№ 922/59/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/59/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючої, Ємця А. А., Колос І. Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Іщука В. В.,

представників учасників справи:

позивача Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» - Заболотного А. М.,

відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» - Батракової О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування»

на рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2024 (суддя Калініченко Н. В.),

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 (головуючий - суддя Істоміна О. А., судді: Медуниця О. Є., Радіонова О. О.),

у справі

за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»

про стягнення упущеної вигоди 30 324 881,39 грн,

УСТАНОВИВ:

У січні 2023 Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування», позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «Оператор ГРМ «Харківгаз» відповідач), про стягнення 97 673 595,94 грн.

Господарський суд Харківської області протокольною ухвалою від 24.05.2023 задовольнив заяву позивача від 15.05.2023 про зміну предмета позову та зменшення позовних вимог. Вирішив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням вимог, викладених у заяві, а саме стягнення нанесених збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 30 324 881,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало у період з травня 2019 року до грудня 2021 року між ним та відповідачем виникли розбіжності щодо обсягів природного газу, переданих позивачем через ПППГ УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС до газопроводів відповідача за Технічною угодою № 4 від 27.09.2013, різниця між якими за даними комерційних вузлів обліку газу становить 10 859,894 тис. м3. Оскільки відповідачем у порушення умов пункту 5.1. Технічної угоди щодо визначення кількості переданого та прийнятого природного газу за календарні місяці у період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку позивача та в порушення вимог Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) на інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи (далі - Оператора ГТС) було подано інформацію з заниженням обсягів переданого природного газу, а саме 859 894,00 куб. м, позивач вказує, що йому завдані збитки у вигляді упущеної вигоди за укладеними між ними угодами на транспортування природного газу за вказаний період у розмірі 30 324 881,39 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Господарський суд Харківської області рішенням від 20.05.2024, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024, у задоволенні позову АТ «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» відмовив повністю.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями АТ «Укргазвидобування» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що суди за відсутності висновків щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах неправильно застосували:

- абзац 2 пункту 2, пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРМ);

- пункт 6 та 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ;

- пункт 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу газотранспортних систем (далі Кодекс ГТС);

- пункт 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС;

- статей 22 1166 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України;

- пункт 3 частини другої статті 224 Господарського кодексу (далі - ГК) України.

АТ «Укргазвидобування» у поданій касаційній скарзі також посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, зокрема ті, що підтверджують відповідність засобів вимірювальної техніки технічним регламентам та стандартам, протиправну поведінку відповідача та понесення збитків позивачем, що, на думку скаржника, унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

30.09.2024 до Верховного Суду від АТ «Оператор ГРМ «Харківгаз» надійшов відзив на касаційну скаргу АТ «Укргазвидобування», у якому відповідач заперечує доводи касаційної скарги, оскільки позивачем не доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача. Зокрема вказує, що позивачем не доведена протиправна поведінка відповідача, яка полягає в порушенні зобов`язань за Технічною угодою від № 4 від 27.09.2013 (визначення кількості переданого та прийнятого за календарні місяці в період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку газу); наявність збитків - зменшення майнових благ позивача у заявленому до стягнення розмірі; існування безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками; існування вини, а саме неналежне виконання відповідачем умов Технічної угоди у формі необережності. Просить касаційну скаргу АТ «Укргазвидобування» залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Як убачається з матеріалів справи АТ «Харківгаз» є Оператором газорозподільних систем (далі - Оператором ГРМ), який до 01.07.2023 здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, виданої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 809 від 19.06.2017.

22.05.2019 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та зареєстровано зміну повного найменування Публічне акціонерне товариство «Харківгаз» на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та зміну скороченого найменування ПАТ «Харківгаз» на АТ «Харківгаз».

АТ «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» є суміжним газодобувним підприємством, яке подає природний газ у газорозподільну систему відповідача.

27.09.2013 між ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» (сторона-1) та ПАТ «Харківгаз» (сторона-2) укладено Технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу № 4 (далі - Технічна угода), якою визначили порядок приймання-передачі природного газу стороною-1 до газопроводів сторони-2.

Згідно з умовами пункту 1.1. Технічної угоди у додатку «Перелік пунктів приймання-передачі природного газу», який є невід`ємною частиною цієї Технічної угоди, наведено перелік пунктів приймання-передачі газу ГВС, ПВВГ, ГРС (далі - ПППГ), згідно з якими сторона-1 передає газ стороні-2.

Відповідно до пункту 1.2. Технічної угоди на кожен ПППГ сторони складають акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін зі схемою підключення ПППГ.

Умовами пункту 3.1. Технічної угоди визначено, що вимірювання кількості газу, що передається через ПППГ, повинно здійснюватися або методом змінного перепаду тиску з використанням стандартних звужуючих пристроїв та автоматичних обчислювачів, або лічильників газу з електронними коректорами відповідно до вимог чинної нормативної документації. Вимірювання кількості газу, що передається через ПППГ після будівництва або реконструкції останніх, повинно проводитись: за методом змінного перепаду тиску - відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2009; при використанні лічильників газу - відповідно до вимог МВУ 034/03-2008 або інших чинних нормативних документів. ФХП газу для ПППГ приймаються за даними автоматичних потоків засобів вимірювання або хімічно-аналітичної лабораторії сторони-1.

Метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки повинні відповідати встановленим вимогам (пункт 3.3. Технічної угоди).

Згідно з пунктом 3.9. Технічної угоди сторона-1 щодоби надає стороні-2 інформацію про кількість газу, переданого через ПППГ (по засобах телефонного зв`язку або в електронному вигляді). У разі необхідності один раз на місяць сторона-1 передає стороні-2 в електронному вигляді інформацію, яка міститься в погодинних роздруківках, у повному обсязі (об`єм та параметри газу, характер і тривалість аварійних ситуацій і втручань). Сторона-2 має право на безперервне отримання інформації в електронному вигляді. Для цього сторона-2 повинна розробити проект системи передачі даних (обладнання, лінії зв`язку) та погодити його зі стороною-1.

Порядок оформлення актів приймання-передачі газу визначений умовами розділу 5 Технічної угоди.

Згідно з пунктом 5.1. угоди кількість переданого та прийнятого газу за календарний місяць визначається диспетчерськими службами сторін на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку газу.

Пунктом 5.3. Технічної угоди визначено, що місячний акт приймання-передачі газу (з розшифруванням по кожному ПППГ) складається та підписується представниками сторони-1 та сторони-2 п`ятого числа місяця, наступного за звітним, у чотирьох примірниках українською мовою - по два примірники кожній стороні. Підставою для складання місячних актів приймання-передачі газу є подобова роздруківка за звітний місяць (погодинна роздруківка об`ємів протранспортованого газу надається за вимогою сторони-2, при виникненні спірних питань) з автоматичних обчислювачів для кожного комерційного ВОГ. У разі допущення помилки в одному з місячних актів її треба виправити і оформити окремим протоколом.

Відповідно до умов пункту 5.4. угоди передбачено, що місячні акти приймання-передачі, оформлені та підписані представниками сторін, та роздруківки з автоматичних обчислювачів повинні зберігатися у сторони-1 та сторони-2 протягом одного року, після чого мають бути передані до архіву.

Умовами пункту 5.5. Технічної угоди передбачено, що у разі непідписання стороною-2 місячних актів приймання-передачі сторона-1 оформлює акти в односторонньому порядку на підставі показників приладів обліку власника комерційного ПППГ, про що сповіщає сторону-2. Указані односторонні акти вважаються чинними для сторін і діють до їх скасування в установленому порядку.

Відповідно до пункту 10.1. Технічної угоди встановлено, що вона укладається терміном до 31.12.2013, набирає чинності з дня її підписання та вважається щорічно продовженою, якщо за місяць до закінчення строку однією із сторін не буде заявлено про відмову від цієї Технічної угоди або її перегляд.

Припинення дії Технічної угоди судом встановлено не було.

Пункт приймання-передачі газу УКПГ «Кегичівка» обладнаний комерційним вузлом обліку газу - комплекс «Супер Флоу-2» зав. № 1221, який введено в промислову експлуатацію актом 03.04.1997, що підтверджується актом вводу в промислову експлуатацію витратомірних комплексів природного газу «Супер Флоу-2» від 02.04.1997.

Пункт приймання-передачу газу УКПГ «Ланна» обладнаний комерційним вузлом обліку газу - комплекс «Флоутек» зав. № 019, який був введений в промислову експлуатацію 15.05.2009, що підтверджується актом вводу в промислову експлуатацію автоматичного витратомірного комплексу «Флоутек» від 15.05.2009.

Пункт приймання-передачу газу Балаклійська ГРС обладнаний комерційним вузлом обліку газу - комплекс «Флоутек» зав. № 2902, який введений в комерційну експлуатацію 21.12.2017, що підтверджується актом введення в комерційну експлуатацію автоматизованого комплексу вимірювання кількості газу на ГРС Балаклійська від 21.12.2017.

