнення 112 166 435, 75 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Болдін В.В., Дудченко В.В.
відповідача - Ловчук М.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення 112 166 435, 75 грн заборгованості, 5 933 089, 87 грн пені та 509 770, 03 грн 3% річних.
1.2. Підставою позову визначено неналежне виконання умов договору транспортування природного газу № 1807000408 від 19.09.2018 в частині оплати виставлених позивачем рахунків за добові небаланси.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2020 позов задоволено, Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" 105 723 575, 85 грн заборгованості, 593 308, 00 грн пені, 509 770, 03 грн три відсотки річних.
2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на встановлений ним факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості природного газу. При цьому місцевий господарський суд задовольнив клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10%.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2020 скасовано, прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову.
2.4. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, виходив з того, що позовні вимоги є недоведеними належними доказами, оскільки в межах судового спору, пов`язаного з вартістю послуг балансування, позивач має обов`язок довести суду належними та допустимими доказами обставини надання/ненадання ним відповідачу таких послуг, обставини обсягу та вартості газу, який він просить суд стягнути з відповідача.
Щодо питання функціонування інформаційної платформи та беззаперечність інформації, наданої з її ресурсів, суд апеляційної інстанції встановив таке.
На офіційному веб-сайті Регулятора НКРЕКП в розділі "Акти перевірок у нафтогазовому комплексі за 2019 рік" міститься інформація про проведення перевірки АТ "Укртрансгаз", оформленої актом № 161 від 19.04.2019, яка є публічною. За результатами перевірки встановлено, що "особистий кабінет Оператора ГРМ в інформаційній платформі не містить вкладку "Створити номінацію", що не дає можливості оператору ГРМ подати номінацію у разі закупівлі природного газу для власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у власника природного газу у віртуальній торговій точці, що не відповідає вимогам абзацу першого пункту 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC, а саме інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом".
У зв`язку із зазначеним, НКРЕКП було прийнято постанову №664 від 26.04.2019 "Про здійснення заходів державного регулювання до AT "Укртрансгаз", відповідно до якої Товариство мало до 20.05.2019 року привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС.
Наведені обставини, за висновками суду апеляційної інстанції, свідчать про те, що Інформаційна платформа оператора ГТС, на якій учасники ринку мали б вчиняти щодобові балансуючі дії, в період до 20.05.2019 року не виконувала своїх функцій належним чином по відношенню до оператора ГРМ. Тому в оператора ГТС в цей період не було передбаченого законодавством інструменту для вчинення щодобових балансуючих дій по відношенню до оператора ГРМ.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2020 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в стягненні 5 334 781, 87 грн, а рішення суду апеляційної інстанції - повністю, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
3.2. Підставою касаційного оскарження Акціонерне товариство "Укртрансгаз" визначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу. Скаржник вважає, що у зв`язку з порушенням норм процесуального права суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та призвело до ухвалення незаконного судового рішення, при тому, що висновок Верховного Суду щодо питання саме такого застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права: ст. 180 ГК України, ст. ст. 203 204 638 642 ЦК України, п. 1 глави 1, п. 2, 6, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, главу 7 розділу III Кодексу ГТС. Посилається на те, що при зменшенні розміру пені на 90 % суд першої інстанції здійснив порушення норм матеріального права, а саме: ст. 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 546 549 550 551 552 610 611 612 ЦК України та ст. ст. 173 174 193 230 231 232 233 ГК України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" зазначає про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. При цьому позивачем не було доведено обсягів природного газу та їх вартості.
Також відповідач просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27.05.2021 у справі № 904/5807/19, в ухвалі від 09.06.2021 у справі № 926/2479/19, а також в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19.
3.4. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало заперечення на клопотання про закриття провадженя у справі. Також від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на адресу суду 29.07.2021 надійшли письмові пояснення, в яких позивач стверджує про те, що відсутність додатків 1, 2, 3 до договору не позбавило відповідача можливості фактичного використання природного газу.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
19 вересня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", що здійснює діяльність на підставі ліцензії НКРЕ на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами (в тексті договору - оператор) та Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (в тексті договору - замовник), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2493 (в тексті договору - Кодекс ГТС), уклали договір №1807000408 транспортування природного газу, відповідно до умов якого, а саме: п.2.1, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Згідно з п. 2.3 договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: -послуга замовленої потужності в точках виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); -послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); -послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
Обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням Додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування) (п.2.4 договору).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п.2.5 договору).
Відповідно до п.2.6 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів (п.2.7 договору).
Згідно з п.2.8 договору Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому, Додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Додатки за №№1, 2 та 3 до договору сторонами не укладено.
У п. 3.1 договору сторони погодили, що оператор зобов`язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених кодексом; виконувати інші обов`язки та користуватися правами, передбаченими Кодексом та чинним законодавством України.
Оператор має право, серед іншого, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором (п.3.2 договору).
Щодо обов`язків замовника, то такі сторонами погоджено у п.4.1 договору, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; здійснювати своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (п.4.2 договору).
Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п.5.1 договору).
Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем /газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п.5.4 договору).
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) (п.5.5 договору).
У п.п.7.1-7.3 договору сторонами погоджено, що вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами договору.
Відповідно до п.9.1 договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а останній купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а останній продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п.9.2 договору).
Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді (п.9.6 договору).
Згідно з п.11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
- за березень 2019 виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 4 116,54079 тис.куб.м. на загальну суму 35 107 783,46 грн;
- за квітень 2019 в розмірі 4 068,09018 тис.куб.м. на загальну суму 31 232 990,61 грн;
- за травень 2019 в розмірі 3 606,4660 тис.куб.м. на загальну суму 29 654 108,97 грн;
- за червень 2019 в розмірі 1 135,79998 тис.куб.м. на загальну суму 9 728 692,81 грн.
На підтвердження наявності у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, позивачем надані односторонні акти та коригуючі акти врегулювання щодобових небалансів, а також довідки позивача про добові небаланси відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, акти приймання-передачі природного газу, оформлені між сторонами за березень, квітень, травень, червень 2019 року, реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи.
Крім цього, у матеріалах справи містяться рахунки №03-2019-1807000408 від 31.03.2019 на суму 35 128 200,21 грн.; №04-2019-1807000408 від 30.04.2019 на суму 31 232 990,61 грн; №05-2019-1807000408 від 31.05.2019 на суму 29 654 108,97 грн; №06-2019-1807000408 від 30.06.2019 на суму 9 728 692,81 грн.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення заборгованості за добові небаланси за період з березня по червень 2019 року згідно з укладеним сторонами договором транспортування природного газу.
5.3. Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного та Господарського кодексів України.
Пунктами 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу газотранспортної системи правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством / оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497.
За пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частин 3, 4 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Суд апеляційної інстанції встановив, що в договорі №1807000408 транспортування природного газу від 19.09.2018 сторони визначили, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням Додатка №1 до цього договору (розподіл потужності) та/або Додатка №2 (розподіл потужності з обмеженнями). Отже, сторони, укладаючи договір, обумовили між собою необхідність документального підтвердження надання усіх послуг за договором (у разі їх надання).
При цьому Додатки №№1, 2, 3 до договору сторонами не укладались, що свідчить про неузгодженість сторонами, на момент укладення договору переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назв ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типу ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальної витрати (об`єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізитів Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (№, дата), як це передбачено Додатками до типового договору.
Перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника, визначається окремим додатком 3 до договору, який є невід`ємною частиною договору. Поряд з тим, у Додатку 3 до договору сторони мали передбачити і максимальну витрату (об`єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов.
Колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що непідписання додатків № 1, 2, 3 до договору не позбавило відповідача можливості фактичного використання природного газу, оскільки саме посилання позивача на можливість використання не є тим аргументом, який може спростувати відсутність врегулювання договірних відносин у спірній частині. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 908/3104/19.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив інші фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору в цій справі та які стали підставою для ухвалення рішення про відмову в позові. Так, додані до позовної заяви односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації. Так само як і коригуючі акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць - такі акти не містять пояснень чому відбулися коригування, тим самим - ставлять під сумнів достовірність інформації, зазначеної в основних актах (аналогічна правова позиція про відсутність у позивача права складати односторонні коригуючі акти про надані послуги викладена у постановах Верховного Суду у справах №927/276/18 від 04.12.2018 року, № 924/447/18 від 10.04.2019 року, №920/344/18 від 12.06.2019 року, №922/1382/18 від 09.10.2019 року.)
При цьому колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норми статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом апеляційної інстанції були враховані відповідні правові позиції на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не як преюдиційні обставини в розумінні частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем не надано документів, які б свідчили про придбання та про використання щодоби для потреб балансування природного газу, шляхом купівлі короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуги балансування.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги є недоведеними належними доказами. Оскільки в межах судового спору, пов`язаного з вартістю послуг балансування, позивач має обов`язок довести суду належними та допустимими доказами обставини надання/ненадання ним відповідачу таких послуг, обставини обсягу та вартості газу, який він просить суд стягнути з відповідача.
Також, з огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи заявника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема в частині дослідження зібраних у справі доказів та встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, а тому доводи касаційної скарги в цій частині, є безпідставними.
5.4. Щодо постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3987/19 від 19.03.2021 справу № 922/3987/19, до розгляду якої зупинявся розгляд у цій справі, колегія суддів бере до уваги, що цією постановою направлено справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у зв`язку з неповним встановленням обставин справи, не дослідження актів врегулювання щодобових небалансів, довідки № 1 про добові небаланси, а також відсутністю встановленої судами попередніх інстанцій правової природи правовідносин, які виникли між сторонами. Водночас у справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, судом апеляційної інстанції надано оцінку одностороннім актам, враховано акт НКРЕКП від 19.04.2019 № 161 щодо діяльності Інформаційної платформи, встановлено правову природу спірних правовідносин.
5.5. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу.
Колегія суддів зауважує, що з огляду на невстановлення судом апеляційної інстанції обставин вчинення балансування та понесення пов`язаних з таким балансуванням витрат, відсутні підстави покладати на відповідача обов`язок з оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 904/5807/19, від 08.06.2021 у справі № 904/5147/19, від 15.06.2021 у справі № 915/2360/19, від 22.06.2021 у справі № 908/3104/19.
Отже, колегія суддів врахувала правову позицію, викладену зокрема в постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 904/5807/19, проте не вбачає підстав для задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Верховним Судом ні у зазначеній постанові, ні в інших згаданих постановах чи ухвалах про закриття провадження у справі не викладався правовий висновок про застосування пункту 1 глави 1, пунктів 2, 6, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, главу 7 розділу III Кодексу ГТС, на не правильне застосування яких посилався скаржник, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи щодо відсутності доказів вчинення позивачем балансування та понесення пов`язаних з таким балансуванням витрат.
5.6. Доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права при зменшенні розміру пені на 90 % колегією суддів відхиляються, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
5.7. Інші доводи касаційної скарги зводяться до оцінки доказів наявних у матеріалах справи, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень Верховного Суду.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.2. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, враховуючи вимоги та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
7. Судові витрати
7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі № 921/530/19 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Кібенко
О. Мамалуй