№ 926/1100/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 926/1100/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Малого приватного підприємства фірми "Атлас"

на рішення Господарського суду Чернівецької області

(головуючий суддя - Гончарук О.В., судді: Байталюк В.Д., Марущак І.В.)

від 19.11.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Зварич О.В., судді: Дубник О.П., Матущак О.І.)

від 01.12.2020

у справі № 926/1100/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до Малого приватного підприємства фірми "Атлас", ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості - 681 668, 28 доларів США та 306,30 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Ганущин М.В.

відповідача 1 - Каліненко В.Т., Шумський О.І.

відповідача 2 - Каліненко В.Т.

відповідача 3 - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - ПАТ "Кредобанк") звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Малого приватного підприємства фірми "Атлас" (далі - МПП фірми "Атлас"), фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 681668,28 доларів США та 306,30 грн, з яких 642735,54 доларів США заборгованості по основній сумі кредиту, 22403,07 доларів США заборгованості по процентах, 15464,31 доларів США пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 1065,36 доларів США пені за несвоєчасне повернення процентів, 300 грн заборгованості по комісії за адміністрування кредиту та 6,30 грн пені по простроченій комісії.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Кредобанк" посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного 20.09.2007 між сторонами кредитного договору за № 0001/2007, з подальшими змінами і доповненнями до кредитного договору № 0001/2007 від 20.09.2007 в частині повернення грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах, обумовлених цим кредитним договором, у тому числі зі сплатою процентів за користування ними, пені та комісії.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 (з урахуванням ухвали Господарського суду Чернівецької області про виправлення описки від 09.12.2019) у справі №926/1100/18 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з Малого приватного підприємства фірми "Атлас", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Кредобанк" 637525,54 доларів США заборгованості з кредиту, 20211,41 доларів США заборгованості з відсотків за користування кредитом. В частині стягнення 986,81 доларів США заборгованості з відсотків за користування кредитом, 14304,63 доларів США, що еквівалентно 384760,16 грн, - пені за прострочення повернення кредиту, 1203,88 доларів США, що еквівалентно 32319,96 грн - пені за прострочення повернення відсотків за користування кредитом провадження у справі закрито. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

2.2. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що МПП фірма "Атлас" (позичальник) належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого станом на 14.05.2018 за позичальником рахується борг: по сплаті тіла кредиту в сумі 637525,54 доларів США, по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 21198,22 доларів США. В якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори поруки. Суд врахував, що, надіславши вимоги від 22.04.2018, ПАТ "Кредобанк" змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором шляхом зобов`язання позичальника повернути кредит у повному обсязі, а тому і у відповідачів-2, 3, як солідарних боржників, виникли аналогічні обов`язки. Відповідачі не надали доказів погашення суми заборгованості за кредитом. Відповідно, здійснивши перевірку нарахування розміру кредитної заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідачів 637525,54 доларів США заборгованості з кредиту, 20211,41 доларів США заборгованості з відсотків за користування кредитом та необхідність закриття провадження у справі в частині стягнення 986,81 доларів США заборгованості з відсотків за користування кредитом, 14304,63 доларів США, що еквівалентно 384760,16 грн, - пені за прострочення повернення кредиту та 1203,88 доларів США, що еквівалентно 32319,96 грн, - пені за прострочення повернення відсотків за користування кредитом. Щодо позову в частині стягнення з відповідачів 300,00 грн заборгованості з комісії та 6,30 грн пені з простроченої комісії, то в цій частині суд відмовив, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надання МПП фірми "Атлас" послуг чи виконання на його користь робіт, які б підлягали включенню до кредитної заборгованості, що підлягає оплаті.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 у справі № 926/1100/18 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі №926/1100/18, Мале приватне підприємство фірма "Атлас" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

3.2. Підставами касаційного оскарження Мале приватне підприємство фірма "Атлас" визначило пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Мале приватне підприємство фірма "Атлас" відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №905/86/15, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 12.09.2018 у справі №0907/2-8197/2011 (щодо застосування статті 1048 Цивільного кодексу України); у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/4907/13 (щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України та статті 232 Господарського кодексу України).

3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.6. Мале приватне підприємство фірма "Атлас" згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статті 629 Цивільного кодексу України:

- в частині виконання кредитором умов щодо зарахування списаних з рахунку позичальника коштів в порядку, передбаченому договором;

- в частині виконання кредитором умов видачі кредиту.

3.7. Крім того Мале приватне підприємство фірма "Атлас" посилається на те, що експертний висновок від 27.09.2019 є неналежним доказом наявності у позичальника заборгованості за кредитним договором у розмірі, вказаному в ньому, тому вважає, що судом апеляційної інстанції незаконно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення повторної економічної експертизи. При цьому з приводу необхідності призначення у справі повторної економічної експертизи за наявності відповідного клопотання сторони посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 №910/15156/18, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 14.02.2020 у справі №761/7024/18.

Також зазначає, що надана банком на підтвердження своїх позовних вимог копія меморіального ордеру від 20.09.2007 не є належним та допустимим доказом факту видачі кредиту позичальнику, та матеріали справи не містять доказів видачі позичальнику кредиту.

Під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом представником відповідача неодноразово заявлялось клопотання про витребування доказів: виписки з рахунків обліку заборгованості за кредитним договором № 0001/2007 від 20.09.2007 по поточному і простроченому тілу кредиту та поточним і простроченим відсоткам за користування кредитними коштами за період з 20.09.2007 по 11.06.2010, проте, судом апеляційної інстанції без належного обґрунтування відмовлено в його задоволенні.

Мале приватне підприємство фірма "Атлас" вважає, що станом на дату розгляду справи судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи були відсутні докази наявності заборгованості за весь період кредитування, тому розмір заборгованості позичальника є взагалі недоведеним. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц, від 27.11.2018 у справі №915/1399/17, від 07.08.2019 у справі №201/10825/15-ц.

Посилається на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. При цьому посилається на постанову Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №1512/2-234/11.

Крім того вважає, що встановивши в кредитному договорі сплату додаткових комісій, банк не зазначив в кредитному договорі, з урахуванням змін та доповнень до нього, які саме послуги за вказані комісії надаються позичальнику, таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16.11.2016 у справі №234/169/15-ц.

3.8 У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Кредобанк" проти її вимог заперечує та просить оскаржувані рішення залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між ВАТ "Кредобанк" (Банк) та Малим приватним підприємством фірмою "Атлас" (позичальник) 20.09.2007 укладено кредитний договір за № 0001/2007, а 11.11.2009 - додатковий договір № 1/Ч до кредитного договору № 0001/2007 від 20.09.2007.

Між ПАТ "Кредобанк", статут якого в новій редакції зареєстрований 29.12.2009, та Малим приватним підприємством фірмою "Атлас" 14.06.2010 укладено додатковий договір № 3/Ч до кредитного договору №0001/2007 від 20.09.2007, 08.04.2011 - додатковий договір № 4/Ч до кредитного договору №0001/2007 від 20.09.2007, 27.07.2011 - додатковий договір № 5/Ч до кредитного договору №0001/2007 від 20.09.2007, 07.112012- додатковий договір № 6/Ч до кредитного договору №0001/2007 від 20.09.2007, 26.03.2014 - додатковий договір № 7/Ч до кредитного договору №0001/2007 від 20.09.2007, 10.10.2014 - додатковий договір № 8/Ч до кредитного договору №0001/2007 від 20.09.2007, 27.05.2016 договір - про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 0001/2007 від 20.09.2007.

Згідно з умовами пункту 1 кредитного договору № 0001/2007 від 20.09.2007 Банк зобов`язався надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії.

Розмір кредиту - 860 000,00 доларів США, що зменшується до 851 000,00 доларів США відповідно до додаткового договору №1/Ч від 11.11.2009, до 830 000,00 доларів США відповідно до додаткового договору № 4/Ч від 08.04.2011, до 765000,00 доларів США відповідно до додаткового договору № 6/Ч від 07.11.2012, до 712000,00 доларів США відповідно до додаткового договору № 7/Ч від 26.03.2014, до 711166,67 доларів США відповідно до додаткового договору № 8/Ч від 10.10.2014 та до 674758,81 доларів США згідно з договором від 27.05.2016 про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 0001/2007 від 20.09.2007. Цільове призначення кредиту - купівля комплексу "Ягільницький" тютюново ферментаційного заводу з подальшою реконструкцією під туристично-рекреаційний комплекс, у тому числі з урахуванням додаткового договору від 08.04.2011 за № 4/Ч про надання додатково 21 000 доларів США на погашення частини прострочених відсотків.

Строк повернення суми кредиту: починаючи з 25 місяця кредитування відповідно до графіку погашення кредиту з датою повного повернення 19.09.2019. Процентна ставка за користування коштами кредиту складає 12 відсотків річних в доларах США, з 11.11.2009 - 14 відсотків річних в доларах США, з 08.04.2011 - 12 відсотків річних в доларах США, з 01.08.2011 - 10 відсотків річних в доларах США, з 10.10.2014 - 8 відсотків річних в доларах США.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 кредитного договору № 0001/2007 від 20.09.2007, виконання зобов`язань позичальником за даним договором забезпечується іпотекою нерухомості - вбудовано-прибудовані торговельно-офісні приміщення, розташовані в підвалі та на 1-му поверсі (до складу яких входять торгові, складські, підсобні та офісні приміщення) загальною площею 1899,6 кв.м.; що належить позичальнику МППФ «Атлас» на праві приватної власності та знаходиться на земельній ділянці площею 0,3861 га, яка надана МППФ «Атлас» в оренду, на підставі договору оренди та додаткового договору до договору оренди № 225 від 03.10.2002 терміном до 01.12.2009 р., Чернівецькою міськрадою, за адресою: м. Чернівці, вул. Кармелюка, буд. 116; заставною вартістю погодженою сторонами 8671580,00 грн.

Відповідно до пункту 2.9 кредитного договору № 0001/2007 від 20.09.2007 Банк вправі відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частині та вимагати дострокового повернення кредиту, наданого за договором, разом із сплатою процентів і передбачених договором неустойок, а також відшкодування збитків завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов договору в повному обсязі, в тому числі й упущену вигоду, а позичальник зобов`язаний повернути банку одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також відшкодувати завдані банку збитки, в тому числі й упущену вигоду. Вимога про дострокове повернення кредиту згідно з пунктом 5.9 договору направляється позичальнику у письмовій формі та підлягає виконанню у повному обсязі протягом десяти робочих днів з моменту отримання. У випадку виникнення заборгованості за цим договором позичальник доручає банку стягнути з його поточного рахунку № НОМЕР_1 національну валюту України у сумі достатній для погашення заборгованості за цим договором, із врахуванням усіх обов`язкових платежів ( зборів), пов`язаних з таким погашенням.

Пунктом 11.1 кредитного договору № 0001/2007 від 20.09.2007 встановлено, що договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

У підпункті 2.1.6 кредитного договору обумовлено, що кредит видається шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника для конвертації кредитних коштів у валюту платежу подальшим спрямуванням коштів за цільовим призначенням.

Кредитним договором також передбачено, що кредит видається на умовах забезпеченості, поворотної, строковості, платності та цільового характеру використання (пункт 2.5), для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_2 (пункт 2.6), датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворенням строкової заборгованості по позичковому рахунку (пункт 2.7).

Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору за надання кредиту позичальник сплачує банку наступні комісії встановлені тарифами банку: за розгляд кредитної заявки - 1000 грн, сплачується в день видачі кредитних коштів; за видачу кредиту - 1,5 відсотків від суми кредиту (12900,00 доларів США) - сплачується протягом перших шести місяців від дати укладення договору щомісячно рівними частинами по 2150,00 доларів США; за управління кредитом - 300 грн, сплачується щомісячно.

Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але, умовно 360 днів у році) за ставкою визначеною у пункту 2.1 цього договору з моменту видачі кредиту до терміну вказаному у пункті 2.2 цього договору. Нарахування комісій відбувається згідно з строками, передбаченими обліковою політикою банку, до терміну вказаному у пункті 2.2 цього договору.

Позичальник сплачує проценти нараховані відповідно до пункту 4.2 договору у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця за який нараховані проценти на рахунок № НОМЕР_3 в Чернівецькій філії ВАТ "Кредобанк" (пункт 4.3). У випадку неповернення позичальником кредиту в термін визначений цим договором та додатками до нього на вимогу банку позичальник сплачує пеню, вказану у пункту 7.1 цього договору (пункт 4.5).

У разі зміни законодавства щодо здійснення кредитування, облікової ставки Національного банку України, інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів, зміна процентної ставки вказаної у пункті 2.1 договору відбувається банком самостійно при умові, що таке збільшення відбувається не більше ніж на 5% річних, і така зміна відбувається не частіше ніж один раз на півріччя. Таке збільшення розміру процентів вважається зробленим за згодою позичальника і сторони домовились що додаткової згоди позичальника на це непотрібно. Про зміну процентної ставки, Банк у письмовій формі повідомляє позичальника за десять днів до її введення в силу.

При незгоді позичальника з пропозицією банка про зміну розміру процентної ставки позичальник зобов`язаний в 20-денний термін з часу надіслання Банком повідомлення про зміну процентної ставки за користування кредитом за цим договором повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії за користування кредитом на день повернення (пункт 4.6).

Згідно з пунктом 5.1. кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни передбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється відповідно до графіку повернення кредиту, який є додатком до цього договору. Зменшення максимального ліміту заборгованості згідно графіку починаючи: з 25-го місяця кредитування по 119 місяць кредитування - рівними частинами по дев`ять тисяч доларів США щомісячно (95 траншів) протягом 120 місяців кредитування - 5 тисяч доларів США. Повернення кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових розрахунків або внесення готівки в касу банку (пункт 5.2).

Згідно з пунктом 5.5 кредитного договору, Банк має право здійснювати договірне списання коштів з рахунків позичальника, що відкриті в банківських установах на свою користь в рахунок погашення заборгованості за цим договором. Ініціювання переказу коштів позичальника при договірному списанні здійснюється на підставі платіжної вимоги та/або меморіального ордера, що підписані уповноваженими особами в банку.

Відповідно до пункту 5.7 кредитного договору погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступній черговості: прострочені платежі по сплаті процентів і комісій за користування кредитом; строкові платежі по сплаті нарахованих процентів і комісій за користування кредитом і комісій, термін сплати яких наступив з моменту надходження коштів; прострочені платежі про повернення кредиту (основного боргу); строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом за поточний місяць, термін сплати яких на момент надходження коштів не наступив; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) за поточний місяць; пеня, штрафи та інші види неустойки; строкові платежі по поверненню кредиту банку на наступний місяць/місяці.

Відповідно до пунктів 5.9, 5.10, 5.11 кредитного договору Банк у випадках передбачених пунктом 2.9 (зокрема, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов договору) вправі вимагати дострокового повернення кредиту процентів комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором про що письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку, достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежів за цим договором. У випадку виникнення заборгованості за цим договором, позичальник доручає банку стягнути з його поточного рахунку національну валюту України у сумі достатній для погашення заборгованості за цим договором, із врахуванням усіх обов`язкових платежів пов`язаних з таким погашенням.

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 кредитного договору за несвоєчасне зобов`язання повернення кредиту або його частини оплати процентів комісії позичальник на вимогу банку сплачує пеню: - за зобов`язаннями в іноземній валюті 0,05 відсотків за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми. При неповерненні або несвоєчасному поверненні суми кредиту (його частини) в гривні, позичальник на вимогу банку повертає цю суму кредиту, збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення.

