ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/376/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліної С.В., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Забеліної О.О.
та представників:
Позивача: Квіцінська А.І.
Відповідача: Шульжук Т.Р., Журід А.Г.,
Третьої особи: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020
(головуючий - Гребенюк Н.В., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.)
у справі №922/376/18 Господарського суду Харківської області
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго"
до Комунального підприємства "Харківводоканал"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України
про стягнення 4196577,22 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. Акціонерна компанія "Харківобленерго" (далі - АТ"Харківобленерго", позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал", відповідач), з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення 4 196 577,22 грн.
2. Позов обґрунтовано, неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004, щодо оплати вартості електричної енергії, за період листопад 2016 - лютий 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.07.2020 в задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення мотивовано тим, що:
- акт про використану електричну енергію є підставою для виставлення рахунків на оплату, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 10 додатку № 2 до договору;
- належних актів про використану електричну енергію, в обґрунтування рахунків, виставлених позивачем відповідачу після перерахунку вартості електричної енергії, матеріали справи не містять;
- наявність таких актів, зважаючи на умови договору, є обов`язковою та необхідною умовою правильності розрахунку (перерахунку), зокрема з огляду на те, що первісні акти про використану електричну енергію, наявні у справі, містять недостовірні дані про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії, про що свідчать надані АТ "Харківобленерго" рахунки, з посиланням на перерахунок, що фактично спростовує дані первісних актів про використану електричну енергію;
- отже, враховуючи порядок розрахунків, погоджений сторонами у пунктах 5, 10 додатку № 2 до договору, а також те, що матеріали справи не містять належних доказів виконання АТ "Харківобленерго" вимог пунктів 6.23, 6.28 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), отже, строк виконання зобов`язання КП "Харківводоканал" з проведення оплати спожитої електроенергії за договором, за період листопад 2016 - лютий 2017 року є таким, що не настав, а тому відсутні підстави для задоволення позову АТ "Харківобленерго" про стягнення з КП "Харківводоканал" заборгованості, з вартості спожитої електричної енергії, у зазначений період.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2020 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з КП "Харківводоканал" на користь АТ"Харківобленерго" 4 196 577,22 грн вартості електричної енергії за договором, за період листопад 2016 - лютий 2017 року. Здійснено розподіл судових витрат.
6. Задовольняючи позов апеляційний суд посилався на наступне:
- на виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату електроенергії, за вказаний період, розрахунок у вказаних рахунках виконано із застосуванням для відповідача тарифу для 2 (другого) класу напруги за всіма точками продажу електроенергії, незалежно від ступенів напруги;
- відповідачем не оплачено вказані рахунки, оскільки відповідач вважає, що розрахунок у вказаних рахунках проведено позивачем невірно;
- постановою Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 922/4198/17, зобов`язано АК "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії КП "Харківводоканал", у період з листопада 2014 - по жовтень 2017року, у відповідності до договору про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4;
- відповідно до п. 10 Додатку №2 до договору у випадках неправильного розрахунку сум, що підлягають оплаті, проводиться перерахунок за весь період неправильного нарахування, що відображається у рахунках. Після проведення позивачем перерахунку відповідні рахунки на оплату вартості електроенергії виставлені КП "Харківодоканал", фактична сума нарахувань за спожиту електричну енергію за період листопад 2016 - лютий 2017 у рахунках склала 4 196 577,22 грн - вартість електричної енергії (в т.ч. ПДВ - 699 429,53 грн.).
- суд апеляційної інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зокрема рахунків (з перерахунком), актів про використану електричну енергію, які складалися у 2016-2017 роках і містять підписи обох сторін, висновків експертів, встановив обставини щодо поставленої позивачем відповідачу електричної енергії, в обсязі зазначеному в актах та вартістю згідно рахунків (з перерахунком), дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 4 196 577,22 грн вартості електричної енергії за договором, у період листопад 2016 - лютий 2017 року, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
8. Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду скаржником визначено п.п. 1, 2 частини 2 ст. 287 ГПК України.
9. Посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що оскаржувану постанову прийнято без урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/3757/17, зокрема, щодо обов`язковості застосування п.п. 6.23., 6.23.1 та п. 6.28 ПКЕЕ, а також правових висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 18.12.2019 у справі 522/1029/18.
10. Крім того, посилаючись на п. 2 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник вважає, що потребує перегляду правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 910/4218/17, оскільки у висновку, не визначено порядку внесення виправлень у розрахунки сум вартості електроенергії.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. Від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, та в той же час на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін. Позивач у відзиві зазначає, що не можуть бути застосовані правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.06.2020 у справі № 922/3757/17, оскільки наявні правові висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 18.09.2020 у справі № 910/4218/17, в яких Верховний Суд відступив від висновків викладених у постанові від 16.06.2020 у справі № 922/3757/17.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.05.2004 АК "Харківобленерго" (постачальник) та Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 4 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач, як постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.
13. Додатковою угодою від 22.04.2009 назву споживача змінено на Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".
14. Відповідно до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 577/11 Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" перейменоване на КП "Харківводоканал".
15. Додатковою угодою від 01.02.2012 назву споживача змінено на КП "Харківводоканал".
16. На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка № 2 "Порядок розрахунків" (у відповідності до Додатка 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію") оформлюється звіт про обсяг спожитої електричної енергії у формі додатка № 9 "Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії" до цього договору (пункт 7.3 Договору), зазначений звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за передбаченою формою споживач зобов`язаний щомісяця в обумовлений Договором строк надавати постачальнику (підпункт 2.2.4 пункту 2.2 договору).
17. Відповідно до підпункту 2.2.5 пункту 2.2 договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка 2 "Порядок розрахунків".
18. Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору передбачено, що постачальник має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та інші платежі, обумовлені цим договором.
19. У відповідності до пункту 1 Додатку № 2 до договору розрахунковий період встановлено споживачу з першого числа місяця до першого числа наступного місяця.
20. Пунктом 4.5 Додатку № 2 до договору передбачено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії споживач може здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії. У платіжному дорученні споживач чітко вказує в розділі "призначення платежу": за який вид нарахувань проводиться оплата (види нарахувань вказані у пунктах 4.1 та 4.2); за який період здійснюється оплата; номер і дату укладеного договору про постачання електроенергії.
21. Згідно з пунктом 5 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).
За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаними та скріпленими печаткою в термін до 5 днів.
22. Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. Рахунки на попередню оплату, на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок) та на оплату реструктуризованої заборгованості надаються постачальником електричної енергії одночасно. У разі неявки споживача для отримання рахунка постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня його відправлення (пункт 6 Додатку № 2 до договору).
23. Згідно з пунктом 9.11 договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
24. Враховуючи те, що жодною із сторін договору не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, він є пролонгованим.
25. Судами встановлено, що первісний розрахунок вартості спожитої відповідачем електричної енергії, у спірний період за договором, який відображено у розрахунках, здійснено позивачем шляхом застосування тарифів для 2 класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.
26. Разом з цим, постановою Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 922/4198/17 встановлено, що споживання електроенергії КП "Харківводоканал" у спірний період, відповідає критеріям споживача 1 класу, згідно з пунктом 3.1 Порядку, Судом також зазначено, що споживач є промисловим підприємством, яке, з 31.12.2011, ввело нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; упродовж 2014-2017 років, щорічно споживало обсяги електричної енергії більш ніж утричі у порівнянні з 2008 роком, у щомісячному обсязі понад 20 млн. кВт/год. на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення; АТ "Харківобленерго" зобов`язано здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії у період часу з листопада 2014 року по жовтень 2017 року відповідно до договору, шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги, за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.
