ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року

м. Київ

справа № 0417/10615/2012

провадження № 61-10021св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліна Володимирівна, ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2023 року у складі судді Подорець О. Б. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень

У липні 2012 року ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернулися до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект»), Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В., про визнання недійсним договорів.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2013 року у цивільній справі № 0417/10615/2012 позов ОСОБА_1 ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним договір укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» про відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 11394292000 про надання споживчого кредиту № 11394292000, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») в особі начальника відділення № 986 Ляшенко О. В. та ОСОБА_7 . Визнано недійсним договір іпотеки від 15 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/З, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Бондар І. М. Дніпропетровського міського нотаріального округу 16 вересня 2008 року, реєстровий № 13760. Внесено зміни в Державний реєстр іпотек, а саме - скасовано реєстраційний запис № 7918745, контрольна сума 484Д835Б09 про реєстрацію договору іпотеки від 15 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/З, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 16 вересня 2008 року. Внесено зміни в Державний реєстр іпотек, а саме - скасовано реєстраційний запис № 7918745, контрольна сума 9БДБ255115 про реєстрацію змін в договорі іпотеки від 14 травня 2012 року № 11394292000/11394294000/11394295000/З, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. М. 14 травня 2012 року. Стягнуто з ТОВ «Кей-Колект», ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір на користь держави у рівних частках з кожного, а всього - 3 441,00 грн.

У березні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 звернулися до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ «Кей-Колект», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Д. М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В., ОСОБА_3 , про визнання недійсним договорів, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2016 року у цивільній справі № 202/1782/16-ц позов ОСОБА_1 , ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним договір укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» про відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 11394292000 про надання споживчого кредиту № 11394292000, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 986 Ляшенко О. В. та ОСОБА_7 . Визнано недійсним договір іпотеки від 16 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/З, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Бондар І. М. Дніпропетровського міського нотаріального округу 16 вересня 2008 року, реєстровий № 13760, внесено зміни в Державний реєстр іпотек, а саме - скасовано реєстраційний запис № 7918745, контрольна сума 484Д835Б09 про реєстрацію договору іпотеки від 16 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/З, вчинену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 16 вересня 2008 року, внесено зміни в Державний реєстр іпотек, а саме - скасовано реєстраційний запис № 7918745, контрольна сума 9БДБ255115 про реєстрацію змін в договорі іпотеки від 14 травня 2012 року №11394292000/11394294000/11394295000/З, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. М. 14 травня 2012 року. Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора індексний номер 28636199 від 09 березня 2016 року про реєстрацію права власності; скасовано запис про реєстрацію права власності № 13602688 від 04 березня 2016 року; скасовано запис про обтяження від 09 березня 2016 року №13602738 на земельну ділянку площею 0,0327 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:713:0059, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869916712101, за ТОВ «Кей-Колект». Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора індексний номер від 09 березня 2016 року 28635477 про реєстрацію права власності; скасовано запис про право власності від 04 березня 2016 року № 13601994; скасовано запис про обтяження від 09 березня 2016 року № 13602033 на земельну ділянку площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:713:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869875212101, за ТОВ «Кей-Колект». Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора від 09 березня 2016 року індексний номер 28633342 про реєстрацію права власності; скасовано запис про право власності від 04 березня 2016 року номер 13600540; скасовано запис про обтяження від 09 березня 2016 року номер 13600689 на домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 168,8 кв. м., житловою площею 108,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869774112101, за ТОВ «Кей-Колект». Ухвалено здійснити реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 168,8 кв. м, житловою площею 108,5 кв. м, земельні ділянки, кадастрові номера 1210100000:01:713:0058, 1210100000:01:713:0059, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., реєстровий номер 13751 та на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння від 16 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., реєстровий номер 13742. Стягнуто з ТОВ «Кей-Колект» судовий збір на користь держави в розмірі 3 307, 20 грн.

Ухвалами Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2017 року заочне рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2013 року у цивільній справі № 0417/10615/2012 та заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2016 року у цивільній справі № 202/1782/16-ц скасовані, справи призначені до судового розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 202/1782/16-ц за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_5 до ТОВ «Кей Колект», ПАТ «УкрСиббанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В. про визнання недійсними договорів та цивільну справу № 0417/10615/2012 за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_5 до ТОВ «Кей-Колект», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Д. М., приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В., ОСОБА_3 , про визнання недійсним договорів визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, та присвоєно цій цивільній справі єдиний номер - 0417/10615/2012, провадження № 2/202/139/2018.

У березні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 подали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська уточнену редакцію позовної заяви до ТОВ «Кей-Колект», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Д. М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В., ОСОБА_3 , ПАТ «УкрСиббанк», про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації.

Уточнену позовну заяву мотивували тим, що 16 вересня 2008 року між ОСОБА_7 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 11394292000, відповідно до якого, позивачка ОСОБА_5 отримала кредит в іноземній валюті, що є еквівалентом 485 170,00 грн. Також 16 вересня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір поруки № 229060, у відповідності до умов якого було забезпечено зобов`язання третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_7 за договором від 16 вересня 2008 року про надання споживчого кредиту № 11394292000.

Відповідно до листа від 15 грудня 2011 року №12-22/26983, ОСОБА_7 повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 11394292000 ПАТ «УкрСиббанк» на користь ТОВ «Кей-Колект».

В свою чергу відповідач не повідомив позивачів про укладання вищевказаною угоди, не ознайомив з її умовами та не надав відповідний пакет документів, який би підтверджував у відповідача наявність повноважень, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

26 травня 2012 року на адресу ОСОБА_7 надійшло повідомлення від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саенко Е. В. про внесення змін до Державного реєстру іпотек.

Таким чином, позивачі дізнались, що крім договору поруки, між сторонами було укладено договір іпотеки.

Відповідно до зазначеного договору в іпотеку передано нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте, на переконання позивачів, зазначене нерухоме майно не є і ніколи не було власністю іпотекодавця, оскільки не було проведено державну реєстрацію права власності договорів про відчуження нерухомого майна на користь ОСОБА_7 .

Так, між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 16 вересня 2008 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., реєстровий № 13751 та договір купівлі-продажу домоволодіння від 16 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., реєстровий № 13742.

Проте, право власності на вказані об`єкти нерухомого майна не було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в порядку, передбаченому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (чинному на час укладення правочину).

Позивачі стверджували, що згідно з нормами чинного законодавства, зокрема положеннями статей 182 331 334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об`єкта нерухомості (у тому числі й тих об`єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під`їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.

Таким чином, відповідно до вимог закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статей 317 328 ЦК України ОСОБА_7 на момент укладання договору іпотеки не була власником майна, переданого в іпотеку, нібито від її імені.

З огляду на викладене, та з урахуванням уточнень, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 остаточно просили суд:

- визнати недійсним договір, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», про відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 11394292000 про надання споживчого кредиту, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 986 Ляшенко О. В. , та ОСОБА_7 ;

- визнати недійсним договір іпотеки від 16 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/3, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Бондар І. М. Дніпропетровського міського нотаріального округу 16 вересня 2008 року, реєстровий № 13760, внести зміни в Державний реєстр іпотек, а саме - скасувати реєстраційний запис № 7918745, контрольна сума 484Д835Б09 про реєстрацію договору іпотеки від 16 вересня 2008 року №11394292000/11394294000/11394295000/3, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 16 вересня 2008 року, внести зміни в Державний реєстр іпотек, а саме - скасувати реєстраційний запис №7918745, контрольна сума 9БДБ255115 про реєстрацію змін в договорі іпотеки від 14 травня 2012 року № 11394292000/11394294000/11394295000/3 вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. М. 14 травня 2012 року;

- визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора від 09 березня 2016 року індексний номер 28636199 про реєстрацію права власності; скасувати запис про реєстрацію права власності від 04 березня 2016 року номер 13602688; скасувати запис про обтяження від 09 березня 2016 року номер 13602738 на земельну ділянку площею 0,0327 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:713:0059, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869916712101, за ТОВ «Кей-Колект»;

- визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 28635477 від 09 березня 2016 року про реєстрацію права власності; скасувати запис про право власності № 13601994 від 04 березня 2016 року, скасувати запис про обтяження № 13602033 від 09 березня 2016 року на земельну ділянку площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:713:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869875212101, за ТОВ «Кей-Колект»;

- визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора від 09 березня 2016 року індексний номер 28633342 про реєстрацію права власності; скасувати запис про право власності № 13600540 від 04 березня 2016 року, скасувати запис про обтяження № 13600689 від 09 березня 2016 року на домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 168,8 кв. м., житловою площею 108,5 кв. м за ТОВ «Кей-Колект».

