ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 923/197/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників сторін:
позивача 1 - не з`явилися,
позивача 2 - не з`явилися,
відповідача 1 - не з`явилися,
відповідача 2 - Перевозника П. М. (адвоката),
прокуратури - Романова Р. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 (судді: Таран С. В. - головуючий, Будішевська Л. О., Поліщук Л. В.) у справі
за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі: 1) Кабінету Міністрів України, 2) Міністерства аграрної політики та продовольства України (правонаступник - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України)
до 1) Білокриницької селищної ради Великоолександрівскього району Херсонської області, 2) Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (правонаступник - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України),
про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету та визнання недійсними свідоцтв про право власності,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Заступник прокурора Херсонської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) та Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерства), правонаступником якої є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, звернувся з позовом до Білокриницької селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області (далі - Білокриницька селищна рада) та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - ПАТ "ДПЗКУ") про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Білокриницької селищної ради №31 від 11.03.2011, №97 від 28.11.2011, а також про визнання недійсними свідоцтв серії САЕ №162644, САЕ №162645 від 28.12.2011 про право приватної власності на майновий комплекс - "Білокриницький комбінат хлібопродуктів" (далі - Білокриницький КХП), вартістю 28 823 067,93 грн, виданих виконавчим комітетом Білокриницької селищної ради ПАТ "ДПЗКУ".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про оформлення права власності на цілісний майновий комплекс Білокриницького КХП прийнято Білокриницькою селищною радою з перевищенням повноважень, за відсутності рішення власника про зміну правового статусу державного майна. ПАТ "ДПЗКУ" як суб`єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки, здійснює свою діяльність на основі права господарського відання, тому спірне майно до виключення його з переліку майна, що не підлягає приватизації, та завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку залишається об`єктом права державної власності.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 (суддя Павленко Н. А.) у задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі КМУ та Міністерства до Білокриницької селищної ради та ПАТ "ДПЗКУ" відмовлено у повному обсязі.
2.2. Рішення суду мотивовано тим, що ПАТ "ДПЗКУ" не мало законних підстав для звернення до органу місцевого самоврядування з заявою про видачу правовстановлюючих документів на майновий комплекс Білокриницького КХП, оскільки вказаний майновий комплекс не міг бути відчужений чи корпоратизований на користь суб`єкта права приватної власності без попереднього виключення його майна із переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Спірне майно надавалося ПАТ "ДПЗКУ" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, тому оскаржувані рішення виконавчого комітету Білокриницької селищної ради (далі - виконавчий комітет) є незаконними, оскільки прийняті з перевищенням повноважень за відсутності рішення власника про зміну правового режиму державного майна. Враховуючи, що оспорювані свідоцтва про право власності видані на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування та їх дія перешкоджає відновленню права власності держави, суд дійшов висновку, що вони є також незаконними та підлягають скасуванню. При цьому місцевий господарський суд, незважаючи на обґрунтованість заявлених вимог, відмовив у задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі - ПАТ "ДПЗКУ".
2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 рішення Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 у справі № 923/197/18 скасовано. Позовні вимоги прокурора задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Білокриницької селищної ради від 11.03.2011 №31 "Про видачу правовстановлюючих документів на майновий комплекс". Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Білокриницької селищної ради від 28.11.2011 №97 "Про видачу правовстановлюючих документів на майновий комплекс". Визнано недійсними свідоцтва серії САЕ №162644, САЕ №162645 від 28.12.2011 про право приватної власності на майновий комплекс - "Білокриницький КХП", вартістю 28 823 067,93 грн, видані виконавчим комітетом Білокриницької селищної ради ПАТ "ДПЗКУ". Стягнуто з Білокриницької селищної ради на користь прокуратури Херсонської області 2 643,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3 964,50 грн за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ПАТ "ДПЗКУ" на користь прокуратури Херсонської області 2 643,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3 964,50 грн за подання апеляційної скарги.
2.4. Постанова суду апеляційної інстанції аргументована тим, що відповідно до положень статей 316 321 Цивільного кодексу України, статті 86 Господарського кодексу України внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вкладу до статутного (складеного) капіталу юридичної особи забороняється, тому така юридична особа не може набути це майно на праві приватної власності, якщо інше не передбачене законом. Посилаючись на положення Статуту ПАТ "ДПЗКУ", статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", статті 145 Господарського кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що майно Білокриницького КХП не могло бути приватизоване, оскільки воно перебуває в переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а тому рішення місцевої ради є незаконними. Суд апеляційної інстанції установив наявність підстав для представництва прокурором у цій справі, у зв`язку з невчиненням жодних дій КМУ та Міністерством для повернення державного майна. Апеляційна інстанція встановила відсутність правових підстав для застосування позовної давності до спірних правовідносин, оскільки належних доказів обізнаності уповноважених органів про вибуття спірного майна з державної власності ПАТ "ДПЗКУ" не надало.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019, ПАТ "ДПЗКУ" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права: статей 256 261 267 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 75, частини 3 статті 86, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначав, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги довідку Міністерства, з якої вбачається, що станом на 17.09.2012 Міністерству було достовірно відомо, що ПАТ "ДПЗКУ" отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно філії ПАТ "ДПЗКУ" "Білокриницький КХП". Відтак, указана обставина, на думку скаржника, є однією з підстав для застосування наслідків спливу позовної давності. Крім того, підставою для застосування наслідків спливу позовної давності є лист ПАТ "ДПЗКУ" № 130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 та журнал реєстрації вхідної кореспонденції, довідка Державної фіскальної інспекції № 07-21/74 від 21.07.2017, які свідчать, на думку скаржника, про обізнаність Міністерства з обставинами набуття ПАТ "ДПЗКУ" права власності на спірне майно. Після отримання листа від 31.10.2013 № 02-12/1314 та звіту Державної аудиторської служби України, КМУ, за твердженням скаржника, був поінформований про оформлення ПАТ "ДПЗКУ" права власності на спірне нерухоме майно. Скаржник вважає, що Міністерство, як вищий орган управління товариством згідно зі статутом, з 28.12.2011 було обізнано з обставинами оформлення правовстановлюючих документів на спірне майно.
Крім того, скаржник зазначає про порушення судами статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що прокурор не довів, а суди не встановили правові підстави представництва прокурора у цій справі.
Скаржник, посилаючись на рішення суду від 21.07.2015 у справі № 818/3912/13-а, наголошує, що обставини набуття права власності, у тому числі на спірне майно, встановлені Вищим адміністративним судом України, а тому відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу, заступник прокурора Херсонської області, зазначає, що зі змісту листів КМУ від 10.01.2018 № 275/0/2-18 і Міністерства від 18.01.2018 № 37-27-15/1700 вбачається, що про відчуження прав власності на спірне майно їм стало відомо лише після запиту прокуратури від 19.12.2017. Позивачі не були обізнані про прийняття оспорюваного рішення саме з моменту його прийняття, оскільки рішення приймалося без участі та згоди позивачів. Зазначає, що необхідність процесуального представництва державних інтересів саме прокурором була викликана незверненням протягом тривалого часу з позовом позивачами.
3.4. КМУ у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу ПАТ "ДПЗКУ" без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зазначає, що суди вірно встановили, що ПАТ "ДПЗКУ" отримало спірне майно для здійснення статутної діяльності, а не у власність, а тому неправомірно набуло право приватної власності. Щодо позовної давності зазначає, що обізнаність КМУ про порушення права державної власності не доведена скаржником, а протиправні рішення міської ради приймалися без участі КМУ.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Місцевий господарський суд установив, що 11.08.2010 КМУ прийняв постанову № 764 "Про заходи з утворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - постанова КМУ № 764 від 11.08.2010), відповідно до якої ліквідовано дочірні підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" (далі - ДАК "Хліб України") та утворено Державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України ") з віднесенням його до сфери управління Міністерства.
4.2. Відповідно до пункту 5 постанови КМУ № 764 від 11.08.2010, статутний капітал ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства.
4.3. Згідно з Переліком дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", який є додатком до постанови КМУ № 764 від 11.08.2010, шляхом ліквідації припиняється, зокрема, Білокриницький КХП.
4.4. На виконання постанови КМУ № 764 від 11.08.2010, Комісія з ліквідації Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Білокриницький КХП" та ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підписали акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу № 27 від 20.01.2011, відповідно до якого Комісія з ліквідації Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Білокриницький КХП" передала, а ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" прийняло цілісний майновий комплекс Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Білокриницький КХП".
4.5. Постановою КМУ № 593 від 06.06.2011 внесено зміни до постанови КМУ № 764 від 11.08.2010, згідно з якими КМУ погодився з пропозицією Міністерства щодо перетворення ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України " у Державне Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - Державне ПАТ "ДПЗКУ"). При цьому КМУ визначив, що повноваження з управління корпоративними правами здійснює Міністерство. Водночас, КМУ встановив, що 100 відсотків акцій Державного ПАТ "ДПЗКУ", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення КМУ; Державне ПАТ "ДПЗКУ" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.
Наказом Міністерства № 325 від 07.07.2011 реорганізовано Державне ПАТ "ДПЗКУ" шляхом його перетворення у ПАТ "ДПЗКУ". Пунктом 4 вказаного наказу встановлено, що статутний капітал ПАТ "ДПЗКУ" формується на базі майна Державного ПАТ "ДПЗКУ".
У подальшому наказом Мінагрополітики № 634 від 17.11.2011 "Про деякі питання діяльності публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" вирішено: створити ПАТ "ДПЗКУ" шляхом перетворення ДП "ДПЗКУ" та затверджено його статут; здійснити емісію акцій ПАТ "ДПЗКУ" на весь розмір його статутного капіталу 867 717 000 грн; випустити 8 677 170 простих іменних акцій у бездокументарній формі номінальною вартістю 100 грн кожна; створити філії ПАТ "ДПЗКУ" згідно з додатком, у тому числі, філію "Білокриницький КХП".
4.6. Відповідно до акта оцінки майна ДП "ДПЗКУ" б/н від 26.09.2011, статутний капітал публічного акціонерного товариства, що утворюється на базі майна вказаного державного підприємства, станом на 31.07.2011 складає 867 717 000,00 грн.
На підставі акта приймання-передачі майна, майнових прав та обов`язків б/н від 18.11.2011, затвердженого Міністерством, ДП "ДПЗКУ" передало, а ПАТ "ДПЗКУ" прийняло станом на 18.11.2011 майновий комплекс зазначеного державного підприємства відповідно до додатків, які є невід`ємною частиною цього акта. До переліку необоротних активів, переданих ПАТ "ДПЗКУ" увійшли об`єкти нерухомого майна Білокриницького КХП, у тому числі і спірне нерухоме майно.
4.7. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 06.12.2011 видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, яким засвідчено випуск ПАТ "ДПЗКУ" простих іменних акцій в кількості 8 677 170 шт. номінальною вартістю 100 грн, на суму 867 717 000 грн.
4.8. Відповідно до пунктів 1.1, 1.4, 1.6, 4.3, 5.1, 6.6, 7.1 статуту ПАТ "ДПЗКУ", затвердженого наказом Міністерства № 525 від 29.09.2017, воно створено шляхом перетворення ДП "ДПЗКУ" відповідно до постанови КМУ № 593 від 06.06.2011 "Про внесення зміни до постанови КМУ від 11.08.2010 № 764" та наказу Міністерства № 325 від 07.07.2011 "Про реорганізацію шляхом перетворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України". Засновником товариства є держава в особі КМУ. Повноваження з управління корпоративними правами товариства відповідно до постанови КМУ № 593 від 06.06.2011 "Про внесення зміни до постанови Кабінету міністрів України від 11.08.2010 №764" здійснює Міністерство. Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків ДП "ДПЗКУ". Товариство володіє, користується та розпоряджається майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законодавством та цим статутом. Статутний капітал товариства становить 867 717 000 грн та формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником. До прийняття окремого рішення КМУ 100% акцій товариства, які випускаються на величину його статутного капіталу, є власністю держави. Акціонерами товариства є, зокрема, держава в особі Міністерства - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій товариства та в особі Фонду державного майна України - після передачі йому акцій товариства, визначених для продажу згідно з прийнятим у встановленому порядку рішення про їх приватизацію.
4.9. 11.03.2011 за заявою філії ДП "ДПЗКУ" виконавчий комітет Білокриницької селищної ради прийняв рішення № 31 "Про видачу правовстановлюючих документів на майновий комплекс", згідно з пунктом 1 якого вирішено видати правоустановчі документи філії ДП "ДПЗКУ" "Білокриницький КХП" на майновий комплекс, що знаходиться по вул. Каховська, 5 смт Біла-Криниця Великоолександрівського району Херсонської області.
4.10. На підставі вказаного рішення виконавчий комітет Білокриницької селищної ради видав ПАТ "ДПЗКУ" свідоцтва серії САС №897924, №897925 від 14.03.2011 про право державної власності на майновий комплекс комбінату хлібопродуктів за адресою Херсонська обл., Великоолександрівський р-н, смт Біла Криниця, вул. Каховська, 5.
4.11. 28.11.2011 філія ПАТ "ДПЗКУ" "Білокриницький КХП" звернулася до Білокриницької селищної ради з заявою, в якій, з посиланням на реорганізацію шляхом перетворення ДП "ДПЗКУ" в ПАТ "ДПЗКУ", просила Виконавчий комітет видати свідоцтво на право власності на нерухоме майно за адресою Херсонська обл., Великоолександрівський р-н, смт Біла Криниця, вул. Каховська, 5.
За результатами розгляду зазначеної заяви 28.11.2011 Виконавчий комітет прийняв рішення № 97 "Про видачу правовстановлюючих документів на майновий комплекс", відповідно до пунктів 1, 2 якого вирішено визнати таким, що втратило чинність, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ДП "ДПЗКУ", серії САС №897924 у зв`язку з реорганізацією підприємства та про видачу правоустановчих документів ПАТ "ДПЗКУ" на майновий комплекс, що знаходиться на вул. Каховська, 5, смт Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області.
На підставі вказаного рішення № 97 від 28.11.2011 Виконавчий комітет видав ПАТ "ДПЗКУ" свідоцтва серії САЕ № 162644, № 162645 від 28.12.2011 про право приватної власності на майновий комплекс комбінату хлібопродуктів за адресою Херсонська обл., Великоолександрівський р-н, смт Біла Криниця, вул. Каховська, 5.
4.12. Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав № 32716775 від 28.12.2011 право приватної власності ПАТ "ДПЗКУ" на майновий комплекс комбінату хлібопродуктів за адресою Херсонська обл., Великоолександрівський р-н, смт Біла Криниця, вул. Каховська, 5 зареєстровано Херсонським державним бюро технічної інвентаризації на підставі свідоцтв серії САЕ №162644, №162645 від 28.12.2011, виданих Виконавчим комітетом.
4.13. На підставі наказу Міністерства № 501 від 10.08.2012 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", комісією з представників зазначеного Міністерства здійснено перевірку окремих питань діяльності вказаного товариства за перше півріччя 2012 року, за результатами якої складено довідку № 24/321 від 17.09.2012. У зазначеній довідці № 24/321 від 17.09.2012 вказано, що станом на 20.08.2012 філії даного товариства, зокрема "Білокриницький КХП", виготовили технічні паспорти та отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником якого є товариство. Свідоцтва про право власності до перевірки не надані.
4.14. На виконання доручення Першого заступника Міністерства № 11-3/95 від 26.03.2012 щодо надання інформації про об`єкти нерухомого майна для формування і ведення Єдиного реєстру об`єктів державної власності, ПАТ "ДПЗКУ" листом № 130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 повідомило Міністерство про те, що з метою проведення сертифікації зернових складів та реєстрації права власності на майно, отримане товариством в якості внеску до свого статутного капіталу, товариство вже отримало свідоцтва про право приватної власності на низку об`єктів нерухомого майна, зокрема, свідоцтва САЕ № 162644, № 162645 від 28.12.2011 на майновий комплекс комбінату хлібопродуктів за адресою Херсонська обл., Великоолександрівський р-н, смт Біла Криниця, вул. Каховська, 5.
На підтвердження надсилання Міністерству листа № 130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 ПАТ "ДПЗКУ" до суду надано копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 130-1-10 за період з 15.03.2012 по 20.04.2012. Втім, суд установив, що докази отримання Міністерством вказаного листа у матеріалах справи відсутні.
4.15. На запит Департаменту економічного розвитку аграрного ринку Міністерства № 37-11-5-13/11197 від 07.06.2013 стосовно надання загальної інформації щодо об`єктів державної власності, ПАТ "ДПЗКУ" відповіло листом № 130-2-116/1-9/2156 від 13.06.2013, у якому зазначило про те, що єдиним об`єктом державної власності, управління яким здійснює вказане Міністерство, є акції Товариства.
Суд установив, що докази надсилання даного листа Міністерству або його отримання ним у матеріалах справи відсутні.
4.16. Листом № 37-11-5-13/19195 від 24.09.2013 Міністерство звернулося до ПАТ "ДПЗКУ" з проханням надати перелік об`єктів державного нерухомого майна, які перебувають на його балансі, що пропонуються для надання в оренду.
4.17. У відповідь на зазначений запит ПАТ "ДПЗКУ" листом № 130-10-252/1-9/3908 від 26.09.2013 повідомило про те, що на балансі товариства не обліковуються об`єкти державного нерухомого майна.
Суд установив, що у матеріалах справи відсутні докази надсилання даного листа Міністерству або отримання листа Міністерством.
4.18. Суд апеляційної інстанції установив, що Державною аудиторською службою України проводились ревізії фінансово-господарської діяльності Міністерства, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності одержувачів бюджетних коштів за 2010-2012 роки та перший квартал 2013 року, результати яких відображені в Аналітично-статистичному збірнику за результатами діяльності Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів за січень-вересень місяці 2013 року.
Відповідно до підрозділу 2.1 розділу ІІ Аналітично-статистичного збірника за результатами діяльності Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів за січень-вересень місяці 2013 року ПАТ "ДПЗКУ" узаконено право приватної власності на майно, передане до його статутного капіталу, на суму близько 500 000 000 грн або 57% від його загального розміру, тобто будь-яких перешкод для відчуження переоформленого у такий спосіб майна наразі не існує.
Згідно з листом Державної аудиторської служби України № 07-14/115 від 21.02.2018 Аналітично-статистичний збірник за результатами діяльності Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів за січень-вересень місяці 2013 року в порядку інформування був надісланий до КМУ листом № 02-12/1314 від 31.10.2013, до Міністерства зазначений збірник не надсилався.
Докази отримання КМУ вказаного листа №02-12/1314 від 31.10.2013 у матеріалах справи відсутні.
4.19. Міністерство повторно звернулося 12.03.2014 до ПАТ "ДПЗКУ" стосовно надання інформації щодо об`єктів державної власності, які тимчасово не задіяні в господарській діяльності державних підприємств та можуть бути передані в оренду (лист №37-11-5-13/2817).
Листом №130-2-49/1-9/741 від 14.03.2014 ПАТ "ДПЗКУ" повідомило Міністерство про те, що на балансі товариства не обліковуються об`єкти державного нерухомого майна, які можуть бути передані в оренду.
Докази отримання даного листа Міністерством учасники справи до суду не надали.
4.20. На виконання доручення Прем`єр-міністра України №13021/0/1-14 від 10.04.2014 та відповідно до Порядку проведення перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ № 886 від 30.06.2006, Державною фінансовою інспекцією України проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності (фінансово-майновий стан, залишки товарно-матеріальних цінностей) ПАТ "ДПЗКУ", за результатами якої складено загальну довідку №07-21/74 від 21.07.2014.
Суд апеляційної інстанції встановив, що зазначена загальна довідка № 07-21/74 від 21.07.2014 отримана КМУ 22.07.2014, а Міністерством - 30.07.2014, що підтверджується відповідними штампами реєстрації вхідної кореспонденції.
4.21. На запит прокуратури Херсонської області стосовно надання інформації про вжиття КМУ та Міністерством заходів щодо оскарження рішення виконавчого комітету Білокриницької селищної ради № 97 від 28.11.2011 та свідоцтв про право власності серії САЕ№ 162644, САЕ № 162645 від 28.12.2011 або будь-яких інших заходів, спрямованих на повернення у державну власність майнового комплексу, що знаходиться у смт Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області на вул. Каховській, 5, КМУ у листі № 275/0.2-18 від 10.01.2018 повідомив, що про вказані факти йому стало відомо лише із даного запиту прокуратури № 05/2-1261вих17 від 19.12.2017, а Міністерство у листі № 37-27-15/1700 від 18.01.2018 зазначило про те, що Міністерству не було відомо про оформлення ПАТ "ДПЗКУ" права приватної власності на об`єкти нерухомого майна Білокриницького КХП.
4.16. Спір виник у зв`язку з наявністю/відсутністю підстав для визнання оспорюваних рішень виконавчого комітету Білокриницької селищної ради та виданих ним свідоцтв незаконними та недійсними відповідно.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
5.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 (у складі колегії суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "ДПЗКУ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019.
У зв`язку з відпусткою судді Дроботової Т. Б. розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2019 № 29.3-02/1514 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду Херсонської області № 923/197/18.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.07.2019 призначено колегію суддів у справі № 923/197/18 у складі Багай Н. О. - суддя-доповідач, Волковицька Н. О., Зуєв В.А.
Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2019 зупинено провадження у справі № 923/197/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
Великою палатою Верховного Суду 26.06.2019 ухвалено постанову у справі № 587/430/16-ц, яка була оприлюднена 30.09.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 поновлено провадження у справі № 923/197/18 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження.
У зв`язку з відпусткою судді Волковицької Н. О. розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 № 29.3-02/3696 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду Херсонської області № 923/197/18.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.11.2019 призначено колегію суддів у справі № 923/197/18 у складі Багай Н. О. - суддя-доповідач, Дроботова Т. Б., Зуєв В.А.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ПАТ "ДПЗКУ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі № 923/197/18 до 21.11.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2019 зупинено провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
10.07.2020 та 12.08.2020 від заступника Генерального прокурора надійшли клопотання про поновлення провадження у справі № 923/197/18.
Великою палатою Верховного Суду 26.05.2020 ухвалено постанову у справі № 912/2385/18, яка була оприлюднена 20.07.2020.
12.08.2020 від заступника Генерального прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 923/197/18.
Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2020 поновлено касаційне провадження у справі № 923/197/18.
Ураховуючи усунення обставин, що викликали зупинення касаційного провадження у даній справі та поновлення провадження у справі, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу № 923/197/18 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного судового захисту.
5.3. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення не неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
5.4. Предметом спору у справі є матеріально-правові вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Виконавчого комітету Білокриницької селищної ради, а також про визнання недійсними свідоцтв про право приватної власності на майновий комплекс - "Білокриницький КХП", які видані Виконавчим комітетом ПАТ "ДПЗКУ". Підставою для звернення до суду з позовом прокурор визначив неправомірне, за відсутності рішення власника нерухомого майна - держави, прийняття Виконавчим комітетом рішення про передачу державного майна у приватну власність ПАТ "ДПЗКУ". Правовою підставою для звернення з позовом прокурора зазначено невчинення протягом тривалого часу компетентними органами дій щодо повернення майна до державної власності.
5.5. Частиною 2 статті 325 Цивільного кодексу України передбачено, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Згідно з частиною 3 статті 86 Господарського кодексу України забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.
Отже внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вкладу до статутного (складеного) капіталу забороняється і відповідно, юридичній особі не може належати це майно на праві приватної власності, якщо інше прямо не передбачено законом.
5.6. За змістом частин 2, 3, 4 статті 145 Господарського кодексу України зміна правового режиму майна суб`єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.
Суди встановили, що спірний майновий комплекс був наданий ПАТ "ДПЗКУ" не у приватну власність, а для здійснення статутної діяльності і це майно залишається об`єктом права державної власності, а рішення КМУ про зміну правового режиму цього майна не приймалось, отже зміна форми власності з державної на приватну не відбулась, тому за відсутності рішення власника нерухомого майна - держави, прийняття Виконавчим комітетом рішення про передачу державного майна у приватну власність ПАТ "ДПЗКУ" є незаконним. Крім того, фактична зміна режиму спірного майна з державної на приватну власність суперечить постанові КМУ від 06.06.2011 № 593, яка передбачає відсутність у ДП "ДПЗКУ" права розпорядження майном, переданим засновником (державою) до його статутного капіталу як внеску.
5.7. Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (станом на момент ухвалення оскаржуваних рішень виконавчого комітету) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
За змістом статей 4, 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" повноваження щодо управління об`єктами державної власності здійснює Кабінет Міністрів України.
Отже, оскільки власником майнового комплексу - "Білокриницький КХП" є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, то Виконавчий комітет не міг здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права державної власності.
5.8. Ураховуючи викладене, апеляційний суд обґрунтовано встановив, що оспорювані рішення від 11.03.2011 № 31, від 28.11.2011 № 97 прийняті Виконавчим комітетом з перевищенням повноважень, поза межами компетенції, за відсутності рішення власника (держави Україна) про зміну правового режиму державного майна, а отже і оспорювані свідоцтва видано товариству на підставі незаконних рішень.
5.9. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільний кодекс України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільний кодекс України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільний кодекс України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 Цивільний кодекс України).
При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту, а саме коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Для правильного застосування частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц (провадження N 14-252цс18).
5.10. Отже, підставами для відмови в позові у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності.
Відмовляючи у задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності, суд першої інстанції зазначив, що Міністерство здійснювало перевірку окремих питань діяльності ПАТ "ДПЗКУ" у 2012 році. За результатами цієї перевірки було складено довідку від 17.09.2012 № 24/321, у якій було зазначено, що станом на 20.08.2012 виготовлена документація про право власності на нерухоме майно філій, власником якого є товариство, у тому числі філії ПАТ "ДПЗКУ" Білокриницький КХП. Суд зазначив, що Міністерство як орган, уповноважений управляти корпоративними правами ПАТ "ДПЗКУ", повинен був детально вивчити питання щодо оформлення свідоцтв на право власності на майно філії Білокриницького КХП і міг довідатися про порушення свого цивільного права. Доказів неможливості довідатися про порушення свого майнового права Міністерство не надало, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що з 17.09.2012 Міністерство знало, що його майновий комплекс філії ПАТ "ДПЗКУ" Білокриницький КХП" оформлений на праві власності за ПАТ "ДПЗКУ". Оскільки із позовом Міністерство звернулося лише у квітні 2018 року, то строк позовної давності , за висновком суду першої інстанції, сплив. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що КМУ з 22.07.2014 мав бути обізнаний про порушення своїх майнових прав, оскільки отримав довідку № 07-21/74 від 21.07.2014, в якій містилася інформація про те, що філія ПАТ "ДПЗКУ" Білокриницький КХП входить до переліку філій власником яких відповідно до правовстановлюючих документів є ПАТ "ДПЗКУ".
Заява КМУ про поважність пропуску позовної давності у зв`язку з тим, що оскаржувані рішення виконавчого комітету приймалися без участі КМУ, суд першої інстанції відхилив.
5.11. Проте, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої було заявлено ПАТ "ДПЗКУ", оскільки суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження саме обізнаності КМУ та Міністерства про порушення інтересів держави у зв`язку з оформленням ПАТ "ДПЗКУ" права приватної власності на спірне майно до одержання відповідного повідомлення від прокуратури від 19.12.2017 № 05/2-1261вих17 та від 19.12.2017 3 05/2-1262вих17 з огляду на наступне.
Відносно довідки № 24/321 від 17.09.2012, на яку посилається скаржник, посилаючись на поінформованість Міністерства про порушення цивільних прав з 17.09.2012. Суд апеляційної інстанції установив, що довідка була складена за результатами перевірки діяльності ПАТ "ДПЗКУ" за перше півріччя 2012, проведеної на підставі наказу Міністерства № 501 від 10.08.2012. Зі змісту довідки вбачається, що вона носить інформативний характер та повідомляє, що станом на 20.08.2012 філії даного товариства, зокрема, Білокриницький КХП, виготовили технічні паспорти та отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником якого є товариство. Водночас, відповідні свідоцтва про право власності до перевірки не надані і будь-яка інформація про право власності ПАТ "ДПЗКУ" на майновий комплекс Білокриницький КХП у цій довідці відсутня.
Колегія вважає за необхідне наголосити, що зазначену довідку № 24/321 від 17.09.2012 було досліджено також під час розгляду господарськими судами справи № 915/1021/16, одним із відповідачів у якій було ПАТ "ДПЗКУ" і на яку останній посилався на підтвердження обставин обізнаності Міністерства про порушення своїх прав та у зв`язку із цим про сплив позовної давності. Однак, оскільки закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності, усвідомлення особою про порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів, то за таких обставин, колегія вважає, що суд апеляційної інстанції надав їй належну правову оцінку та дійшов обґрунтованих висновків про недоведеність ПАТ "ДПЗКУ" факту обізнаності Міністерства про незаконне оформлення відповідачем права приватної власності на спірне державне майно.
Крім того, підставою для застосування наслідків спливу позовної давності скаржник зазначає лист ПАТ "ДПЗКУ" № 130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012, яким повідомлено Міністерство про те, що з метою реєстрації права власності на майно, товариством в якості внеску до статутного капіталу отримано свідоцтва про право приватної власності, зокрема, на майновий комплекс - комбінат хлібопродуктів. Однак, суд апеляційної інстанції встановив, що докази отримання Міністерством зазначеного листа у матеріалах справи відсутні, а журнал реєстрації вихідної кореспонденції ПАТ "ДПЗКУ" свідчить лише про направлення кореспонденції.
Довідка Державної фіскальної інспекції № 07-21/74 від 21.07.2014, як установив суд апеляційної інстанції, також не свідчить про обізнаність Міністерства з обставинами набуття ПАТ "ДПЗКУ" права власності на спірне майно, оскільки з її змісту, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, не можна установити будь-яку інформацію, яка свідчить про існування оспорюваних рішень Виконавчого комітету Білокриницької селищної ради та відповідно виданих ним свідоцтв.
Суд апеляційної інстанції зазначив і про те, що зі змісту звіту Державної аудиторської служби України за січень-вересень 2013 року не можна дійти висновку про обізнаність позивачів про оформлення ПАТ "ДПЗКУ" права власності на спірне нерухоме майно, оскільки детальної інформації щодо оспорюваних рішень та свідоцтв зазначений Аналітично-статистичний збірник не містить, отже, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, вона не може вважатися належним доказом обізнаності позивачів.
5.12. Заперечення скаржника щодо права прокурора на звернення з даним позовом Верховний Суд відхиляє з огляду на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій. Звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор підставою свого звернення в інтересах держави в особі компетентних органів зазначив про неправомірне вибуття майна із власності держави, довів, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтував необхідність їх захисту, а також правильно визначив Кабінет Міністрів України і Міністерство аграрної політики та промисловості України як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Крім того, прокурором дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", щодо з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору до звернення до суду шляхом направлення Міністерству та КМУ листів від 19.12.2020 (т. 1, а.с. 67), від 21.03.2018 (т.1, а.с. 140).
У контексті наведеного Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, відповідно до якої невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
У цій справі прокурор повідомив листами від 19.12.2020, від 21.03.2018 Кабінет Міністрів України і Міністерство аграрної політики та промисловості України як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, про порушення їх майнових прав відповідачами, а у подальшому звернувся самостійно з позовом в інтересах держави в особі зазначених органів.
5.13. Доводи скаржника про порушення судом частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України з огляду на неврахування фактів, які встановлені постановою суду у адміністративній справі № 818/3912/13-а, є необґрунтованими. У зазначеній справі вирішувалося питання про реєстрацію права власності ПАТ "ДПЗКУ" на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Сумська область, Кролевецький район, м. Кролевець, вул. Андріївська, 10, тобто, інший майновий комплекс. Питання про набуття ПАТ "ДПЗКУ" права власності на майновий комплекс, який є предметом спору у цій справі № 923/197/18, не вирішувалося. Крім того, відповідно до частини 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Водночас, згідно з частиною 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.
5.13. Решта доводів, викладених у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстави для скасування оскарженого судового рішення у справі відсутні.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України в якій визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 цього Кодексу).
6.2. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.3. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що оскаржена у справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі № 923/197/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
В. А. Зуєв