ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа №0940/1534/18
адміністративне провадження №К/9901/10306/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Фермерського господарства "Персей Агро"
до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель провідного спеціаліста відділу здійснення контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польового Дениса Юрійовича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,
третя особа Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України,
про визнання протиправним та скасування припису
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року (ухвалене у складі судді Матуляка Я.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Довгої О.І., суддів Запотічного І.І., Сапіги В.П.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
27 серпня 2018 року ФГ «Персей Агро» (далі також - позивач) звернулося до суду з позовом до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель провідного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польового Д.Ю., Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, про визнання протиправним та скасування припису від 27 липня 2018 року №624/0/19-18-ДК/0179Пр/03/01/-18.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, за наслідком проведеного обстеження та перевірки земельних ділянок, які розташовані на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, за результатами якої складено акт, необґрунтовано зробив висновок про самовільне зайняття позивачем земельної ділянки шляхом сільськогосподарського обробітку (розорювання та посіву сільськогосподарських культур), а відтак протиправно виніс припис від 27 липня 2018 року за №624/0/19-18-ДК/0179Пр/03/01/-18. Позивач зазначав, що відповідачем не враховано ту обставину, що ФГ «Персей Агро» проводило роботи на вказаних земельних ділянках на підставі Договору підряду №19/16/4 від 19 грудня 2016 року, укладеного між позивачем та Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України - фактичним землекористувачем зазначеної земельної ділянки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 27 липня 2018 року №624/0/19-18-ДК/0179Пр/03/01/-18.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ФГ «Персей Агро» здійснювала товарний сільськогосподарський обробіток спірної земельної ділянки не з власної ініціативи, а на виконання своїх зобов`язань за Договором в інтересах та за кошт Дослідної станції. Оскільки вказаний Договір за своєю правовою природою є договором підряду, за умовами якого позивач зобов`язався виконати певну роботу (надати послуги) за завданням Дослідної станції, то з урахуванням встановлених обставин та положень статті 1 Закону України ,,Про державний контроль за використанням та охороною земель" у державного інспектора не було належних правових підстав для висновку про те, що саме ФГ «Персей Агро» допустила самовільне зайняттям земельної ділянки.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зводяться до того, що оскільки у Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою щодо якої проводилось обстеження, то і не існувало жодних підстав укладати договір підряду з позивачем, а тому достовірним є факт самовільного зайняття земельної ділянки.
Позиція інших учасників справи
12 липня 2019 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Касаційна скарга надійшла до суду 12 квітня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №0940/1534/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 лютого 2020 року.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель провідним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польовим Д.Ю. проведено обстеження земельної ділянки та перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельних ділянок, що знаходяться на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 24 травня 2018 року №624/0/92-18-ДК/238/АО/10/01/18 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 11 червня 2018 року №624/0/92-18-ДК/467/АП/09/01/-18.
Перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 0,3896 га (кадастровий номер 2625884300:14:002:0004), яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, на момент обстеження самовільно зайнята шляхом сільськогосподарського обробітку (розорювання та посіву сільськогосподарських культур) ФГ «Персей Агро».
Враховуючи виявлене порушення, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель провідним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польовим Д.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення від 13 липня 2018 року №624/0/92-18-ДК/0181П/07/01/-18.
27 липня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель провідним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польовим Д.Ю. винесено оскаржуваний припис №624/0/19-18-ДК/0179Пр/03/01/-18, яким позивача зобов`язано в 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення земельної ділянки.
Під час судового розгляду судами також встановлено, що роботи, які здійснювались ФГ «Персей Агро» на земельній ділянці площею 0,3896 га (кадастровий номер 2625884300:14:002:0004), яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської обл., проводились на підставі Договору підряду №19/16/4 від 19 грудня 2016 року та додаткових угод до нього, за якими позивач (підрядник) зобов`язується надати Прикарпатській ДСДС (замовник) комплекс послуг та робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції замовником на сільгоспугіддях замовника, а останній зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг підрядника. Факт укладення і виконання цього договору підтверджується замовленнями на виконання робіт по дискуванню, рихленню, передпосівному обробітку, посіву соняшника, внесенню гербіцидів, ЗЗР та мінеральних добрив, збору врожаю комбайнами, а також поясненнями третьої особи Прикарпатської ДСДС.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно із статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-IV.
Відповідно до статті 2 вказаного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Статтею 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно зі статтею 5 вказаного Закону, органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, передбачено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Системний аналіз вказаних положень земельного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:
- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;
- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;
- ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.
Відповідно до статті 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:
- проведення перевірок;
- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
- розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;
- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:
- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Враховуючи зазначене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", визначається іншими нормативно-правовими актами. Приписи про усунення виявлених порушень мають надаватися лише тим особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель провідним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польовим Д.Ю. проведено обстеження земельної ділянки та перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельних ділянок, що знаходяться на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 24 травня 2018 року №624/0/92-18-ДК/238/АО/10/01/18 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 11 червня 2018 року №624/0/92-18-ДК/467/АП/09/01/-18. Перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 0,3896 га (кадастровий номер 2625884300:14:002:0004), яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, на момент обстеження самовільно зайнята шляхом сільськогосподарського обробітку (розорювання та посіву сільськогосподарських культур) ФГ «Персей Агро».
Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що такі висновки інспектора не відповідають законодавству, у зв`язку із наступним.
Як встановлено судами у цій справі, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (враховуючи перетворення установи в історичному проміжку) спірною земельною ділянкою користувалась з 1956 року.
Також судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що всі роботи, які здійснювалися ФГ «Персей Агро» на земельній ділянці площею 0,3896 га (кадастровий номер 2625884300:14:002:0004), яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської обл., проводились на підставі Договору підряду №19/16/4 від 19 грудня 2016 року та додаткових угод до нього, за якими позивач (підрядник) зобов`язується надати Прикарпатській ДСДС (замовник) комплекс послуг та робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції замовником на сільгоспугіддях замовника, а останній зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг підрядника. Факт укладення і виконання цього Договору підтверджується замовленнями на виконання робіт по дискуванню, рихленню, передпосівному обробітку, посіву соняшника, внесенню гербіцидів, ЗЗР та мінеральних добрив, збору врожаю комбайнами.
На момент укладення Договору підряду (як встановлено судами Договір припинив свою дію 31 грудня 2018 року), умови такого договору було дотримано, а позивач жодним чином не міг допустити порушення земельного законодавства, відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 11 червня 2018 року №624/0/92-18-ДК/467/АП/09/01/-18, так як всі дії вчиняв на виконання вищевказаного договору, який був чинним і його виконання не заперечується сторонами. При цьому, суд у цій адміністративній справі не оцінює законність укладення такого Договору, його істотні умови тощо.
Встановивши порушення вимог земельного законодавства, відповідач міг вжити певні заходи впливу лише відносно Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України як особи, що здійснювала всі дії стосовно спірної земельної ділянки як Замовник, і лише за умови доведення неправомірного використання нею земельної ділянки.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову Фермерського господарства "Персей Агро" до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель провідного спеціаліста відділу здійснення контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польового Дениса Юрійовича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, про визнання протиправним та скасування припису.
Правові висновки у цій справі узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у подібних правовідносинах, зокрема, в постановах від 4 вересня 2019 року у справі №809/1064/18, від 9 вересня 2019 року у справі №0940/1544/18 та від 25 листопада 2019 року у справі №0940/1543/18.
Як убачається з касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів.
Однак, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
Так, згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
І.В. Саприкіна