ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 120/101/20-а
адміністративне провадження № К/9901/32496/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року (суддя: Крапівницька Н.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року (судді: Боровицький О. А., судді:, Матохнюк Д.Б., Шидловський В.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про перерахунок та виплату коштів по заробітній платі, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
10 січня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, в якому просив:
- стягнути із Вапнярської селищної ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 84 984,25 грн. в результаті незаконного звільнення за період з 15 червня 2017 року по 28 вересня 2018 року включно;
- зобов`язати Вапнярську селищну раду нарахувати та виплатити позивачу надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років за період з 01 жовтня 2018 року по 18 листопада 2019 року включно;
- зобов`язати Вапнярську селищну раду зробити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації за невикористані дні відпустки з врахуванням надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років) за період з 01 жовтня 2018 року по 18 листопада 2019 року включно;
- стягнути з Вапнярської селищної ради на користь позивача моральну шкоду в сумі 100000,00 грн (сто тисяч гривень) за незаконне звільнення відповідно до розпорядження про звільнення № 36 від 12 червня 2017 року та за винесення протиправного розпорядження про оголошення догани, відповідно до розпорядження № 72 від 11 травня 2017 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до позивача, які визнанні незаконними відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справі №802/1408/18-а);
- стягнути з Вапнярської селищної ради на користь позивача моральну шкоду в сумі 80000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень) за винесення протиправного розпорядження про оголошення догани відповідно до розпорядження №185 від 10 жовтня 2018 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до позивача, яке скасовано рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року в адміністративній справі №0240/3737/18-а);
- зобов`язати Вапнярську селищну раду зробити запис в трудовій книжці позивача про прийняття ним присяги посадової особи органу місцевого самоврядування з 21 березня 2017 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справі №802/1408/18-а, серед іншого, поновлено позивача на посаді начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради. Перед звільненням позивач отримував надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років, однак після поновлення на посаді керівництво, не поновило виплату йому даних надбавок, з підстав їх необов`язковості. У результаті чого, позивач отримував меншу суму лікарняних та відпускних коштів. Зазначає, що зменшення виплат негативно вплинуло на його життєдіяльність та в подальшому негативно вплине на розмір його пенсійного забезпечення. Також вказує, що звертався із заявами про надання матеріальної допомоги на поліпшення соціально-побутових умов та на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати, проте, такі виплати здійснено у розмірі посадового окладу. Вищезазначені обставини викликають у позивача психічне напруження, викликане дискримінацією відносно нього у порівнянні з іншими працівниками. У зв`язку із цим, на думку позивача, у нього погіршилось самопочуття, а постійні нервові зриви призвели до перепадів тиску. Відтак з метою захисту своїх прав він звернувся до суду для перерахунку та виплати коштів та стягнення моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Вапнярську селищну раду Томашпільського району Вінницької області виплатити позивачу недоотриману заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15 червня 2017 року по 28 вересня 2018 року відповідно до довідки про розрахунок середньомісячної заробітної плати № 561 від 01 червня 2020 року Вапнярської селищної ради, з урахуванням виплачених коштів на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року в адміністративній справі 802/1408/18-а в сумі 25002,25 грн., з подальшим відрахуванням зборів та обов`язкових платежів.
Зобов`язано Вапнярську селищну раду Томашпільського району Вінницької області нарахувати і виплатити позивачу надбавку за високі досягнення у праці, яка встановлена відповідно до розпорядження № 75 від 25 квітня 2017 року "Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників селищної ради" за період з 15 червня 2017 року по 31 грудня 2017 року з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років.
Зобов`язано Вапнярську селищну раду Томашпільського району Вінницької області нарахувати і виплатити позивачу недоотриману суму компенсацій за невикористані дні відпустки, а також надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років з урахуванням довідки про розрахунок середньомісячної заробітної плати № 561 від 01 червня 2020 року Вапнярської селищної ради Вінницької області за період з 01 жовтня 2018 року по 18 листопада 2019 року включно.
Стягнуто з Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги зазначив, що надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років позивачу не повернуто, хоча мали б бути поновлені відповідачем після прийняття рішення судом.
Щодо вимоги про стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в результаті незаконного звільнення за період з 15 червня 2017 року по 28 вересня 2018 року включно, суд першої інстанції виходив з рішення Вінницького окружного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справі № 802/1408/18-а, яким серед іншого, судом вирахувано та зобов`язано виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 15 червня 2017 року по 28 вересня 2018 року включно, однак Вапнярська селищна рада Томашпільського району не доплатила позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу за цей період відповідно до довідки про розрахунок середньомісячної заробітної плати від 01 червня 2020 року № 561.
Також, з урахуванням правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року в адміністративній справі №750/6330/17 стягнуто моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. У скасованій частині провадження у справі закрито. Роз`яснено, що позовні вимоги належить розглядати в порядку цивільного судочинства. В частині відмови у задоволенні позову рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов`язання Вапнярську селищну раду зробити запис в трудовій книжці позивача про прийняття ним присяги посадової особи органу місцевого самоврядування з 21 березня 2017 року, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд виходили з того, що ні позивачем, ні зі сторони відповідача не надано доказів складання і підписування тексту присяги позивачем.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції послався на встановлені обставини та правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду 06 лютого 2019 року у справі № 146/885/17 щодо позивача, відповідно до якої спірні правовідносини, позовні вимоги, які є аналогічними у цій справі, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ОСОБА_1 не складав присягу державного службовця.
У справі № 146/885/17 Велика Палата Верховного Суду вказувала на помилковість висновку судів попередніх інстанцій, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він відноситься до компетенції цивільної юрисдикції.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відносно проходження публічної служби в органах місцевого самоврядування, в тому числі наявність підстав прийняття і перебування працівника тривалий час на відповідній посаді, в результаті навмисного ігнорування роботодавцем вимог законодавства щодо здійснення процедури прийняття присяги посадової особи органу місцевого самоврядування та проставлення відмітки в трудовій книжці працівника про прийняття Присяги протягом тривалого періоду служби працівника на займаній посаді, яка передбачає прийняття присяги, і за відсутності відмови працівника від її прийняття.
Вказує на порушення відповідачем вимог статті 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-111 від 07 червня 2001 року та Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110), Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 731 та Методичних рекомендацій щодо застосування Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади та зразки оформлення документів особових справ, затверджених наказом Головдержслужби від 5 липня 1998 року № 24, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня 1998 року за № 453/2893.
Відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Великої Палати Верховного Суду 06 лютого 2019 року у справі № 146/885/17 щодо позивача та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Скаржник просив визнати що він дійсно набув статусу посадової особи органу місцевого самоврядування з дня вступу його на посаду, тобто з 21 березня 2017 року, і визнати що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на правомірність прийнятих рішень судами попередніх інстанцій та відсутність підстав для їх скасування.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року (судді: Загороднюк А,Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.), відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Розпорядженням Вапнярського селищного голови Горенюка О.П. від 17 березня 2017 року № 16 «Про призначення на посаду начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті селищної ради ОСОБА_1 », відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» призначено позивача з 21 березня 2017 року на посаду начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради з посадовим окладом відповідно до штатного розпису, за результатами конкурсу, з випробувальним терміном три місяці.
Розпорядженням Вапнярського селищного голови Горенюка О.П. від 23 березня 2017 року № 50 «Про встановлення надбавки за вислугу років», відповідно до частини 5 статті 33 Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 року № 814 «Про внесення змін до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України» від 03 травня 1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» встановлено надбавку, за вислугу років, з урахуванням доплати за ранг, зокрема, начальнику фінансового відділу селищної ради ОСОБА_1 з 21 березня 2017 року в розмірі 30% до основного посадового окладу за стаж роботи понад 20 років (стаж 21 рік).
Розпорядженням Вапнярського селищного голови Горенюка О.П. від 25 квітня 2017 року № 75 «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників селищної ради», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2009 року № 504 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів від 09 березня 2006 року № 268 «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» встановлено проводити виплату надбавки за високі досягнення у праці з 01 квітня 2017 року, серед інших, начальнику фінансового відділу ОСОБА_1 у розмірі 50% до основного посадового окладу.
11 травня 2017 року розпорядженням голови Вапнярської селищної ради № 72 від 11 травня 2017 року позивачу оголошено догану, у зв`язку із неналежним виконанням службових обов`язків, а саме, подання із порушенням термінів зведення планових показників місцевих бюджетів на 2017 рік до Департаменту фінансів Вінницької облдержадміністрації та ненадання звіту по перевірці штатних розписів та тарифікаційних списків на виплату заробітної плати по всім установам, що знаходяться на балансі селищної ради станом на 11 травня 2017 року та відповідно, знято вищезазначені надбавки.
15 червня 2017 року розпорядженням голови Вапнярської селищної ради № 36 від 12 чевня 2017 року позивача було звільнено із займаної посади згідно з пунктом 11 статті 40 КЗпП України за встановлення невідповідності працівника виконуваній роботі протягом строку випробування.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справа № 802/1408/18-а позов задоволено та серед іншого, визнано протиправним та скасовано розпорядження №72 «Про оголошення догани начальнику фінансового відділу селищної ради» від 11 травня 2017 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до позивача. Визнано незаконним та скасовано розпорядження № 36 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 12 червня 2017 року щодо звільнення позивача з посади начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області з 15 червня 2017 року. Поновлено позивача на посаді начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради.
Однак, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років позивачу не поновлено відповідачем. Позивач написав службові записки селищному голові та голові профспілкового комітету про позитивне вирішення питання щодо заповнення вакантної посади фінансового відділу, а також щоби розглянули питання щодо виплати йому надбавки та премії, але його звернення залишено без відповіді.
29 жовтня 2019 року позивач написав службові записки селищному голові та голові профспілкового комітету про добровільну виплату йому різниці суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка виникла по причині надання селищною радою неправильно складеної довідки в суд про середній заробіток. Однак листом вих. № 1657 від 31 жовтня 2019 року йому було відмовлено у виплаті цих сум.
Позивач вважає, що відповідачем свідомо створювались умови, направленні на дискредитацію в очах колективу та створення штучних умов для його звільнення. Дані обставини підтверджуються притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності, що була предметом судового розгляду в рамках адміністративної справи № 0240/3737/18-а.
Позивач зазначає, що підтвердженням дискримінації по відношенню до нього зі сторони Вапнярського сільського голови є неаргументоване обмеження у наданні надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційне провадження у справі відкрите через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відносно проходження публічної служби в органах місцевого самоврядування, в тому числі наявність підстав прийняття і перебування працівника тривалий час на відповідній посаді, в результаті навмисного ігнорування роботодавцем вимог законодавства щодо здійснення процедури прийняття присяги посадової особи органу місцевого самоврядування та проставлення відмітки в трудовій книжці працівника про прийняття присяги на протязі тривалого періоду служби працівника на займаній посаді, яка передбачає прийняття присяги, і за відсутності відмови працівника від її прийняття.
Проте, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 146/885/17-ц встановлено, що законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними законами, до яких, зокрема, відноситься Закон № 2493-III.
Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 2 Закону № 2493-III).
Відповідно до вимог статті 7 Закону № 2493-III посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
У абзаці п`ятому частини першої статті 10 Закону № 2493-III зазначено, що прийняття на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до вимог статті 11 Закону № 2493-III громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають присягу.
Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює присягу своїм підписом. Підписаний текст присяги зберігається за місцем служби. Про складення присяги робиться запис у трудовій книжці із зазначенням дати складення присяги.
Особа, яка відмовилася від складення присяги (за винятком осіб, обраних на посади, зазначені в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), вважається такою, що не вступила на посаду, а рішення про її призначення, обрання чи затвердження вважається таким, що втратило юридичну силу.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно із записом у трудовій книжці та розпорядженням селищного голови від 17 березня 2017 року № 16 позивача призначено на посаду начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради з посадовим окладом відповідно до штатного розпису за результатами конкурсу, з випробувальним терміном три місяці, який розпорядженням Вапнярської селищної ради від 23 травня 2017 року № 92 продовжено до 26 червня 2017 року.
У зв`язку зі встановленням невідповідності позивача виконуваній роботі протягом строку випробування, 12 червня 2017 року його звільнено із займаної посади на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України.
Відповідно до абзацу другого статті 28 КЗпП України у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Згідно з вимогами статті 11 Закону № 2493-III відсутні підстави вважати, що позивач набув статусу посадової особи органу місцевого самоврядування через те, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 146/885/17-ц дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій помилково вважали проходженням ОСОБА_1 публічної служби.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у справі № 146/885/17-ц вказала, що Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 192/1855/17 (провадження № 14-569цс18).
Можна зробити висновок, що набуття статусу посадової особи органу місцевого самоврядування пов`язується із наявністю певних обставин:
1) кандидатура повинна відповідати вимогам, встановленим у Законі № 2494-III;
2) проходження конкурсу на заняття вакантної посади, у разі, якщо проведення такого конкурсу передбачено законом як умова зайняття відповідної посади;
3) складання присяги посадової особи органу місцевого самоврядування;
4) виконання роботи професійно, а не на громадських засадах чи за сумісництвом, тобто служба в органах місцевого самоврядування для неї має бути основною роботою;
5) присвоєння рангу у межах відповідної категорії посад;
6) проходження атестації відповідно до вимог Закону № 2494-III.
У справі № 146/885/17 за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про визнання неправомірними та скасування розпоряджень, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій зробили помилковий висновок, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він відноситься до компетенції цивільної юрисдикції.
Таким чином у справі № 146/885/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позивач не має статусу державного службовця через не складання ним присяги посадової особи органу місцевого самоврядування. І зазначила, що спір відноситься до компетенції цивільної юрисдикції.
Підстав для відступу від правових висновків, викладених у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду у справі № 146/885/17 Верховний Суд не вбачає.
За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов