06.12.2023

№ 930/2945/21-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 930/2945/21-ц

провадження № 61-11962 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк»

на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року

у складі судді Бусик О. Л. та постанову Київського апеляційного суду

від 28 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2021 року зазначену цивільну справу передано за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилася спадщина на все належне йому на момент смерті майно, у тому числі на грошові вклади.

14 липня 2020 року державний нотаріус Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л. П. видав йому свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого він є спадкоємцем 1/2 частки майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з грошових вкладів з відповідними відсотками і компенсаціями та відповідними зобов`язаннями, що зберігаються

в акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») на відповідних рахунках (депозитні, карткові, рахунок «Бонус плюс»), що належали спадкодавцю згідно з довідкою № 20.1.0.0.0/7-200624/7854, виданої 26 червня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач зазначав, що точна сума депозиту йому невідома, оскільки банк не надає йому такі відомості, як і не надає копії відповідних договорів, укладених

із покійним батьком.

15 липня 2020 року він звернувся до банка з заявою про виплату йому 1/2 частини вкладів, надавши всі необхідні для цього документи. Однак, працівниками банка йому було відмовлено у виплаті коштів, з огляду на те, що він не є клієнтом банка, а на рахунок іншого банка кошти перераховувати відмовилися.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» здійснити виплату 1/2 частини банківського вкладу, що знаходиться на відповідних рахунках на його користь на будь-який рахунок, відкритий на його ім`я.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» здійснити виплату ОСОБА_1 1/2 частки банківських вкладів, що знаходяться на депозитних рахунках, на карткових рахунках та рахунку «Бонус плюс» в АТ КБ «ПриватБанк», що належали

ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14 липня 2020 року № 409/2019, зареєстрованого

в реєстрі № 659.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В іншій частині позову - відмовлено.

Районний суд, частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , пославшись

на відповідні положення ЦК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України

від 14 липня 2006 року № 267, Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України

від 12 листопада 2003 року № 492, виходив із того, що підставою для видачі коштів позивачу було пред`явлення ним свідоцтва про право на спадщину, а тому його вимога про видачу коштів є вимогою спадкоємця, у зв`язку з чим такі правовідносини регулюються книгою шостою «Спадкове право» ЦК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився із висновком районного суду, так як суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню при вирішенні спору, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у частині зобов`язання відповідача здійснити йому виплату

1/2 частини банківських вкладів.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що позивач відмовився

від проходження ідентифікації та не надавав відповідний пакет документів,

суд апеляційної інстанції виходив із того, що у листі від 13 жовтня 2020 року

№ 20.1.0.0.0/7-200827/6720 підставою для відмови позивачу у виплаті коштів банк зазначив відсутність в останнього картки банка, а також необхідність надання документів про спадщину. Відсутність у спадкоємця карти банка не є підставою для відмови у видачі коштів у готівковій формі. Крім того, на підтвердження того, що позивач є спадкоємцем вкладника, ним було надано свідоцтво про право

на спадщину за законом, що є належним документом, який підтверджує право позивача на отримання депозитних коштів.

Також апеляційний суд уважав безпідставними посилання заявника апеляційної скарги про вихід районним судом за межі позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2022 року до Верховного Суду,

АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду

від 28 листопада 2022 року, й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити

у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права

без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 17 квітня

2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18, від 30 січня 2020 року у справі

№ 761/30025/16-ц, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, від 27 квітня 2021 року у справі № 917/670/20, від 13 травня 2021 року у справі № 910/6393/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 01 грудня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві: Антоненко Н. О., судді, які входять до складу колегії: Русинчук М. М., Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 930/2945/21-ц із Печерського районного суду міста Києва. Відмовлено у задоволенні клопотання заявника

про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва

від 22 серпня 2022 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив

на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2023 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_3 на підставі службової записки Голови Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді,

які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Гулько Б. І.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно частково задовольнили позов ОСОБА_1

за відсутності доказів на підтвердження порушення його прав. Суди не врахували, що перешкоди в отриманні коштів згідно зі свідоцтвом про право на спадщину

за законом у позивача відсутні. При цьому інша 1/2 частина спадкового майна виплачена другому спадкоємцю (брату позивача) без перешкод при зверненні останнього до банка.

