Головна / Законодавство / Стаття 5. Основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту

Стаття 5. Основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту

Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:

пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання;

забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів;

{Статтю 5 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1673-III від 20.04.2000 }

заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обґрунтовано передбачений більший негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління;

{Статтю 5 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1673-III від 20.04.2000 }

забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії;

відкритість і доступність інформації, пов'язаної з використанням ядерної енергії;

забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом;

{Абзац сьомий статті 5 в редакції Закону № 232-V від 05.10.2006 }

створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження;

{Статтю 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 232-V від 05.10.2006 }

створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження;

{Статтю 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 232-V від 05.10.2006 }

забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;

встановлення відповідальності за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії;

розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;

розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і безпосередньої господарчої діяльності щодо використання ядерної енергії;

розподіл обов'язків, прав та відповідальності між усіма суб'єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії;

нормування, ліцензування та нагляд у сфері використання ядерної енергії;

створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду;

створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії;

захоронення та довгострокове зберігання радіоактивних відходів за рахунок виробників відходів;

участь громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;

заборона будь-якої діяльності, пов'язаної з іонізуючим випромінюванням, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода;

дотримання лімітів доз впливу на персонал і населення, встановлених нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки;

встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела іонізуючого випромінювання за нормами та правилами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави;

виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях та зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення;

розмежування державного управління у сфері використання ядерної енергії та захоронення радіоактивних відходів.