П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/505/21
Провадження № 11-2заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року (суддя Бившева Л. І.) у справі № 9901/505/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа - Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація; далі - КМДА), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України, у якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо видання розпорядження про зобов`язання голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Кличка В. В. організувати виконання Виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/17011/17, якою зобов`язано Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва житлового комплексу, а саме будинку АДРЕСА_1 , Житловий комплекс «Олімпійське містечко» (далі - ЖК «Олімпійське містечко» ЖК відповідно) та житлового будинку АДРЕСА_1 , ЖК «Панорамне містечко», у зв`язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво без додаткового залучення коштів фізичних осіб, які вже виконали фінансові зобов`язання перед замовником будівництва та отримали квартири за актами приймання-передачі;
- зобов`язати Президента України видати розпорядження, яким зобов`язати голову Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Кличка В. В. організувати виконання Виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/17011/17, якою зобов`язано Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва житлового комплексу, а саме будинку АДРЕСА_1 , ЖК «Олімпійське містечко», та житлового будинку АДРЕСА_1 , ЖК «Панорамне містечко», у зв`язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво без додаткового залучення коштів фізичних осіб, які вже виконали фінансові зобов`язання перед замовником будівництва та отримали квартири за актами приймання-передачі.
2. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали з Товариством з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД» (далі - ТОВ «СБ ЛТД») договори купівлі-продажу квартир у ЖК «Олімпійське містечко» та ЖК «Панорамне містечко», а саме будинку АДРЕСА_1 , однак ТОВ «СБ ЛТД» не виконало своїх зобов`язань, зокрема не передало майно у власність та не ввело в експлуатацію вказаний будинок.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 вересня 2020 року у справі № 640/17011/19 визнав протиправною бездіяльність Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) по організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва житлового комплексу, а саме будинку АДРЕСА_1 ЖК «Олімпійське містечко» та будинку АДРЕСА_1, ЖК «Панорамне містечко». Суд зобов`язав Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва житлового комплексу, а саме будинку АДРЕСА_1 , ЖК «Олімпійське містечко» та житлового будинку АДРЕСА_1 , ЖК «Панорамне містечко», у зв`язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво, без додаткового залучення коштів фізичних осіб, які вже виконали фінансові зобов`язання перед замовником будівництва та отримали квартири за актами приймання-передачі.
4. У межах виконавчих проваджень державним виконавцем неодноразово було накладено стягнення у вигляді штрафу на КМДА за невиконання вказаного судового рішення. 07 червня 2021 року державний виконавець виніс постанову № 63684646 про закінчення виконавчого провадження, у якій указав про направлення до Національної поліції України подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) виконавчого листа у справі № 640/17011/19.
5. Позивачки та інші інвестори вказаних житлових комплексів неодноразово зверталися до Президента України з листами щодо вирішення вказаного питання. Останнє колективне звернення було здійснено інвесторами (у тому числі позивачками) у письмовому вигляді 05 жовтня 2021 року. Проте листом від 08 жовтня 2021 року Офіс Президента України надав відповідь, згідно з якою вказане колективне звернення направлено до Секретаріату Кабінету Міністрів України.
6. На думку позивачок, Президент України допустив протиправну бездіяльність, яка виявилась у невиданні розпорядження про зобов`язання голови КМДА організувати виконання цією адміністрацією постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/17011/19.
7. 19 жовтня 2021 року до Офісу Президента України було надіслано електронний лист, у якому зазначено, що інвестори звернулися до Президента України як гаранта Конституції України в межах саме його повноважень, а тому пересилання звернення до Секретаріату Кабінету Міністрів України є фактично бездіяльністю Президента України, на що було отримано електронну відповідь Офісу Президента України та лист від 26 жовтня 2021 року щодо надіслання звернення на розгляд до Міністерства юстиції України та до КМДА.
8. Вважаючи бездіяльність Президента України протиправною, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
9. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14 грудня 2021 року відмовив у відкритті провадження в цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
10. Судове рішення мотивовано тим, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
11. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що обраний позивачками спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право в разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивачів стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
12. Не погодившись із указаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначили, що вважають її незаконною у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у ній, обставинам справи.
13. Скаржниці зазначили, що в позовній заяві немає вимоги про зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у цьому випадку КМДА) виконати судове рішення. Позовні вимоги стосуються саме Президента України, якого у позовних вимогах не просять зобов`язати виконати судове рішення. У позовних вимогах позивачки просять зобов`язати Президента України видати розпорядження, яким зобов`язати голову КМДА Кличка В. В. організувати виконання рішення суду. На переконання скаржниць, ця вимога не має жодного відношення до порядку виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/17011/19, адже Президент України не є стороною у справі № 640/17011/19. Крім того, у позовній заяві міститься ще одна позовна вимога - про визнання протиправною бездіяльності Президента України, яку, на думку скаржниць, належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
14. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також зауважили, що відповідно до Конституції України виконання рішення суду є обов`язковим і держава забезпечує його виконання. Тобто в цьому випадку Президент України є гарантом виконання цієї норми (додержання Конституції України).
