ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/991/18
Провадження № 11-300заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянула в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року (у складі колегії суддів Шарапи В. М., Бившевої Л. І., Бевзенка В. М., Юрченко В. П., Данилевич Н. А.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ? ВККС, Комісія), у якому просила:
? визнати протиправним та скасувати рішення від 17 жовтня 2018 року №1835/ко-18, яким позивачку визнано такою, що не відповідає займаній посаді та вирішено внести до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного господарського суду;
? зобов`язати відповідача прийняти рішення за наслідком пройденого позивачкою кваліфікаційного оцінювання відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), Положення про порядок та методологію оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року №143/зп-16 (у редакції рішення ВККС від 13 лютого 2018 року №20/зп-18) (далі - Положення № 143/зп-16);
? стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що при проведенні її кваліфікаційного оцінювання та прийнятті оскаржуваного рішення Комісією порушено норми Конституції України, Закону № 1402-VIII, Положення № 143/зп-16, Порядку формування і ведення суддівського досьє. На думку ОСОБА_1 , оскаржуване рішення є протиправним, невмотивованим, ухваленим ВККС з перевищенням повноважень та порушенням законодавства, принципів верховенства права, правової визначеності та незалежності судової влади.
3. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою з тих підстав, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для вирішення справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
5.Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 вересня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року.
6.Ухвалою від 05 жовтня 2020 року Велика Палата Верховного Суду призначила розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
7. Станом на 17 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного відзив Комісії на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходив.
Фактичні обставини справи, установлені судом, та зміст спірних правовідносин
8. Указом Президента України від 10 грудня 2001 року № 1205/2001 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду міста Львова строком на п`ять років.
9. Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2007 року № 751-VОСОБА_1 обрано на посаду судді Господарського суду Львівської області безстроково, а Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5010-VI обрано на посаду судді Львівського апеляційного господарського суду.
10. Рішенням ВККС від 01 лютого 2018 року № 8/зп-15 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
11. Рішенням ВККС від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап ? складення іспиту, другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди. Згідно з додатком 1 ОСОБА_1 включена до списку суддів, стосовно яких рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року призначено проведення кваліфікаційного оцінювання.
12. 22 лютого 2018 року ОСОБА_1 склала іспит, на якому відповідно до рішення ВККС від 07 березня 2018 року № 48/зп-18 позивачка набрала 165,9 бала, з яких: 76,4 бала за результатами анонімного письмового тестування та 79,5 бала за виконання практичного завдання.
13. Рішенням ВККС від 30 травня 2018 року №119/зп-18 призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
14. ОСОБА_1 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено показники критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
15. Рішенням ВККС від 20 червня 2018 року № 147/зп-18 ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
16. 03 липня 2018 року Комісією проведено співбесіду із суддею та оголошено перерву, після якої продовжено співбесіду 17 жовтня 2018 року, за результатами якої було прийнято рішення № 1835/ко-18.
17. У рішенні зазначено, що за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) ОСОБА_1 отримала 358,9 бала.
18. При цьому відповідність критерію професійної компетентності оцінено за результатами іспиту, дослідження інформації, що міститься вдосьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1?5 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16.
19. Відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності оцінено за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідно до пунктів 6?7 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16.
20. За критерієм професійної етики, оціненим за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16, суддя отримала 162 бали.
21. За критерієм доброчесності, оціненим за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16, суддя набрала 128 балів.
22. Отже, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя ОСОБА_1 набрала 648,9 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
23. На підставі вищезазначеного Комісія визнала суддю Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді та рекомендувала ВРП розглянути питання про звільнення її з посади судді.
24. Вважаючи рішення ВККС від 17 жовтня 2018 року № 1835/ко-18 протиправним, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.
25. Водночас рішенням ВРП від 18 серпня 2020 року № 2403/0/15-20 відмовлено в задоволенні подання ВККС про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного господарського суду.
Оцінка суду першої інстанції
26. Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що рішення ВККС про визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення.
27. Суд першої інстанції також зазначив, що звільнення судді з посади є конституційною функцією ВРП. У межах «кваліфікаційного» провадження ВРП має право перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення ВККС. У разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об`єктивність оцінювання, ВРП має не лише право, але й обов`язок запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб ВРП забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.
28. Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, що ВРП може ухвалити рішення про відмову в задоволенні подання про звільнення судді з посади. У цьому випадку суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає юридичне значення.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
29. В апеляційній скарзі на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року ОСОБА_1 зазначає, що вона прийнята з неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
30. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що підставою для закриття провадження у цій справі суд вказав те, що рішення ВККС, прийняте за наслідками кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене разом з рішенням ВРП, прийнятим за наслідками розгляду рекомендації ВККС про звільнення судді. При цьому серед підстав позову зазначалось, що ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання судді має право ухвалити одне з передбачених Законом № 1402-VIIIта Положенням № 143/зп-16 рішень, зокрема про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Однак унаслідок протиправного прийняття ВККС в єдиному документі рішення за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання про невідповідність судді ОСОБА_1 займаній посаді і рішення щодо внесення рекомендації ВРП про звільнення судді з посади скаржниця оскаржує рішення ВККС в цілому.
На думку скаржниці, внаслідок неврахування судом першої інстанції зазначених обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, оскаржуваною ухвалою закрито провадження не лише в частині оскарження позивачкою рішення ВККС щодо внесення рекомендації ВРП про звільнення судді з посади, але і в частині оскарження позивачкою рішення ВККС щодо невідповідності судді за результатами проходження кваліфікаційного оцінювання, що позбавило ОСОБА_1 права на судове оскарження рішення ВККС, прийнятого за наслідками кваліфікаційного оцінювання судді.
31. ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді не може бути самостійним предметом судового розгляду, оскільки містить рекомендацію про звільнення судді.
32. Крім цього, скаржниця зазначає, що перебуває в ситуації правової невизначеності, в якій вона займає посаду судді, але щодо неї існує рішення ВККС про невідповідність її займаній посаді судді, що перешкоджає їй та позбавляє її права здійснювати правосуддя.
33. ОСОБА_1 також зауважує, що рішення ВРП жодним чином не поновлює її право на здійснення правосуддя, оскільки ВРП не наділена повноваженнями скасувати рішення ВККС, прийняте за результатами кваліфікаційного оцінювання судді, та не наділена повноваженнями призначати повторне кваліфікаційне оцінювання або зобов`язати Комісію повторно оцінити суддю.
34. На думку скаржниці, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду при розгляді цієї справи некоректно застосував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 9901/637/18, оскільки у зазначеній справі фактично не спростовані правові позиції Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких неодноразово розглядалися справи з аналогічними позовними вимогами та стосовно яких приймалися судові рішення по суті.
35.Водночас ОСОБА_1 погоджується з окремою думкою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шарапи В. М. у цій справі та вважає її такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Релевантні джерела права
36. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37.Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності вказаним Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
38.Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
39.Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
40.Пунктом 2 частини четвертої статті 83 Закону № 1402-VIII установлено, що підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.
41. Згідно із частиною п`ятою статті 83 Закону № 1402-VIII порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджується ВККС.
42. На виконання вимог Закону № 1402-VІІІ Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року затвердила Положення № 143/зп-16, а рішенням від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 - Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання.
43.Згідно з пунктом 34 розділу ІІІ Положення № 143/зп-16 рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Зокрема, у мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом № 1402-VІІІ підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. За наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення. Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.
44.Пунктами 10 та 11 розділу V Положення № 143/зп-16 встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.
Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
45.Відповідно до частини другої статті 88 Закону № 1402-VІІІ суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.