Підпунктом 11.1 кредитного договору передбачено, що договір набуває чинності з дня підписання його сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Крім цього, 27.05.2016 між ПАТ "Кредобанк", як кредитором, та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 , як окремими поручителями, укладено договори поруки від 27.05.2016, згідно з умовами яких поручителі зобов`язалися відповідати перед кредитором за виконання малим приватним підприємством "Атлас" зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, неустойок) за кредитним договором №0001/2007 від 20.09.20017, укладеного між боржником та кредитором.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договорів поруки від 27.05.2016 у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, кредитор письмово повідомляє поручителя про це і зазначає суму заборгованості боржника. Поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість протягом семи календарних днів з моменту невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором. Поручитель уповноважує та безвідклично доручає кредитору здійснювати договірне списання кредитором з усіх його поточних рахунків відкритих у кредитора та його відділеннях, грошових коштів і спрямовувати їх на погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки (штрафу пені) за цим договором. Кредитор здійснює договірне списання у випадку ненадходження від поручителя в строк, визначений цим договором, платіжного документу про виконання ним своїх грошових обов`язків поручителя і сплати заборгованості боржника за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки.

У відповідності до пунктів 2.6, 2.7 договорів поруки від 27.05.2016 поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель може надавати згоду на збільшення обсягу його відповідальності за цим договором, у разі збільшення суми кредиту та/або збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом та або продовження строку повернення кредиту шляхом: надання кредитору окремої письмової згоди на це або укладення між кредитором та поручителем окремого додаткового договору до цього договору або проставлення на відповідному договорі, яким вносяться ці зміни в кредитний договір свого підпису.

Згідно з пунктами 4.6, 4.7 договорів поруки від 27.05.2016 договір поруки вступає в дію з моменту його підписання сторонами та припиняється за спливом трирічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором.

На виконання умов кредитного договору, 20.09.2007 позивачем перераховано на користь відповідача 860 000 доларів США (в еквіваленті 4 343 000 грн), а також згідно з договором від 08.04.2011 - додатково 21000 доларів США.

Згідно з банківськими виписками за період з 20.09.2007 по 14.05.2018, МПП фірмою "Атлас" перераховано на користь ПАТ "Кредобанк" 1111944,51 доларів США, з яких 243474,46 доларів США - в рахунок основної заборгованості та 868740,05 доларів США - в рахунок погашення відсотків, що підтверджується висновками судової економічної експертизи, проведеній у даній справі.

Станом на 14.05.2018, основна заборгованість відповідача перед позивачем становила 637525,54 грн доларів США та за відсотками - 21198,22 доларів США.

Згідно з висновком судового експерта № 18903/18-71 від 27.05.2019, станом на 14.05.2018, розрахунок кредитної заборгованості МПП Фірма "Атлас" (по основній сумі кредитної заборгованості, по заборгованості з відсотків за користування кредитом, по пені за несвоєчасне погашення основного кредиту та відсотків за користування кредитом) перед ПАТ "Кредобанк", згідно з умовами кредитного договору №0001/2007 від 20.09.2007, з урахуванням усіх змін до цього договору, розрахунково підтверджується у розмірі: по основному боргу - 637 525,54 доларів США, з яких 606 325,54 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту; по відсотках - 21198,22 доларів США; по пені по основному боргу - 14 304,63 доларів США (еквівалент у гривні 384 760,16 грн); по пені по відсотках - 1 203,88 доларів США (еквівалент у гривні 32319,96 грн).

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

5.3. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням МПП фірмою "Атлас" своїх зобов`язань за кредитним договором та з огляду на те, що станом на 22.04.2018 кредитна заборгованість фірми перед Банком становила 642 735,54 доларів США основного боргу, 19 530,17 доларів США заборгованості з відсотків, 14 882,05 доларів США пені, нарахованої на заборгованість за відсотками, Банк 24.04.2018 надіслав позичальнику та поручителям вимогу про сплату всієї заборгованості за договором у розмірі 677 147,76 доларів США у 10-денний строк з дня отримання вимоги.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 12.09.2018 у справі № 0907/2-8197/2011 з подібними правовідносинами, щодо застосування частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи сторони про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 Цивільного кодексу України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Аналогічні висновки щодо застосування частини першої статті 1048 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України викладені у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 905/86/15, постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі №916/4693/15.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є іпотека (стаття 1 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 12.09.2007 між Банком та позичальником - МПП фірмою "Атлас" укладено договір іпотеки №0001/2007, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балан Р.Б. за реєстровим номером 748, з наступними змінами.

Пунктом 5.2. договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі, а якщо його вимога не буде задоволена протягом 30 днів - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі повного або часткового неповернення у встановлений кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або часткові несплаті у встановлений кредитним договором строк суми відсотків, комісій, неустойки, збитків.

Відповідно до пункту 5.3. договору іпотеки іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, або у позасудовому порядку продає від свого імені предмет іпотеки або приймає предмет іпотеки у власність.

З огляду на викладене, керуючись статтями 7, 33, 35 Закону України "Про іпотеку" та розділом 5 договору іпотеки ПАТ "Кредобанк" 20.09.2017 направив іпотекодавцю, яким є позичальник за договором кредитування, вимогу про усунення порушення та погашення заборгованості по кредитному договору в розмірі 647 392,11 доларів США та 198 634,69 грн протягом 30 днів з моменту отримання даної вимоги.

Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.08.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 19.05.2020 у справі №910/23028/17 зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки повідомленню-вимозі Банку №27-30476/17 від 20.09.2017, не встановлено як змінилися умови виконання основного зобов`язання позичальника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за зазначеним повідомленням-вимогою, зокрема, як змінилися строк дії кредитної лінії, термін повернення кредиту, строк дії договору, строк, протягом якого позичальник правомірно користувався кредитними коштами та мав сплачувати відсотки за користування кредитними коштами відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.

Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином розрахунок відсотків за користування кредитом, не перевірили правильність періоду нарахованого та заявленого до стягнення розміру процентів за користування кредитними коштами відповідно до зазначених вище висновків Верховного Суду.

З огляду на викладене, висновки судів про те, що заборгованість МПП фірми "Атлас" по відсоткам за користування кредитом підлягає розрахунку по 14.05.2018 є передчасними, а проведений розрахунок заборгованості по відсоткам за вказаний період не можна визнати правильним та обґрунтованим.

У зв`язку з наведеним, суди попередніх інстанцій також дійшли передчасного висновку щодо правомірності нарахування пені за прострочення повернення відсотків за користування кредитом у заявленій позивачем сумі.

5.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, в процесі розгляду справи розмір позовних вимог, які входять до предмету спору зменшився на 442865,48 грн, які ПАТ "Кредобанк" самостійно стягнув з поточних рахунків МПП фірми "Атлас".

Суди попередніх інстанцій, виходячи з того, що обґрунтований розмір позовних вимог, станом на момент звернення позивача до Господарського суду Чернівецької області з позовом становив: по основному боргу - 637 525,54 доларів США, з яких 606 325,54 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту; по відсотках - 21 198,22 доларів США; по пені по основному боргу - 14 304,63 доларів США (еквівалент у гривні 384 760,16 грн); по пені по відсотках - 1 203,88 доларів США (еквівалент у гривні 32 319,96 грн), у відповідності до умов пункту 5.7 Кредитного договору зарахував суму 442865,48 грн в рахунок погашення пені повністю та відсотків за користування кредитом частково - на суму 986,81 доларів США та в цій частині закрив провадження у справі.

Однак колегія суддів не погоджується із вказаним висновком з огляду на те, що відповідно до пункту 5.7 кредитного договору погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступній черговості: прострочені платежі по сплаті процентів і комісій за користування кредитом; строкові платежі по сплаті нарахованих процентів і комісій за користування кредитом і комісій, термін сплати яких наступив з моменту надходження коштів; прострочені платежі про повернення кредиту (основного боргу); строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом за поточний місяць, термін сплати яких на момент надходження коштів не наступив; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) за поточний місяць; пеня, штрафи та інші види неустойки; строкові платежі по поверненню кредиту банку на наступний місяць/місяці.

Тобто погашенню пені за кредитним договором передують, зокрема, прострочені платежі по сплаті процентів і комісій за користування кредитом; строкові платежі по сплаті нарахованих процентів і комісій за користування кредитом і комісій, термін сплати яких наступив з моменту надходження коштів; прострочені платежі про повернення кредиту (основного боргу); строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом за поточний місяць, термін сплати яких на момент надходження коштів не наступив; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) за поточний місяць, що не було враховано судами попередніх інстанцій.

З огляду на викладене, передчасним є висновок судів попередніх інстанцій про необхідність закриття в частині стягнення 986,81 доларів США заборгованості з відсотків за користування кредитом, 14304,63 доларів США, що еквівалентно 384760,16 грн пені за прострочення повернення кредиту, 1203,88 доларів США, що еквівалентно 32319,96 грн пені за прострочення повернення відсотків за користування кредитом.

5.5. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Кредобанк", звертаючись із позовом до МПП фірми "Атлас" станом на 05.05.2018 зазначив у позовній заяві про заборгованість по тілу кредиту позичальника в сумі 642735,54 доларів США.

Судами встановлено, що станом на 14.05.2018, основна заборгованість відповідача перед позивачем становила 637525,54 грн доларів США та за відсотками - 21198,22 доларів США.

Згідно з висновком судового експерта № 18903/18-71 від 27.05.2019, станом на 14.05.2018, розрахунок кредитної заборгованості МПП фірма "Атлас" (по основній сумі кредитної заборгованості, по заборгованості з відсотків за користування кредитом, по пені за несвоєчасне погашення основного кредиту та відсотків за користування кредитом) перед ПАТ "Кредобанк", згідно з умовами кредитного договору №0001/2007 від 20.09.2007, з урахуванням усіх змін до цього договору, розрахунково підтверджується у розмірі: 606325,54 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту; по відсотках - 21198,22 доларів США; по пені по основному боргу - 14304,63 доларів США (еквівалент у гривні 384760,16 грн); по пені по відсотках - 1203,88 доларів США (еквівалент у гривні 32319,96 грн).

Відповідно до контррозрахунку заборгованості, поданого МПП фірмою "Атлас", заборгованість за кредитним договором №0001/2007 від 20.09.2007 станом на 04.05.2018 становить 468562,15 доларів США.

Частиною другою статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду призначити додаткову або повторну судову експертизу.

Згідно з частиною другою статті 107 Господарського процесуального кодексу України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об`єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.

Мале приватне підприємство фірма "Атлас" звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення повторної судової економічної (фінансово-кредитної) експертизи, обґрунтовуючи необхідність її проведення наявністю в матеріалах справи трьох рівнозначних для суду розрахунків заборгованості за кредитним договором з різними сумами боргу.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Зважаючи на існування розбіжностей в сумі заборгованості по тілу кредиту, які не були усунуті ні місцевим гсоподарським судом, ні судом апеляційної інстанції, наявності суперечностей щодо здіснених розрахунків позичальником, враховуючи клопотання МПП фірми "Атлас" про призначення повторної експертизи, колегія суддів вважає необґрунтованою відмову суду апеляційної інстанції про призначення повторної судової економічної (фінансово-кредитної) експертизи.

5.6. Щодо нарахування Банком у розрахунку заборгованості та заявленого до стягнення, простроченої комісії за адміністрування кредиту та пені по такій простроченій заборгованості.

Згідно із пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у стягненні зазначених платежів, виходили з того, що матеріали справи не містять докази надання МПП фірмі "Атлас" зазначених послуг чи виконання на його користь робіт, проте не надали правової оцінки правомірності нарахування зазначених комісій вимогам чинного законодавства України, та не врахували правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі №234/169/15-ц, та постановах Верховного Суду від29.01.2020 у справі 754/7185/16-ц, від 11.12.2019 у справі №703/4889/15-ц.

5.7. Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд має у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог норм процесуального права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та не відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З наведеного слідує, що суди попередніх інстанцій не вчинили відповідних процесуальних дій в межах визначеної законом його компетенції, для встановлення всіх обставин справи та перевірки належними, допустимими і достовірними доказами, які подані сторонами та містяться в матеріалах справи.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права оскільки не дотрималися вимог статей 79 86 91 99 104 236 269 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі №926/1100/18 підлягають скасуванню .

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.2. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. З огляду на те, що заявлені МПП фірмою "Атлас" у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтованими, суди попередніх інстанцій не врахували зазначені вище висновки Верховного Суду щодо застосування норми права, допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 926/1100/18 підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про часткове задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 236 238 240 296 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Малого приватного підприємства фірми "Атлас" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 926/1100/18 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Мамалуй

Л. Стратієнко