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2022 року, цивільну справу № 0417/10615/2012 передано на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції по суті спору

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалюючи вказане судове рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійним договору іпотеки та дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 334 657 ЦК України позивачка ОСОБА_5 набула право власності на предмети іпотеки - домоволодіння та земельну ділянку, розташовані за адресою - АДРЕСА_1 , 16 вересня 2008 року, тобто з моменту державної реєстрації договорів купівлі-продажу цього майна, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., під реєстровими номерами №13751 та №13742.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що необхідність реєстрації права на таке нерухоме майно (на момент виникнення спірних правовідносин - до 01 січня 2013 року) не впливала на виникнення в покупця нерухомості прав власника на це майно, а отже і права передачі такого майна в іпотеку.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що реєстрація змін іпотекодержателя приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Є. М. відбулась відповідно до норм законодавства, яке діяло на час внесення таких змін.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки судовими рішеннями у справі № 2-3518/2011 (провадження 2/202/76/2013) стягнуто із позивачки ОСОБА_5 як боржника на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 11394292000, то це унеможливлює задоволення і її позовних вимог у цій справі про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, з огляду на те, що цей позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з неї кредитної заборгованості.

Короткий зміст постанови апеляційного суду по суті спору

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2023 року - без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У липні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 16 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/3 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги.

Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правових висновків, висловлених у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/12479/14, від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, заявниця посилається на необґрунтоване відхилення судами клопотання щодо встановлення обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- не надали належної оцінки аргументам заявниці про те, що їй не було відомо про укладення 16 вересня 2008 року з АКІБ «УкрСиббанк» оспорюваного договору іпотеки № 11394292000/11394294000/11394295000/3;

- не звернули увагу на те, що суди у справі № 2-3518/2011 встановили факт укладення між заявницею та АКІБ «УкрСиббанк» договорів про надання споживчого кредиту та поруки, однак не встановлювали факту укладення ними оспорюваного договору іпотеки;

- не надали належної оцінки тому, що відповідач ухилявся від надання необхідних експерту документів, що стало наслідком неможливості проведення у цій справі почеркознавчої експертизи оспорюваного договору іпотеки та додаткової угоди № 1 до договору надання споживчого кредиту від 16 вересня 2008 року № 11394292000, та перевірки їх дійсності;

- безпідставно не застосували до відповідача положень статті 109 ЦПК України та не визнали того факту, що позивачка не укладала з АКІБ «УкрСиббанк» договір іпотеки 16 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/3;

- не надали належну оцінку всім доводам і аргументам заявниці та послались на нерелевантну судову практику Великої Палати Верховного Суду.

У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшли відзиви ТОВ «Кей-Колект» та Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на касаційну ОСОБА_2 , в якому заявники вказують на необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Межі касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки касаційна скарга позивачки ОСОБА_2 не містить доводів щодо оскарження рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2023 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору від 12 грудня 2011 року про відступлення права вимоги за кредитним договором; внесення змін в Державний реєстр іпотек; визнання недійсним та скасування рішень державного реєстратора і записів про реєстрацію права власності, то оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині Верховним Судом не переглядається.

Отже, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2023 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року переглядаються Верховним Судом лише в частині вирішення судами позовної вимоги про визнати недійсним договору іпотеки від 16 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/3.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 12 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.; судді які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська матеріали справи № 0417/10615/2012; надано учасникам справи строк для подання відзиву.

У серпні 2024 року матеріали справи № 0417/10615/2012 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріали свідчать про те, що 16 вересня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_7 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11394292000, відповідно до якого, остання отримала кредит в іноземній валюті в розмірі 100 000,00 дол. США, що є еквівалентом 485 170,00 грн, під 14,50 % річних строком до 15 вересня 2034 року.

Пунктом 1.2.6 цього договору визначено, що цільове призначення кредиту - для особистих потреб позичальника, а саме для купівлі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, 16 вересня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», укладено договір поруки № 229060, за умовами якого забезпечено зобов`язання ОСОБА_7 за договором від 16 вересня 2008 року про надання споживчого кредиту №11394292000.

Того ж дня, 16 вересня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки №11394292000/11394294000/11394295000/3, предметом якого є - домоволодіння та земельна ділянка, розташовані за адресою - АДРЕСА_1 .

Домоволодіння, яке складається з: житлового будинку літ. «А-2» житловою площею 108,5 кв. м, загальною площею 168,8 кв. м; гаража літ. «Б»; навісу літ. «В», навісу літ. «Г»; вбиральні літ. «Д», інших споруд, та земельна ділянка площею 0,0327 га, кадастровий номер 1210100000:01:713:0059, розташовані за адресою - АДРЕСА_1 , придбані позивачкою ОСОБА_7 16 вересня 2008 року на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. та зареєстрованих в реєстрі за номерами: 13751 та13742 у цю ж дату.

12 лютого 2010 року позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_1 уклали шлюб. Прізвище дружини « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 ».

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 1, за яким ПАТ «УкрСиббанк» відступило відповідачу право вимоги за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 11394292000 та договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 16 вересня 2008 року №11394292000/11394294000/11394295000/3.

Відповідно до листа від 15 грудня 2011 року № 12-22/26983, ОСОБА_7 повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 11394292000 ПАТ «УкрСиббанк» на користь ТОВ «Кей-Колект».

Також судами встановлено та свідчить інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_7 задоволено. Визнано недійсними договір поруки від 16 вересня 2008 року № 229060, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» в забезпечення зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту від 16 вересня 2008 року №11394292000, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк», та ОСОБА_7 , та договір про надання споживчого кредиту від 16 вересня 2008 року №11394292000, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», та ОСОБА_7 , з моменту їх укладання.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2011 року у справі № 22ц-5124/11 апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2010 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_7 , про визнання договору поруки недійсним та ОСОБА_7 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2011 року у справі № 0417/2-231/2011 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, уточнені позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 838 315,96 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення -120,00 грн, а всього 840 135,96 грн.

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2013 року у справі № 2-3518/2011р. (№ 2/202/76/2013) стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором від 16 вересня 2008 року №11394292000 в сумі 921 374,34 грн, з яких: 100 000,00 дол. США - заборгованість за кредитом, що в еквіваленті складає 797 930,00 грн, 13 603,99 дол. США - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом, що в еквіваленті складає 108 550,32 грн; 1 231,99 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, що в еквіваленті становить 9 830,42 грн; 364,59 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, що в еквіваленті становить 5 063,60 грн, та судові витати у справі 1700 грн, -судовий збір і 120,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього на загальну суму 923 194,34 грн.

Правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу статі 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

Із положень статті 514 ЦК України слідує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Стаття 210 ЦК України встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Стаття 334 ЦК України передбачає загальні та спеціальні умови щодо моменту набуття права власності за договором. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (стаття 657 ЦК України).

У межах суб`єктивного права власності доцільно виділити два конструктивних елементи: а) титул власності; б) правомочності власника. Правомочність власника - невід`ємний атрибут права власності та розглядається як динамічна категорія, як одна з основних можливостей власника щодо належного йому майна.

Титул власності є статичною категорією, до зміни власника не передається. Державна реєстрація договору купівлі-продажу нерухомості - адміністративний акт, який породжує титул власника.

Таким чином, висловивши свою волю на відчуження об`єкта нерухомого майна, власник у межах свого суб`єктивного права власності реалізовує свої правомочності. Державна реєстрація правочину завершує перехід права власності (право власності на об`єкт припиняється у продавця і відповідно виникає в покупця). Тобто покупець набуває не лише правомочності власника, а й сам титул.

Тобто, особа, яка здійснила державну реєстрацію правочину відповідно до норм статей 334 657 ЦК України, набула титул власника майна. У свою чергу необхідність реєстрації права на нерухоме майно (на момент виникнення спірних правовідносин - до 01 січня 2013 року) не впливала на виникнення в покупця нерухомості прав власника на це майно.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17.

Згідно з абзацом третім статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частини шоста та сьома статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

За змістом частини 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, правильно виходив із відсутності підстав для визнання недійним оспорюваного договору іпотеки та дійшов обґрунтованого висновку про те, що з огляду на положення статей 334 657 ЦК України позивачка ОСОБА_5 набула право власності на предмети іпотеки - домоволодіння та земельну ділянку, розташовані за адресою - АДРЕСА_1 , 16 вересня 2008 року, тобто з моменту державної реєстрації договорів купівлі-продажу цього майна, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., під реєстровими номерами № 13751 та № 13742.

Водночас суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що необхідність реєстрації права на таке нерухоме майно (на момент виникнення спірних правовідносин - до 01 січня 2013 року) не впливала на виникнення в покупця нерухомості прав власника на це майно, а отже і права передачі такого майна в іпотеку.

Аргументи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки тому, що відповідач ухилявся від надання необхідних експерту документів, що стало наслідком неможливості проведення у цій справі почеркознавчої експертизи оспорюваного договору іпотеки та додаткової угоди № 1 до договору надання споживчого кредиту від 16 вересня 2008 року № 11394292000, а також про те, суди безпідставно не застосували до відповідача положень статті 109 ЦПК України, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У статті 109 ЦПК України визначено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Стаття 109 ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо.

Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 червня 2024 року у справі № 336/7943/19.

Матеріали справи, яка переглядається, свідчить про те, що у березні 2018 року ОСОБА_1 ОСОБА_5 подали до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи та поставити на розсуд експертів питання: 1. Чи виконано додаткову угоду 27 лютого 2009 року № 1 від до договору про надання споживчого кредиту від 15 серпня 2006 року № 10408883000 в той період часу, яким вона датована? 2. Ким виконаний підпис на заяві про згоду про передачу нерухомого майна в іпотеку та іпотечному договорі ОСОБА_10 чи іншою особою та чи відповідають ці підписи даті, вказаній в договорі іпотеки від 16 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/3, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Бондар І. М. Дніпропетровського міського нотаріального округу 16 вересня 2008 року, реєстровий № 13760? (т. 3 а.с. 10-14).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2018 року задоволено клопотання позивачів та призначено у справі, яка переглядається, комплексну почеркознавчу експертизу та експертизу технічного дослідження документа, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1. Чи виконано додаткову угоду від 27 лютого 2009 року № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 15 серпня 2006 року № 10408883000 в той період часу, яким вона датована? 2.Ким виконаний підпис на заяві про згоду про передачу нерухомого майна в іпотеку та іпотечному договорі ОСОБА_10 чи іншою особою та чи відповідають ці підписи даті, вказаній в договорі іпотеки від 16 вересня 2008 року №11394292000/11394294000/11394295000/3, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 16 вересня 2008 року, реєстровий № 13760? Проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Бакаріуса. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 385 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 надати суду вільні та експериментальні зразки почерку та підпису до 10 жовтня 2018 року. Зобов`язано ТОВ «Кей-Колект» надати суду оригінал договору, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» про відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 11394292000 про надання споживчого кредиту № 11394292000, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 986 Лященко О. В. та ОСОБА_7 і договір іпотеки від 16 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/3, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 16 вересня 2008 року, реєстровий № 13760 до 10 вересня 2018 року. Роз`яснено сторонам положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі у експертизі. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (т. 3 а. с. 192-193).

10 вересня 2018 року представник позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_5 - ОСОБА_12 подав до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська заяву про долучення до матеріалів справи зразків почерку та підпису ОСОБА_5 (т. 3 а.с. 146-147).

17 вересня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська направив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Бакаріуса матеріали цивільної справи № 0417/10615/2012 (т. 3 а. с. 201).

