ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 922/2639/21 (922/4972/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
за участю представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Колісніченка А.С.,
керуючий реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражний керуючий Тищенко Оксана Іванівна взяла участь у судовому засіданні особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу керуючого реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Тищенко Оксани Іванівни за вх. № 5398/2023
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2023
у складі колегії суддів: Россолова В.В., Гетьмана Р.А., Хачатрян В.С.,
у справі № 922/2639/21 (922/4972/21)
за позовом ОСОБА_3
до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_4
про визнання недійсним правочину
в межах справи № 922/2639/21
про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено низку питань, основним з яких є питання, чи поширюються процесуальні гарантії, що випливають з клопотання, поданого в основному провадженні у справі про банкрутство, про можливість розгляду справи за відсутності учасника на позовне провадження, що розглядається у межах такого провадження у справі про банкрутство (без подачі клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі позовного провадження).
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. Позивач - ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , в якому просила суд: 1) визнати недійсним договір позики від 05.10.2021, укладений між ОСОБА_4 (позикодавець), з однієї сторони, та ОСОБА_2 й ОСОБА_1 (позичальники), з іншої сторони, на суму 2 843 000 грн; 2) стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь позивача усі понесені судові витрати; 3) витребувати у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 оригінал договору позики від 05.10.2017 та оригінал додаткової угоди по договору позики від 02.05.2019 для долучення до матеріалів судової справи.
Розгляд справи судами.
3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі № 922/2639/21 (922/4972/21) позовну заяву ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину залишено без розгляду в порядку п. 4 частини 1 статті 226 ГПК України
4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що: 1) позивач не забезпечив явку уповноваженого представника у підготовчому засіданні двічі, а саме: у судові засідання 28.03.2023 та 02.05.2023; 2) при розгляді спору по суті позивач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 30.05.2023; 3) про поважні причини неявки в судові засідання позивач суд не повідомив, хоча, позивач належним чином був повідомлений судом про місце та час розгляду позовної заяви; 4) позивач не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
5. 13.07.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 та справу № 922/2639/21 (922/4972/21) направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що залишаючи без розгляду позов ОСОБА_3 за наведених підстав та за існування обставин, що свідчать про бажання та наміри представника взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, питання про що судом належним чином не вирішено та не повідомлено позивача, суд першої інстанції припустився неправильного застосування п. 4 частини першої статті 226 ГПК України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
7. 02.08.2023 (в електронній формі, згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису) керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражним керуючим Тищенко Оксаною Іванівною подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі № 922/2639/21 (922/4972/21).
8. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження у цій справі, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права - не повідомлено касатора про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції. Крім того, стверджує, що неправильно було застосовано положення статті 197 ГПК України стосовно права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. На думку скаржника, позивач повинен був подати суду у справі позовного провадження в межах справи про банкрутство клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Процесуальні аспекти касаційного розгляду.
9. У день судового засідання до суду касаційної інстанції надійшло клопотання представника позивача адвоката Конюшка Д.Б. про перенесення розгляду справи на інший час з огляду на участь в іншій справі (цивільне провадження) в іншому суді. При цьому представник позивача вказує, що клопотання подає у справі № 922/2639/21.
10. Судова колегія відмовляє у задоволенні цього клопотання, оскільки адвокат Конюшок Д.Б. не вказав, чиї саме (кого з учасників справи) інтереси він представляє у справі № 758/9142/19, не надав відповідні документи такого представництва, як того вимагає стаття 62 ЦПК України.
11. Також судова колегія зауважує, що явка представників учасників справи у судове засідання у суді касаційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.
12. Крім того, особливу увагу колегія суддів звертає на те, що фактично адвокатом подано клопотання не у справі, що нині переглядається. Так, судовою колегією розглядається справа № 922/2639/21 (922/4972/21) позовного провадження у межах справи про банкрутство, а не основна справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 № 922/2639/21, які є автономними справами, про що описано буде нижче.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
13. Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, виходив з такого.
21.03.2023 представником позивача адвокатом Конюшко Д.Б. на електронну адресу Господарського суду Харківської області у справі № 922/2639/21 подано клопотання про проведення усіх засідань в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Вказане підтверджується даними Діловодства спеціалізованого суду.
Оскільки розгляд спору у справі № 922/4972/21 здійснюється в межах справи № 922/2639/21, від заявника не потребується додаткового зазначення повного номеру судової справи, в межах якої здійснюється подання такої заяви.
Тобто, представник ОСОБА_3 скористався своїм правом, передбаченим частиною першою статті 197 ГПК України, та подав до місцевого господарського суду заяву про участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Проте, вказане клопотання судом першої інстанції не розглядалося та не вирішувалося, відповідна ухвала за результатами його розгляду не постановлялася, що призвело до незабезпечення місцевим господарським судом участі представника позивача у судовому засіданні 30.05.2023 у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав та не надало можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості.
15. Судова колегія не погоджується з цими висновками з огляду на таке.
16. Зокрема, колегія суддів погоджується з доводом скаржника про неналежне його повідомлення судом апеляційної інстанції про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції.
17. Так, 03.07.2023 ухвалою Східного апеляційного господарського суду, серед іншого, розгляд справи відкладено на 13.07.2023.
18. Водночас, копію цієї ухвали суд апеляційної інстанції направив скаржнику 12.07.2023, а отримано це поштове відправлення було лише 14.07.2023 (підтверджено відтиском штемпеля поштового відділення), тобто коли судове засідання вже відбулося.
19. Згідно з положеннями пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою, що і мало місце у цій справі, як це описано вище.
20. Водночас, судом апеляційної інстанції зроблені неправильні висновки і стосовно порушення судом першої інстанції права сторони на захист з огляду на нереалізацію права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
21. Так, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2023 у справі № 920/162/23 дійшла таких висновків:
"46. Водночас, процедура банкрутства (неплатоспроможності) є унікальним процесом, що включає в себе низку процедур і послідовних та сукупних процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у разі неплатоспроможності боржника.
47. Ця спеціальна процедура, на відміну від позовного провадження, поєднує в собі як розгляд сукупності питань, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, що розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
48. Тож, вирішуючи питання співвідношення спеціальних і загальних норм, слід розмежовувати, що у справі про банкрутство здійснюється розгляд основного провадження, в ході якої вирішуються специфічні питання, притаманні саме процедурі банкрутства, так і в її межах здійснюється розгляд справ позовного провадження за участю боржника (відокремлене позовне провадження у межах справи про банкрутство).
49. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві такі групи.
50. Перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.
51. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.
52. Хоч ці справи позовного провадження і розглядаються в межах справи про банкрутство, процесуально вони автономні від непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються з моменту відкриття і до ухвалення остаточного рішення лише правилами позовного провадження, встановленими у ГПК України, як про це зазначено у частині третій статті 7 КУзПБ."
22. Беручи до уваги ці висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, колегія суддів зауважує про помилковість позиції суду апеляційної інстанції, яка викладена так - що оскільки розгляд спору у справі № 922/4972/21 здійснюється в межах справи № 922/2639/21, від заявника не потребується додаткового зазначення повного номеру судової справи, в межах якої здійснюється подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
23. Як вже зазначалося, судом першої інстанції було залишено позов без розгляду з огляду на те, що:
- позивач не забезпечив явку уповноваженого представника у підготовчому засіданні двічі, а саме: у судові засідання 28.03.2023 та 02.05.2023;
- при розгляді спору по суті позивач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 30.05.2023;
- про поважні причини неявки в судові засідання позивач суд не повідомив, хоча, позивач належним чином був повідомлений судом про місце та час розгляду позовної заяви;
- позивач не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
24. Надаючи оцінку такому рішенню суду першої інстанції, судова колегія зазначає таке.
25. Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
26. Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
27. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
28. За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
29. Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
30. Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
31. Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
32. Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
33. Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
34. Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.
35. Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
36. Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
37. У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
38. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
39. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
40. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
41. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.
42. Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
43. Зазначений правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 904/9282/21.
44. За встановленої судом першої інстанції процесуальної поведінки позивача, про що описано в пункті 23 цієї постанови, було зроблено цілком правильний висновок про залишення позову у цій справі без розгляду.
45. За таких обставин, на переконання колегії суддів, ухвала суду першої інстанції відповідає закону.
46. Відтак, це зумовлює скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви у цій справі.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
47. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
48. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
49. Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження, а судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Тому касаційну скаргу керуючого реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Тищенко Оксани Іванівни слід задовольнити, постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 у справі № 922/2639/21 (922/4972/21) - скасувати, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у цій справі - залишити в силі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 301 308 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу керуючого реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Тищенко Оксани Іванівни за вх. № 5398/2023 задовольнити.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 у справі № 922/2639/21 (922/4972/21) скасувати, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 залишити в силі.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік