ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 925/605/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представників учасників справи
позивача - Васійчук Л.Ф.,
відповідача - Геращенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019
(головуючий суддя Буравльов С.І., судді Пашкіна С.А., Руденко М.А.)
та рішення Господарського суду Черкаської області від 18.04.2019
(суддя Скиба Г.М.)
у справі №925/605/18
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інвестиційна компанія "Кратос"
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 768 232,11 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. У червні 2018 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інвестиційна компанія "Кратос" про стягнення неустойки у загальному розмірі 1 768 232,11 грн, з яких 1 029 775,67 грн - пеня та 738 456,44 грн - штраф (з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої 20.02.2019).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю робіт № 1611000856 від 28.11.2016.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 28 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інвестиційна компанія "Кратос" (далі - підрядник) та Публічним акціонерним товариством "Укртрасгаз", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укртрасгаз" (далі - замовник), було укладено договір про закупівлю робіт № 1611000856 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору встановлення газового обладнання (ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС Барського ЛВУМГ) лот № 1 Ремонт пункту вимірювання витрат газу на ГРС Жмеринка, а замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.
Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору ціна договору становить 10 685 949,00 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 1 780 991,50 грн, згідно з договірною ціною (додаток №3), яка є невід`ємною частиною договору. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
У п. 5.1 договору сторони погодили, що роботи повинні бути виконані у строк до 30.10.2017 згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 5), який є невід`ємною частиною договору.
Строк поставки устаткування згідно з п.5.2 договору - до 31.08.2017.
Додатком №5 сторони передбачили обов`язок підрядника, зокрема: виконати роботи з розробки та погодження проектної документації - до кінця травня 2017 року вартістю 63698,35 грн; виконати будівельно-монтажні роботи до кінця жовтня 2017 року вартістю 893817,07 грн; здійснити постачання обладнання до кінця серпня 2017 року вартістю 9703400,58 грн.
2.2. 30 серпня 2017 року між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, за умовами якої п. 1.3 договору викладено в новій редакції, а саме: перелік обладнання, що постачається за договором, визначається згідно із специфікацією на постачання обладнання (додаток № 2-а), що є невід`ємним додатком до договору.
Загальна вартість устаткування згідно з специфікацією на постачання обладнання становить 9 703 400,58 грн.
2.3. Суди встановили, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі №925/1689/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інвестиційна компанія "Кратос" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі його філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" про внесення змін до договорів про закупівлю робіт від 28.11.2016 №1611000854, від 28.11.2016 №1611000855, від 28.11.2016 №1611000856 та від 23.01.2017 №1701000905, строк виконання робіт за договором встановлено з моменту укладання договору до 31.05.2018, згідно з календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору; строк поставки устаткування - до 31.12.2017.
Постановою Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №925/1689/17 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 залишено без змін.
Таким чином, судами встановлено, що строк поставки відповідачем устаткування за договором було продовжено до 31.12.2017, а строк виконання робіт -до 31.05.2018.
2.4. 06 березня 2018 року на виконання умов укладеного договору відповідач поставив позивачу обладнання, загальна вартість якого склала 7 860 835,68 грн.
За змістом п. 4.1 договору позивач зобов`язаний був здійснити оплату вказаної поставки протягом 60-ти календарних днів.
Суди встановили, що позивач допустив прострочення оплати отриманого від відповідача обладнання, перша частина якого була оплачена лише 12.09.2018.
Судами також встановлено, що позивач своєчасно не оплатив поставку обладнання на загальну суму 1 842 564,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 5 від 18.07.2018.
Водночас, суди дослідили, що відповідач виконав роботи вартістю 845 977,19 грн після визначеної договором дати згідно з актом приймання виконаних робіт № 1 за грудень 2018 року, який підписано сторонами 10.12.2018 р., з яких:
- 63 698,35 грн проектні роботи із простроченням на 192 календарних дні;
- 782 278,84 грн будівельно-монтажні роботи із простроченням на 192 календарних дні.
Зменшення вартості фактично виконаних відповідачем будівельно-монтажних робіт за договором склало 111 538,23 грн.
За прострочення виконання зобов`язання позивач нарахував до стягнення з відповідача 1 029 775,67 грн пені та 738 456,44 грн штрафу, що і є предметом спору у цій справі.
3. Стислий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.04.2019 позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз", з урахуванням заяви про зменшення їх розміру, задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 884 116,05 грн неустойки, в іншій частині позову відмовлено.
3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3.3. За висновками судів, виконаний позивачем розрахунок штрафу та пені є арифметично правильним, відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного договору.
Водночас, врахувавши обставини неповного розрахунку позивача за виконані відповідачем роботи та рівновагу інтересів сторін при вирішенні цього спору, взявши до уваги як винятковий випадок - відсутність у будь-кого з учасників негативних наслідків від вчиненого відповідачем правопорушення, зокрема, вказане правопорушення не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також те, що пред`явлені до стягнення штрафні санкції за оцінкою суду є надмірно великими, суди дійшли висновку про можливість зменшення розміру штрафу та пені до 50% на підставі ч.3 ст.551 ЦК України.
Отже, вимогу позивача про стягнення неустойки за порушення строків виконання зобов`язань згідно з умовами договору суди задовольнили в частині стягнення з відповідача 884 116,05 грн штрафних санкцій.
4. Стислий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій в частині зменшення розміру неустойки на 50%, АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 18.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо- інвестиційна компанія "Кратос" на користь позивача 1 029 775,67 грн пені та 738 456,44 грн штрафу.
4.1.1. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає, що при зменшенні розміру неустойки на 50% суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, а саме: ст. 526, ч.1 ст. 530 546 549 550 551 552 610 611 612 ЦК України та ст. ст. 44 55 173 174 193 230 231 232 233 ГК України.
У зазначеному аспекті позивач посилається на те, що продовження строків поставки обладнання та виконання робіт за рішенням суду у справі №925/1689/17 на 122 календарних дні призвело до зменшення неустойки у справі №925/605/18 на 34%, що було самостійно враховано позивачем під час подання заяви про зменшення ціни позову у цій справі.
Зменшення неустойки у справі №925/605/18 внаслідок подвійного врахування господарськими судами під час розгляду справ №925/1686/17 та 925/605/18 лише інтересів ТОВ "ВІК "Кратос" за одним зобов`язанням згідно з Договором №1611000856, призводить до порушення законних прав позивача.
Діяльність підприємства відповідача не є винятковою по відношенню до діяльності підприємства позивача. Отже, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання - ТОВ "ВІК "КРАТОС", оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
4.1.2. Правовий аналіз ч. З ст. 551 ЦК України та ст.233 ГК України свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та обставин. При цьому, в порушення ст. ст. 73 74 76-79 ГПК України судами не враховано, що відповідач не надав до матеріалів справи документальні докази своїх доводів та аргументів як підстав зменшення штрафних санкцій. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи щодо прострочення відповідача свідчать про відсутність підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені, у зв`язку з чим у суду не було підстав для застосування до спірних правовідносин зазначених вище положень.
Отже, за твердженням скаржника, суди порушили ст. ст. 7 73 86 91 236 ГПК України, що призвело до ухвалення незаконного рішення в частині зменшенні нарахованої до стягнення АТ "Укртрансгаз" пені та штрафу.
4.2. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги позивача та просить відмовити у її задоволенні. Вважає, що судові рішення, які оскаржуються, є законними та обґрунтованими, тому підстави для їх скасування відсутні.
Позиція та доводи відповідача в цілому ґрунтуються на висновках, здійснених судами попередніх інстанцій у рішеннях, які переглядаються.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 ГПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.300 ГПК України).
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Як зазначено вище у п.3.3 цієї постанови, суди дійшли висновку, що виконаний позивачем розрахунок штрафу та пені є арифметично правильним, відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного договору. Проте суди задовольнили позовні вимоги частково, встановивши наявність підстав для зменшення нарахованих позивачем штрафних санкцій на 50%.
Саме питання наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача внаслідок прострочення виконання зобов`язання за договором, є підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
5.2.2. Відповідно 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 ЦК України.
5.2.3. Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 ГПК України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір. Аналогічний висновок неодноразово викладено Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно у постанові від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19 від 19.02.2020 у справі №910/1303/19 та інші.
5.2.4. Вирішуючи питання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача штрафних санкцій у цій справі, суди врахували ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, взяли до уваги, що позивач не у повному обсязі розрахувався з відповідачем за товар та виконані роботи, встановили відсутність у будь-кого з учасників негативних наслідків від вчиненого відповідачем правопорушення, а також те, що пред`явлені до стягнення штрафні санкції, за оцінкою судів, є надмірно великими.
Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України не знайшли свого підтвердження, тому відхиляються Судом як необґрунтовані.
Твердження позивача про неправильну та неповну оцінку наявних у справі доказів, Суд також відхиляє, оскільки відповідно до визначеної законом компетенції суду касаційної інстанції Суд не наділений правом повторно досліджувати та оцінювати подані сторонами спору докази.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно зменшено розмір неустойки на 50%, врахувавши інтереси обох сторін, ступінь виконання зобов`язання боржником та причини неналежного виконання, цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.
5.2.5. Таким чином, суди попередніх інстанцій, керуючись в тому числі і внутрішнім переконанням, за наслідками оцінки встановлених обставин справи на підставі поданих сторонами доказів, визначили, що випадок у цій справі є винятковим для зменшення заявлених до стягнення позивачем з відповідача штрафних санкцій. Натомість, звертаючись з касаційною скаргою, позивач не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови та рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
7. Судові витрати
7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та рішення Господарського суду Черкаської області від 18.04.2019 у справі №925/605/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді І. Кондратова
Л. Стратієнко