№ 0870/9827/12 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року

м. Київ

справа №0870/9827/12

адміністративне провадження № К/9901/37885/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року (суддя Матяш О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року (головуючий суддя Коршун А.О., судді: Чередниченко В.Є., Панченко О.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя ДПС (яку ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2022 року замінено її правонаступниками, відповідно, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Інспекція, відповідач), в якому просило про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 червня 2012 року: №0000310025, №0000320025, від 06 вересня 2012 року №0000640025.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство посилалось на безпідставність висновків відповідача про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 382958 грн, сплаченого митним органам при розмитненні товарів у митному режимі «імпорт» із зазначенням характеру угоди « 84». Пояснювало, що в даному випадку відбувалась заміна під час ремонту пошкоджених деталей на підставі рекламаційних актів. Усі умови для відображення спірних сум податкового кредиту були виконані: наявний зв`язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства; факт сплати податку відповідно до вимог підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підтверджено належним чином. Висновок податкового органу про необхідність врахування у подальшій податковій звітності наслідків попередніх податкових перевірок, за позицією позивача, є помилковим та зроблений без урахування обставин оскарження в адміністративному та судовому порядку результатів таких перевірок.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000640025 від 06 вересня 2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 382958 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 191479 грн; №0000310025 від 22 червня 2012 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2012 року на 20875848 грн; №0000320025 від 22 червня 2012 року в сумі 382958 грн основного зобов`язання та 191794 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, дійшли висновку, що позивач обґрунтовано включив податок на додану вартість в розмірі 382958 грн до податкового кредиту за квітень 2012 року. Оформлення вантажно-митних декларацій (далі - ВМД) на ввезення товару здійснювалась у зв`язку з реалізацією своєї господарської діяльності - виконання гарантійних зобов`язань, вартість яких включено до вартості виробу, щодо якого надається гарантія, здійснення купівлі-продажу послуги у нерезидента; факт сплати ПДВ при його розмитненні підтверджений належним чином. Суди зауважили, що ПК України пов`язує виникнення права на податковий кредит з фактом сплати ПДВ, пов`язаним з придбанням або виготовленням товарів, а не з наявністю грошових розрахунків з постачальником.

Щодо висновків відповідача про завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суди дійшли висновку про їх помилковість, оскільки визначені контролюючим органом грошові зобов`язання за результатами попередніх перевірок внаслідок оскарження останніх в судовому порядку набули статусу неузгоджених, а тому правомірно не відображались у податковій звітності.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень за неправильного застосування норм матеріального права, вирішення спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Скаржник наголошує, що згідно з Порядком ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, затвердженим наказом Державної митної служби України №107 від 15 лютого 2011 року (далі - Порядок №107), характер угоди « 84» означає «інше» та не передбачає розрахунків за товар. Крім того, суди залишили поза увагою, що згідно з рекламаційними листами ввезені запасні частини було визнано непридатними до подальшого використання (забраковано). Фактично, указаний товар є металобрухтом, що відповідає визначенню, наведеному у статті 1 Закону України «Про металобрухт».

Відповідач також вважає, що невідображення у податковій звітності результатів попередніх податкових перевірок призвело до завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 податкової декларації за квітень 2012 року) в розмірі 20 875 848 грн. Зазначена сума не є грошовим зобов`язанням, тому відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених пунктом 56.15 статті 56 ПК України, а саме вважати неузгодженим грошове зобов`язання внаслідок оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Викладені Товариством доводи є аналогічними наведеним у позові та запереченнях на апеляційну скаргу.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судами встановлено, що Інспекцією проведено камеральну перевірку ПАТ «Мотор Січ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт №158/25-0/14307794 від 07 червня 2012 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 190.1 статті 190, пункту 4 підрозділу 2 розділу ХХ, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, пункту 1 постанови КМУ №680 від 21 липня 2010 року «Питання ввезення на митну територію України товарів суб`єктами літакобудування», пункту 2 розділу ХІ, підпункту 3.9 пункту 3 розділу V Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25 листопада 2011 року (далі - Порядок №1492), внаслідок чого позивачем завищено заявлену за квітень 2012 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1 078 643 грн;

2) абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, підпункту 4.6.7 підпункту 4.6 пункту 4 розділу 5 Порядку №1492, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, податкової декларації за квітень 2012 року на 20 875 848 грн.

