ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 921/644/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржник (боржник) - Півторак В.М.,
ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" - Микитович М.М.,
арбітражний керуючий - Шимечко А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 (колегія суддів у складі: Гриців В.М. - головуючий, Зварич О.В., Малех І.Б.)
у справі №921/644/21
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад заяви про відкриття провадження у справі
1. У жовтні 2021 року фізична особа ОСОБА_1 (далі - боржник) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
2. Заява обґрунтована тим, що в ході здійснення підприємницької діяльності боржником укладено ряд господарських та кредитних договорів з контрагентами та банківськими установами, внаслідок чого у боржника утворилась заборгованість на загальну суму 28895318,01 грн, яку в нього немає можливості сплатити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3. ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4. ОСОБА_1 під час здійснення підприємницької діяльності уклав такі договори: з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільський м`ясокомбінат" (далі - ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат") договір поставки №1-2112/18 від 21.12.2018; договір поставки №2/0103/19 від 01.03.2019; договір поставки №1-0205/19 від 02.05.2019; ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" право вимоги за договором поставки №1-2112/18 від 21.12.2018 уступило Приватному агропромисловому підприємству "Агропродсервіс"; з ОСОБА_2 договір позики від 14.09.2021; з Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" договір №015/12087/0878876 про надання овердрафту від 17.08.2020; договір №011/12087/00916731 про надання овердрафту від 02.11.2020; з Акціонерним товариством "Альфа-Банк" кредитний договір №PSMB000187/579 від 16.04.2021; кредитний договір №PSMB000191/579 від 26.04.2021; з Товариством з обмеженою відповідальністю "С-М" договір поставки №23 від 10.01.2019; з Приватним підприємством "Омега Тер" договір оренди від 01.01.2021.
5. Загальна сума простроченої заборгованості ОСОБА_1 перед кредиторами становить 28895318,01 грн, а саме: Приватному агропромисловому підприємству "Агропродсервіс" - 2822554,35 грн; ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" - 16129045,54 грн; Акціонерному товариству "Райффайзен Банк" - 2622651,00 грн; Акціонерному товариству "Альфа-Банк" - 5752450,00 грн; Товариству з обмеженою відповідальністю "С-М" - 823564,62 грн; Приватному підприємству "Омега Тер" - 344702,50 грн; ОСОБА_2 - 400350,00 грн.
6. Боржником подано проєкт плану реструктуризації боргів, в якому зазначено, що у зв`язку із важким матеріальним становищем, відсутня можливість для погашення грошових вимог банківських установ та контрагентів.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021, серед іншого, відкрито провадження у справі №921/644/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича.
8. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 .
9. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" зазначило, що заява боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство не підтверджена належними доказами, строки виконання зобов`язань боржника перед рядом товариств ще не настали або заявником не визначені (зокрема і щодо строку виконання зобов`язань перед ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат"). Також ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" зауважило на тому, що боржник є фізичною особою-підприємцем, який у цьому статусі здійснює господарську діяльність і саме Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат". У зв`язку з цим ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" вважало, що суд відповідно до приписів ч. 4 ст. 119 КУзПБ повинен був відмовити у відкритті відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 за відсутністю підстав для цього.
10. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 скасовано і прийняти нове рішення, яким відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
11. Постанова мотивована тим, що договори, якими боржник обґрунтовує наявність заборгованості перед іншими особами, він укладав не як фізична особа ОСОБА_1 , а як ФОП ОСОБА_1 , який продовжує перебувати у статусі фізичної особи-підприємця. Відповідно, прострочені зобов`язання перед кредиторами за названими договорами могли виникнути саме у ФОП ОСОБА_1
12. У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що передбачені ч. 2 ст. 115 КУзПБ підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 відсутні, що в силу положень ч. 4 ст. 119 КУзПБ є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
13. Боржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 залишити без змін.
14. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції боржник зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
15. Боржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правовий висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 254 ГПК України, ст.ст. 23 25 45 47 КУзПБ, викладений у постановах від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14, від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, від 04.03.2021 у справі №908/1059/19, від 25.02.2021 у справі №910/16477/19, від 14.01.2021 у справі №905/1633/19, а також не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.07.2018 у справі №686/19162/15-ц про те, що суб`єктом права власності визнається саме фізична особа, тоді як правовий статус підприємця для фізичної особи не впливає на правовий режим майна, що перебуває у її власності.
16. Так, боржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду, відповідно до яких особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов: подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 КУзПБ); розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду (ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ); визнання вимог таких кредиторів, що формалізуються у судовому рішенні господарського суду - ухвалі (ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ).
17. Крім того, на думку боржника, висновок Західного апеляційного господарського суду про необхідність відкриття справи про неплатоспроможність саме ФОП ОСОБА_1, а не фізичної особи ОСОБА_1 , є неправильним, оскільки наявність або відсутність статусу фізичної особи-підприємця не впливає на обов`язок фізичної особи сплатити грошові зобов`язання, які виникли у неї як підприємця.
18. Боржник акцентує увагу на тому, що КУзПБ не передбачено окремої процедури неплатоспроможності ФОП від фізичної особи, у зв`язку з нероздільним зв`язком між даними правовими статусами фізичної особи, уся відмінність полягає, у надсиланні ухвали про відкриття провадження Державному реєстратору.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
19. ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" подало відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
20. ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" вважає, що КУзПБ (ст. 113) розмежовує боржників у справах про неплатоспроможність на боржників - фізичних осіб, і боржників - фізичних осіб-підприємців. Однак, оскільки КУзПБ не містить критеріїв такого розмежування, тому в даному випадку слід керуватися нормами, що регулюють правовідносини, з яких виникла відповідна заборгованість, тоді як ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця і саме при здійсненні підприємницької діяльності уклав господарські та кредитні договори.
21. Крім того, ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" звертає увагу, що на час звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 продовжував і на даний час продовжує здійснювати господарську діяльність як ФОП.
22. Щодо права на оскарження ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" зазначає, що описова частина зазначеної ухвали містить список кредиторів ОСОБА_1 серед яких ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" на суму боргу 16129045,54 грн, отже ухвала Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021, якою відкрито провадження у справі №921/644/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 суттєво обмежує права ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" так як фактично позбавляє його можливості стягувати заборгованість з ФОП ОСОБА_1 в примусовому порядку.
23. 27 червня 2022 року арбітражний керуючий Шимечко А.Я. подав відзив на касаційну скаргу, в якому він просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 залишити без змін.
24. Однак, враховуючи, що відзив поданий до Верховного Суду поза межами строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 30.05.2022 (до 15.06.2022), він залишається без розгляду відповідно до ст. 118 ГПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
25. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні постанови про скасування ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат", яке не було залучено до участі у справі.
26. Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
27. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
28. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
29. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
30. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
31. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
32. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та КУзПБ.
33. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
34. Частина 1 ст. 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
35. Частиною 5 ст. 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
36. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, поряд з цим відповідні зміни до ГПК України внесені не були.
37. З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
38. Верховний Суд виходить з того, що при застосуванні судом норм ГПК України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність, з урахуванням ч. 3 ст. 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 №4-зп (у справі за конституційним зверненням Барабаша Олександра Леонідовича щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у пункті 55.26 постанови від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
39. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
40. Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, а також у постановах від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14, від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, від 04.03.2021 у справі №908/1059/19, від 25.02.2021 у справі №910/16477/19, від 14.01.2021 у справі №905/1633/19, на які посилається боржник у касаційній скарзі.
41. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
42. Так, відповідно до ст. 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
43. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
44. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
45. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 45 КУзПБ.
46. Нормами даної статті встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
47. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
48. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
49. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
50. У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, та зазначає таке.
51. Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т.ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
52. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).
53. За приписами ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.
54. Отже, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
55. Лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (ст. 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, ст. 44 ГПК України) (п. 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
56. При цьому, зазначені висновки було сформовано Верховним Судом щодо здійснення процедури ліквідації юридичних осіб, водночас, Верховний Суд зауважує на доцільності врахування зазначеного принципу також при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб, враховуючи, що відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
57. Верховний Суд враховує посилання боржника у касаційній скарзі на висновки у вказаних вище постановах Верховного Суду та вважає, що наведені висновки не були враховані судом апеляційної інстанцій під час ухвалення ним постанови, що оскаржується.
58. У цій справі ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" не має статусу конкурсного кредитора або іншого учасника справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , тобто не є учасником цієї справи.
59. Верховний Суд зазначає, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення ст. 254 ГПК України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
60. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
61. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
62. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.
63. Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
64. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи.
65. Пунктом 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
66. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст.ст. 258 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
67. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
68. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №925/1600/16.
69. Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (п. 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 по справі №921/730/13-г/3).
70. Відповідно до наявних матеріалів справи ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 , на яку ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" подало апеляційну скаргу. Відповідно до змісту наявної у справі апеляційної скарги, ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" не обґрунтовувало яким чином судом першої інстанції вирішено питання про його права та обов`язки під час постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
71. Верховний Суд наголошує, що у світлі наведених вище норм особа, яка не брала участі у справі (не залучена до участі у справі) та вважає що її права були порушені судовим рішенням, звертаючись в порядку ст. 254 ГПК України з апеляційною скаргою на судове рішення повинна довести, що рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
72. Верховний Суд враховує, що у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" зазначає, що описова частина зазначеної ухвали містить список кредиторів ОСОБА_1 , серед яких є ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" на суму боргу 16129045,54 грн.
73. Водночас, апеляційний господарський суд під час перегляду наведеної ухвали не вирішував питання, які права, інтереси та (або) обов`язки порушені/не порушені ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" цією ухвалою суду і яким чином зазначення в описовій частині ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 списку кредиторів ОСОБА_1 , серед яких є ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат", впливає на права та обов`язки цієї юридичної особи.
74. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
75. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі судове рішення апеляційного господарського суду не можна вважати правомірними та обґрунтованим.
76. Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
77. Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме ст.ст. 13 86 236 269 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності у ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
78. Отже, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не встановив тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, та не надав їм належної правової оцінки, тому дійшов передчасного висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за апеляційною скаргою ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат".
79. При цьому, інші доводи касаційної скарги, які стосуються підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції по суті вирішення спору, зокрема щодо наявності або відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 , Верховним Судом не розглядаються, оскільки до вирішення судом апеляційної інстанції питання наявності/відсутності у ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство, вони є передчасними.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
80. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
81. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
82. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 310 ГПК України).
83. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, а тому враховуючи допущені порушення норм процесуального права, з урахуванням повноважень апеляційного суду, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
84. Під час нового розгляду справи, суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, надати оцінку наведеним вище обставинам та з`ясувати правовий статус ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" у справі про банкрутство, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в контексті впливу цього судового рішення на права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
Судові витрати
85. Частиною 14 ст. 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
86. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №921/644/21 скасувати.
3. Справу №921/644/21 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді О. Банасько
В. Пєсков