Як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі наголошувалося на тому, що банк не відмовляв позивачу у виплаті коштів. Такої відмови немає

й в матеріалах справи. Позивачу було запропоновано два шляхи отримання грошових коштів: на банківську картку банка або через касу відділення банка. ОСОБА_1 звернувся до відділення банка, проте йому працівник банка повідомив про необхідність проходження процедури ідентифікації особи для видачі грошових коштів через касу відділення. Однак позивач відмовився від зазначеної процедури та не надав банку необхідних документів для проходження ідентифікації. Повторно позивач до банка не звертався.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів

та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених

у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір

не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного

або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду

за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід

в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу)

або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Частиною другою статті 608 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора. Проте у зобов`язаннях, не пов`язаних з особою кредитора, смерть

не призводить до припинення зобов`язань, а відбувається перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно до статей 1216 1217 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав

та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За частиною другою статті 1228 ЦК України право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право

на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).

Згідно з пунктом 10.15 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банка України від 12 листопада 2003 року № 492, незалежно від того, чи здійснюється успадкування вкладу згідно із законом, заповітом або розпорядженням, банк здійснює виплату вкладу (частини вкладу) спадкоємцю власника рахунку на підставі відповідного свідоцтва про право

на спадщину або дозволу нотаріуса на одержання спадкоємцем частини вкладу спадкодавця, або за рішенням суду.

У даній справі встановлено, що 14 липня 2020 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме: 1/2 частку грошових вкладів, що знаходяться на відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» депозитних рахунках, карткових рахунках і на рахунку «Бонус плюс», що раніше належали його батьку ОСОБА_2 (а. с. 6).

15 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою,

у якій просив видати йому 1/2 частину грошових коштів, що знаходяться

на відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» депозитних рахунках, карткових рахунках

і на рахунку «Бонус плюс», що раніше належали його батьку ОСОБА_2 .

До заяви долучив копію свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. 7).

Листом від 13 жовтня 2020 року № 20.1.0.0.0/7-200827/6720 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило ОСОБА_1 про те, що грошові кошти спадкодавця виплачуються шляхом перерахування на рахунок (картку), який відкривається спадкоємцю.

Для отримання спадщини необхідно звернутись до обслуговуючого відділення банка та надати пакет документів про спадщину. Після того, як документи пройдуть перевірку, грошові кошти можуть бути перераховані на картку спадкоємця АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 8-9).

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те,

що АТ КБ «ПриватБанк» відмовив у видачі 1/2 частини вкладу згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим на його ім`я, як спадкоємця майна його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав того,

що він не є клієнтом банка, а на рахунок іншого банка кошти перераховувати відмовилися.

Отже, з огляду на факт отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право

на спадщину за законом на 1/2 частину вкладів, що знаходяться в АТ КБ «ПриватБанк», а також відсутність доказів виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення банківських вкладів, суд першої інстанції, з яким погодився

й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у частині зобов`язання відповідача здійснити виплату позивачу 1/2 частини банківських вкладів.

Верховний Суд погоджується з таким висновком судів.

Посилання касаційної скарги (відсутність у позивача перешкод в отриманні коштів згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, отримання другим спадкоємцем іншої частини вкладу) нічим не підтверджені, а тому

є припущеннями, а на припущеннях суду заборонено ухвалювати рішення

(частина шоста статті 81 ЦПК України).

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, вони

є аналогічними доводам апеляційної скарги, яким уже надавалася оцінка судом, вони не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень,

по суті зводяться до переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України

не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Колегія суддів не вбачає неправильного застосування судами першої

та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору. При цьому судами під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону,

які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідні доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з ухваленими судовими рішеннями, а тому відхиляються Верховним Судом.

Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України судами попередніх інстанцій всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку

як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року

та постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць