№ 120/10653/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №120/10653/23

адміністративне провадження № К/990/26689/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року (головуючий суддя - Сторчак В. Ю., судді: Полотнянко Ю.П., Граб Л.С.)

у справі № 120/10653/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.

I. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області) № 906 від 26 червня 2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області», яким застосовано дисциплінарне стягнення до майора поліції ОСОБА_1 у виді - звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП у Вінницькій області від 26 червня 2023 року № 85 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII);

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області;

- стягнути з ГУ НП у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 червня 2022 року по день постановлення судового рішення, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

2. В обґрунтування позову вказано, що спірні накази є протиправними, а порушення про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку не доведеним. Також, на переконання ОСОБА_1 , по даному факту дисциплінарною комісією не було взято до уваги його усні пояснення та пояснення інших працівників ГУ НП у Вінницькій області, не надано оцінку його особі як працівнику та не враховано його попередню поведінку та ставлення до служби.

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року задоволено позовні вимоги. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ГУ НП у Вінницькій області від 26 червня 2023 року № 906 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області», яким застосовано дисциплінарне стягнення до майора поліції ОСОБА_1 у виді - звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Вінницькій області від 26 червня 2023 року № 85 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області з 27 червня 2023 року. Стягнуто з ГУ НП у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 27 червня 2023 року по 05 жовтня 2023 року включно в сумі 101509,04 грн (сто одна тисяча п`ятсот дев`ять гривень чотири копійки), без урахування податків, зборів та обов`язкових відрахувань.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишивши в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року.

6. Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою позивача.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. З 10 серпня 2022 року до 26 червня 2023 року ОСОБА_1 проходив службу в ГУ НП у Вінницькій області на посаді начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області.

8. На підставі наказу ГУ НП у Вінницькій області від 23 червня 2023 року № 936 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», призначено службове розслідування за фактом перебування начальника СПД № 1 Могилів-Подільського РВП майора поліції ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння, який виявлено працівниками УГІ ГУНП у Вінницькій області в ході перевірки дотримання поліцейськими СПД № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області дисципліни, законності та належного виконання своїх посадових інструкцій.

9. Для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: голови комісії - начальника УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції В. Іванця, та членів комісії - начальника ВСР УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції Я. Коробка, старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП у Вінницькій області В. Косовського, старшого інспектора ВП УГІ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції О. Костюка, старшого юрисконсульта ВПЗ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Ю. Дмитрук та оперуповноваженого Вінницького управління ДВБ НП України майора поліції М. Шевчука.

10. 26 червня 2023 року за результатами вказаного службового розслідування відповідачем складений висновок службового розслідування щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.

11. Відповідно до змісту висновку службового розслідування, комісією встановлено такі обставини.

12. 23 червня 2023 року мобільною групою y складі: заступника начальника управління - начальника ВП УГІ ГУНП у Вінницькій області майора поліції В. Сандула, старшого інспектора з ОД ВСР УПІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції О. Марценюка та інспектора ВП УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції М. Білоуса, згідно із вимогами наказу ГУНП у Вінницькій області «Про створення постійно діючих груп підтримки та контролю УГІ ГУНП» від 31 грудня 2022 року № 1752, здійснено виїзд до сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, з метою перевірки службової діяльності, дотримання поліцейським дисципліни, законності та належного виконання своїх посадових інструкцій, виключно у правовому полі.

13. По прибутті мобільної групи до підрозділу поліції близько 11:40 виявлено, що начальник сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_1 , перебував на службі у форменому одязі з вогнепальною зброєю з ознаками алкогольного сп`яніння. У приміщенні СПД № 1 Могилів-Подільського РВП членами мобільної групи майору поліції ОСОБА_1 , запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що останній погодився.

14. Огляд на стан сп`яніння проводився в КНП «Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування» за допомогою приладу «Drager Alcotest». За результатами проведеного огляду встановлено, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння І ступеню. За результатами тесту вміст алкоголю у видихуваному повітрі склав 0,72‰.

15. У подальшому, заступник начальника управління - начальник ВП УГІ ГУНП у Вінницькій області майор поліції В. Сандул, інспектор ВП УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції М. Білоус в присутності інспектора сектору кадрового забезпечення Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Ю. Маланчук склали акт від 23 червня 2023 року № 660/37-01-2023 про перебування майора поліції ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння.

16. 3 приводу допущеного порушення службової дисципліни майор поліції ОСОБА_1 , посилаючись на права, визначенні статтею 63 Конституції України, від дачі будь-яких пояснень відмовився.

