ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
Cправа № 926/1275/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Білоуса В.В., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
учасники справи:
позивач - Чернівецька міська рада,
представник в судове засідання не з`явився,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз",
представник в судове засідання не з`явився,
розпорядник майна ТОВ "Укртехінвестгаз" арбітражний керуючий Кізленко В.А - присутній в судовому засіданні особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз", арбітражного керуючого Кізленка В.А.
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022
у складі колегії суддів: Кравчук Н.М. (доповідач), Бонк Т.Б., Кордюк Г.Т.
та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2021
у складі судді Гурина М.О.
у справі за позовом Чернівецької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - розпорядника майна ТОВ "Укртехінвестгаз", арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 165 488,67 грн,
На розгляд суду постало питання щодо підсудності спору про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати з відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після подання позову.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 29.04.2016 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" (далі - ТОВ "Укртехінвестгаз", м. Київ) зареєстровано право власності на автомобільний газонапалювальний компресорний пункт (станція) загальною площею 47 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Південно-Кільцева, 37, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю., реєстраційний номер 701, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 12-15).
2. Автомобільний газонапалювальний компресорний пункт (станція) знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136600:38:001:0009, площею 0,3664 га., з цільовим призначенням: для надання транспортних послуг та торгівельної діяльності. Вказане підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-73005545962020 від 03.06.2020 (а.с. 35-37).
3. 24.01.2017 рішенням Чернівецької міської ради № 553 "Про розгляд звернень юридичних осіб щодо надання земельних ділянок в оренду та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень міської ради з цих питань" (пункт 2) вирішено надати ТОВ "Укртехінвестгаз" земельну ділянку за адресою вул. Південно-Кільцева, 37, площею 0,3664 га за кадастровим номером 7310136600:38:001:0009 в оренду терміном на п`ять років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на підставі заяви ТОВ "Укртехінвестгаз" від 24.06.2016 року за № 04/01-08/1-2096/0, договору купівлі-продажу від 29.04.2016 № 701 та протоколу комісії від 15.11.2016 (а.с. 17).
4. Пунктом 5 рішення Чернівецької міської ради № 553 зобов`язано осіб, яким надаються в оренду земельні ділянки, впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення, укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельними ділянками в еквіваленті орендної плати, відповідно до умов договору.
5. 04.05.2017 рішенням Чернівецької міської ради № 709 "Про розгляд звернень юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань" (пункт 13) вирішено внести зміни до пункту 2 рішення Чернівецької міської ради № 553 від 24.01.2017 в частині, а саме: слова для надання транспортних послуг та торгівельної діяльності замінити словами для обслуговування автомобільного газонаповнювального компресорного пункту (станція) (а.с. 18).
6. Пунктом 23 рішення Чернівецької міської ради № 709 зобов`язано осіб, яким надаються в оренду земельні ділянки, укласти впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельними ділянками в еквіваленті орендної плати, відповідно до умов договору.
7. 21.06.2017 листом № 04/01-08/3-04/4/1894 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин надіслав проект договору оренди землі та повідомив відповідача, що у разі неукладення договору оренди землі до 01.08.2017 пункт 2 рішення міської ради № 553 від 24.01.2017 та пункт 13 рішення № 709 від 04.05.2017 будуть вважатися нечинними (а.с. 19).
8. 19.12.2017 відповідач повторно звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин з проханням надати йому в оренду на п`ять років земельну ділянку площею 0,3664 га, розташованою за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 37 для обслуговування автомобільного газонаповнювального компресорного пункту (станція) (а.с. 25).
9. 24.02.2018 рішенням Чернівецької міської ради № 1155 "Про розгляд звернень юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, затвердження проектів їх відведення визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень з цих питань", а саме пунктом 3 вирішено: визнати такими, що втратили чинність пункт 2 рішення міської ради № 553 від 24.01.2017 та пункт 13 рішення № 709 від 04.05.2017. Пунктом 3.1. даного рішення надано ТОВ "Укртехінвестгаз", яке зареєстроване за адресою оф. 139 вул. Зоологічна, 4-А, м. Київ, земельну ділянку за адресою вул. Південно-Кільцева, 37, площею 0,3664 га (кадастровий номер 7310136600:38:001:0009) в оренду терміном на п`ять років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі код 03.07 (для обслуговування автомобільного газонаповнювального компресорного пункту (станція)) (а.с. 26).
10. Пунктом 29 рішення Чернівецької міської ради № 1155 від 24.02.2018 зобов`язано відповідача укласти договір оренди землі впродовж 90 календарних днів з дня прийняття рішення.
11. 12.04.2018 листом № 04/01-08/3-07/1130 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин надіслав проект договору оренди землі та повідомив відповідача, що у разі неукладення договору оренди землі до 25.05.2018 року пункт 3.1 рішення Чернівецької міської ради № 1155 від 24.02.2018 буде вважатися нечинним (а.с. 27-28).
12. ТОВ "Укртехінвестгаз" проект договору оренди землі не підписало.
13. 25.06.2018 листом № 04/01-08/3-04/2075 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин повідомив ТОВ "Укртехінвестгаз" про те, що користування відповідачем земельною ділянкою за адресою вул. Південно-Кільцева, 37, площею 0,3664 га без правовстановлюючих документів на землю є підставою для розгляду комісією питання визначення розміру збитків у вигляді недотриманої орендної плати, які територіальна громада міста могла отримати при своєчасному та належному оформлені договору оренди землі (а.с. 29-30).
14. 11.09.2018 листом № 04/01-08/3-07/2869 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин повідомив ТОВ "Укртехінвестгаз" про те, що у зв`язку з відсутністю укладеного договору оренди, товариству необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради з заявою щодо надання в оренду земельної ділянки (а.с 31-32).
15. Вищевказані листи залишені без відповіді ТОВ "Укртехінвестгаз", договір оренди землі не укладено.
16. 30.09.2020 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин звернувся до відповідача з листом № 04/01-08/3-07/2249, яким запропонував ТОВ "Укртехінвестгаз" впродовж одного місяця з дня отримання даного листа сплатити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 1 165 773,02 грн. Лист отримано відповідачем 06.10.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0101043648323 (а.с. 33-34).
17. Проте, відповідач кошти в сумі 1 165 773,02 грн у вказаний в листі № 04/01-08/3-07/2249 від 30.09.2020 термін не сплатив.
18. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 448 від 03.06.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 663 057 грн.
Подання позову
19. 31.03.2021 Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду чернівецької області з позовом до ТОВ "Укртехінвестгаз" (м. Київ) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати сумі 1 165 488,67 грн з тих мотивів, що договір оренди землі між позивачем та відповідачем у встановлений строк укладено не було. Відповідач використовував дану земельну ділянку без належних на те правових підстав на якій цей об`єкт розміщений. Тому позивач просить стягнути з відповідача 1 165 488,67 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за землю за період з 16.03.2018 по 15.03.2021.
20. 11.05.2021 Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/5174/21 про банкрутство ТОВ "Укртехінвестгаз" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кізленка В.А.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
21. 03.06.2021 рішенням Господарського суду Чернівецької області стягнуто з ТОВ "Укртехінвестгаз" на користь Чернівецької міської ради 1 165 488,67 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за землю та 17 482,33 грн сплаченого судового збору.
22. Суд першої інстанції суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну суму 1 165 488,67 грн за період з 16.03.2018 по 15.03.2021 з огляду на те, що ТОВ "Укртехінвестгаз" без укладення договору оренди землі використовувало земельну ділянку, не здійснюючи сплати орендної плати, тобто, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберегло у себе кошти у розмірі плати, які б мало заплатити за користування земельною ділянкою, тому зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 цивільного кодексу України.
Подання апеляційної скарги
23. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ "Укртехінвестгаз" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати прийняте рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові.
24. Заявник апеляційної скарги стверджував про порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності, оскільки, на його думку, звернення Чернівецької міської ради до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування землею на підставі статей 1212 1214 ЦК України не узгоджується з приписами статті 30 ГПК України, адже у позові викладено вимогу про стягнення коштів, що передбачає застосування правил територіальної підсудності. Дані правила унеможливлюють розгляд справи № 926/1275/21 у спосіб, інший ніж визначений статтею 27 ГПК України, отже ця справа підлягала розгляду в Господарському суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача.
25. 22.10.2021 розпорядник майна "Укртехінвестгаз" арбітражний керуючий Кізленко В.А. подав клопотання про вступ у справу № 926/1275/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в якому вказує, що 11.05.2021 Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/5174/21 про банкрутство ТОВ "Укртехінвестгаз" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кізленка В.А. Арбітражний керуючий стверджує, що враховуючи імперативний обов`язок розпорядника майна вживати заходів для захисту майна боржника у справі про банкрутство, прийняття рішення щодо стягнення коштів з боржника прямо впливає на обов`язки розпорядника майна.
26. В своїх поясненнях розпорядник майна ТОВ "Укртехінвестгаз" арбітражний керуючий Кізленко В.А. зазначив, що місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права, у зв`язку з незалученням до участі у справі розпорядника майна відповідача. Зокрема, звертає увагу суду на те, що з 11.05.2021 ТОВ "Укртехінвестгаз" знаходиться в процедурі розпорядження майном. 28.09.2021 ТОВ "Укртехінвестгаз" повідомило розпорядника майна Кізленка В.А. про те, що 11.08.2021 постановами головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевченка М.Р. були відкриті виконавчі провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 07.07.2021 у справі № 926/1275/21, накладено арешт на грошові кошти боржника та оголошено у розшук транспортні засоби. Таким чином, винесене Господарським судом Чернівецької області рішення від 03.06.2021 у справі № 926/1275/21 про стягнення коштів під час знаходження ТОВ "Укртехінвестгаз" у процедурі розпорядження майном впливає на фінансовий стан боржника.
27. Окрім того, арбітражний керуючий зазначає, що Господарський суд Чернівецької області не мав права розглядати даний спір та виносити судове рішення, оскільки на момент його винесення у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/5174/21 про банкрутство ТОВ "Укртехінвестгаз". Отже спір мав розглядатися в межах справи про банкрутство відповідача.
28. 09.11.2021 ухвалою Західного апеляційного господарського суду залучено до участі у справі №926/1275/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна ТОВ "Укртехінвестгаз" арбітражного керуючого Кізленка В.А.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
29. 18.01.2022 постановою Західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2021 у справі №926/1275/21 залишено без змін.
30. Апеляційний господарський суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 1 165 488,67 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, яка розрахована на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з урахуванням ставки орендної плати за землю за період з 16.03.2018 по 15.03.2021.
31. Стосовно підсудності справи та доводів відповідача в цій частині, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно визначив правильну підсудність у даній справі відповідно до норм частини третьої статті 30 ГПК України. Суд апеляційної інстанції посилався на висновки у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, від 16.02.2021 по справі №911/2390/18.
32. Стосовно доводів розпорядника майна про те, що Господарський суд Чернівецької області взагалі не мав повноважень розглядати даний спір та виносити судове рішення, оскільки на момент його винесення у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/5174/21 про банкрутство ТОВ "Укртехінвестгаз", суд апеляційної інстанції зазначив, що ТОВ "Укртехінвестгаз" не повідомив Господарський суд Чернівецької області про наявність ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/5174/21 про банкрутство ТОВ "Укртехінвестгаз", таким чином дана обставина не була відома суду першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення. Відтак, така обставина є новою та не може братися апеляційним судом до уваги при розгляді даної апеляційної скарги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
33. 15.02.2022 розпорядник майна ТОВ "Укртехінвестгаз" арбітражний керуючий Кізленко В.А. надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2021 у справі № 926/1275/21 і передати справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті в межах справи № 910/5174/21 про банкрутство ТОВ "Укртехінвестгаз".
34. На думку скаржника, внаслідок не залучення розпорядника майна до розгляду справи № 926/1275/21 в суді першої інстанції, боржник може втратити частину майна, що призведе до неможливості відновлення його платоспроможності та задоволення вимог кредиторів у справі № 910/5174/21 про банкрутство ТОВ "Укртехінвестгаз".
35. Скаржник, із посиланням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 21.01.2021 у справі № 924/881/16 (924/811/20) вважає, що Господарським судом Чернівецької області були порушені норми процесуального права, у зв`язку з незалученням до участі у справі розпорядника майна ТОВ "Укртехінвестгаз", що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення відповідно до частини третьої статті 277 ГПК України, однак судом апеляційної інстанції проігноровано вказані вище доводи розпорядника майна.
36. Скаржник стверджує про те, що Господарський суд Чернівецької області повинен був передати справу № 926/1275/21 до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті в межах справи № 910/5174/21 про банкрутство ТОВ "Укртехінвестгаз". В свою чергу, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані доводи розпорядника майна та не виправив порушення, допущені судом першої інстанції, не скасував вказане рішення на підставі частини першої статті 279 ГПК України з направленням справи за встановленою підсудністю. При цьому, скаржник посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц.
37. Розпорядник майна вказує, що фактично дізнався про наявність справи № 926/1275/21 17.08.2021, коли отримав заяву з грошовими вимогами Чернівецької міської ради до боржника в рамках справи про банкрутство № 910/5174/21. При цьому, станом на 17.08.2021 справа № 926/1275/21 вже перебувала на стадії апеляційного оскарження та у зв`язку з цим, просить визнати поважними причини неподання до Господарського суду Чернівецької області заяви про непідсудність справи.
38. Також скаржник вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо порядку розгляду судами позовів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах.
39. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, як вказує скаржник, що належним судом для розгляду таких справ є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Відповідні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, які не були враховані судами попередніх інстанцій.
40. В свою чергу, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові послався на правові позиції Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 та постанову Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 щодо виключної підсудності справ у спорах, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном господарським судам за місцем знаходження майна. На думку скаржника, на даний час існує неоднакове застосування судами норм щодо підсудності справ у спорах, де відповідачем є особа відносно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
41. 21.06.2022 до Верховного Суду від Чернівецької міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити без змін оскаржувані судові рішення, а скаргу - без задоволення.
42. Щодо незалучення судом першої інстанції до участі у справі розпорядника майна ТОВ "Укртехінвестгаз" позивач стверджує, що суду не було відомо про наявність справи про банкрутство відповідача та на суд не покладено обов`язку щодо пошуку та залучення всіх осіб, на чиї права та обов`язки може вплинути рішення. Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 924/881/16(924/811/20) позивач вказує, що незважаючи на висновки Суду про необхідність залучення до участі у справі з позовом до підприємства-боржника розпорядника майна, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, оскільки таке порушення не вплинуло на прийняття правильного по суті рішення. Стосовно підсудності цієї справи, позивач наголошує, що висновки судів попередніх інстанцій по суті спору є вірними, а доводи розпорядника та відповідача стосуються лише порушення підсудності спору. При цьому позивач вказує на те, що не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
43. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
44. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
45. В касаційній скарзі порушується питання щодо незалучення судом першої інстанції розпорядника майна до участі у справі з позовними вимогами до відповідача щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство та необхідність розгляду такого спору в межах справи про банкрутство.
46. Як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, Чернівецька міська рада звернулася з позовом до ТОВ "Укртехінвестгаз" про стягнення безпідставно збережених коштів з тих мотивів, що відповідач використовував земельну ділянку без належних правових підстав. Рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги Чернівецької міської ради були задоволені, прийнято 06.06.2021. Основним мотивом апеляційної скарги відповідача на прийняте судове рішення було порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності цієї справи в контексті предмету спору: спору щодо стягнення коштів або спору щодо нерухомого майна.
47. У поясненнях на апеляційну скаргу розпорядник майна арбітражний керуючий Кізленко В.А. наголошував на тому, що справа № 910/5174/21 про банкрутство відповідача була порушена господарським судом першої інстанції 11.05.2021, тобто до прийняття рішення по суті спору у цій справі № 926/1275/21, а тому суд першої інстанції мав залучити до участі у справі розпорядника майна відповідача та направити справу № 926/1275/21 до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи про банкрутство відповідача. При цьому, Верховний Суд враховує, що у цій справі розпорядник майна арбітражний керуючий Кізленко В.А. не звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
48. Стосовно аргументу касаційної скарги розпорядника майна арбітражного керуючого Кізленка В.А. про незалучення судом першої інстанції розпорядника майна до участі у справі, Верховний Суд дійшов таких висновків.
49. Частиною шостою статті 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
50. Відповідно до частин першої, другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
51. При цьому Кодексом України з процедур банкрутства, із введенням якого втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не встановлено повного переліку процесуальних особливостей здійснення провадження у справах про банкрутство як у основному провадженні про банкрутство, так в позовному провадженні, що розглядається в межах провадження у справах про банкрутство. Це пояснюється як складністю нормативного визначення виключного переліку осіб-учасників основної справи про банкрутство, так і визначенням виключного переліку осіб-учасників позовного провадження, що розглядається у межах справи про банкрутство.
52. Частиною першою статті 3 ГПК України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
53. Таким чином, розглядаючи справу про банкрутство, позовне провадження у справі про банкрутство, суд повинен діяти у спосіб, який би максимально відповідав не лише нормам ГПК України, а й міжнародним зобов`язанням України, зокрема практиці ЄСПЛ, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які використовуючи власний категорійний апарат, низку автономних понять, встановлюють підвищені стандарти реалізації, зокрема, права на справедливий суд та захист мирного володіння майном (Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
54. За таких обставин, з огляду на конкретні спірні правові відносини, учасники справи та суд мають визначати й коло осіб, що прийматимуть участь у справі. Водночас, відповідно до статей 6 19 Конституції України, суд повинен діяти на підставі, у межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
55. Частиною другою статті 50 ГПК України встановлено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
56. Таким чином, розглядаючи справу позовного провадження у межах справи про банкрутство, суд має, як правило, право залучити розпорядника майном боржника до справи, при цьому видається статус розпорядника майном як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору найбільш наближеним до суті відносин, що виникають у межах основної справи про банкрутство між боржником, розпорядником майна, кредиторами та судом. Таке правило, на думку суду, кореспондується з нормою абзацу 3 частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
57. Водночас, розглядаючи конкретну справу позовного провадження у межах справи про банкрутство, суд має вирішити питання залучення розпорядника майном, виходячи із сутнісного критерію впливу такого залучення на справу про банкрутство та можливістю виконання розпорядником його повноважень у справі про банкрутство.
58. Залучення арбітражного керуючого, на думку Верховного Суду, у такому випадку відповідатиме суті принципу концентрації спорів боржника у справі про банкрутство, оскільки таке залучення сприятиме досягненню мети банкрутства через більш повне встановлення реального майнового стану боржника та усвідомлення арбітражним керуючим обставин щодо майнового стану боржника.
59. Так, у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №924/881/16 (924/811/20), на незастосування висновків в якій посилається скаржник в касаційній скарзі, питання залучення розпорядника майном боржника розглядалося на стадії вжиття заходів забезпечення позову (елемент позовного провадження) в розрізі утруднення здійснення розпорядником майна інвентаризації майна боржника (специфічний елемент провадження у справі про банкрутство). І з цієї точки зору Верховний Суд у справі №924/881/16 (924/811/20) дійшов висновку про те, що суд повинен був би дослідити це питання і з метою забезпечення цілей інвентаризації майна юридичної особи, що перебуває в процедурі банкрутства - вжити відповідних заходів, залучивши розпорядника майна. При цьому доцільно було вжити заходів забезпечення позову у межах позовного провадження задля забезпечення функцій розпорядника майна у основній справі про банкрутство.
60. Між тим, Верховний Суд схиляється до думки, що основною особою у справі про банкрутство, яка має протиставляти свої аргументи позивачеві при заявленому позові у межах справи про банкрутство є саме боржник, а не розпорядник майна. А розпорядник майна, вбачаючи пасивну роль боржника (його керівника) не позбавлений можливості клопотати перед судом, що розглядає справу про банкрутство, про усунення керівника та покладення виконання відповідних обов`язків на розпорядника майна (абз. 2 ч. 12 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства).
61. Водночас розпорядник майна має відігравати певну субсидіарну роль на стороні боржника аби повідомити суду інформацію, яка буде суттєвою з огляду на розгляд справи позовного провадження саме у межах справи про банкрутство.
62. Щодо питання територіальної підсудності Верховний Суд зауважує таке.
63. Як вже зазначалося, частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
64. Водночас пунктом 6 частини 1 статті 310 ГПК України встановлено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції.
65. У цьому зв`язку Верховний Суд знову звертається до норми частини шостої статті 12 ГПК України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
66. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, 28.01.2020 у справі № 50/311-б).
67. Отже, особливістю провадження у справі про банкрутство є принцип концентрації майнових спорів у межах справи про банкрутство, який закріплено у частині другій статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
68. Водночас телеологічне тлумачення зазначеної вище норми дає підстави стверджувати, що законодавець ввів до законодавства принцип концентрації спорів задля підвищення ефективності провадження у справі про банкрутство боржника.
69. Верховний Суд дійшов висновку, що у цій справі позовні вимоги Чернівецької міської ради про стягнення грошових коштів за безпідставне користування земельною ділянкою до ТОВ "Укртехінвестгаз", відносно якого було відкрито провадження у справі про банкрутство, з урахуванням положень статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, мали розглядатися господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство з урахуванням наведеного вище принципу концентрації.
70. Водночас, Верховний Суд зазначає, що під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").
71. Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії")
72. Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").
73. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009 суд зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення правил юрисдикції та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.
74. Частиною другою статті 309 ГПК України передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
75. При цьому, Верховний Суд враховує, що касаційна скарга розпорядника майна арбітражного керуючого Кізленка В.А. не містить аргументів щодо необґрунтованості прийнятих у цій справі рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду по суті спору між позивачем та відповідачем, окрім зазначених процесуальних порушень. Натомість доводи касаційної скарги зводяться лише до необхідності залучення до участі у справі позовного провадження розпорядника майна відповідача та вимоги про направлення справи для розгляду у межах справи про банкрутство.
76. Таким чином, у цій справі, констатуючи порушення судами порядку розгляду майнових вимог до відповідача, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство, Верховний Суд також констатує, що аргументи касаційної скарги не доводять істотної судової помилки, для виправлення якої необхідним є новий розгляд цієї справи в межах справи про банкрутство.
77. Водночас, колегія суддів вважає, що скасування у цій справі прийнятих рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду із направленням цього ж спору для розгляду в межах справи про банкрутство відповідача призведе до порушення принципу процесуального економії, який є необхідним також при розгляді справи про банкрутство, елементом якого слід вважати вимогу оперативного розгляду судом справи про банкрутство та економного використання процесуальних засобів судом та особами, які беруть участь у справі, для правильного і швидкого її розгляду.
78. Доводи касаційної скарги про те, що існує неоднакове застосування судами норм щодо підсудності справ у спорах, де відповідачем є особа відносно якої відкрито провадження у справі про банкрутство із посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 та постанову Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18, колегія суддів до уваги не бере, оскільки у наведених скаржником постановах вирішувалося питання щодо виключної територіальної підсудності спорів щодо нерухомого майна за відсутності встановлених обставин щодо перебування сторони у спорі в процедурах банкрутства, що не свідчить про різне застосування судами норм права щодо підсудності справ.
79. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, а касаційної скарги - без задоволення.
80. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
81. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
82. Відповідно до частин першої, другої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
83. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга розпорядника майна ТОВ "Укртехінвестгаз" арбітражного керуючого Кізленка В.А. підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2021 - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
84. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" арбітражного керуючого Кізленка В.А. залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2021 у справі № 926/1275/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Білоус
В. Картере