АТ «Укргазвидобування» вказувало, що між ним та відповідачем існують багаторічні договірні відносини щодо приймання-передачі до газопроводів відповідача природного газу, видобутого позивачем. Перелік пунктів приймання-передачі газу (ПППГ) наведено в додатку «Перелік пунктів приймання-передачі природного газу», який є невід`ємною частиною укладеної ними Технічної угоди, за умовами пункту 1.2. якої ними складені відповідні акти розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін на пункти приймання-передачі газу, зокрема: УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна», Балаклійська ГРС. Вказані ПППГ обладнані комерційними вузлами обліку. За умовами Технічної угоди кількість переданого та прийнятого газу за календарний місяць визначається сторонами на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку газу, розміщених на УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка» та Балаклійської ГРС. Позивач відповідно до вимог пунктів 3.9. та 5.1. Технічної угоди надав відповідачу інформацію про кількість газу, переданого через ПППГ. Файли Хостліб файли даних, які містять повну інформацію з приладів обліку газу (температура, тиск, витрата газу та інші параметри) з комерційних вузлів обліку ГПК «Шебелинкагазвидобування» по всім точкам передачі газу до газорозподільчих мереж АТ «Харківгаз» щодобово о 08:20 передавались диспетчерською службою позивача на електронну пошту АТ «Харківгаз». Крім того, АТ «Харківгаз» надавалися подобові роздруківки за звітні місяці, отримані з комерційних вузлів обліку газу, зокрема з УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС, на підставі яких сторонами складалися та підписувалися місячні акти прийому-передачі газу за цією Технічною угодою. Проте, починаючи з травня-серпня 2019 року відповідач вважає неможливим використання вузлів обліку газу, які розміщені на УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС в якості комерційних вузлів обліку газу через те, що за результатами їх позачергових перевірок, на переконання відповідача, були виявлені порушення та невідповідності вимогам діючих нормативних документів України, про що відповідачем складені відповідні акти. Позивач вважає наведені в актах зауваження необґрунтованими, а вузли обліку газу, що розміщені на УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС, відповідають вимогам чинного законодавства України. Вказує, що всі засоби вимірювальної техніки пройшли належні метрологічні повірки (перевірки, тощо) та є справними, а отже відповідають вимогам Кодексу Газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТР), та є комерційними вузлами обліку природного газу. Позивач вказує, що у порушення наведених норм Кодексу Газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), складені самостійно відповідачем місячні акти приймання-передачі газу (з розшифруванням по кожному ПППГ) за період з травня 2019 року по грудень 2021 року, не ґрунтуються на даних комерційних вузлів обліку газу, розміщених на ПППГ УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС, а тому не були підписані позивачем. Відповідно до умов пункту 5.5. Технічної угоди позивачем за період з травня 2019 року по грудень 2021 року були оформлені акти в односторонньому порядку на підставі показників приладу обліку, розміщений на ПППГ УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС, які вважаються чинними для сторін і діють до їх скасування в установленому порядку. Позивач вважає, що наведене свідчить про те, що починаючи з травня 2019 року і до грудня 2021 року у сторін виникли розбіжності щодо обсягів природного газу, які були передані позивачем через ПППГ УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС до газопроводів відповідача за Технічною угодою, різниця між якими за даними комерційних вузлів обліку газу становить 10 859,894 тис. м3. Отже, на думку позивача, відповідачем у порушення умов пункту 5.1. Технічної угоди (визначення кількості переданого та прийнятого природного газу за календарні місяці у період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку позивача) та в порушення вимог Кодексу ГРМ на інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи подана інформація, відповідно до якої занижені обсяги переданого природного газу від позивача до газорозподільної системи відповідача за період з травня 2019 року по грудень 2021 року в обсязі 10 859 894,00 куб. м. У зв`язку з наведеним, позивач вказує, що йому завдані збитки у вигляді упущеної вигоди за укладеними між позивачем та Оператором газотранспортної системи угодами на транспортування природного газу за вказаний період у розмірі 30 324 881,39 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Вказані обставини стали підставою для звернення АТ «Укргазвидобування» з відповідним позовом, у якому позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов пункту 5.1. Технічної угоди, а саме визначення кількості переданого та прийнятого природного газу за календарні місяці у період з травня 2019 по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку позивача, та вимог Кодексу ГРМ на інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи, АТ «Харківгаз» було подано інформацію з заниженням обсягів переданого природного газу від позивача до газорозподільної системи відповідача за вказаний період в обсязі 10 859 894,00 куб. м, чим позивачу нанесені збитки у вигляді упущеної вигоди за укладеними між позивачем та Оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) угодами на транспортування природного газу за наведений період, просив стягнути з відповідача 30 324 881,39 грн.

Вважає, що у діях відповідача наявні усі елементи цивільного правопорушення, а саме: 1) наявність протиправної поведінки відповідача (порушення зобов`язань); 2) наявність збитків (зменшення майнових благ позивача, неодержання ним доходів); 3) наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками; 4) наявність вини відповідача (наслідки настали внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Технічної угоди).

Відповідач вказані позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що вузли обліку на УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка», Балаклійської ГРС не є комерційними, що було встановлено судом в межах справи № 922/2919/20, та на їх підставі не можна визначати обсяг переданого газу.

Господарським судом Харківської області рішенням від 03.12.2020 року у справі № 922/2919/20 відмовлено у задоволенні позову АТ «Укргазвидобування» в особі філії ГУ «Шебелинкагазвидобування» про зобов`язання внести до Інформаційної платформи операторів газотранспортної системи - АТ «Укртрансгаз» (до 31.12.2019) та ТОВ «Оператор ГТС України» (з 01.01.2020) дані про обсяги подач природного газу АТ «Укргазвидобування» у віртуальній точці входу з газорозподільної системи АТ «Оператор ГРМ «Харківгаз» в розрізі газодобувних підприємств, згідно місячних звітів (щодобових роздруківок) з вузлів обліку газу АТ «Укргазвидобування» з урахуванням обсягів передачі природного газу через вимірювальні дільниці, що визначені позивачем. Вказане рішення залишено без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 червня 2021 року.

