07.02.2024

№ в/560/4060/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № в/560/4060/19

провадження № К/990/26221/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Радишевської О. Р.

розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хмельницької обласної прокуратури, за участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Капустинського М. М., суддів: Смілянця Е. С., Сапальової Т. В.

І. Обставини справи

1. У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Хмельницької обласної прокуратури, за участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Хмельницької області від 13 листопада 2019 року № 1003к про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Хмельницької області та органів прокуратури з 15 листопада 2019 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;

1.2. поновити ОСОБА_2 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Хмельницької області або рівнозначній посаді в органах прокуратури України на умовах безстрокового трудового договору;

1.3. стягнути з Прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу із урахуванням коефіцієнту підвищення посадових окладів, починаючи з 18 листопада 2019 року до моменту фактичного поновлення на посаді;

1.4. стягнути з Прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

2. У грудні 2019 року ОСОБА_1 також звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив:

2.1. визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Хмельницької області від 13 листопада 2019 року № 1000к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Хмельницької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 15 листопада 2019 року;

2.2. поновити ОСОБА_1 на публічній службі в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Хмельницької області, або рівнозначній посаді в органах прокуратури України на умовах безстрокового трудового договору;

2.3. зобов`язати Прокуратуру Хмельницької області зарахувати ОСОБА_1 весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора;

2.4. стягнути з Прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15 листопада 2019 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі.

3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області об`єднано в одне провадження.

4. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.

4.1. визнано протиправними та скасовано накази Прокуратури Хмельницької області № 1000к та № 1003к від 13 листопада 2019 року в частині вказаної у цих наказах такої підстави як лист виконувача обов`язків Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України Дунаса Т. О. від 01 листопада 2019 року № 11/1/1-2407 вих-19.

4.2. В решті позову - відмовлено.

5. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 квітня 2021 року скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року та ухвалив нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.

5.1. Визнано протиправними та скасовано накази Прокуратури Хмельницької області від 13 листопада 2019 року № 1000к та № 1003к, якими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено з відповідних посад: прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області та органів прокуратури; прокурора відділу представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді, прокуратурі області та органів прокуратури - на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 15 листопада 2019 року.

5.2. Поновлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на відповідних посадах: прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Хмельницької області; прокурора відділу представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді, прокуратурі області та органів прокуратури.

5.3. Стягнуто з Прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 листопада 2019 року по 25 листопада 2020 року у розмірі 253152,78 грн. та 241395,00 грн., відповідно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

5.4. В решті позову - відмовлено.

6. Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 листопада 2019 року по 13 квітня 2021 року із застосуванням коефіцієнту 4,02 підвищення посадового окладу з 15 вересня 2020 року (початку роботи Хмельницької обласної прокуратури) у сумі 583146,00 гривень.

7. Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 листопада 2019 року по 13 квітня 2021 року із застосуванням коефіцієнту 4,02 підвищення посадового окладу з 15 вересня 2020 року (початку роботи Хмельницької обласної прокуратури) у сумі 461241,74 гривень.

8. Постановою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року та додаткові постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та від 28 вересня 2021 року у справі № 560/4060/19 скасовано.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 560/4060/19 залишено в силі.

9. У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 560/4060/19, в обґрунтування якої вказує на наявність рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року у справі №1-р(ІІ)/2023, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113- IX.

10. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 560/4060/19 відмовлено.

10.1. Відмовляючи у задоволені заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що спірні правовідносини виникли між сторонами до прийняття рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року № 1-р(II)/2023 по справі № 3-5/2022(9/22), та вказане рішення не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності. З огляду на це, прийняте Конституційним Судом України рішення на спірні правовідносини не впливає, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд рішення суду за виключними обставинами.

11. Зазначена позиція підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду прийняв постанову від 04 липня 2023 року, якою залишив рішення суду першої інстанції без змін.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

12. ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 1 частини третьої статті 353 КАС України КАС України, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його постанову, а справу № 560/4060/19 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

13. Так, автор скарги наголошує, що суд апеляційної інстанції в порушення пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України розглянув справу неповноважним складом суду.

14. Верховний Суд ухвалою від 06 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частини третьої статті 353 КАС України.

15. 17 січня 2024 року справа № 560/4060/19 надійшла до суду касаційної інстанції.

ІІІ. Нормативне регулювання

16. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Частиною третьою статті 341 КАС України обумовлено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

19. Згідно з частиною першої статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

20. Відповідно до частини першої статті 31 вказаного Кодексу визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Частиною другою цієї ж статті Кодексу визначено, що справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.

21. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

22. Приписами частини восьмої статті 33 КАС України обумовлено, що незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - Великою Палатою Верховного Суду.

23. Частиною тринадцятою статті 31 КАС України унормовано, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.

24. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи врегульовано статтею 37 КАС України, згідно з частиною шостою якої суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

25. Приписами частини другої статті 36 КАС України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

IV. Оцінка Верховного Суду

26. Отже Кодекс адміністративного судочинства України передбачає перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

27. При цьому законодавець однозначно визначив, яке судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами, - це судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили.

28. Так, статтею 241 КАС України визначено види судових рішень, згідно з частиною першою якої судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Відповідно до частини третьої статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Положенням частини четвертої статті 241 КАС України встановлено, що перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Приписами частини п`ятої статті 241 КАС України визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.

29. Згідно з частиною першою статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

30. Аналізуючи наведені норми процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду у постанові 20 травня 2020 року у справі № 800/98/17 (провадження № 11-124заі20) зазначила, що закінченням розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття рішення щодо частини позовних вимог, ухвалення додаткового судового рішення та вирішення вимог апеляційної й касаційної скарг.

31. У доводах касаційної скарги автор вказує на порушення судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови вимог частини шостої статті 37 КАС України.

32. Варто зауважити, що обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, зокрема, у разі якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

33. При цьому термін «неповноважний склад суду» не може сприйматися лише як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків. Повноваження складу суду належить сприймати і як компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах, визначених КАС України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судочинство, яке здійснюється з порушенням цих правил, за наявності сумнівів в безсторонності і неупередженості суду, не може вважатися правосуддям, а ухвалені з допущенням таких порушень судові рішення не можуть залишатися в силі у зв`язку з їхньою незаконністю.

34. У частині шостій статті 37 КАС України унормовано, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі.

35. Одним із порушень норм процесуального права, що зумовлює обов`язкове скасування судового рішення, в розумінні пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України, є розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду.

36. Наведене свідчить, що приписи частини шостої статті 37 КАС України містять такі поняття як «вирішення» та «розгляд» справи, які, з огляду на їх зміст та значення, не можна ототожнювати.

37. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

38. Правова конструкція «суд, встановлений законом» є структурним елементом права на справедливий суд, закріпленого статтею 6 Конвенції, що передбачає дві умови відповідності цьому критерію: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

39. У справі «Лавентс проти Латвії» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції, «суд» має завжди бути «встановленим законом». Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів. Адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений леґітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб. Вислів «встановлений законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення ЄСПЛ у справах «Булут проти Австрії» («Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, заява 1996-11, с. 359, п. 29), та «Бускаріні проти Сан-Марино» («Buskarini v San Marino» від 4 травня 2000 року, заява № 31657/96).

40. Отже, суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної, суб`єктної та територіальної юрисдикції та у складі, визначеному законом.

41. У справі, що розглядається, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року переглянуто в апеляційному порядку Сьомим апеляційним адміністративним судом колегією суддів у складі: головуючого - Капустинського М. М., суддів: Смілянця Е. С., Сапальової Т. В. та за результатами апеляційного перегляду прийнято постанову від 13 квітня 2021 року.

42. Водночас оскаржувана постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року прийнята у складі колегії суддів: головуючого - Капустинського М. М., суддів: Смілянця Е. С., Сапальової Т. В.

43. Тобто, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, переглянуто за виключними обставинами Сьомим апеляційним адміністративним судом у тому ж складі суду як і розгляд справи по суті, що прямо суперечить вимогам частини шостої статті 37 КАС України.

44. Варто зауважити, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 560/4060/19 відмовлено, зареєстрована у Сьомому апеляційному адміністративному суді 15 травня 2023 року та на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, 15 травня 2023 року о 16:24:06 здійснено автоматизований розподіл судової справи № в/560/4060/19.

45. Згідно з підпунктом 2.3.2 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 02 квітня 2015 року № 25, зі змінами (далі - Положення про автоматизовану систему документообігу суду), визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

46. Так, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2023 року для розгляду справи № в/560/4060/19 визначено склад колегії суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду: Капустинський М. М. (головуючий суддя), судді: Смілянець Е. С., Сапальова Т. В.

При цьому розподіл справи № в/560/4060/19 відбувся шляхом передачі цієї справи раніше визначеному у судовій справі судді, що висновується, зокрема, із назви протоколу, а саме: протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

47. Натомість випадки розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді визначені пунктами 2.3.43. та 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, в яких, у випадку, що склався у цій справі, відсутня підстава для такого розподілу справи, адже такий розподіл судової справи прямо суперечить частині шостій статті 37 КАС України.

48. Водночас склад колегії суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду: Капустинський М. М. (головуючий суддя), судді: Смілянець Е. С., Сапальова Т. В., який визначено згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15 травня 2023 року внаслідок автоматизованого розподілу справи № в/560/4060/19 системою документообігу суду, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення такого розподілу, мали процесуальний обов`язок заявити самовідвід на підставі частини шостої статті 37 КАС України, адже з огляду на вимоги вказаної процесуальної норми підставою для відводу (самовідводу) судді, який брав участь у вирішенні цієї справи є здійснення ним розгляду заяви про перегляд за виключними обставинами судового рішення по суті справи.

49. За таких обставин та правового врегулювання оскаржувана постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року прийнята неповноважним складом суду, що в силу пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для її скасування з направленням справи на новий розгляд.

50. При цьому в силу частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

51. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

52. Враховуючи підстави скасування постанови суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не входить в обговорення питання щодо правильності застосування судом норм матеріального права при розгляді адміністративного позову в суді апеляційної інстанції.

53. Зважаючи на викладене та приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ІV. Судові витрати

54. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року скасувати, а справу № в/560/4060/19 направити на новий судовий розгляд до цього ж суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Ж. М. Мельник-Томенко

О. Р. Радишевська