ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 0840/3774/18
адміністративне провадження № К/9901/32917/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року ( головуючий суддя: Ясенова Т.І., судді: Суховаров А.В., Головко О.В.) у справі № 0840/3774/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та рішення,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
11 вересня 2018 року ОСОБА_1 (далі також позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо " Северина Юрія Петровича (надалі також відповідач-1 або Уповноважена особа Фонду); Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі також відповідач-2 або Фонд), в якому просив:
визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича щодо проведення в квітні 2018 року перевірки правочинів у ПАТ «Банк Камбіо», за результатами якої складено Акт від 06 квітня 2018 року Комісії з додаткової перевірки правочинів, яким визнано нікчемним правочин, вчинений 25 вересня 2014 року щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ «Банк Камбіо» з рахунку TOB «ВТД «Будкамінь» (код ЄДРПОУ 35924765) № НОМЕР_1 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) № НОМЕР_3 в сумі 200000,00 грн з призначенням платежу:
«перерахунок поворотної фінансової допомоги згідно Договору № 44 от 25.09.2014 без ПДВ», здійснення зворотних транзакцій по рахунку як застосування наслідків нікчемності правочину, та прийняті за наслідками цієї перевірки рішення: наказ ПАТ «Банк Камбіо» № 60 від 11 квітня 2018 року «Про визнання правочинів нікчемними» та повідомлення від 13 квітня 2018 року вих.№ 22/476 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності;
визнати протиправним та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1204 від 26 квітня 2018 року "Про затвердження змін та доповнень до Загального Реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо" в частині виключення з Загального Реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо" ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4 , виданий Оріхівським РВУМВС України в Запорізькій області 27.05.1999, РНОКПП НОМЕР_2 ) з сумою зарахованого на рахунок № НОМЕР_3 вкладу 200000,00 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року - скасовано.
Позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича про визнання протиправними дій та рішення - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» згідно договору від 25 вересня 2014 року №44, банківський рахунок № НОМЕР_3 , які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів в розмірі 200000 (двісті тисяч) грн за договором від 25 вересня 2014 року №44, банківський рахунок № НОМЕР_3 , для внесення даних щодо нього до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В іншій частині позову відмовлено.
13 січня 2020 року Третім апеляційним адміністративним судом ухвалено додаткову постанову, якою стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судові витрати у розмірі 1762 ( одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.00 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла поштою 26 листопада 2019 року), у якій просить постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року скасувати, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
20 січня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
03 лютого 2020 року від Фонду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить задовольнити касаційну скаргу.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді у відставку, за результатами автоматизованого розподілу визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
ІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 вересня 2014 року між TOB «Виробничо-торгівельний дім «Будкамінь» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики № 44, за яким сума позики становить 200000,00 грн.
25 вересня 2014 року між ПАТ «Банк Камбіо» (банк) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті.
Згідно із випискою по рахунку від 25 вересня 2014 року відповідно на виконання умов договору позики № 44 від 25 вересня 2014 року позивачу перераховано кошти у сумі 200000,00 грн ТОВ «Виробничо-торгівельний дім «Будкамінь».
Грошові кошти від ТОВ «ВТД «Будкамінь» були зараховані на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 у ПАТ «Банк Камбіо».
Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року №603/БТ ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії проблемних. Постановою Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року № 782 ПАТ «Банк Камбіо» віднесене до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 140 від 04 грудня 2014 року у ПАТ «Банк Камбіо» запроваджено тимчасову адміністрацію з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», виконавчою дирекцією Фонду 02 березня 2015 року прийнято рішення № 46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію Додусенка Володимира Івановича.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 212 від 22 лютого 2016 року, продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» на два роки по 01 березня 2018 року та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В.І. до 01 березня 2018 включно.
14 грудня 2016 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» надано додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2964 від 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 включено до загального переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо».
Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 серпня 2017 року № 30-036-17494/17 позивача повідомлено про те, що його включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, проте на грошові кошти позивача в ПАТ «Банк Камбіо» накладено арешт, у зв`язку з чим виплата коштів не може бути здійснена.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року у справі № 761/33134/17 задоволено клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, скасовано арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у справі № 761/44571/16-к, в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 відкритому в ПАТ «Банк Камбіо».
У вищевказаній ухвалі від 08 листопада 2017 року наголошено, що зараховані на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти не є предметом кримінального провадження, не є речовим доказом та не мають відношення до обставин, які підлягають доказуванню в межах кримінального провадження.
11 квітня 2018 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северин Ю.П. видано наказ № 60 «Про визнання правочинів нікчемними», яким, серед іншого, наказано затвердити Акт від 06 квітня 2018 року Комісії з додаткової перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню виконавчої дирекції Фонду № 111/17 від 13 липня 2017 року, яким визнано нікчемними правочини (операції з перерахування грошових коштів в межах ПАТ «Банк Камбіо» з рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб), перелік яких (із зазначенням сторін правочинів, рахунків, операцій) вказано у додатку № 1 до цього наказу.
У Додатку № 1 до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северин Ю.П. № 60 «Про визнання правочинів нікчемними» також міститься інформація щодо позивача.
13 квітня 2018 року Уповноваженою особою на адресу позивача направлено повідомлення, з якого вбачається, що в ході перевірки, проведеної Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у відповідності до положень частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» була встановлена нікчемність правочину, вчиненого 25 вересня 2014 року щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ «Банк Камбіо» з рахунку ТОВ «ВТД «Будкамінь» № НОМЕР_1 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в сумі 200000,00 грн., у зв`язку із чим у Фонду були відсутні підстави для включення позивача до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
24 квітня 2018 року до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Ю.П., в якому останній просить Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виключити вкладників щодо яких була проведена додаткова перевірка правочинів та визнано їх нікчемними з переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема і ОСОБА_1 .
Вважаючи порушеним право на отримання відшкодування за вкладом у межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся до суду.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що станом на дату прийняття рішення про ліквідацію банку на рахунку позивача, відкритому в ПАТ «Банк Камбіо», обліковувались грошові кошти, а отже він набув статусу вкладника ПАТ «Банк Камбіо» в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право отримати відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру відшкодування 200000,00 грн.
В листі від 22 серпня 2017 року за № 30-036-17494/17 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що виплата належних позивачу грошових коштів не можлива, оскільки грошові кошти на рахунку визнані речовим доказом у кримінальній справі й ухвалою слідчого судді на них накладено арешт.
Після зняття арешту з коштів, позивач отримав від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Ю.П. повідомлення від 13 квітня 2018 року за вих. № 22/476 про нікчемність правочину, вчиненого 25 вересня 2014 року щодо перерахування грошових коштів на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Камбіо», та про здійснення зворотних транзакцій по рахунку в якості застосування наслідків нікчемності правочину, внаслідок чого позивача виключено з Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідачем-1 подано до суду відзив, в якому зазначено, що за результатами перевірки Комісією з додаткової перевірки правочинів вкладників ПАТ «Банк Камбіо» встановлено отримання позивачем грошових коштів на поточний рахунок від юридичної особи TOB «ВТД «Будкамін» з поточного рахунку відкритого в ПАТ «Банк Камбіо», у зв`язку із зарахуванням коштів на підставі укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги/позики. Згідно з меморіальним ордером №836 від 15 вересня 2014 року перерахування безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору відбулося шляхом внутрішньобанківського перерахування з рахунку юридичної особи безпосередньо на рахунок фізичної особи, що є порушенням пункту 4 Постанови Правління Національного банку України від 19 серпня 2014 року за № 510/БТ «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» шляхом призначення куратора». Також, відповідач-1 зазначає, що накази (рішення, повідомлення), тобто внутрішні розпорядчі документи банку про нікчемність правочинів, не можуть створювати зобов`язання для третіх осіб, зокрема, контрагентів банку. Тому сам факт направлення повідомлення (видання наказу тощо) про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину.
Відповідач-1 проти задоволення позову заперечував.
Відповідачем-2 подано до суду відзив , в якому зазначено, що у Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників. Отже, виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою. Інформація щодо позивача станом на 08 жовтня 2018 року відсутня, як в Переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», так і в Загальному реєстрі.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що прийняті відповідачем-1 за наслідками перевірки рішення: наказ ПАТ «Банк Камбіо» № 60 від 11 квітня року 2018 «Про визнання правочинів нікчемними» та повідомлення від 13 квітня 2018 року вих. № 22/476 про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності є внутрішніми документами банку, які прийняті особою, що здійснює повноваження органу управління банку, а отже вони не створюють жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), а тому не можуть порушуватися будь-які права третіх осіб унаслідок прийняття цих рішень.
За позицією суду першої інстанції, рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1204 від 26 квітня 2018 "Про затвердження змін та доповнень до Загального Реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо" прийнято на підставі додаткової інформації Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северин Ю.П., а отже, воно є обґрунтованим, правомірним і не може бути скасованим.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що умови вказаного договору (договір банківського рахунку) не порушують публічного порядку, що б могло свідчити про його нікчемність з огляду на положення статті 228 Цивільного кодексу України. Не наведено відповідачем і підстав для визнання нікчемним договору в силу приписів статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу, який укладено між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо».
За позицією суду апеляційної інстанції, відсутні правові підстави для невключення інформації про банківський рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Водночас судом апеляційної інстанції зазначено, що на момент розгляду справи у Фонду не було підстав для включення позивача до Загального реєстру вкладників, оскільки позивача не було включено Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників.
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни допереліку вкладів, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з інформацією про належні до сплати суми позивачу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Стверджує, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі статті 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.
У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у спірному випадку підстав для визнання нікчемним договору, який укладено між ним та ПАТ «Банк Камбіо» та відсутність правових підстав для невключення інформації про банківський рахунок до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
У відзиві на касаційну скаргу Фонд погоджується з позицією Уповноваженої особи Фонду та зазначає, що позивачем не надано підтвердження про внесення ним особистого вкладу, а надано виписку по особовому рахунку за 25 вересня 2019 року, відповідно до якого кошти на рахунок позивача надійшли від юридичної особи ТОВ «ВТД «Будкамінь», а отже кошти фактично належать третій особі, яка здійснювала переказ.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови 04 грудня 2014 року № 782 "Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних" на банківському рахунку позивача № НОМЕР_3 , відкритому у ПАТ "Банк Камбіо", знаходились грошові кошти на загальну суму 200000,00 грн
Кошти на банківські рахунки позивача були зараховані шляхом перерахунку з банківського рахунку ТОВ «ВТД «Будкамінь» відповідно до банківської виписки від 25 вересня 2014 року.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Стосовно посилання скаржника на наявність ознак нікчемності визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI у правочині з перерахування коштів з рахунку іншої фізичної особи на рахунок позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).
Зі змісту цієї норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.
Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
Поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", на які посилаються відповідачі, не є нормативно визначеними. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої. Проте у визначений спосіб Уповноважена особа Фонду не довела участь позивача у "кримінальних схемах з дроблення вкладів".
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.
Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип "для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом", який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забезпечуючи виконання статті 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Колегія судів також враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 03 липня 2015 року № 13.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена.
Також у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Отже суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати переказ коштів (транзакцію), здійснений ТОВ «ВДТ «Будкамінь» на рахунок позивача у ПАТ "Банк Камбіо", нікчемним, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО, тобто Уповноважена особа Фонду, як суб`єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України не довела правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права при вирішенні адміністративного спору про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу, укладених з ПАТ "Банк Камбіо", викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 804/6819/15, від 20 березня 2019 року у справі № 826/6909/15, від 05 травня 2019 року у справі № 804/216/16, від 30 вересня 2019 року у справі № 808/365/16, від 24 грудня 2019 року у справі № 804/8979/15. Суд не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції.
У свою чергу судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 228 1058 1062 ЦК України, статті 26, 38 Закону № 4452-VI та скасовано рішення суду першої інстанції, що відповідає закону.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Разом з тим, суд враховує те, що відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Порядок № 14), перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Положеннями пункту 6 Порядку № 14 визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зокрема, зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
За такого правового регулювання Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що належним способом захисту позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Банку за рахунок Фонду, щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду.
В той же час, у постанові від 04 липня 2018 року № 819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Колегія суддів враховуючи викладене, прийшла до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» щодо прийняття за наслідками перевірки наказу ПАТ «Банк Камбіо» № 60 від 11 квітня 2018 року «Про визнання правочинів нікчемними» та повідомлення від 13 квітня 2018 року вих.№ 22/476 із закриттям в цій частині провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.
Керуючись статтями 238 349 350 354 356 359 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» задовольнити частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року скасувати в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» щодо прийняття за наслідками перевірки наказу ПАТ «Банк Камбіо» № 60 від 11 квітня 2018 року «Про визнання правочинів нікчемними» та повідомлення від 13 квітня 2018 року вих.№ 22/476, а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.
В решті постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін
В.М. Бевзенко
В.М. Кравчук