26.01.2023

№ 922/2817/18 (910/1119/16)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року

м. Київ

Cправа № 922/2817/18 (910/1119/16)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Банаська О.О., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представників:

Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Кушнір Л.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" - Гриньковського С.П., Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста" - Пінчука Ю.А., ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Астер" арбітражний керуючий Гусак Ю.М. прийняв участь у судовому засіданні особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022

у складі колегії суддів: Гребенюк Н.В., Слободіна М.М., Шутенко І.А.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Астер"

до Державного підприємства "Сетам", Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання недійсними торгів, визнання недійсним та скасування протоколу торгів, визнання незаконним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання незаконним та скасування свідоцтва

у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Астер"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності підстав для визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки, а також визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію права власності за переможцем торгів.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

2. 13.01.2012 між ПАТ "Європейський газовий банк" (банк) та ТОВ "Мега Астер" (позичальник) був укладений кредитний договір № 506-130112, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію.

3. 28.09.2012 між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Мега Астер" був укладений договір іпотеки № 1048-280912/І в забезпечення кредитного договору від 31.05.2012 № 578-310512, предметом якого є об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, площею 2 250 кв.м, готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 68.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 (рішення Господарського суду міста Києва набрало законної сили 27.07.2012). Зазначений об`єкт розташований на земельній ділянці площею 0,3403 га, кадастровий номер земельної ділянки: 72:478:003.

За домовленістю сторін, станом на дату укладення даного договору загальна вартість предмету іпотеки складає 50 002 650 грн; на строк дії даного договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця (п. 1.4. договору).

4. У зв`язку з невиконанням ТОВ "Мега Астер" зобов`язань за кредитним договором № 506-130112 ПАТ "Європейський газовий банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення грошових коштів.

5. 27.04.2015 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/6025/15-г позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Мега Астер" на користь ПАТ "Європейський газовий банк" 5 919 290,66 доларів США заборгованості за кредитом, 703 737,88 доларів США заборгованості за відсотками.

6. 15.05.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

7. 28.05.2015 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання наказу від 15.05.2015 № 910/6025/15-г, виданого Господарським судом міста Києва, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та встановив боржнику семиденний строк для самостійного виконання рішення.

8. ТОВ "Мега Астер" рішення в самостійному порядку виконано не було.

9. 28.05.2015 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Мега Астер" у межах суми заборгованості та виконавчого збору (т. 2, а.с. 22-23).

10. 11.06.2015 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у межах виконавчого провадження №47696259 складений акт опису та арешту майна № 4, відповідно до якого описано і накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, площею 2 250 м2, готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 68 (т. 2, а.с. 58-59).

11. 21.07.2015 ПАТ "Єврогазбанк" звернулося у межах виконавчого провадження № 47696259 з клопотанням, в якому просило призначити ЗАТ "Консалтингюрсервіс" експертом, суб`єктом оціночної діяльності для участі у даному виконавчому провадженні (т. 2, а.с. 115-116).

12. Із метою визначення вартості вказаного нерухомого майна державним виконавцем 09.09.2015 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (т. 2, а.с. 121-122).

13. 17.11.2015 до Міністерства юстиції України надійшов звіт, виконаний 21.09.2015 суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання ЗАТ "Консалтингюрсервіс" в особі Грицаєнко М.Ю., про вартість належного боржникові нерухомого майна - об`єкту незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, загальною площею 2 250 кв.м, готовністю 18%, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 68. Згідно звіту ринкова вартість майна станом на 17.09.2015 склала 5 911 162 грн (без урахування ПДВ) (т. 2, а.с. 124-152).

14. 23.11.2015 виконавцем направлено на адресу, зокрема, ТОВ "Мега Астер" лист від 20.11.2015 № 15949-0-33-15/20-1/19 з копією звіту про оцінку майна, які отримані останнім 25.11.2015, а також роз`яснено, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня находження повідомлення (т. 2, а.с. 176-177).

15. 11.12.2015 від ТОВ "Мега Астер" до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли заперечення на звіт про оцінку майна (т. 2, а.с. 190-191).

16. 11.12.2015 виконавець звернувся до ДП "Сетам" із заявкою на реалізацію арештованого майна у ВП № 47696259, де дату проведення торгів призначено на 13.01.2016.

17. ДП "Сетам" було прийнято відповідну заявку на реалізацію арештованого майна та призначена дата та час електронних торгів.

18. Повідомлення про проведення електронних торгів ДП "Сетам" були розміщені оголошення в газеті "Час Київщини" від 25.12.2015 № 49 та в газеті "Метро com.ua" від 23.12.2015 № 100 про проведення прилюдних торгів з реалізації об`єкту незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 68, із зазначенням інформації про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та інше.

19. 18.12.2015 постановою державного виконавця доручено провести ТОВ "Канзас Ріал Естейт" рецензування звіту про оцінку майна, виконаного 21.09.2015 ЗАТ "Консалтингюрсервіс".

20. Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (Товариство з обмеженою відповідальністю "Канзас Ріал Естейт") для участі у виконавчому провадженні в частині рецензування звіту про оцінку майна.

21. Згідно з рецензією, складеною 30.12.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Канзас Ріал Естейт" на звіт про оцінку майна, виконаний 21.09.2015 суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ЗАТ "Консалтингюрсервіс" про вартість належного боржникові нерухомого майна - об`єкту незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, загальною площею 2 250 кв.м, у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки (т. 2, а.с. 230-239).

22. 11.01.2016 Державним виконавцем складено повідомлення про проведення рецензування звіту про оцінку майна.

23. 13.01.2016 ДП "Сетам" проведено електронні торги, результат яких оформлено протоколом № 139702 (т. 2, а.с. 244).

За результатом електронних торгів переможцем визнано ТОВ "Веста Центр", з ціновою пропозицією 5 911 162 грн.

24. 21.01.2016 продане на електронних торгах майно - об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином і кафе, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 68, зареєстровано на праві власності за переможцем торгів - ТОВ "Веста Центр", про що державним реєстратором - приватним нотаріусом Немм О.В. - внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

25. 15.01.2016 державним виконавцем сторонам виконавчого провадження, зокрема ТОВ "Мега Астер", надіслано повідомлення про проведення рецензування звіту про оцінку майна від 11.01.2016, де роз`яснено, що у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення (т. 2, а.с. 241-242).

Подання до суду позову.

26. 26.01.2016 ТОВ "Мега Астер" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про визнання електронних торгів, що відбулися 13.01.2016, з продажу лота № 116662, а саме: об`єкту незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе загальною площею 2 250 кв.м, готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68 та належить ТОВ "Мега Астер" на праві власності, такими, що проведені з порушеннями чинного законодавства; визнання незаконним та скасування: протоколу електронних торгів від 13.01.2016 № 139702, акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2016 № 47696259/9, свідоцтва, виданого Немм О.В. - приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 50 від 21.01.2016.

27. Позовні вимоги мотивовані тим, що торги проведені із порушенням вимог статей 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження", п.п. 1-3 Тимчасового порядку проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5 (далі - Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, Тимчасовий порядок), оскільки результати проведеної рецензії на звіт про оцінку майна було направлено вже після проведення електронних торгів з продажу майна, про проведення яких боржник не був повідомлений належним чином.

28. 03.03.2016 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до ТОВ "Мега Астер" про усунення перешкод у користуванні майном, в якій позивач за зустрічним позовом просив суд усунути перешкоди у володінні та користуванні майном - об`єктом незавершеного будівництва - адміністративно-виставковим будинком з магазином та кафе загальною площею 2 250 кв.м, готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68.

Розгляд справи судами.

29. Справа судами розглядалася неодноразово.

30. 15.06.2016 рішенням Господарського суду міста Києва, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 у справі № 910/1119/16, відмовлено у задоволенні первісного позову ТОВ "Мега Астер"; відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Веста Центр".

31. 07.12.2016 постановою Вищого господарського суду України у справі № 910/1119/16 рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 у справі за № 910/1119/16 в частині вирішення первісного позову скасовано і справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті судові рішення залишено без змін. У зазначеній постанові Вищого господарського суду України визначено, що для правильного вирішення справи необхідно: а) встановити, яке основне зобов`язання забезпечене спірним майном, що було реалізовано на торгах, і з`ясувати, чи має право державний виконавець відповідно до вимог Законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження" передавати на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, яка не забезпечена іпотекою, на реалізацію майно боржника, що є предметом іпотеки для забезпечення виконання кредитного зобов`язання іншою особою; б) з метою з`ясування реальної вартості майна на момент проведення прилюдних торгів про "обговорення питання призначення у справі відповідної судової експертизи", оскільки позивач був позбавлений свого права на оскарження оцінки, визначеної за результатами рецензування, а порушення щодо оцінки майна можуть вплинути на результати торгів і права та законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, якщо дійсно буде встановлено, що початкова ціна предмета іпотеки є значно заниженою.

32. 19.02.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/1119/16 замінено учасника справи - третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", також залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста" до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

33. 08.07.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/1119/16 справу за позовом ТОВ "Мега Астер" до Державного підприємства "Сетам" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста", Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста") про визнання торгів недійсними та скасування свідоцтва направлено за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи № 922/2817/18 про банкрутство ТОВ "Мега Астер".

34. 25.01.2022 рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/2817/18 (910/1119/16) у задоволенні позову відмовлено.

35. При цьому суд виходив з того, що:

- подання позивачем нинішнього позову суперечить порядку виконання судового рішення, і позивач, відповідно, мав би вдатися до окремого способу захисту у межах виконавчого провадження по справі № 910/6025/15-г (справа про стягнення з ТОВ "Мега Астер" на користь ПАТ "Європейський газовий банк" боргу). При цьому боржник у межах виконавчого провадження - ТОВ "Мега Астер" - пропустив 10-денний строк для подачі заперечень на звіт щодо оцінки майна, до 05.12.2015 такі заперечення не надав, а тому 10.12.2015 Департаментом ДВС Мін`юсту правомірно була подана заявка до ДП "Сетам" на реалізацію арештованого майна;

- реалізований на електронних торгах об`єкт незавершеного будівництва не можна вважати предметом іпотеки за договором від 28.09.2012 № 1048-2809/1, укладеного між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Мега Астер", оскільки передача в іпотеку об`єкту незавершеного будівництва суперечить положенням статті 16 Закону України "Про іпотеку"; спірні прилюдні торги проводилися при здійсненні виконавчого провадження саме за наказом від 15.05.2015 № 910/6025/15-г (про стягнення заборгованості з ТОВ "Мега Астер" за кредитним договором від 13.01.2012 № 506-130112), а об`єкт торгів становив предмет договору іпотеки від 28.09.2012 № 1048-2809/1, укладеного між банком та боржником для забезпечення виконання ТОВ "Ті-Ей-Бі АВІА ГРУП" кредитного договору від 31.05.2012 № 578-310512, тому державний виконавець у відповідності до вимог та положень Законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження" був наділений правом передачі вказаного майна на реалізацію в порядку проведення електронних торгів з метою виконання рішення суду;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі № 910/11896/15 за позовом ПАТ "Європейський газовий банк" до ТОВ "Мега Астер" було встановлено, що у зв`язку із реалізацією предмета іпотеки на електронних торгах, які відбулись 13.01.2016, майно: об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 68, не є предметом іпотеки за договором іпотеки та за кредитним від 31.05.2012 договором № 578-310512, укладеним між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Мега Астер".

- доводи позивача щодо наявності у нього порушеного права на оскарження результатів оцінки вартості майна та, як наслідок, реалізацію об`єкту незавершеного будівництва за заниженою ціною, є необґрунтованими, оскільки боржником був пропущений 10-денний строк для подачі заперечень на звіт щодо оцінки майна; станом на дату прийняття рішення у справі звіт про оцінку майна від 21.09.2015, проведений ТОВ "Консалтінгюрсервіс", є чинним, вартість нерухомого майна, зазначена в звіті в розмірі 5 911 162 грн підтверджена рецензією ТОВ "Канзас Ріал Естейт" від 30.12.2015; ані звіт, ані рецензія на звіт про оцінку майна не скасовані та не визнані недійсними в судовому порядку;

- наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестхолліс Веста" до місцевого господарського суду висновок експерта від 01.04.2020 № 463 не відповідає вимогам процесуального закону щодо належності доказів, оскільки здійснений на підставі даних, які на момент проведення виконавчих дій не були актуальні, а саме: кількісні та якісні показники недобудови не відповідають правоустановлюючим документам, фактичному стану об`єкту на момент проведення торгів, а також не відображають врахування технічного стану елементів та конструкцій недобудови, яка не була належним чином законсервована;

- враховуючи досліджену судом першої інстанції сукупність обставин, за яких були проведені спірні електронні торги, відсутні підстави вбачати порушення принципу добросовісності учасниками та організаторами цих торгів, тому позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстави своїх вимог, а обраний ним спосіб захисту є неналежним, що у сукупності є підставою для відмови у позові.

36. 09.08.2022 постановою Східного апеляційного господарського суду (повний текст складено 15.08.2022) рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволено позов ТОВ "Мега Астер". Визнано електронні торги, що відбулися 13.01.2016 з продажу лоту № 116662, а саме: об`єкту незавершеного будівництва - адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе загальною площею 2 250 кв.м, готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68 та належить ТОВ "Мега Астер" на праві власності, такими, що проведені з порушенням чинного законодавства. Визнано недійсним та скасовано протокол електронних торгів від 13.01.2016 № 139702. Визнано незаконним та скасовано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2016 № 47696259/9. Визнано незаконним і скасовано свідоцтво, видане Немм О.В. - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстроване в реєстрі за № 50 від 21.01.2016.

37. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що:

- надання особі десятиденного строку для можливості реалізації права на оскарження у судовому порядку оцінки майна, визначеної, у тому числі, за рецензуванням такого звіту, є обов`язковим, що зумовлене метою об`єктивного визначення вартості об`єкту продажу та можливості найбільш справедливого задоволення вимог як боржника, так і стягувача;

- державний виконавець направив ТОВ "Мега Астер" повідомлення про результати рецензії на звіт про оцінку майна від 11.01.2016 лише 15.01.2016, тобто вже після проведення електронних торгів з продажу майна (13.01.2016), що підтверджується фіскальним чеком оператора поштового зв`язку, наявного в матеріалах справи (т.2, а.с. 241- 242);

- організатор торгів прилюдних електронних торгів, окрім опублікування принаймні в двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів, зобов`язаний повідомити іпотекодавця (позивача у справі) письмово про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна. Натомість доказів, які б підтверджували виконання організатором торгів обов`язку щодо письмового повідомлення боржника про проведення торгів матеріали справи не містять;

- висновки суду першої інстанції про можливість реалізації права на оскарження оцінки майна в строк до 05.12.2015 не відповідають встановленим обставинам справи, оскільки ціна об`єкту продажу у випадку незгоди з нею стороною виконавчого провадження та призначення рецензування звіту визначається саме за результатами такого рецензування, а законодавцем у імперативному порядку встановлено право сторони виконавчого провадження, у тому числі боржника, оскаржити таку оцінку до суду відповідно до абз. 3 п. 2 розд. 2 Тимчасового порядку. У даному випадку, а саме за умови реалізації майна боржника та набуття переможцем торгів права власності на таке майно, звернення боржника зі скаргою на рішення та дії державного виконавця, у тому числі в порядку оскарження результатів оцінки майна та ініціювання позову щодо стягнення збитків, не здатні забезпечити повернення речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Астер" на відповідне майно, тому такий спосіб є не тільки не ефективним, а й породжує виникнення нових судових процесів та утруднення відновлення порушених прав боржника;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 у справі № 910/1119/16 було призначено судову експертизу. Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було надано оцінки доцільності проведення відповідної експертизи та не встановлено факт відповідності або суперечності визначеної вартості предмету електронних торгів, тобто не було виконано у повній мірі вказівки Вищого господарського суду України; ініціювання проведення відповідної експертизи вартості об`єкту незавершеного будівництва на стадії апеляційного перегляду справи не забезпечить дотримання принципу розумного розгляду справи та у будь-якому випадку не спростує висновків суду апеляційної інстанції щодо невідповідності проведених спірних торгів вимогам Закону України "Про виконавче провадження", Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів;

- приписи Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без наявності відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

38. Додатково суд апеляційної інстанції вважав безпідставним повне відхилення судом першої інстанції висновку оціночно-будівельної експертизи від 01.04.2020 № 443, здійсненої судовим експертом Лісніченко С.В. (повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок), за результатами якої вартість об`єкта торгів станом на момент їх оцінки 17.09.2015 складала 76 212 386 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи осіб, які подали касаційну скаргу.

39. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги ТОВ "Веста Центр" (переможець торгів) та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в яких скаржники просять скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 922/2817/18 (910/1119/16).

40. При цьому ТОВ "Веста Центр" посилалося на порушення судом апеляційної інстанції пункту 2 Розділу ІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів щодо належної передачі об`єкту нерухомості на реалізацію 10.12.2015 (щодо обов`язковості дотримання державним виконавцем 5 робочих днів на передачу на реалізацію у разі відсутності заперечень сторін проти оцінки); презумпцію правомірності звіту про оцінку майна та рецензії внаслідок відсутності їх оскарження у судовому порядку; безпідставність висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів оскарження оцінки зі сторони позивача (недобросовісність позивача, оскільки той не звертався зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця); невідповідність постанови суду апеляційної інстанції висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України № 6-1884цс15 від 18.11.2015, № 3-242гс16 від 06.04.2016, № 6-2988цс16 від 13.04.2016 та № 6-1981цс16 від 12.10.2016.

41. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України посилався на невиконання судом апеляційної інстанції вказівки Вищого господарського суду України у цій справі щодо необхідності надати оцінку щодо погашення спірною нерухомістю боргу, який не був забезпечений такою нерухомістю як іпотекою за наявності договору іпотеки, за яким саме цим майном забезпечувалося інше зобов`язання; порушення судом апеляційної інстанції частини третьої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV з урахуванням встановленого судами факту надсилання 20.11.2015 повідомлення про оцінку позивачеві; порушення (неврахування) пункту 2 Розділу ІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів щодо належної передачі об`єкту нерухомості на реалізацію 10.12.2015 (щодо обов`язковості дотримання державним виконавцем 5 робочих днів на передачу на реалізацію у разі відсутності заперечень сторін проти оцінки); неправильне застосування пункту 11 розділу ІХ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів щодо реалізації предмету іпотеки, оскільки на думку скаржника, у цьому випадку скаржник має направити акт про реалізацію майна лише організатору торгів.

42. Окремо скаржник наголошував на відсутності впливу отримання скаржником повідомлення про рецензування після проведення торгів на результати самих торгів; презумпції правомірності звіту про оцінку майна та рецензії допоки вони не визнані недійсними у судовому порядку; безпідставності скасування акту про реалізацію, оскільки він вичерпав свою дію з моменту підписання; безпідставності скасування рішення суду першої інстанції з огляду на обізнаність позивача з фактом передачі спірної нерухомості на реалізацію; безпідставності висновків суду апеляційної інстанції з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів оскарження оцінки зі сторони позивача у порядку, передбаченому ГПК України; факті повідомлення позивача державним підприємством "Сетам" про час і місце проведення торгів.

43. Додатково скаржник наголошував на невідповідності прийнятого судом апеляційної інстанції рішення висновкам, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі № 826/12872/18 щодо права оскаржити оцінку у порядку оскарження дій виконавця.

Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційні скарги.

44. До Верховного Суду надійшли відзиви від ліквідатора ТОВ "Мега Астер" арбітражного керуючого Гусака Ю.М. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на касаційні скарги ТОВ "Веста Центр" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в яких з посиланням на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права наведено прохання залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

45. Водночас від ТОВ "БЦ-Веста" надійшов відзив на касаційні скарги ТОВ "Веста Центр" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому підтримано доводи касаційних скарг та наведено прохання задовольнити касаційні скарги, скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

46. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

47. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

48. Тому щодо питання своєчасності передачі державним виконавцем ДП "Сетам" документів для проведення торгів і внесення відомостей про торги до системи суд зауважує наступне. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в один і той саме день - 11.12.2015 до органу ДВС надійшли заперечення ТОВ "Мега Астер" щодо звіту про оцінку майна і того ж дня державний виконавець передав належні для проведення торгів документи ДП "Сетам" і вніс відповідні відомості про торги до системи. Суд касаційної інстанції відкидає посилання скаржників на те, що відповідна заявка Департаментом ДВС Міністерства юстиції України була підготовлена та внесена до системи 10.12.2015, оскільки такі твердження касаційної скарги суперечать встановленим судами першої та апеляційної інстанції обставинам, а питання про внесення описки до прийнятих судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій не приймалося.

49. При цьому суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

50. Судова колегія відзначає, що у цій справі предметом спору є законність проведення електронних торгів з продажу нерухомості, належної позивачеві, у межах виконавчого провадження по виконанню судового рішення про стягнення з позивача заборгованості за кредитом в умовах, коли:

- Вищим господарським судом України у постанові від 07.12.2016 про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанцій у цій справі надано вказівку встановити, яке основне зобов`язання забезпечене спірним майном, що було реалізовано на торгах, і з`ясувати чи має право державний виконавець відповідно до вимог Законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження" передавати на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, яка не забезпечена іпотекою, на реалізацію майно боржника, що є предметом іпотеки для забезпечення виконання кредитного зобов`язання іншою особою;

- зазначена нерухомість одночасно з належністю позивачеві (боржникові у виконавчому провадженні по стягненню заборгованості за кредитом) була предметом іпотеки як предмет майнової поруки перед тим же кредитором - ПАТ "Європейський газовий банк";

- передача спірної нерухомості на торги (11.12.2015) відбувалася у день отримання органом виконавчої служби заперечень позивача (боржника у виконавчому провадженні) щодо звіту про оцінку майна (11.12.2015);

- рецензування звіту про оцінку майна здійснювалося паралельно з продовженням процедури електронних торгів;

- відсутнє оскарження позивачем (боржника у виконавчому провадженні) звіту про оцінку або рецензії.

51. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

52. Положеннями статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов`язані з призначенням суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

53. Згідно з частиною першою статті 47 Закону України "Про іпотеку" організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону.

54. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів державний виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує і направляє до відповідного структурного підрозділу головного територіального управління юстиції у місті Києві та областях, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби (далі - регіональний орган державної виконавчої служби), для проведення реалізації майна такі документи:

1) копію виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідку державного виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

2) копію акта опису й арешту майна;

3) копії документів, що характеризують майно, та копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або право користування майном;

4) копії документів, що підтверджують вартість майна (експертний висновок, акт оцінки майна);

5) у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, - довідку про розмір частки державної власності в статутному фонді підприємства-боржника та копію повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника;

6) інші необхідні документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (зі змінами).

У разі звернення стягнення на майно, яке знаходиться на території областей, що беруть участь в експерименті, та в місті Києві в межах виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, документи передаються державним виконавцем цього відділу начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У разі проведення рецензування звіту про оцінку майна зазначені документи готуються та направляються (передаються) не пізніше трьох робочих днів з дня закінчення 10-денного строку на оскарження у судовому порядку сторонами виконавчого провадження оцінки, визначеної за результатами рецензування такого звіту.

На момент направлення зазначених документів рухоме майно повинно бути передано на зберігання Організатору, крім випадків, коли це майно не може бути передано на зберігання Організатору з об`єктивних причин (верстати, механізми, устаткування тощо).

55. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов ТОВ "Мега Астер", виходив з того, що:

56. Судова колегія погоджується з цими висновками та зазначає, що аналіз наведених вище положень Закону України "Про виконавче провадження", Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів свідчить, що надання особі десятиденного строку для можливості реалізації права на оскарження у судовому порядку оцінки майна, визначеної, у тому числі, за рецензуванням такого звіту, є обов`язковим, що зумовлене метою об`єктивного визначення вартості об`єкту продажу та можливості найбільш справедливого задоволення вимог як боржника, так і стягувача. Установлені обставини справи свідчать про те, що позивач був позбавлений свого права на оскарження оцінки, визначеної за результатами рецензування, а процедура проведення прилюдних електронних торгів не відповідала вимогам Закону України "Про виконавче провадження", Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів і Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

57. При цьому, надаючи відповідь на доводи касаційних скарг, судова колегія зауважує таке.

58. Щодо необхідності виконання вказівки Вищого господарського суду України, сформульованої у постанові від 07.12.2016.

Так, направляючи справу на новий розгляд, касаційний суд у постанові від 07.12.2016 зазначив, що для правильного вирішення справи необхідно встановити, яке основне зобов`язання забезпечене спірним майном, що було реалізовано на торгах, і з`ясувати чи має право державний виконавець відповідно до вимог Законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження" передавати на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, яка не забезпечена іпотекою, на реалізацію майно боржника, що є предметом іпотеки для забезпечення виконання кредитного зобов`язання іншою особою.

Із цього приводу Верховний Суд зауважує наступне.

За загальним правилом, сформульованим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 923/971/19 (п. 7.1.10.), встановлено, що норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.01.2019 у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18).

Крім того, як зазначалося вище, у зазначеній постанові Вищого господарського суду України вказано, що для правильного вирішення справи необхідно: а) встановити, яке основне зобов`язання забезпечене спірним майном, що було реалізовано на торгах, і з`ясувати, чи має право державний виконавець відповідно до вимог Законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження" передавати на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, яка не забезпечена іпотекою, на реалізацію майно боржника, що є предметом іпотеки для забезпечення виконання кредитного зобов`язання іншою особою; б) з метою з`ясування реальної вартості майна на момент проведення прилюдних торгів про "обговорення питання призначення у справі відповідної судової експертизи", оскільки позивач був позбавлений свого права на оскарження оцінки, визначеної за результатами рецензування, а порушення щодо оцінки майна можуть вплинути на результати торгів і права та законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, якщо дійсно буде встановлено, що початкова ціна предмета іпотеки є значно заниженою. Щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без наявності відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя слід зазначити наступне. У постанові Верховного Суду України від 26.11.2014 у справі № 6-174цс14 щодо правовідносин сторін, які мали місце у 2012 році, зазначено, що в разі, коли прилюдні торги проводились на виконання рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки було відсутнє, то при вирішенні судом питання щодо наявності чи відсутності порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону № 898-ІV до спірних відносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XІV (далі - Закон № 606-XІV) та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5. Така практика є нерелевантною до правовідносин у цій справі, оскільки реалізація предмета іпотеки мала місце у 2019 році за іншого правового регулювання спірних відносин. У постанові від 18.11.2015 у справі № 6-28цс15 Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування в подібних правовідносинах положень статей 52, 54 Закону № 606-XІV про те, що норми Закону № 606-XІV допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без наявності відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 923/971/19 констатовано (п. 7.1.26), що у даному випадку вбачається фактичний відступ Верховного Суду України від його правової позиції, викладеної в постанові від 26.11.2014 у справі № 6-174цс14, відповідно до висновків мотивувальної частини постанови Верховного Суду України в постанові від 18.11.2015 у справі № 6-28цс15. За таких обставин Верховний Суд вважає за доцільне констатувати виконання вказівки Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 07.12.2016 щодо з`ясування чи має право державний виконавець відповідно до вимог Законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження" передавати на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, яка не забезпечена іпотекою, на реалізацію майна боржника, що є предметом іпотеки для забезпечення виконання кредитного зобов`язання іншою особою.

59. Щодо посилання скаржників на невідповідність постанови суду апеляційної інстанції постановам Великої Палати Верховного Суду щодо права (фактично необхідності) оскаржити оцінку у порядку оскарження дій виконавця як передумови для задоволення позову Верховний Суд зазначає наступне.

Дійсно у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 821/197/18, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16 зроблено висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Водночас слід зауважити таке. Статтею 58 Закону України "Про іпотеку" у редакції, що діяла на час проведення спірних торгів, було врегульовано двоетапність процедури оцінки: безпосередньо оцінка як визначення вартості майна боржника, а також рецензування звіту про оцінку майна. Обидва цих інститути охоплюються в розумінні релевантної редакції Закону України "Про виконавче провадження" стадією оцінки майна, що випливає з назви статті 58 цього Закону "Визначення вартості, оцінка майна боржника". У межах справ № 821/197/18, № 308/12150/16 Велика Палата Верховного Суду ВП ВС вирішувала питання юрисдикції і у розрізі цього зробила відповідні висновки. У нинішній же справі питання юрисдикції не виникає, а виникає питання ефективності оскарження акту оцінки у тому випадку, коли стадія оцінки ще не закінчилася (оскільки не закінчено етап рецензії), натомість електронні торги вже призначено. Верховний Суд звертається до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.01.2021 у справі № 2-а-13964/08/1570 щодо того, що ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

При цьому ефективний спосіб захисту повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (п. 8.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20). Додатково суд звертається до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 26.10.2022 у справі № 210/2257/19 (п. 19), згідно з яким суддівський розсуд треба спрямовувати на оптимальні вибір варіанту розв`язання спірного питання, пошук необхідної юридичної норми, її розуміння й інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин конкретної справи (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.33) і від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 96)). У даному випадку це означає, що саме подання позову про визнання недійсним електронних торгів є ефективним способом захисту. Зворотна логіка щодо необхідності спочатку оскаржити оцінку очевидно призводить потім до необхідності окремого оскарження електронних торгів у окремому проваджені. При цьому суд зважає на встановлений Великою Палатою Верховного Суду підхід щодо необхідності визнання недійсним договору, укладеного за результатами електронних торгів (постанова від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20), натомість зауважує, що у даному випадку договір за результатами електронних торгів не укладався, що учасниками справи не оспорюється.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі № 826/12872/18 суди досліджували питання оскарження звіту, складеного 09.07.2018, тобто після набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, який у своєму тексті (стаття 57) передбачає рецензування лише для окремого випадку - у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 821/197/18, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц, на які посилається Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, розглядалося питання юрисдикції безвідносно до дати проведення оцінки, що визначає нерелевантність посилання скаржників на ці постанови у розрізі встановлених у цій справі обставин.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 826/12574/18 йдеться про звіт про оцінку майна від 17.07.2018, тобто також про звіт, що його було здійснено за іншого правового регулювання, аніж оцінка у нинішній справі.

60. Щодо посилань ТОВ "Веста Центр" на практику Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеної на підтвердження позиції скаржника, слід зауважити наступне.

У Постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12 Верховний Суд України встановив, що при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно було встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів. У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі №3-242гс16 суд розглядав позовні вимоги, обґрунтовані зокрема тим, що електронні торги відбулися з порушенням положень статей 58, 62 Закону № 606-XIV, оскільки початкову ціну предмета реалізації станом на 13 травня 2014 року встановлено на підставі звіту про оцінку майна від 19.05.2014 року, який станом на 02.09.2015 - дату проведення електронних торгів - був нечинним, у зв`язку з тим, що між датою підписання звіту та датою електронних торгів пройшло більше шести місяців. При цьому Верховний Суд України зазначив, що у разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб`єкта оціночної діяльності у передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності та є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п`ята статті 58, частина третя статті 62 Закону № 606-XIV, частина друга статті 43 Закону України "Про іпотеку"); проведення електронних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Натомість у нинішній справі не встановлено обставин утрати чинності звіту про оцінку майна, а одним з основних питань є законність проведення торгів під час незакінченої оцінки - на етапі рецензування, що визначає нерелевантність посилання скаржника за зазначену судову практику.

61. У постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15 суд зазначив, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Натомість у даному випадку торги відбулися при незакінченій оцінці предмету продажу, оскільки редакція Закону України "Про виконавче провадження", що діяла на час спірних торгів, визначала рецензування як один з етапів оцінки. Водночас неправильність оцінки може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц). З аналогічних підстав Верховний Суд не приймає посилань скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 367/6231/16-ц, в якій суд зазначив (п. 46), що для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

62. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо правильного висновку про те, що встановлені господарським судом у справі № 911/1882/15 обставини щодо правомірності дій державного виконавця з проведення оцінки майна не підлягають повторному встановленню та дослідженню у даній справі, у зв`язку з чим правильно та обґрунтовано відхилив посилання позивача на порушення вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" під час реалізації майна на спірних електронних торгах. Тобто у даній справі мав місце повторний розгляд питання щодо законності торгів, що суттєво відрізняє справу від нинішньої справи.

63. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що сам по собі факт неналежного повідомлення особи (зокрема, стягувача) про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Натомість Верховний Суд у нинішній справі погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо порушення прав скаржника з огляду на те, що торги відбулися при незакінченій оцінці предмету продажу, що визначає нерелевантність посилання скаржника на зазначену постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

64. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14 при направленні справи на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що ні судом першої, ні апеляційної інстанцій не було враховано доводи АТ "Укрсоцбанк" щодо порядку та виду оформлення результатів спірного аукціону та відповідність такого оформлення результатів аукціону приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Водночас сама сутність порушень, коло осіб аукціону, що здійснюється у межах провадження у справі про банкрутство, є суттєво відмінними від торгів, що проводяться у межах виконавчого провадження.

65. У постанові від 26.09.2019 у справі № 11/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу про визнання недійсним аукціону, проведеного у межах процедури банкрутства, та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено та не надано правової оцінки діям ліквідатора щодо проведення аукціону з продажу майна боржника цілісним майновим комплексом, чи є така реалізація обґрунтованою, чи відповідає меті ліквідаційної процедури та аукціону по суті (продаж майна за найвищою ціною), не порівняли ціну стартову та ціну фактичну. Суд касаційної інстанції знову звертає увагу, що сама сутність порушень, коло осіб аукціону, що здійснюється у межах провадження у справі про банкрутство, є суттєво відмінними від торгів, що проводяться у межах виконавчого провадження.

66. Інші посилання ТОВ "Веста Центр" на неврахування судової практики касаційної інстанції стосовно недослідження судом апеляційної інстанції питання порушення права позивача проведенням торгів є безпідставними, оскільки в оскарженій постанові апеляційний суд відзначив, що проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, яка є значно нижчою дійсної ринкової вартості спірного майна на час проведення торгів, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів; ціна, за якою майно реалізується на торгах, безпосередньо впливає на обсяг зобов`язань боржника, які будуть погашені під час виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень, що свідчить про порушення його прав спірним правочином.

67. Щодо процедури повідомлення позивача про проведення рецензування звіту про оцінку майна Верховний Суд зауважує, що згідно з практикою Верховного Суду України (постанова від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15) встановлено, що загальний зміст поняття "повідомлення" передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Верховний Суд у цій частині не вбачає підстав для відступлення від зазначеної позиції та констатує порушення органом державної виконавчої служби порядку проведення торгів, а саме пункту 2 розділу ІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Водночас у постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Аналогічні по суті висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц. У нинішній справі дії державного виконавця по направленню позивачеві повідомлення про проведення рецензування 15.01.2016 при умові, що: а) самі електронні торги відбулися 13.01.2016; б) згідно з законом витрати по рецензуванню покладаються на позивача та підривають довіру позивача до дій державного виконавця та держави в цілому у межах конкретного виконавчого провадження та безумовно свідчать про порушення законних інтересів позивачів у частині необхідності оплатити етап виконавчого провадження (рецензування) за відсутності будь-якого, навіть гіпотетичного, впливу результатів такого етапу на торги як такі. Водночас дії державного виконавця у даному випадку суперечать й принципу "розумної обачності" (постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2022 у справі № 450/4257/20) як фундаментальної складової процедури виконання судового рішення, згідно з яким у розрізі нинішньої справи на державного виконавця покладається обов`язок забезпечити можливість для учасників виконавчого провадження отримання всіх істотних документів у межах виконавчого провадження та обов`язок забезпечити зрозумілий та передбачуваний перехід від однієї стадії виконавчого провадження (оцінка майна боржника) до іншої (торги).

68. Щодо доводів касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про безпідставність визнання незаконним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2016 № 47696259/9, так як він не створює жодних наслідків для учасників спірних правовідносин, судова колегія зазначає наступне.

69. Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42- 44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45- 47).

70. Пунктом 4 Розділу ІХ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів встановлено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги або акт про реалізацію предмета іпотеки і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

71. Пунктом 8 Розділу ІХ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів встановлено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

72. Згідно з пунктами 3.7.-3.8. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 в редакції, яка діяла станом на 13.01.2016, свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, видається нотаріусом на підставі копії складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником органу державної виконавчої служби.

73. При цьому в акті реалізації предмета іпотеки має бути зазначено, що реалізація предмета іпотеки відбулась із дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку"; назва організатора прилюдних торгів, дата і місце їх проведення; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; прізвище, ім`я, по батькові (назва юридичної особи), адреса покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, внесена за придбане нерухоме майно; прізвище, ім`я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса; відомості про документ, що посвідчував право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, крім випадків передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку.

74. Відтак, документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане нерухоме майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги або акта про реалізацію предмету іпотеки у розумінні вимог Закону України "Про іпотеку".

75. Тому незадоволення судом вимоги про визнання незаконним та скасування акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2016 № 47696259/9 не призведе до повного поновлення прав позивача, зважаючи на його інтереси та обставини цієї справи, оскільки підриватиме принцип юридичної визначеності долі проданого на визнаних недійсними торгах майна, а подача нотаріусу копії складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником органу державної виконавчої служби, слугуватиме підставою для повторної видачі нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

76. Тому відхиляються доводи касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про безпідставність визнання незаконним та скасування акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2016 № 47696259/9.

77. Доводи скаржників щодо презумпції правомірності звіту про оцінку майна та рецензії допоки вони не визнані недійсними у судовому порядку, обізнаності позивача з фактом передачі спірної нерухомості на реалізацію та факту повідомлення позивача державним підприємством "Сетам" про час і місце проведення торгів жодним чином не спростовують наявності порушень положень статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" при проведенні торгів та правильності ухваленого судом апеляційної інстанції рішення.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

78. У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційних скаргах доводи не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції. Тому касаційні скарги ТОВ "Веста Центр" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягають залишенню без задоволення, а оскаржена постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат.

79. У зв`язку з тим, що судова колегія відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, Суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 301 308 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі № 922/2817/18 (910/1119/16) залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Картере