У вказаній справі судом встановлено, що АТ «Оператор ГРМ «Харківгаз» є Оператором газорозподільних мереж, який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 201 від 16.02.2017. АТ «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» є суміжним газодобувним підприємством, яке подає природний газ у газорозподільну систему відповідача. Згідно рішення акціонера № 237 від 21.05.2018, Статуту позивача, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 25264612 від 21.05.2020 найменування ПАТ «Укргазвидобування» змінено на АТ «Укргазвидобування». 22.05.2019 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме зареєстровано зміну повного найменування ПАТ «Харківгаз» на АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та зміну скороченого найменування ПАТ «Харківгаз» на АТ «Харківгаз». Судом також встановлено, що AT «Харківгаз» у порядку пункту 9 глави 2 розділу IX Кодексу ГРС здійснено перевірку стану вузлів обліку газу УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка», Балаклійської ГРС.

Зазначеним судовим рішенням встановлені наступні обставини щодо УКПГ «Ланна». За результатами перевірки AT «Харківгаз» складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 318 від 03.06.2019, в якому викладено висновок щодо виявленої невідповідності максимальної границі вимірювання перетворювача тиску згідно свідоцтва про повірку вимірювального комплексу «Флоутек» зав. № 019, максимальної границі вимірювання тиску згідно протоколу розрахунку витратоміру та фактичного значення границі вимірювання тиску згідно вимірювального комплексу. 06.06.2019 за результатами перевірки AT «Харківгаз» складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 2181 від 06.06.2019, з висновком щодо відсутності формуляру на комплекс для перевірки комплектуючих виробів комплексу на предмет його відповідності, порушення пункту 9.1. Методики повірки МПУ 290/03-2013; відсутності маркування обчислювача, порушення підпункту 2 пункту 9.1. Методики повірки МПУ 290/03-2013; неможливості, відповідно до пункту 10.2 МПУ 290/03-2013 проведення позачергової повірки; не усунення недоліків згідно акта від 03.06.2019; невідповідності складу комплексу згідно свідоцтва про повірку від 13.09.2018 до конфігурації вимірювального комплексу «Флоутек Тм». У висновку також зазначено, що до усунення зауважень вимірювальний комплекс не може використовуватись для комерційного обліку. Відповідно до Акта контрольного вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 329 від 30.07.2019, АТ «Харківгаз» перевірено готовність вводу комерційного ВОГ до експлуатації. При проведені перевірки виявлено наступні зауваження, щодо невідповідності наданого проекту вимогам Кодексу ГРМ, ДБН та ДСТУ; невідповідності монтажу комерційного ВОГ вимогам Кодексу ГРМ, не надано акт розмежування балансової належності, не надано оригіналів паспортів перетворювачів.

За виявленими зауваженнями викладено висновок - не може використовуватися як комерційний та не готовий до введення у комерційну експлуатацію.

В акті АТ «Харківгаз» щодо заміни діафрагми на звужуючому пристрої, розташованому на витратомірному вузлі УКПГ «Ланна» від 28.10.2019 зафіксовано, що раніше виявлені порушення не усунені, та містить висновок щодо можливості прийняття в комерційну експлуатацію ВОГ після усунення попередніх зауважень та приведення ВОГ у відповідність до вимог чинного законодавства.

Щодо УКПГ «Кегичівка» у вказаному рішенні судом встановлено наступні обставини. 24.06.2019 за результатами перевірки АТ «Харківгаз» складено акт перевірку стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 323 від 24.06.2019, в якому викладено висновок щодо виявленої невідповідності технічного стану вузла обліку газу вимогам діючих нормативних документів, а саме: обчислення тиску газу проводиться надлишковим датчиком тиску; в обчислювачі відсутній захист від несанкціонованого втручання в роботу комплексу; відсутні паспорта на складові комплексу; відсутня проектно-технічна документація на ВОГ, що унеможливлює проведення перевірки на відповідність складу ВОГ.

Згідно з цим висновком ВОГ УКПГ «Кегичівка» ураховуючи порушення не може використовуватись як комерційний.

В актах АТ «Харківгаз» щодо заміни діафрагми на звужуючому пристрої, розташованому на витратомірному вузлі УКПГ «Кегичівка» від 28.10.2019 та від 28.04.2020 зафіксовано, що раніше виявлені порушення не усунені, та містить висновок щодо можливості прийняття в комерційну експлуатацію ВОГ після усунення попередніх зауважень та приведення ВОГ у відповідність до вимог чинного законодавства.

Щодо Балаклійської ГРС судом у вказаному рішенні встановлені наступні обставини.

29.08.2019 за результатами перевірки АТ «Харківгаз» складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 339 від 29.08.2019, у якому викладено висновок щодо виявленої невідповідності схеми ВОГ робочому проекту, який погоджено АТ «Харківгаз»; складові витратомірного комплексу не відповідають проектному рішенню; відсутність оригіналів Паспорту витратомірної ділянки; відсутності формуляру на комплексу «Флоутек ТМ»; заводське налаштування перепаду тиску, які входять до складу ВОГ змінено.

Згідно з висновком - до моменту усунення зазначених порушень, ВОГ не може вважатися комерційним.

21.11.2019 за результатами перевірки АТ «Харківгаз» складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 192/11 від 21.11.2019, з висновком щодо неусунення попередніх зауважень, неможливості використання ВОГ як комерційного. 02.03.2020 за результатами перевірки АТ «Харківгаз» складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 374 від 02.03.2020, в якому повторно зафіксовані раніше виявлені порушення.

