ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 0840/3207/18

провадження № К/9901/12945/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленка Євгена Анатолійовича, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Державне підприємство «Дніпровське», про визнання протиправним та скасування протоколів про адміністративне правопорушення, приписів, постанов в справі про адміністративне правопорушення, акту перевірки, за касаційною скаргою Державного підприємства «Дніпровське» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шальєвої В.А., Білак С.В., Малиш Н.І. від 01 квітня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

1. Позивачка є виконуючою обов`язки директора ДП «Дніпровське». Відповідачем стосовно позивачки винесено припис; складено протокол про адміністративне правопорушення; прийнято постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення; складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки; складено протокол про адміністративне правопорушення щодо невиконання припису; прийнято постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за невиконання вимог припису. Не погоджуючись із зазначеними рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивачка оскаржила їх до суду.

2. Рішенням суду першої інстанції скасовано: протоколи про адміністративні правопорушення, приписи та постанову про накладення адміністративного стягнення.

3. Постановою апеляційного суду, рішення суду першої інстанції скасовано у частині задоволених позовних вимог. У частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування протоколів про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення направлено на розгляд до районного суду за підсудністю. У частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Зважаючи на підстави, предмет позову, мотиви рішення суду апеляційної інстанції Суду слід дати відповідь на такі ключові питання: чи порушуються оскаржуваними рішеннями суб`єкта владних повноважень права позивачки? чи допускається об`єднання в одне провадження вимоги щодо оскарження приписів, протоколів про адміністративне правопорушення та постанов про адміністративне правопорушення?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

5. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленка Є.А., Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Державне підприємство «Дніпровське», про визнання протиправним та скасування протоколів про адміністративне правопорушення, приписів, постанов у справі про адміністративне правопорушення, акта перевірки, у якому просила:

- визнати незаконним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18 від 10 травня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. відносно позивачки;

- визнати незаконним та скасувати припис № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А.;

- визнати незаконною та скасувати постанову про закриття справи у зв`язку з ознаками в діях позивачки ознак злочину, відповідальність за який передбачено статтею 197-1 Кримінального кодексу України від 21 травня 2018 року № 203/0/92-18-ДК/0051По/08/01/-18, складену головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. відносно позивача;

- визнати незаконним та скасувати акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 300/0/92-18-ДК/592/АП/09/01/-18 від 11 липня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А.;

- визнати незаконним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 від 11 липня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А.;

- визнати незаконним та скасувати припис № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А.;

- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 24 липня 2018 року № 300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18, складену головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. відносно позивачки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано протокол про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18 від 10 травня 2018 року.

Визнано незаконним та скасовано припис № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року.

Визнано незаконним та скасовано протокол про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 від 11 липня 2018 року.

Визнано незаконним та скасовано припис № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року.

Визнано незаконною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 24 липня 2018 року № 300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

7. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ДП «Дніпровське» є правонаступником Військового радгоспу «Дніпровський», якому рішенням органу місцевого самоврядування передано земельну ділянку площею 64 га, тому позивачем не вчинено правопорушення, яке може бути кваліфіковано як «самовільне зайняття земельної ділянки». При цьому врахував, що Військовий радгосп «Дніпровський», правонаступником якого є ДП «Дніпровське», з 2004 року намагається затвердити проект землеустрою земельної ділянки. На підтвердження чого надав докази свого звернення до міського голови м. Запоріжжя із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

8. Також суд зазначив, що оскільки позивачем не вчинено правопорушення у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки, суд уважав противоправними рішення головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А., які ухвалені на підставі такого висновку.

9. Крім того, суд указав на недотримання відповідачами процедури проведення перевірки та видання розпорядчих документів за результатами такої перевірки.

10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив із того, що головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. дотримано законодавство в ухваленні такого рішення.

11. Також судом зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії), не породжує негативних правових наслідків для позивача.

12. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року скасовано у частині задоволених позовних вимог.

Справу № 0840/3207/18 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування протоколів про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення направлено на розгляд до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.

13. У частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року та № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у цій частині позовних вимог.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року залишено без змін.

14. Ухвалюючи рішення про передачу справи за підсудністю, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявлення кількох вимог в одній позовній заяві можливо, якщо такі позовні вимоги пов`язані між собою, якщо такі вимоги можливо вважати основними та похідними, тобто вирішення таких позовних вимог є обґрунтованим з точки зору повного та всебічного розгляду справи, досягнення мети захисту прав, свобод та інтересів особи, що звернулась за судовим захистом, та якщо щодо таких вимог не встановлено процесуальним законом виключної підсудності.

15. Суд зазначив, що у спірному випадку хоча позовні вимоги, об`єднані позивачем у позовній заяві, й пов`язані між собою підставами позову та поданими документами, до позовних вимог щодо скасування протоколів про адміністративні правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до частини третьої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України встановлена виключна підсудність - такі вимоги підсудні місцевому загальному суду як адміністративному.

16. Суд звернув увагу на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. До таких особливостей, зокрема, належить відмінний від загального, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, (6 місяців) строк звернення до суду, який відповідно до частини другої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України становить десять днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови); строк розгляду адміністративним судом справи - 10 днів з дня відкриття провадження у справі на відміну від загального строку розгляду адміністративних справ - 60 днів; а також строк апеляційного оскарження - 10 днів на відміну від загального, який становить 30 днів. Крім того, рішення суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню.

17. Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції з порушенням приписів процесуального закону об`єднано в одне провадження позовні вимоги, до яких встановлена різна предметна підсудність, та до частини яких встановлена особливість їх розгляду.

18. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року та № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року, суд апеляційної інстанції виходив із того, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, відповідно, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

19. Оскільки спірні приписи стосуються прав та обов`язків саме суб`єкта господарювання - ДП «Дніпровське», а не керівника цієї юридичної особи, за правовим захистом повинен звертатися саме суб`єкт господарювання, а не керівник такого суб`єкта - ОСОБА_1 , як фізична особа.

20. Судом не встановлено, що спірними приписами порушені права або законні інтереси ОСОБА_1 , а також, що приписами встановлені обов`язки саме для ОСОБА_1 .

21. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у спірному випадку з позовом про скасування приписів звернулась не та особа, якій належить право вимоги, а спірними приписами права та законні інтереси ОСОБА_1 не порушені, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ДП «Дніпровське» звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 квітня 2018 року № 57-к ОСОБА_1 є виконувачем обов`язків директора ДП «Дніпровське».

24. Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 15 вересня 1993 року № 373 «Про передачу земельної ділянки Військовому радгоспу «Дніпровський», земельну ділянку площею 64 га вилучено із земель аеродрому «Мокрое» та передано військовому радгоспу «Дніпровський».

25. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 вересня 2011 року № 883-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та військових радгоспів до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства», цілісний майновий комплекс Військового радгоспу «Дніпровський» передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

26. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 серпня 2015 року № 323, Військовий радгосп «Дніпровський» перейменовано у Державне підприємство «Дніпровське».

27. 04 травня 2018 року ОСОБА_1 отримала повідомлення від головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленка Є.А. про виклик для надання пояснень та документів, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.

28. На таке повідомлення позивачка надала пояснення та документи, які отримано головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А.

29. 10 травня 2018 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. винесено припис № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18, у якому вказано, що позивачем самовільно зайнято земельну ділянку площею 35 га та зобов`язано позивача у 30-денний термін усунути порушення.

30. Також 10 травня 2018 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18, у якому вказано про самовільне зайняття ДП «Дніпровське» земельної ділянки площею 35 га.

31. 21 травня 2018 року ОСОБА_1 надала головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленку Є.А. заперечення на вказаний протокол.

32. 21 травня 2018 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. винесено постанову № 203/0/92-18-ДК/0051По/08/01/-18 про закриття справи. У постанові вказано про наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочину, у зв`язку із чим справу про адміністративне правопорушення закрито та матеріали справи передані до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області.

33. 11 липня 2018 року складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 300/0/92-18-ДК/592/АП/09/01/-18, у якому зазначено, що під час перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 35 га, яка розташована в Шевченківському районі м. Запоріжжя біля вул. Блакитної та вул. Затишної, піддана сільськогосподарській обробці, а саме, засіяна соняшником. Зазначено, що ДП «Дніпровське» продовжує самовільно використовувати земельну ділянку, вимоги припису від 10 травня 2018 року № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 не виконано, земельну ділянку не звільнено, власнику не повернуто.

34. 11 липня 2018 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 відносно ОСОБА_1 щодо невиконання припису від 10 травня 2018 року № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18.

35. Також 11 липня 2018 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. винесено припис № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18, у якому вказано про невиконання позивачем вимог припису від 04 травня 2018 року №124/0/92-18-Дк/0035Пр/03/01/-18 та про необхідність усунути порушення - самовільного зайняття земельної ділянки.

36. 24 липня 2018 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. винесено постанову № 300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18 про накладення на позивачку адміністративного стягнення у розмірі 170,00 грн за невиконання вимог припису від 10 травня 2018 року № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18.

37. Уважаючи протокол про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18 від 10 травня 2018 року, припис № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року, постанову про закриття справи у зв`язку з ознаками в діях позивача ознак злочину, відповідальність за який передбачено статтею 197-1 КК України від 21 травня 2018 року № 203/0/92-18-ДК/0051По/08/01/-18, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 300/0/92-18-ДК/592/АП/09/01/-18 від 11 липня 2018 року, протокол про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 від 11 липня 2018 року, припис № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року, та постанову про накладення адміністративного стягнення від 24 липня 2018 року № 300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18, складені головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. незаконними, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

38. Касаційна скарга обґрунтована тим, що нормою статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена виключна підсудність для спірних правовідносини в цій справі.

39. Заявлення кількох вимог в одній позовній заяві можливо, якщо такі позовні вимоги пов`язані між собою, якщо такі вимоги можливо вважати основними та похідними, тобто вирішення таких позовних вимог є обґрунтованим з точки зору повного та всебічного розгляду справи, досягнення мети захисту прав, свобод та інтересів особи, що звернулась за судовим захистом, та якщо щодо таких вимог не встановлено процесуальним законом виключної підсудності.

40. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосована до даних правовідносин норма частини п`ятої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, якою не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

41. Також Державним підприємством «Дніпровське» зазначено, що оскаржувані приписи видані саме ОСОБА_1 , а не суб`єкту господарювання (ДП «Дніпровське») та зобов`язують саме позивачку усунути порушення вимог законодавства, а тому оскаржувані приписи впливають на права та обов`язки саме ОСОБА_1 , а не ДП «Дніпровське».

42. Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області подано відзив на касаційну скаргу Державного підприємства «Дніпровське» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року, у якій воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

43. Відповідно до статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917- 1991 років».

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

44. Згідно із частинами першою, третьою шостою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

45. Частинами першою та п`ятою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

46. Статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України «Виключна підсудність» установлено, що адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.

Підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

47. Суд зазначає, що пов`язаність вимог вказує на те, що вони зумовлені одними й тими же відносинами та/або спрямовані до одного відповідача. При розгляді кількох пов`язаних між собою вимог важливо встановити їхній взаємозв`язок, належність до адміністративної юрисдикції за правилами статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудність одному адміністративному суду згідно з положеннями глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

48. Адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

49. Виходячи з аналізу статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги у цій справі про визнання незаконними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18 від 10 травня 2018 року, постанови про закриття справи у зв`язку з ознаками в діях позивача ознак злочину, відповідальність за який передбачено статтею 197-1 КК України від 21 травня 2018 року № 203/0/92-18-ДК/0051По/08/01/-18, протоколу про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 від 11 липня 2018 року та постанови про накладення адміністративного стягнення від 24 липня 2018 року № 300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18, складені головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. відносно позивача підсудні місцевому загальному суду як адміністративному суду.

50. Вимоги про визнання незаконними та скасування припису № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року, акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 300/0/92-18-ДК/592/АП/09/01/-18 від 11 липня 2018 року та припису № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року, складених головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. підсудні окружному адміністративному суду.

51. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

52. Справи щодо яких виключна підсудність визначені статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України.

53. У зазначеній статті відсутні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

54. Отже, як вимоги про визнання незаконними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18 від 10 травня 2018 року, постанови про закриття справи у зв`язку з ознаками в діях позивача ознак злочину, відповідальність за який передбачено статтею 197-1 КК України від 21 травня 2018 року № 203/0/92-18-ДК/0051По/08/01/-18, протоколу про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 від 11 липня 2018 року та постанови про накладення адміністративного стягнення від 24 липня 2018 року № 300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18 так і вимоги про визнання незаконними та скасування припису № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року, акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 300/0/92-18-ДК/592/АП/09/01/-18 від 11 липня 2018 року та припису № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року, складені головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

55. Зазначені вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, і щодо цих вимог не встановлена виключна підсудність, а тому відсутні перешкоди для розгляду цих вимог в одному провадженні.

56. У силу вимог частини третьої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, справу № 0840/3207/18 належить розглядати окружному адміністративному суду.

57. Положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

58. Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

59. Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

60. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

61. Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

62. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

63. Однак порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

64. Звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів особи, тому вона має довести (а суд - встановити), що позивачеві належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернулася до суду.

65. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

66. На підставі викладеного та з урахуванням приписів статей 2 5 9 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

67. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 825/1549/17.

68. Оскільки припис № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року та припис № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року, складені головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленком Є.А. видані саме ОСОБА_1 , як виконуючій обов`язки директора ДП «Дніпровське», а не ДП «Дніпровське», колегія суддів уважає, що оскаржуваними приписами порушені інтереси саме ОСОБА_1 , а не ДП «Дніпровське», а тому саме ОСОБА_1 наділена правом звернення до суду із позовом про скасування цих приписів.

69. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

70. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції не здійснював перевірки правильності висновків Запорізького окружного адміністративного суду по суті спору на предмет відповідності нормам матеріального права, а обмежився аналізом рішення суду першої інстанції на відповідність його нормам процесуального права, колегія вважає, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає критеріям законності та обґрунтованості.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. Відповідно до частин другої та четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

72. Оскільки, як встановлено за наслідками касаційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та перевірку їх доказами, Суд дійшов висновку про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

73. Під час нового розгляду суду слід врахувати вищенаведене та ухвалити обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Дніпровське» задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Кам`янсько-Дніпровському районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Москаленка Євгена Анатолійовича, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Державне підприємство «Дніпровське», про визнання протиправним та скасування протоколів про адміністративне правопорушення, приписів, постанов в справі про адміністративне правопорушення, акту перевірки направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

Т.Г. Стрелець