ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № П/811/731/16
адміністративне провадження № К/9901/1974/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 (суддя доповідач: Божко Л.А., судді: Баранник Н.П., Дурасова Ю.В.) у справі №П/811/731/16 за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного акціонерного товариства «КГК» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2016 року Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра України або позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «КГК» (далі - ПрАТ «КГК» або відповідач), в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 18.12.2007 № 4616, з метою видобування кварциту Східної ділянки Малоскелівського родовища, наданого відповідачу.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
15.01.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 13.01.2020, у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 і залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2016.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ «КГК» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами №4616 від 18.12.2007 з метою видобування кварциту в якості сировини, придатної для виробництва динасових виробів Східної ділянки Малоскелівського родовища. ПрАТ «КГК» та Державна служба геології та надр України уклали угоду про умови користування надрами.
Державною організацією «Південна територіальна інспекція державного геологічного контролю» здійснено перевірку дотримання ПрАТ «КГК» вимог законодавства про надра, за результатами якої складено акт №81/4616-к від 13.04.2010.
Результатами перевірки встановлено, що ПрАТ «КГК» не приступило до розробки родовища протягом 2-х років з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено пункт 14 Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №608 від 17.06.2009 (далі - Порядок №608), пункти 7-9 Програми робіт Угоди, абз. 3, 4 пункту 4.1.1. Угоди про умови користування надрами від 18.12.2007.
Також в ході проведеної перевірки виявлено і інші порушення відповідачем вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме: пункту 5 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (відсутня ліцензія на вид господарської діяльності); статті 18 Кодексу України про надра (відсутній документ на право користування земельною ділянкою); пункту 6 особливих умов спеціального дозволу (не надається до ДНВП «Геоінформ України» звітний баланс запасів за формою 5-гр); пункту 17 Порядку №608 (не переоформлено спеціальний дозвіл на користування надрами при зміні місця знаходження користувача надр).
У зв`язку із виявленими порушеннями вимог законодавства у сфері надрокористування Державною організацією «Південна територіальна інспекція державного геологічного контролю» було ініційовано перед Управління державного геологічного контролю питання щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами №4616 від 18.12.2007, виданого ПрАТ «КГК».
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №418 від 23.09.2010 дію спеціального дозволу №4616 від 18.12.2007 на користування надрами зупинено, про що повідомлено Державну геологічну службу та ПрАТ «КГК».
Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2011 «Про оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади» шляхом реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України створено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України.
Пунктом 5 цього Указу встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.
Відтак, Держгеонадра України є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
12.09.2011 від Південної територіальної інспекції державного геологічного контролю до Держгеонадра України надійшло подання про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №4616 від 18.12.2007, про що повідомлено ПрАТ «КГК».
Державною організацією «Південна територіальна інспекція державного геологічного контролю» здійснено повторну перевірку дотримання ПрАТ «КГК» вимог законодавства про надра, за результатами якої складено акт №144/4616-к від 09.09.2011.
Суд першої інстанції встановив, що проведеною перевіркою підтверджено факт невиконання ПрАТ «КГК» мети спецдозволу - видобування корисної копалини (з дати винесення наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №418 від 23.09.2010 про зупинення дії дозволу до моменту проведення перевірки).
Листом від 28.08.2012 №7727/01/14-12 Держгеонадра України повідомила ПрАТ «КГК» про те, що інформацію щодо усунення порушень законодавства про надра взято до відома, а також, що за умови надання позитивного висновку спеціального державного геологічного підприємства, установи, організації буде прийнято рішення поновити дію спеціального дозволу на користування надрами №4616 від 18.12.2007 на видобування кварцитів в якості сировини, придатної для виробництва динасових виробів, Східної ділянки Малоскелівського родовища.
На підставі постанови головного слідчого управління МВС України від 20.10.2014 Південним міжрегіональним територіальним сектором Департаменту державного геологічного контролю проведено позапланову перевірку дотримання ПрАТ «КГК» вимог законодавства про надра, за результатами якої складено акт №107/4616-к від 31.10.2014, яким виявлено продовження здійснення порушень законодавства у сфері надрокористування.
29.03.2016 позивачем повідомлено відповідача щодо надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами в позасудовому порядку. Проте лист за адресатом не отриманий у зв`язку із відсутністю ПрАТ «КГК» за місцезнаходженням.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України на адресу Держгеонадра України були направлені ініціативні листи від 16.03.2016 №5819/24/1/1-2016, від 11.04.2016 №8033/24/1/1-2016 та від 28.04.2016 №9540/24/1/1-2016 про анулювання дії спеціального дозволу.
25.05.2016 позивачем повторно надіслано на адресу ПрАТ «КГК» лист, однак відповіді до Держгеонадра України не надходило.
Згідно із інформацією, зазначеною в листі Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області від 16.05.2016, ПрАТ «КГК» також не подає податкову звітність з податку на прибуток за 2014-2015 роки
Також, Головним слідчим управління Національної поліції України листом від 08.06.2016 №12368/24/1/1-2016 повідомлено позивача про те, що стосовно ПрАТ «КГК» відкрито кримінальні провадження.
З огляду на те, що інформації від ПрАТ «КГК» про усунення останнім порушень законодавства про надра до Держгеонадра України не надходило, так само, як і згоди/незгоди щодо анулювання спеціального дозволу, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що ПрАТ «КГК» протягом двох років без поважних причин не приступило до користування надрами, що є порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом, та свідчить про наявність підстав для анулювання зазначеного дозволу.
З огляду на відсутність відповіді надрокористувача на звернення щодо анулювання спеціального дозволу, позивач вважає, що існує спір, а тому право на користування надрами має бути припинено в судовому порядку.
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень. З огляду на те, що відповідач не висловив жодної позиції щодо анулювання спеціального дозволу, припинення права користування надрами має вирішуватися у судовому порядку. Суд першої інстанції констатував, що ПрАТ «КГК» з 2007 року не здійснює видобуток кварцитів Східної ділянки Малоскелівського родовища відповідно до спеціального дозволу на користування надрами, тому наявні правові підстави для припинення права користування надрами на підставі пункту 6 частини першої статті 26 Кодексу України про надра (якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами).
Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку. За позицією суду апеляційної інстанції, оскільки будь-яких доказів на підтвердження наявності у відповідача об`єктивних причин, які б свідчили про неможливість висловлення своєї згоди/незгоди на припинення права користування надрами, зокрема, знаходження його на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, позивачем не надано, то відповідно відсутні підстави для вирішення питання анулювання спеціального дозволу на користування надрами у судовому порядку.
Водночас, оцінивши результати перевірки, зафіксовані в акті №107/4616-к від 31.10.2014, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у 2012 році відповідачем здійснювався видобуток кварцитів Малоскелівського родовища (східна ділянка) Світловодського району Кіровоградської області. Також, з посиланням на результати проведеної 31.10.2014 перевірки, суд апеляційної інстанції встановив виконання переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, переоформлення гірничого відводу, укладання договору про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов Дозволу та Угоди про умови користування надрами.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України, Держгеонадра України не довела, що ПрАТ «КГК» не дотримано вимоги Кодексу України про надра, та не навела підстав, визначених у статті 26 цього Кодексу, за яких необхідно припинити право користування надрами.
Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судом апеляційної інстанції обставин справи, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Скаржник стверджує, що за результатами перевірки, оформленої актом №144/4616-к від 09.09.2011, підтверджено факт невиконання ПрАТ «КГК» мети спецдозволу - видобування корисної копалини (з дати винесення наказу Мінприроди України №418 від 23.09.2010 про зупинення дії дозволу до моменту проведення перевірки). Наполягає, що надрокористувач не приступив до користування надрами протягом двох років з дня отримання спеціального дозволу, а тому наявні правові підстави для анулювання дозвільного документу. Окрім того, скаржник просить врахувати, що відповідачем велися роботи із видобутку кварцитів Східної ділянки Малоскелівського родовища у період, коли дозвільний документ був зупинений.
Зазначив, що оскільки відповідач не надав згоду на припинення права користування надрами, наявні підстави для припинення цього права у судовому порядку.
Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу України про надра державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
За правилами, встановленими статтею 14 цього Кодексу, надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.
Статтею 60 Кодексу України про надра державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Частиною першою статті 61 цього Кодексу передбачено, що державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення)
Також на момент виникнення спірних правовідносин чинним був Указ Президента України від 06.04.2011 № 391/2011, яким було затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Указ № 391).
Указ №391 та Положення №1174 визначали Держгеонадра України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
На час виникнення спірних правовідносин Указ №391 та Положення №1174 діяли одночасно та не суперечили один одному.
Згідно із підпунктом 13 пункту 4 Указу №391 Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань уповноважена зупиняти та анулювати в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами.
На виконання вимог частини другої статті 16 Кодексу України про надра та частини першої статті 14 Закону України «Про нафту і газ» було затверджено Порядок 615.
Згідно із пунктом 1 цього Порядку, такий регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Пунктом 22 Порядку №615 встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби у визначених випадках.
Відповідно до пункту вказаного 23 Порядку право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Щодо отримання від відповідача незгоди щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання дозволу, то Верховний Суд вже неодноразово висловлював з цього приводу свою правову позицію, яка, зокрема, у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №812/1735/17 викладена наступним чином:
«Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011 у справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11 та від 10.12.2013 у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №802/4846/13-а та від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.
Отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України «Про надра», лише за наявності згоди на це користувача надрами.»
У постанові від 03 травня 2018 року у справі №812/1074/17 вже висловлювалася правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зокрема, згідно із цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися як відсутність заперечень.
Вказані позиції неодноразово були застосовані Верховним Судом при розгляді подібних спорів і колегія суддів не вбачає підстав для незастосування такої позиції при розгляді цієї справи.
З огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що відсутність реагування з боку відповідача на лист Держгеонадра з пропозицією висловити згоду/незгоду на припинення права користування надрами може розцінюватися як відсутність заперечень.
Натомість суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність вирішення питання щодо припинення права користування надрами у судовому порядку.
З приводу виявлених позивачем порушень ПрАТ «КГК» вимог законодавства у сфері надрокористування (не приступив до користування надрами протягом двох років), колегія суддів вважає за необхідне вказати про таке.
Статтею 24 Кодексу України про надра визначено права та обов`язки користувачів надр. Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 41) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Судами попередніх інстанції установлено, що ПрАТ «КГК» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами №4616 від 18.12.2007 з метою видобування кварциту в якості сировини, придатної для виробництва динасових виробів Східної ділянки Малоскелівського родовища. У зв`язку з цим, ПрАТ «КГК» та Державна служба геології та надр України уклали угоду про умови користування надрами (додаток до спеціального дозволу на користування надрами, наданого з метою видобування кварцитів Малоскелівського родовища).
У пункті 14 Порядку №608 визначено, що надрокористувач, якому надано дозвіл (крім дозволу на користування нафтогазоносними надрами), повинен приступити до користування ділянкою надр протягом двох років починаючи з дати його надання.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції та зазначено у висновках акту перевірки від 13.04.2010 №81/4616-к, на підставі власне якого було прийнято наказ про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4616 від 18.12.2007, ПрАТ «КГК» з 2007 року не здійснює видобуток кварцитів Східної ділянки Малоскелівського родовища відповідно до спеціального дозволу на користування надрами.
Доказів в спростування зазначених обставин відповідачем не подано.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами.
За таких обставин та у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи доказів наявності поважних причин, за яких відповідач, в порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, не приступив до користування надрами протягом двох років (з 2007 року), свідчить про наявність підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від №4616 від 18.12.2007, виданого ПрАТ «КГК».
За встановлених вище обставин, висновки апеляційного суду, що Держгеонадра в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України, не довела обставин, за наявності яких необхідно припинити право користування надрами, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Також колегія суддів зазначає, що встановлені апеляційним судом обставини дублюють доводи апеляційної скарги, у яких відповідач фактично намагається викласти обставини справи у вигідній для себе інтерпретації.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо наявності визначених законом підстав для припинення права користування надрами у судовому порядку, натомість суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
За правилами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 345 349 352 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №П/811/731/16 скасувати.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 у справі №П/811/731/16 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
О. П. Стародуб
В. М. Шарапа