Такі висновки контролюючого органу вмотивовані наступним:

- позивач до складу податкового кредиту за квітень 2012 року безпідставно включив ПДВ у розмірі 382958 грн, який сплачено митним органам при ввезенні на митну територію України за характером угоди « 84», яка означає «інше» та не передбачає розрахунків за товар. Натомість, зі змісту пункту 198.3 статті 198 ПК України слідує, що право на податковий кредит виникає у разі придбання або виготовлення товарів з метою їх використання у господарській діяльності;

- у квітні 2012 року Товариство використало товари, ввезені в пільговому режимі у період з грудня 2010 року по квітень 2012 року, не за цільовим призначенням. Загальний розмір ненарахованих та незазначених у звітності податкових зобов`язань з ПДВ становить 695685 грн;

- платник податків не відобразив у податковій звітності за квітень 2012 року результати попередніх перевірок, що привезло до завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі вказаного акту перевірки 22 червня 2012 року Інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000310025, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за квітень 2012 року на 20 875 848 грн;

№0000320025, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2012 року на 1 078 643 грн і застосовано штрафні санкції у розмірі 539 321,50 гривень;

№0000330025, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями на 695 685 грн.

За результатом адміністративного оскарження вищевказаних повідомлень-рішень Державною податковою службою у Запорізькій області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №4232/10/10-420 від 31 серпня 2012 року, згідно з яким: податкове повідомлення-рішення №0000310025 від 22 червня 2012 року залишено без змін; податкове повідомлення-рішення №0000320025 від 22 червня 2012 року скасовано в частині завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 695685 грн та у відповідній частині штрафних санкцій, в іншій частині залишено дане податкове повідомлення-рішення без змін; податкове повідомлення-рішення №0000330025 від 22 червня 2012 року скасовано.

06 вересня 2012 року Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000650025, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2012 року на 382958 грн й застосовано штрафні санкції у розмірі 191479 грн.

Не погодившись із прийнятими Інспекцією податковими повідомленнями-рішеннями №0000310025 від 22 червня 2012 року, №0000320025 від 22 червня 2012 року - в частині 382958 грн основного зобов`язання та 191794 грн штрафних санкцій, №0000650025 від 06 вересня 2012 року, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

Щодо наявності правових підстав для включення до податкового кредиту за квітень 2012 року ПДВ в розмірі 382958 грн, сплаченого митним органам при розмитненні товарів, отриманих в межах гарантійного ремонту, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з абзацом «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Частина друга пункту 198.2 статті 198 ПК України регламентує, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до частини першої пункту 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов`язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Аналіз наведених положень податкового законодавства свідчить, що з моменту подання платником податків митної декларації для митного оформлення ввезених на митну територію України товарів у останнього виникають відповідні податкові зобов`язання зі сплати ПДВ. Після сплати цього податку до бюджету платник податків набуває право на віднесення таких сум до податкового кредиту відповідного періоду. Таке розуміння норм ПК України відповідає характеру і змісту правового регулювання ПДВ та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми ПДВ до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариством були ввезені і розмитнені товарно-матеріальні цінності в режимі «імпорт» та оформлено ВМД типу ІМ-40, в яких у графі 24 «Характер угоди» зазначено код « 84» - «інше», який не передбачає розрахунки за товар.

Позивач ввіз на митну територію України наступний товар:

1) за ВМД №112010000/2012/000743 - частину до газотурбінної електростанції ПАЄС-2500Г - редуктор РС12/3, поставлений ТОВ «НПФ «Надрапроект» (РФ) на виконання умов контракту №1323/658-Е10-061-RU643(ВТД) від 21 квітня 2010 року в результаті здійснення гарантійної заміни, що підтверджено рекламаційним актом № 1 від 26 грудня 2011 року;

2) за ВМД №112010000/2012/000776 - продукт переробки - обробляючий центр моделі 2В623ПМФ4, рік випуску 1984, поставлений компанією Ingenieuburo Ferster GmbH (Німеччина) на виконання таким нерезидентом-постачальником умов контракту на капітальний ремонт і модернізацію такого обробляючого центу по замовленню АТ «МОТОР СІЧ» №1323/658-I11-135-DE276 (FTD) від 21 квітня 2011 року;

3) за ВМД №112010000/2012/001046 - запасну частину до турбореактивного авіадвигуна Д 136 - трубу системи обігріву корпусу переднього, поставлений ВАТ «Арамільський авіаційний ремонтний завод» (РФ) на виконання умов контракту № 1323/658-Е11-012-RU643 (ВТД) від 31 січня 2011 року в результаті здійснення гарантійної заміни, що підтверджено рекламаційним актом № 02/ААРЗ-12 від 26 квітня 2012 року;

4) за ВМД №112010000/2012/001056 - датчик тиску: ДАВ 085-1А100 для двигунів ТВ3-117 ВМА-СБМ1 цивільної авіації, поставлений ZAO DHL International (ФГУП «НІІФІ») (РФ) на виконання таким нерезидентом-постачальником умов контракту №300-10(УЗ) від 15 жовтня 2009 року, в результаті здійснення гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару, що підтверджено рекламаційним актом № 71 від 06 червня 2011 року;

5) за ВМД №112010000/2012/000955 - запасну частину турбовального авіаційного двигуна ТВ3-117ВМА сер. 02 цивільного призначення: 0780469170-10-01 сопловий апарат 3 ступені (некондиційний), поставлений компанією LG International Corp (Корея) на виконання умов контракту з капітального ремонту авіаційних двигунів №1323/658-Е09-081-KR410(FTD) від 17 березня 2009 року для здійснення позивачем капітального ремонту авіаційного двигуна шляхом заміни дефектного соплового апарату на кондиційний, що підтверджено листами сторін контракту: №ВТД/2970 від 20 вересня 2011 року, №LGAV111025-TG01 від 25 жовтня 2011 року та рекламаційним актом №LGAV110803-QA01 від 03 серпня 2011 року;

6) за ВМД №112010000/2012/000917 - стопорний клапан СК-336, призначений для перепуску повітря при роботі газотурбінної установки ГТЄ-6/6, ЗМ1УХЛ1, поставлений ТОВ «Энерго-Сервис» (РФ) на виконання умов контракту №1323/658-Е10-401-RU643 (ВТД) від 01 січня 2011 року для здійснення позивачем ремонту газотурбінної установки шляхом заміни дефектного стопорного клапану на кондиційний, що підтверджено листами сторін контракту: №ЕРО/5-16108 від 29 березня 2012 року, №09-7/427 від 04 квітня 2012 року та рекламаційним актом №8 від 29 вересня 2011 року.

Дослідивши указані первинні документи, суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі вищезазначених ВМД на митну територію України було ввезено товар з метою реалізації позивачем господарської діяльності: виконання гарантійних зобов`язань, вартість яких включено до вартості виробу, щодо якого надається гарантія, здійснення купівлі-продажу послуги у нерезидента. Податок на додану вартість був сплачений позивачем відповідно до вимог абзацу «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, що не заперечується відповідачем. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про виконання Товариством основних умов для відображення податкового кредиту: наявний зв`язок отриманих товарів із господарською діяльністю та підтвердження факту сплати ПДВ.

Суди також дійшли висновку, що обраний позивачем при оформленні спірних ВМД код характеру угоди « 84» відповідає суті здійсненої господарської операції, а саме повернення раніше вивезених товарно-матеріальних цінностей або їх заміна на інші. Колегія суддів касаційного суду визнає безпідставними доводи скаржника в цій частині, оскільки відсутність розрахунків за товар з постачальником не звільняє особу від сплати обов`язкових платежів до бюджету.

Посилання скаржника на те, що ввезений Товариством товар є металобрухтом, що виключає можливість його використання у господарській діяльності, також визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки під час перевірки відповідач не встановлював обставин переведення позивачем запасних частин, що були поставлені позивачу у межах виконання гарантійних зобов`язань, до категорії металобрухту як це передбачено приписами статті 1 Закону України «Про металобрухт»

Таким чином, висновок судів про наявність правових підстав для включення позивачем до податкового кредиту за квітень 2012 року ПДВ в розмірі 382958 грн є цілком правильним та обґрунтованим.

Щодо доводів скаржника про неврахування позивачем при декларуванні за квітень 2012 року залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, результатів попередніх перевірок колегія суддів зазначає наступне.

Вирішуючи спір в цій частині, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач неодноразово проводив перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, оформлені відповідними актами перевірок, які у подальшому стали підставою для прийняття рішень про визначення податкових зобов`язань. Такі рішення податкового органу були оскаржені позивачем у судовому порядку, що свідчить про неузгодженість сум податкових зобов`язань, визначених відповідачем за результатами попередніх перевірок Товариства.

Крім того, суди установили, що податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі актів попередніх перевірок, на які посилається відповідач у акті перевірки № 158/25-0/14307794 від 07 червня 2012 року були скасовані відповідними рішення суду, які набрали законної сили, а саме:

- податкове повідомлення-рішення №0001550802/0 від 30 грудня 2010 року, яке прийнято на підставі акту перевірки №407/08-02/14307794 від 17 грудня 2010 року, скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі №2а-0870/4785/11, яка набрала законної сили 22 березня 2012 року;

- податкові повідомлення-рішення №0000860802, №0000870802 від 19 квітня 2011 року, які прийняті на підставі акту перевірки №7/08-02/14307794 від 18 січня 2011 року, скасовані постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі № 2а-0870/5395/11, яка набрала законної сили 11 березня 2014 року;

- податкові повідомлення-рішення №0000610802, №0000620802 від 12 березня 2011 року, які прийняті на підставі акту перевірки №25/08-02/14307794 від 21 лютого 2011 року, скасовані постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року у справі № 2а-0870/6318/11, яка набрала законної сили 03 квітня 2012 року;

- податкові повідомлення-рішення №0001250802, №0001260802 від 16 травня 2011 року, які прийняті на підставі акту перевірки №80/08-02/14307794 від 27 травня 2011 року, скасовані постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі №2а-0870/10946/11, яка набрала законної сили 16 грудня 2015 року;

- податкові повідомлення-рішення №0001840802, №0001830802 від 22 вересня 2011 року, які прийнято на підставі акту перевірки №130/08-02/14307794 від 05 серпня 2011 року, скасовані постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі № 2а-0870/8700/11, яка набрала законної сили 29 березня 2012 року;

- податкові повідомлення-рішення №0000300802, №0000320801, №0000340802 від 30 січня 2012 року, які прийнято на підставі акту перевірки №18/08-02/14307794 від 12 січня 2012 року, скасовані постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року у справі №0870/3890/12, яка набрала законної сили 11 грудня 2012 року;

- податкові повідомлення-рішення №0000100802, №0000110802 від 06 січня 2012 року, які прийнято на підставі акту перевірки №205/08-02/14307794 від 20 грудня 2011 року, скасовані постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у справі №0870/2553/12, яка набрала законної сили 06 грудня 2012 року.

Під час розгляду цієї справи та у касаційній скарзі податковим органом указані обставини не заперечувались та не спростовувались.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що станом на час формування висновку про завищення Товариством залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24), за квітень 2012 року на 20 875 848 грн результати попередніх перевірок були неузгоджені. Правових підстав для їх врахування у податковій звітності за квітень 2012 року не було.

Відповідач також не наводить доказів, які б свідчили, що станом на момент декларування позивачем залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24), за квітень 2012 року у розмірі 20 875 848 грн, певні складові такого розміру від`ємного значення, які були зменшені за результатами попередніх податкових перевірок, були узгоджені.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000320025 від 22 червня 2012 року в сумі 382958 грн основного зобов`язання та 191794 грн за штрафними(фінансовими) санкціями (штрафами), суди попередніх інстанцій не врахували наступного.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду із цим позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За правилами підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (пункт 60.3 статті 60 Податкового кодексу України).

Аналогічні положення містяться у підпункті 5.1.1 пункту 5.1, пункті 5.2 розділу V Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №985 (був чинний на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, далі - Порядок №985).

Згідно із абзацом другим пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку №985 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство скористалось адміністративним порядком оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих Інспекцією 22 червня 2012 року, та подало відповідну скаргу до Державної податкової служби в Запорізькій області. Остання рішенням від 31 серпня 2012 року №4232/10/10-420, зокрема, скасувала податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2012 року №0000320025 в частині завищення бюджетного відшкодування з ПДВ на 695685 грн та штрафних санкцій у відповідній частині, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишила без змін. На підставі рішення від 31 серпня 2012 року №4232/10/10-420, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, Інспекцією 06 вересня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000640025, яке містило зменшену суму грошового зобов`язання з урахуванням висновків, викладених Державною податковою службою в Запорізькій області.

З аналізу наведених вище норм права та встановлених судами обставин справи слідує, що податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2012 року №0000320025 вважається відкликаним. За таких обставин суд касаційної інстанції знаходить помилковим висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2012 року №0000320025, оскільки останнє не порушує права позивача. Захист права Товариства на відображення у складі податкового кредиту за квітень 2012 року ПДВ у розмірі 382958 грн, сплаченого митним органам при розмитненні товарів, отриманих в межах гарантійного ремонту, в повній мірі забезпечено шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 вересня 2012 року №0000640025, прийнятого внаслідок часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2012 року №0000320025 відповідно до вимог абзацу другого пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку №985.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій внаслідок неправильного застосування норми матеріального права у розглядуваних правовідносинах дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2012 року №0000320025, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню в цій частині, з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову; в іншій же частині рішення судів слід залишити без змін.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 351 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2012 року №0000320025 скасувати і ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в позові.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

І.Я.Олендер ,

Судді Верховного Суду