17. За результатами службового розслідування та на підставі його матеріалів, склад комісії зазначив, що проведеним службовим розслідуванням в майора поліції ОСОБА_1 установлено порушення службової дисципліни за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 2.17, абзацу 1 пункту 2.3 Посадової інструкції, підпункту 1 пункту 5 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої Наказом МВС України від 01 лютого 2016 року № 70 (далі - Інструкції № 70), Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 14 частини першої, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) та абзаців 1, 2 пункту 1, абзацу 6 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила етичної поведінки), застосувати до начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

18. Відповідно до наказу від 26 червня 2023 року № 906 до начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського РВІТ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (далі - Наказ № 906).

19. 26 червня 2023 року наказом начальника ГУ НП в Вінницькій області № 85 о/с відповідно до Закону № 580-VIII звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області, з 26 червня 2023 року (далі - Наказ № 85).

20. Не погоджуючись із наказами № 906, № 85, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що факт наявності в організмі позивача алкоголю виявлено за допомогою газоаналізатора "Драгер Алкотест 5510", який має сертифікат проходження технічного приладу повірки (чинний до 06квітня 2024 року), інвентарний номер газоаналізатора № 101600157. Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28 грудня 2021 року у справі № 813/4069/17 (номер у ЄДРСР 101404338), належним підтвердженням технічної справності газоаналізатора є не тільки свідоцтво про повірку, але й своєчасно проведене калібрування. Також газоаналізатор повинен мати сертифікат відповідності. Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що прилад вчасно пройшов відповідне калібрування (градуювання) на заводі-виробнику чи в іншій спеціалізованій організації.

22. Також суд першої інстанції вказав, що відповідач належним чином не встановив чи поведінка позивача мала ознаки дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння, а також не врахував: ступінь його тяжкості; наявність/відсутність шкоди; обставини, за яких сталася подія; обставини, які пом`якшують відповідальність; роботу позивача; при цьому застосувавши до позивача крайню міру дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, що за переконанням суду є необґрунтованим та непропорційним.

23. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог та скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку щодо правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, оскільки своїм вчинком він поставив під сумнів доцільність свого подальшого проходження служби в Національній поліції України, тому комісія прийшла до обґрунтованих висновків про необхідність застосування відносно ОСОБА_1 найсуворішого виду дисциплінарного впливу - звільнення зі служби у поліції.

24. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відмова ОСОБА_1 від дачі будь-яких пояснень можна характеризувати як перешкоджання проведенню службового розслідування, адже відповідно до пункту 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893), відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. Касаційне провадження за скаргою позивача відкрито на підстав пункту 1 частини четвертої статі 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

26. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосовано норми права, а саме:

- пункту 1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 грудня 2021 року у справі № 813/4069/17;

- пункту 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 грудня 2020 року у справі № 120/3054/19-а;

- частин четвертої, п`ятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22;

- частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22 та від 29 лютого 2024 року у справі № 260/5566/22.

27. На думку позивача, відповідач не надав доказів, які б беззаперечно та неупереджено свідчили про те, що він дійсно знаходився в стані алкогольного сп`яніння під час перебування на службі, окрім того, позивачем було заявлено, що він приймає препарат «Предуктал», який міг спричинити похибку в тестуванні газоаналізатиорами. Також відповідач не надав відповідної технічної документації та сертифікації приладу «Драгер Алкотест 5510», яка могла б довести здатність цього приладу встановлювати різницю між наявністю в організмі людини, що піддається обстеженню, алкоголю, чи вказана похибка могла виникнути в результаті вживання лікарських препаратів.

28. ГУ НП у Вінницькій області подало відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просило рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Відповідач зазначив, що касаційну скаргу ОСОБА_1 не визнає, вважає її безпідставною та необґрунтованою. На думку представника ГУ НП у Вінницькій, є безпідставним посилання позивача у скарзі на постанови Верховного Суду у справах № 813/4069/17, № 120/3054/19-а, № 620/4545/22, № 420/14443/22 та № 260/5566/22, оскільки в даних категоріях справ досліджувались інші обставини, що не є подібними до обставин справи, що розглядається.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

30. Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням на начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення).

31. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення.

32. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вказав про законність та обґрунтованість рішення відповідача стосовно накладення саме такого виду дисциплінарного стягнення на позивача.

33. Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало порушення службової дисципліни за скоєння дисциплінарного проступку, який полягав у перебуванні позивача на службі із вогнепальною зброєю у стані алкогольного сп`яніння.

35. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом № 580-VIII та Дисциплінарним статутом.

36. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

37. За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

38. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

39. При цьому дисциплінарним проступком, в розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

40. Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

41. Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

42. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

43. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

44. Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

45. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

46. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

47. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02 червня 2021 року, від 22 вересня 2022 року, та від 25 листопада 2022 року у справах № 815/2705/16, № 420/4977/20 та № 600/1167/22-а, від 31 травня 2023 року у справі справа № 600/1542/22-а.

48. У касаційній скарзі позивач зазначав про неправомірність та необґрунтованість обрання для нього найсуворішого дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.

49. Верховний Суд наголошує, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службової дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

50. Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що відповідно до якої перебування поліцейського на службі у стані алкогольного сп`яніння не може вважатись незначним дисциплінарним проступком.

51. Отже, перебування поліцейського під час несення служби у стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням службової дисципліни.

52. Відповідно до змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у статті 64 Закону № 580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

53. Приписами пункту 3 розділу IV Правила етичної поведінки поліцейських передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

54. Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

55. Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 2 Правил етичної поведінки під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено, зокрема, перебувати на службі в нетверезому стані.

56. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вищевказаних норм, що свідчить про його особисту недисциплінованість та ігнорування вимог, які поставлені до поліцейського законодавством. Також необхідно зазначити, що замість безумовного виконання закріпленого законодавством перед поліцією завдань, позивач їх проігнорував, тобто своїм вчинком поставив під сумнів доцільність свого подальшого проходження служби в Національній поліції України.

57. У касаційній скарзі позивач наголошував, що відповідачем не надано доказів, які б беззаперечно та неупереджено свідчили про його перебування під час служби у стані алкогольного сп`яніння. Проте, колегія суддів Верховного Суду вважає такі доводи безпідставними.

58. Під час службового розслідування було з`ясовано, що 23 червня 2023 року мобільною групою здійснено виїзд до сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського РВП ГУ НП у Вінницькій області та встановлено перебуванні майора поліції ОСОБА_1 на службі у форменому одязі з вогнепальною зброєю із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме - позивач мав різкий запах алкоголю з порожнини рота.

59. Позивачу було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився.

60. За результатами проведеного комунальним некомерційним підприємством «Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування» Могилів-Подільської міської ради» огляду на стан сп`яніння встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння І ступеню. За результатами тесту вміст алкоголю у видихуваному повітрі склав 0,72‰.

61. Таким чином, перебування майора поліції ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується картою амбулаторного медичного огляду, наданою Комунальним некомерційним підприємством Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування» Могилів-Подільської міської ради», від 23 червня 2023 року № 103. Також процес проведення огляду на стан сп`яніння фіксувався за допомогою портативного відеореєстратора відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозаписів, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026.

62. Верховний Суд також вважає необґрунтованими доводи позивача про вживання ним відповідних лікувальних препаратів, що і стало причиною відповідного показника вмісту алкоголю в крові, оскільки позивач від дачі будь-яких пояснень відмовився, що зафіксовано актами про відмову надати пояснення, з якими останній ознайомлюватися відмовився (акти ГУНП у Вінницькій області від 23 червня 2023 року під № 661/37-01-2023 та від 24 червня 2023 року під № 662/37-01-2023). Однак, знаючи про вживання ліків, які можуть спричинити такий результат, ОСОБА_1 мав можливість зазначити вказані обставини та надати відповідні пояснення.

63. Окрім того, необхідно зазначити, що Пунктом 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, визначено, що станом сп`яніння є результат спеціального технічного засобу з цифровим показником більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

64. Отже, показник вмісту алкоголю в крові 0,72 свідчить про перебування позивача у стані сп`яніння під час несення служби.

65. Також є безпідставними доводи скаржника про спотворення результатів газоаналізатора "Драгер Алкотест 5510".

66. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, під час службового розслідування та документування дисциплінарного проступку, зокрема при проведенні освідування, у позивача не виникало підозри у неправдивих чи спотворених результатах газоаналізатора «Драгер Алкотест 5510». Крім того, у позовній заяві не було зазначено те, що позивач не визнає результати газоаналізатора «Драгер Алкотест 5510». В свою чергу, судом першої інстанції, під час розгляду справи, також не було витребувано відповідних доказів щодо калібрування газоаналізатора «Драгер Алкотест 5510».

67. Варто зазначити, що складаючи присягу поліцейського, майор поліції ОСОБА_1 присягав вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Згідно із частиною третьою статті 11 Закону № 580-VIII рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Перебування поліцейського під час несення служби у стані алкогольного сп`яніння не сприяє підвищенню рівня довіри до поліції, не демонструє повагу такої особи до чинного законодавства та свідчить про зневажливе відношення поліцейського до своїх обов`язків.

68. Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що перебування поліцейського під час несення служби у стані алкогольного сп`яніння є дискредитацією звання поліцейського, така поведінка підриває довіру та авторитет Національної поліції України та її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби (постанови Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 822/1584/16, від 03 червня 2020 року у справі № 806/2014/16, від 28 лютого 2020 року у справі справа № 807/160/18).