27. На виконання зазначеної постанови у справі № 922/4198/17, а також вимог ПКЕЕ, АТ "Харківобленерго" проведено розподілення втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж КП "Харківводоканал". Відповідно до п. 6.26 ПКЕЕ, між АТ "Харківобленерго" та КП "Харківводоканал" узгоджені однолінійні схеми технологічних електричних мереж спільного використання КП "Харківводоканал" по субспоживачам: ТОВ "Онікс ЛТД", ФОП Костенко Я.В., ПАТ "Харківська автобаза № 3", МТС (баз.станція ул. Ак. Белецкого,32), КП "Харківські теплові мережі" (котельня по вул. Біологічна, 1а), житлові будинки по вул. Біологічна1а та 1б, ФОП Нестеренко В.О., ФОП Новіков М.М., ХООІСЕ "Інвестконтракт", КП "Шляхрембуд", всі субспоживачі зазначені у додатку 3.3 до договору. По субспоживачу КП "Шляхрембуд" розрахунок технологічних втрат електричної енергії в мережі КП "Харківводоканал", які пов`язані з передачею електричної енергії субспоживачу, не виконується в зв`язку з відсутністю на узгодженій однолінійній схемі силового обладнання (силового трансформатора, реактора, лінії електропередавання).
28. На підтвердження правильності проведеного перерозподілу технологічних втрат електричної енергії АТ "Харківобленерго" звернулось до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз. За результатами проведення електротехнічного дослідження експертами складено висновок №20952/19-46/33033-33035/19-46 від 21.12.2019 (далі - Електротехнічне дослідження), в якому зазначено, що обсяг технологічних втрат в технологічних електричних мережах КП "Харківводоканал", що пов`язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб`єктів господарювання, який слід враховувати при визначенні обсягу спожитої електричної енергії в період з листопада 2014 по грудень 2018 за кожен місяць окремо, визначено вірно.
29. Крім того, позивачем подано висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз експертного дослідження за результатами проведення економічного дослідження від 26.07.2019 № 19107/19108/19-72 (далі - Економічне дослідження), проведеного на замовлення АТ "Харківобленерго", в якому зазначено про відповідність здійсненому перерахунку оформлених АТ "Харківобленерго" рахунків на оплату за спожиту електричну енергію КП "Харківводоканал", за період з листопада 2014 по грудень 2018. Також у висновку вказано про обґрунтованість перерахунку вартості спожитої КП "Харківводоканал" електричної енергії із застосуванням тарифу для 1 (першого) класу напруги за період листопад 2014 по грудень 2018.
30. Після проведеного позивачем перерахунку, останнім, 06.08.2019, виставлені КП "Харківводоканал" рахунки на оплату отриманої електроенергії. Фактична сума вартості спожитої електричної енергії, за період листопад 2016 - лютий 2017 року, у цих рахунках склала 4 196 577,22 (в т.ч. ПДВ - 699 429,53 грн.).
31. Не погоджуючись з розрахунком позивача щодо обсягів втрат електричної енергії КП "Харківводоканал" звернулося до суду із клопотанням про призначення у справі судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи.
32. За результатами проведеного дослідження експертами ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса складено висновок від 04.03.2020 за № 7869/8317/3282/3283, згідно якого в обсязі наданих на дослідження матеріалів фактична схема підключень всіх точок приєднання КП "Харківводоканал" у досліджуваний період часу за листопад 2016 - лютий 2017 року відповідає Додаткам № 3.3, 8 та 11 до договору.
Обсяг технологічних втрат електричної енергії, по всім точкам приєднання, за період листопад 2016 - лютий 2017 року, за умовами договору, відповідає вимогами п. 6.25 ПКЕЕ, визначений вірно та підтверджується перевірочними експертними розрахунками. Договором не передбачено порядку розрахунку технологічних втрат, що пов`язані з передачею електричної енергії субспоживачам, приєднаним до технологічних мереж КП "Харківводоканал", а тому АК "Харківобленерго", за умовами договору у досліджуваний період часу, не виконується.
33. Відповідаючи на питання № 1, № 2, № 3 щодо правильності визначення технологічних втрат, судовими експертами зазначено, що вимоги пункту 6.28 ПКЕЕ щодо розподілу технологічних втрат електричної енергії, які пов`язані із спільним використанням технологічних електричних мереж КП "Харківводоканал" та іншими споживачами електричної енергії, в тому числі сторонніми, наявність яких зафіксована в Акті огляду ПС "Южкабель", не передбачені умовами договору. Зазначені технологічні втрати за договором не визначаються і не розподіляються позивачем. Застосування зазначеного пункту цих Правил для визначення обсягів спожитої електричної енергії у досліджуваний період часу по договору є неможливим через відсутність вихідних даних та відповідних домовленостей про порядок для виконання таких розрахунків у договорі. Визначення наявності чи відсутності цих втрат та їх розподіл в умовах договору є правовим питанням і не вирішується судовими експертами, не оцінюється судовими експертами, як правильне чи не правильне, бо вирішення правових питань не входить до компетенції судових експертів.
Позиція Верховного Суду
34. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, заперечення відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
35. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
36. Таким чином, касаційний суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного відповідачем судового рішення.
37. Звертаючись з касаційною скаргою підставою касаційного оскарження відповідачем визначено п.п. 1, 2 ч. 2 статті 287 ГПК України.
38. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
39. В обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що оскаржувану постанову прийнято без урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/3757/17, зокрема, щодо обов`язковості застосування положень п.п. 6.23., 6.23.1 та п. 6.28 ПКЕЕ, а також правових висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, щодо допустимості доказів у справі.
40. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які посилається скаржник, дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову без урахування таких висновків, а тому доводи КП "Харківводоканал" про неврахування цих висновків є обґрунтованими.
41. Отже, надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень на підставі п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, необхідно зазначити таке.
42. Спір у справі стосується наявності підстав для стягнення вартості електричної енергії.
43. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
44. Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
45. Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
46. Статтями 525 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
47. Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
48. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
49. Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
50. Як зазначалось, правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору на постачання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов`язався оплатити позивачу вартість поставленої електроенергії.
51. Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
52. Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
53. Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
54. Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
55. У розділі 2 договору передбачено, що під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов`язались керуватися чинним законодавством України, зокрема, ПКЕЕ.
56. Відповідно до частини шостої статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі (цін) тарифів, встановлених відповідно до вимог закону.
57. Згідно із статтею 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" державний регулятор здійснює формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
58. Як встановили суди попередніх інстанцій, при укладенні договору та, зокрема при визначенні класу напруги споживача, сторони керувались Порядком визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики (далі - НКРЕ) № 1052 від 13.08.1998, в редакції від 25.07.2003.
59. Відповідно до зазначеного порядку( в редакції від 25.07.2003) споживачі електричної енергії розподіляються на 2 класи, диференційовані за ступенем напруги на межі балансового розподілу електропостачальних систем: 1 клас - споживачі, які отримують від електропостачальної організації електричну енергію із ступенем напруги 35 кВ та вище на межі балансового розподілу; 2 клас - споживачі, які отримують від електропостачальної організації електричну енергію із ступенем напруги нижче 35 кВ на межі балансового розподілу.
60. 01.07.2011 року набрала чинності постанова НКРЕ від 30.06.2011 № 1110, якою були внесені зміни до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 (далі - Порядок), та розширено перелік випадків віднесення суб`єкта до споживачів 1 класу.
61. Пункт 3.1 Порядку був доповнений підпунктом 4, відповідно до якого до 1 класу відносяться споживачі, які є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживача.
62. Відповідно до п. 10 Додатку №2 до договору у випадках неправильного розрахунку сум, що підлягають оплаті, проводиться перерахунок за весь період неправильного нарахування та відображається у рахунках.
63. Звертаючись з позовом позивач зазначав, що ним на виконання договору поставлено відповідачу електроенергію. На оплату поставленої електроенергії позивачем було направлено відповідачу рахунки, які не оплачено відповідачем, внаслідок чого виникла заборгованість з оплати поставленої електроенергії у розмірі 12 272 949,65 грн, за період листопад 2016 - лютий 2017 року.
64. При цьому, судами встановлено, що у зазначених рахунках вартість спожитої електричної енергії, за період листопад 2016 року - лютий 2017 року за договором, виконано позивачем із застосуванням тарифів для 2 класу напруги за всіма точками продажу, незалежно від ступенів напруги.
65. В постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 922/4198/17 встановлено, що у спірний період, споживання електроенергії відповідачем відповідало 1 класу споживання, згідно з підпунктом 3.1. Порядку, оскільки, позивач є промисловим підприємством, з 31.12.2011 ввів нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання централізованого водовідведення; упродовж 2014-2017 років, щорічно споживав обсяги електричної енергії більш ніж у тричі, у порівнянні з 2008 роком у щомісячному обсязі понад 20 млн. кВт.год. на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення.
66. Крім того, у вказаній справі було зобов`язано АТ"Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії, у період з листопада 2014 року по жовтень 2017 року, відповідно до договору, шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.
67. На виконання зазначеної постанови у справі № 922/4198/17, АТ "Харківобленерго" проведено розподілення втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж КП "Харківводоканал". Відповідно до п. 6.26 ПКЕЕ, між АТ "Харківобленерго" та КП "Харківводоканал" узгоджені однолінійні схеми технологічних електричних мереж спільного використання КП "Харківводоканал" по субспоживачам: ТОВ "Онікс ЛТД", ФОП Костенко Я.В., ПАТ "Харківська автобаза № 3", МТС (баз.станція ул. Ак. Белецкого,32), КП "Харківські теплові мережі" (котельня по вул. Біологічна, 1а), житлові будинки по вул. Біологічна1а та 1б, ФОП Нестеренко В.О., ФОП Новіков М.М., ХООІСЕ "Інвестконтракт", КП "Шляхрембуд", всі субспоживачі, зазначені у Додатку 3.3 до договору. По субспоживачу КП "Шляхрембуд" розрахунок технологічних втрат електричної енергії в мережі КП "Харківводоканал", які пов`язані з передачею електричної енергії субспоживачу, не виконується в зв`язку з відсутністю на узгодженій однолінійній схемі силового обладнання (силового трансформатора, реактора, лінії електропередавання).
68. Апеляційним судом встановлено, що після проведення АТ"Харківобленерго" перерахунку вартості електроенергії, за період листопад 2016-лютий 2017 року, фактична сума вартості спожитої електричної енергії зменшилась на 9 145 481,65 грн. У зв`язку з чим, 06.08.2019 АТ"Харківобленерго", виставлено КП "Харківводоканал" рахунки на оплату вартості спожитої відповідачем електроенергії. Фактична сума вартості спожитої електричної енергії, за період листопад 2016 - лютий 2017 року склала 4 196 577,22 грн (в т.ч. ПДВ - 699 429,53 грн.).
69. Як вбачається з матеріалів справи, позивач з вертаючись до суду з заявою про зменшення позовних вимог, у зв`язку з виконаним ним перерахунком заборгованості по оплаті вартості спожитої електричної енергії, за період листопад 2016 - лютий 2017 року, з урахуванням висновків постанови у справі № 922/4198/17, надав такі докази: розрахунок оплати вартості електричної енергії, рахунки на оплату вартості електричної енергії за зазначений період, докази направлення рахунків відповідачу, висновки експертного дослідження від 26.07.2019 та від 21.12.2019.
70. Суд апеляційної інстанції пославшись на висновки експертного дослідження від 21.12.2019 та від 26.07.2019, визнав виконаний позивачем розрахунок у рахунках на оплату вартості електроенергії, правомірним та виконаним у відповідності до вимог ПКЕЕ.
71. При цьому, постанова суду апеляційної інстанції не містить посилання у відповідності до яких саме положень ПКЕЕ позивач виконав поданий суду перерахунок заборгованості, яку методику було ним застосовано. Апеляційний суд не звернув належної уваги, що поданий позивачем перерахунок вартості спожитої відповідачем електроенергії містить лише загальні суми споживання електроенергії відповідачем, з вказаного перерахунку не можливо дійти однозначного висновку про врахування позивачем відомостей щодо пропорційного перерозподілу величини обсягу технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах відповідача, пов`язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановки субспоживачів, розрахованих з урахуванням Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання. При цьому, апеляційний суд зазначив лише загальні висновки про відповідність положенням ПКЕЕ наданих позивачем рахунків, чим фактично усунувся від виконання повноважень визначених положеннями ст. 269 ГПК України, що стало причиною неналежного встановлення обставин і дослідження доказів у справі.
72. На вищезазначене посилається і скаржник у касаційній скарзі, при цьому, скаржник вказує на неврахування апеляційним судом постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/3757/17.
73. Так, як вбачається з постанови у справі № 922/3757/17, предметом розгляду у справі був спір між тими ж сторонами, що і у даній справі, з аналогічними вимогами, з підставами позову та обставинами справи, як і у справі, що наразі розглядається. Розглянувши вказану справу суди відмовили у позові про стягнення з КП "Харківводоканал" на користь АТ"Харківобленерго" заборгованості по оплаті вартості електроенергії за договором від 07.05.2004, за період березень, квітень 2017 року. Верховним Судом було залишено без змін судові рішення про відмову у позові.
74. Суд касаційної інстанції зауважує, що на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було передано справу № 910/4218/17 за позовом АК "Харківобленерго" до НКРЕКП та КП "Харківводоканал" про стягнення солідарно вартості електричної енергії. Судовими рішеннями у справі позов до КП "Харківводоканал" задоволено, стягнуто заборгованість. У задоволенні позову до НКРЕКП відмовлено. Постановою Верховного Суду судові рішення у справі № 910/4218/17 залишено без змін. Підставами для передачі справи № 910/4218/17 на розгляд об`єднаної палати було визначено необхідність відступлення від висновку щодо застосування положень ч. 4 ст. 612, ч. 1 ст. 613 ЦК України, викладеного у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/3757/17 та від 09.07.2020 у справі № 922/1831/15 у подібних правовідносинах. При цьому, у постанові касаційного суду у справі № 910/4218/17, було висловлено правовий висновок, щодо відсутності підстав для застосування положень ч. 4 ст. 612, ч. 1 ст. 613 ЦК України до правовідносин у справі. Водночас у вказаній постанові не викладався правовий висновок щодо застосування інших положень законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
75. Разом з цим, у справі № 922/3757/17 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що проведений АТ"Харківобленерго" перерахунок вартості електричної енергії, з урахуванням висновків постанови Верховного Суду Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 922/4198/17, виконаний з порушеннями п.6.23., 6.28 ПКЕЕ.
76. У вказаній постанові у справі № 922/3757/17 касаційний суд зазначив, що згідно з пунктами 6.23 ПКЕЕ обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача. Якщо точка продажу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та електропередавальній організації або іншому споживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів). Для визначення обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, додається до обсягу електричної енергії, отриманої субспоживачем.
77. Пунктом 6.28 ПКЕЕ встановлено, що технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб`єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб`єктам господарювання, включаючи споживача- власника цих мереж.
78. Зважаючи на зазначене, касаційний суд у справі № 922/3757/17 дійшов висновку, що порядком розподілу та віднімання втрат, закріплених у пунктах 6.23, 6.28 ПКЕЕ, передбачено, у тому числі, що пропорції технологічних втрат розподіляються постачальником залежно від обсягів споживання електричної енергії споживачами, які мають приєднання до технологічних електричних мереж, включаючи споживача- власника цих мереж.
79. Вказаного не врахував апеляційний суд, належним чином не перевірив розрахунків наданих АТ"Харківобленерго" після проведеного позивачем перерахунку вартості електричної енергії, на виконання постанови у справі № 922/4198/17. При цьому, апеляційний суд зазначив, що матеріали справи містять звіти про обсяг споживання електричної енергії за вказаний період, таким чином при проведенні розрахунку, АТ "Харківобленерго" враховано усі параметри однолінійних схем узгоджених сторонами у справі, пропорційність обсягів спожитої електричної енергії субспоживачів, а також вимог ПКЕЕ.
80. Відповідно до положень ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
81. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
82. Вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених положеннями ст. 300 ГПК України, однак оцінка викладених вище обставин та доводів є необхідною для правильного вирішення спору по суті.
83. Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що приймаючи до уваги висновки експертного дослідження від 21.12.2019 №20952/19-46/33033-33035/19-46 та від 26.07.2019 № 19107/19108/19-72, складені на замовлення позивача, апеляційний суд не звернув належної уваги, що вказані експертні висновки є недопустимим доказом, при цьому, апеляційним судом не враховано правового висновку викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.
84. Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при складанні експертного висновку, експерт повинен бути попереджений про кримінальну відповідальність, зважаючи на положення ч. 5 ст. 106 ЦПК України, у якій визначено, що у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. У випадку не попередження експерта про кримінальну відповідальність суд не може враховувати вказаний висновок, як належний і допустимий доказ, зважаючи на положення ст. 78 ЦПК України, яка передбачає, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
85. Водночас, згідно частин 1-5 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
86. Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
87. Вказаного апеляційний суд не врахував та не звернув належної уваги, що експертні дослідження від 21.12.2019 №20952/19-46/33033-33035/19-46 та від 26.07.2019 № 19107/19108/19-72 не містять інформації про попередження експерта про кримінальну відповідальність.
88. Отже, по суті, усунувшись від виконання вищевказаних обов`язків, апеляційний суд не врахував вищезазначених висновків Верховного Суду не дослідив належним чином розрахунків наданих позивачем, що призвело до неналежного дослідження обставин справи та наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, передбачених частиною 3 п.1 ст. 310 ГПК України.
89. Як уже зазначалося вище, КП "Харківводоканал" звертаючись з касаційною скаргою , як на підставу касаційного оскарження, також, посилається на пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України, та зазначає про необхідність відступлення від висновку викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 910/4218/17.
90. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.
91. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
92. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
93. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
94. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
95. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 зі справи № 823/2042/16.
96. Згідно з частиною 4 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
97. Оскільки Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/4218/17 виклала правовий висновок щодо застосування положень статей ч. 4 ст. 612, ч. 1 ст. 613 ЦК України, і такий висновок є чітким, зрозумілим, актуальним і до теперішнього часу, тоді як, в даному випадку касаційним судом встановлено порушення апеляційним судом положень процесуального законодавства, що стали причиною скасування постанови апеляційного суду, Касаційний господарський суд не вбачає підстав для відступу від правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/4218/17, а доводи, наведені у касаційній скарзі не спростовують вказаного висновку.
98. Водночас, згідно ч. 4 ст. 300 ГПК України, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
99. Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції, вважає, прийнятними доводи КП "Харківводоканал" про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови, підстави касаційного оскарження визначені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.
100. З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції констатує, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджено всіх обставин у даній справі та не надано їм належної правової оцінки, з урахуванням вищезазначених положень матеріального права, що є порушенням частини 3 п. 1 ст. 310 ГПК України, та підставою для скасування судового рішення, враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, визначені у ст. 300 ГПК України, постанова Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до апеляційного господарського суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
101. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
102. За приписами пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
103. Частиною 4 ст. 310 ГПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
104. Оскільки порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допущено судом апеляційної інстанції, справа має бути передана на новий розгляд до апеляційного суду.
105. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, дати належну правову оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності, та в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.
Розподіл судових витрат
106 Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч.14 ст. 129 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 129 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі №922/376/18 скасувати, а справу передати на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
Н.М. Губенко