Головна / Законодавство / Стаття 4. Установи для попереднього ув’язнення

Стаття 4. Установи для попереднього ув’язнення

Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

{Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 488-IV від 06.02.2003 , № 743-IV від 15.05.2003 , № 2377-IV від 20.01.2005 , № 1254-VI від 14.04.2009 , № 3453-VI від 02.06.2011 , № 4652-VI від 13.04.2012 }

У період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років після його припинення чи скасування взяті під варту військовослужбовці можуть триматися в окремих ізольованих приміщеннях казарменого типу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

{Статтю 4 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3185-IX від 29.06.2023 }

Порядок і термін тримання осіб, взятих під варту, в ізоляторі тимчасового тримання, на гауптвахті, окремих ізольованих приміщеннях казарменого типу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України визначаються законодавством України.

{Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 743-IV від 15.05.2003 , № 2377-IV від 20.01.2005 ; в редакції Закону № 3185-IX від 29.06.2023 }

Якщо особи, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі чи дисциплінарних батальйонах, притягаються до кримінальної відповідальності за вчинення іншого злочину і щодо них як запобіжний захід обрано тримання під вартою, то вони за постановою особи, яка проводить розслідування, можуть перебувати в дисциплінарному ізоляторі або карцері установи виконання покарань чи на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

{Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 743-IV від 15.05.2003 , № 2377-IV від 20.01.2005 , № 4652-VI від 13.04.2012 }

У випадках і порядку, передбачених кримінально-виконавчим законодавством, засуджені можуть бути залишені для роботи з господарського обслуговування слідчого ізолятора за їх письмовою згодою.

{Частина статті 4 в редакції Закону № 2377-IV від 20.01.2005 }

Під час дії воєнного стану в Україні у зв’язку з неможливістю доставлення військовополонених безпосередньо до табору для тримання військовополонених, з метою забезпечення їхнього життя та здоров’я такі особи можуть тимчасово перебувати у дільницях для тримання військовополонених, утворених у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.

{Абзац перший частини п’ятої вважати частиною шостою згідно із Законом № 3185-IX від 29.06.2023 }

Військовополонені, які перебувають у таких дільницях, переміщуються до табору для тримання військовополонених, як тільки таке безпечне переміщення стане практично можливим.

{Абзац другий частини п’ятої вважати частиною сьомою згідно із Законом № 3185-IX від 29.06.2023 }

{Статтю 4 доповнено частиною згідно із Законом № 2158-IX від 24.03.2022 }

У період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років після його припинення чи скасування у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України можуть створюватися сектори максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі, з дотриманням вимог суворої ізоляції від інших категорій осіб, які тримаються у цих установах. Особи, які тримаються в секторах максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі, виконують обов’язки та користуються правами, встановленими законодавством для засуджених до довічного позбавлення волі, передбаченими Кримінально-виконавчим кодексом України.

{Статтю 4 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 3185-IX від 29.06.2023 }

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, визначає перелік установ попереднього ув’язнення для тримання під вартою засуджених до позбавлення волі, переданих в Україну для відбування покарання, а також підозрюваних, обвинувачених, засуджених до позбавлення волі, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку.

{Статтю 4 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 3480-IX від 21.11.2023 }