За виявленими зауваженнями, викладено висновок, що Балаклійська ГРС не може використовуватися як комерційний та не готовий до введення у комерційну експлуатацію.

Отже, за результатами експертизи та інспектування монтажу вимірювальних комплексів УКПГ «Ланна» та УКПГ «Кегичівка» встановлено невідповідність умовам монтажу. За результатами експертної повірки вимірювальної техніки Балаклійської ГРС встановлено невідповідність встановленим вимогам, на підставі невідповідності критеріям, встановленими пунктом 9.1. Методики повірки МПУ 290/03-13. Відповідно до пункту 10 глави 12 розділу XI Кодексу ГРМ об`єми (куб. м) та обсяги (кВт-год, Гкал, МДж) приймання-передачі природного газу в точках його надходження в/з ГРМ мають бути документально підтверджені не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним, шляхом складання актів приймання-передачі природного газу, що підписуються між суміжними суб`єктами ринку природного газу. За наявності розбіжностей щодо визначених об`ємів (обсягів) природного газу вони підлягають врегулюванню відповідно до умов технічної угоди, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До прийняття рішення судом об`єм (обсяг) надходження природного газу від ГДП (ВБГ) встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ, а на межі балансової належності між суміжними Операторами - встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ, який передає природний газ.

Згідно з пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, у справі № 922/2919/20 судом рішенням від 03.12.2020 року встановлено неможливість використання вузлів обліку газу УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка», Балаклійської ГРС в якості комерційних.

Згідно з частиною третьою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, показники обсягів газу, що зазначені в комерційних вузлах обліку УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка», Балаклійської ГРС, на які посилається позивач в обгрунтування заявлених ним позовних вимог, зокрема щодо різниці даних в обсягах газу, переданих відповідачем, та даних, що взяті позивачем із комерційних вузлів обліку, не можуть бути враховані судом при вирішенні спору у справі, що розглядається, оскільки судом у справі № 922/2919/20 не доведено протиправної поведінки АТ «Харківгаз» щодо визнання вимірювальних комплексів УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка», Балаклійська ГРС такими, що не можуть бути використані як комерційні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, у справі, що розглядається, виходив з того, що позивачем не доведено наявність збитків у вигляді зменшення майнових благ останнього у розмірі 30 324 881,39 грн, що обмежує його інтереси як учасника господарських відносин і проявляється у неодержаних позивачем доходах за транспортування природного газу, які б він одержав, якби зобов`язання з визначення фактичного обсягу кількості поданого позивачем природного газу до газопроводів відповідача було виконано відповідно до вимог Кодексу ГРМ та умов Технічної угоди, оскільки позивачем використовуються дані за вузлами обліку, що не введені як комерційні. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність позивачем факту протиправності дій відповідача АТ «Харківгаз» як причини, а збитків, які виникли у позивача, - безумовним наслідком такої поведінки відповідача. Отже, АТ «Украгазвидобування» не доведено наявності усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення.

З такими висновками судів попередніх інстанцій позивач не погодився та оскаржив їх у касаційному порядку.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд.

Відповідно до положень статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Відповідно до вимог статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 ЦК України упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При цьому саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Особа, яка порушила зобов`язання, доводить відсутність своєї вини. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (стаття 614 ЦК України). При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Близький за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі № 910/422/18.

Згідно з частиною другою статті 224 ГК України збитками слід розуміти витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та постанові Касаційного господарського суду від 06.06.2023 у справі № 911/682/21 виснував, що вирішуючи питання щодо стягнення збитків суд повинен встановити відповідний та повний склад правопорушень. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: (1) протиправної поведінки особи; (2) шкоди (збитків); (3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; (4) вини особи, яка заподіяла збитки; протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Так, відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою наведеної статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

При цьому, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, ураховуючи наведені правові висновки, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, яка заподіяна.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного з елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.

Відповідно до вимог статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Звертаючись до суду з позовом АТ «Укргазвидобування» вказувало, що оскільки обсяг природного газу у розмірі 10 859,894 тис. м3, поданий ним через ПППГ УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка», Балаклійська ГРС до газопроводів відповідача за період з травня 2019 по грудень 2021 року не був переданий відповідачем на інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи, у зв`язку з чим не був врахований Оператором газотранспортної системи при алокації (обліку) подач природного газу позивача у точках входу з газорозподільних систем відповідача, а тому зазначений обсяг природного газу при розрахунку добового небалансу за договорами транспортування природного газу не був врахований, що призвело до неотримання позивачем доходів, які він міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право (визначення фактичного об`єму кількості поданого ним природного газу до газопроводів відповідача згідно з вимогами Кодексу ГРМ та технічної угоди) не було порушено відповідачем. Такими діями відповідача йому завдано прямі (реальні) збитки у розмірі 30 324 881,39 грн. Вказує, що протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні останнім зобов`язань за технічною угодою від 27.09.2013 № 4 (визначення кількості переданого та прийнятого газу за календарні місяці в період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку газу) та вимог Кодексу ГРМ (надання неповної та недостовірної інформації оператору газотранспортної системи про обсяги подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі позивача).

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» затверджено Кодекс газорозподільних систем (Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ (в редакції на момент спірних відносин): вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством; комерційний вузол обліку/комерційний ВОГ - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об`єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/ постачання) природного газу в точці комерційного обліку; комерційний облік природного газу - визначення об`ємів (обсягів) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точках комерційного обліку на підставі даних комерційних вузлів обліку та інших регламентних процедур у передбачених цим Кодексом випадках; суміжні суб`єкти ринку природного газу - власники газових мереж, що з`єднані між собою, в місці з`єднання яких відбувається приймання-передача природного газу.

Розділом IX Кодексу ГРМ визначені правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі, до основних засад яких віднесено, зокрема, наступне: комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними (пункт 1 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ).

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) в точках надходження природного газу в ГРМ від газодобувних підприємств та виробників біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел та на межі балансової належності між суміжними газорозподільними системами здійснюється згідно з технічною угодою про умови приймання-передачі газу ГРМ, укладеною між Оператором ГРМ та ГДП (ВБГ) і відповідно між суміжними Операторами ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання технічної угоди про умови приймання-передачі газу ГРМ визначений розділом VI цього Кодексу (абзац 2 пункт 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ).

Аналогічно, згідно з абзацом 2 пункту 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини Оператора ГРМ з газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, об`єкти яких підключені до ГРМ, а також із суміжними Операторами ГРМ регулюються технічною угодою про умови приймання-передачі природного газу ГРМ, яка укладається з ними відповідно до вимог глави 2 розділу VІ цього Кодексу ГРМ.

При цьому, технічна угода про умови приймання-передачі газу газорозподільною системою - письмова угода між Оператором ГРМ та суміжним суб`єктом ринку газу, крім споживачів та Оператора ГТС, яка укладається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Кодексу, та визначає порядок приймання-передачі природного газу між сторонами (пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Згідно з пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) в точках надходження природного газу до ГРМ з газотранспортної системи здійснюється згідно з договором транспортування природного газу, укладеним між Оператором ГТС та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог Кодексу ГТС та цього Кодексу, норми якого не суперечать Кодексу ГТС. Порядок укладання договору транспортування природного газу визначений Кодексом ГТС.

Відповідно до пунктів 1 та 2 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГТС визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), розрахунок об`єму втрат та витрат природного газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до межі балансової належності, додаються/віднімаються до/від об`єму, визначеного комерційним вузлом обліку.

Положеннями глави 9 розділу Х Кодексу ГТС встановлений порядок перевірки вузлів обліку та їх складових.

Згідно з пунктами 6, 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГТС за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу).

Якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом ХІ цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об`єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї із сторін - Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому в акті обстеження/акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) Оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових.

Якщо позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових буде здійснюватися не на місці їх монтажу та за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ), за ініціативи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) на місце комерційного ВОГ (ЗВТ) за погодженням з Оператором ГРМ може встановлюватися аналогічний ВОГ (ЗВТ), який повинен мати діюче свідоцтво про повірку та бути опломбованим належним чином. За відсутності дублюючого або підмінного ВОГ (ЗВТ) на період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) за погодженням зі споживачем здійснюється припинення газопостачання через комерційний ВОГ або (в іншому випадку) за цей період здійснюється обрахунок об`єму та обсягу розподіленого природного газу відповідно до вимог цієї глави.

Якщо демонтаж ЗВТ на позачергову чи експертну повірку або проведення позачергової чи експертної повірки на місці монтажу ЗВТ буде здійснюватися у наступні дні (не в день перевірки), порядок повідомлення сторін про дату і час здійснення цих заходів аналогічний повідомленню про перевірку. Виключенням є ситуація, коли в акті обстеження у день перевірки сторонами будуть чітко визначені подальші заходи з проведення повірки (час, дата, місце тощо).

Якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) не буде підтверджено факт його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу. При цьому витрати, пов`язані з проведенням позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані їх ініціатором.

Якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення. При цьому витрати, пов`язані з позачерговою чи експертною повіркою, компенсуються власником комерційного ВОГ/ЗВТ (крім факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ). Крім того, власник впродовж двомісячного строку здійснює заходи щодо приведення комерційного ВОГ (ЗВТ) в точці вимірювання у відповідність до вимог розділу X цього Кодексу, за винятком лічильників газу побутових споживачів. У разі невідповідності лічильників газу побутових споживачів нормативним документам у сфері метрології (за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ) об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності лічильника газу та приведення точки вимірювання у відповідність до вимог цього Кодексу забезпечуються відповідно до вимог пункту 5 глави 8 цього розділу, а витрати, пов`язані з позачерговою чи експертною повіркою, компенсуються за рахунок Оператора ГРМ.

Усі роботи з демонтажу/монтажу комерційного ВОГ (ЗВТ) забезпечуються його власником, а у випадку взаємовідносин із побутовим споживачем - Оператором ГРМ

У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про:

1) пошкодження пломб;

2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу);

3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу;

4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору;

5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ;

6) наявність несанкціонованого газопроводу;

7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.

При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом. При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

У разі виявлення факту дії спрямованого постійного магнітного поля на лічильник газу (ЗВТ), що підтверджується спрацюванням магнітного індикатора, Оператор ГРМ має довести, що встановлений мінімальний поріг спрацювання цього магнітного індикатора був достатнім для зміни допустимої похибки цього лічильника газу (ЗВТ).

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки порушень не виявлено, у всіх випадках за відсутності дублюючого/тимчасового ВОГ (ЗВТ) або заходів з припинення газопостачання на період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу. При цьому витрати, пов`язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані Оператором ГРМ.

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки підтверджено наявність порушення, у всіх випадках за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ) об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення. При цьому витрати, пов`язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані власником комерційного ВОГ/ЗВТ (крім факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ). Крім того, власник впродовж двомісячного строку здійснює заходи щодо приведення комерційного ВОГ (ЗВТ) в точці вимірювання у відповідність до вимог розділу X цього Кодексу, за винятком лічильників газу побутових споживачів. У разі невідповідності лічильників газу побутових споживачів нормативним документам у сфері метрології (за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ) об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності лічильника газу та приведення точки вимірювання у відповідність до вимог цього Кодексу забезпечуються відповідно до вимог пункту 5 глави 8 цього розділу, а витрати, пов`язані з позачерговою чи експертною повіркою, компенсуються за рахунок Оператора ГРМ.

На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби, повноваження тощо) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується актом про усунення порушення.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Електронні документи (електронні повідомлення), що надаються оператором газотранспортної системи відповідно до цього розділу, повинні містити його електронний цифровий підпис і на запит замовника послуг транспортування надаються йому у паперовій формі за підписом уповноваженої особи у строк, що не перевищує 5 робочих днів.

Відповідно до пункту 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

З огляду на викладене, Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які узгоджуються з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.06.2021 у справі № 922/2919/20 стосовно того, що положеннями Кодексу ГРМ на оператора як оператора ГРМ покладено повноваження щодо здійснення з дотриманням вимог Кодексу ГРМ перевірки комерційного ВОГ та його складових на відповідність умовам експлуатації та узгодженій проектній документації. При цьому АТ «Укргазвидобування» не позбавлене права вирішити спірні питання з оператором шляхом ініціювання експертної повірки, експертизи проєктної документації тощо.

Скаржник у касаційній скарзі вказує на неврахування та не дослідження судами попередніх інстанцій доказів, що підтверджують наявність збитків, а саме: комерційних місячних звітів з вузлів обліку природного газу, що встановлені на УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка» та на Балаклійській ГРС; актів приймання-передачі природного газу за період з травня 2019 по грудень 2021, складених АТ «Харківгаз» та складених АТ «Укргазвидобування»; лист АТ «Укртрансгаз» № 1011ВИХ-22-3345 від 28.09.2022 зі скріншотами з Інформаційної платформи та інформацією щодо остаточної алокації обсягів подачі природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи АТ «Харківгаз» по газовидобувному підприємству АТ «Укргазвидобування» за період з 01.05.2019 по 31.12.2019; лист ТОВ «Оператор ГТС України» № ТОВВИХ-22-10512 від 29.09.2022 з інформацією з платформи про обсяги подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи АТ «Харківгаз» по газодобувному підприємству АК «Укргазвидобування» за період з 01.01.202 по 31.12.2021; інформаційну довідку щодо обсягів негативних небалансів; акти врегулювання щодобових небалансів за договором від 08.10.2018 № 1810000241 за період з 01.03.2019 по 31.12.2019; акти врегулювання щодобових небалансів за договором від 31.12.2019 № 1907000615 за період з 1.01.2020 по 31.12.2021; розрахунки збитків та висновок експерта № 20319 за результатами проведення судової економічної експертизи від 14.09.2023. Та, крім того, скаржник не погоджується з висновками судів щодо преюдиціального значення рішення у справі № 922/2919/20 для вирішення цього спору.

Проте, всупереч наведеному, місцевим господарським судом у справі, що розглядається, вже після ухвалення рішення у справі № 922/2919/20 було встановлено, що позивач АТ «Укргазвидобування» погодив проекти реконструкції вузлів комерційного обліку газу на УКПГ «Ланна», яким передбачено проектування та монтаж вузла обліку змінного перепаду тиску. 08.06.2022 після проведення реконструкції, згідно з погодженим проектом, вузол обліку газу прийнято в експлуатацію (акт № 640). 23.05.2022 АТ «Харківгаз» погоджено проекти реконструкції вузлів комерційного обліку газу на УКПГ «Кегичівка», яким передбачено проектування та монтаж вузла обліку змінного перепаду тиску. 09.06.2022 після проведення реконструкції, згідно з погодженим проектом, вузол обліку газу прийнято в експлуатацію (акт № 641). 18.11.2021 після погодження проекту та проведення реконструкції, проведено перевірку та вузол обліку газу на Балаклійській ГРС прийнято в комерційну експлуатацію.

Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, адже позивачем використовуються дані за вузлами обліку, що не введені як комерційні.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС Оператор ГТС на підставі інформації про виміряний за газову добу обсяг природного газу та всі його подачі та відбори, яка надається оператором газорозподільної системи, суміжним газовидобувним підприємством, газовидобувним підприємством, підключеним безпосередньо до газорозподільної системи, оператором газосховищ, оператором установки LNG та прямим споживачем, надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його подачі та відбори в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за відповідну газову добу (D) в порядку, встановленому цим розділом. Інформація про відбори в точках виходу до газорозподільних систем надається в розрізі споживачів замовника послуг транспортування.

Виходячи з наведеного, оператор ГРМ передає відомості (відомості прогнозу відборів/споживання природного газу, відомості про фактичні обсяги природного газу тощо) оператору ГТС у порядку та на умовах, визначених Кодексом ГТС, який, у свою чергу, встановлює щодобовий порядок обміну інформацією в конкретно визначені часові рамки.

Враховуючи, що вузли обліку природного газу на УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка» та Балаклійська ГРС виведено з комерційної експлуатації, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про те що відповідачем проводився правильний розрахунок кількості переданого та прийнятого газу за календарні місяці у період з травня 2019 року по грудень 2021 року на підставі вимог Кодексу ГРМ, що було встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі № 922/2919/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 та постановою Верховного Суду від 23.06.2021.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання скаржника при розрахунку кількості переданого та прийнятого газу за спірний період на положення пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, оскільки положеннями договорів транспортування природного газу № 1810000241 від 08.10.2018 та № 1907000615 від 31.12.2019 передбачено виплату Оператором грошових коштів на рахунок замовника лише у випадках виникнення щодобових позитивних небалансів (указані договори не є дохідними для замовника АТ «Укргазвидобування»). Відповідно до вказаної норми плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу, на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс. Нормами Кодексу ГТС передбачено, що саме Газовидобувне підприємство передає дані фактичного обсягу подачі у віртуальній точці входу з газорозподільної системи Оператору ГРМ, які останній через інформаційну платформу передає Оператору ГТС.

Фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ визначається Оператором ГРМ в порядку глави 1 розділу ІX Кодексу ГРМ. В подальшому, інформація щодо фактичного об`єму розподіленого/спожитого природного газу та передається Оператору ГТС в порядку, визначеному Кодексом ГТС.

Щодо посилань скаржника на те, що такими діями відповідач завдав йому збитків у розмірі 30 324 881,39 грн у вигляді недоотримання доходу, які АТ «Укргазвидобування» міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем (упущена вигода), Суд виходить з наступного.

Оскільки упущена вигода відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, при визначенні її розміру згідно з положеннями частини четвертої статті 623 ЦК України враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин, мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер. Розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням його витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Ураховуючи наведене та за результатами оцінки наявних у матеріалах справи доказів, поданих учасниками, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про недоведеність позивачем наявності складу цивільного правопорушення з боку відповідача, що унеможливлює застосування до останнього цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків (відшкодування шкоди), зокрема не доведено протиправної поведінки відповідача у визначенні кількості переданого та прийнятого газу та наданні неповної та недостовірної інформації оператору газотранспортної системи про обсяги природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільного системи в розрізі позивача; не встановлено вини відповідача, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог Кодексу ГРМ; не доведено належними та допустимими доказами наявності прямих реальних збитків як зменшення майнових благ на суму 30 324 881,39 грн та, відповідно, не доведено існування безпосереднього причинного зв`язку.

При цьому, суди обох інстанцій також відхилили доводи позивача, що саме через неправомірні дії відповідача операторами газотранспортної системи встановлено у позивача негативні небаланси, оскільки останнім не доведено порушення відповідачем зобов`язань, що були узгодженні між сторонами угоди, а позивачем не надано належних та допустимих доказів понесення ним збитків.

Судами також встановлено, що виникнення небалансів газу за договорами транспортування природного газу №1810000241 від 08.10.2018 та №1907000615 від 31.12.2019 не підтверджують реальність завдання позивачеві збитків у заявленому розмірі.

Слід зазначити, що рішенням Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі № 922/2919/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 та постановою Верховного Суду від 23.06.2021, встановлено відсутність доказів на підтвердження негативного небалансу та його врегулювання оператором ГТС за заявлений період (аналогічний з цією справою) по вимірювальних дільницях УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка» та Балаклійська ГРС.

Ураховуючи наведене, Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо недоведеності позивачем факту протиправності дій АТ «Харківгаз», що спричинили збитки позивачу у заявленому ним до стягнення розмірі - безумовним наслідком такої протиправної поведінки. Оскільки АТ «Укргазвидобування» не доведено наявності усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні заявлених АТ «Укргазвидобування» позовних вимог.

За таких обставин, доводи скаржника про наявність передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстав для подання касаційної скарги фактично зводяться до незгоди останнього з висновками судів попередніх інстанцій та до необхідності встановлення інших обставин, ніж ті, що були встановлені цим судом, і стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГГПК України.

Окрім наведеного, підставою касаційного оскарження АТ «Укргазвидобування» зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, зокрема ті, що підтверджують відповідність засобів вимірювальної техніки технічним регламентам та стандартам, протиправну поведінку відповідача та понесення збитків позивачем, що, на думку скаржника, унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення в сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про недослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Суд вважає, що судами попередніх інстанцій надано оцінку доказам, про які позивач зазначає в касаційній скарзі.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються відповідно на скаржника.

Керуючись статтями 129 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 922/59/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: А. А. Ємець

І. Б. Колос