04 жовтня 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшли клопотання судових експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бакаріуса № 21779 та 21780 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення у цій справі судово-технічної експертизи документів та почеркознавчої експерти, а саме:

- оригіналу договору поруки від 13 травня 2009 року № 67-526-П-1 під текстом договору між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_13 додатковій угоді до договору поруки від 13 травня 2009 року № 67-526-П-1 між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_13 від 13 квітня 2011 року;

- оригіналу заяви від імені ОСОБА_7 про згоду на передачу нерухомого майна в іпотеку та іпотечний договір, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 , посвідчений 16 вересня 2008 року за № 13760 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М.;

- оригіналів документів з відтисками печатки, які нанесені у межах періоду перевірки таких відтисків;

- вільні зразки підпису (15-20) ОСОБА_10 в різноманітних документах, виконаних до 2008 року, а також документах із використанням прізвища « ОСОБА_1 »;

- вільні зразки почерку ОСОБА_10 (на 10-15 арк.), у тому числі й короткі рукописні записи у вигляді записів прізвища « ОСОБА_1 » та ініціалів, виконані до 2008 року;

- експериментальні зразки почерку ОСОБА_10 (на 5 арк.) у вигляді записів « ОСОБА_14 », виконаних на розлініяних та не розлініяних аркушах паперу.

Також до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла копія рахунку вартості робіт експертів з проведення почеркознавчої експертизи на суму 12 727,00 грн (т. 3 а. с. 202-205).

05 листопада 2018 року ОСОБА_1 подав до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська заяву, в якій повідомив суд про те, що на виконання ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про признання комплексної почеркознавчої та експертизи технічного дослідження документа, позивачами були надані вільні зразки підпису ОСОБА_10 , в різнохарактерних документах, виконаних до 2008 року, з використанням прізвища ОСОБА_7 , також були надані вільні зразки почерку у тому числі короткі рукописні записи. Також ОСОБА_1 вказав суду на те, що оригіналу заяви від імені ОСОБА_7 про згоду на передачу нерухомого майна в іпотеку та іпотечний договір, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 , посвідчений 16 вересня 2008 року за № 13760 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., в наявності позивачів не було і немає (т. 3. а.с. 207-208)

27 грудня 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшли повідомлення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бакаріуса від 11 грудня 2018 року № 21779 та № 21780 про неможливість надання висновку судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 0417/10615/2012, у зв`язку з не повним задоволенням клопотань експертів, зокрема: не надано оригіналів документів, які підлягають дослідженню; не визначено меж періоду перевірки нанесення відтисків печатки та не надано відповідних зразків документів з відтиском печатки; не надано вільні та додаткові експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_10 ; не надано доказів оплати рахунку вартості робіт з проведення судово-почеркознавчої експертизи (т. 3. а. с. 223 - 225).

У квітні 2019 року позивачі ОСОБА_1 ОСОБА_5 подали до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська нове клопотання про призначення комплексної почеркознавчої експертизи та експертизи технічного дослідження документів, на вирішення якої поставити наступні питання: 1.Чи виконано додаткову угоду від 16 вересня 2008 року № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 16 вересня 2006 року № 11394292000 в той період часу, яким вона датована? 2. Ким виконаний підпис на заяві про згоду про передачу нерухомого майна в іпотеку та іпотечному договорі та чи відповідають ці підписи даті, вказаній в договорі іпотеки від 16 вересня 2008 року №11394292000/11394294000/11394295000/3, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 16 вересня 2008 року, реєстровий № 13760 - ОСОБА_7 чи іншою особою? (т. 4 а. с. 14-17).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2019 року задоволено клопотання позивачів та призначено у справі, яка переглядається, комплексну почеркознавчу експертизу та експертизу технічного дослідження документів, на вирішення якої поставити наступні питання: 1. Чи виконано додаткову угоду від 16 вересня 2008 року № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 16 вересня 2006 року № 11394292000 в той період часу, яким вона датована? 2. Ким виконаний підпис на заяві про згоду про передачу нерухомого майна в іпотеку та іпотечному договорі та чи відповідають ці підписи даті, вказаній в договорі іпотеки від 16 вересня 2008 року №11394292000/11394294000/11394295000/3, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 16 вересня 2008 року, реєстровий № 13760 - ОСОБА_7 чи іншою особою? Проведення експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статями 384 385 КК України. Оплату за проведення експертизи покладено на позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_10 . Роз`яснено сторонам положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі у експертизі. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Ухвалено у розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи № 0417/10615/2012 у чотирьох томах (т. 4 а. с. 117-118).

У січні 2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання судових експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання судової експертизи, а саме:

- оригіналів досліджуваних документів, зокрема: додаткової угоди від 27 лютого 2009 року до договору про надання споживчого кредиту від 15 серпня 2006 року № 10408883000; заяви про згоду на передачу нерухомого майна в іпотеку та іпотечному договорі ОСОБА_10 ; договору іпотеки від 16 вересня 2008 року № 11394292000/11394294000/11394295000/3, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 16 вересня 2008 року, реєстровий № 13760;

- вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_7 з 2007 -2012 роки, що можуть мітитися у різних за цільовим призначенням документах (10-15 документів);

- експериментальних зразків підпису ОСОБА_10 (5-10 арк.), що мають бути посвідчені суддею;

- вільних зразків відтисків печатки, штампів, які містяться на досліджуваному документі - додатковій угоді від 27 лютого 2009 року №1 до договору про надання споживчого кредиту від 15 серпня 2006 року № 10408883000, за кожен день (по 2-3 відтиски) починаючи з січня 2009 року (за 1-2 місяці до досліджуваного документа), до періоду часу в який було б можливо виготовлення досліджуваного документа;

- вільних зразків друкованих текстів за кожен день по два документа за 1-2 місяці до дати досліджуваного документа, до періоду часу в який було б можливо виготовлення досліджуваного документа, надрукованих на тому самому друкуючому пристрої, на якому були надрукований текст досліджуваного документа; експериментальні зразки друкованого тексу з того самого друкуючого (-чих) пристрою (-їв) станом на сьогоднішній день в кількості 15-20 аркушів; інформацію щодо проведення на тому самому друкуючому пристрої якого-небуть технічного обслуговування за 1-2 місця до дати досліджуваного документа, до періоду часу який було б можливо виготовлення досліджуваного документа (т. 4, а. с. 122-124).

Також у січні 2020 року доІндустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про необхідність забезпечення виконання позивачами попередньої оплати експертизи в порядку передбаченому чинним законодавством відповідно до рахунку від 10 січня 2020 року № 10 (т. 4 а. с. 125).

10 квітня 2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло повідомлення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судових експертів у справі № 5761/5762/5879-19, у зв`язку з тим, що затребувані в клопотанні судових експертів матеріали не надані (т. а. с. 128-30).

Аналіз наведеного свідчить про те, що як сторона відповідача, так і сторона позивача у цій справі ухилялися від надання експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бакаріуса та Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз всіх необхідних для проведення експертних досліджень матеріалів та документів, що і стало причиною неможливості проведення експертами необхідних досліджень та виготовлення експертних висновків

Таким чином, з огляду на принципи добросовісності та змагальності, на переконання Верховного Суду, у судів першої та апеляційної інстанцій були відсутні достатні підстави для застосування до сторони відповідача у цій справі положень статті 109 ЦПК України та визнання факту, для з`ясування якого експертизи були призначені.

Доводи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/12479/14, від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17, є необґрунтованими, оскільки оскаржувані судові рішення таким висновкам не суперечать, і встановлені судами у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими ніж у справі, яка переглядається. У цій справі суди виходили з конкретних обставин справи з урахуванням наданих сторонами доказів.

Посилання у касаційній скарзі на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки аргументам заявниці про те, що їй не було відомо про укладення 16 вересня 2008 року з АКІБ «УкрСиббанк» оспорюваного договору іпотеки є безпідставними, оскільки за результатами розгляду справи такі посилання заявниці були предметом перевірки судів попередніх інстанцій, але не знайшли свого підтвердження.

Водночас, в силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України Верховний Суд як суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належну оцінку всім доводам і аргументам заявниці, Верховний Суд відхиляє, оскільки як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).

Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 402 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник