ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3530/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10 червня 2020 року (головуючий - Терещенко О.І., судді - Сіверін В.І., Слободін М.М.) у справі
за позовом заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області
до: (1) Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, (2) ОСОБА_1 , (3) Фермерського господарства "Ранг"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - Фермерського господарства "Приоскільне"
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, суборенди земельної ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення земельної ділянки.
(у судове засідання з`явилась прокурор Костюк О.В.)
ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області (далі - Відповідач 1), фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Відповідач 2), Фермерського господарства "Ранг" (далі - Відповідач 3), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгемагенства у Харківській області "Про передачу в оренду земельної ділянки" від 26.09.2014 № 2310-СГ;
- визнати недійсним, укладений 21.11.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 14,2449 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;
- визнати недійсним, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Ранг" договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 14,2449 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області та скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки;
- зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 14,2449 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, кадастровий номер 6323783000:02:000:0611 вартістю 304 411, 07 грн державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Короткий зміст і мотиви судових рішень
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у задоволенні позовних вимог у даній справі відмовлено.
3. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2020, вказане вище рішення місцевого господарського суду скасовано, а провадження у справі № 922/3530/19 закрито.
3.1. Мотивуючи прийняту постанову апеляційний господарський суд вказав, що ним в ході розгляду цієї справи встановлено, що Фермерське господарство "Ранг" не пов`язане із спірною земельною ділянкою, воно не зверталося за її отриманням у встановленому законодавством порядку; спірна земельна ділянка останньому ніколи не виділялась і не передавалась. Спірна земельна ділянка надана в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства (право оренди зареєстроване саме за фізичною особою), проте після укладення відповідного договору оренди ОСОБА_1 не створив фермерського господарства, а передав цю ділянку в суборенду Фермерському господарству "Ранг". Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції вважав, що за обставинами і суб`єктним складом цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, заступник прокурора Харківської області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у даній справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до господарського суду апеляційної інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги (узагальнено)
5. Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції при розгляді цієї справи припустився неправильного тлумачення норм матеріального права, а саме статей 1, 7, 12, 14 Закону України "Про фермерське господарство" і крім цього порушив приписи статей 4 20 75 236 278 ГПК України.
5.1. Скаржник вважає, що внаслідок неправильного тлумачення вказаних норм апеляційний суд не врахував, що після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації фермерського господарства обов`язки орендаря такої ділянки виконує саме фермерське господарство. Суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_1 вже було створено Фермерське господарство "Приоскільне". Суд апеляційної інстанції у цій частині повністю проігнорував той факт, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 628/778/18 (між тими ж сторонами і з тих же підстав) вже зроблено висновок про віднесення цього спору до юрисдикції господарських судів.
5.2. Про віднесення цієї категорії спорів саме до юрисдикції господарських судів вже неодноразово наголошувалось Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у справах №№ 724/28/18, 348/992/16-ц, 922/614/19, 388/1103/16-ц та інших, що дає підстави стверджувати про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду щодо правильності застосування наведених правових норм у подібних правовідносинах.
6. У своїй касаційній скарзі заступник прокурора Харківської області наводить також доводи і про неправильність застосування та порушення правових норм місцевим господарським судом, але Верховний Суд ці доводи не розглядає, позаяк рішення місцевого господарського суду не було переглянуто в апеляційному порядку по суті.
Доводи відзиву Відповідача 3 (узагальнено)
7. У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Ранг" підтримує доводи скаржника про те, що розгляд даної справи підпадає під юрисдикцію саме господарських судів, а тому оскаржувану постанову слід скасувати з викладених у касаційній скарзі мотивів.
8. Поряд із цим, Відповідач 3 заперечує проти доводів скарги по суті спору, але як і у випадку з доводами касаційної скарги, Верховний Суд ці заперечення не враховує.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. 11.09.2014 гр. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Харківській області із заявою про надання в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 6323783000:02:000:0611), площею 14,2449 га, що розташована за межами населеного пункту на території Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області для ведення фермерського господарства строком на 49 років.
9.1. До даної заяви ОСОБА_1 було додано копію витягу з Державного реєстру прав, копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію документа про наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, інформацію про нормативну грошову оцінку.
10. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - земельна ділянка кадастровий номер 6323783000:02:000:0611, площею 14,2449 га розташована за адресою Кіндрашівська сільська рада Купянського району Харківської області, форма власності державна, дата державної реєстрації 06.11.2013.
11. Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області "Про надання в оренду земельної ділянки" від 26.09.2014 № 2310-СГ ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, площею 14,2449 га із кадастровим номером 6323783000:02:000:0611, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років.
12. На підставі вищевказаного наказу, 21.11.2014 між ГУ Держземагентства у Харківській області, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки (далі - Договір оренди).
12.1. Даний Договір оренди був зареєстрований 06.05.2015 відповідно до діючого законодавства, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Земельна ділянка передана ОСОБА_1 за актом приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди землі.
13. 16.05.2016 між ГУ Держземагентства в Харківській області та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 21.11.2014 № б/н, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.05.2015, відповідно до якої визначено розмір орендної плати в розмірі 12 176, 44 грн. (4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок).
14. Пунктом 32 Договору оренди передбачено право орендаря передавати в суборенду земельну ділянку або її частину без змін цільового призначення, за погодженням з орендодавцем.
15. В подальшому, 07.12.2016 ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо надання згоди на передачу в суборенду, у тому числі вищевказаної земельної ділянки.
16. Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 14382-СГ від 13.12.2016 ОСОБА_1 надано згоду на передачу в суборенду вказаної земельної ділянки.
17. 06.1.2017 між ОСОБА_1 , як орендарем, та ФГ "РАНГ", як суборендарем, укладено договір суборенди земельної ділянки (далі - Договір суборенди), за умовами якого орендар передав суборендарю у строкове платне користування земельну ділянку площею 14,2449 га із кадастровим номером 6323783000:02:000:0611, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.
18. Умови вказаного договору щодо строку суборенди та розміру плати за користування земельною ділянкою відповідають умовам Договору оренди землі від 21.11.2014.
18.1. Даний Договір суборенди був зареєстрований 30.03.2017 відповідно до діючого законодавства, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Земельна ділянка передана у користування ФГ "Ранг" за актом приймання-передачі земельної ділянки за Договором суборенди землі.
19. Поряд із вказаним вище, місцевим господарським судом було установлено, що після отримання в оренду земельної ділянки, 09.09.2016 ОСОБА_1 було зареєстровано Фермерське господарство "Приоскільне".
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
20. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
21. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
22. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
23. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
24. Згідно із частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
25. Частинами 2, 3 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
26. Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
27. Як убачається з позовної заяви, заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до органу, уповноваженого розпоряджатися землею державної власності у спірних правовідносинах, до фізичної особи та до фермерського господарства, яке є суборендарем земельних ділянок про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди та суборенди, а також про зобов`язання повернути державі земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства.
28. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 973-IV; у редакції, чинній на час надання Відповідачеві 1 земельних ділянок, укладення оспорюваних договорів та реєстрації фермерського господарства) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
28.1. У статті 2 Закону № 973-IV закріплено, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах є Закон № 973-IV.
28.2. За частиною 1 статті 5, частиною 1 статті 7 Закону № 973-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
28.3. Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону № 973-IV).
29. Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
29.1. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
30. Зі змісту положень статті 12 Закону № 973-IV вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
31. З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство мало бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набути статусу юридичної особи. З цього часу землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
32. Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, його спори щодо користування землями, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, з фермерським господарством, розглядаються господарськими судами.
33. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 13.03.2018 у справі 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц, від 12.12.2018 у справі № 388/1103/16-ц, від 13.03.2019 у справі № 691/1148/17, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 04.09.2019 у справі № 697/2767/16, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19.
34. Судами у даній справі встановлено, що наказом Головного управління Держземагенства в Харківській області № 2310-СГ в оренду гр. ОСОБА_1 передано земельну ділянку, на підставі якого між ним та гр. ОСОБА_1 укладено Договір оренди цієї земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону № 973-IV. Після державної реєстрації цього договору гр. ОСОБА_1 засновано ФГ "Приоскільне", яке зареєстровано як юридична особа.
35. Таким чином, з урахуванням викладених вище приписів Закону № 973-IV у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи.
36. Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до змісту спірних правовідносин та суб`єктного складу сторін спору як таких, що виникли на підставі Закону № 973-IV та пов`язані з реалізацією громадянином своїх прав на створення фермерського господарства, що є формою підприємницької діяльності.
37. Таким чином, висновки апеляційного господарського суду про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України не відповідають наведеним вище нормам матеріального та процесуального права.
38. Колегія суддів Касаційного господарського суду звертає увагу на порушенні норм процесуального права (статті 75 236 ГПК України), що були допущені апеляційним господарським судом і полягали у неврахуванні висновку Великої Палати Верховного Суду, який було викладено у постанові від 26.06.2019 у справі № 628/778/18 (між тими ж сторонами і з тих же підстав) і у якій вже зроблено висновок про віднесення цього спору до юрисдикції господарських судів.
38.1. Не дивлячись на те, що усі рішення судів публікуються у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим та публічним, прокурором до позовної заяви навіть було додано копію вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду, яка була проігнорована апеляційним господарським судом.
38.2. Жодних обґрунтувань з цього приводу оскаржувана постанова апеляційного господарського суду не містить, як не містить вона і спростувань щодо встановлених місцевим господарським судом обставин реєстрації та створення ФГ "Приоскільне".
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. Відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
40. Враховуючи наведене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду - скасуванню з направленням справи до господарського суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
41. Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про направлення справи для продовження розгляду до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат буде здійснено за результатом розгляду спору.
Керуючись статтями 300 301 306 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10 червня 2020 року у справі № 922/3530/19 скасувати.
3. Справу № 922/3530/19 направити до господарського суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.