69. Також скаржник зазначив у своїй касаційній скарзі, що під час накладення на нього дисциплінарного стягнення відповідач не надав оцінку його особі як працівнику та не врахував його попередню поведінку та ставлення до служби. Проте, Верховний Суд зазначає про безпідставність і цього доводу з огляду на таке.

70. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є не просто рядовим поліцейським, а начальником сектору поліцейської діяльності № 1 Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області, тобто займав керівну посаду.

71. Частиною другою статті 2 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

72. Пунктами 2.1, 2.17 та 2.30 посадової інструкції позивача визначено, що він здійснює керівництво СПД, планує та забезпечує його роботу щодо якісного та ефективного виконання визначених завдань. Проводить інструктаж особового складу СПД, здійснює контроль за несенням служби та зобов`язаний дотримуватись правил внутрішнього та трудового розпорядку.

73. Підпунктом 1 пункту 5 розділу ІІ Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року № 70, визначено, що цільовий інструктаж проводить керівник, заступник керівника, уповноважена особа від керівництва органу (закладу, установи) поліції.

74. Отже, Верховний Суд приходить до висновку, що при обрані виду дисциплінарного стягнення відповідач, перш за все, врахував те, що на ОСОБА_1 як на керівника були покладені обов`язки щодо організації, контролю службової дисципліни поліцейських, зокрема, стосовно поводження зі зброєю. Виконання вказаних обов`язків у стані алкогольного сп`яніння могли призвести до негативних наслідків. Під час службового розслідуванням встановлено, що позивач в день вчинення дисциплінарного проступку, не маючи на те об`єктивних причин, не перебуваючи у відпустці, на лікарняному або у відрядженні, не прибув о 9 год 00 хв до підрозділу поліції для проведення цільового інструктажу з поліцейськими перед виконанням ними службових завдань, пов`язаних із можливим застосуванням зброї. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимого підпункту 1 пункту 4 розділу ІІ Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

75. Окрім того, необхідно зазначити, що саме на керівника покладена підвищена відповідальність стосовно демонстрації для підлеглих прикладу ідеального дотримання службової дисципліни.

76. За таких обставин, необхідно погодитись із висновком суду апеляційної інстанції, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме: звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

77. Також є безпідставними доводи скаржника щодо необхідності застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 28 грудня 2021 року у справі № 813/4069/17, від 29 грудня 2020 року у справі № 120/3054/19-а, від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22, від 23 листопада 2023 року № 420/14443/22, від 29 лютого 2024 року у справі № 260/5566/22. У вказаних справах правовідносини, що виникли, не є подібними до спірних правовідносин, оскільки склались за інших обставин.

78. Так суд касаційної інстанції справу № 813/4069/17 направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки судом не було надано оцінки доводам позивача про те, що звільнення відбулося у період тимчасової непрацездатності та за відсутності подання заступника начальника ГУ НП - начальника слідчого управління про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції. Також суд апеляційної інстанції не врахував встановлених судом першої інстанції обставин щодо порушення процедури градуювання газоаналізатора. У справі, що розглядається порушення вказаної процедури встановлено не було: в позовній заяві позивач не вказував, що не визнає результати газоаналізатора «Драгер Алкотест 5510», а суд першої інстанції, під час розгляду справи, не витребував відповідних доказів щодо калібрування газоаналізатора «Драгер Алкотест 5510».

79. У інших, вказаних позивачем у касаційній скарзі, справах поліцейські були притягнуті до дисциплінарної відповідальності не через перебування на службі у стані алкогольного сп`яніння. Так, у справі № 120/3054/19-а підставою притягнення особи до відповідальності став факт домашнього насилля, а не перебування під час несення служби у стані алкогольного сп`яніння. Також у цій справі особа відмовилась надавати пояснення щодо себе на підставі статті 63 Конституції України, оскільки у діях, що їй інкримінувались, вбачались ознаки кримінального правопорушення.

80. У справі № 620/4545/22 підставою притягнення до відповідальності стало самоусунення особи з 25 лютого 2022 року до 16 березня 2022 року від виконання службових обов`язків як поліцейського від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні.

81. У справі № 420/14443/22 підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності стало здійснення поліцейським пошукових запитів до інформаційних підсистем ІПНП, які не були пов`язані з безпосереднім виконанням покладених на нього службових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією.

82. У справі № 260/5566/22 підставою звільнення поліцейського зі служби стало допущення ним кримінального правопорушення (службового підроблення ).

83. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судовому рішенні повно і всебічно з?ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

84. За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

85. Таким чином, зважаючи на приписи статей 349 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

86. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 120/10653/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду