№ 922/3108/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3108/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - прокурор відділу Збарих С.М. (посв. №054812 від 14.01.2020),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019

у справі № 922/3108/13

за заявою ОК "ЖБК "Зелений квартал"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2013 Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Зелений квартал" звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство, яка ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.07.2013 прийнята до розгляду.

15.05.2013 голова ліквідаційної комісії ОК "ЖБК "Зелений квартал" звернувся до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС Харківської області з проханням провести перевірку у зв`язку із ліквідацією юридичної особи, про що свідчить відповідний лист ОК "ЖБК "Зелений квартал" з відміткою ДПІ у Дзержинському районі про прийняття кореспонденції 15.05.2013 за вх.№16667/10. До вказаного листа додано заяву форми №8-ОПП про припинення платника податків.

Постановою Господарського суду Харківської області від 07.08.2013 визнано ОК "ЖБК "Зелений квартал" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

16.08.2013 в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом.

12.11.2013 ліквідатором повідомлено ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ХО ДПС про визнання ОК "ЖБК "Зелений квартал" банкрутом, а також про закінчення ліквідаційної процедури станом на 16.10.2013.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2013 у даній справі затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано юридичну особу ОК "Житлово-будівельний кооператив "Зелений квартал"; визнано вимоги ФОП Павлової Ю.М. в сумі 5000,00 грн та ФОП Зац О.С. в сумі 5000,00 грн погашеними; провадження у справі припинено; зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, якi здiйснювали облiк, вiдповiдне повiдомлення про зняття юридичної особи з облiку.

Прокуратура Харківської області (заявник) звернулася до Господарського суду Харківської області із заявою від 09.11.2016 № 05/1-1361 вих16 про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2013 у справі №922/3108/13 за нововиявленими обставинами, у якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.11.2013 у справі №922/3108/13 та призначити справу до нового розгляду.

Заява обґрунтована тим, що на момент винесення ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута прокуратурі та суду не було відомо та не могло бути відомо про існування у боржника дебіторської заборгованості та її врахування судом мало б наслідком не затвердження ліквідаційного звіту.

Заявник вказував, що прокуратурою Харківської області при вивченні правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території м.Харкова, встановлено, що на підставі рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.06.2010 №151/10 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування" ОК "ЖБК "Зелений квартал" передано у власність земельні ділянки з кадастровими номерами 6310136300:16:013:0044, 6310136300:16:013:0042, 6310136300:16:013:0046, 6310136300:16:013:0045, на виконання якого останньому видані державні акти на право власності на ці земельні ділянки.

02.11.2016 прокуратурою були витребувані податкові звіти ОК "ЖБК "Зелений квартал" про використання коштів неприбуткових установ та організацій за 2011-2012 роки, відповідно до яких доходи з інших джерел, які підлягають оподаткуванню, у кооперативу відсутні, податкові зобов`язання не враховувались.

Прокуратура зазначала, що відомості щодо відчуження нерухомого майна, зокрема, земельних ділянок не були предметом дослідження у попередніх судових розглядах. Водночас ці дані містять інформацію, яка є матеріально-правовим фактом, що має значення для правильного вирішення спору. Враховуючи наявність порушення інтересів держави щодо невжиття заходів щодо стягнення податків до бюджету з боку ГУДФС у Харківській області, у органу прокуратури виникає обов`язок щодо здійснення представництва інтересів держави.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 задоволено заяву Прокуратури Харківської області про перегляд ухвали суду від 14.11.2013 за нововиявленими обставинами; скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.11.2013; ухвалено нове судове рішення; відмовлено у затвердженні ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу; призначено звіт ліквідатора до розгляду в судовому засіданні.

Ухвала місцевого господарського суду із посиланням на статті 2 230 320 321 325 ГПК України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", статтю 157 Податкового кодексу України, мотивована тим, що прокуратурою встановлений факт відчуження ОК "ЖБК "Зелений квартал" земельних ділянок на суму 17530400,00 грн з умовою розстрочки платежів на п`ять років з моменту підписання договорів купівлі-продажу. Про існування дебіторської заборгованості та заборгованості по сплаті податків не було відомо органам прокуратури та суду, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для перегляду ухвали місцевого господарського суду від 14.11.2013 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута за нововиявленими обставинами.

Також, суд зазначив, що у прокурора виникло право звернення до суду у зв`язку з порушенням інтересів держави щодо невжиття заходів по стягненню податків до бюджету з боку Головного управління ДФС у Харківській області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 у справі №922/3108/13 скасовано та прийнято нове рішення. В задоволенні заяви Прокуратури Харківської області про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2013 у справі №922/3108/13 за нововиявленими обставинами відмовлено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.11.2013 у справі №922/3108/13 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що:

- обставини, на які посилається прокуратура Харківської області у своїй заяві, за своєю правовою природою не є нововиявленими в розумінні статті 320 ГПК України, оскільки не характеризуються наявністю необхідних ознак існування нововиявлених обставин, а є доказами, які оцінюються в сукупності з іншими доказами в порядку статті 86 ГПК України, та які не були своєчасно подані до суду, що виключає можливість перегляду судового рішення в порядку статті 320 ГПК України;

- заява Прокуратури Харківської області про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2013 у справі №922/3108/13 за відсутності належних доказів здачі Прокуратурою Харківської області на пошту чи передання іншим відповідним засобом зв`язку, подана з пропуском присічного трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 321 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) та частини 1 статті 113 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017);

- Прокуратура Харківської області не є учасником даної справи і, відповідно до положень процесуального законодавства, не має особливого статусу та не наділена повноваженнями, зокрема, щодо звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у порядку іншому, ніж передбачений статтею 321 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В касаційній скарзі заступник прокурора Харківської області просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2019.

В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статей 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», статті 1, частини восьмої статті 41, статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 53 73 75 86 116 236 237 320 ГПК України, а також не повне з`ясування обставин.

На думку прокурора, хоча прокуратура області не була учасником справи №922/3108/13 про банкрутство ОК ЖБК «Зелений квартал», враховуючи наявність порушень інтересів держави щодо невжиття заходів стягнення податків до бюджету з боку Головного управління ДФС у Харківській області, на який відповідно до вимог статей 19-1 41 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення прокуратури до суду), покладено обов`язок щодо здійснення контролю за повнотою та своєчасністю сплати суб`єктами господарювання податків та обов`язкових платежів, у органу прокуратури виник обов`язок щодо здійснення представницької діяльності.

Скаржник зазначає, що судом не надано належну оцінку доводам та доказам прокурора про звернення із заявою про перегляд ухвали суду першої інстанції від 14.11.2013 в межах трирічного строку, відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 32 ГПК України; не враховано, що істотна обставина- відомості щодо відчуження нерухомого майна, зокрема, земельної ділянок, не була предметом дослідження при попередньому судовому розгляді, не була встановлена судом та не була відома прокуратурі.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не подали, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огороднік К.М. (головуючий), Ткаченко Н.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.12.2019, відкрито касаційне провадження у справі №922/3108/13 за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та зупинити провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 912/2385/18.

Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2020 поновлено касаційне провадження у справі №922/3108/13 за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, розгляд касаційної скарги призначено на 12.08.2020.

У зв`язку з відпусткою судді Банаська О.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/3108/13 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.08.2020.

12.08.2020 в судовому засіданні оголошено перерву у справі № 922/3108/13 з розгляду касаційної скарги заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 до 09.09.2020.

У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/3108/13 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.09.2020.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 300 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.01.2020 № 460-IX), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Частиною 6 статті 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до положень статті 29 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час звернення прокурора із заявою) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 53 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017, яка діяла на час розгляду заяви про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно статті 112 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.

В статті 113 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) закріплено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Відповідно до частини 2 даної статті, строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв`язку з нововиявленими обставинами обчислюється, зокрема, у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 113 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі, якщо заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

На підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 (набрав чинності 15.12.2017) вказані Кодекси викладено в новій редакції, в тому числі й Господарський процесуальний кодекс України.

Частиною 1 статті 320 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 321 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частин 2 і частини 3 даної статті, з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Прокуратура Харківської області не визначає коли їй стало відомо про наявність рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування" від 23.06.2010 №151/10 та про укладення договорів купівлі-продажу від 18.02.2013 та від 19.02.2013, за якими ОК "ЖБК "Зелений квартал" відчужило земельні ділянки, що належали йому на праві власності на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №148262, серії ЯК №148261, серії ЯЛ №148260, серії ЯЛ №148259, що, відповідно, унеможливлює встановлення судом дотримання Прокуратурою Харківської області строку, визначеного статтею 113 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), статтею 321 ГПК України (в редакції від 15.12.2017) на звернення з заявою про перегляд ухвали місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами.

Водночас, судом апеляційної інстанції зазначено, що Прокуратура Харківської області мала достатній обсяг повноважень та можливість дізнатись про кожну з обставин, наведених у заяві про перегляд ухвали місцевого господарського суду з моменту їх виникнення та протягом розгляду справи про банкрутство ОК "ЖБК "Зелений квартал", а саме: щодо рішення Харківської міської ради - з дати його прийняття, шляхом прийняття участі у засіданні ради або надання відповідного запиту та проведення перевірки щодо законності рішення Харківської міської ради; щодо договорів купівлі-продажу - з дати внесення їх до Єдиного державного реєстру правочинів; щодо додержання кооперативом податкового законодавства - у будь-який час при здійсненні прокурорського нагляду, який здійснювали органи прокуратури у відповідності до Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент укладення спірних правочинів та розгляду справи про банкрутство кооперативу); щодо припинення юридичної особи - з дати опублікування відомостей у Спеціальному друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" про прийняття засновниками ОК "ЖБК "Зелений квартал" рішення про припинення юридичної особи (25.04.2013), з дати публікації в офіційному друкованому засобі масової інформації "Голос України" відомостей про визнання банкрутом ОК "ЖБК "Зелений квартал" (16.08.2013).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 113 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), вимоги якої кореспондуються зі статтею 321 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Тобто, встановлений наведеними процесуальними нормами трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 113 цього Кодексу та пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Господарського суду Харківської області у справі №922/3108/13, яка є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, постановлена 14.11.2013. Отже, останнім днем подання заяви про її перегляд за нововиявленими обставинами є 15.11.2016.

Судом апеляційної інстанції, з посиланням на положення пункту 2.1.9 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 N28, п. 2.2.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 N30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 N 25), встановлено, що на заяві Прокуратури Харківської області від 09.11.2016 №05/1-1361вх16 проставлений реєстраційний штамп місцевого господарського суду, в якому зазначено дату надходження документа - 17.01.2017, при цьому відсутнє розпорядження керівника апарату суду про неможливість реєстрації вказаної заяви у день її надходження.

За відсутності належних доказів здачі Прокуратурою Харківської області на пошту чи передання іншим відповідним засобом зв`язку заяви про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2013 у справі №922/3108/13, зважаючи на те, що вказана заява зареєстрована місцевим господарським судом 17.01.2017, суд апеляційної інстанції встановив, що днем подання такої заяви є 17.01.2017, що свідчить про те, що заява подана з пропуском присічного трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 321 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) та пунктом 1 частини 1 статті 113 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Доводи касаційної скарги про те, що із заявою про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2013 прокуратура звернулась 09.11.2016, з посиланням в якості доказів на копію квитанції "Скорая Курьерская АЯ Помощь", колегією суддів відхиляються.

Вказаний доказ був предметом дослідження суду апеляційної інстанції, який керуючись положеннями статей 73 76 91 ГПК України дійшов висновку, що вказана копія квитанції є неналежним та недопустимим доказом звернення Прокуратури Харківської області до Господарського суду Харківської області саме 09.11.2016 та саме з цією заявою.

Апеляційний господарський суд встановив, що з вказаної копії квитанції не вбачається, що на адресу суду направлялась саме заява Прокуратури Харківської області про перегляд ухвали місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами; не визначено яким чином здійснюється доставка, зокрема: з описом вкладення, з повідомленням чи іншим чином; не визначено платника за здійснену доставку та форму оплати. У графі: "поручение" зазначено: " справа №922/3108/13"; копія квитанції "Скорая Курьерская АЯ Помощь" жодним чином не засвідчена.

Крім того судом апеляційної інстанції зазначено, що у вказаній квитанції вказано про надіслання відправлення 09.11.2016 та отримано Господарським судом Харківської області 04.01.2017, тобто відправлення, здійснене у межах міста Харкова, доставлялось у місце призначення 1 місяць 26 днів. Тоді як, відповідно до п.п. 4.1.1 п.4.1 розділу 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 12.12.2007 №1149 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за N 1383/14650, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Відтак, доводи про скаржника про не належну оцінку доводам та доказам прокурора про звернення із заявою в межах трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 321 ГПК України, спрямовані на заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи та переоцінку доказів у ній, що згідно приписів частини 2 статті 300 ГПК України перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Крім того, апеляційний господарський суд дослідив обставин, на які прокуратура посилається як на нововиявлені, та встановив, що ці обставини не містять обов`язкових трьох умов, які необхідні для визначення їх нововиявленими та про які неодноразово зазначав Верховний Суд у постановах від 24.10.2019 у справі №27/89б, від 04.11.2019 у справі №910/4521/14, від 18.09.2019 у справі №904/4861/15, у справі №916/1228/18, від 24.09.2019 у справі 924/182/15, у постанові Верховного суду України від 13.05.2015 у справі №911/633/13.

Таким чином, доводи касаційної скарги заступника прокурора Харківської області не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.

У силу вимог статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції вимог статей 320 - 325 ГПК України сукупно зі встановленими у справі обставинами, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви Прокуратури Харківської області про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2013 за нововиявленими обставинами, поданої з пропуском присічного трирічного строку, встановленого нормами процесуального кодексу.

При вирішенні вказаної справи колегія суддів виходить із того, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточного судового рішення та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення іншого рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, від 09 червня 2011 року, §§ 42-43).

Таких обставин у справі судом апеляційної інстанції не встановлено, з моменту ухвалення остаточного рішення пройшло більше 3 років.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати

Оскільки Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду від 07.11.2019 не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 309 314 315 317 320 - 325 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №922/3108/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Пєсков В.Г.