46.Згідно із частиною третьою статті 88 Закону № 1402-VIII рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається
47. Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
48.Застосовані судом у цій справі правові норми дають підстави для висновку, що кваліфікаційне оцінювання є спеціальною процедурою, що має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями.
49. При цьому виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
50.Водночас за змістом статей 1, 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) прийняття рішення про звільнення судді з посади належить до компетенції ВРП.
51.Тобто вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції ВРП після розгляду на її засіданні подання ВККС про звільнення судді. За результатами такого розгляду ВРП приймає вмотивоване рішення, яке остаточно вирішує питання щодо кар`єри судді, є обов`язковим для виконання та викликає відповідні правові наслідки і може бути оскаржене в судовому порядку.
52.Водночас за нормами Закону № 1402-VIII (стаття 88) рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, суддя (кандидат на посаду судді) має право оскаржити до адміністративного суду.
53. При цьому рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення. Під час розгляду подання ВККС про звільнення судді ВРП може і не погодитися з висновком ВККС.
54. Оскільки процедура кваліфікаційного оцінювання, підбиття її підсумків (у ВККС) і застосування наслідків (рішенням ВРП) є стадіями єдиного провадження, рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді не має самостійних правових наслідків, а є частиною цього «кваліфікаційного провадження».
55.Звільнення судді з посади є конституційною функцією ВРП. У межах «кваліфікаційного провадження» ВРП має право перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення ВККС. У разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об`єктивність оцінювання, ВРП має не лише право, але й обов`язок запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб ВРП забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.
56. ВРП може ухвалити рішення про відмову в задоволенні подання про звільнення судді з посади. У цьому випадку суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає юридичне значення.
57.Зважаючи на наведене правове регулювання, а також статус та повноваження ВРП та ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що передбачене частиною першою статті 88 Закону № 1402-VIII оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП.
58. З урахуванням послідовності (стадійності) прийняття остаточного рішення про звільнення судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання і, як наслідок, не відповідає займаній посаді, судовий контроль має здійснюватись щодо остаточного рішення, яке уповноважена приймати ВРП.
59.Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 9901/637/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/852/18.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає недоречним доводи скаржниці щодо некоректного посилання суду першої інстанції на правову позицію, викладену в справі № 9901/637/18, оскільки обставини справ є подібними, а висновки застосовними.
60.Ураховуючи концепцію належного урядування, зміст якої, зокрема, розкритий у практиці Європейського суду з прав людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
61.Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді може бути предметом судового оскарження одночасно з рішенням ВРП, яким його розглянуто.
62. У цій справі позивачка оскаржує рішення ВККС, яким її визнано такою, що не відповідає займаній посаді та внесено до ВРП подання з рекомендацією щодо її звільнення із займаної посади.
63.Згідно із частинами сьомою, восьмою статті 101 Закону № 1402-VIII рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом, а рішення Комісії щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді може бути предметом судового оскарження одночасно з рішенням ВРП, яким його розглянуто.
64. Установлення законом такої умови не обмежує право кожного, хто його має, на оскарження рішень ВККС до адміністративного суду, однак запроваджує, оптимізує чи робить раціональною можливість звернення до суду за захистом своїх прав, коли рішення Комісії з рекомендацією буде актуалізоване через рішення органу, який за законом уповноважений розглядати рішення з рекомендацією і ухвалювати за ним відповідне рішення.
65. З урахуванням пункту 12 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, розглядається на засіданні ВРП в пленарному складі на підставі подання ВККС, а відтак ВРП приймає рішення виключно щодо питань, які винесені на її розгляд.
66. Як слідує з матеріалів справи оскаржуване рішення ВККС було предметом розгляду ВРП. За наслідками такого розгляду ВРП було прийнято рішення від 18 серпня 2020 року № 2403/0/15-20 «Про відмову у задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного господарського суду на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV«Перехідні положення» Конституції України».
Зокрема, ВРП зазначила, що Комісіявказує на ненадання суддею переконливих пояснень або документів щодо декларування свого майна та майна членів її сім`ї відповідно до вимог чинного законодавства. А саме Комісією зазначено про неспростування інформації щодо невідображення певних відомостей про майно, доходисудді та доходи членів сім`ї у паперових та електронних деклараціях за 2012-2017 роки, однак посилання Комісії на цей факт у рішенні від 17 жовтня 2018 року № 1835/ко-18 ВРП вважає такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не підтверджуються належними доказами. Тому ВРП дійшла висновку, що рішення Комісії в цій частині ґрунтується лише на припущеннях та не є вмотивованим.
Стосовно доводів Комісії про непоодинокі випадки невжиття суддею заходів щодо забезпечення права учасників судового процесу на доступ до правосуддя ВРП вказує на те, що під час співбесіди із суддею ОСОБА_1 . Комісією було порушено питання про скасування певних судових рішень, які приймалися нею у колегіальному складі, у зв`язку з неналежним повідомленням учасників судового розгляду. Однак ВРП зауважує, щосуддя ОСОБА_1 зауважила, що всі учасники судових засідань повідомлялися про розгляд справ, проте з різних причин повідомлення про розгляд не були вручені адресатам. Як зазначила суддя ОСОБА_1, ці факти вона взяла до уваги та проаналізувала, не допускаючи у подальшому подібних випадків.
67. На підставі зазначеного висновується, що оскаржуване рішення ВККС вичерпало свою дію та втратило юридичне значення, а суддя продовжує перебувати на посаді судді відповідного суду.
68. Водночас відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.
69. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що, як зазначає сама скаржниця, ВРП не наділена повноваженнями скасувати рішення ВККС, прийняте за результатами кваліфікаційного оцінювання, або зобов`язати Комісію повторно оцінити суддю внаслідок прийняття ВККС невмотивованого та безпідставного рішення про невідповідність судді займаній посаді.
Відтак зазначена скаржницею правова невизначеність щодо здійснення нею правосуддя не є наслідком дії оскаржуваного рішення, а зумовлена тим, що Законом України від 06 жовтня 2019 року № 193-I «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» було припинено повноваження членів ВККС та відповідно заблоковано процедуру переведення суддів до новоутворених судів.
До того ж у Рішенні Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 наголошено, що «судді, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання, у тому числі з причин, що не залежать від них особисто, та отримують суддівську винагороду за Законом № 2453 в редакції Закону № 192, не втратили гарантій своєї незалежності, передбачених Основним Законом України, оскільки не позбавлені статусу судді».
70. Узагальнюючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те,що оскаржуване рішення ВККС є рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду. Ці обставини унеможливлюють не тільки розгляд справи по суті спору, але й апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками судового розгляду справи по суті спору, на предмет його законності й обґрунтованості та є підставами для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
71. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у цій справі, оскільки оскаржуване рішення не може бути самостійним предметом судового розгляду. Отже, дійшла висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно відмовити.
72. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що інші позовні вимоги ОСОБА_1 (зобов`язати відповідача прийняти рішення за наслідками пройденого нею кваліфікаційного оцінювання відповідно до Закону № 1402-VIII та Положення № 143/зп-16; стягнути з Комісії 1 000 000 (один мільйон) гривень моральної шкоди) є похідними від первинної позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 17 жовтня 2018 року № 1835/ко-18 і нерозривно пов`язані з нею. Зазначене свідчить про відсутність підстав для розгляду цих позовних вимог окремо від основної позовної вимоги.
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги
73. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
74.Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
75.Отже, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновки щодо розподілу судових витрат
76. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
77.Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-243 266 308 311 312 315 316 321 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді: В. В. Британчук В. С. Князєв
Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко
І. В. Григор`єва К. М. Пільков
М. І. Гриців О. Б. Прокопенко
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко
О. С. Золотніков І. В. Ткач
Г. Р. Крет С. П. Штелик