15. На підставі викладеного скаржниці просять скасувати ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
16. У відзиві на апеляційну скаргу представник Президента України зазначив, що вважає доводи апеляційної скарги безпідставними.
17. На переконання представника Президента України, звертаючись до адміністративного суду, позивачки не вказали про наявність публічно-правового спору між ними та відповідачем у зв`язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій стосовно позивачок.
18. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, обраний позивачками спосіб захисту не відповідає конституційним повноваженням Президента України, не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право в разі визнання його судом порушеним.
19. У зв`язку з викладеним представник відповідача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
20. 14 лютого 2022 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли пояснення, у яких скаржниці зазначили, що відзив представника Президента України є необґрунтованим.
21. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 указали, що в цій справі наявний публічно-правовий спір, позивачками обрано належний спосіб захисту своїх прав, який відповідає повноваженням Президента України.
22. Скаржниці також навели доводи, які вже були наведені ними в апеляційній скарзі.
23. 15 лютого 2022 року до Великої Палати Верховного Суду від представника КМДА надійшли пояснення, у яких зазначено, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду обґрунтовано відмовив у відкритті провадження в цій справі, а доводи апеляційної скарги є безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.
24. Ураховуючи наведене, представник КМДА просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 року - без змін.
Рух апеляційної скарги
25. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 січня 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, а ухвалою від 01 лютого 2022 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, оскільки у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
26. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
27. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
28. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
29. На підставі положень пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
30. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
32. За змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
33. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (пункт 2 частини першої вказаної статті).
34. Перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині другій статті 19 КАС України. За цією нормою такими є справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
35. Отже КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
36. Разом із цим Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).
37. У своїх рішеннях від 05 квітня 2018 року у справі «Зубац проти Хорватії» (пункт 78) та від 09 жовтня 2018 року у справі «Азюковська проти України» (пункт 20) ЄСПЛ також зауважив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
38. Як установив суд першої інстанції, позивачки звернулися до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилася у невиданні розпорядження про зобов`язання голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Кличка В . В . організувати виконання цим органом постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/17011/17, якою зобов`язано вказаний орган організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва житлового комплексу, а саме будинку АДРЕСА_1 ЖК «Олімпійське містечко» та житлового будинку АДРЕСА_1 ЖК «Панорамне містечко», у зв`язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво без додаткового залучення коштів фізичних осіб, які вже виконали фінансові зобов`язання перед замовником будівництва та отримали квартири за актами приймання-передачі, та зобов`язати Президента України видати таке розпорядження.
39. Отже, звертаючись до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із цим позовом, позивачки фактично просять суд зобов`язати відповідача видати розпорядження про зобов`язання голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Кличка В. В. організувати виконання цим органом постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/17011/17, якою вже зобов`язано Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва житлового комплексу, а саме будинку АДРЕСА_1, ЖК «Олімпійське містечко»,та житлового будинку АДРЕСА_1 ЖК «Панорамне містечко», у зв`язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво без додаткового залучення коштів фізичних осіб, які вже виконали фінансові зобов`язання перед замовником будівництва та отримали квартири за актами приймання-передачі.
40. Тобто предметом спору у цій справі є саме невиконання Виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) судового рішення в адміністративній справі № 640/17011/17, у зв`язку із чим, на переконання позивачок, необхідно зобов`язати Президента України видати розпорядження щодо зобов`язання відповідача у цій справі виконати відповідне судове рішення.
41. ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
42. Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
43. Згідно із частиною першою статті 373 КАС України, якою врегульовано звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
44. За змістом статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
45. Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
46. Водночас учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 КАС України).
47. Таким чином, адміністративне процесуальне провадження охоплює всі питання, пов`язані як з розглядом та вирішенням адміністративних спорів, так і з виконанням рішень адміністративного суду. При цьому виконання судових рішень є завершальною та важливою стадією адміністративного процесу.
48. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду про те, що не можна зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, у цьому випадку Президента України, видавати розпорядження щодо зобов`язання відповідача в іншій судовій справі вчинити дії на виконання судового рішення, оскільки порядок примусового виконання судового рішення визначений Законом № 1404-VIII.
49. При цьому в разі якщо учасники виконавчого провадження вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, вони мають право звернутись до суду з відповідним позовом.
50. На підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
51. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду оскаржуваною ухвалою правильно відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.
52. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зауважити, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
53. Не є слушним посилання скаржниць у апеляційній скарзі на те, що позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності Президента України належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки вона стосується невидання відповідачем розпорядження про зобов`язання виконання судового рішення та пов`язана з другою вимогою про зобов`язання Президента України видати таке розпорядження.
54. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
55. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
56. На підставі статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
57. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 266 308 311 315 316 322 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко
І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко
М. І. Гриців В. В. Пророк
Ж. М. Єленіна Л. І. Рогач
І. В. Желєзний В. М. Сімоненко
Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач
В. С. Князєв С. П. Штелик
Г. Р. Крет