№ 922/3816/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 922/3816/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Берднік І.С.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (далі - ПАТ "Центренерго", позивач, скаржник) - ОСОБА_1 (самопредставництво),

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (далі - ТОВ "Котлотурбопром", відповідач) - Настенко М.О. (адвокат),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державної аудиторська служба України (далі - ДАС України) - Шуваєва С.О. (самопредставництво),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Центренерго"

на рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2020 (головуючий - суддя Смірнова О.В.) та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 (головуючий - суддя Білецька А.М., судді: Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є.)

у справі №922/3816/19

за позовом ПАТ "Центренерго"

до ТОВ "Котлотурбопром",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -ДАС України,

про стягнення 1 201 884,10 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ПАТ "Центренерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути з ТОВ "Котлотурбопром" грошові кошти в сумі 1 201 884,10 грн.

1.1.2. Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 193 224 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 11 525 526 530 610- 612 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №16/251 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 12.06.2018 (далі - договір) в частині завищення вартості виконаних робіт, що було встановлено актом ДАС України від 28.08.2019 №05-21/5 планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ "Центренерго" за період з 01.05.2016 по 31.03.2019. Позивач стверджував, що втрати фінансових (матеріальних) ресурсів, які, відповідно до вказаного акта він зазнав, є ні чим іншим, як майнова (матеріальна) шкода (збитки), відшкодування якої прямо передбачено пунктом 7.11. договору.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.05.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

2.1.1. Судові рішення мотивовано відсутністю обставин, які б свідчили про наявність у відповідача підстав для сплати на користь позивача грошових коштів в сумі 1 201 884,10 грн у відповідності до статей 224 225 ГК України, оскільки зобов`язання за договором сторонами виконані повністю, передачу-приймання виконаних будівельних робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем робіт, яка була визначена сторонами у договорі підряду. Також суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування пункту 7.11 договору у зв`язку з недоведеністю позивачем неправомірної поведінки відповідача та фактично понесених збитків.

Суди зазначили, що акт №05-21/5 планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ "Центренерго" за період з 01.05.2016 по 31.03.2019, складений ДАС України 28.08.2019, на який посилається позивач на обґрунтування позовних вимог, не є тією беззаперечною підставою для стягнення збитків та не позбавляє замовника обов`язку довести факт завдання цих збитків, їх розміру та підстав відшкодування. Також суди зазначили, що цей акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, він є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ПАТ "Центренерго", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 922/3816/19, ухвалити нове рішення суду, яким позов задовольнити у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:

4.1. на даний момент відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4.2. суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин частину першу статті 173, статтю 174, частину першу статті 175, частину другу статті 180, частину першу статті 193, частини першу, другу статті 216, частини першу, другу статті 217, частину першу статті 224, частини першу, другу статті 509 ГК України; пункт 1 частини другої статті 11, статтю 525, частину першу статті 526, частину першу статті 527, частину другу статті 530, частину першу статті 598, частину першу статті 599, статтю 610, частину першу статті 612 ЦК України;

4.3. суд першої інстанції на порушення норм процесуального права необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі, висновок якого безпідставно підтримав суд апеляційної інстанції; також суди неповно з`ясували всі обставини, що мають значення для справи; висновки господарських судів не відповідають дійсним обставинам справи, що є підставою для скасування таких судових рішень на підставі статей 300 311 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

4.4. суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо того, що позивачу необхідно доводити факт завдання збитків, їх розмір та підстави відшкодування, оскільки позивач при поданні позову просив суд стягнути грошові кошти, які відповідач повинен повернути йому на підставі пункту 7.11 Договору. При цьому жодного натяку на відшкодування збитків у позові не було. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі №910/3341/16.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У письмових поясненнях, надісланих 28.12.2020 на електронну адресу Верховного Суду (з використанням ЕЦП), ДАС України зазначило, що актом №05-21/5 планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ "Центренерго" за період з 01.05.2016 по 31.03.2019 встановлено завищення вартості устаткування, яке обліковувалось та було списано за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Котлотурбопром" з вартістю устаткування, включеного в акти вартості устаткування до актів приймання виконаних будівельних робіт з капітального будівництва та просить задовольнити касаційну скаргу ПАТ "Центренерго".

5.2. У відзиві на касаційну скаргу, надісланому до Верховного Суду 29.12.2020, ТОВ "Котлотурбопром" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

5.3. 25.01.2021 до Верховного Суду надійшли додаткові письмові пояснення ТОВ "Котлотурбопром", які Судом оцінені у відповідності до повноважень суду, передбачених статтею 300 ГПК України.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.10.2020 справу №922/3816/19, передано на розгляд колегії суддів: Ткач І.В. (головуючий), Стратієнко Л.В., Кондратова І.Д.

Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2020 касаційну скаргу ПАТ "Центренерго" у справі №922/3816/19 залишено без руху.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.11.2020 у справі №922/3816/19 скаржник 10.11.2020 подав заяву на усунення недоліків касаційної скарги та долучив до неї касаційну скаргу в новій редакції.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.12.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/3816/19 у зв`язку з обранням судді Ткача І.В. до складу Великої Палати Верховного Суду (рішення зборів суддів від 30.11.2020 №13) та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №922/3816/19, зокрема відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №922/3816/19 та призначено до розгляду у судовому засіданні.

ПАТ "Центренерго" 22.12.2020 подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке зареєстроване Верховним Судом 29.12.2020.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.12.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/3816/19 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.12.2020 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. - головуючий, Бенедисюк І.М., Берднік І.С.

Ухвалою Верховного Суду від 04.01.2021 клопотання ПАТ "Центренерго" ро участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою Верховного Суду від 06.01.2021 задоволено клопотання ТОВ "Котлотурбопром" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заявлене у відзиві на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2021 відкладено розгляд справи на 04.02.2021.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 12.06.2018 року ПАТ "Центренерго" (замовник) та ТОВ "Котлотурбопром" (виконавець) укладено договір на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251.

6.2. Передумовою укладання даного договору було проведення замовником публічних закупівель №UA-2018-04-18-001176-с, відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

6.3. Відповідно до пункту 1.1 договору відповідач зобов`язався у 2018-2019 роках виконати на свій ризик роботи, що зазначені у додатках до цього договору, а позивач прийняти і оплатити роботи.

6.4. Роботи повинні бути виконанні у строки, зазначені у додатку №1 до договору. В разі відсутності в додатку строку виконання робіт, роботи виконуються протягом строку дії договору (пункт 1.2. договору).

6.5. Пунктами 3.1-3.2. договору сторони визначили, що ціна цього договору буде визнана у додатку №1 до договору. Безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт обумовлюється сторонами в кошторисній документації (калькуляції), що є додатком №3 до даного договору.

6.6. У пункті 1 додатку №1 до договору зазначено, що найменування, опис робіт, ДК: 45250000-4 Будівництво заводів/установок, гірничодобувних і переробних об`єктів та об`єктів нафтогазової інфраструктури (Виконання робіт з капітального будівництва по проекту "Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки "А" та "П" з переведенням котлоагрегатів cm.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на використання вугілля марки "Г" і "ДГ", 2 черга). Відповідач виконує Роботи у повному обсязі згідно з проектно-кошторисною документацією на "Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки "А" та "П" з переведенням котлоагрегатів ст.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на використання вугілля марки "Г" і "ДГ", 2 черга.

6.7. Відповідно до пункту 2 додатку №1 до договору загальна вартість робіт 114 999 999,00 грн (у тому числі ПДВ 19 166 666,50 грн).

6.8. Кошторис (калькуляція), передбачений додатком до договору є твердим та підлягає зміні виключно з підстав визначених законодавством за погодженням сторін (пункт 3.3. договору).

6.9. Пунктами 4.1., 4.2. договору встановлено, що розрахунки за договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України, в порядку передбаченому додатком № 1 до договору на підставі рахунку виконавця. До рахунку додаються акт прийому-передач виконаних робіт та інші документи, визначені в додатку №1 до договору (пункт 9. додатку № 1 до договору), аналогічне положення також закріплене у пункті 5.5 договору.

6.10. Відповідно до пункту 6.1.1 договору виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановленні цим договором.

6.11. Згідно з пунктом 5.4. договору здавання-приймання виконаних робіт за договором оформляється шляхом підписання сторонами двостороннього акту прийому-передач виконаних робіт протягом 5 робочих днів із моменту одержання Замовником повідомлення про готовність результатів робіт до приймання.

6.12. У випадку виявлення недоліків при прийняті робіт замовник підписує акт приймання передачі виконаних робіт і із зазначенням переліку недоліків та термінів, протягом якого вони повинні бути усуненні. Роботи за цим договором вважаються переданими замовнику з дати підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі робіт без зауважень (пункти 5.6.-5.10. договору).

6.13. Пунктом 6.3.2. договору визначено, що замовник зобов`язаний приймати виконанні роботи згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт, за умови надання усіх необхідних для підписання акту прийому-передачі виконаних робіт належно оформлених Виконавцем документів, передбачених договором.

6.14. Відповідно до пунктів 6.2.1., 6.2.4. договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи та вимагати від замовника оплати належним чином виконаних робіт у розмірах і порядку передбачених умовами даного договору.

6.15. Документи необхідні замовнику для підписання акту прийму-передачі виконаних робіт, визначені у пункті 9 додатку №1 до договору, серед яких зокрема є довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі №Кб-3, накладні на товарно-матеріальні цінності виконавця, використані при виконанні робіт та зазначені в Кошторисній документації, накладні та розрахунки транспортних витрат тощо.

6.16. Судами встановлено, що відповідач виконав, а позивач прийняв виконані роботи згідно з умовами договору без зауважень та заперечень щодо якості та кількості, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в, акти вартості устаткування до актів приймання-передачі викопаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі №Кб-3.

6.17. У подальшому ДАС України проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ПАТ "Центренерго" за період з 01.05.2016 по 31.03.2019.

6.18. В акті №05-21/5 планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ "Центренерго" за період з 01.05.2016 по 31.03.2019, складеного ДАС України 28.08.2019, зазначено, що на порушення пункту 6.4.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", вартість виконаних ТОВ Котлотурбопром" робіт з капітального будівництва по проекту "Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки "А" та "П" з переведенням котлоагрегатів cт. №1, 6 Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на використання вугілля марки "Г" та "ДГ" завищена на загальну суму 1 201 884,10 грн (з урахуванням ПДВ). Вказане порушення допущено посадовими особами підрядної організації ТОВ Котлотурбопром", якими унесені недостовірні дані щодо вартості устаткування до актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, що є первинними документами бухгалтерського обліку, а також директором Зміївської ТЕС Бабенко І.А., яким підписані акти вартості устаткування до актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, до яких підрядною організацією внесені недостовірні дані. Станом на момент завершення ревізії, пояснення відповідальними особами Зміївської ТЕС не надані. В бухгалтерському обліку Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" господарські операції з капітального будівництва, виконаних ТОВ Котлотурбопром", відображені по дебету субрахунку бухгалтерського обліку 1510 "Капітальне будівництво" та кредиту субрахунку бухгалтерського обліку 6318 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками по капітальному будівництву". Зазначене порушення призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПАТ "Центренерго" на загальну суму 1 201 884,10 грн.

6.19. Пунктом 7.11. договору передбачено, що у випадку, якщо за результатом перевірки (контрольних обмірів, звірки, ревізії, зустрічної звірки тощо) господарської діяльності замовника та/або виконавця контролюючими та/або правоохоронними органами буде встановлено невідповідність документів, підписаних/укладених/наданих під час виконання договору, умовам договору та/або даним бухгалтерського обліку виконавця/субпідрядника(ів) (в т. ч., однак не виключно:

- відсутність у виконавця та/або субпідрядників офіційно працевлаштованих працівників відповідної кваліфікації;

- відсутність власних та/або орендованих офісних та складських приміщень, транспортних засобів, сировини та матеріалів, виробничих засобів, в тому числі сертифікованих або іншим чином оформлених відповідно до чинного законодавства України;

- відсутність або невідповідність вимогам чинного законодавства дозволів та ліцензій, необхідних виконавцю/субпідряднику(ам) для виконання робіт за договором;

- завищення вартості виконаних робіт;

- відсутність підтвердження витрат, включених до актів приймання-передачі робіт, в тому числі вартості товарно-матеріальних цінностей, фактичних витрат на відрядження та перевезення персоналу підрядника/субпідрядника(ів)) тощо, і відповідним контролюючим та/або правоохоронним органом та/або судом прийнято рішення (акт, вимогу, ухвалу, постанову тощо) про завдання Замовнику шкоди (збитків) та їх (шкоди/збитків) відшкодування,

виконавець зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів, з дати відправлення замовником відповідної вимоги виконавцю за його місцезнаходженням та/або на електрону адресу виконавця, сплатити замовнику грошові кошти в розмірі суми, на яку замовнику завдано шкоди (збитків).

6.20. 17.10.2019 позивачем на адресу відповідача направлена претензія №25/1243-5199 від 15.10.2019 з вимогою належним чином виконати умови пункту 7.11. договору та сплати на рахунок позивача 1 201 884,10 грн.

6.21. На дату подання позовної заяви до господарського суду жодної оплати не було здійснено, а також жодної відповіді стосовно розгляду даної претензії позивачу не надійшло.

7. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Обґрунтованість позовних вимог, а відтак наявність підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві визначається судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Одним з таких юридичних фактів є договір як один із різновидів правочину (частина друга статті 202 ЦК України).

У випадку виникнення між сторонами договірних правовідносин визначальною в даному контексті є оцінка договору, який згідно із частиною другою статті 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін певного обсягу прав та обов`язків.

Відтак у разі обґрунтування заявленого позову посиланням на договірні відносини сторін, розглядаючи спір, суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначається зміст спірних правовідносин та їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків сторін, моменту виникнення зобов`язання.

Отже, визначення правової природи договору, як правочину, нерозривно пов`язано з оцінкою дій сторін, направлених на набуття (зміну, припинення) ними певних прав та обов`язків. Досліджуючи дійсні правовідносини сторін суди повинні проаналізувати його правову природу (суть умов договору) та ті дії, які сторони мали вчинити або вчинили на виконання зобов`язань, їх відповідність умовам договором.

Таким чином, суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 210/5659/18.

Як убачається зі змісту позовної заяви та установлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду, посилаючись на положення статей 224 225 ГК України, зазначаючи, що втрати фінансових (матеріальних) ресурсів, які, відповідно до акта ДАС України він зазнав, є ні чим іншим, як майнова (матеріальна) шкода (збитки), відшкодування якої прямо передбачено пунктом 7.11 договору.

Отже, предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з ТОВ "Котлотурбопром" грошових коштів у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №16/251 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 12.06.2018 в частині завищення вартості виконаних робіт, встановленого актом ДАС України від 28.08.2019 №05-21/5, що передбачено умовами зазначеного договору (пункт 7.11).

Проаналізувавши приписи чинного законодавства та зміст (умови) оспорюваного правочину, суди дійшли правильного висновку, що спірні правовідносини виникли з підрядних правовідносин, які регулюються Главою 61 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для сплати на користь позивача грошових коштів в сумі 1 201 884,10 грн у відповідності до статей 224 225 ГК України, оскільки зобов`язання за договором сторонами виконані повністю, передачу-приймання виконаних будівельних робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем робіт, яка була визначена сторонами у договорі підряду. Також суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування пункту 7.11 договору у зв`язку з недоведеністю позивачем неправомірної поведінки відповідача та фактично понесених збитків.

Однак, колегія суддів вважає ці висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими без належного аналізу змісту договору та відповідних аргументів позивача, зокрема стосовно умов договору щодо сплати виконавцем замовнику грошових коштів в розмірі суми, на яку замовнику завдано шкоди (збитків) у випадках, визначених пунктом 7.11. договору.

Верховний Суд зазначає, що статтями 11 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на умови договору, а саме пункт 7.11, яким визначено випадки, у яких виконавець зобов`язується сплатити замовнику грошові кошти в розмірі суми, на яку замовнику завдано шкоди (збитків), якщо за результатом перевірки (контрольних обмірів, звірки, ревізії, зустрічної звірки тощо) господарської діяльності замовника та/або виконавця контролюючими та/або правоохоронними органами буде встановлено невідповідність документів, підписаних/укладених/наданих під час виконання договору, умовам договору та/або даним бухгалтерського обліку виконавця/субпідрядника(ів).

Отже умовами договору чітко визначено право замовника на відшкодування грошових коштів за наявності підстав, визначених пунктом 7.11 договору.

Відтак, з урахуванням наведеного, у цій справі суди попередніх інстанцій повинні були встановити зміст спірних правовідносин, виходячи із умов та зобов`язань, передбачених договором, а також дій вчинених з його виконання; наявність/відсутність підстав для стягнення грошових коштів з урахуванням пункту 7.11 договору та їх розмір.

8.2. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Однак, суди не дослідили повно і всебічно умови договору щодо підстав та порядку відшкодування грошових коштів згідно з умовами пункту 7.11 договору, як наслідок не надали правильної юридичної кваліфікації спірним правовідносинам за договірними зобов`язаннями, виходячи з їх змісту, моменту і підстав виникнення, відтак висновки судів попередніх інстанцій є помилковими.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з доводками касаційної скарги в цій частині та вважає їх обґрунтованими.

8.3. Верховний Суд також зазначає, що виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, відтак при розгляді цієї справи суди попередніх інстанцій мали самостійно перевірити доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц та від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №905/2419/18).

Проте суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та належної правової кваліфікації спірних відносин та норм права за результатами оцінки обставин справи та аргументів сторін не здійснили.

Тому, на думку колегії судів Касаційного господарського суду, висновки судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог є передчасними, оскільки не ґрунтуються на правовій оцінці змісту спірних правовідносин з урахуванням умов договору.

8.4. З урахуванням наведеного у розділі 8 цієї постанови Верховний Суд, враховуючи наявність передумов для скасування оскаржуваних рішень і передачі справи на новий розгляд, не розглядає доводи касаційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у частині відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі (пункт 4.3. цієї постанови).

8.5. Верховний Суд також зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тобто йдеться про врахування судами висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, враховуючи статус Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Близька за змістом права позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 зі справи № 904/3173/19.

Судова колегія не бере до уваги посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України остання не є джерелом правозастосовчої практики у розумінні цієї правової норми.

8.6. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

8.7. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Однак, ухвалені у справі судові рішення таким вимогам в повній мірі не відповідають, оскільки не з`ясувавши всіх обставин, що мають значення для справи, не дослідивши пов`язані з ними докази та без належного мотивування, залишивши поза увагою доводи позивача, що стосуються підстав позову, попередні судові інстанції припустилися порушення вимог статей 86 236 ГПК України щодо повного та всебічно дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення даної справи.

8.8. З урахуванням мотивів, які містяться у розділі 8 цієї постанови Касаційним господарським судом аргументи викладені у відзиві та додаткових поясненнях ТОВ "Котлотурбопром" відхиляються як такі, що не узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права.

Водночас, Верховний Суд приймає до уваги письмові пояснення ДАС України.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи ПАТ "Центренерго"щодо порушення судами норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку частково знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. За таких обставин, вирішення інших питань у справі без дослідження наведених обставин справи є передчасним. У зв`язку із наведеним суд касаційної інстанції позбавлений можливості визначити наявність або відсутність підстав для формування відповідного правового висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, про відсутність якого заявлено скаржником.

9.3. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, Суд вважає за можливе з огляду на повноваження, визначені ГПК України, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

9.4. За змістом частини третьої статті 310 зазначеного Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

10. Судові витрати

10.1. Оскільки рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, то розподіл судових витрат у справі, в тому числі й судового збору, сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 308 310 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №922/3816/19 скасувати.

3. Справу направити до Господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Берднік