ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 0440/6743/18

адміністративне провадження № К/9901/27509/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляд у касаційній інстанції адміністративну справу № 0440/6743/18

за позовом Дніпровської міської ради (далі - Дніпровська міськрада) до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (далі - Департамент торгівлі та реклами), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство (далі - ДП) «Постер-Дніпропетровськ», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Дніпровською міськради

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Білак С.В., суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А.

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 06.09.2018 Дніпровська міськрада звернулася до суду з позовом, у якому просила:

1) визнати протиправними дії Департаменту торгівлі та реклами щодо продовження строків дії дозволів, виданих ДП «Постер Дніпропетровськ» на розміщення зовнішньої реклами до 01.01.2020, а саме:

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №137/3 за адресою: просп. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), біля стадіону;

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №137/20 за адресою: просп. Олександра Поля (просп. Кірова) - вул. Володимира Антоновича (вул. Свердлова);

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №137/89 за адресою: просп. Олександра Поля (просп. Кірова) - вул. Михайла Драгоманова (вул. Димитрова);

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами № 137/105 за адресою: вул. Набережна Перемоги, біля магазину «Ельдорадо»;

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №137/377 за адресою: просп. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда) біля буд. №4;

2) зобов`язати Департамент торгівлі та реклами вчинити дії, пов`язані із закінченням строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№137/3, 137/20, 137/89, 137/105, 137/377 відповідно до вимог чинного законодавства у сфері розміщення зовнішньої реклами.

В обґрунтування позовних вимог Дніпровська міськрада зазначила, що на виконання розпорядження міського голови від 22.01.2018 № 22-р управлінням аудиту та контролю Дніпровської міськради проведено перевірку департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міськради і підпорядкованого йому Комунального підприємства (далі - КП) «Земград» Дніпровської міськради в частині надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами ДП «Постер-Дніпропетровськ». За результатами перевірки було виявлено грубі порушення вимог чинного законодавства України в частині видачі, продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та демонтажу рекламних засобів, а саме, на момент закінчення строку дії дозволів у 2015 році, Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міськради, ще не був робочим органом та відповідно не мав повноважень щодо прийняття рішення про продовження дії дозволів. Окрім того, форма дозволу не відповідає встановленим вимогам, оскільки проставлені штампи містять лише кінцеву дату дії дозволів; відсутня інформація щодо надходження до робочого органу заяв від ДП «Постер-Дніпропетровськ» про продовження строку дії дозволів.

2. 10.01.2019 Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 10.01.2019 частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправними дії Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міськради щодо продовження строків дії дозволів, виданих ДП «Постер Дніпропетровськ» на розміщення зовнішньої реклами до 01.01.2020, а саме:

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №137/3 за адресою: просп. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), біля стадіону;

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №137/20 за адресою: просп. Олександра Поля (просп. Кірова) - вул. Володимира Антоновича (вул. Свердлова);

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №137/89 за адресою: просп. Олександра Поля (просп. Кірова) - вул. Михайла Драгоманова (вул. Димитрова);

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами № 137/105 за адресою: вул. Набережна Перемоги, біля магазину «Ельдорадо»;

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №137/377 за адресою: просп. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда) біля буд. №4;

в іншій частині позовних вимог - відмовив.

3. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21.08.2019 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

4. 30.09.2019 Дніпровська міськрада звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 15.11.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною вище касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

6. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08.12.2021 №2228/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15), що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи.

7. Протоколом розподілу справи від 10.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

8. Ухвалою судді Верховного Суду від 16.12.2021 прийнято зазначену справу до свого провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. У справі, яка розглядається суди встановили, що згідно з дозволами на розміщення зовнішньої реклами від 10.03.1999 №137/3, від 06.10.1999 №137/20, від 17.03.2001 №137/89, від 10.03.2003 №137/105, від 18.08.1999 №137/377 ДП «Постер-Дніпропетровськ» надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами за місцем розташування: проспект Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграду), біля стадіону; проспект Олександра Поля (проспект. Кірова) - вул. Володимира Антоновича (вул. Свердлова); проспект Олександра Поля (проспект Кірова) - вул. Михайла Драгоманова (вул. Димитрова); вул. Набережна Перемоги, біля магазину «Ельдорадо»; проспект Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграду) біля буд. №4.

Строк дії дозволу № 137/3 закінчився 10.03.2004, останнє продовження строку його дії, після закінчення чергового продовження до 01.01.2015, здійснено Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міськради до 01.01.2020.

Строк дії дозволу № 137/20 закінчився 06.10.2004, останнє продовження строку його дії, після закінчення чергового продовження до 06.10.2015, здійснено Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міськради до 01.01.2020.

Строк дії дозволу № 137/89 закінчився 17.03.2005, останнє продовження строку його дії, після закінчення чергового продовження до 01.01.2015, здійснено Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міськради до 01.01.2020.

Строк дії дозволу № 137/105 закінчився 10.03.2007, останнє продовження строку його дії, після закінчення чергового продовження до 01.01.2015, здійснено Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міськради до 01.01.2020.

Строк дії дозволу № 137/377 закінчився 18.08.2004, останнє продовження строку його дії, після закінчення чергового продовження до 15.08.2015, здійснено Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради до 01.01.2020.

На підставі листа Управління аудиту та контролю Дніпровської міськради від 18.01.2018 №8/298, розпорядженням Дніпровського міського голови від 22.01.2018 №22-р Управлінню аудиту та контролю Дніпровської міськради доручено провести перевірку Департаменту торгівлі та реклами і підпорядкованого йому КП «Земград» Дніпровської місьради в частині дотримання вимог чинного законодавства у сфері зовнішньої реклами.

Відповідно до висновків довідки Управління аудиту та контролю Дніпровської міськради про проведення перевірки департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міськради і підпорядкованого йому КП «Земград» Дніпровської міськради в частині надання, продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами ДП «Постер-Дніпропетровськ», встановлені порушення вимог чинного законодавства України в частині видачі, продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та демонтажу рекламних засобів. Зокрема, щодо дозволів на розміщення зовнішньої реклами №137/3, №137/20, №137/89, №137/105, №137/377 встановлено факти продовження строку їх дії без фіксації початкової дати. Також в довідці вказано, що до управління частково надано книги реєстрації заяв за періоди 2011-2012, 2012-2013 роки та з 29.06.2017 до 07.12.2017, однак книги за інші періоди не надано, в тому числі ті у яких закінчились строки дії дозволів, у зв`язку з чим, перевірити чи зверталися підприємці за продовженням дозволів неможливо.

У зв`язку із виявленими під час перевірки порушеннями, в частині продовження строку дії дозволів та розміщення зовнішньої реклами ДП «Постер-Дніпропетровськ», з метою належного виконання рекомендацій, зазначених у довідці Управління аудиту та контролю Дніпровської міськради, керуючись Порядком розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі, затвердженим рішенням виконавчого комітету міської ради від 31.08.2011 №1148 (зі змінами), та пунктом 6.2 Положення про департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 21.02.2018 №43/30, наказом Департаменту торгівлі та реклами від 03.05.2018 №11 вирішено провести перевірку виявлених порушень вимог чинного законодавства України в частині продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами ДП «Постер-Дніпропетровськ», викладених у довідці Управління аудиту та контролю Дніпровської міськради.

Відповідно до висновків довідки Департаменту торгівлі та реклами від 22.05.2018 №11/2-16, у зв`язку з виявленими порушеннями продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №137/3, №137/20, №137/89, №137/105, №137/377 підлягає скасуванню, а строк дії дозволів необхідно вважати такими, що закінчилися:

дозвіл від 10.03.1999 №137/3 закінчився 01.01.2015; дозвіл від 06.10.1999 №137/20 закінчився 06.10.2015; дозвіл від 17.03.2001 №137/89 закінчився 01.01.2015, дозвіл від 10.03.2003 №137/105 закінчився 01.01.2015, дозвіл від 18.08.1999 №137/377 закінчився 15.08.2015.

Так, у пункті 3 довідки Департаменту торгівлі та реклами від 22.05.2018 №11/2-16 зазначено, що статус робочого органу з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради набув лише з 12.07.2016. Але, навіть зважаючи на той факт, що здійснювати функції робочого органу з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради міг з моменту прийняття рішення міської ради «Про затвердження Положення про Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради» 18.05.2016, строк дії дозволів продовжений вказаним Департаментом після сплину строку їх дії.

Продовження строку дії зазначених дозволів повинно було бути здійснено відділом реклами міської ради, на який і було покладено функції робочого органу до введення в дію нової структури виконавчих органів міської ради (15.05.2016). Крім того, строки дії дозволів продовжено шляхом проставлення штампа Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету міської ради, на якому проставлена кінцева дата дії дозволу та підпис керівника робочого органу. Продовження у такий спосіб здійснено також за підписом керівника робочого органу, але вже штампом управління реклами міської ради у інших дозволах.

Дніпровська міськрада вважаючи, що Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міськради не був робочим органом та не мав відповідні повноваженнями щодо прийняття рішень стосовно продовження дії дозволів на розміщення рекламних конструкцій, звернулося до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міськради незаконно продовжив строки дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, які закінчились у 2015 році, оскільки до 12.07.2016 у нього не було таких повноважень. При цьому, суд першої інстанції вказав на те, що Дніпровська міськрада наділена повноваженнями щодо звернення до суду, а позовні вимоги спрямовані на захист порушеного права територіальної громади міста в частині реалізації повноважень з розміщення зовнішньої реклами у місті.

11. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що Дніпровською міськрадою не обґрунтовано яким саме чином діями відповідача, який є його структурним підрозділом, тобто підконтрольним органом, порушено права та охоронювані інтереси територіальної громади, що неможливо усунути в порядку контролю за діяльністю підзвітного/підконтрольного органу. При цьому приписами чинного законодавства не передбачено право позивача на звернення до суду з позовом до свого структурного підрозділу/підконтрольного органу.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга Дніпровської міськради мотивована, зокрема тим, що продовженню підлягають чинні дозволи на розміщення зовнішньої реклами, а сплив встановленого строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами має наслідком припинення права розміщенням реклами. При цьому позивач зазначає, що продовження строку дії відповідних дозволів було здійснено некомпетентним органом. Також, Дніпровська міськрада вказує на те, що вона не може самостійно скасувати чи змінити ненормативні правові акти, які вичерпують дію фактом їх виконання, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України [далі - КАС України; в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі» (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.

14. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

15. Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й до дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

16. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

17. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

18. Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

19. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

20. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

21. Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

22. Отже, за змістом наведених норм до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкта владних повноважень надано такому суб`єкту законом.

23. Таким чином, за загальним правилом один орган державної влади (його посадова чи службова особа) не може звертатися з позовом до іншого органу (її посадової особи), бо це означатиме позов держави до неї самої.

24. Винятком є компетенційний спір. Втім, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів.

25. При цьому під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

26. Також для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.

27. Відповідно до пункту 15 частини четвертої статті 42 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) сільський, селищний, міський голова звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

28. Між тим, до компетенції адміністративних судів належать спори за позовом суб`єкта владних повноважень, якщо право на таке звернення надане йому законом, і предметом такого позову є перевірка законності актів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади.

29. При цьому, Верховний Суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, але підлягають розгляду в порядку інших судових юрисдикцій, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

30. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 280/5550/18.

31. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 1.3 Положення про Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 21.02.2018 № 46/30 Департамент підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, міському голові.

32. За приписами пункту 1.1, 2.1 вказаного Положення Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради є виконавчим органом Дніпровської міської ради відповідно до рішення міської ради від 16.03.2016 № 7/3 «Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами), є робочим органом із регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі, а також органом, який координує та погоджує розміщення реклами на транспорті комунальної форми власності у місті.

33. Метою створення зазначеного Департаменту є забезпечення організації виконання покладених на нього завдань у сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, а також координація та погодження розміщення реклами на транспорті комунальної форми власності у місті Дніпрі.

34. Частиною першою статті 5 Закону № 280/97-ВР визначено, що система місцевого самоврядування включає, зокрема виконавчі органи міської ради.

35. При цьому відповідно до пункту 4 статті 71 Закону № 280/97-ВР органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

36. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку Дніпровською міськрадою не обґрунтовано, яким саме чином діями відповідача, який є його структурним підрозділом, тобто підконтрольним органом, порушено права та охоронювані інтереси територіальної громади, що неможливо усунути в порядку контролю за діяльністю підзвітного/підконтрольного органу.

37. При цьому приписами чинного законодавства не передбачено право позивача на звернення до суду з позовом до свого структурного підрозділу/підконтрольного органу.

38. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення пункту 15 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР, якими передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

39. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 0440/6742/18/

40. Положеннями пункту 5 частини першої статті 349, частини першої статті 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

41. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

42. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

43. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 341 КАС України).

44. В той же час, пунктом 1 частини першої статті 238, частиною першою статті 239 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

45. З огляду на вказане, Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі доводів і вимог касаційної скарги й задовольнити її частково. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасувати і закрити провадження у справі.

Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 354, 355, 356 Кодексу адмінстративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адмінстративного суду від 10.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №0440/6743/18.

Провадження у справі №0440/6743/18 за позовом Дніпровської міської ради до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Постер-Дніпропетровськ», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик